Диференціальна діагностика дитини з ООП

Показники

Достатній рівень

Середній рівень

Початковий рівень

Елементарний рівень

Міри допомоги

Контактність

• здійснює зоровий

контакт, вступає в контакт легко невимушено, охоче відповідає на запитання,

• демонструє (зберігає)

позитивний психологічний комфорт спілкування змістовне, доброзичливе, яскраво-емоційне, прагне продовження спілкування, ставить багато запитань.

• Висока комунікабельність

• середня

комунікабельність, не виявляє ініціативи, але підключається до діалогу поступово після заохочень та стимулювань; поступово мовленнєва зацікавленість та мовленнєва активність зростають.;

• контакт формальний,

установлюється легко;

• встановлює (не встановлює)

зорову контактність;

• бажання свідкування

перевищує обсяг мовлення (короткі висловлювання);

• на початку спілкування не

вступає в бесіду;

• самостійно не виявляє

ініціативи, йде на спілкування з примусом, поступово встановлюється малопродуктивний, пасивно- підлеглий контакт;

• виявляє:

мовленнєвий негативізм:

ознаки тривожності (надмірна збудженість, напруженість, скутість; страх, невпевненість у собі, боязкість; сором’язливість);

• вдається до фізичного

контакту (дотик, торкання, обмацування, штовхання тощо);

• не відповідає на ініціативу

дорослого, не вступає в контакт, на заохочення не реагує (реагує плачем, криком);

• уникає контакту,

притискується до матері (батька), вередує;

• не володіє емоційно-

комунікативними вміннями, не вступає в спілкування навіть після заохочень та стимулювань.

• стимулювати

мовленнєву активність:

• доброзичливим тоном, позитивними емоціями;
• заохоченням впевненості у собі (власних силах);

• тактильний контакт

з дитиною у поєднанні з ласкавим поводженням;

• у разі відсутності

контакту з’ясувати у матері (батька) як вступає в контакт та поводиться дитина в присутності інших людей (рідних, знайомих, незнайомих), залучити до спілкування матір (батька).

Прояви агресії

Не виявляє

Не виявляє

• ознаки агресивності (упертість, заперечливість, відмовлення від спілкування,

• дратівливість, злість,

відстоювання свого (наполягає на своєму, егоцентризм);

Прибрати з поля зору те, що спровокувало агресивну поведінку, відволікаючи улюбленою іграшкою, книжкою чи іншою цікавою для малюка річчю.

Допомогти зрозуміти дитині її потреби. Створити ситуацію вибору.

Прояви імпульсивності / гіперактивності

Не виявляє

Не виявляє

• ознаки імпульсивності

(нетерплячий (перебиває, не вислуховує запитання до кінця - відповідає), задає зустрічні запитання, що не стосуються теми розмови);

• ознаки гіперактивності

(весь час в русі, непосидючий);

• ознаки імпульсивності:

різкі зміни настрою, без будь-яких причин; , неадекватна веселість, безпричинний сміх

• прояви аутизму;
• ознаки гіперактивності:

висока збудливість,  (весь час в русі, непосидючий);

• давати дитині

короткі, чіткі і конкретні інструкції.

• заохочення у

вигляді схвальних оціночних суджень щодо дотримання правил поведінки та виконання вказівок педагога

Розуміння інструкції

• Активно сприймає

інструкцію, відгукується на неї, розуміє інструкцію одразу

• розуміє інструктивне

мовлення, діє згідно з ним;

• розуміє інструкцію з

незначними поясненнями, діє відповідно до вказівок

• розуміє інструктивне

мовлення частково (не розуміє);

• не слухає звернене мовлення;

• привернути увагу за

допомогою цікавої яскравої іграшки, особистого предмета: («Яка у тебе цікава іграшка (красиве плаття! Хто тобі її (його)купив?...»)

• Запропонувати

спілкування за допомогою жестів та карток PECS

Елементарні уявлення та знання про себе самого, навколишній природний, предметний та соціальний світ

1. Уявлення про себе самого та соціальний світ

назвати своє ім’я

• називає своє ім’я,

ідентифікує себе з ним;

• не називає своє ім’я,

але обирає його із запропонованих; відгукується на нього;

• показує на себе,

коли питають: «Де ... (ім’я)?»;

• не називає своє ім’я, не

• впізнає себе у дзеркалі;

• не реагує на своє ім’я,

• не впізнає себе у дзеркалі;

• називати дитину на ім’я

протягом спілкування,

потім попросити назвати її своє ім’я.

називати свою стать;

• усвідомлює та називає

• орієнтується у статі

• не називає

самостійно свою стать, але

обирає назву із

запропонованих

• не усвідомлює свою

• не обирає назву із

• не усвідомлює свою

• не обирає назву із

• наслідування дій

назвати свій вік та показати його на пальцях;

• називає свій вік та

• називає свій вік, але

• не називає свій вік,

але показує його на пальцях

• не називає свій вік;
• не обирає його із

• не показує його на пальцях

• не називає свій вік;
• не обирає його із

• не показує його на пальцях

• наслідування дій

дорослого

назвати частини тіла (голова; очі; ніс рот; обличчя; вуха; шия; руки; ноги; живіт)

• орієнтується у схемі

• показує названі

частини тіла на собі та

ляльці

• показує деякі (1 -2)

• не показує жодні частини тіла.

• наслідування дій

назвати членів своєї родини, їх імена;

• називає членів своєї

• диференціює людей за

• називає членів своєї

• за допомогою

• з допомогою називає

членів своєї родини, але їх імена

не знає (не обирає із

запропонованих);

• не диференціює людей

за ознаками спорідненості;

• не називає членів своєї

родини;

• не встановлює родинні

зв’язки за допомогою (не обирає

назви із запропонованих);

• наслідування дій

 Уявлення про навколишній природний, предметний світ:

назвати яскраві явища природи: (сонце світить; хмари на небі; дощ іде; вітер дме; падає сніг)

- називає на малюнках яскраві явища природи;

- встановлює елементарні причинно-наслідкові зв’язки між природними умовами та особистою життєдіяльності:

• сонце світить – підемо гуляти,

• дощ іде - ховаємося під парасолькою;

- показує запропоновані яскраві явища природи на малюнках,

- за допомогою встановлює елементарні причинно-наслідкові зв’язки між природними умовами та особистою життєдіяльності:

• сонце світить – підемо гуляти,

• дощ іде - ховаємося під парасолькою;

- показує на малюнках яскраві явища природи, але елементарні причинно-наслідкові зв’язки між природними умовами та  особистою життєдіяльності не встановлює;

- не показує на малюнках яскраві явища природи;

не називає, не показує малюнках яскраві явища природи;

- показ як треба правильно співвідносити парні картинки «Така у мене, така ж у тебе», кожного разу жестом підказувати, що треба робити.

- демонстрація як треба правильно співвідносити парні картинки «Така у мене, така ж у тебе», кожного разу жестом підказувати, що треба робити.

назвати окремі рослини: (дерево; трава; квітка);

- з допомогою називає їх яскраві ознаки (колір, розмір, місцезнаходження);

- вибирає та показує запропоновані рослини

- не називає запропоновані рослини, проявляє інтерес до наочного матеріалу

- не називає запропоновані рослини,

назвати деякі овочі та фрукти: (морква; огірок; цибуля; яблуко; груша; банан);

- називає запропоновані рослини, овочі, фрукти на малюнках (муляжах);

- показує запропоновані овочі, фрукти на малюнках (муляжах);

- маніпулює наочним матеріалом, не добирає муляжи овочів (фруктів) до картинки, на якій зображений той самий овоч (фрукт);

- не добирає муляжи овочів (фруктів) до картинки, на якій зображений той самий овоч (фрукт

назвати тварин: (кішка; собака; корова; коза; кінь; лисиця; заєць; курка; півник; гуска; качка; ворона)

- називає на малюнках запропонованих тварин;

- називає (показує) основні частини тіла тварин (голова, вуха, очі, лапи, хвіст);

- звуконаслідує тварин

- показує на малюнках запропонованих тварин;

- показує та повторює за педагогом основні частини тіла тварин  (голова, вуха, очі, лапи, хвіст);

- звуконаслідує тварин

- маніпулює наочним матеріалом,

- не показує, не називає на малюнках запропонованих тварин;

- не добирає тварину-іграшку до картинки, на якій зображена та сама тварина;

- не відтворює звуки тварин

- не показує, не називає на малюнках запропонованих тварин;

- не добирає тварину-іграшку до картинки, на якій зображена та сама тварина;

- не відтворює звуки тварин, не проявляє інтересу до наочного матеріалу

Сенсорика

Рівень сформованості системи сенсорних еталонів:

Диференціювання та називання основних різновидів геометричних

площинних фігур:

круг, овал, квадрат, трикутник, прямокутник

- самостійно диференціює (розрізняє, показує) 4-5 форм предметів та називає їх;

- самостійно диференціює та називає 3-2 форми:    

- самостійно диференціює (порівнює) предмети за формою не називає їх, але правильно показує всі запропоновані (вибір за словом);

- виявляє форму як ознаку предмета за зразком («Дай (покажи) такий самий...») в умовах вибору з 3 (2) предметів.

- дає властивостям предмета певні назви: «круг» - «як м’яч»; «овал» - «як яєчко»; «квадрат» - «як кубик»; «трикутник» - «як дах»

- не виокремлює (не знаходить) предмет названої форми;

- не групує (не сортує) предмети за формою з допомогою

використання різних способів та прийомів обстеження властивостей та якостей предметів для отримання результату:

• розглядання;
• перекладання;
• повертання;
• накладання;
• прикладання

просторові геометричні фігури:

•      куля;
•      куб;
•      піраміда;
•      призма(«дах»);

- самостійно диференціює (розрізняє, показує) та називає 3-4 з них;

- показує деякі, запропоновані (вибір за словом);

- групує / сортує) предмети за формою під опосередкованим керівництвом (з вербальним супроводом(«такий - не такий»);) правильно /з помилками;

- не групує / не сортує предмети за формою під опосередкованим керівництвом (з вербальним супроводом) правильно / з помилками;

- розгорнуте навчання:

 - елементарні пошукові дії у процесі багатократного відтворення різноманітних проб, примірювань:

форм шляхом накладання

фігур (куба, кулі)

 - за наслідуванням дій: котиться - не котиться;

диференціювання та називання 5-9 кольорів:

(червоний; жовтий; синій; зелений; білий; чорний; оранжевий; фіолетовий; блакитний)

- самостійно диференціює (розрізняє, показує) 5-9 кольорів та називає їх;

- самостійно диференціює (порівнює) групує предмети за кольором, показує всі запропоновані

- дає властивостям предмета певні назви:

зелений - «як трава»; жовтий - «як сонце»; червоний - «як помідор»,

- групує / сортує предмети за кольором під посередкованим керівництвом з вербальним супроводом за наслідуванням правильно / з помилками

- не групує (не сортує) предмети за кольором з допомогою;

- не виокремлює (не знаходить) предмет за названим кольором;

- не виявляє колір як ознаку предмета за зразком («Дай (покажи) такий самий...») в умовах вибору 3 (2) предметів;

- не групує (не сортує) предмети за кольором з допомогою;

- не виокремлює (не знаходить) предмет за названим кольором;

- розгорнуте навчання:

кольорів;

диференціювання та називання розмірів предметів «великий» -

«маленький»

- самостійно диференціює (розрізняє) та називає розмір предмета (великий, малий);

- визначає який з 2 (3) предметів більший (менший);

- за допомогою педагога порівнює предмети за величиною, використовує еталон, мірку та називає «великий», «малий»,

 - визначає який з 2 (3) предметів більший (менший);

- виявляє розмір як ознаку предмета за зразком: дай (покажи) такий самий в умовах вибору з 2 (3) предметів;

- групує (сортує) предмети за розміром під опосередкованим керівництвом (з вербальним супроводом, за наслідуванням) правильно (з помилками);

- не виокремлює (не знаходить) предмет названого розміру;

- не групує (не сортує) предмети за розміром з допомогою;

- розгорнуте навчання:

сприймання на дотик величини предметів диференціювання предметів за величиною (в межах 2): брати однією рукою маленький предмет, обома руками - великий;

- розгорнуте навчання: сортування предметів за розміром – трьома контрастними величинами: великий, середній, малий (пазли «Рибки», «їжаки», «Курки» тощо);

диференціювання та називання кількісного складу:

один; багато; мало; стільки же; порівну;

більше-менше;

лічба предметів в межах 5

- самостійно встановлює кількісну відповідність між предметами, називає їх:

• «один-багато»;

• «мало-багато»;

• «порівну»;

• «більше-менше»;

• усвідомлена лічба предметів (об’єктів) в межах 5.

- показує за допомогою педагога кількісну відповідність між предметами, називає їх:

• «один-багато»;

• «мало-багато»;

• «порівну»;

• «більше-менше»;

- усвідомлена лічба предметів в межах 5.

- не знає різниці між поняттями «один» та «багато»

- не встановлює (не знаходить) кількісний склад;

- неусвідомлена лічба в межах 3 (2);

- не знає різниці між поняттями «один» та «багато»

- не встановлює (не знаходить) кількісний склад;

- не орієнтується у просторі та часі;

не кладе предмети на щось, під щось.

- наслідування елементарних пошукових дій у процесі багатократного відтворення різноманітних проб і примірників;

- вибір за зразком («Знайди такий самий..) з використанням вказівного жесту;

орієнтування у просторі та часі, вживання слів, які передають:

• - основні напрямки відносно себе:

- положення предметів у просторі,

- пов’язані з орієнтацією у часі

- орієнтується у просторі та часі, вживає слова низько;попереду, позаду, угорі, внизу;, які передають основні напрямки відносно себе, положення предметів у просторі: на, під, за, поряд, високо пов’язані з орієнтацією у часі: спочатку, тепер, незабаром, потім, довго

- орієнтується у просторі та часі, але відповідних слів не вживає, повертає погляд у бік, означений відповідним словом

- не орієнтується у просторі та часі;

- не кладе предмети на щось, під щось, виконує разом з педагогом.

- не орієнтується у просторі та часі;

- не кладе предмети на щось, під щось.

 - наслідування дій з використанням вказівного жесту.

Логічні завдання :

Кубикоброс» і «Шарикоброс»; Втулки Монтессорі (об’ємний пазл) з 3 отворами круглої, квадратної і трикутної форми з відповідними втулками: кубик, циліндр, призма; «Поштова скринька» (куб, куля, призма, фігура складної форми); рамки Монтессорі з 6 вкладками (прямокутник, квадрат, овал, круг, трикутник, зірка); дошки Е. Сегена з 3х геометричних фігур, «Шість баночок»; мотрійка чотирискладова, пірамідка з 5-7 кілець (у порядку зменшення розміру кілець); конструювання башти, поїзда з кубиків; головоломки з 3х частин, розбірні іграшки з 5-6 частин; пазли з 6 частин («Дівчинка», Хлопець», «Собака», «Кіт», «Заєць», «Лисиця» тощо; картинки з відсутніми елементами; розрізна картинка з 3-4 частин (розрізані по вертикалі, по горизонталі та по іншій конфігурації); «Парні картинки»; Лото, пазли «Хто що їсть?» «Хто де живе?» «Де чия мама?»

• розуміє та сприймає

завдання, мовленнєву інструкцію, адекватно реагує та емоційно ставиться до них, швидко (повільно) та правильно виконує завдання;

• усвідомлює наявність

проблемної ситуації, діє цілеспрямовано на рівні зорового орієнтування (візуального співвідношення);

• вільно орієнтується в

умовах практичного завдання, може самостійно знайти вихід з проблемної ситуації;

• виконує наочно-дійові

завдання (сформовані дії наочно-дійового мислення);

• виконує завдання методом

співвідношення зі зразком, свої помилки помічає і виправляє самостійно;

• виявляє зацікавленість

співпрацею, практичні дії цілеспрямовані на досягнення результату

• переносить засвоєні

способи дій у нові пізнавальні ситуації, научуваність збережена;

• демонструє високу

(достатню) научуваність під час виконання аналітичних завдань;

• дії самостійні, адекватні,

яким передують розумові, є пошукова активність;

• розуміє та сприймає

завдання, мовленнєву інструкцію, адекватно реагує та емоційно ставиться до них;

• потребує додаткової

стимуляції для включення у процес виконання: повторення інструкції, виділення їх основних компонентів, спрощення завдання, варіювання форми пред’явлення

• практичні дії нерішучі,

стимульовані, але їм передують розумові,

• темп помірний або

уповільнений, але рівномірний з виявом нерізко виражених ознак втомлюваності,

• виконує завдання

самостійно шляхом (методом) примірювання, продуктивних проб і помилок; , прагне повторити вдалі дії (успішні проби);

• підвищення чутливості

до допомоги, зростання самостійності, якості і темпу виконання аналогічних завдань, пояснення результату власних практичних дій

• частково розуміє та

сприймає завдання, мовленнєву інструкцію, адекватно (неадекватно) реагує на неї, швидко (повільно) виконує завдання;

• частково усвідомлює

наявність проблемної ситуації, взаємодіє з педагогом, зорганізується та покроково контролюється дорослим, інтерес до співпраці поверхневий, не стимулюючий діяльність;

• виконує завдання з

допомогою (під опосередкованим керівництвом, за наслідуванням)

• методом сили (силових

проб);

• методом «вдалого отвору»;
• методом непродуктивних

проб і помилок;

• під час виконання (спроби)

з’являється орієнтація на мету без урахування умов її досягнення;

• набутий досвід із

використанням засобів не переносить у нову ситуацію;

• губить інструкцію під час

виконання завдань, потребує контроля діяльності (покрокового контроля)

• практичним діям не

передують розумові, основні способи виконання завдань неспецифічні маніпулювання, нецілеспрямовані проби, поєднує деталі (фрагменти) без аналізу цілого предмета;

• не розуміє та не сприймає

завдання, мовленнєву інструкцію, неадекватно реагує на неї;

• не усвідомлює наявності

проблемної ситуації, не пов’язує пошук її розв’язання з необхідністю використання допоміжних засобів, залишається байдужим як до результату, так і до пошуку розв’язання задачі;

• не розв’язує наочно-образні

завдання;

• не розв’язує наочно-дійові

завдання;

• завдання не виконує,

досліджує стимульований матеріал орально, мацає поверхню, перевертає, кидає на підлогу;

• дії неадекватні, не

відповідають призначенню предметів, їх властивостям;

• стимульний матеріал не

викликає зацікавленості, не виконує з ним предметні дії, лише маніпулює

Читай стрічку внизу

Міра допомоги при виконанні логічних завдань

навчання за показом і наслідуванням дій, що супроводжуються словами: «Кулю в круглий отвір, кубик - у квадратний»;

розміром (у порядку зменшення) та встановлення одну в іншу;

Графомоторні навички

• проводить лінії по

пунктиром, не виходячи за краї доріжки;

• проводить прямі лінії в

різних напрямках;

• розфарбовує малюнки,

не виходячи за контури,

•   користується ножицями, ріже по прямій,
•   володіє прийомами ліплення

• проводить лінії по

пунктиром, іноді виходячи за краї доріжки;

• проводить прямі лінії в

різних напрямках;

• розфарбовує малюнки,

з порушенням контуру,

•   користується ножицями, ріже по прямій,
•   володіє прийомами ліплення

• розкатує пластилін і

здійснює з ним маніпуляції, але не робить «ковбаску»,

• потребує допомоги,

щоб провести хоч одну лінію,

• маніпулює з ножицями

• не намагається виконати

завдання

• не здійснює маніпуляцій

з пластиліном за допомогою відповідних рухів,

• не втримує ножиці

Розгорнуте навчання з покроковою демонстрацією необхідних дій

Зв’язне мовлення

• знає, виразно декламує декілька коротеньких віршів, слова пісень, малих фольклорних форм;
• коментує події, зображені на ілюстраціях знайомих казок;
• висловлює власну думку про персонажів казок;
• висока мовленнєва активність;
• мовлення відповідає віковим вимогам:

• розповідає казку з опорою на серію ілюстрацій;
• коментує події, зображені на ілюстраціях знайомих казок;

• вірші не розповідає (не знає);
• казку розповідає незмістовно з опорою на серію ілюстрацій та навідними запитаннями;
• казок не знає;
• низька мовленнєва активність;
• егоцентризм мовлення;
• мовленнєвий негативізм;
• «телеграфне мовлення» (3-4 слова разом);
• спостерігається невелика кількість звичайних (односкладових) слів

- мовлення цілком відсутнє, у спілкуванні мовлення замінює жестами, мімікою

• емоційно насичувати мовленнєве спілкування;
• піклуватися про культуру мовлення та невербальне спілкування;
• використовувати ілюстрації для стимулювання бажання дитини переповісти знайому казку, вірш;
• коментування ілюстрацій під опосередкованим керівництвом;

Показники

Достатній рівень

Середній рівень

Початковий рівень

Елементарний рівень

Міри допомоги

Контактність і поведінка

• вступає в контакт легко невимушено, охоче відповідає на запитання, діє відповідно до вказівок;
• висока комунікабельність, демонструє (зберігає) позитивний психологічний комфорт
• спілкування змістовне, доброзичливе, яскраво-емоційне;
• радо йде на контакт, впевнений в собі, комунікація успішна;
• ініціює спілкування, виявляє зацікавленість, допитливість,
• прихильність до співрозмовника, контакт змістовний;

• середня комунікабельність, не виявляє ініціативи, але підключається до діалогу поступово після заохочень та стимулювань;
• поступово мовленнєва зацікавленість та активність зростають, контакт продуктивний;
• виявляє інтерес, підтримує діалог у межах ситуації (веде стимульований діалог);

• бажання спілкування перевищує обсяг мовлення (короткі висловлювання);
• поступово встановлюється малопродуктивний, пасивно-підлеглий контакт;
• виявляє мовленнєвий негативізм:
  • ознаки тривожності (збуджений, напружений, скутий), страх, невпевненість у собі; боязкий; сором’язливий;

• на початку спілкування не вступає в бесіду, нестабільно реагує на звичайні інструкції;
• неадекватно реагує на запитання, не вміє підтримувати діалог;
• виявляє мовленнєвий негативізм:
• не вступає в контакт, на заохочення не реагує (реагує плачем, криком);
• уникає контакту, притискується до матері (батька), вередує;
• не вступає в спілкування навіть після заохочень та стимулювань.

• стимулювати мовленнєву активність доброзичливим тоном

• привернути увагу за  допомогою цікавої яскравої іграшки, особистого предмета;

• у разі відсутності контакту виявити у матері (батька) як вступає в контакт та поводиться дитина в присутності інших людей рідних, знайомих, незнайомих), залучити до спілкування мати (батька);
• тактильний контакт з дитиною у поєднанні з ласкавим поводженням;

Розуміння інструкції

• розуміє інструктивне мовлення, діє згідно з ним;
• активно сприймає інструкцію та емоційно відгукується на неї, здійснює зоровий контакт;

• розуміє інструкцію одразу ( з додатковим роз’яснюванням);

• розуміє інструктивне мовлення частково (не розуміє);

не слухає звернене мовлення, встановлює (не встановлює) зоровий контакт;

Варіювання пред’явлення інструкції та її покрокова структуризація, короткі, чіткі вказівки з використанням жесту.

Прояви агресії

Не виявляє

Не виявляє

• ознаки агресивності (упертість, заперечливість, відмовлення від спілкування)

дратівливість, злість, відстоювання свого (наполягає на своєму, егоцентризм);

Прибрати з поля зору те, що спровокувало агресивну поведінку, відволікаючи улюбленою іграшкою, книжкою чи іншою цікавою для малюка річчю.

Допомогти зрозуміти дитині її потреби. Створити ситуацію вибору.

Прояви імпульсивності / гіперактивності

Не виявляє

Не виявляє

• ознаки імпульсивності (нетерплячий (перебиває, не вислуховує запитання до кінця - відповідає), задає зустрічні запитання, що не стосуються теми розмови);

• ознаки гіперактивності (весь час в русі, непосидючий);

• ознаки імпульсивності: різкі зміни настрою, без будь-яких причин;
• неадекватна веселість, безпричинний сміх
• прояви аутизму;

• ознаки гіперактивності: висока збудливість,  (весь час в русі, непосидючий);

• давати дитині короткі, чіткі і конкретні інструкції.

• заохочення у вигляді схвальних оціночних суджень щодо дотримання правил поведінки та виконання вказівок педагога дитиною («Молодець!» «Правильно!»);

Елементарні уявлення та знання про себе самого, навколишній природний, предметний та соціальний світ

1. Уявлення та знання про самого себе, про навколишній природний, предметний та соціальний світ:

назвати своє ім’я

• правильно і чітко називає ім’я та прізвище; ідентифікує себе з ними; знає свої ласкаві прізвиська;

• правильно і чітко називає ім’я та прізвище; ідентифікує себе з ними

• називає тільки своє ім’я, прізвище обирає (не обирає) із запропонованих;
• своє ім’я обирає з запропонованих, прізвище не обирає (не знає);

• реагує на своє ім’я, але не називає його;
•  

• називати дитину на ім’я протягом спілкування, потім попросити назвати її своє ім’я;

називати свою стать;

• усвідомлює, орієнтується, називає (демонструє) еталони чоловічої (жіночої) поведінки;
• називає та виявляє елементарні чоловічі (жіночі) моральні якості;

• усвідомлює, орієнтується, називає (демонструє) еталони чоловічої (жіночої) поведінки

• не називає самостійно свою статеву належність, але обирає назву із запропонованих;
• не знає про спільне та відмінне у будові тіла хлопчика та дівчинки;

• не усвідомлює свою статеву належність;

навідні запитання з опорою на ілюстрації

назвати свій вік та показати його на пальцях;

• називає свій вік та показує його на пальцях;

• називає свій вік та показує його на пальцях;

• називає свій вік, але показати його пальцях не може;
• показує свій вік на пальцях, але не може його назвати;

• не називає свій вік, не показує його на пальцях (не знає);

назвати частини тіла (голова; очі; ніс рот; обличчя; вуха; шия; руки; ноги; живіт)

• називає основні частини свого тіла;
• називає функції деяких органів: дихальна та серцево-судинна система, опорно-руховий апарат.

• називає основні частини свого тіла; за допомогою педагога називає функції деяких органів

• показує запропоновані частини тіла на собі та ляльці;

• не має поняття про призначення та дію жодного органу.

назвати членів своєї родини, їх імена;

• називає членів своєї родини, називає їх імена;
• самостійно встановлює родинні зв’язки (статус у родині);

• називає членів своєї родини, за підказкою називає їх імена;
• самостійно встановлює родинні зв’язки (статус у родині);

• називає членів своєї родини самостійно ( з допомогою), їх імена обирає із запропонованих (не знає);

• родинні зв’язки не встановлює (з допомогою);

назвати домашню адресу;

• самостійно називає домашню адресу;

• За допомогою дорослого називає домашню адресу

• частково називає домашню адресу, доповнює її, уточнює її з допомогою;
• обирає назви міста (села), вулиці (проспекту, провулка) із запропонованих;

• не знає домашньої адреси

назвати пори року

• називає самостійно пори року, знає їх послідовність;
• називає правильно, за названими ознаками;

• Називає пори року, за допомогою педагога визначає їхні ознаки

• пори року не називає, замінює їх назви яскравими явищами природи (... зима, сніг іде);
• пори року не називає, але показує їх на малюнках правильно);
• називає контрастні пори року ( зима-літо);

• пори року не називає, за допомогою педагога визначає пори року на малюнках за умови привабливості стимульного матеріалу

назвати частини доби

• називає частини доби, знає їх послідовність;
• називає контрастні частини доби (день-ніч); (ранок-вечір), з допомогою (ранок-день); (вечір-ніч).

• співвідносить частини доби з режимними моментами;
• називає частини доби, знає їх послідовність; за допомогою називає контрастні частини доби

• не називає, показує на малюнках частини доби, їх послідовності не знає;
• не співвідносить частини доби з режимними моментами (плутає).

•  не називає, за допомогою педагога показує на малюнках частини доби, їх послідовності не знає;
• не співвідносить частини доби з режимними (плутає).

Сенсорика

Рівень сформованості системи сенсорних еталонів:

Диференціювання та називання основних різновидів геометричних

площинних фігур:

круг, овал, квадрат, трикутник, прямокутник

• самостійно диференціює (розрізняє, показує) 4-5 форм предметів та називає їх;

• самостійно диференціює та називає 3-2 форми:

• виявляє форму як ознаку предмета за зразком (« Дай (покажи) такий самий...) в умовах вибору з 3 (2) предметів.
• дає властивостям предмета певні назви: «круг» - «як м’яч»; «овал» - «як яєчко»; «квадрат» - «як кубик»; «трикутник» - «як дах»;

• не виокремлює (не знаходить) предмет названої форми;

• використання різних способів та прийомів обстеження властивостей та якостей предметів для отримання результату: розглядання; перекладання; повертання; накладання; прикладання.
• розгорнуте навчання: елементарні пошукові дії у процесі багатократного відтворення різноманітних проб, примірювань: розрізнення плоских форм шляхом накладання («такий - не такий»); розрізнення об’ємних фігур (куба, кулі) – за наслідуванням дій: котиться - не котиться; розгорнуте навчання: групування (сортування) предметів за кольором (спочатку з 2, надалі з 3 (4); чергування за зразком 2-х кольорів;
• розгорнуте навчання сортування предметів за розміром трьома контрастними величинами: великий, середній, малий (пазли «Рибки», «Курки» тощо);
• розгорнуте навчання: сприймання на дотик величини предметів диференціювання предметів за величиною (в межах 2): брати однією рукою маленький предмет, обома руками - великий; наслідування елементарних пошукових дій у процесі багатократного відтворення різноманітних проб і примірників;
• вибір за зразком («Знайди такий самий...) з використанням вказівного жесту;
• наслідування дій з використанням вказівного жесту.

просторові геометричні фігури:

•      куля;
•      куб;
•      піраміда;
•      призма(«дах»);

• самостійно диференціює (порівнює) предмети за формою

• не називає їх, але правильно показує всі запропоновані (вибір за словом);

• групує (сортує) предмети за формою під опосередкованим керівництвом (з вербальним супроводом) правильно (з помилками);

• не групує (не сортує) предмети за формою з допомогою;

диференціювання та називання 5-9 кольорів:

(червоний; жовтий; синій; зелений; білий; чорний; оранжевий; фіолетовий; блакитний)

• самостійно диференціює (розрізняє, показує) 5-9 кольорів та називає їх;
• самостійно;

• самостійно диференціює (розрізняє, показує) та називає 5-7 з них;
• за допомогою диференціює (порівнює) групує предмети за кольором, показує всі запропоновані

• дає властивостям предмета певні назви: зелений — «як трава»; жовтий - «як сонце»; червоний - «як помідор»;
• групує (сортує) предмети за кольором під опосередкованим керівництвом (з вербальним супроводом, за наслідуванням) правильно (з помилками);

• не виокремлює (не знаходить) предмет за названим кольором;
• не виявляє колір як ознаку предмета за зразком («Дай (покажи) такий самий...») в умовах вибору 3 (2) предметів;
• не групує (не сортує) предмети за кольором з допомогою;

диференціювання та називання розмірів предметів «великий» -

«маленький», «довгий-короткий»; «широкий-вузький»; «високий-низький»; «товстий-тонкий»)

• порівнює предмети за величиною, використовує еталон, мірку та називає;
• самостійно диференціює (розрізняє) та називає розмір предмета;
• упорядковує предмети за різними ознаками (форма, довжина, ширина, висота, товщина);

• порівнює предмети за величиною, використовує еталон, мірку та називає;
• самостійно диференціює (розрізняє) та називає розмір предмета;
• плутається в поняттях (форма, довжина, ширина, висота, товщина);

• виявляє розмір як ознаку предмета за зразком: дай (покажи) такий самий в умовах вибору з 2 (З) предметів;
• порівнює предмети за величиною, використовує еталон, мірку та називає (з помилками);

• не виокремлює (не знаходить) предмет названого розміру;
• не групує (не сортує) предмети за розміром з допомогою;

диференціювання та називання кількісного складу:

один; багато; мало; стільки же; порівну;

більше-менше;

лічба предметів в межах 10

• самостійно встановлює кількісну відповідність між предметами, називає їх: («один-багато»; «мало-багато»; «порівну»; «більше-менше»);
• усвідомлена лічба предметів (об’єктів) в межах 10;
• позначення кількості відповідною цифрою;

• самостійно встановлює кількісну відповідність між предметами, називає їх: («один-багато»; «мало-багато») 
• за допомогою педагога встановлює кількісні взаємозв’язки: «порівну»; «більше-менше»);
• усвідомлена лічба предметів (об’єктів) в межах 10;
• позначення кількості відповідною цифрою;

• Знає різницю між поняттями один та багато»не встановлює (не знаходить) кількісний склад;
• неусвідомлена лічба в межах 5 (10);
• не знає цифр;

• не знає різниці між поняттями «один» та «багато», за наслідуванням лічить в межах 5, не знає цифр

Орієнтування у просторі та часі, вживання слів, які передають:

• - основні напрямки відносно себе:

- положення предметів у просторі,

- пов’язані з орієнтацією у часі

• орієнтується у просторі та часі, вживає слова, які передають основні напрямки відносно себе, положення предметів у просторі пов’язані з орієнтацією у часі;

• орієнтується у просторі та часі, але відповідних слів не вживає, повертає погляд у бік, означений відповідним словом

• не орієнтується у просторі та часі;
• не кладе предмети на щось, під щось

• не орієнтується у просторі та часі;
• не кладе предмети на щось, під щось

Дослідження та узагальнення змістовного матеріалу з опорою на наочність

групування предметів за функціональними ознаками

• самостійно та

правильно утворює пари, пояснює зв’язок між ними;

самостійно виконує, але з помилками, які сам помічає та виправляє, пояснює зв’язок між ними

• виконує завдання

правильно після спільного утворення пари, самостійно пояснює функціональний зв’язок

• недостатньо,

з допомогою; самостійне виконання, але з помилками, які сам не помічає (помічає після привернення уваги до них), виправляє самостійно, з допомогою пояснює зв’язок між ними;

• після демонстрацій зразка виконання (утворення пари) з помилками, виправляє їх та пояснює функціональний зв’язок з допомогою;

• після наданої допомоги завдання не виконує, маніпулює картками;

При зменшенні обсягу сприймання:

• кожний малюнок видається з запитанням до якого малюнка він підходить; (спільне утворення пари);
• демонстрація зразка:

•      утворення однієї пари без пояснення принципу поєднання та пропозиція далі діяти самостійно;

•      утворення однієї пари з поясненням принципу поєднання та пропозиція далі діяти самостійно;
•      викладання однієї пари з поясненням принципу поєднання;
•      викладання однієї пари без пояснення принципу поєднання;

групування предметів за родовими ознаками (іграшки; посуд; одяг; взуття; овочі; фрукти; дикі тварини; свійські тварини; птахи; комахи; меблі;

транспорт)

• самостійно та

правильно утворює пари, пояснює принцип поєднання малюнків за спільністю родової ознаки;

самостійно та правильно утворює пари, але з допомогою пояснює принцип поєднання деяких пар

• самостійно утворює

пари, але можливі помилки, які самостійно виправляє та пояснює принцип поєднання пар;

• правильно виконує

завдання, після демонстрації зразка (однієї пари) та самостійне пояснення принципу поєднання пар предметів;

• виконує завдання під опосередкованим керівництвом (сумісні дії, покроковий контроль), звіт недостатній;
• самостійно виконує завдання з помилками, які сам не помічає, виправляє їх з допомогою, вербалізація недостатня, відсутні узагальнюючі слова;

• виконує завдання під опосередкованим керівництвом (сумісні дії), кожна запропонована картка супроводжується запитанням, куди малюнок підходить, звіт недостатній;
• після наданої допомоги завдання не виконує, маніпулює картками;

вилучення

«четвертого

зайвого»  (з опорою

на наочність)

• правильне самостійне виключення четвертого предмета з обґрунтуванням своїх дій;
• правильне самостійне виключення четвертого предмета без словесного звіту, пояснення 3 допомогою запитань;

• виконує завдання

після демонстрації зразка виконання, правильно пояснює принцип вилучення

• виконує завдання після демонстрації зразка виконання; неправильно обґрунтовує свої дії (за несуттєвими ознаками);
• виконує завдання лише за навідними запитаннями без самостійного пояснення принципу групування.

• не виключає правильно

четвертий предмет після наданої допомоги, маніпулює картками.

• спільні дії об’єднання трьох предметів, що мають загальну суттєву ознаку і називання (вилучення) такого, що не має цієї ознаки;

• демонстрація зразка виконання з поясненням та пропозиція самостійно виконати завдання;
• демонстрація зразка виконання без пояснення та пропозиція пояснити принцип виключення предмета із групи;
• навідні запитання.

_{одяг - іграшки;}

_{посуд - іграшки;}

_{взуття – іграшки;}

_{меблі - іграшки}

_{посуд - одяг;}

_{посуд - взуття;}

_{посуд - меблі;}

_{одяг - взуття; іграшки - меблі;}

_{овочі - посуд; фрукти - посуд}

Логічні завдання :

втулки Монтессорі (об’ємний пазл); «Поштова скринька»; рамки Монтессорі; мотрійка (5-6 складові); пірамідка (6-10 кілець); розбірні іграшки (5-8 частин); пазли; картинки з відсутніми елементами; розрізні картинки; дошки Сегена; «Панель» (вкладки - фігури з двох симетричних частин); «Будиночок» (танграм із 4-х чотири деталей: два квадрати, два прямокутних трикутники), «Нісенітниці» (несумісні в реальності явища та безглузді дії).

• розуміє та сприймає завдання, мовленнєву інструкцію, адекватно реагує та емоційно ставиться до них, швидко та правильно (повільно) виконує завдання;
• усвідомлює наявність проблемної ситуації, діє цілеспрямовано на рівні зорового орієнтування (візуального співвідношення);
• вільно орієнтується в умовах практичного завдання, може самостійно знайти вихід з проблемної ситуації;
• сформовані дії наочно-дійового мислення;
• виявляє зацікавленість співпрацею, практичні дії цілеспрямовані на досягнення результату, прагне повторити вдалі дії (успішні проти);
• переносить засвоєні способи дій у нові пізнавальні ситуації, научуваність збережена;

• дії самостійні, адекватні, яким передують розумові, є пошукова активність;
• практичні дії нерішучі, стимульовані, але передують розумові;
• виконує завдання самостійно шляхом (методом) примірювання, продуктивних проб і помилок;
• пам’ять дитини мимовільна, образна;
• мислення наочно-образне,
• научуваність збережена;

• частково розуміє та сприймає завдання, мовленнєву інструкцію, адекватно (неадекватно) реагує на неї, швидко (повільно) виконує завдання;
• частково усвідомлює наявність проблемної ситуації, взаємодія зорганізується та покроково контролюється дорослим, інтерес до співпраці поверхневий, не стимулюючий діяльність;
• виконує завдання з допомогою (під опосередкованим керівництвом, за наслідуванням)

•      методом сили (силових проб);

•      методом «вдалого отвору»;
•      методом непродуктивних проб і помилок;

• під час виконання (спроби) з’являється орієнтація на мету без урахування умов її досягнення;

• набутий досвід із використанням засобів не переносить у нову (пізнавальну) ситуацію;
• не розв’язує наочно-дійові завдання;

• не розуміє та не сприймає завдання, мовленнєву інструкцію, неадекватно реагує на неї;
• не усвідомлює наявності проблемної ситуації, не пов’язує пошук її розв’язання з необхідністю використання допоміжних засобів, залишається байдужим як до результату, так і до пошуку розв’язання задачі;
• практичним діям не передують розумові, основні способи виконання завдань неспецифічні маніпулювання, нецілеспрямовані проби, поєднує деталі (фрагменти) без аналізу цілого предмета;
• не розв’язує наочно-образні завдання;
• завдання не виконує, досліджує стимульований матеріал орально, мацає поверхню, перевертає, кидає на підлогу;
• дії неадекватні, не відповідають призначенню предметів, їх властивостям;
• стимульний матеріал не викликає зацікавленості, не виконує з ним предметні дії, лише маніпулює.

Міра допомоги див. нижче

Міра допомоги при виконанні логічних завдань

• Демонстрація (показ) ігрової дії, що супроводжується інструкцією;
• демонстрація зразка виконання (показ);
• примірювання вкладок з проріззю;
• спільне виконання;
•  розгорнуте навчання: виставляння мотрійок за зростом (у порядку зменшення) та вкладання однієї в іншу;
• показ зразка дитині вдається по одному колечку, кожного разу вказуючи жестом, що їх треба надіти на стрижень, пропонування виконати завдання самостійно;
• виконання під контролем («Знайди найбільше кільце...»)

Допомога до завдання «розрізні картинки»:

• спільне утворення (упорядкування) пари картинок пазлів;
• демонстрація цілої картинки, прохання зробити із частин таку саму;
• прохання показати частину, яка відсутня;
• накладання на цілу картинку одну частину розрізної на прохання накласти інші;
• складання картинки з частин, які розташовані таким чином, що потребує тільки їх з’єднання;
• складання картинки з частин, які розташовані таким чином, що потребують розвороту.

Допомога до завдання «дошки Сегена»; «Панель» «Будиночок»:

• пропозиція порівняти частини конкретної фігури із зображенням на панелі;

• демонстрація зразка виконання: накладання однієї-двох фігур на їх зображення, звертаючи увагу дитини на однаковість форм;
• накладання однієї частини фігури на відповідне зображення, пропонування дитині знайти другу частину і покласти її на місце;
• вказівка на помилку з рекомендацією приміряти деталь (кожну деталь) до «будиночка»;
• демонстрація зразка «будиночка», розкресленого на відповідні деталі з пропозицією розглянути його та скласти такий самий;
• спільне виконання: демонстрація накладання однієї деталі на відповідну частину розкресленого «будиночка» і пропозиція далі діяти самостійно.

Допомога до завдання

«Нісенітниці»:

• навідні запитання, які звертають увагу дитини на несумісність зображених явищ, безглуздість дій;

виділення окремих сюжетних груп на малюнку.

Мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, розвиток мовлення

• розуміння мовлення - твори морально-етичного, гумористичного, розважального змісту

(оповідання; казки; небилиці; твори- жарти; перевертні);

• розуміє жанрові особливості прозових та віршованих творів;
• адекватно оцінює поведінку позитивних і негативних героїв;

Розуміє, але не завжди виокремлює особливості прозових та віршованих творів,

Адекватно оцінює поведінку гкроїв

Звертає увагу на несуттєві деталі твору, не розрізняє жанрові особливості

казок не знає

емоційно насичувати мовленнєве спілкування;

піклуватися про культуру мовлення та невербальне спілкування;

використовувати ілюстрації для стимулювання бажання дитини переповісти знайому казку, вірш;

коментування ілюстрацій під опосередкованим керівництвом;

• відтворення напам’ять:

(вірші українських поетів; малі фольклорні твори: утішки; забавлянки; лічилки; мирилки; приказки; загадки);

• виразно читає напам’ять вірші українських поетів,

• знає напам’ять, виразно декламує малі поетичні форми українського фольклору;

За допомогою батьків декламує невеличкі вірші

У кінці стрічки невеличкого знайомого вірша додає слово в риму

• вірші не розповідає (не знає);

• переказ: (казки; оповідання);

• самостійно переказує (розповідає) казку на пропозицію;

за наявності підказки недеталізовано переказує невеличкий твір,

казку розповідає незмістовно з опорою на серію ілюстрацій та навідними запитаннями;

не переказує оповідання, ігнорує запитання до твору

• сюжетна розповідь:

(про побачене, пережите (з власного досвіду); описова розповідь;

• вміє змістовно, рогорнутими фразами розповісти історію з власного досвіду

простими нерозгорнутими фразами здатний / на скласти розповідь з власного досвіду

за покроковими запитаннями складає розповідь простою нерозгорнутою фразою

не складає розповідь навіть за підтримки педагога

Відповідність мовлення віковим нормам

Висока мовленнєва активність, балакучість, допитливість,

в активному словнику наявні всі частини мови, узагальнюючі слова, абстрактні поняття;

правильна звуковимова;

мовлення фразове (складносурядні, складнопідрядні речення);

мовлення зв’язне;

використання засобів комунікації: виразні рухи; жести; пози; хода; міміка; тональність голосу;

користується (володіє) формами мовленнєвого етикету;

середня мовленнєва активність, балакучість, допитливість;

мовлення відповідає віковим нормам

спостерігаються негрубі граматичні помилки (при чергуванні приголосних при утворенні форми однини та множини в іменниках спільного роду);

вживає розгорнуті фрази

низька мовленнєва активність;

егоцентризм мовлення; «телеграфне мовлення» (3-4 слова разом);

переважання іменників та дієслів;

словник обмежений лише словами повсякденного вжитку; фраза проста поширена, граматично не сформована;

багато грубих помилок  граматичного характеру;

зв’язне мовлення розвинене недостатньо;

низька мовленнєва активність, егоцентризм мовлення; бідність словника: неточні використання слів, порушена звуковимова всіх звуків;

зв’язне мовлення у стадії формування (не розвинене або вживається  проста фраза з 2-3 слів;);

у спілкуванні мовлення замінює жестами, мімікою;

Графомоторні навички

– вміє проводити прямі та хвилясті лінії не відриваючи олівець від бумаги та не порушуючи контур;

–вміє обводити малюнок по крапкам та лініям;

– вміє охайно розфарбовувати малюнки, не виходячи за контур малюнка;

– вміє штрихувати фігури рівними прямими лініями не виходячи за контур

– вміє копіювати прості малюнки

– вміє проводити прямі та хвилясті лінії не відриваючи олівець від бумаги та не порушуючи контур або за наявності невеличких помарок;

–вміє обводити малюнок по крапкам та лініям;

– вміє охайно розфарбовувати малюнки, не виходячи за контур малюнка;

– штрихує фігури з невеликими поарками

– вміє копіювати прості малюнки за допомогою дорослого

Слабко володіє прийомами штриховки, порушене цілеспрямоване виконання малюнка, порушується контур, штриховка зі слабким або з надмірним притиском.

Не втримує олівець, виконує завдання під безпосереднім керівництвом педагога, не контролює процес виконання

Готовність до засвоєння знань, умінь, навичок.

Достатній / середній рівень

Початковий /елементарний

Міра допомоги

Стан готовності до читання, письма:

• володіння олівцем та пензлем;
• вміння орієнтуватися в зошиті в клітинку
• вміння копіювати прості малюнки
•  наслідування писемних букв;
• вміння копіювати прості фрази
• змальовування групи крапок;
• малюнок фігури людини;

зорове сприймання.

• вільно володіє олівцем та пензлем, використовуючи різні прийоми малювання;
• зображає на малюнку декілька предметів, поєднуючи їх єдиним змістом;
• штрихує та розмальовувати малюнки, не виходячи за контури;
• орієнтується в зошиті в клітинку або в лінію;
• передає на малюнку точну форму предмета, пропорції, розміщення частин;
• вміє копіювати прості малюнки, фрази;
• вміє обводити малюнок по крапкам та лініям;
• проводить неперервні лінії між двома лініями на доріжці (ширина доріжки 0,5-1 см);
• проводить неперервні лінії між двома хвилястими лініями, наслідуючи лінію вигину;
• проводить неперервні лінії між двома ламаними лініями, повторюючи їх злам;

• слабко володіє олівцем та пензлем, використовуючи різні не володіє прийоми малювання;
• не поєднує єдиним змістом предмети на малюнку;
• під час штрихування не зберігає контур, надмірний або дуже слабкий нажим;
• не орієнтується в зошиті;
• порушені пропорції в малюнку;
• не відтворює неперервну лінію

Розгорнуте навчання:

• демонстрація правильної постави правильного кистьового захвату олівця під час письма;
• дотримання стрічки у зошиті;
• розміщення малюнка в центрі паперу,
• спочатку обводити контур пальцем;
• повільне зображення літер вчителем, з поясненням особливостей письма;
• повторне написання літері з завданням відображати потрібні рухи олівцем у повітрі;
• під ритмічний супровід прописувати елементи літер

Знання грамоти

• знає та вміє писати друковані букви української абетки;
• визначає к-сть складів у словах;
• визначає к-сть звуків у словах;
• визначає місце заданого звука в слові;
• робить звуковий аналіз слова, розрізняє голосні та приголосні звуки;
• розрізняє тверді та м’які приголосні;
• складає речення з 2-х – 4-х слів, розуміє, що слова у реченні знаходяться в певній послідовності;

• не знає та не вміє писати друковані букви української абетки;
• не виокремлює склади та літери;
• за допомогою дорослого складає / не складає речення з 2-х – 4-х слів

• використовувати картки для глобального читання
• за допомогою схеми-моделі демонструвати склад слова з опорою на наочність;
• демонстрація поділу слова на склади

Стан готовності до засвоєння математичних ЗУН:

•     пряма, зворотна лічба та від заданого числа;
•     математичні операції в межах 5, 10 (склад числа), (додати, відняти);
•     поняття «сусіди числа»;
•     знання числового ряду;
•     розв'язання простих задач побутової тематики; - поняття «на ... більше», «на ... менше», «залишок», «сума», «було», «стало»...

• Порівнює предмети множин за чисельністю, числа - за величиною;
• лічба пряма (зворотна) в межах 10 та від заданого числа;
• знає «сусідів» числа;
• розуміє елементарні математичні поняття;
• співвідносить цифру, число, кількість;

• за допомогою рахує в межах 5 – 10;
• порівнює к-сть предметів «один - багато»,
• співвідносить цифру та число предметів

Розгорнуте навчання з опорою на наочність

Пізнавальна активність

Високий (активний) рівень

яскраво виражена пізнавальна потреба, яка проявляється незалежно від виду діяльності, наявності чи відсутності звернень до них однолітків чи вихователів. У цих дітей завжди виникають запитання, про що б з ними не розмовляли, причому вони ставлять їх не з метою звернути на себе увагу, а саме прагнучи дізнатися про щось нове. властиве прагнення з'ясувати будову та призначення предмета, вони охоче відгукуються на пропозицію знайти інший варіант розв'язання завдання або відповіді на запитання завжди радіють успіху й засмучуються через невдачі, вони готові виконати будь-яке завдання вихователя і часто розглядають свою діяльність з погляду її корисності для інших. Нова ситуація викликає пошукову активність, бажання дослідити об'єкт чи явище, до якого проявляється жвавий інтерес. Діти з високим рівнем розвитку пізнавальної активності невгамовні у своєму інтересі до будь-яких змін у навколишньому середовищі, постійно діляться своїми враженнями з дорослими та дітьми прагнуть бути першими, самостійно розв'язати завдання, і коли матеріал на заняттях виявляється для них надто простим, починають нудитися, особливо якщо вихователь працює в цей час зі слабшими дітьми, ці дошкільнята дуже винахідливі в іграх, люблять імпровізувати, часто вносять зміни у правила гри, не бояться помилок і труднощів у роботі.

Давати творчі завдання, оскільки ці діти прагнуть бути першими, самостійно розв'язати завдання, і коли матеріал на заняттях виявляється для них надто простим, починають нудитися, особливо якщо вихователь працює в цей час зі слабшими дітьми,

Достатній (відносно активний) рівень

можуть виявляти зацікавленість та активність лише в певних ситуаціях, здебільшого зумовлених змістом діяльності, її емоційною привабливістю.

Вони легко включаються у нові види роботи, однак у разі виникнення труднощів відразу втрачають інтерес, коли вихователь спонукає їх до будь-якої діяльності, охоче приймають пропозицію.

не прагнуть бути першими і майже завжди другі: і за готовністю до занять, і під час спостережень та виконання завдання. У разі, якщо план дій точно не розписаний і треба виявити винахідливість та фантазію, ці діти не виявляють ентузіазму й воліють діяти за готовим зразком. Їх важко зацікавити новим предметом або явищем, і навіть якщо інтерес виникає на початку діяльності, то швидко згасає у ході виконання завдання.

Прояви активності зовні невиразні, хоча ці діти охоче відгукуються на пропозицію дорослого поспілкуватися або попрацювати разом, в умовах самостійної діяльності вони іноді захоплюються виконуваною роботою, проте діють завжди одноманітно. Їхні інтереси переважно обмежуються повсякденними подіями, привернути увагу може лише щось незвичне. Проте далі простого виявлення цікавості вони не йдуть і не роблять спроби з'ясувати для себе ситуацію.

Головна особливість цих дітей - вони майже ніколи самі ні в чому не проявляють активності й навіть знаючи правильну відповідь, не скажуть її з власної ініціативи, хоча іноді можуть здивувати дорослого оригінальними міркуваннями. Звертання до вихователя здебільшого пов'язані із задоволенням комунікативної потреби та з новизною ситуації, питання ж, які стосуються уточнення здобутих знань, ставлять дуже рідко. У спільній діяльності з дорослими вони за будь-яких умов - лише слухняні виконавці.

Для цієї підгрупи дошкільнят дуже важлива емоційна підтримка.

Низький (пасивний) рівень

з пізнавальної активності. Ці діти завжди пасивні і байдужі - і на заняттях, і в спілкуванні, й під час спільної діяльності з дорослими або однолітками. Вони майже ніколи не розпочинають виконувати завдання без підказки, нагадування дорослого, однолітків, важко включаються у роботу, очікують звичного тиску (у вигляді зауважень) з боку вихователя.

не виявляють інтересу до завдання, готовності включитися у роботу, та, власне, й не можуть (і не прагнуть) самостійно його виконати. Вони неохоче виконують будь-яку роботу або навіть повністю відмовляються від діяльності. Тут ідеться про цілковиту відсутність інтересу до навколишнього, до спілкування з однолітками. Зазвичай поведінка цих дітей стереотипна.

Пізнавальна діяльність пов'язана для них з негативними емоціями, викликає пригніченість, нудьгу. Вказівки та пояснення вихователя вони здебільшого не запам'ятовують, у ситуаціях, коли треба самостійно застосувати набуті знання, не можуть обійтися без істотної допомоги дорослого. Повільно переключаються із інтенсивної рухової активності на розумову, ці діти байдужі до результатів своєї діяльності — ніколи не радіють успіхам і не сумують з приводу невдач.

Працюючи з пасивними дітьми, слід ураховувати, що вони не можуть негайно включитися в роботу, оскільки їхня активність зростає поступово. Отже:

не варто пропонувати їм завдань, які потребують швидкого переходу від одного виду діяльності до іншого;

треба давати їм час на обмірковування відповіді;

не бажано ставити їм під час відповіді несподівані, "каверзні" запитання;

слід бути готовими до того, що після активної рухової діяльності ці діти досить повільно переключаються на розумову