Диференційований підхід на уроках виробничого навчання.

                Під диференціацією розуміють таку форму індивідуалізації, коли учні, схожі за певними індивідуальними особливостями, об’єднуються в групи для окремого навчання. У педагогічній літературі є два терміни: “зовнішня диференціація” і “внутрішня диференціація”. Терміном “зовнішня диференціація” позначають таку організацію навчального процесу, за якої для задоволення різнобічних інтересів, здібностей і нахилів учнів створюються спеціальні диференційовані класи, школи. Термін “внутрішня диференціація” застосовують до такої організації навчального процесу, за якої розвиток індивідуальності здійснюється в умовах роботи вчителів у звичайних класах.
Зовнішня диференціація навчання здійснюється за двома напрямами:
             1) шляхом створення класів і шкіл на основі спеціальних здібностей, інтересів і професійних нахилів учнів (профільні та спеціалізовані навчальні заклади, класи з поглибленим вивченням окремих предметів);

2) шляхом створення шкіл і класів за певним рівнем загального розумового розвитку учнів і стану здоров’я учнів (школи для обдарованих дітей та підлітків, школи для дітей з відхиленням у здоров’ї, класи вирівнювання).

Диференціація процесу виробничого навчання.

                Підвищення якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників є одним з найактуальніших  напрямків творчих пошуків  педагогічних колективів професійно – технічних закладів.

             Дуже часто на практиці використовують такі методи навчання, які в основу навчально – виховного процесу ставлять діяльність особистості, спрямовуючи її на пізнавальну активність, самостійність, розвиваючи  логічне мислення.  Моє завдання  як педагога – спрямувати учнів на самостійне  здобуття знань, критичне ставлення до інформації, засвоєння продуктивних способів оперування нею, що сприяє самореалізації особистості.

                   Саме напрям на розвиток особистості дитини змушує задуматись над тим, як підтримати інтерес учнів до матеріалу, що вивчається, їх активність на протязі  процесу навчання. Слід піклуватися про те, щоб на уроках кожен учень працював активно і з бажанням.

            У зв’язку з цим впроваджую нові, ефективні методи навчання, які активізують думку учнів, стимулюють їх до  самостійного здобуття знань.

 В  новітніх педагогічних технологіях існує таке поняття, як активні методи навчання.  При цьому слід пам’ятати про те, що метод сам по собі не активізує учнів. Адже всі методи є ефективними, якщо їх  впроваджувати вміло і активно, якщо вони використовуються учнем для здобуття знань, для розвитку та саморозвитку.

             Перед мною як  майстром виробничого навчання, стоїть завдання не лише дати міцні знання, практичні навички,  навчити учнів  правильно виконувати виробничі завдання, а й розвивати їх мислення, активізувати пізнавальну діяльність, навчити самостійно працювати, щоб закінчивши професійно-технічний навчальний заклад вони могли самостійно підвищувати свою кваліфікацію у майбутній трудовій діяльності.

           Часто доводиться працювати  з учнями, які не бажають змінювати пасивний спосіб життя, а задовольняються звичним з початкових класів низьким рівнем знань.  Найважче – це допомогти  їм перебороти лінощі та байдужість, зацікавити їх, здивувати, приголомшити красою майбутньої професії, навчити отримувати задоволення від своєї праці.

               Дуже велику роль відіграє колективний пошук розв’язання проблем. Він привчає цінувати допомогу товариша, шанувати чужу працю та успіх, поважати альтернативну думку. Саме такі завдання створюють умови для  пошуку учнем свого психологічного, комфортного місця у спільній справі.

             У процесі творчого вирішення проблемних завдань учні отримують не  лише  певну суму знань, а й оволодівають методами досліджень, розвивають активність і самостійність мислення, набувають  досвіду творчої діяльності.

           Кожен з нас знає, що творчі здібності людини формуються на протязі всього життя, але саме період навчання в ліцеї сприяє цьому найбільше. Тому на всіх уроках виробничого навчання намагаємось організовувати творчу діяльність, створюючи для цього відповідні умови,  а саме:

• проводю навчання в атмосфері  взаєморозуміння, співпраці, сприймаючи кожного учня як особистість;
• віддаю перевагу такій формі ведення уроків, де учні вчаться самостійно мислити, набувати навичок, відстоювати свою думку, коректно себе поводити;
• на уроках створюю ситуації вибору і даємо  можливість учням здійснювати цей вибір.

                При проведенні  уроків виробничого навчання шукаю індивідуальний підхід до кожного учня. Сильнішим учням пропонуються складніші завдання, а слабшим – простіші і дається можливість більше працювати самостійно. Помилки, допущені при виконанні операцій , пропонуємо знайти самим і ліквідувати їх.

              Підвищенню якості професійної підготовки сприяє робота майстра виробничого навчання над розв’язанням методичної проблеми, пов’язаної з системним проведенням різнорівневого виробничого навчання. У чому є суть цієї проблеми?

    Я як    майстер виробничого навчання повинна планувати проведення уроку так, щоб поряд з методичним та організаційним забезпеченням основної групи учнів забезпечити так само і тих учнів, які виконують роботи підвищеної складності.

          Період навчання в майстернях найважливіший, бо саме тут майстер формує навчальні вміння і навички. Вивчає можливості кожного учня, закладає базу для правильного і раціонального виконання окремих трудових прийомів,  навчає  основам майбутнього професіоналізму.

          Майстер виробничого навчання повинен приділяти постійну увагу розвиваючому і творчому навчанню учнів, що позитивно впливає на прискорення формування високого рівня професійної самостійності.

          Від спільної діяльності майстра і учнів залежить їх уміння оцінювати власну працю, що сприяє розвитку здібностей учнів. Учень, який переходить на вищий рівень професійної кваліфікації, усвідомлює особисту мету подальшої  діяльності, розуміє та згідно з нею організовує свою творчу працю. Але діяльність майстра виробничого навчання спрямована на диференціацію навчального процесу на основі різнорівневої професійної підготовки, спрямованої саме на розвиток творчої обдарованої особистості, потребує відповідної розробки нормативного і методичного забезпечення.     Саме різнорівневе виробниче навчання сприяє розвитку задатків творчої особистості учнів, стимулює їх  до виконання робіт більш високого рівня складності і в кінцевому результаті – до досягнення високого кваліфікаційного рівня, що відповідає потребам ринку праці.