Опис педагогічного досвіду роботи «Впровадження здоров’язберігаючих технологій в практику роботи початкової школи».

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Рокитнівський відділ освіти

 

 

 

 

 

Опис педагогічного досвіду роботи

 Кулакевич Галини Миколаївни

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема досвіду :

 

«Впровадження здоров’язберігаючих технологій в практику роботи початкової школи».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                      2019 рік

                                                                                                «Я не боюся ще і ще повторювати: турбота про здоров’я дитини – це найважливіша праця учителя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.»

В.О.Сухомлинський

Педагогічне кредо : Люблю те, чого навчаю, люблю тих, кого навчаю.

 

Життєве кредо: «Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть.

                              І все ж, твори добро!»

                                                              ( Заповіді Матері Терези)

Робоче кредо:   «Дайте дитині трохи порухатися і вона подарує вам десять                        хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, вони дадуть вам в   результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять».

 

Тема досвіду|досліду| : Впровадження здоров’язберігаючих технологій в практику роботи початкової школи.

Вступ|досліду|.

Постановка проблеми. 

      Проблема збереження і зміцнення здоров'я населення й особливо дітей залишається однією з найбільш актуальних для держави. Про це свідчать закони та постанови уряду . Здоров’я  людини – одна з глобальних проблем людства. У  Статуті всесвітньої організації охорони здоров’я визначено, що здоров’я – це стан повного фізичного, психічного й соціального добробуту, а не тільки брак захворювань або фізичних дефектів.

На сучасному етапі розвитку освіти набула актуальності проблема здоров’язберігаючих умов в освітньому середовищі.

Найбільша радість і найбільше диво на світі – життя і здоров’я. Тому актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей. Навчати без шкоди для здоров’я — це не задача школи, а обов’язкова умова її роботи.  

        Приймаючи дитину до школи, «потрібно враховувати, що маємо справу з дитячим організмом, який росте, розвивається».

        Для нормального розвитку дитині молодшого шкільного віку потрібно багато рухатися (ходити, бігати). Як стверджує народна мудрість, «рух – це життя і здоров’я». Норма природної потреби в русі у дітей цього віку становить приблизно 1,5 – 2 години на добу.

        Але з приходом до школи рухова активність школярів зменшується майже вдвічі . Руховий режим з відносно довільного змінюється на обумовлений строгими правилами поведінки.

        Більшу частину доби дитина перебуває у статичному  положенні, тобто сидить: у школі під час уроків; удома, коли виконує домашні завдання, читає, переглядає телепередачі або грається у комп’ютерні ігри. При цьому дитина несе велике фізичне навантаження. Статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми. У дитини знижується працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття. Дитина скаржиться на головний біль.

                У повсякденній гонитві за показниками якості освіти, у намаганні досконало сформувати кожну з ключових компетентностей ми забуваємо про здоров’я тих, хто є основним учасником навчально-виховного процесу.

Мета моєї роботи:  «Впровадження здоров’язберігаючих технологій в практику роботи початкової школи ».

 В.О. Сухомлинський зазначав:« У 85 процентів невстигаючих і відстаючих головна причина відставання, незнання, незадовільної роботи на уроках  і вдома – поганий стан здоров’я, якесь захворювання чи нездужання».

      Саме тому я й дійшла висновку: подолати здоров’явитрачальний характер уроків у початковій школі можна використовуючи в організації навчально – виховного процесу здоров’язберігаючі технології та формуючи в учнів цінності здоров’я      .

     Тому були визначенні  головні  завдання  :

•                  зміцнювати  здоров’я  дитини і  сприяти  її гармонійному  розвитку  ;
•                  впроваджувати оздоровчі технології, розвивальні та інтерактивні методики та  профілактичні програми  в освітній процес з метою його оптимізації;
•                  змінювати психологічні установки  у ході  навчально-виховного процесу;
•                  забезпечити відповідний рівень фізкультурно-оздоровчої роботи;
•                  охопити дітей валеологічною освітою ;
•                  здійснювати  моніторинг  вивчення  стану  здоров’я  дитини;
•                  запроваджувати у навчально-виховний процес здоров’язберігаючі, здоров’язміцнюючі та здоров’яформуючі технології;
•                  формувати у дітей  позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя,  свідоме ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих людей, виховувати культуру здоров’я.

 

        К. Ушинський сформулював основний закон дитячої природи: «Дитина потребує діяльності безперестанно і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю. Змусьте дитину сидіти, і вона дуже швидко втомиться; лежати – те саме; йти вона довго не може, не може ні говорити, ні співати, ні читати і найменше – довго думати; але вона пустує і рухається цілий день, змінює діяльність і не втомлюється ні на хвилину. Чим молодший вік, тим різноманітнішою має бути діяльність». Видатний педагог рекомендує: «Дайте дитині трохи порухатися і вона подарує вам десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, вони дадуть вам в результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять».

 Рух має величезне значення в житті дитини. Справді, коли вона рухається: ходить, бігає, стрибає – дихання її прискорюється, серце б’ється частіше, а це означає, що й організм краще працює, активізуються процеси, які сприяють росту і розвитку.

 Отже, діти відчувають потребу в русі, що є для них засобом пристосування до життя, пізнання навколишнього світу.

 Щоб зберегти здоров’я дітей, завдяки систематичній, послідовній і творчій роботі в організаціях фізкультхвилинок , динамічних пауз, пальчикових масажів забезпечується достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та систем організму дітей на уроці, їх загальний бадьорий стан.

 Я використовую в навчально-виховному процесі такі інноваційні здоров’язберігаючі форми роботи: фізкультхвилинки, дихальну гімнастику, пальчиковий масаж, гімнастику для очей; інноваційні психотерапевтичні методи: казкотерапія, кольортерапія, сміхотерапія, музикотерапія, танцювальна терапія .

  Починаємо навчальний процес ранковою гімнастикою, яку супроводжуємо віршами та музикою. На першому уроці, коли організм учнів ще неповністю прокинувся, проводжу вправи для надання бадьорості, доброзичливо налаштовуючи на плідну роботу. Наприклад:

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку, маленькі дубки!

Доброго ранку, добрії люди!

Всіх вас вітаємо, і всіх вас ми любим!

Виходячи із специфіки навчального предмету використовую на уроках пальчикову гімнастику, гімнастику для очей. Для відпочинку очей ми часто милуємося природою, зеленню, квітами, комахами, небом і птахами. Також виконуємо вправи: «Пишемо носом» , «Масаж для очей», «Окотренінг» . Для зміцнення органів дихання ми робимо дихальну гімнастику.

 

Для збереження і зміцнення здоров’я застосовую багато вправ і фізкультурних хвилинок:

 

•                 «Чапля» (тренує вестибулярний апарат, розвиває концентрацію уваги, дуже смішить дітей).

За сигналом учителя учні згинають праву ногу у коліні, повертають її на 90 градусів до лівої і притискають ступню до стегна лівої ноги якомога вище. Руки на поясі, очі заплющені, триматися якомога довше.

•                 «Перевтілення» (у тварину чи рослину).
•                 «Штангісти» (піднімають уявну штангу).
•                 «Пружинки» (Діти присідають поступово, ніби стискають пружину, а потім стрибають угору, «відпустивши пружинку»).
•                 «Втомлений гном» (Учні уявляють, що несуть важкий мішок, повертаючись додому).
•                 «М’яч». Діти уявляють, що у них у руках м’яч, роблять глибокий вдих і, виконуючи команду «М’яч пробитий», зі звуком «с-с-с» починають випускати потроху повітря з легенів, одночасно показуючи руками, як зменшується м’яч.
•                 «Два півники». Діти стають парами і зображують двох півників, які б’ються. Головна умова: не зробити боляче іншому.
•                 Пальчикові розминки.

(Гімнастика, «Жучки», «Барабанщики», «Місимо тісто», «Птах»;

у парах – «Боротьба», «Влучний стрілець», «Долонька у долоньці»).

•                 «Дощ».

Піднімається вітер. (Діти потирають руки).

Падають перші краплини дощу. (Клацають пальцями).

Починається злива. (Плескають долонями по стегнах).

Злива перетворюється на бурю. (Тупають ногами).

Стихає буря. (Плескають долонями по грудях).

Стихає і злива. (Плескають долонями по стегнах).

Падають останні краплини дощу. (Клацають пальцями).

Шумить тільки вітер. (Потирають долонями).

Дощ скінчився. Сонце! (Усі разом піднімають руки вгору).

•                 Зображення своїм тілом цифр та букв.
•                 «Перетяжечки» (у парах).

Руховій активності учнів сприяє і система умовних знаків:

•                 «Так» (згода) – руки вгорі в замок.
•                 «Ні»(заперечення)- рухи рукою вліво –вправо.
•                 «Думай» - рука до голови.
•                 «Розумію» - рука вгору.
•                 «Не знаю», «Не впевнений» - знизують плечима.
•                 «Пастка».
•                 Показ руками знаків «+». «-», «.», «:», «=», «>», «<», «?».
•                 Завершення роботи у парі та групі.

 

  На уроках математики використовуємо задачі валеологічного змісту. Такі задачі розвивають логічне мислення, формують у школярів світогляд, спрямований на збереження власного здоров’я. На уроках української мови пишемо диктанти, перекази на тему «Здоровим будь».

  Велике значення мають години здоров’я та прогулянки на свіжому повітрі, де діти проводять спостереження за змінами в природі, грають у рухливі ігри . Чим більше дитина проводить часу на відкритому повітрі  , тим кращий у неї зір . «З'ясувалося , що короткохвильовий блакитний спектр сонячного світла збуджує спеціальні клітини сітківки ока  з мелапсином. » Результати діагностики показали, що години здоров’я позитивно впливають на рівень працездатності учнів

   В позакласній роботі організовую веселі старти, змагання, спортивні свята. Робота з батьками проводиться за темами: «Формування у дітей молодшого шкільного віку основ здорового способу життя», «Гра, як фактор зміцнення здоров’я дітей», «Здоровий спосіб життя».

            Залучення батьків дає можливість  для більш глибокої всебічної і систематичної роботи по формуванню здорового способу життя. Спільна гра зміцнює і фізичне, і духовне здоров’я дитини.

 

                                         Дихальна гімнастика

 

 Уроки гімнастики корисно розпочинати з дихальної гімнастики, яка добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу, розвиває уяву.

Також вправи для розвитку дихання тренують різні види видихів.

Ось  деякі вправи для розвитку дихання.

 

1) «Свічка». Візьміть вузеньку смужку паперу й, уявили, що це свічка, дмухайте на неї. Струмінь видиху повинен бути без різких коливань – папір контролює рівність видиху.

2) «Надування кульки». Імітування надування кульки.

3) «Рубання дров». Діти стають прямо, ноги ширші за плечі. Руки опущені, пальці зчеплені в замок. Піднімають руки вгору, вдихають, прогинаються назад. Потім, різко видихають, зі звуком «ха» нахиляються, опускають руки, як під час удару сокирою, поміж ніг і відразу піднімають їх угору. Повторити 5-10 разів. Дуже важливо, щоб звук «ха!» був результатом різкого видиху, ішов із грудної клітки. Вправа добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу.

 

                                               Пальчикова гімнастика

Ігри з пальцями були створені для дітей дошкільного віку, але ними досить доречно користуватися у початковій школі, вони допоможуть вчителю не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня.

1) «Піаніно», «Віяло», «Рибка», «Нам холодно» і т. д.

     Я «пальчикову» гімнастику використовую, як додаткову паузу відпочинку на уроках, де дітям доводиться багато писати. Це уроки математики, української та російської мови. Виконуємо різні рухи для відпочинку м’язів рук та для поліпшення настрою всього класу:

«Ми писали, ми трудились…» 

 

                                               Звукова гімнастика

 

 Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності. Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику. Ціль якої полягає у ви робітці правильних рухів органів  артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків.

 Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, для того щоб навики дітей закріпилися, але робити це потрібно у ігровій формі, до  того ж не слід за раз виконувати більш трьох вправ. Такі вправи дуже корисні для всіх учнів особливо у перших класах. Цей прийом можна використовувати на уроках читання та мови, він надасть можливість розвити правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чистоти та правильності вимови. До звукової гімнастики відносяться чисто мови, скоромовки, мовні розминки та ін.

 

                                        Чистомовки

 

  Ши – ши – ши – чистомовку допиши.

  Ша – ша – ша – гарна дуже школа наша.

  Шу – шу – шу – вправно приклади пишу.

  Ші – ші – ші – вчу цікаві тут вірші.

 

 Додаємо звукотерапію. (Учні набирають через ніс максимальну кількість повітря в легені. Видихаючи, промовляють певний звук або  звуки.)

Учень продовжує:

 звук «О» – оздоровлює серце, печінку, шлунок;

 звук «А» – посилює діяльність щитовидної залози, зору, слуху;

 звуки «О», «У», «М» – посилюють вібрацію мозку, комплексно оздоровлюють всі органи й функціональні системи організму.

 

                                               Ігри та ігрова терапія

 

Гра - найулюбленіша форма роботи для дітей, особливо молодшого шкільного віку. Існують багато ігор, які можна назвати терапевтичними. Такі ігри корисні для будь-яких дітей, тому що вчать дружному спілкуванню, порозумінню, знижують напруження та формують певні моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.

Чим цікавіші ігрові події, які використовуються на уроках, тим непомітніше, але ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отримані знання.

 

Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, є неодмінною умовою кожної колективної діяльності. У процесі гри у дітей формуються поняття та норми громадянської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюють м’язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу. Можна назвати такі рухливі ігри: «Ми веселі діти», «Гуси – лебеді», «Горобчики – стрибунчики»,  «Мисливці», «Другий зайвий» та ін.

Розважальні ігри – це ігри – забави (ігри з ляльками, предметами, танцювальні ігри) святкові розважальні ігри, театральні ігри.

Такі ігри розширюють інтереси школяра, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Театральні ігри наділяють учнів повними ролями при розіграші казок, історій.

В такі ігри грають будь-які класи. «Еврика», «КВК», різні пантоміми, «Юний детектив», «Країна казок», осінні свята. Ці та багато інших ігор залишаються найулюбленішою розвагою учнів впродовж усього шкільного життя.

Гра-фантазія – у таких іграх дитяча уява реалізується у рольовій поведінці за допомогою різноманітних засобів безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, малюнків, інтонації.

Розвиваючі ігри – це особливий вид ігор, базований на цілеспрямованому розвитку, вдосконаленні інтелекту, на передачі важливої інформації. Такими прийомами можна успішно користуватися не тільки на заняттях психолога, а й на будь-яких уроках (математиці, фізиці, читанні та письмі). Розвиваючі ігри вчать дітей бачити міжпредметні зв’язки, загальні риси, схожість та різність речей. Наприклад, на уроках іноземної мови часто можна зустріти завдання: «знайдіть із списку речей зайві речі», або «розподіліть наступні слова по трьох категоріях».

Успішність розвитку дитини залежить від оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками. У зв’язку з цим особливе значення має дидактична гра. Такі ігри допоможуть вчителю сформувати дитячий колектив, де обов’язковими умовами є уміння грати разом, допомагати один одному, радіти успіхові товариша, знаходити компроміси. Важливо, щоб дитина, яка відчуває себе неловкою і не знає як себе поводити у таких іграх, грала разом з дітьми, які вже оволоділи цими навичками і здатні допомогти іншому.

Наприклад, у ході гри «Математичні струмочки» кожен учень стежить за математичними обчисленнями, які виконують товариші, придумує свій приклад на додавання чи віднімання. Це він виконує відповідно до правил гри: отримав м’ячик – склади приклад. Якщо правило не виконується – гра не виходить: не розв’яжеш попередній приклад, не придумаєш свій – команда не розв’язує ігрову задачу («струмочки» не досягнуть озера).

 

 

                                        Кольоротерапія

           Як же впливають кольори на організм людини?

Червоний-надає впевненості, заряджає енергією. Але тривале «спілкування» з цим кольором  може викликати агресію. Колір звертає увагу на основне, підкреслює головне.

Жовтий-надає оптимізму, життєвих сил, бадьорить, підвищує соціальну активність, викликає радість, лікує нервове виснаження.

Зелений-заспокоює, врівноважує, допомагає відпочити очам, зняти нервове перенапруження.

Синій-допомагає сконцентруватися, логічно вирішити проблеми. Гарний для стомлених очей. Особливо корисний для людей розумової праці.

Блакитний-заспокоює, утихомирює, знімає втому очей та м’язів.

Фіолетовий-колір свідомої енергії, підсилює інтуїцію, допомагає осягнути суть речей, стимулює інтелект.

Помаранчевий-відновлює сили, заряджає позитивом, підвищує настрій, зміцнює волю.

Рожевий-заспокоює, покращує настрій, додає мрійливості.

Білий-нейтральний колір, колір очищення і примноження.

Чорний-колір самотності, іноді байдужості..

Так, якщо треба зняти зорову втому, я використовую карти зеленого та блакитного кольору. Достатньо учням  2 хвилини подивитися на ці насичені

кольори -і зникає напруження очей. Ще пропоную учням протягом 1-2 хвилин розглянути картину, ілюстрацію, пейзаж.

А з метою переключення півкуль мозку пропоную учням такі завдання:

- розгляньте уважно цей пейзаж, придумайте йому дуже довгу назву;

- розгляньте осінній пейзаж, зробіть опис цього куточка природи взимку;

- розгляньте пейзаж, домалюйте на ньому у своїй уяві дерева, квіти, річку тощо.

Під час виконання таких завдань переключається навантаження з однієї півкулі мозку на іншу, в результаті чого мозок дитини розслаблюється і знову буде готовий до виконання більш складних завдань.

Дуже велике значення має колір наочності на уроці. Червоний колір звертає увагу дітей на головне, підсилює активність на уроці. Але іноді вчителі бездумно його використовують. Так, якщо учитель виготовляє таблиці, пам’ятки  і використовує при цьому багато червоного кольору, учень навпаки не схоче ці знання засвоювати. Тому  тільки найголовніші слова, орфограми мають бути виділені червоним, а інша інформація-іншими кольорами. Дехто думає, що дуже яскрава таблиця особливо запам’ятається учням. Але точна інформація засвоюється не більше як через три кольори. Тож, орфограма - червоним, інші слова - чорним, а приклад - зеленим або синім кольором. 

   Рекомендації для вчителів :

- картки для опитування краще робити білого кольору, бо саме він допомагає логічно мислити;

- найголовніше на таблицях і пам'ятках слід виділяти червоним кольором, але багато червоного може викликати неприйняття, агресію;

- для проведення хвилинок психологічного розвантаження використовуйте спокійні кольори: зелений, блакитний, синій;

-  щоб зняти зорову напругу, використовуйте блакитний та зелений кольори;

- налаштуватися на філософські роздуми допоможе фіолетовий колір;

- збільшити темп уроку і продуктивність допоможуть жовтий і помаранчевий кольори.

- краще запам'ятати матеріал  і робити висновки допоможе синій колір;

- формулювати однозначні чіткі висновки допоможе чорний колір;

- гарне самопочуття під час уроку буде тоді, коли присутні  основні кольори;

- творча фантазія збільшується, якщо на уроці використовується

багато кольорів та їх відтінків.

 

                                 Казки та казкотерапія

 

Казкотерапія – це самий древній спосіб терапії, який виник майже тоді, коли люди навчилися розмовляти. Казками передавалися духовні знання, моральні цінності, правила поведінки, життєві помилки та багато різної корисної інформації.

Казкотерапія – це психотерапія, вже існуючими казками та фантастичними героями. Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» через казки. Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички.

Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місці головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках.

Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається приміряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів.

Дитина, яка часто слухає казки стає більш уважною, витриманою. Будь-яка казка  - це розповідь про відносини між людьми, закони суспільства. Тому казки для початкової школи можна підбирати саме про учнів, про шкільне життя, дружбу та взаємодопомогу. Цей прийом також можна використовувати на класних годинах, на уроках читання, або у групах тривалого дня.

Дитяча казка – це одна з самих доступних можливостей емоційного розвитку дитини, адже ніякі знання не повинні випереджати морального розвитку особистості.

 

Уроки у природі

 

Також до здоров’язберігаючих технологій відносяться заняття на свіжому повітрі .

Для того, щоб змусити дитину мислити, В.Сухомлинський закликав педагогів: «Умійте примусити її дивуватись». Здивувати можна дитину тільки на цікавих уроках – уроках у природі. Вони мають величезний вплив на навчання, виховання і розвиток, залишаючись у пам’яті дітей на все життя. І це тому, що вони відбуваються в іншому спілкуванні з учнями, за інших умов.

 

 

 

Музичний супровід уроку, релаксаційні паузи.

 

В музиці знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Музика знімає стреси, стимулює роботу мозку, підвищує засвоєння, сприяє естетичному вихованню.

Звук – це енергія. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви.

Дослідження серед 1-4 класів вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід залишаються у пам’яті набагато довше.

 Нейтральна музика, звуки живої природи, звуки музики у поєднанні зі звуками природи: спів пташок, шум води). сучасне оформлення класичної музики може знімати стреси, тонізувати працездатність, розслаблювати (музика Моцарта;  естрадна обробка «Місячної сонати»;), довго підтримувати рівень працездатності та самоконтролю.

 

Комплекс вправ гімнастики для очей

 

Вправа для очей № 1 Відкритими очима намалюй в повітрі «вісімку»: по горизонталі, по вертикалі, по діагоналі. Повтори цю вправу 5-7 разів у кожному напрямку.

 

Вправа для очей № 2 Розслабся і закрий очі. Обертай очними яблуками з боку в бік - справа наліво і зліва направо. Потім зроби те ж саме, але вже з відкритими очима. Такі вправи для очей вправу слід повторити не менше 10 разів з перервою в кілька секунд.

 

Вправа для очей № 3 Закрий очі і легкими рухами подушечок пальців помасажуй область під очима, а потім круговими рухами акуратно зроби масаж надбрівних дуг. Це вправа дуже корисно для тих, хто проводить багато часу за комп'ютером - це найефективніша зарядка для очей.

 

Вправа для очей № 5 Кругові рухи очима за годинниковою стрілкою і в протилежному напрямі дуже корисні для м'язів очного яблука. Повторюй обертання по 10 разів на обидві сторони, а потім закрий очі і відпочинь протягом хвилини. Ти здивуєшся, наскільки швидко піде відчуття втоми і напруги!

 

Вправа для очей № 6 Вказівний палець правої руки постав перед собою на відстані 25-30 см від обличчя, сфокусується на ньому, а потім повільно наближає його до кінчика носа, продовжуючи стежити за його рухом поглядом.

 

Висновки

 Здоров’язберігаючі технології вчать дітей жити без конфліктів. Навчають укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.

 Формування у школярів здорового способу життя і стійких здорових звичок, а також свідомого ставлення до власного здоров’я і рівня фізичної підготовленості, є найголовнішим соціальним завданням всього шкільного товариства.

 Збереження і зміцнення здоров'я – це найважливіші складові роботи вчителя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили, бажання вчитися. В. А. Сухомлинський стверджував, що “...турбота про здоров'я дитини – це не просто комплекс санітарно-гігієнічних норм і правил. І не список вимог до режиму, харчування, праці, відпочинку. Це, насамперед, турбота про гармонійну повноту всіх фізичних і духовних сил, і вінцем цієї гармонії є радість творчості".

     Час не стоїть на місці. Людство завжди перебуває у пошуках нових ідей і цей процес розпочинається саме зі шкільної парти. Час змінює стандарти, стереотипи,  потреби, і сьогодні школа  теж перебуває у стані реформування. А це довгий, клопіткий   процес. І саме Людині надано високу місію творити не за існуючими, природніми інстинктами, а за народженими творчістю проектами у баченні прекрасного та гармонійного. А вчитель – головний інженер-конструктор дитячих душ спрямовує свою роботу на те, щоб школа була для учнів школою здоров’я і радості, для вчителів школою творчості, а для батьків – школою довіри і спокою.

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Шкільний світ. – К., 2001.

2. Ващенко О., Свириденко С. Організація здоров'язберігаючої діяльності початкової школи. // Початкова освіта. – 2005. - №46.

3. Денисенко Н. Оздоровчі технології – в освітній процес / Н. Денисенко

// Шкільне виховання. 2009. – №11.

 

4.  Єфімова В.М. Здоров’язбережувальні технології у контексті

педагогічних досліджень / В.М. Єфімова // Педагогіка, психологія – 2010. – №1.

 

5. Концепція формування позитивної мотивації та здоровий спосіб життя

у дітей та молоді // Основи здоров`я: книга для вчителя. – К.: Генеза, 2005.