Диктанти з української мови "Грамотій"

Любіть мову

Ми з дитинства навчаємося мови. Не залишайте цього потрібного для думки заняття і далі. Мова розвивається, вдосконалюється. Хай мова викликає подив і зачарування.

Любіть мову. Бережіть її – вірну помічницю у вашому зростанні.

За І.Вихованцем

Любіть мову

Ми з дитинства навчаємося мови. Не залишайте цього потрібного для думки заняття і далі. Мова розвивається, вдосконалюється. Хай мова викликає подив і зачарування.

Любіть мову. Бережіть її – вірну помічницю у вашому зростанні.

Юний друже! Мова веде тебе на вершини знань і відчиняє двері до духовної скарбниці людства.

За І.Вихованцем

Любіть мову

Ми з дитинства навчаємося мови. Не залишайте цього потрібного для думки заняття і далі. Мова розвивається, вдосконалюється. Хай мова викликає подив і зачарування.

Любіть мову. Бережіть її – вірну помічницю у вашому зростанні.

Юний друже! З опануванням мови з’являється потреба глибше й повніше виявити себе, примножити наші духовні надбання. Мова веде тебе на вершини знань і відчиняє двері до духовної скарбниці людства. Вона – твій найкращий друг, наставник і постійний порадник.

За І.Вихованцем

                     ЖИВЕ НАША МОВА...

Одним із найбільших скарбів, які успадковує народ від своїх предків, є його рідна мова – схованка людського духу, багата скарбниця, у яку народ складає своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Це генетичний код нації, котрий поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє. Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив. І коли він забуде мову, то вже буде смерть його душі, смерть усього того, чим він відрізняється від інших народів. Живе наша мова – і живий наш дух, наша пісня, наша історія, наша єдність. Бо наша мова – це ми, українці.

ЧАРУЮЧА СИЛА РІДНОЇ МОВИ

Українську мову можна порівняти з безкраїм могутнім океаном, що котить бурхливі хвилі своїх лексиконів. Мова мого народу схожа на барвисту, дивовижну, розкішну й запашну квітку, що приваблює своєю неповторністю ароматів. Рідна мова – співуча й мелодійна, як народна пісня, бо ввібрала в себе шум осіннього багряного листя, гомін зелених дібров, запах вишневих садків, журавлиний клич. Сила рідного слова чаруюча й магічна. І хоч століттями воно бідувало, переслідувалось і заборонялось, а все ж таки вистояло, відродилось і хвилює найтонші струни людського серця. Наша мова має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа рідної мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації. Тож у багатстві рідної мови – чаруюча й таємнича сила.

МОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН

Мова – запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від цієї боротьби! Захист рідної мови – найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоутвердження і діяльності в ім’я народу. Розмовляй рідною мовою скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона мати. У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Хай звучить у ній українське слово з теле- і радіоприймачів. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставилися до твоєї рідної мови. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. І сам ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови.

З НАРОДНИХ ДЖЕРЕЛ

Мова – найдорожчий скарб народу. Як найціннішу спадщину, як заповіт поколінь передає кожна мати своїй дитині любов до народу і рідної мови. Українська мова – одна з найрозвиненіших у світі. Вона має величезний лексичний фонд, багату синоніміку, а справжньою її окрасою є надзвичайна милозвучність. І як же неприємно буває чути мову неправильну, засмічену, спотворену. Говорячи суржиком, вживаючи неточно окремі слова, не завжди уважні до слова мовці порушують народну традицію – тримати в чистоті й розвивати рідну мову.

Спілкуючись, людина відчуває потребу розкриватися, висловлювати найпотаємніше. Говорити гарно, задушевно повинен уміти кожен. Голими, сухими словами досягти задушевності неможливо. Для цього до ваших послуг, добрі люди, величезна кількість образних засобів, оволодіння якими зробить вашу мову багатшою, яскравішою, виразнішою. Українська мова особливо щедро наділена прислів’ями, приказками, крилатими висловами, пісенними примовками. Тож нехай з бабусиних казок, з батьківської розмови, з мудрих порад учителя, з глибин художньої літератури до вас повернуться живі, соковиті, точні слова!

Не бійтесь заглядати у словник

  У багатобарвності й могутності рідного слова втілено красу людини — творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю, любов'ю до пісні, до матері.

  Для кожного народу рідна мова — найдорожча.

  У мовну скарбницю нашого народу несуть красу душі й пломінь рідного слова найкращі письменники. Скількома ж словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря. Словник мови поетичних творів Тараса Шевченка охоплює більше десяти тисяч слів, а прозових — понад двадцять із половиною тисяч. Хіба вдалося нам, підрахувавши всі слова у творах Шевченка, виявити словниковий запас великого поета? Немає сумніву, що наш Кобзар володів й іншими словами української мови, хоч у художній творчості їх не використовував.

  Скільки ж слів потрібно людині для спілкування, для опанування художньої, наукової та науково-популярної літератури? Обсяг словника конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібностей. Установлено, що мовець активно використовує майже три тисячі слів упродовж дня, а розуміє — у десять разів більше.                                                    

   Щоб опанувати словесне багатство нашої мови, користуйтеся словниками. Дотримуйтеся порад мудрого поета Максима Рильського: «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний сад, а не сумне провалля...»

УКРАЇНСЬКА МОВА

Золоте   

В золотій

Принесло сьогодні

дитинці.

А дитина з

Збудувала слово.

І звучить, як ,

Українська мова.

                                         Г. Чубач

УКРАЇНСЬКА МОВА

Золоте курчатко

В золотій торбинці

Принесло сьогодні

Літери дитинці.

А дитина з літер

Збудувала слово.

І звучить, як пісня,

Українська мова.

Г. Чубач