Презентація "Експресивно-емоційне словотворення в художньому мовленні Дмитра Павличка"

ЕКСПРЕСИВНО-ЕМОЦІЙНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ ДМИТРА ПАВЛИЧКА Роботу виконала: Кравченко Анастасія Костянтинівна , учениця 11 класу Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 20 Керівник роботи: Гречановська Ірина Віталіївна, вчитель української мови та літератури

Тема: ЕКСПРЕСИВНО-ЕМОЦІЙНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ ДМИТРА ПАВЛИЧКА Мета: Мета нашої роботи полягає у всебічному вивченні експресивно-емоційного словотвору в сучасній українській мові та використання цього словотвору в поезії Д.Павличка. Це треба для того, щоб переглянути традиційні погляди на творчість поета і зосередити увагу на словотворі поезії, а саме на експресивно-стилістичне забарвлення його творів.

Завдання Виявити експресивно-емоційне словотворення в художньому мовленні Д.Павличка та встановити засоби творення експресії; укласти словник експресивно-емоційного словотвору поезії Д.Павличка; здійснити класифікацію експресивно-емоційної деривації художнього мовлення поета.

Актуальність Актуальність дослідження полягає у визначенні основ словотвірної експресії, комплексному аналізі системи засобів експресивно-емоційної деривації, виявленні новітніх тенденцій у розвитку і збагаченні цієї системи( наприклад , оказіоналізми). Новизна роботи базується на тому, що є спроба надання характеристики оказіональних утворень на основі приналежності їх до різних самостійних частин мови від іменників до прислівників.

Предметом дослідження є збірки Д.Павличка : «Любов і ненависть», «Бистрина», «Днина», «Моя земля», «На чатах», «Жест Нерона», «Пальмова віть», «Гранослов», «Вогнище», «Таємниця твого обличчя», «Сонети», «Спіраль», «Поеми й притчі».

Експресивно-емоційне словотворення в художньому мовленні Д. Павличка 2.1.Демінутивна суфіксація 1. Здрібнілості й співчуття: Ой у полі три криниченьки- Не напитися водиченьки, Не напитися, не вмитися, Тільки стати зажуритися. 2. Лагідності, прихильності: Ой прийди до мене на кохання, В тебе губи – перестиглі вишні, В тебе очі – голубе світання, В тебе руки – вітренята ніжні.

Менi вiйнула в очi сивина, Та я нiчого не везу додому, Лиш горточок старого полотна I вишите моє життя на ньому. [10,с.228] ШАНОБЛИВЕ ЗАБАРВЛЕННЯ

Висушила силу Чужина проклята, Візьміть мене, лелеченьки, На свої крилята. Ніч накрила очі Мені молодому, Несіть мене, лелеченьки, Мертвого додому . [10,с.229]

Демінутивні суфікси –ок-,-ечок-,-ен-, -ятк-,-очк- позначають радість Сніг на віях. Правда і брехня. Мить,що потім мрією стає. Сніг,сніжок,сніжечок,сніженя, Сніженятко,сніженяточко моє. [11,С.482]

2.2.Згрубіло-збільшувальна суфіксація 1. Зневаги, презирства і взагалі грубої характеристики: І вже бачив Гус, як у вогнище серце пада, Як попелом розсипається його сіда голова. І показалися два пальці. Ніби язичище гада, З позолоченого кардинальського рукава… 2.В Баварії поштиві дідугани Сидять собі над пивом, і не раз М’які слова, хоч прикладай до рани, Вискакують із їх військових фраз.

2.3. Префіксація 1.Урочистість В одній землі, возз’єднаній, державній, Шляхи Шевченка і шляхи Франка. Не ділить рідних берегів ріка Кривавою водою, наче ржа в ній. 2.Співчуття Розплелись, розсипались, розпались, Наче коси, вересневі дні.

2.4.Основоскладання(композиція) 1. Портретна характеристика героїв: Береза ,наче мати сивоброва, Край стежечки в полях озимини Стоїть чи йде поволі... 2. Абстрактні іменники: Веселий норов, мислення зухвале, Дух волелюбства, геній простоти…

2.5.Словоскладання(юкстапозиція) 1. Позначення міри ознаки: У неї очі сині – сині - Такі Карпати з далини. 2. Пестливості: У берези позичила Білої сорочки, Щоб на неї задивлялись Хлопці - ясеночки. 3. Синонімічні пари слів: Ходить із іншим Осінь до гаю. Я ж від розлуки Гину-всихаю!

2.6.Оказіоналізми 1. Складні іменники з різними значеннями: Коли минає творчий хмаролом, Змерзає дух,згубивши високості, Як той пастух,що в полі за селом Під бурею стояв і змок до кості. 2. Складні прикметники: Від праці в неї руки заніміли, Та дух стомовний в струдженому тілі Приваблює,як небо голубе.

ВИСНОВКИ 1.Вся творчість від ранніх до сучасних творів насичена експресивно-емоційним словотворенням. 2. Найбільше поет використовує такий спосіб словотворення, як зменшено- пестлива суфіксація. У досліджуваній поезії знайдено сто тридцять слів, утворених демінутивною суфіксацією. 3. Згрубіло-збільшувальних суфіксів у поета мало, тому і невелика кількість слів, утворених цими суфіксами (сорок п’ять). 4.Афективні префікси в поезії Д.Павличка кількісно дуже обмежені. Це префікси: воз-,роз-,не-,анти-,най-. Виявлено тридцять лексем, утворених афективною префікса- цією. 5.У словнику поета наявні як складні прикметники(сорок слів), так і складні іменники (двадцять п’ять слів). Переважають складні іменники ,що позначають назви осіб, які мають відтінок зневаги (людомор,дармоїд,славослов,людожер тощо). 6. Серед юкстапозитів абсолютну більшість мають поетичні прикладки( 80 слів): слово-грім,пісня-мова,зорі-подарунки, співати-мстити тощо.

Морфологічна класифікація експресивно-емоційного cловотворення 1.Демінутивна суфіксація: рученя, вітренята ,віконце,зернятко,сніжок. 2. Згрубіло-збільшувальна суфіксація: паняга,дідуган,хитрющий. 3. Префіксація:розгніваний,возз’єднаний,возвести,антиправда. 4. Основоскладання (композиція): людомор,самолюбство,хмаролом. 5.Словоскладання (юкстапозиція): слово-човник,ніжно-грозовий. 6. Оказіоналізми : сонце-негр,ластівочість,трудогора. антисерце . Експресивно-емоційне словотворення може передавати таке забарвлення: урочисте,піднесене,шанобливе,фамільярне,жартівливе,іронічне,зневажливе, грубе,вульгарне тощо.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ !!!