Єдиний скарб у тебе – рідна мова
Тема: «Єдиний скарб у тебе – рідна мова»
Освітня: розширити знання учнів про українську мову; показати її красу та багатство за допомогою поетичного слова, українського фольклору.
Виховна: сприяти формуванню основних світоглядних ідей;
забезпечити моральне виховання учнів, формувати такі риси характеру, як: патріотизм, гуманізм, милосердя.
Розвиваюча: збагачення і ускладнення словарного запасу; посилення комунікативних властивостей мови (експресивність, виразність); розвиток вміння аналізувати, виділяти головне, порівнювати, узагальнювати і систематизувати.
Обладнання: вишиті рушники, вислови про мову, портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, аудіозапис пісні «Відродися, рідна мово», сл. М. Підгірянки, муз. Б. Гірського, презентація «Єдиний скарб у тебе – рідна мова», відеофільм про суржик.
Ведучий 1. Для кожного народу мова - найбільший скарб, віддзеркалення душі народу, його історії.
Тема нашої виховної години «Єдиний скарб у тебе – рідна мова». Цю тему ми обрали не даремно, тому що 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.
Історія свята, на жаль, дуже трагічна. Тому святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні. Свято стало традиційним.
Ведучий 2. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.
Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Ведучий 1. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти. . Це свято об’єднує українців у одну велику дружну сім’ю. Тож звертаємося до вас сьогодні мовою землі вашої, мовою матері вашої, народу українського мовою.
Учень 1.
Я - українка
Я родом із величної землі,
Чиє імення вимовляю дзвінко,
Моя Вкраїно, ти весь час в мені,
Бо я твоя дочка, я – українка.
Зазнала ти немало у віках,
Не раз топтали твою мову й пісню,
Я не зречусь квітучого вінка,
В якому майорить душа вкраїнська.
Тобі вклоняюсь, матінко моя,
За те, що ти мене благословила,
Найкраща в світі батьківська земля,
Вона мені подарувала крила. ( Наталія Боднарчук)
Пісня «Ти шляхом праведним»
Ведучий 2. А ми з вами сьогодні, 21 лютого, у Міжнародний день рідної мови на білому рушникові історії золотими нитками вишиємо найкращі слова любові до рідної мови.
Учень 2.
Чому люблю я українську мову
Чому люблю я українське слово,
Співучіше за пісню солов’я?
Чому люблю я українську мову?
Люблю тому, що мова ця – моя!
Де є іще такі слова привіту,
Такі красиві, сонячні пісні?
Вкраїнська серед мов усього світу
Здається найбагатшою мені.
І зайвих слів для вислову не треба –
Є речення короткі і ясні.
Вона подібна зорепаду з неба,
Польоту птаха у височині.
…Уста виводять ніжну колискову,
А за віконцем зіронька сія…
Чому люблю я українську мову?
Люблю тому, що мова ця - моя! (Наталія Жовнір)
Ведучий 1. Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить мова. Удома тебе лагідно будить мама чи тато, щось лепече малесенька сестричка чи братик, у ліцеї про щось розповідають друзі, і ти сам у відповідь промовляєш рідною мовою слова. Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови й чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе безпосередньо. А це ж так природно – розмовляти рідною мовою. Це те ж саме, що й дихати.
Ведучий 2. Жодній мові світу не було так тяжко, як українській. Нашу мову принижували, не давали їй розвиватися, неодноразово забороняли, знищували навіть букварі, щоб українські діти не могли вивчати рідну мову. Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були заборонені. А робилося це ось з якою метою: якщо знищити мову, зникне і сам український народ, не існуватиме України як держави.
Ведучий 1. Рідна мова! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.
Давайте пригадаємо ці події.
(Учні по черзі читають події)
Учень 1. 1720 рік. Указ російського царя Петра І про заборону друкування книжок українською мовою.
Учень 2. 1755 рік. Заборона викладання українською мовою у Києво-Могилянській Академії.
Учень 3. 1775 рік. Зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
Учень 4. 1863 рік. Циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії про заборону друку українською мовою.
Учень 5. 1876 рік. Емський указ, за яким не допускалися ввезення із-за кордону, друкування та видання в імперії книг “на малоросійськом наречии”, заборонялися різні сценічні вистави і читання. Скасовувалися слова: Україна, козак, Запорізька Січ.
Учень 6.
Важкі були її шляхи:
І терни, і каміння.
Вона пробилась крізь віки,
Як сонячне проміння.
Учень 7.
Ви чуєте, згадали знову
Про нашу українську мову?
Закон про мови? Так, вітаю,
Я рідній мові присягаю.
Ведучий 2. Нарешті українська мова посіла почесне місце серед інших мов світу, тому що стала державною. Про це записано в Основному Законі України - Конституції (демонструє), яка була прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. Стаття 10 засвідчує, що «Державною мовою в Україні є українська мова».
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась у світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна,
Цвіти і сяй, моя державна!
Ведучий 1. Пропонуємо вам переглянути сценку, яка яскраво засвічує багатство нашої мови.
Дійові особи: англієць, німець, італієць, українець.
У купе вагона першого класу потяга Львів - Відень їхало четверо пасажирів-інтелектуалів: англієць, німець, італієць, четвертою була українка. Розмова точилася навколо різних тем. Нарешті заговорили про мову: чия краща, багатша, досконаліша і якій бути провідною у світі. Звісно, кожен почав вихваляти свою рідну мову.
Першим заговорив англієць:
Англієць: - Англія - країна великих завойовників і мореплавців, які поширили славу англійської мови, рознесли по всьому світу.
Німець: Ха-ха - Німецька мова - то мова двох великих імперій - Великонімеччини й Австрії, які займають більшу половину Європи.
Італієць: - Панове, ви обидва не маєте рації, адже італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики і кохання.
Українець: - Ви ж бо, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви, скажімо, своїми мовами прочитати невеликий твір, у якому всі слова починалися б з однакової літери?
Англієць, німець, італієць:
- Ні, ні, це неможливо!
Українка: - Ось вашими мовами це неможливо, а українською зовсім просто. Назвіть якусь букву.
Англієць: Хай буде «ес».
Українка:
- Гаразд. Вірш називається «Самотній сад»
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток - срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад - солодкий спокій - спить.
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи - Срібні співи серенад.
Стиха стеляться сніжинки - Спить самотній сонний сад.
Англієць, німець, італієць:
- Геніально! Неймовірно! Перфектно!
Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби.
Ведучий 1. Рідна мова - це скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмок надії.
Ведучий 2. Українська мова - це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. Це наше багатство.
Ведучий 1. А як ви вважаєте, навіщо необхідні скоромовки?
(Роздуми учнів)
Ведучий 2. Скоромовки необхідні для розвитку мовлення дітей, артистів, дикторів, викладачів і всіх, хто хотів би говорити виразно, розбірливо і чітко.
Ведучий 1. У кожного з вас на столі лежать картки із скоромовками. Давайте їх разом спробуємо швидко прочитати.
Читання скоромовок
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак пісню півню:
— Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.
Сидить Прокоп — кипить окроп,
Пішов Прокоп — кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп.
Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив'яже.
Ходить посміттюха по сміттю
З маленькими посміттюшенятами.
Пиляв Пилип поліна з лип,
Притупив пилу Пилип.
Хто про Прокопа,
Хто про Прокопівну,
Хто про Прокопових дітей.
Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.
На дворі трава.
На траві дрова,
Не рубай дрова,
Бо трава здорова.
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.
Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
Ведучий 2. Слово - найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною квіткою, і живою водою, що навертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, незрозуміле і зле, необдумане і нетактовне - приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози. Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину.
Є одна легенда.
Ведучий 1. Знаменитий байкар Древньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа.
Якось Ксанф запросив до себе гостей і наказав Езопові приготувати обід: першого дня найгірший, а другого — найкращий.
Першого дня раб підносив лише язики. Езоп так пояснював свій вибір: «Язиком люди засмучують і розчаровують одне одного, язиком можна лицемірити, обманювати, хитрувати, сваритися. Язик може зраджувати, принижувати. Що може бути гірше від язика?
Другого дня Езоп знову подавав язики. Господар і гості були надзвичайно здивовані. Але раб пояснив: «За допомогою язика ми вивчаємо науки і одержуємо знання, з допомогою язика будуються міста, розвивається культура народів. З допомогою язика люди можуть спілкуватися одне з одним, вирішувати різні проблеми, просити, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого від язика».
Ведучий 2. Отже, слово - це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним - велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її.
Тож оволодіваймо цим різцем так щоб з-під наших рук виходила тільки
краса.
Учень 8.
Мова кожного народу - Неповторна і своя:
В ній гримлять громи в негоду, В тиші - трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову, Колискову на віки Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Пісня «Лише у нас на Україні»
Ведучий 1. У слові народ втілив красу і багатство навколишнього світу, свої думки, почуття, переживання, любов і ласку, ніжність і великодушність, гнів і ненависть.
Учень 10.
Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись
Коли не знаєш, з чого їх почать
Бо всі слова були уже чиїмось.
(Л.Костенко)
Ведучий 2. Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення. У багатому мовному арсеналі виробилася і закріпилася ціла система словесних вітань. Про які словесні вітання йде мова? Назвіть їх.
Учні.
«Доброго ранку», «доброго здоров’я», «добридень», «доброго вечора у вашій хаті», «бувайте здорові», «дякую».
Ведучий 1. На окрему розмову заслуговують і родинні звертання. Традиційно на Україні діти називали своїх батьків на “ви”. Така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.
Ведучий 2. Ввічливість, уважність і чемність – основна вимога мовного етикету.
Культура мовлення свідчить про загальний розвиток особистості.
Ведучий 1. А що таке культура мовлення? Як ви вважаєте?
(Розуми учнів)
Ведучий 2. Культу́ра мо́влення — це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Ведучий 1. Якби лише можна було уявити, скільки слів-сленгів може вигадати молодь, щоб спілкування було ближче їм до душі. Проте, їх майже не хвилює, що вживані ними вислови можуть набувати аморального значення. В їхній мові часто присутні слова-суржики.
Ведучий 2.
Мови чисте джерело
Хто воду п'є із джерела, а хто з калюжі,
Ви легко здогадаєтеся, друзі:
Коли поблизу чиста б'є вода,
Калюжу вибере хіба що бевзь-балда.
Красива мова – що вода джерельна,
А в суржику отрута є пекельна.
Від неї задихаються слова,
Тупіє-туманіє голова.
Та ми вже звикли. Явище типове –
Що друге слово із чужої мови.
Самоповаги, гордості нам брак,
Якщо ми опускаємося так.
Качелі, садік, шкафчик, Славік, Маша,
Штанішкі, щочкі, умнічка, Наташа,
Кампотік чи салатік – та любе!
Не топай ножкою, бо накажу тебе.
Прівєт! Все по фіґ – Льоха, Ксюша, Вовка!
Вашє не поняв, вроді остановка,
Коляска, мусор, кошельок, ковйор, більйо...
Хтось дав цукеркам назву – "Йо-ма-йо"!
Блін, бляха, йолкі, тьолкі, тіпа, тоже...
На масове безумство це все схоже.
Кароче, на фіґ – саме головне.
Все прикре, безнадійне і сумне.
Лікуймо душі кволі та недужі
Від суржику – отруйної калюжі,
Рятуймося, щоб мови чисте джерело
Духовного здоров'я додало.
Агов, озвіться, юні, мудрі, дужі,
Рішуче заявіть: "Геть навички папужі!
Геть мавпування! Будьте на коні.
Де гідність ваша? Тонете в багні!"
Нащадки прадідів великих,
Чи ж ви перевертні безликі,
Чи ви наїлися чужої блекоти,
Чи вам система поламала теж хребти?
Прозріймо! Ходимо ж до церкви – нам відома
В науці Божій перша аксіома:
Що чисте світло, а що – бруд і тьма.
Повірте: лихослів'я й суржик – ніби два більма.
Тисячолітню спадщину, скарбницю,–
Нам мову треба берегти, немов зіницю.
Війну оголосімо мовним бур'янам,
Інакше внуки не пробачать нам.
Ведучий 1. Отже, треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання. Якомога більше читати художню літературу українською мовою.
Перегляду відеофільму «Про суржик»
Ведучий 2. Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне. Грамотне, багате мовлення – не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.
Ведучий 1. Нажаль українці забувають свою рідну мову. Часто спілкуються чужою.
Пропонуємо вам переглянути гумореску П. Глазового «Кухлик»
Дійові особи: автор, дід, продавець.
Автор.
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші - не мина Жодної крамниці.
Просить він...
Дід:
А покажіть Кухлик той,
що скраю.
Продавець:
Што? Чєво?
Я не понімаю.
Дід:
Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
Продавець:
Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Автор:
Дід у руки кухлик взяв і насупив брови.
Дід:
В Україні живите Й не знаєте мови...
Автор:
Продавщиця теж була гостра та бідова.
Продавець:
У мєня єсть свой язик.
Да к чєму мнє мова...
Автор:
І сказав їй мудрий дід.
Дід:
Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.
Ведучий 2. Отже, нашим обов’язковим завданням є очистити рідну мову від спотворень та повернути їй народну красу. Мені здається, що не тільки молодь, але й дорослі люди часто деформують мову. Тому ми повинні пам'ятати, що збереження рідної мови – це «справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов'язок перед незалежною, вільною Україною», як казав Олесь Гончар.
Ведучий 1. Наостанок ми проведемо мовно-літературну вікторину. Уважно слухайте запитання і давайте повні, чіткі відповіді. За це ви будете отримувати невеличкі солодкі подарунки.
Вправа «Запитання-Відповіді»
- Державна мова України? (українська)
- Слова з протилежним значенням. (антоніми)
- Знак у кінці питального речення. (знак питання)
- Розмальоване яйце. (писанка)
- Головні члени речення. (підмет і присудок)
- Документ про середню освіту. (атестат)
- Народна назва Пасхи. (Великдень)
- Знак у кінці розповідного речення. (крапка)
- Розмова двох осіб. (діалог)
- Речення з однією граматичною основою. (просте)
- Нема України без верби і … (калини)
- Скільки літер в українському алфавіті? ( 33).
- Скільки є голосних звуків? (6).
- Назвіть букви, що позначають голосні звуки.(а, о, у, е, и ,і, я, ю, є, ї).
- Яка літера не позначає звука? ( ь ).
- Літера, яка позначає два приголосних звуки? (щ).
- Які дві літери позначають один звук? (дж і дз).
- Хто є автором слів Гімну України? ( П. Чубинський ).
- За зразком якої азбуки було створено слов'янську азбуку? (За зразком грецької).
- Як називаються слова близькі за значенням? ( Синоніми).
- У якому значенні можуть вживатися слова? ( У прямому і переносному).
- Народні пісні на Різдво (колядки)
- Перша збірка Шевченка (Кобзар)
- Народне оповідання про фантастичні події (легенда)
- Прізвище Лесі Українки (Косач)
- Віршований твір, який співається (пісня)
- Фольклор - усна народна …(творчість )
- Опис зовнішнього вигляду людини (портрет)
- Місто, де похований Тарас Шевченко (Канів)
- Державні символи України (гімн, герб, прапор)
- Новорічне символічне дерево (ялинка)
- Назвіть дерева-символи України (верба, калина, тополя)
Мовні загадки-жарти.
Які алфавіти складаються із 6 літер? (абетка, азбука)
Як за допомогою трьох займенників можна зробити руки чистими? (ви-ми-ти)
Чим закінчується мама і сестра? (літерою а)
Яка назва країни починається і закінчується займенниками я, між якими назва маленького коня? (Японія)
Який початок життя і який її кінець? (Ж, Ь)
Ведучий 2.
А зараз давайте виконаємо вправу «Збери вислів про мову». У вас на столі знаходяться картки зі словами. Вам необхідно з них скласти вислови про мову і пояснити, як ви їх розумієте.
Мова - душа кожного народу, його найцінніший скарб.
Українська мова велична й проста.
Хто не любить свою мову не заслуговує на ім’я людини.
Рідна мова на чужині ще милішою стає.
Слово до слова зложиться мова.
Будь господарем своєму слову.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Гостре словечко коле сердечко.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Краще переконувати словами, як кулаками.
Не кидай слова на вітер.
Не так то він діє, як тим словом сіє.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Ведучий 1. Рідна мова для кожного народу – єдина, неповторна. Такої в світі більше немає і не буде. Тому як її можна не любити, не плекати, не шанувати?
Ведучий 2. Отже, якщо ми дійсно любимо свою мову і нам не байдужа її майбутня доля, то спілкуймося нею грамотно, пишімо нею, читаймо нею та слухаймо її! Бо такої більше немає на Землі.
Не ламай у лузі гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути-м’яти,
Але рідну мову мусиш пам’ятати.
Можеш не впізнати голосу діброви,
Тільки не зрікайся маминої мови....
Пісня «Українська мова»
Ведучий 1.
На цьому наш виховний захід підійшов до кінця.
Ведучий 2 На все добре!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку