18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Дипломна робота: Різноманітність флори Смілянського району Черкаської області

Про матеріал
Використання матеріалу як додаткова інформація для розширення знань з ботаніки, екології для учнів та вчителів.
Перегляд файлу

1

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 

 

 

 

 

 

Царь Катерина Павлівна

 

Різноманітність флори Смілянського району Черкаської області

Напрям підготовки 6.040102 – Біологія

ДИПЛОМНА РОБОТА

4 курс, денна форма навчання, ННІ природничих наук

 

 

 

 

 

 

Науковий керівник:

доцент кафедри

білогоії та біохімії

к. б. н. Осипенко В. В

 

 

 

 

 

Черкаси - 2015 р.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ І. Огляд літературних джерел…………………………………………..5

1.1. Історія формування флори України…………………………………………5

1.2. Рослинність Лісостепової зони ……………………………………………..8

1.3. Природно – заповідні фонди Смілянщини………………………………..12

РОЗДІЛ ІІ. Об’єкти та  методи  досліджень……………………………………14

2.1. Характеристика природних умов Смілянського району…………………14

2.2. Методика флористичних досліджень……………………………………...16

2.2.1. Маршрутний метод…………………………………………………...16

2.2.2 Лабораторний метод…………………………………………………...17

2.2.2.1 План морфологічного аналізу рослин………………………………….17

2.2.2.2 Методика визначення рослин…………………………………………...20

РОЗДІЛ ІІІ. Експериментальна частина………………………………………..22

3.1. Флористичний список рослин Смілянського району…………………….22

3.2. Систематичний аналіз флори Смілянського району……………………...36

3.3. Аналіз флори за господарським значенням……………………………….39

3.4. Біоморфологічний аналіз…………………………………………………...42

3.5. Екологічний аналіз флори…………………………………………..……...47

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...54

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….55

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..58

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

     Рослини відіграють дуже важливу роль як в природі так і житті людини. В них відбуваються різноманітні процеси в результаті яких утворюються різноманітні речовини, які потрібні для життя самої рослини, тварини.

     Важливе значення рослин і в житті людини, оскільки вони забезпечують всі її біологічні потреби. Рослини є джерелом продуктів харчування. Рослинну сировину використовують для виробництва тканин, фарб, лаків. Рослини є цінним джерелом для одержання ліків, вітамінів, прянощів, ефірної олії.

     Надзвичайно важливе водорегулююче значення має рослинний покрив. Рослинність захищає схили від вітрової та водної ерозії, забезпечує рівномірний і тривалий розподіл та насиченість кореневмісного шару вологою, регулює швидкість водостоку, захищає поля, завдяки мережі лісосмуг, від суховіїв та пильових бурь.

     Рослинний покрив відіграє важливе значення в збалансуванні співвідношення природної рослинності до культивованої. Рослинність є основною умовою збереження і примноження біологічного різноманіття, його екосистем і агроландшафтів, а в цілому і підтримання екологічної рівноваги в біосфері та регіонах.

     Також рослини є прикрасою міст і сіл, дають людині естетичну насолоду. Навколо великих міст та індустріальних районів завдяки використанню культурних і дикорослих рослин створюються техногенні ландшафти, які очищують повітря і збагачують його на кисень.

     Актуальність теми.

Вплив народно – господарської діяльності людини змінив якісний і кількісний склад флори, без знання чого неможливо проводити моніторинг стану оточуючого середовища та природоохоронну роботу.

 

 

 

Зв'язок роботи із науковою тематикою кафедри.

Тема даного дослідження є складовою наукової роботи кафедри біології та біохімії ЧНУ ім. Б. Хмельницького по вивченню біорізноманіття флори  Смілянського району Черкаської області.

Мета дослідження:  дослідити різноманітність флори Смілянського району.

     Завдання дослідження:

1) скласти флористичний список флори Смілянського району;

2) провести систематичний аналіз  флори Смілянського району;

3) проаналізувати флористичний список за, господарським значенням,біоморфологією, відношенням до вологи.

Обєкт дослідження: флора Смілянського району Черкаської області.

Предмет дослідження : різноманітність флори Смілянського району та її таксономічний і екологічний аналіз.

Новизна роботи: вперше на даній території проведено вище вказаний аналіз флори.

Практичне значення результатів дослідження : отримані дані можуть бути використані в системі моніторингу стану довкілля.

Структура роботи. Робота складається із вступу, 3 – розділів, висновків, списку використаних джерел та 2 додатків. Викладена на 60 сторінках машинописного тексту, містить 4 таблиці, флористичний список, 30 літературних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. Огляд літературних джерел

1.1.Історія формування флори України

     Флора України характеризується значною різноманітністю видового складу. На території України нараховується до 16 тис. видів рослин, в тому числі понад 4 тис. видів вищих дикорослих рослин. Із покритонасінних найбільше зустрічаються у нас рослини родини складноцвітих (700 видів) та бобових (близько 300 видів)[7].

      Сучасна флора України сформувалася в кінці антропогену, після материкового зледеніння. Впродовж попередніх періодів вона зазнавала значних змін. Сучасних рис рослинний покрив нашої країни почав набувати з другої половини мезозойської ери, після виникнення покритонасінних. Флора палеогену була тропічною. До її складу входили пальми, миртові, лаврові, були поширені види секвої, болотяного кипарису.

     З початку неогену рослинний світ поступово набуває рис широколистяної зони. Серед видів починають панувати буки, дуби, каштани, горіхові. У другій половині цього геологічного періоду лісова рослинність була поширена майже на всій території України. У видовому складі її переважали: з листяних — береза, дуб, граб, бук, клен, горіх, а з хвойних — ялина, ялиця, болотяний кипарис.

      В антропогені, внаслідок материкових зледенінь на півночі Європи відбувалися значні зміни у складі рослинності. Під час похолодань поширювалися сосново-березові ліси, а широколистяні породи дерев збереглися лише у окремих сприятливих місцях. На півдні України протягом антропогену панувала степова рослинність)[10].

      Деякі рослини (тис ягідний, рододендрон жовтий, сосна кедрова) збереглися без змін протягом кількох геологічних епох і зараз зустрічаються на теренах України. Такі рослини, які живуть зараз у деякій невідповідності із сучасними умовами існування, називають реліктовими.

      Під впливом господарської діяльності людини сучасний рослинний покрив зазнав значних змін. Скоротилася площа лісів і майже зникла степова рослинність, змінився видовий склад флори. Зараз у межах України росте понад 400 видів культурних рослин, а також декоративних, завезених з інших країн (тополя пірамідальна, біла акація, дуб канадський. бузок

 садовий тощо).

      Основними типами рослинності в Україні є лісова, степова, лучна і болотна.

Лісова рослинність. Загальна площа лісів в Україні – близько 10 млн. гектарів, що становить приблизно 14 % її території. Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (40,5 %) і Кримських горах (32 %)[26].

Ліси Українських Карпат

      Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 26,1% (зона мішаних лісів) до 12,5% (Лісостеп) і 3,8% (Степ). У лісах переважають молоді та середньовікові дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають близько 90 % лісопокритої площі. Крім того, є насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи тощо. Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус та поживні речовини. На кращих грунтах поширені дубово-соснові ліси. У поширенні степової рослинності простежується певна закономірність: в лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивались лучні степи на глибоких чорноземах. У типовій степовій зоні на півночі була поширена різнотравно-типчаково-ковилова рослинність на звичайних чорноземах, на півдні — типчаково-ковилова на чорноземах південних і темно-каштанових грунтах, вздовж Азово-Чорноморського узбережжя – полиново-злакова рослинність на каштанових солонцюватих грунтах [4].

      Лучні степи поділяються на рівнинні та гірські (кримські). В їх травостої переважають злаки – ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; з різнотрав’я — конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна тощо; з ефемерів та ефемероїдів — незабудка, переломник, крупка [22].

      Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав’яний покрив, що складається з ковили, тонконога, стоколосу, вики конюшної, горицвіту весняного, молочаю степового, шавлії, астрагалу, в минулому займали простори Причорноморської низовини. У трав’яному покриві типчаково-ковилових степів переважають посухостійкі злаки; типчак, ковила українська, келерія, з різнотрав’я — кахрис, ферула, будяк, пижмо тощо. У травостоях полиново-злакових степів переважають посухостійкі (ксерофітні) дернинці злаки (типчак, ковила, житняк), полини, кермек та ін.

      На Донецькому кряжі і сході України у минулому були поширені чагарникові степи. В них представлені зарості карагани — кам’янисто-степового чагарника.

      Невеликими ділянками в Кримських горах трапляються напівсаванні степи. В цих степах до злаків домішуються субтропічні види, поширені також люцерна, пирій повзучий, горошок та ін.

      Луки залежно від умов розміщення поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські. На заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлиці, келерії, а також конюшина, жовтець, щавель, деревій тощо. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця,

кульбаба, волошки. Низинні луки приурочені до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. В їх трав’яному покриві переважають вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна і біла. Луки використовуються як сіножаті. Гірські луки поширені в Українських Карпатах. У травостої гірських луків поширені вівсяниця, білоус, конюшина, лядвенець. В субальпійському поясі сформувались луки з білоуса, тимофіївки, осоки вічнозеленої, вівсяниці [5].

     Болотна рослинність розвивається у зниженнях з надмірним зволоженням. Болота займають близько 2% території України. Найбільше поширення вони дістали на Поліссі. Болота мають значні запаси торфу. За розміщенням розрізняють болота заплавні, низинні, долинні, притерасні, старих річищ.

      Найбільш поширені низинні болота. В їх рослинному покриві переважають трав’яні і трав’яно-мохові угруповання. Поширені осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З дерев – вільха чорна, менше – сосна, береза, верба, чагарники з верби і берези [9].

      Багато боліт осушено. Меліоровані болота використовуються як сіножаті, на них вирощують технічні, кормові та зернові культури.

1.2.  Рослинність Лісостепової зони

Лісостепова зона простягається на схід від широколистяної лісової зони на заході. Її північна мережа звивиста, але добре простежується за суцільним поширенням північно- лісостепових ландшафтів, індикаторами яких служать сірі лісові ґрунти, чорноземи опідзолені, сформовані на лесових породах. У північну частину лісостепу по долинах річок, давніх улоговинах стоку проникають мішані лісові ландшафти.

Південна межа лісостепу проходить по лінії таких населених пунктів: на північ від Великої Михайлівки, Ширяєвого, через Першотравневе, на північ від Новоукраїнки, Кіровограда, через Знам'янку, Онуфрієвку, вздовж р. Ворскла на Кобеляки, Нові Санжари, на північ від Краснограда, через Балаклію. У цих межах знаходяться Вінницька, Черкаська, Полтавська і Харківська області, південна частина Львівської, Волинської. Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, більша частина Сумської, північ Одеської і Кіровоградської областей.

Це зона інтенсивного сільськогосподарського виробництва, урбанізації на базі промисловості, великих територіально-виробничих комплексів, переважного розвитку літніх видів оздоровчого і пізнавального відпочинку.

Формування і розвиток лісостепових ландшафтів зумовлені оптимальним балансом тепла і вологи, виявляються в тому, що випаровування вологи за вегетаційний період рослин майже дорівнює кількості атмосферних опадів, що випали, практично повсюдно поширені лесові відклади.

Своєрідність природи  лісостепової зони — у поєднанні в її межах різних типів ландшафтів, розвинутих в однакових кліматичних умовах:

1) широколистянолісових із сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, що утворилися на її підвищеннях, високих схилах лівих приток Дніпра;

2) власнелісостепових з чорноземами опідзоленими і реградованими, які представлені фрагментарне збереженими широколистяними лісами, що виділяються на тлі сільськогосподарських угідь;

3)лучно-степових з чорноземами типовими (глибокими, лучно-чорноземними ґрунтами, цілком перетвореними в орні угіддя). У річкових долинах поширені лучні й болотні ландшафти, які займають порівняно з попередніми меншу площу [2].

Первинні ліси і лучні степи збереглися мало. Залісненість зони становить у середньому 12,5 %. Орні землі займають близько 70-80 % площі сільськогосподарських угідь, де переважають посіви озимої пшениці й цукрового буряку. Лісостепові ландшафти сформувались на повсюдно поширених лесових породах, що легко піддаються розмиву дощовими і талими водами. Тому характерною рисою лісових ландшафтів є широкий розвиток балок і ярів, особливо на підвищеннях і крутих берегах річок.

Зі значними розмірами лісостепової зони пов'язана різноманітність властивостей природних компонентів ландшафтів, регіональні відміни в їх структурі, характері господарського використання[8].

Клімат неоднорідний: на заході середньорічна температура повітря становить 7 – 80 С, середньорічна сума опадів близько 700 мм, на сході, відповідно, 60 С і 350 – 450 мм. Грунти чорноземні та сірі опідзолені, що сформувалися на карбонатному лесі і лесовидних породах. У південному напрямку потужні чорноземні та вилугувані чорноземні грунти пересіченого рельєфу зазнають водної та вітрової ерозії. На цих грунтах та їх численних відмінах розвивається багата і різноманітна рослинність. Цьому сприяють фізико – географічні та грунтово – кліматичні умови зони. В лісостепу континентальний клімат виявився оптимальним для проникнення південних степових рослинних угруповань на північ, а лісо утворюючих порід та їх світи супровідних рослин з ксеноморфними ознаками просочення – в степові угруповання [7].

Характерне для лісостепової зони чергування розчленованих підвищених, низовинних і долинних ландшафтів, лісових і орних угідь зумовлює значні контрасти в тепло -  і вологозабезпеченості, вітровій діяльності та ін. Господарське використання лісостепових ландшафтів може утруднюватись внаслідок нестійкого зволоження, чергування вологих і засушливих років, бездощових періодів тривалістю 50-60 днів у східній частині зони[20].

Лісова рослинність Лісостепу представлена широколистяними, мішаними і хвойними лісами, в складі яких чимало лісових порід.

Діброви в Лісостепу займають провідне місце в структурі лісової рослинності. На них припадає до 25% лісо покритої площі. Саме тут зосереджено до 70 % дібров України, які є основною базою постачання деревини дуба, що має винятково важливе значення для економіки країни.

Діброви є найбагатшими лісами за складом лісо утворюючих порід із чагарниковим ярусом, що пояснюється не лише результатом  поєднання у їх складі лісових і степових видів рослин, але й сприятливими грунтово – кліматичними і екологічними факторами та ценотичними умовами[23].

У деревостанах найбільше поширені дуб (43 % лісопокритої площі), граб (10 %), бук (5 %), сосна (23 %), вільшняк (3,3 %), березняки (2,6 %) та ін.

Найбільші площі в лісостепу зайняті дібровами, які мають складну багатоярусну структуру. Деревний ярус складається з дуба черешчатого, граба звичайного, клена гостролистого, ясена звичайного, в'яза, береста, липи серцелистої, груші звичайної, яблуні дикої. У чагарниковому ярусі зустрічаються горіх звичайний, бересклет європейський і бородавчастий, шипшина та ін. У трав'яному ярусі ростуть грястиця звичайна, осока волокниста, конвалія, копитняк європейський, дріоптеріс.

Лучна і болотна рослинність поширена, головним чином, у долинах рік. Природні луки поширені в долині Дніпра, значну частину заплави затоплено Кременчуцьким і Канівським водосховищами[23].

Відповідно до рельєфу, умов водного режиму в заплаві виділяються сухі, вологі й заболочені луки. Сухі луки розвинені на підвищених елементах прируслової заплави і покриваються водою на дуже короткий час. Завдяки цьому в їх травостої переважають степові елементи: костриця борозниста, стоколос безостий, конюшина гірська, деревій звичайний, перстач сріблястий. Свіжі луки займають більш знижені місця. На них ростуть тонконіг луговий, лядвенець рогатий, підмаренник звичайний та ін. У травостої вологих луків значний відсоток становлять цінні кормові злаки і бобові: тонконіг луговий і болотний, лихохвіст луговий, костриця лугова, пирій повзучий, конюшина лугова і повзуча, мишачий горошок та ін. Заболочені луки утворились біля стариць, проток і вздовж підтоплених узбереж водосховищ. Тут ростуть: лепешняк водяний, схеноплектус озерний, лепешняк плавучий, осока витончена, калюжниця болотна та ін. На Придніпровській низовині поширені галофітні луки, які використовують як пасовищні та сінокісні угіддя.

Болотна рослинність зосереджена, головним чином, у Придніпровській низовині та в долинах Трубежу, Удая, Супою, Сули і Псла. У лівобережній частині лісостепу площа заболочених земель становить більше 3 %, тоді як на правобережжі площа боліт менша 1 %. Переважають осокові, осоково-очеретяні та очеретяні болота. Меліоративне освоєні болота використовують для вирощування багаторічних трав, як сінокоси і пасовища, сіяні луки, під городні культури[20].

 

 

1.3. Природно – заповідні фонди Смілянщини

Системою підтримання необхідного рівня самовідновлення та збереження ландшафтів є природно-заповідний фонд Смілянщини, який станом на 01.01.2012 р. включає 20 заповідних об'єктів, загальною площею 2237,55 га, або 2,3% від загальної площі району — низький показник серед районів Черкащини. Найбільшою питомою вагою у природно-заповідному фонді району характеризуються заказники (87,9% від загальної площі заповідних територій) та заповідні урочища (10,2%). Природно-заповідний фонд району репрезентує різноманітність флори і фауни лісостепових ландшафтних геокомплексів (особливо яружно-балкових, горбистих, схилових місцевостей) із широколистяно-лісовою (соснові, дубово-соснові, грабово-дубові, ясеневі) та лучно-степовою рослинністю, зокрема: ландшафтні заказники — Сунківський-1, «Теклінська дача», заповідні урочища — «Юрова гора», «Шаєва гора», Макіївське «Городище», «Іванькове», «Шарпіно». Заплавні природні комплекси (лісові (вільшнякові), болотні (трав'янисті та лісові), прибережно-водні, водні, лучні (різнотравні) екосистеми охороняються на території заказників, зокрема: ботанічному — Орхідеї; гідрологічних — Сунківський, «Ірдинське болото». Ботанічну цінність являє собою горбиста місцевість зі схилами 35°- 40° із фрагментами степової рослинності, котра охороняється у заповідному урочищі «Шаєва гора». Колекція дендрофлори представлена у парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва «Міський парк» (зростає 60 видів дерев та чагарників). За результатами еколого-географічних досліджень запропоновано створити у межах Смілянського району 17 об'єктів ПЗФ, зокрема: ландшафтний заказник («Загребля»); пам'ятки природи — гідрологічні («Макіївський ставок», «Тамарине», «Графське джерело», «Козацьке», «Сім вершників», «Кришталеве»); — ботанічні (вікові дерева горіха чорного, робінії звичайної, в'яза гладенького, дуба звичайного, бархату амурського); — геологічна (Малосмілянський кар'єр); — комплексні (Гнилоташлицький каньйон, Сріблянський); заповідні урочища («Довжик», «Холоднянське»). Раритетний фонд ПЗФ району включає 36 видів вищих судинних рослин (23 занесено до Червоної книги України, 13 — до Регіонального обласного списку), серед яких представлені лісові (16), лучно-болотні (13), степові (5), водні (2). Виявлено 10 рослинних угруповань, які віднесено до Зеленої книги України, зокрема звичайнодубовий ліс дереново – волосистоосоковий, ясенево-дубовий ліс скумпієво-ланцетовиднозірочниковий, формації глечиків жовтих, латаття білого, ковили пірчастої та інші. У районі поширено 30 видів рідкісних та зникаючих видів тварин, серед яких 3 — із Європейського червоного списку, 30- із Червоної книги України, 10 — із Світового червоного списку, 22 — із Додатку 2 Бернської конвенції [27,15].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Об’єкти та методи досліджень

 2.1. Характеристика природних умов Смілянського району

Сміля́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Площа — 974 км² (4,47% від площі області). Районний центр — місто Сміла.

Район розташований у центральній частині лісостепової зони України в південно-східній частині Черкаської області. Межує з Городищенським, Черкаським, Кам'янським, Шполянським районами області та Новомиргородським районом Кіровоградської області.

Смілянський район (площа 974 км2) розташований у Городищенсько — Смілянському фізико-географічному районі, Центральнопридніпровській височинній області Подільсько-Придніпровського краю. Поверхня району являє собою широкохвилясту лесову рівнину, що має загальний похил на південний схід, і розчленована долинами річок, балками та ярами, прохідними долинами. Висота над рівнем моря 85 — 110 м, найвища точка над рівнем моря (212 м) знаходиться поблизу с. Буда-Макіївка. На території Смілянського району репрезентовані різноманітні корисні копалини, зокрема граніти, лабрадорит, габро, сієніти, діабази, гіпс, глини, пісок, графіт, каолін, торф, титано — цирконієві руди, буре вугілля.

На північно-західній околиці с. Носачеве розвідано родовище (площею 5 км2) уранових руд. Родовище приурочене до Смілянського масиву. Корсунь — Новомиргородського комплексу палеопротерозойського віку. За підрахунками, це родовище займатиме близько 4% світового ринку сировини для виробництва діоксиду титану.

На території Смілянського району виділяють ґрунтоутворюючі породи: льодовикові, делювіальні, алювіальні відклади, леси і лесовидні суглинки. Їх багатий мінеральний склад, наявність карбонатів кальцію, сприятливі водно-фізичні і фізико-хімічні властивості сприяють формуванню на них родючих ґрунтів.

Різноманітність в ґрунтоутворюючих породах в співвідношенні з різною рослинністю зумовлює і формування різних типів ґрунтів на території Смілянщини, зокрема чорноземи типові малогумусні, чорноземи опідзолені, ясно — сірі і сірі опідзолені, темно — сірі опідзолені, лучно — чорноземні, лучні, торф'яно—  болотні [8].

Земельний фонд Смілянського району станом на 0.1.01. 2012 р. становить 93,4 тис. га, з них 60,9 тис. га, або 65,2% займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності регіону. У структурі сільгоспугідь рілля становить 86,1%, багаторічні насадження — 2,4%, сіножаті — 5,4%, пасовища — 6,1%

Клімат Смілянського району відзначається помірною континентальністю, з помірно холодною зимою і досить теплим літом, з достатнім коефіцієнтом зволоження. Найтеплішим місяцем року вважається липень із середньою температурою + 20,2°С, а найхолоднішим — січень із середньою температурою −5,8°С. Середня річна температура повітря становить 7,4°С. Абсолютний мінімум температури повітря зафіксували у 1963 р. у Смілі, і він склав — 33,6°С. Абсолютний максимум температури був зафіксований у 1975 році у Смілі на позначці + 39,6°С. Середньорічна кількість опадів у Смілянському районі становить 450–550 мм. Найбільша кількість опадів випадає влітку, причому максимум в червні 64 мм, а найменше у березні 23 мм. Восени кількість опадів однакова, протягом усіх трьох місяців: 37 мм.

Початком нестійкого снігового покриву вважається кінець листопада, а з середини грудня починається стійкий сніговий період. Він триває трохи більше ста днів, потім в кінці березня починається процес танення, і в квітні сніг зникає зовсім. Висота снігового покриву у середньому 20 см, але залежно від зим (теплих чи морозних) може коливатися від 10 до 50 см [14].

На території переважають такі напрями вітрів: пн, пд і пн-зх. — це свідчить про значну повторюваність теплих, вологих атлантичних повітряних мас. Середньорічна швидкість вітру коливається від 2 до 6 м/с. Вітер зі швидкістю 0-2 м/с найчастіше повторюється влітку, зі швидкістю 3-4 м/с протягом року, зі швидкістю 5-6 м/с — взимку. Останні кілька років спостерігається посилення швидкості вітру у весняно — осінній період, що пов'язано з активною зміною пануючих сезонних повітряних мас [20].

2.2.  Методика флористичних досліджень

     Флора -це сукупність всіх видів рослин, що ростуть на певній території. За обсягом ця територія різна: вона може визначатися фізико-географічними особливостями або ж адміністратив­ним поділом.

     При флористичних дослідженнях проводяться багаточисельні екскурсії по досліджуваній території, з використанням карти даного району, на якій помічають маршрути і ділянки, цікаві з точки зору рослинного покриву та визначається зібраний матеріал. Отримані таким чином матеріали і власні спостереження доповнюються літературними даними. В результаті виявляється група видів, типових для досліджуваної території, описуються нові види, які вперше зустрічаються, і по можливості, встановлюються причини їх появи[24].

     Крім складання флористичного списку важливою роботою на маршрутах являється збір рослин для визначення.

     Метод- це свого роду інструмент наукового розкриття і пізнання природних закономірностей, явищ, ситуацій. Він дає об’єктивні та до­стовірні дані, які дозволяють аналізувати факти, їх зміни, залежності, та на їх основі робити висновки, пропозиції щодо практичного застосуван­ня.

2.2.1. Маршрутний метод..

     Застосовується при широкомасштабних до­слідженнях на обширних територіях і при необхідності їх проведення в стислі строки. Цей метод забезпечує одержання об'єктивних масових даних без застосування скільки-небудь складних технічних приладів та апаратури. Подібні дослідження проводяться при обстеженні природ­них кормових угідь, при виявленні та обліку рослинних ресурсів, при проведенні інвентаризації флори, виявленні рідкісних і зникаючих видів рослин, при заселенні відкритих площ, поширенні синантропних видів, при орієнтовному визначенні продуктивності угідь тощо. Це, головним чином, описовий метод[24].

     Польові дослідження тривали 2 вегетаційні періоди 2013 – 2014 рр. Було здійснено 20 виїздів по території Смілянського району.

2.2.2. Лабораторний метод.

     Цей метод є одним з найбільш доступних і часто застосовується на лабораторно-практичних заняттях, під час робо­ти в гербаріях, музеях, ботанічних садах, заповідниках.

2.2.2.1. План морфологічного аналізу рослин

І.  Загальна характеристика рослини.

1.  Структурно-соматичний тип (трава, напівкущ, кущ, дерево).

2.  Довговічність рослин (однорічні, дворічні, багаторічні).

3.  Еколого-біологічний тип: а) наземні, водні, болотні, лісові, лу­чні, степові, піщаних і засолених місцезростань; б) однодомні, дво­домні; в) паразити, сапрофіти тощо.

4.  Опушення - голі, опушені: опушення - м’яке, жорстке, повс­тисте, бархатисте; розсіяне, густе, притиснуте, відстовбурчене; з во­лосків простих, кущистих, зірчастих, залозистих. Відмічається опу­шеність рослини та окремих її органів.

5.  Висота в сантиметрах.

6.  Час цвітіння.

ІІ.  Підземна частина рослини.

1. Коренева система - стрижнева, мичкувата, змішана; доміну­ють типи коренів - головний, бічний, додатковий.

2.  Кореневище - коротке, довге, тонке, товсте, нерозгалужене, галузисте, поверхневе, заглиблене, вертикальне, горизонтальне.

3.  Наявність цибулин, бульб, кореневих «шишок», інших підзем­них видозмін кореня чи пагона.

ІІІ. Стебло.

1.  За характером росту - пряме, піднесене, сланке, витке, чіпке, лежаче, з укоріненням у вузлах та ін.

2. За характером галуження і розвитком міжвузлів - нерозгалуже­не, розгалужене від основи або тільки у верхній частині; з укороченими меживузлями, нормальними, видовженими.

3.  За формою і характером поперечного зрізу - кругле, тригранне, чотиригранне, сплющене, крилате, борозенчасте; суцільне (виповнене)

або порожнисте (соломинка).

4. Листкорозміщення - чергове, супротивне, кільчасте (мутовчас- те), листки в прикореневій розетці.

IV.Листки.

1. За структурою та розмірами: а) прості, складні; б) великі, малі, середньої величини.

2. Листкорозміщення - почергове, супротивне, кільчасте.

3. За складом і способом прикріплення до стебла - сидячі, череш­кові; з прилистками, з піхвами, з розтрубом; стеблообгортні, низхідні; з язичками, з вушками тощо.

4.  За формою листкової пластинки - лускоподібні, голчасті, лі­нійні, ланцетні, еліптичні, овальні, округлі, яйцевидні, оберненояйце­видні, ниркоподібні, серцевидні тощо.

5.  За формою основи, верхівки і краю: листкові пластинки; а) клиноподібні, ниркоподібні, серцевидні, стріловидні, списовидні, округлі; б) тут загострені і гостролисті, гострокінцеві, з вістрям; в) цілокраї, пильчасті, зубчасті, городчасті, виїмчасті.

6.  За ступенем розсічення листкової пластинки - цілісні, трійчас­то-, пальчасто- або перистолопатеві, трійчасто-пальчасті або перисто- роздільні, трійчасто-, пальчасто-, перисторозсічені.

7.  Жилкування - перисте, пальчасте, дуго- і паралельне.

8. Видозміни листків - колючки, вусики тощо.

V. Квіткорозміщення і суцвіття.

1. Квітки - сидячі або на квітконіжках: поодинокі, зібрані по 2-3 або в суцвіттях.

2.  Приквітки - є або відсутні: форма, розміри та характер їх.

3.  Квітки, зібрані в суцвіття: невизначені - китиця, колос, поча­ток, сережка, зонтик, щиток, кошик, головка, окладний колос, складна китиця тощо; б) визначені - розвилина, завійка, звивина, плейохазій.

VІ. Квітка.

1. Типи квіток: трубчасті, язичкові, несправжньоязичкові, лійкопо­дібні, колосовидні, губоцвіті, дзвоникоподібні.

2.  Двостатеві, одностатеві, безстатеві, правильні, неправильні, над- ма-точкові, підматочкові, приматочкові.

3.  Оцвітина - проста, подвійна; проста чашечкоподібна або віночко­подібна. Для злаків - особливості будови квіткових і колоскових лусок (число, форма, наявність жилок, остюків і місце їх прикріплення на ни­жніх колоскових і квіткових лусках).

4. Чашечка - правильна або неправильна, форма її: вільна або зрослолиста (зубчаста, лопатева, роздільна). Число чашолистків або часток, ко­лір, опушення та інші особливості чашечки.

5.Віночок - правильний, неправильний, зрослопелюстковий, віль­но-пелюстковий; форма віночка. Число пелюсток або форма віночка. Місце прикріплення (до квітконіжки, зав'язі, чашечки). Колір, опу­шення та інші особливості віночка.

6. Тичинки - зрослі, вільні; характер зростання (одна з одною, з тру­бочкою віночка тощо). Число тичинок. Місце прикріплення. Тичинки всі однакові, різні за довжиною.

7.  Маточка - кількість маточок у квітці: вільні, зрослі з квітколожем або одна з одною; наявність стовпчика, приймочки; кількість стовпчиків та приймочок; форма приймочки (головчаста, зірчаста тощо); місцепо­ложення зав’язі - зав’язь верхня, нижня, напівнижня; зав’язь цілісна, лопатева; гола, опушена. Число гнізд у зав’язі. Кількість плодолисти­ків. Інші особливості будови маточки.

VІІ.  Плоди. Супліддя.

1. Розмір, форма, колір, покриті волосками, колючками, причіп­ками.

2.  За походженням - справжні, несправжні, прості, складні, дрі­бні.

3. За кількістю частин (насінин) - однонасінні, багатонасінні.

4. Тип плодів - сухі нерозкривні (зернівка, сім'янка, горіх тощо), сухі розкривні (листянка, біб, стручок, стручечок, коробочка тощо), соковиті (ягода, кістянка та ін.)

VІІІ. Насінина.

1. Розміри, форма, колір.

2. Інші особливості.

ІХ.  Наслідки визначення.

1. Хід визначення (номер ступенів за визначником).

2. Назва родини: латинська, українська.

3.  Назва роду: латинська, українська.

4.  Назва виду: латинська, українська.

Х.  Місцезростання.

Вказується, наприклад, сухий сосновий ліс, схил балки, тальвег бал­ки, суходільні луки, прируслова заплава, культури сосни, виноградник, посіви пшениці тощо.

ХІ. Місцезнаходження.

Відмічається географічний пункт за адміністративним поділом: об­ласть, район, населений пункт, господарство (КСП, кооператив, агрофір­ма), лісництво, урочище тощо.

ХІІ.  Дата збору рослин.

У чорновій та чистовій етикетках обов'язково вказується дата збору рослини[16,24].

2.2.2.2. Методика визначення рослин

Зробивши морфологічний аналіз рослини, приступають до її визна­чення. Визначити рослину - це значить з’ясувати, що це за рослина, як вона називається, яке її систематичне положення: до якої родини, роду і виду вона належить. Під час визначення рослин користуються спеціа­льними визначниками.

Для того, щоб правильно визначити рослини, необхідно знати мор­фологічні особливості будови кореня, стебла, листка, квітки: оцвітини, чашечки, віночка, маточок і тичинок, їх числових співвідношень, типів зав’язей, плодолистиків, плода, насінини, життєвих форм тощо.

Визначати рослину можна як за свіжими, так і за гербарними зраз­ками, але для цього квітку або суцвіття рослини спочатку розпарюють. Після розварювання або розпарювання квіти стають м’якими, еластич­ними і легко піддаються морфологічному аналізу за допомогою препа­рувальної голки.

Визначення родини, роду і виду рослин проводиться за так зва­ними дихотомічними таблицями, що вміщені у визначнику. В одній з таких таблиць з’ясовується належність рослини до тієї чи іншої роди­ни, а в межах кожної з них - роду (за таблицями визначення роду), а в останньому - виду (за таблицями визначення виду). Кожна дихотомі­чна таблиця складається з ряду запитань. Запитання в таблицях пода­но як положення протилежних за змістом - тез і антитез. У тезі даєть­ся позитивна оцінка рослини, в антитезі-дана сума ознак протилеж­ного від'ємного значення. Теза і антитеза разом - це ступені дихото­мічних таблиць. Всі ступені цих таблиць у визначниках з лівого боку позначаються порядковими номерами (1, 2, 3, 4, 5 ...); антитези сту­пенів нумерації не мають, вони позначаються знаком «-» або 0. Кож­на теза і антитеза закінчується (з правого боку) номером або назвою родини, роду, виду. Номер у правій частині тези або антитези вказує на подальший хід визначення; він показує номер ступеня, до якого слід перейти далі за визначником. Назва родини, роду, виду в кінці тези чи антитези свідчить про наслідки визначення родини, роду, ви­ду[11,19,24].

 

РОЗДІЛ ІІІ. Експериментальна частина

3.1. Флористичний список рослин Смілянського району

I.Відділ ХВОЩЕПОДІБНІ (EQUISETOPHYTA)

1. Клас ХВОЩЕВИДНІ (EQUISETOPSIDA)

1. Порядок Хвощові (Equisetales)

1. Родина Хвощові (Equisetaceae)

1. Рід:Хвощ (Equisetum)

1. Вид:Х. польовий (E. arvense L.)- на зволожених ділянках прибережної частини міста, покинутих городах.

II. Відділ ПАПОРОТЕПОДІБНІ (POLYPODIOPHYTA)

2. Клас ПАПОРОТЕВИДНІ (POLYPODIOPSIDA)

1. Підклас ПОЛІПОДІІДИ (POLYPODIIDAE)

2. Порядок Багатоніжкові, або Поліподієві (Polypodiales)

2. РодинаДеннштедтієві, або Гіполепісові

(Dennstaedtiaceae, або Hypolepidaœae)

2. Рід: Орляк (Pteridium)

2. Вид:О. звичайний (P.aquilinumL.) росте в соснових лісах та чагарниках.

III. ВідділГОЛОНАСІННІ, або ПІНОФІТИ(PINOPHYTA)

3. Клас ХВОЙНІ, АБО ПІНОПСИДИ (PINOPSIDA)

2. Підклас ХВОЙНІ, або ПІНІДИ (PINIDAE)

3. Порядок Соснові(Pinаles)

3. Родина  Соснові (Pinaceae)

3. Рід: Сосна (Pinus)

3. Вид: С. звичайна (P. sylvestris L.)росте в соснових і сосново – мішаних лісах.

IV. Відділ  МАГНОЛІОФІТИ (МАGNOLIOPHYTA)

4. Клас МАГНОЛІОПСИДИ, або ДВОДОЛЬНІ (MAGNOLIOPSIDA, або DICOTYLEDONES)

3. Підклас МАГНОЛІЇДИ (MAGNOLIIDAE)

 4.  Порядок Хвилівникоцвіті (Aristolochiales)

4. Родина Хвилівникові (Aristolochiaceae)

4. Рід: Копитняк (Asarum)

4. Вид: К. європейський (A. europaeum L.) росте в лісових масивах.

5. Порядок Лататтєцвіті (Nymphoeales)

5. Родина Лататтєві (Nymphaeaceae)

1. Підродина Глечикові (Nupharoideaе)

5. Рід:Глечики (Nuphar)

5. Вид:  Г жовті ( N. lutea L.) в стоячо і повільно текучих водоймах.

6. Порядок Кушироцвіті (Ceratophyllales)

6. Родина Куширові (Ceratophyllaceae)

6. Рід:Кушир (Ceratophyllum)

6. Вид:  К. занурений (C. demersum L.)в повільно текучих

водоймах.

4. Підклас РАНУНКУЛІДИ (RANUNCULIDAE)

7. ПорядокЖовтецевоцвіті (Ranunculales)

7. Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)

2. Підродина Анемонові (Anemonoideaе)

7. Рід:Калюжниця (Caltha)

7. Вид: К. болотна (C. palustris L.)- на вологих місцях, біля боліт.

3. Підродина Жовтецеві (Ranunculoideaе)

8. Рід:Жовтець (Ranunculus)

8. Вид: Ж. повзучий (R. repens L.) на перезволожених ділянках прибережної частини міста, біля ставків в сільській місцевості.

9. Вид: Ж. їдкий (R.  acrisL.) на схилах і узліссі.

4. Підродина Дельфінієві (Delphinioideae)

9.  Рід: Сокирки (Consolida)

10. Вид: С. польові (C.  regalisL.) на околицях міста, як бур’ян вздовж доріг.

8. Порядок Макоцвіті (Papaverales)

8. Родина Макові (Рараveraceae)

5. Підродина Макові (Papaveroideaе)

10. Рід: Мак (Papaver)

11. Вид: М. дикий (P. rhoeas L.)росте на полях.

6. Підродина Чистотілові (Chelidonioideaе)

11. Рід:  Чистотіл (Chelidonium)

12. Вид: Ч. великий (C.majusL.)росте, як бур'ян поблизу житла, в лісах, на узліссях, у чагарниках, на пустирях, в затінених місцях.

9. Родина Руткові (Fumariaceae)

12. Рід:Ряст (Corydalis)

13. Вид: Р. порожнистий (C. cavaL.) росте в лісах.

13. Рід: Рутка  (Fumaria )

14. Вид: Р. лікарська (F. officinalis L.) росте вдовж доріг, на полях і городах.

5. Підклас КАРІОФІЛІДИ, або ГВОЗДИКОВИДНІ(CARYOPHYLLIDAE)

9. Порядок Гвоздикоцвіті(Caryophyllales)

10. Родина Портулакові (Portulaceae)

14. Рід: Портулак (Portulaca)

15. Вид: П. городній (P.oleraceaL.)росте як бур'ян на городах.

16. Вид: П. великоквітковий (P. grandiflora Hook.) декоративний.

11. Родина Гвоздичні(Caryophyllaceae)

7. Підродина Мокричні (Alsinoideaе)

15. Рід:Зірочник (Stellaria)

17. Вид: З. ланцетовидний  (S. holostea L.)росте в лісі, серед чагарників.

18. Вид: З. середній (S. media L.) як бур’ян на засмічених місцях.

8. Підродина Гвоздичні(Caryophylloideae)

16. Рід:Смілка (Silene)

19. Вид: С. звичайна (S.vulgarisL.) росте серед чагарників.

17. Рід: Сапонарія (Saponaria)

20. Вид: М. лікарська (Saponaria officinalisL.) росте на узліссях, ріках, по берегах річок.

12. Родина Щирицеві (Amaranthасеaе)

18. Рід: Щириця (Amaranthus)

21.Вид: Щ. біла (A.albus L.)є злісним бур'яном.

22. Вид:Щ. звичайна (A.retroflexusL.)- є злісним бур'яном.

13. Родина Лободові (Chenopodiaceae)

19. Рід:Лобода (Chenopodium)

23. Вид: Л. сиза (C.glaucumL.) росте біля озер та ставків.

24. Вид: Л. біла (C. album L.)-  росте на забруднених і засмічених місцях, біля житла, на городах, у посівах, уздовж доріг.

10. Порядок Гречкоцвіті(Polygonales)

14. Родина: Гречкові (Polygonaceae)

20. Рід:Гірчак (Polygonum)

25. Вид: Г. звичайний (P. aviculare L.) придорожня рослина, росте на засмічених відкритих місцях, вигонах, пасовищах.

6. Підклас ГАМАМЕЛІДИ (HAMAMELIDIDAE)

11. Порядок Букоцвіті (Fagales)

15. Родина Букові (Fagaceaе)

9. Підродина Дубові (Quercoideaе)

21. Рід: Дуб (Quercus)

26. Вид: Д. звичайний  (Q. roburL.) зустрічається в широколистяних і мішаних лісах.

12. Порядок Березоцвіті (Betulales)

16. Родина Березові (Betulaceae)

22. Рід: Береза (Betula)

27. Вид:Б. повисла (B. pendula L.)- росте в садово – паркових зонах, при дорогах, біля житлових будинків.

23. Рід: Вільха (Alnus)

28. Вид: В. чорна (A.glutinosaL.)по берегах річок, озер.

10. Підродина Ліщинові (Coryloideae)

24. Рід:Ліщина (Corylus)

29. Вид: Л. звичайна (C. avellana L.) росте, як підлісок у широколистяних лісах.

13. Порядок Горіхоцвіті(Juglandales)

17. Родина Горіхові (Juglandaceae)

25. Рід: Горіх ((Juglans)

30. Вид: Г. чорний (J.nigraL.) росте в садах і парках, як декоративна рослина.

7. Підклас ДІЛЕНІЇДИ (DILLENIIDAE)

14. Порядок Чаєцвіті(Theales)

18. Родина Звіробійні (Clusiaceae)

26. Рід:Звіробій (Hypericum)

31. Вид: З. звичайний (H. perforatum L.) росте на луках поміж чагарників.

15. Порядок Первоцвіті (Primulales)

19. Родина Первоцвіті (Primulaceae)

27. Рід: Вербозілля (Lysimachia)

32. Вид: В. звичайне (L. vulgaris L.)росте на заплавних луках, в лісах, на чагарниках.

16. Порядок Вербоцвіті (Salicales)

20. Родина Вербові (Salicaceae)

28. Рід: Верба (Salix)

33. Вид: В. вавілонська (S. babylonicaL.) росте як декоративна рослина біля будинків.

34. Вид: В. козяча  (S.capreaL.) росте в соснових і мішаних лісах.

17. Порядок Каперцецвпі(Сapparales)

21. Родина Капустяні (Brassicaceae)

29. Рід:Хрін (Armoracia)

35. Вид: Х. звичайний (A.rusticanaG.Gaertn.)росте, як бур’ян, і вирощується в культурі.

30. Рід:Грицики (Capsella)

36. Вид: Г. звичайні (C. bursa-pastoris L.) росте, як бур'ян.

31. Рід: Хрінниця (Lepidium)

37. Вид:  Х. смердюча (L. ruderale L.) росте на засмічених місцях, біля доріг, є бур’яном у посівах.

32. Рід: Талабан (Thlaspi)

38. Вид: Т. польовий (T. arvense L.) бур'ян.

18. Порядок Мальвоцвіті (Malvales)

22. Родина Липові  (Tiliaceae)

33. Рід: Липа (Tilia)

39. Вид: Л. серцелиста (T. cordata Mill.)росте в листяно мішаних лісах, в садово  парковій зоні, поблизу житлових будинків.

19. Порядок Кропивоцвіті (Urticales)

23. Родина Коноплеві (Cannabaceae)

34.Рід: Хміль (Humulus)
40.Вид:Х. звичайний(H. lupulusL.)  росте, як бур’ян, біля житлових приміщень, в лісі.

24. Родина Кропивові (Urticaceae)

35. Рід: Кропива (Urtica)

41. Вид: К. жалка (U. dioica L.) бур’ян, росте в занедбаних садах, на городах, біля садиб.

8. Підклас РОЗИДИ (ROSIDAE)

20. Порядок Ломикаменевоцвіті (Saxijragales)

25. Родина Товстолисті (Crassulaceae)

36. Рід:Очиток (Sedum)

42. Вид: О. їдкий ( S. acre L.) на піщаних і кам’янистих місцях.

21. Порядок Розоцвіті (Rosales)

26. Родина Розові (Rosaceae)

11. Підродина Розові (Rosoideae)

37. Рід:Гравілат (Geum)

43. Вид: Г. міський (G. urbanum L.) в лісопарковій зоні, по чагарниках, на зарослих схилах.

38. Рід:Перстач (Potentilla)

44. Вид: П. сріблястий (P. argentea L.) по берегах річок, на вологих долинах, в лісопарковій зоні міста.

39. Рід: Троянда (Rosa)

45. Вид: Ш. собача (R. canina L.) росте повсюди на узліссях, схилах і серед кущів.

40. Рід: Таволга (Spiraea)

46. Вид: Т. верболиста (S. salicifoliaL.) росте в садово – паркових зонах, на узліссях.

41. Рід:Суниця (Fragaria)

47. Вид:  С. лісові (F. vescaL.) в лісах і чагарниках.

42. Рід:Гадючник (Filipendula)

48. Вид: Г. звичайний (F. vulgarisL.) на узліссях, сухі місцевості.

12. Підродина Яблуневі (Maloideae)

43. Рід:Глід (Crataegus)

49. Вид: Г. український (C. ucrainicaL.)в лісах.

50. Вид: Г. колючий (C. oxyacanthaL.) в лісах.

44. Рід: Горобина (Sorbus)

51. Вид: Г. звичайна (S. aucuparia L.)в парках , садах, біля житлових будинків.

13. Підродина Сливові (Prunoideae)

45. Рід: Слива (Prunus)

52. Вид: Черемха звичайна (Prunus padus L.) росте на узліссях.

22. Порядок Миртоцвіті (Myrtales)

27. Родина Онагрові (Onagraceae)

46. Рід:Енотера (Oenothera)

53. Вид: Е. дворічна (O. biennis L.) росте на полях, у садах.

23. Порядок Бобовоцвіті (Fabales)

28. Родина Бобові (Fabaceae)

14. Підродина Цезальпінієві (Caesalpinioideae)

47. Рід:Гледичія (Gleditsia)

54. Вид:Г. колюча (G. triacanthos L.) культивована рослина, часом росте в лісосмугах.

15. Підродина Бобові (Faboideae)

48. Рід:Робінія (Robinia)

55. Вид: Р. звичайна (R. pseudoacacia L.) вздовж шляхів.

49. Рід:Конюшина (Trifolium)

56. Вид: К. повзуча (T. repens L.)  росте на відкритій місцевості, на закинутих місцях, вздовж доріг.

50. Рід:Астрагал (Astragalus)

57. Вид:А. піщаний (A.arenariusL.) на сухих луках, в чагарниках.

51. Рід: Горошок (Vicia)

58. Вид: Г. мишачий  (V. craccaL.)росте, як бур’ян серед чагарників.

24. Порядок Сапіндоцвіті(Sapindales)

29. РодинаКленові (Асеrасеае)

52. Рід:Клен (Acer)

59. Вид: К. звичайний (A. platanoides L.)в широколистяних лісах, поблизу житлових приміщень.

60. Вид: К. ясенолистий (A.negundo L.) росте як окультурений вид

61. Вид: К. татарський (А.tataricum L.)в широколистяних лісах.

30. Родина Гіркокаштанові (Hippocastanaceaë)

53. Рід: Гіркокаштан (Aesculus)

62. Вид:   Г. звичайний (A. hippocastanumL.) росте біля будинків.

25. Порядок Санталоцвіті (Santalales)

31. РодинаРемнецвітникові, або Омелові (Loranthaceaе)

54. Рід:Омела (Viscum)

63. Вид: О. біла (V. albumL.) на листяних породах.

26. Порядок Селероцвіті, або Аралієцвіті(Apiales або Araliales)

32. Родина Селерові (Аріасеае)

16. Підродина Селерові (Apioideae)

55. Рід: Морква (Daucus)

64. Вид: Морква дика (DaucuscarotaL.) росте як бур'ян на засмічених місцях.

27. Порядок Черсакоцвіті (Dipsacales)

33. Родина Калинові ( Viburnaсеaе)

56. Рід: Калина (Viburnum)

65. Вид: К. звичайна (V. opulus L.)чагарник, поширена в лісах, на узліссях.

34. Родина Бузинові (Sambucaceaè)

57. Рід: Бузина (Sambucus)

66. Вид: Б. чорна (S. nigraL.)  росте на узліссях,.

9. Підклас ЛАМІЇДИ (LAMIIDAE)

28. Порядок Тирличецвіті(Gentianales)

35. Родина Барвінкові (Аросупасеае)

58. Рід:Барвінок (Vinca)

67. Вид: Б. великий (V. major L.) росте в садах, парках.

68. Вид: Б. малий (V.minorL.)росте в дубово грабових лісах.

29. Порядок Маслиноцвіті(Oleales)

36. Родина: Маслинові (Oleaceae)

59. Рід: Бузок (Syringa)

69. Вид: Б. звичайний (S. vulgaris L.) росте, як окультурена форма.

30. Порядок Пасльоноцвіті (Solanales)

37. Родина Пасльонові (Solanaceae)

60. Рід: Блекота́ (Hyoscyamus)

70. Вид: Б. чорна (H.snigerL.)росте як бур'ян.

61.Рід: Паслін (Solanum)

71. Вид:П.  чорний (S. nigrumL.)городній бур'ян.

62. Рід: Дурман (Datura)

72. Вид: Д. звича́йний (D. stramonium L.) росте поблизу житла.

63. Рід: Болиголов (Conium)

73. Вид: Б. плями́стий (C. maculatumL.) росте на засмічених місцях.

31. Порядок Березкоцвіті (Convolvulales)

38. Родина Березкові (Convolvulaceae)

64. Рід: Березка (Convolvulus)

74. Вид: Б. польова (С. arvensisL.)-   злісний бур'ян, росте на орних землях.

32. Порядок Шорстколистоцвіті (Boraginales)

39. РодинаШорстколисті (Boraginaceae)

17. Підродина Шорстколисті (Boraginoideaе)

65. Рід:Живокі́ст (Symphytum) 

75. Вид:Ж. лікарський (S.officinaleL.) на вологих луках по берегах річок.

66. Рід: Синяк (Echium)

76. Вид: С. звичайний (Е. vulgare L.)на території лісопаркової зони, на клумбах як бур’ян.

33. Порядок Ранникоцвіті(Scrophulariales)

40. Родина Ранникові (Scrophulariaceae)

18. Підродина Ранникові (Scrophularioideaе)

67. Рід:Дивина (Verbascum)

77. Вид: Д. густоквіткова (V. thapsiforme L.) на чагарниках.

68. Рід: Льонок (Linaria)

78. Вид: Л. звичайний (L.vulgarisMill.) росте, як бур’ян, поблизу доріг, в чагарниках.

69. Рід: Авран (Gratiola)

79. Вид: А. лікарський (G. officinalis L.)по берегах річок, на луках.

41. Родина Подорожникові (Plantaginaceae)

70. Рід:Подорожник (Plantago L.)

80. Вид: П. великий (P. major L.)росте вздовж доріг, на засмічених місцях, у посівах.

81. Вид: П. ланцетний (P. lanceolata L.)росте вздовж доріг, на засмічених місцях, у посівах.

34. Порядок Губоцвіті (Lamiales)

42. Родина Губоцвіті (Lamiaceae)

19. Підродина Глухокропивні (Lamioideae)

71. Рід:Чебрець (Thymus)

82. Вид: Ч. звичайний (Th. serpyllumL.) на сухих відкритих місцях.

72. Рід:Розхідник (Glechoma)

83. Вид: Р. звичайний (G. hederaceaL.) на пасовищах, біля чагарників.

73. Рід:Глуха кропива (Lamium)

84. Вид: Г. кропива біла (L. album L.) росте по чагарниках.

74. Рід:Шавлія (Salvia)

85. Вид: Ш. лікарська (S. officinalisL.) росте на галявинах, схилах, пасовищах.

75. Рід: М’ята  (Mentha)

86. Вид: М. польова (M.arvensisL.) вздовж водойм і канав.

76. Рід: Материнка (Oríganum) 

87. Вид: М. звичайна (O.vulgareL.) росте у чагарниках.

10. Підклас АЙСТЕРИДИ (ASTERIDAE)

35. Порядок Айстроцвіті (Asterales)

43. Родина Айстрові (Asteraceae)

77. Рід: Амброзія (Ambrosia)

88. Вид:А. полиноли́ста (A.artemisiifolia L.)росте вздовж доріг, трас, на смітниках.

20. Підродина Латукові (Lactucoіdeaé)

1. Триба Латукові(Lactuceae)

78. Рід: Нечуйвітер (Hieracium)

89. Вид: Н. волохатенький (H. pilosella L.) росте на відкритій місцевості.

79. Рід:Цикорій (Cichorium)

90. Вид: Ц. звичайний(Cichorium intybus L.) поблизу оселі, пасовищах, на території лісопаркової зони.

80. Рід: Кульбаба (Taraxacum)

91. Вид: К.лікарська(T.officinale Wigg) росте на луках, забур’янених місцях, у садах, поблизу житла.

2. Триба Будякові (Cardueae)

1. Підтриба Будякові (Carduinaе)

81. Рід: Лопух (Arctium)

92. Вид: Л. звичайний (A.lappaL.) на смітниках, як бур’янові рослини.

82. Рід: Осот (Cirsium)

93. Вид:  О. польовий (C. arvense L.) на засмічених місцинах, як бур’ян вздовж доріг.

2. Підтриба Волошкові (Centaureinae)

83. Рід: Волошка (Centaurea)

94. Вид: В. синя (C. cyanus L.)‒ росте серед бур'янів, на засіяних полях.

21. Підродина Айстрові (Asteroideae)

3. Триба Жовтозіллєві (Senecioneaе)

84. Рід: Підбіл, Мати – й – мачуха (Tussilago)

95. Вид:П. звичайний, матий мачуха (TussilagofarfaraL.) на відкритих луках, на смітниках.

4. Триба Соняшникові (Heliantheae)

85. Рід:Череда(Bidens)

96. Вид: Ч. трироздільна (B. tripartita L.) на березі річки, біля ставка «Холодного».

5. Триба Романові (Antbemideae)

86. Рід:Деревій (Achillea)

97. Вид: Д. звичайний (A. millefolium L.) на околицях міста.

87. Рід: Полин (Artemisia)

98. Вид: П. гірки́й (A.absinthiumL.) як бур’ян, серед чагарників, на околицях міста.

88. Рід:Ромашка (Matricaria)

99. Вид: Р. лікарська (M. recutita L.) на пасовищах, в чагарниках.

5. Клас ЛІЛІОПСИДИ(LILIOPSIDA)

36. Порядок Частухоцвіті (Alismatales)

44. Родина Частухові (Alismataceae)

89. Рід: Стрілолист (Sagittaria)

100. Вид:С. звичайний(S. sagittifolia L.)по берегах, на заболочених луках.

11. Підклас ЛІЛІЇДИ (LILIIDAE)

37. Порядок Амарилісоцвіті (Amaryllidales)

45. Родина Гіацинтові (Hyacinthaceae)

90. Рід:Пролісок (Scilla)

101. Вид: П. дволистий (S. bifoliaL.)лісова рослина.

38. Порядок Холодкоцвіті (Asparagales)

46. Родина Конвалієві (Convallariaceaе)

91. Рід:Конвалія (Convallaria)

102. Вид: К. звичайна (С. majalis L.) росте повсюду

92. Рід:Купина (Polygonatum)

103. Вид: К. пахуча(P. odoratum L.) росте на луках.

39. Порядок Діоскорейноцвіті (Dioscoreales)

47. Родина Трилієві (Trilliaсeae)

93. Рід: Вороняче око (Paris)

104. Вид: В. око звичайне (P. quadrifolia L.)росте в тінистих лісах. 

40. Порядок Тонконогоцвіті (Poales)

48. Родина Тонконогові(Роасеае)

22. Підродина Тонконогові (Pooideaе)

6. Триба Пшеницеві (Triticeaе)

94. Рід: Пирій (Elytrigia)

105. Вид: П. повзучий (E.repensL.)росте як бур’ян на орних землях.

12. Підклас АРЕЦИДИ (ARECIDA)

41. Порядок Ароїдоцвіті (Arales)

49. Родина Ароїдні (Acoraceae)

95. Рід:Лепех (Acorus)

106. Вид: Л. звичайна (A. calamus L.) росте вздовж рік, по берегах стариць, на узбіччях боліт.

50. РодинаРяскові (Lemnaceaé)

96. Рід: Ряска (Lemna)

107. Вид: Р. мала (L. minor L.) на поверхні водойм.

Під час дослідження різноманітності флори Смілянського району Черкаської області було зібрано і визначено 107  видів, які відносяться до 50 родин  із  41 порядку.

 

 

 

 

 

3.2. Систематичний аналіз флори Смілянського району

     Систематичним аналізом флори називають флористичні пропорції, а також співвідношення середньої кількості видів у роді, родині та середньої кількості родів у родині. Такий аналіз дає уяву про ступінь видової та родової різноманітності досліджуваної флори, динаміку структур при дії різних факторів [28].

 

Систематичний аналіз флори Смілянського району

Таблиця 3.1

№ п/п

Родина

Кількість видів

Кількість родів

шт

%

шт

%

1.

Хвощові (Equisetaceae)

1

0,93

1

1,04

2.

Деннштедтієві (Dennstaedtiaceae)

1

0,93

1

1,04

3.

Соснові (Pinaceae)

1

0,93

1

1,04

4.

Хвилівникові (Aristolochiaceae)

1

0,93

1

1,04

5.

Лататтєві (Nymphaeaceae)

1

0,93

1

1,04

6.

Куширові (Ceratophyllaceae)

1

0,93

1

1,04

7.

Жовтецеві (Ranunculaceae)

4

3,74

3

3,12

8.

Макові (Рараveraceae)

2

1,87

2

2,08

9.

Руткові (Fumariaceae)

2

1,87

2

2,08

10.

Портулакові (Portulaceae)

2

1,87

1

1,04

11.

Гвоздичні (Caryophyllaceae)

4

3,74

3

3,12

12.

Щирицеві (Amaranthасеaе)

2

1,87

1

1,04

13.

Лободові (Chenopodiaceae)

2

1,87

1

1,04

14.

Гречкові (Polygonaceae)

1

0,93

1

1,04

15.

Букові (Fagaceaе)

1

0,93

1

1,04

16.

Березові (Betulaceae)

3

2,80

3

3,12

17.

Горіхові (Juglandaceae)

1

0,93

1

1,04

18.

Звіробійні (Clusiaceae)

1

0,93

1

1,04

19.

Первоцвіті (Primulaceae)

1

0,93

1

1,04

20.

Вербові (Salicaceae)

2

1,87

1

1,04

21.

Капустяні (Brassicaceae)

4

3,74

4

4,16

22.

Липові  (Tiliaceae)

1

0,93

1

1,04

23.

Коноплеві (Cannabaceae)

1

0,93

1

1,04

24.

Товстолисті (Crassulaceae)

1

0,93

1

1,04

25.

Розові (Rosaceae)

10

9,34

9

9,37

26.

Онагрові (Onagraceae)

1

0,93

1

1,04

27.

Бобові (Fabaceae)

5

4,67

5

5,21

28.

Кленові (Асеrасеае)

3

2,80

1

1,04

29.

Гіркокаштанові(Hippocastanaceaе)

1

0,93

1

1,04

30.

Ремнецвітникові (Loranthaceaè)

1

0,93

1

1,04

31.

Селерові (Аріасеае)

1

0,93

1

1,04

32.

Калинові ( Viburnaсеaè)

1

0,93

1

1,04

33.

Бузинові (Sambucaceaè)

1

0,93

1

1,04

34.

Барвінкові (Аросупасеае)

2

1,87

1

1,04

35.

Маслинові (Oleaceae)

1

0,93

1

1,04

36.

Пасльонові (Solanaceae)

4

3,74

4

4,16

37.

Березкові (Convolvulaceae)

1

0,93

1

1,06

38.

Шорстколисті (Boraginaceae)

2

1,87

2

2,08

39.

Ранникові (Scrophulariaceae)

3

2,80

3

3,12

40.

Подорожникові (Plantaginaceae)

2

1,87

1

1,04

41.

Губоцвіті (Lamiaceae)

6

5,61

6

6,25

42.

Айстрові (Asteraceae)

12

11,21

12

12,5

43.

Частухові (Alismataceae)

1

0,93

1

1,04

44.

Гіацинтові (Hyacinthaceae)

1

0,93

1

1,04

45.

Конвалієві (Convallariaceaе)

2

1,87

2

2,08

46.

Трилієві (Trilliaсeae)

1

0,93

1

1,04

47.

Тонконогові (Роасеае)

1

0,93

1

1,04

48.

Ароїдні (Acoraceae)

1

0,93

1

1,04

49.

Ряскові (Lemnaceaé)

1

0,93

1

1,04

50.

Кропивові (Urticaceae)

1

0,93

1

1,04

 

Всього

107

99,86

96

99,91

 

За  даними таблиці 3.1 найбільш представленими є родини:

Айстрові (Asteraceae) –11,21% видів та 12.5 % родів;Розові (Rosaceae)– 9,34% видів та 9,37% родів;Губоцвіті (Lamiaceae)– 5,61% видів та 6,25% родів;Бобові (Fabaceae)– 4,67% видів та  5,21% родів;Капустяні (Brassicaceae)–3,74% видів та 4,16% родів;Гвоздичні (Caryophyllaceae)–3,74% видів та 3,12% родів.

Кількісні показники провідних родин у флорі Смілянського району

Таблиця 3.2

№ п/п

Родина

Кількість видів

Кількість родів

шт.

%

шт.

%

1.

Айстрові(Asteraceae)

12

29,26

12

30

2.

Розові (Rosaceae)

10

24,39

9

22,5

3.

Губоцвіті (Lamiaceae)

6

14,63

6

15

4.

Бобові (Fabaceae)

5

12,19

5

12,5

5.

Капустяні(Brassicaceae)

4

9,75

4

10

6.

Гвоздичні(Caryophyllaceae

4

9,75

4

10

 

Всього

41

99,97

40

100

 

За кількісними показниками провідних родин у флорі  Смілянського району є такі родини: Айстрові (Asteraceae) –29,26% видів та 30 % родів, Розові (Rosaceae)– 24,39 % видів та 22,5% родів, Губоцвіті (Lamiaceae) – 14,63% видів та 15% родів, Бобові (Fabaceae) – 12,9 % видів,12,5 % родів, Бобові (Fabaceae) – 9,75 % видів та 10 % родів, Гвоздичні (Caryophyllaceae) –9,75 % видів та 10% родів. Дані таблиці ілюструє діаграма в додатку А (рис. А.1).

 

3.3.  Аналіз флори за господарським значенням

Декоративні рослини(від лати. decoro - прикрашаю)- це численна група культурних і дикорослих рослин, в яку входять представники різних ботанічних родин. Декоративні рослини застосовуються для озеленення міст і інших населених пунктів, оформлення садів, парків, прикраси житлових приміщень. Відрізняються красивою формою і різноманітністю забарвлення квіток, листків і плодів. До таких рослин належать [30]:

  • Сосна звичайна (P. sylvestris L.);
  • Дуб звичайний  (Q. robur L.);
  • Береза повисла (B. pendula L.);
  • Верба вавілонська (S. babylonica L.);
  • Липа серцелиста (T. cordata Mill.);
  • Шипшина собача (R. canina L.);
  • Горобина звичайна (S. aucuparia L.);
  • Клен звичайний (A. platanoides L.);
  • Клен ясенолистий (A.negundo L.);
  • Клен татарський (A.tataricum L.);
  • Калина звичайна (V. opulus L.);
  • Барвінок великий (V. major L.);
  • Барвінок малий (V. minorL.);
  • Бузок звичайний (S.  vulgaris L.);
  • Конвалія звичайна (C.  majalis L.).

Бур'яни  — небажана рослинність в угіддяхпосівах,насадженнях культурнихрослин. Бур'яни, погіршуючи умови росту і розвитку культурних рослин, завдають великої шкоди.

На території України їх налічується понад 1,5 тис. видів, з них близько 100—120 видів значно засмічують посіви сільськогосподарських культур. Видовий склад бур'янів у різних ґрунтово-кліматичних зонах України має суттєві відмінності. Це пов'язано як із неоднаковими їх вимогами щодо умов зростання, так і з ареалом окремих культур, до яких вони пристосовані. Наслідки до яких призводять буряни можна перелічити безліч (забирають із ґрунту багато вологи, знижують ефективність добрив,сприяють поширенню шкідників сільськогосподарських культур,сприяють поширенню мишоподібних гризунів,сприяють розвитку багатьох хвороб, погіршують якість врожаю і інші.). До даної групи належать[25]:

  • Хвощ польовий (E. arvense L.);
  • Сокирки польові (C. regalis L.);
  • Чистотіл великий (C.majusL.);
  • Портулак городній (P.oleraceaL.);
  • Зірочник середній (S. media L.);
  • Щириця біла (А.albus L.);
  • Щириця звичайна (A.retroflexusL.);
  • Лобода біла (С. album L.);
  • Хрін звичайний (A. rusticana G. Gaertn.);
  • Грицики звичайні (C. bursa-pastoris L.);
  • Хрінниця смердюча (L. ruderale L.);
  • Талабан польовий (T. arvense L.);
  • Морква дика (D. carotaL.);
  • Блекота чорна (H. nigerL.)
  • Паслі́н  чорний (S. nigrumL.);
  • Березка польова (C. arvensisL.);
  • Синяк звичайний (E.vulgare L.);
  • Льонок звичайний (L.vulgarisMill.);
  • Лопух звичайний (A.lappaL.);
  • Поли́н гірки́й (A.absinthiumL.);
  • Пирій повзучий (E. repensL.).

Лі́карські росли́ни (лат. Plantae medicinales)  рослини, органи або частини яких є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою. Кожна рослина має лікувальні речовини, але не всі вони використовуються у медицині. До найбільш використовуваних лікарських рослин належать [29]:

  • Хвощ польовий (E. arvense L.);
  • Орляк звичайний (P. aquilinumL.);
  • Сосна звичайна (P. sylvestris L.);
  • Сокирки польові (C. regalis L.);
  • Чистотіл великий (C.majusL.);
  • Рутка лікарська (F. officinalis L.);
  • Мильнянка лікарська (S. officinalisL.);
  • Береза повисла (B. pendula L.);
  • Звіробій звичайний (H. perforatum L.);
  • Липа серцелиста (T. cordata Mill.);
  • Шипшина собача (R. canina L.);
  • Глід колючий (C. oxyacantha L.);
  • Калина звичайна (V. opulus L.);
  • Бузина чорна (S. nigraL.);
  • Болиголо́в плями́стий (C. maculatum L.);
  • Живокіст лікарський (S. officinaleL.);
  • Дивина густо квіткова (V. thapsiforme L.);
  • Авран лікарський (G. officinalis L.);
  • Подорожник великий (P. major L.);
  • Шавлія лікарська (S. officinalis L.);
  • Материнка звичайна (O. vulgareL.);
  • Кульбаба лікарська(T.officinale Wigg);
  • Лопух звичайний (A.lappaL.);
  • Підбіл звичайний, мати – й – мачуха (T. farfaraL.);
  • Череда трироздільна (B. tripartita L.);
  • Деревій звичайний (A. millefolium L.);
  • Поли́н гірки́й (A.absinthiumL.);
  • Ромашка лікарська (M.  recutita L.).

Співвідношення  флори за господарським значенням ілюструє діаграма в додатку Б (рис. Б. 1).

3.4. Біоморфологічний аналіз

За біоморфологічним аналізом рослини поділяються на:

  • Однорічні;
  • Дворічні;
  • Багаторічні.

Однорічні рослини – це рослини життєвий цикл, яких протікає протягом одного року, тобто в один вегетаційний період. За цей період відбувається проростання, дозрівання  пагонів, цвітіння, дозрівання насіння та відмирання рослини. Розмножуються однорічні рослини насінням.

Дворічні рослини  -  рослини, зазвичай трав'янисті, повний життєвий цикл яких становить від 12 до 24 місяців. У перший рік у рослини формують листки , стебла і коріння, після чого рослина впадає в стан спокою на зимові місяці. Зазвичай в цей час стебло залишається дуже коротким, а листя опускається до землі, утворюючи розетку. Для багатьох дворічних рослин потрібна дія низьких температур для того, щоб вони змогли заквітувати. У наступний сезон стебло дворічної рослини сильно подовжується та рослина формує квіткиплоди і насіння, після чого гине. В порівнянні з однорічними і багаторічними рослинами, видів дворічних рослин значно менше. Як однорічні рослини, дворічні рослини зазвичай є одноплідними.

Багаторічні рослини -рослини, що живуть більше двох років. Багаторічні рослини можуть бути як трав'янистими, так і дерев'янистими. Трав'янистими багаторічними рослинами називають багаторічні рослини, наземні частини яких не дерев'яніють, як це відбувається у дерев.

Переважна більшість багаторічних рослин — полікарпні рослини (багатоплідні), тобто квітнуть і плодоносять регулярно (зазвичай щороку).

За умовами теплішого і м'якшого клімату, трав'янисті багаторічні рослини ростуть безперервно, а при помірнішому кліматі їх зростання обмежене теплою порою року. Якщо в холодну пору року листки багаторічних рослин відмирає, то такі рослини називають листопадними.

У випадку, якщо листя багаторічної рослини не опадає круглий рік, рослина називається вічнозеленою рослиною.Завдяки добре розвиненій кореневій системі, трав'янисті багаторічні рослини стійкіші до лісових пожеж. Вони також легше переносять низькі температури і менш чутливі до інших несприятливих умов, ніж дерева і кущі.

Багаторічні рослини в порівнянні з однорічними легше пристосовуються до ґрунтів, збідних ресурсів.Це відбувається через краще розвинену кореневу систему, яка глибше проникає в ґрунт, щоб дістати доступ до води і поживних речовин, і ранішу появу весною[6]:.

Біоморфологічний аналіз наведений в Таблиці 3.3

Таблиця 3.3

п/п

Вид

Однорічники

Дворічники

Багаторічники

1.

Хвощ польовий(E. arvense L.)

 

 

  •  

2.

Орляк звичайний(P.aquilinumL.)

 

 

  •  

3.

Сосна звичайна(P. sylvestris L.)

 

 

  •  

4.

Копитняк європейський

(A.  europaeum L.)

 

 

  •  

5.

Глечики жовті ( N. lutea L.)

 

 

  •  

6.

Кушир занурений

(C. demersum L.)

 

 

  •  

7.

Калюжниця болотна (C. palustris L.)

 

 

  •  

8.

Жовтець повзучий (R. repens L.)

  • (рідко)

 

  •  

9.

Жовтець їдкий (R. acrisL.)

 

 

  •  

10.

Сокирки польові (C. regalis L.)

  •  

 

 

11.

Мак дикий (P. rhoeas L.)

  •  

 

  •  

12.

Чистотіл великий (C.majusL.)

 

 

  •  

13.

Ряст порожнистий (C. cava L.)

 

 

  •  

14.

Рутка лікарська (F. officinalis L.)

  •  

 

 

15.

Портулак городній (P.oleraceaL.)

  •  

 

 

16.

Портулак великоквітковий (P. grandiflora Hook.)

  •  

 

 

17.

Зірочник ланцетовидний  (S. holostea L.)

  • (рідко)

 

  •  

18.

Зірочник середній (S. media L.)

 

 

  •  

19.

Смілка звичайна (S.vulgarisL.)

  •  
  •  
  •  

20.

Мильнянка лікарська(S. officinalisL.)

  •  
  •  
  •  

21.

Щириця біла (A.albus L.)

  •  

 

 

22.

Щириця звичайна (A.retroflexusL.)

  •  

 

 

23.

Лобода сиза (C.glaucumL.)

  •  
  •  
  • (рідко)

24.

Лобода біла (C.  album L.)

  •  
  •  
  • (рідко)

25.

Гірчак звичайний (P. aviculare L.)

  •  

 

  •  

26.

Дуб звичайний  (Q. robur L.)

 

 

  •  

27.

Береза повисла(B. pendula L.)

 

 

  •  

28.

Вільха чорна (A.glutinosaL.)

 

 

  •  

29.

Ліщина звичайна(C.  avellana L.)

 

 

  •  

30.

Горіх чорний (J.nigraL.)

 

 

  •  

31.

Звіробій звичайний (H.  perforatum L.)

  •  

 

  •  

32.

Вербозілля звичайне (L. vulgaris L.)

 

 

  •  

33.

Верба вавилонська(S. babylonica L.)

 

 

  •  

34.

Верба козяча  (S.capreaL.)

 

 

  •  

35.

Хрін звичайний (A.rusticanaG.Gaertn.)

 

 

  •  

36.

Грицики звичайні (C. bursa-pastoris L.)

  •  

 

 

37.

Хрінниця смердюча (L. ruderale L.)

  •  
  • (рідко)

 

38.

Талабан польовий (T. arvense L.)

  •  

 

  •  

39.

Липа серце листа(T. cordata Mill.)

 

 

  •  

40

Хміль звичайний(H.lupulusL.)

 

 

  •  

41.

Кропива жалка (U. dioica L.)

  •  

 

  •  

42.

Очиток їдкий ( S. acre L.)

  • (рідко)

 

  •  

43.

Гравілат міський

(G. urbanum L.)

 

 

  •  

44.

Перстач сріблястий

(P. argentea L.)

  •  
  •  
  •  

45.

Шипшина собача (R. canina L.)

 

 

  •  

46.

Таволга верболиста

(S/salicifoliaL.)

 

 

  •  

47.

Суниці лісові (F. vesca L.)

 

 

  •  

48.

Гадючник звичайний

(F. vulgaris L.)

 

 

  •  

49.

Глід український

(C. ucrainica L.)

 

 

  •  

50.

Глід колючий

(C. oxyacantha L.)

 

 

  •  

51.

Горобина звичайна (S. aucuparia L.)

 

 

  •  

52.

Черемха звичайна

(P. padus L.)

 

 

  •  

53.

Енотера дворічна

(O. biennis L.)

 

  •  

 

54.

Гледичія колюча

(G. triacanthos L.)

 

 

  •  

55.

Робінія звичайна

(R. pseudoacacia L.)

 

 

  •  

56.

Конюшина повзуча

(T. repens L.)

  •  

 

  •  

57.

Астрагал піщаний

 (A.arenariusL.)

  •  

 

  •  

58.

Горошок мишачий 

(Vicia cracca L.)

 

 

  •  

59.

Клен звичайний

(A. platanoides L.)

 

 

  •  

60.

Клен ясенолистий

(A.negundo L.)

 

 

  •  

61.

Клен татарський

(A.tataricum L.)

 

 

  •  

62.

Гіркокаштан звичайний

(A. hippocastanumL.)

 

 

  •  

63.

Омела біла (Viscum album L.)

 

 

  •  

64.

Морква дика (DaucuscarotaL.)

  •  
  •  
  •  

65.

Калина звичайна(V. opulus L.)

 

 

  •  

66

Бузина чорна (S. nigra L.)

 

 

  •  

67.

Барвінок великий (V. major L.)

 

 

  •  

68.

Барвінок малий(V.minorL.)

 

 

  •  

69.

Бузок звичайний (S. vulgaris L.)

 

 

  •  

70.

Блекота чорна (H.nigerL.)

  •  
  •  
  •  

71.

Паслі́н  чорний (S. nigrumL.)

  •  

 

 

72

Дурма́н звичайний(D. stramonium L.)

  •  

 

 

73.

Болиголо́в плями́стий (C. maculatum L.)

  •  

 

 

74.

Березка польова (C. arvensisL.)

 

 

  •  

75.

Живокіст лікарський (S.officinaleL.)

 

 

  •  

76.

Синяк звичайний (E.vulgare L.)

 

  •  
  •  

77.

Дивина густо квіткова (V. thapsiforme L.)

  • (рідко)
  •  
  •  

78.

Льонок звичайний (L.vulgarisMill.)

  •  

 

  •  

79.

Авран лікарський (G. officinalis L.)

  •  

 

  •  

80.

Подорожник великий (P. major L.)

  • (рідко)

 

  •  

81.

Подорожник ланцетний (P. lanceolata L.)

  • (рідко)

 

  •  

82.

Чебрець звичайний

(Th. serpyllum L.)

 

 

  •  

 

  •  

83.

Розхідник звичайний (G. hederacea L.)

 

 

  •  

84.

Глуха кропива біла (L. album L.)

 

 

  •  

85.

Шавлія лікарська (S. officinalis L.)

 

 

  •  

86.

М’ята польова (M.arvensisL.)

  • (рідко)

 

  •  

87.

Материнка звичайна (O.vulgareL.)

 

 

  •  

88.

Амбро́зія полиноли́ста 

(A.artemisiifolia L.)

 

 

  •  

89.

Нечуйвітер волохатенький (H. pilosella L.)

 

 

  •  

90

 Цикорій звичайний(C. intybus L.)

 

 

  •  

91.

Кульбаба лікарська

(T.officinale Wigg)

 

 

  •  

92.

Лопух звичайний

(A. lappaL.)

 

  •  
  •  

93.

Осот польовий(C. arvense L.)

 

  •  
  •  

94.

Волошка синя (C. cyanus L.)

 

  •  
  •  

95.

Підбіл звичайний, мати й мачуха (T.farfaraL.)

 

 

  •  

96.

Череда трироздільна (B. tripartita L.)

  •  

 

 

97.

Деревій звичайний (A. millefolium L.)

 

 

  •  

98.

Поли́н гірки́й (A.absinthiumL.)

  •  
  •  
  •  

99.

Ромашка лікарська (M. recutita L.)

  •  

 

 

100

Стрілолист звичайний (S. sagittifolia L.)

 

 

  •  

101

Пролісок дволистий (S. bifolia L.)

 

 

  •  

102

Конвалія звичайна (C. majalis L.)

 

 

  •  

103

Купина пахуча (P. odoratum L.)

 

 

  •  

104

Вороняче око звичайне

(P. quadrifolia L.)

 

 

  •  

105

Пирій повзучий

(E.repensL.)

 

 

  •  

106

Лепеха звичайна (A. calamus L.)

 

 

  •  

107

Ряска мала (L. minor L.)

 

 

  •  

 

Всього (шт.)

30

14

63

 

Як свідчить таблиця  3.3 на досліджуваній території переважає група багаторічників. Співвідношення між різними біоморфологічними групами ілюструє діаграма в додатку Б (рис. Б. 2).

3.5. Екологічний аналіз флори

В житті рослин вода відіграє дуже важливу роль. Для водних рослин — це середовище існування. У наземних рослин вода здійснює обмін речовин з навколишнім середовищем шляхом транспірації і поглинання грунтового розчину. Вода необхідна для перенесення гамет, плодів і насіння багатьох рослин. В наземних рослин виробилися пристосування до різних режимів зволоження, що позначилося на їхній внутрішній та зовнішній будові. В мохоподібних, лишайників, деяких плауноподібних обводненість клітин залежить безпосередньо від режиму зволоження середовища. Якщо навколишньої вологи мало, ці організми збезводнюються і впадають в анабіоз. їх називають пойкілогідричними (грец. poikilos— різний, hydor— вода). Друга група організмів — гомойогідричні (грец. homois— подібний). Це — хвощі, більшість плауноподібних, папороті, голонасінні, покритонасінні. Всі вони активно регулюють обводненість своїх клітин, а в разі збезводнення гинуть.

За вимогами до води серед рослин розрізняють різні екологічні групи. Основні з них — гідатофіти, аерогідатофіти, гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти. Між цими групами є проміжні, наприклад мезоіссерофіти, ксеромезофіти тощо.

Гідатофіти (грец. hydor,род. відмінок hydatos— вода, phyton— рослина) — це водні рослини, цілком або майже цілком занурені у воду: елодея (Elodeacanadensis),кушир (CeratophyJJum),валіснерія (Vallisneriaspiralis) тощо. Листки в них тонкі, часто розсічені, з хлорофілом, без кутикули. Коренева система дуже редукована або відсутня. Характерною особливістю рослин є аеренхіма з численними міжклітинниками, заповненими повітрям.' Механічна і провідна тканини розвинені слабко. Вода з мінеральними солями поглинається всією поверхнею рослин. Гідатофіти добре розмножуються вегетативним шляхом.

Аерогідатофіти (грец. аег— повітря) — це гідатофіти, в яких частина або всі листки плавають на поверхні води: глечики жовті (Nupharluteum),латаття (Nymphaea),ряска мала (Lemnaminor)тощо. За особливостями бу­дови вони схожі на гідатофіти. Відмітною ознакою їх є плаваючі листки з добре розвинутою, як у світлових лист­ків взагалі, стовпчастою паренхімою. Так само добре виражена система міжклітинників, продихи розміщуються на верхньому боці листків. У глечиків жовтих на 1 мм2 поверхні листка нараховується до 650 продихів.

Гідрофіти (грец. hydor— вода, phyton— рослина) — наземно–водні рослини, частково занурені у воду, поширені по берегах водойм та на болотах. Це очерет (Phragmitesaustralis),рогіз (Typha),стрілолист (Sagittaria sagittifolia)тощо. В них є аеренхіма, добре розвинуті механічні та провідні тканини. В багатьох з них (стрілолист стрілолистий Sagittaria sagittifolia)добре виражена гетерофілія. В епідермісі гідрофітів чимало продихів, тому в них дуже висока транспірація.

Гігрофіти (грец. hygros— вологий) — наземні рослини, що ростуть в умовах підвищеної вологості повітря та на вологих грунтах. Це росичка (Drosera),рис (Oryzasativa),розрив-трава (Impatiens)тощо. Листки в них часто тонкі, зі слабо розвинутою кутикулою, з гідатодами (водяними продихами) та міжклітинниками. Обводненість тканин може досягати 80%. Гігрофіти дуже чутливі до зниження вологості, і навіть невелика засуха спричиняється до в’янення й загибелі рослин.

Мезофіти (грец. mesos—середній) — рослини помірно зволожених місцезростань. До них можна віднести види широколистяних лісів, заплавних лук, більшість культурних рослин городів, садів, полів тощо. Типовими мезофітами є конюшина лучна (Trifoliumpratense),тонконіг лучний (Poapratensis),липа серцелиста (Tilia cordata),граб звичайний (Carpinus betulus)тощо. Клітини мезофілу листка в них невеликі, продихів і жилок небагато, осмотичний тиск у межах 20-25 атм[19].

 

 

 

Екологічний аналіз флори

Таблиця 3.4

п/п

Вид

Гідато -

фіти

Аерогіда - тофіти

Гідро -

фіти

Гігро -фіти

 

Мезо -

фіти

1.

Хвощ польовий(E. arvense L.)

 

 

 

 

  •  

2.

Орляк звичайний(P.aquilinumL.)

 

 

 

 

  •  

3.

Сосна звичайна(P. sylvestris L.)

 

 

 

 

  •  

4.

Копитняк європейський

(A. europaeum L.)

 

 

 

 

  •  

5.

Глечики жовті ( N. lutea L.)

 

  •  

 

 

 

6.

Кушир занурений (C. demersum L.)

  •  

 

 

 

 

7.

Калюжниця болотна (C. palustris L.)

 

 

  •  

 

 

8.

Жовтець повзучий (R. repens L.)

 

 

  •  

 

 

9.

Жовтець їдкий (R.  acrisL.)

 

 

 

 

  •  

10.

Сокирки польові (C. regalis L.)

 

 

 

 

  •  

11.

Мак дикий (P. rhoeas L.)

 

 

 

 

  •  

12.

Чистотіл великий (C.majusL.)

 

 

 

 

  •  

13.

Ряст порожнистий (C. cava L.)

 

 

 

 

  •  

14.

Рутка лікарська (F. officinalis L.)

 

 

 

 

  •  

15.

Портулак городній (P.oleraceaL.)

 

 

 

 

  •  

16.

Портулак великоквітковий (P. grandiflora Hook.)

 

 

 

 

  •  

17.

Зірочник ланцетовидний  (S. holostea L.)

 

 

 

 

  •  

18.

Зірочник середній

(S. media L.)

 

 

 

 

  •  

19.

Смілка звичайна

(S.vulgarisL.)

 

 

 

 

  •  

20.

Мильнянка лікарська

(S. officinalisL.)

 

 

  •  

 

 

21.

Щириця біла (A.albus L.)

 

 

 

 

  •  

22.

Щириця звичайна (A.retroflexusL.)

 

 

 

 

  •  

23.

Лобода сиза (C.GlaucumL.)

 

 

  •  

 

 

24.

Лобода біла (C. album L.)

 

 

 

 

  •  

25.

Гірчак звичайний (P. aviculare L.)

 

 

 

 

  •  

26.

Дуб звичайний  (Q. robur L.)

 

 

 

 

  •  

27.

Береза повисла (B. pendula L.)

 

 

 

 

  •  

28.

Вільха чорна (A.glutinosaL.)

 

 

 

 

  •  

29.

Ліщина звичайна(C. avellana L.)

 

 

 

 

  •  

30.

Горіх чорний(J.nigraL.)

 

 

 

 

  •  

31.

Звіробій звичайний

(H. perforatum L.)

 

 

 

 

  •  

32.

Вербозілля звичайне

(Lysimachia vulgaris L.)

 

 

 

 

  •  

33.

Верба вавилонська

(S. babylonica L.)

 

 

 

 

  •  

34.

Верба козяча  (S.capreaL.)

 

 

 

 

  •  

35.

Хрін звичайний (A.rusticanaG.Gaertn.)

 

 

 

 

  •  

36.

Грицики звичайні (C. bursa-pastoris L.)

 

 

 

 

  •  

37.

Хрінниця смердюча(L. ruderale L.)

 

 

 

 

  •  

38.

Талабан польовий (T. arvense L.)

 

 

 

 

  •  

39.

Липа серце листа(T. cordata Mill.)

 

 

 

 

  •  

40

Хміль звичайний

(H. lupulusL.)

 

 

 

 

  •  

41.

Кропива жалка(U. dioica L.)

 

 

 

 

  •  

42.

Очиток їдкий ( S. acre L.)

 

 

 

  •  

 

43.

Гравілат міський (G. urbanum L.)

 

 

 

 

  •  

44.

Перстач сріблястий (P. argentea L.)

 

 

  •  

 

 

45.

Шипшина собача(R. canina L.)

 

 

 

 

  •  

46.

Таволга верболиста (S.salicifoliaL.)

 

 

 

 

  •  

47.

Суниці лісові(F. vesca L.)

 

 

 

 

  •  

48.

Гадючник звичайний(F. vulgaris L.)

 

 

 

 

  •  

49.

Глід український (C. ucrainica L.)

 

 

 

 

  •  

50.

Глід колючий (C. oxyacantha L.)

 

 

 

 

  •  

51.

Горобина звичайна(S. aucuparia L.)

 

 

 

 

  •  

52.

Черемха звичайна(P. padus L.)

 

 

 

 

  •  

53.

Енотера дворічна(O. biennis L.)

 

 

 

 

  •  

54.

Гледичія колюча (G. triacanthos L.)

 

 

 

 

  •  

55.

Робінія звичайна (R. pseudoacacia L.)

 

 

 

 

  •  

56.

Конюшина повзуча (T. repens L.)

 

 

 

 

  •  

57.

Астрагал піщаний(A.arenariusL.)

 

 

 

 

  •  

58.

Горошок мишачий  (V. cracca L.)

 

 

 

 

  •  

59.

Клен звичайний(A. platanoides L.)

 

 

 

 

  •  

60.

Клен ясенолистий (A.negundo L.)

 

 

 

 

  •  

61.

Клен татарський (A.tataricum L.)

 

 

 

 

  •  

62.

Гіркокаштан звичайний

(A. hippocastanum L.)

 

 

 

 

  •  

63.

Омела біла (V. album L.)

 

 

 

 

  •  

64.

Морква дика (D.carotaL.)

 

 

 

 

  •  

65.

Калина звичайна(V. opulus L.)

 

 

 

 

  •  

66

Бузина чорна (S. nigra L.)

 

 

 

 

  •  

67.

Барвінок великий (V. major L.)

 

 

 

 

  •  

68.

Барвінок малий (V.minorL.)

 

 

 

 

  •  

69.

Бузок звичайний (S. vulgaris L.)

 

 

 

 

  •  

70.

Блекота чорна (H.nigerL.)

 

 

 

 

  •  

71.

Паслі́н  чорний (S. nigrumL.)

 

 

 

 

  •  

72

Дурма́н звичайний(D. stramonium L.)

 

 

 

 

  •  

73.

Болиголо́в плями́стий

(C. maculatum L.)

 

 

 

 

  •  

74.

Березка польова (C. arvensisL.)

 

 

 

 

  •  

75.

Живокіст лікарський (S.officinaleL.)

 

 

  •  

 

 

76.

Синяк звичайний (E.vulgare L.)

 

 

 

 

  •  

77.

Дивина густо квіткова (V. thapsiforme L.)

 

 

 

 

  •  

78.

Льонок звичайний (L.vulgarisMill.)

 

 

 

 

  •  

79.

Авран лікарський (G. officinalis L.)

 

 

  •  

 

 

80.

Подорожник великий

(P. major L.)

 

 

 

 

  •  

81.

Подорожник ланцетний (P. lanceolata L.)

 

 

 

 

  •  

82.

Чебрець звичайний

(Th. serpyllum L.)

 

 

 

 

  •  

 

  •  

83.

Розхідник звичайний (G. hederacea L.)

 

 

 

 

  •  

84.

Глуха кропива біла (L. album L.)

 

 

 

 

  •  

85.

Шавлія лікарська (S. officinalis L.)

 

 

 

 

  •  

86.

М’ята польова (M.arvensisL.)

 

 

  •  

 

 

87.

Материнка звичайна(O.vulgareL.)

 

 

 

 

  •  

88.

Амбро́зія полиноли́ста 

(A.artemisiifolia L.)

 

 

 

 

  •  

89.

Нечуйвітер волохатенький (H. pilosella L.)

 

 

 

 

  •  

90

 Цикорій звичайний(C. intybus L.)

 

 

 

 

  •  

91.

Кульбаба лікарська

(T.officinale Wigg)

 

 

 

 

  •  

92.

Лопух звичайний (A.lappaL.)

 

 

 

 

  •  

93.

Осот польовий(C. arvense L.)

 

 

 

 

  •  

94.

Волошка синя (C. cyanus L.)

 

 

 

 

  •  

95.

Підбіл звичайний, мати й мачуха (T.farfaraL.)

 

 

 

 

  •  

96.

Череда трироздільна

(B. tripartita L.)

 

 

  •  

 

 

97.

Деревій звичайний (A. millefolium L.)

 

 

 

 

  •  

98.

Поли́н гірки́й (A.absinthiumL.)

 

 

 

 

  •  

99.

Ромашка лікарська (M. recutita L.)

 

 

 

 

  •  

100

Стрілолист звичайний (S. sagittifolia L.)

 

 

  •  

 

 

101

Пролісок дволистий (S. bifolia L.)

 

 

 

 

  •  

102

Конвалія звичайна (C. majalis L.)

 

 

 

 

  •  

103

Купина пахуча (P. odoratum L.)

 

 

 

 

  •  

104

Вороняче око звичайне

(P. quadrifolia L.)

 

 

 

 

  •  

105

Пирій повзучий (E.repensL.)

 

 

 

 

  •  

106

Лепеха звичайна (A. calamus L.)

 

 

  •  

 

 

107

Ряска мала (L. minor L.)

 

  •  

 

 

 

 

Всього

1

2

11

1

92

 

Як свідчить табл. 3.4 на території дослідження переважає екологічна група мезофітів(92види); значно меншу групу складаютьгідрофіти (11 видів);гідатофіти, аерогідатофітита гігрофіти відмічені поодиноко.

Співвідношення між різними екологічними групами за відношенням до вологи ілюструє діаграма в додатку Б (рис. Б. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1. Під час вивчення різноманітності флори Смілянського району Черкаської області було визначено 107 видів рослин, які відносяться до  50 родин з 41 порядку.

2. Провідними родинами у флорі  Смілянського району є: Айстрові (Asteraceae) -29,26% видів та 30 % родів, Розові (Rosaceae) - 24,39 % видів та 22,5% родів, Губоцвіті (Lamiaceae) - 14,63% видів та 15% родів, Бобові (Fabaceae) – 12,9 % видів,12,5 % родів, Бобові (Fabaceae) – 9,75 % видів та 10 % родів, Гвоздичні (Caryophyllaceae) -  9,75 % видів та 10% родів

3. Аналіз флори за  господарським значенням виявив 3 господарчо-важливі групи: декоративні рослини (15видів), бур’яни (21 вид), лікарські рослини (28 видів).

4. На досліджуваній території переважає група багаторічників – 63 види. Кількість однорічників складає 30 видів, найменшою є група дворічників – 14 видів.

5.На території дослідження переважає екологічна група мезофіти (92 види); значно меншу групу складають гідрофіти (11 видів); гідатофіти, аерогідатофіти та гігрофіти відмічені поодиноко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова В. Д. Классификация растительности / В. Д. Александрова. – Львів: Наука, 1962. – 274 с.

2.Великий О. А. Грунти Черкаської області / О. А. Великий, М. І. Делеменчук, В. А. Ільченко. – Київ: Вища школа, 1967. – 124 с.

3. Веселовський І. В. Атлас - визначник / І. В. Веселовський, А. К. Лисенко, Ю. П. Манько. – Київ: Урожай, 1988. – 128 с.

4. Генсірук С. А. Зелені скарби України / С. А. Генсірук. – Київ: Урожай, 1991. – 191 с.

5. Генсірук С. А. Ліси України / С. А. Генсірук. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2002. – 495 с.

6. Голованьова К. Є. Супутники культурних рослин / К. Є. Голованьова. – Київ: Наукова думка, 1987. – 160 с.

7. Григора І. М. Рослинність України / І. М. Григора, В. А. Соломаха. – Київ: Фітосоціоцентр, 1993. – 451 с.

8. Григора І. М. Ботаніка. Підручник для аграрних університетів / І. М. Григора, С. І. Шабарова, І. М. Алейнікова. – Київ: Фітосоціоцентр, 2009. – 504 с.

9. Дари лісів / Ю. Я.Єлін, М. Я. Зерова, В. І. Лушпа, С. І. Шаброва. – Київ: Урожай, 1983. – 352 с.

10. Дідух Я. П. Еволюція фітоценосистем і роль антропогенного фактора в її процесах / Я. П. Дідух. // Український ботанічний журнал. – 1987. – №2. – С. 86–93.

11. Заверуха Б. В. Флора высших и низших растений Украины // Природа Украинской ССР.Растительный мир  / Б. В. Заверуха. – Київ: Наукова думка, 1985. – 191 с.

12.Заверуха Б. В. У світі рослин. 2-ге видання доповнене і перероблене / Б. В. Заверуха. – Київ: Урожай, 1991. – 253 с.

13. Костильов О. В. Рудеральна рослинність України / О. В. Костильов. // Український ботанічний журнал. – 1990. – №1. – С. 70–73.

14. Княжев В. С. Смілянщина / В. С. Княжев. – Тясмин, 1998. – 22 с.

15. Макрачов О. Я. Черкаський район // Географічна енциклопедія України / О. Я. Макрачов. – Київ: Українська Радянська Енциклопедія, 1989. – 414 с.

16. Морозюк С. С. Польова практика з ботаніки. Програма і методичні рекомендації / С. С. Морозюк, І. Б. Чорний, А. В. Кустовська. – Київ: НПУ ім. Драгоманова, 2004. – 92 с.

17. Морозюк С. С. Систематика рослин: Лабораторні заняття / С. С. Морозюк, Л. Г. Оляніцька. – Київ: Вища школа, 1988. – 195 с.

18. Мусієнко М. М. Екологія рослин: Підручник / М. М. Мусієнко. – Київ: Либідь, 2006. – 432 с.

19. Нечитайло В. А. Ботаніка. Вищі рослини / В. А. Нечитайло, Л. Ф. Кучерява. – Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – 432 с.

20. Новікова В. І. Географія Черкаської області / В. І. Новікова. – Черкаси: Вибір, 2000. – 65 с.

21. Соломаха В. А. Синтаксономія рослинності України // Укр. фітоцен. зб / В. А. Соломаха. – Київ: Фітосоціоцентр, 1996. – 120 с.

22. Стойко С. М. Крпатський заповідник / С. М. Стойко, Д. С. Саїк, К. А. Татаринов. – Ужгород: Карпати, 1982. – 128 с.

23. Флора УРСР – Київ: АН УРСР, 1936 - 1935.I-XII.

24. Шелегеда О. Р. Методи ботанічних та геоботанічних досліджень. Навчально - методичний посібник / О. Р. Шелегеда. – Запоріжжя: "ЗОЦТКУМ" ЗОР, 2011. – 32 с.

25. Чопик В. И. Дикорастущие полезные растения Украины / Справочник / В. И. Чопик, И. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. – Київ: Наукова думка, 1983. – 400 с.

26.Яришева Н. Ф. Основи природознавства.Природа України. / Навчальний посібник / Н. Ф. Яришева. – Київ: Вища школа, 1995. – 335 с.

27.http://library.kiwix.org/wikipedia_uk_all/A/Смілянський%20район.html.

28.http://cyberleninka.ru/article/n/sistematicheskiy-analiz-flory-kserofilnyh-soobschestv-predgornogo-dagestana.

29.http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2079/likarski-roslini.

30. http://vseslova.com.ua/word/Декоративні_рослини-30218u.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

 

 

Рис. А.1. Співвідношення кількісних показників провідних родин у флорі Смілянського району.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Аналіз різноманітності флори Смілянського району

 

Рис. Б.1. Співвідношення флори за господарським значенням.

 

Рис Б. 2. Співвідношення флори за біоморфологічним аналізом.

 

Рис. Б.3. Співвідношення флори за екологічним аналізом.

docx
Додано
23 березня
Переглядів
74
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку