дослідницька робота з біології

Гетьман  Любов  Федорівна

Крупський  навчально-виховний комплекс

«загальноосвітня школа І-ІІІ ст.- дошкільний навчальний  заклад»

Золотоніського району  Черкаської  області

Обране питання: Суть, етапи, мотиви та мета  організації

науково-дослідної діяльності учнів

Назва матеріалу: МІСЦЕ  ДОСЛІДНИЦЬКОЇ  РОБОТИ

В  КУРСІ  ВИВЧЕННЯ  БІОЛОГІЇ

Дослідницька  робота  в  школах  позитивно  впливає на якість  знань  учнів, значно  розширює  їх  кругозір, творчі  здібності, ініціативу,  а  також  сприяє  розвиткові  винахідництва  і раціоналізації  праці.   Учні-дослідники  краще  засвоюють  навчальний  матеріал,  бо  вони  оперують  фактами  власних  досліджень  і  спостережень  над  рослинами  і  тваринами.  Вони  вміють спостерігати,  порівнювати  факти,  робити  узагальнення  і  висновки.

Крупське  2020

 МІСЦЕ  ДОСЛІДНИЦЬКОЇ  РОБОТИ

В  КУРСІ  ВИВЧЕННЯ  БІОЛОГІЇ

Здійснюючи  вимоги  навчальної  програми  з  біології,  яка  передбачає  поєднання  теорії  з  практикою,  з  життям,  про  піднесення навчального процесу  на  вищий  науковий  рівень,  школи  повинні  впроваджувати у педагогічний  процес елементи  дослідництва,  спрямовують  викладання  основ  наук   на формування  в   учнів  самостійності,  розвиток  їх  творчих  здібностей  та  ініціативи.  За  останні  роки  в  школах  України  значно  зросла   кількість  дослідницьких  гуртків,  розгорнулась   дослідницька  робота  в  школах.

Про  це свідчать  матеріали  конкурсів  на  кращу  дослідницьку  роботу учнів,  а  також  виставки  досягнень  сільського  господарства,  де  експонуються метеріали  шкільного  дослідництва.

Дослідницька  робота  в  школах  позитивно  впливає на якість  знань  учнів, значно  розширює  їх  кругозір, творчі  здібності, ініціативу,  а  також  сприяє  розвиткові  винахідництва  і раціоналізації  праці.   Учні-дослідники  краще  засвоюють  навчальний  матеріал,  бо  вони  оперують  фактами  власних  досліджень  і  спостережень  над  рослинами  і  тваринами.  Вони  вміють спостерігати,  порівнювати  факти,  робити  узагальнення  і  висновки.

У  дослідницькій  роботі конкретизуються  і  стають доступнішими  для  учнів  закони  природи  та  закономірності   розвитку  рослинних  і  тваринних  організмів.  Це  сприяє  розвитку  і  формуванню наукового-матеріалістичного  світогляду, переконаності[3,4].

Дослідницька робота учнів  серед  живої  природи,  на  дослідних  ділянках,  на  полях,  під  час  екскурсій  у  природу  розвиває  в  них  естетичні  почуття,  зміцнює  і  загартовує  їх  організм,  а  також  формує  певне  коло  практичних  умінь  і  навичок.  Учні  навчаються  не  тільки  доглядати  за  рослини,  а й впливати  на  ї  ріст,  розвиток  і  збільшення  врожаю.

Набувши  в  школі  потрібних  практичних умінь  і  навичок,  учні  включаються  в дослідницьку  роботу  у  виробничих  умовах.  Вони  разом  із  керівництвом  приватних  підприємств  борються  за підвищення  врожайності,  застосовують добрива,  вивчаючи їх  вплив  на  врожайність  сільськогосподарських  культур.

Викладання  в  школі  біології,  яка  тісно  пов’язана  з  рослинництвом,  дає  великі  можливості  для  застосування  в  дослідницькій  роботі  хімічних  речовин,  нових  видів  добрив,  стимуляторів  росту  рослин,  гербіцидів  та  інших  речовин  для  підвищення  врожайності  і  боротьби  з  бур’янами  та шкідниками  сільського  господарства.  Ці  досягнення  сучасної  науки  широко  застосовуються  в  практиці  сільського  господарства  і  дають  позитивні  результати  щодо  піднесення  врожайності.  Про  ці  досягнення   науки  і  практики   вчитель  розповідає  учням  на уроках  біології,  а  також  гуртках.

Матеріал  з  ботаніки  дає  великі  можливості  для  формування  в  учнів  поняття  про  будову  рослинного  організму, його  життєві  функції-  живлення,  дихання,  обмін  речовин,  розмноження[7].

На  уроках  біології  розкриваються  поняття  про  матеріалістичну  суть  фізіологічних  процесів,  які  відбуваються  в  організмі  рослини,  про  матеріальні  фактори,  які  зумовлюють  ці  процеси  в  організмі  рослини.  Учні усвідомлюють  роль  води,  тепла,  повітря,  світла,  мінеральних  солей та інших  факторів у  життєдіяльності  рослинного  організму,  роль людини,  яка  може  керувати  цими  факторами  і  спрямовувати  фізіологічні  процеси  в  рослинному організмі  в бажаному  напрямку.  В зв’язку  з  цим  розкриваються  великі  можливості  для  дослідницької  роботи,  в  якій  теоретичні  знання  учнів  можуть бути  застосовані  на  практиці.

Крім  ботанічних  і фізіологічних  понять  формуються  поняття  агрономічного  характеру,  наприклад,  поняття  про  склад і  структуру  грунту,  про різні  добрива,  мінеральні  солі,  підготовку  грунту  до сівби.  Вивчення  цих  питань  тісно  поєднується  з  трудовою  діяльністю  учнів,  з  їх  працею  в  кутку природи,  в  біологічному кабінеті,  на  шкільній  навчально- дослідній  ділянці.

Знання,  набуті  учнями  на  уроках  біології,  застосовуються  на практиці.  Так  забезпечується органічний зв’язок  навчання  і трудового  виховання  учнів.  У  системі  трудового  виховання  учнів,  пов’язаного  з  вивченням  біології,  важливе   місце  має  дослідницька  робота.  На уроках  вчителі  демонструють  результати  дослідів,  які  проводили  учні  самостійно  або  під  керівництвом  учителя.  До  таких демонстраційних  дослідів  належать  досліди з  водними  культурами,  досліди  по  вивченню  умов  проростання  насіння,  утворення в  рослині  органічних  речовин  і  розвитку  рослин[11].

Крім  демонстраційних  дослідів, з  вивченням   біології  тісно  пов’язані  досліди,  які  проводять  на   шкільній ділянці,  в теплиці  тощо. Тематика  дослідів  визначена  навчальною   програмою  з  предмета.  До  дослідницької  роботи залучають  усіх  без  винятку учнів. Це  дає  учням  певне  коло  практичних  умінь  і  навичок(  вміння  закладати  досліди,  проводити  спостереження  над  рослинами,  записувати  спостереження,  порівнювати  дослідні  і  контрольні  рослини  та робити  відповідні  висновки  з  досліду).

Для  виконання  учнями  дослідів,  запланованих  навчальною  програмою,  рекомендується  організовувати  учнівські  ланки,  закріплювати  за  ними  теми  дослідів,  і  забезпечувати  учням  відповідну  підготовку  до  дослідницької  роботи.

Дослідницька робота  учнів  з  біології  не  обмежується навчальною  програмою,  а  проводиться в  ширшому  обсязі.  Елементи  дослідження  мають  місце і  на  практичних  та  лабораторних  заняттях,  на  екскурсіях  у  природу[13]. 

Під  час  екскурсій  у  природі та  виконання  самостійних  завдань  учні  вивчають  склад  рослинності  на  певних  ділянках  лісу, поля,  лук,  болота.  Досліджують  наявність  у  даній  місцевості  отруйних  і  шкідливих  для  тварин,  а  також  корисних  лікарських  рослин,  кормових  трав.  Така  краєзнавча  дослідницька  робота  має  в собі  елементи  наукового  дослідження,  вона  розвиває  в  учнів  пізнавальні  здібності  і  інтереси  до  вивчення  природи.

Вивчення  будови  і  життя  рослин  і  їх  систематики  пов’язуються  з  закладанням  дослідів  на  шкільній  ділянці.  Майже  кожна  тема  з  курсу   біології  за своїм  змістом  може бути  предметом  дослідницької  роботи  учнів.  Так,  вивчаючи  тему  «  Насіння,  його проростання»,  закладають  демонстраційні  досліди  в  кабінеті  біології  та  триваліші  у  природних  умовах.  У  цій  темі  особливо  велике  значення  мають  досліди,  які  розкривають  вплив  матеріальних  факторів  на  схожість  насіння,  темпи  росту,  підвищення врожайності  рослин,  якості  продукції  тощо[7,8].

Порівняно  новими в  цій  темі  є досліди  по  застосуванню  різних  хімічних  речовин  для  обробки  насіння( наприклад,  обробка  насіння  розчинами  мікроелементів:  бору,  цинку,  марганцю,  кобальту,  міді,  розчинами  вітамінів,  ростових  речовин),  обігрівання  і  загартовування  насіння  перед сівбою.  Важливими  заходами підготовки  посівного  матеріалу  є   також  бактеризація  насіння  препаратами:  нітрагіном,  азотобактерином,  фосфоробактерином,  АМБта ін.  всі  ці  речовини   позитивно  впливають  на  схожість  насіння,  на  ріст,  розвиток  і  врожайність  рослин.

При  вивченні  будови  і  ролі кореня  в  засвоєнні  рослиною  мінеральних  речовин  з  грунту  можна  провести  такі  досліди  по  виявленню  впливу  мінеральних  добрив  на  ріст  і  врожайність  рослин:  досліди  з  водними  культурами,  вирощування  рослин  у  піску,  гравії.  Метод гравійних  культур  -  гідропоніка  досить  поширений  і  доступний  у  школі[17]. 

Сучасна  хімічна  промисловість  випускає  багато  нових  мінеральних добрив,  мікроелементів,  складних  і  комплексних  добрив,  які  застосовуються  в  сільському  господарстві  та  на  дослідних  сільськогосподарських  станціях.  Випробовування  впливу  цих  добрив  та  мікроелементів  на  ріст, розвиток  і  врожайність  рослин  становить  великий  інтерес  і  для  учнів  школи.

Досліди  по  вивченню впливу  мікроелементів  можна  організувати  як  у  відкритому  грунті,  так  і  в  теплиці,  у  кутку  живої  природи  чи  в  біологічному  кабінеті.  При  закладанні  дослідів  з  водними  і  гравійними  культурами  дуже  важливо  дослідити  кількісний  склад  суміші  різних  мікроелементів,  які  найкраще  діють  на  ріст  і  розвиток  рослин,  а  також  виявити  рослини,  які  добре ростуть  у  розчинах  цих  елементів[23].

Доцільно  закласти  досліди  з  метою  вивчення  дії  окремих  мікроелементів  на ріст,  розвиток  і  врожайність  рослин.

При  закладанні  дослідів  з  органічними  і  мінеральними  добривами  досліджують  вплив  різних  норм  та часу  внесення добрив  під  сільськогосподарські  культури,  які  вирощують  в  різних грунтових   та  кліматичних  умовах,  на  їх  врожайність.

Значення  кореневої  системи  для  росту  і  розвитку  рослин,  підвищення  врожайності  допомагають  зрозуміти  досліди  по  пікіруванню  розсади  помідорів,  капусти,  сіянців  яблуні,  груші  та ін. рослин.

При  вивченні  теми  « Листок»  можна  закласти  досліди  по визначенню  впливу  площі  живлення  на ріст  і  врожай  рослин:  для  цього  на  одній  ділянці  висівають  насіння  моркви  або  цукрових  буряків,  густо,  на  відстані 2-3 см рослина  від  рослини;  на  другій  -  на відстані10 30см.  На  обох  ділянках  забезпечують  однаковий  догляд  за  рослинами.  У  кінці  вегетаційного  періоду порівнюють  рослини,  які  виросли  у  різних  умовах  живлення  і  освітлення,  обліковують  урожай  і  роблять  висновки.  Можна  також  провести  досліди  з  обрізування  листків.  На  одній  маленькій  ділянці  у  рослин  обрізують  частину  листків,  на  другій  -  не  обрізують.  порівнюють