Дистанційне навчання під час військового стану на уроці математики

Дистанційне навчання під час військового стану на уроці  математики

Анотація. Обґрунтовано необхідність дистанційного навчання математики під час війни в Україні. Визначено обставини, за яких відбувається дистанційне навчання математики під час військових дій, та пояснено відмінності між таким навчанням та навчанням в умовах тривалої ізоляції через COVID-19.

Ключові слова: математика, військовий, стан, дистанційне навчання.

Актуальність дослідження. Україна, яка стала свідком воєнних подій, знаходиться перед викликами в організації освіти, зокрема в навчанні математики. Дистанційне навчання в цих умовах стає не лише альтернативою, але і необхідністю для збереження освітнього процесу та розвитку молодого покоління.

Вступ. Під час війни, яку Російська Федерація веде проти України, дистанційне та змішане навчання є важливими формами освіти, зокрема й математичної. При організації дистанційного навчання необхідно враховувати місцезнаходження учасників навчального процесу, їхній емоційний стан та рівень безпеки освітнього середовища. Зважаючи на ситуацію, яка склалася в Україні, актуальним стало дистанційне навчання в усіх освітніх закладах [2]. Воно має як свої переваги так і недоліки.

Мета роботи: Розглянути особливості організації дистанційного навчання під час військового стану на уроці  математики.

Виклад основного матеріалу. У березні 2020 року у зв'язку з поширенням COVID-19 було оголошено довготривалий карантин і освіта в Україні перейшла у формат дистанційного навчання. Протягом наступних двох років заняття проходили у змішаному форматі (оскільки в регіонах, закладах та окремих класах регулярно запроваджувалися карантинні обмеження) [3].

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала масштабне вторгнення в Україну, внаслідок чого школи повернулися до дистанційної форми навчання. На той момент вчителі вже мали досвід проведення дистанційних занять. Однак дистанційне навчання у воєнний час мало свої особливості і, звісно, його організація була складною.

Під час війни сформувалося кілька груп учнів. Це учні, які залишилися вдома (на неокупованій або окупованій території), та учні, які покинули свої домівки (внутрішньо-або зовнішньо переміщені особи) [1].

Звичайно, ситуація кожної групи відрізняється, але ці групи учнів мають одну спільну рису. Учні, які залишилися вдома, мають певні засоби для навчання, хоча вони постійно змушені переїжджати до бомбосховищ і перебувають у жахливому психологічному стані. Учні, які перебувають в Україні, а не вдома, не мають звичних умов і обставин для навчання, але досить активні у спілкуванні з іншими і перебувають у дещо спокійнішому емоційному стані. Учні, які перебувають за кордоном, почуваються недостатньо комфортно, оскільки мають обмежене майно і відчувають себе «непроханими гостями» через мовний бар'єр. Крім того, ситуація постійно змінюється. Наприклад, деякі учні залишають батьківщину і переїжджають за кордон, і навпаки. Деякі учні також відвідують школи в країні, до якої вони переїхали. Батьки можуть відправити своїх дітей до шкіл інших країн, записати їх до шкіл у тому регіоні України, де вони зараз проживають, або віддати до приватних шкіл, де кожен має вільний доступ до синхронного онлайн-навчання. При цьому кожен учень зберігає можливість навчатися дистанційно у своєму класі.

Кількість учнів, які не мають гаджетів чи доступу до інтернету, зросла з часу запровадження дистанційного навчання через COVID-19. У воєнний час деякі учні не навчаються взагалі, деякі навчаються в одному з закладів, а деякі навчаються в кількох закладах одночасно. Кожен учень має різний досвід і відповідно різний емоційний стан. Більшість відчувають тривогу та стрес, що, звісно, впливає на їхні когнітивні процеси [1].

Така ситуація з дистанційним навчанням дещо відрізняється від тривалої ізоляції через COVID-19. Під час військових дій учні не відчувають себе в безпеці та не контролюють ситуацію. Це, безумовно, впливає на емоційний стан, розумову працездатність та активність учнів. Онлайн-заняття (особливо синхронні) відіграють важливу роль під час війни як місток між стабільним минулим учня та мінливим сьогоденням.

Розглянемо, які виклики постають перед дистанційним навчанням математики в умовах війни в Україні та як їм можна протистояти.

1.               Низька доступність до Інтернету: В ряді районів України через військові дії може бути обмежений доступ до Інтернет-ресурсів, що ускладнює проведення онлайн занять та доступ до електронних ресурсів.
2.               Психологічний стан учасників навчального процесу: учні та вчителі можуть переживати стресові ситуації через загрозу безпеки, що впливає на їхню зосередженість та здатність зосереджено працювати.
3.               Втрата навчальної структури: змушені закриття шкіл можуть призвести до втрати стандартної навчальної структури, що може вплинути на якість освіти.

Оскільки математика викликає труднощі у багатьох учнів і є одним з найскладніших шкільних предметів для складання зовнішнього незалежного оцінювання, викладачам доводиться організовувати навчальний процес у дистанційному навчанні таким чином, щоб учні не тільки розуміли матеріал, а й застосовували його на практиці. У зв'язку з цим при викладанні математики в дистанційному навчанні виникає ряд проблем [6]:

1.                   Однією з найпоширеніших проблем є відсутність доступу до інтернету, особливо в сільській місцевості, і вузька пропускна здатність під час навчального процесу.
2.                   Неможливість спостерігати за учнями під час написання самостійних чи контрольних робіт з математики, навіть за допомогою камер, оскільки неможливо переконатися, що вони не користуються підручниками чи іншими матеріалами біля комп'ютера.
3.                   Обмін виконаними домашніми завданнями. Учні, які не навчаються в школі і погано встигають протягом навчального року, здають матеріал, з яким їм допомогли або який вони виконали за допомогою дистанційного навчання, що підвищує їхні оцінки, але не знання.
4.                   Відсутність особистого спілкування між викладачами та учнів (неефективна передача знань через відсутність особистого контакту).
5.                   Особиста мотивація учнів слабка, і вони не можуть навчатися самостійно без постійної підтримки та заохочення з боку вчителя;
6.                   Учні не завжди мають доступ до належних технічних засобів, таких як комп'ютери та постійний доступ до Інтернету. Багато сімей мають лише один комп'ютер. Навіть якщо діти мають власний мобільний телефон, їм не завжди зручно вивчати математику. А якщо батьки працюють віддалено з дому, то всій родині ще складніше користуватися одним комп'ютером.
7.                   Вчителі не завжди мають усі технологічні засоби для проведення дистанційних уроків математики, наприклад, графічні планшети, необхідні для розв'язування вправ.
8.                   Учні та вчителі залежать від ремонтопридатності та електроживлення обладнання.
9.                   Комп'ютерні програми, необхідні для підтримки веб-сайту та інформаційних ресурсів, а також для управління процесом дистанційного навчання, або відсутні, або дуже дорогі.

Деякі навчальні заклади взагалі не пропонують дистанційного навчання. Наприклад, деякі предмети можуть взагалі не викладатися. Хоча основною метою освіти під час військових дій є стабілізація емоційного фону всіх учасників навчального процесу, тим не менш, важливо організовувати синхронні онлайн-заняття з математики [2].

Щоб вирішити ці проблеми, перш за все, необхідно забезпечити доступ до Інтернету в усіх містах і селах України, що вимагає від мобільних операторів та інтернет-провайдерів регулярного та якісного високошвидкісного інтернет-зв'язку на всій території країни.

Дистанційне навчання в даний час має спиратися на такі положення:

‑ основою навчання є самостійна пізнавальна діяльність учня,

‑ учень за допомогою вчителя набуває знання по предмету, використовуючи різні джерела інформації;

‑ набуваючи знання самостійно учень повинен активно застосовувати їх на вирішення практичних і теоретичних завдань.

Дистанційне навчання може бути ефективним як процес отримання нових знань з максимальними якістю, якому характерна найвища ступінь засвоєння отриманих знань [5].

Ефективність навчання зростає під час виконання умов: розмаїтості форм подання навчальної інформації, високого ступеня наочності поданого матеріалу, передбаченому розмаїтті видів діяльності учнів щодо матеріалу, виконання диференційованої роботи учнями залежно від рівня підготовки та мотивації, раціональне використання часу під час виконання навчальної діяльності [5].

Дистанційне навчання продуктивне, якщо виконується особистісно-орієнтована діяльність, спрямовану отримання практичних результатів необхідні самоосвіти, розвиток, використання та поповнення власного досвіду учня. Для якісного дистанційного навчання мають виконуватися такі етапи:

– систематичне та детальне планування навчальної діяльності учня, її організація, конкретна та чітка постановка цілей та завдань навчання предмету, забезпечення необхідного навчального матеріалу;

‑ можливість оперативного зворотного зв'язку, що дозволяє учню отримувати інформацію про правильність виконуваної навчальної роботи, допущені помилки та виконання роботи з їх виправлення;

‑ наявність технологічної бази для здійснення навчання на відстані, спираючись на яку визначається зміст і структура навчального матеріалу;

‑ підтримка мотивації навчання;

‑ надання можливості групового навчання [5].

Під час стресу може відбуватися регресія, тому учні можуть забувати терміни, таблицю множення, правила виконання дій тощо. У будь-якому класі доцільно проводити дуже прості усні обчислення, вправи на розпізнавання геометричних фігур тощо, щоб залучити учнів до навчального процесу після вправ на емоційну стабілізацію. За таких умов актуалізація базових знань може відбуватися не у формі дослідження, а у формі завдання на відповідність. Наприклад, завдання на встановлення відповідності між термінами та їхніми визначеннями.

Для отримання нових знань доцільно чергувати теоретичну та практичну частини. Тобто теоретичний матеріал слід розбити на блоки, одразу після першого блоку – певна прикладна практика, потім перейти до другого блоку теоретичного матеріалу та прикладної практики і так далі. Травма ускладнює розуміння абстрактних понять. Тому виклад матеріалу потрібно супроводжувати значною кількістю наочних посібників. І вони мають бути різного роду. Наприклад, якщо дроби вивчаються у 5 класі, то це можуть бути справжні печива, картинки із зображенням тістечок, кружечки, поділені на відрізки тощо. Для аналізу графіків функцій, побудови графіків, розв'язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площі фігури, обмеженої графіком функції, побудови перерізу геометричного тіла, обчислення об'єму тіла, що обертається, організації дослідницької та проектної діяльності можна використовувати комп'ютерні презентації, відео, навчальні програмні засоби (електронна бібліотека візуалізації, GRAN, GeoGebra тощо) [1].

Вони допомагають ілюструвати абстрактні математичні поняття та різноманітні граничні переходи. Супровід навчальних текстів новими інформаційними технологіями може стимулювати інтерес до вивчення математики, активізувати навчально-пізнавальну, дослідницьку та проектну діяльність учнів, підвищити їхню самостійність у набутті компетентностей.

Дистанційне навчання має бути орієнтоване на застосування математики в реальних практичних ситуаціях, у майбутній професійній діяльності та при вивченні інших предметів, зокрема: визначення практичних ситуацій, де найчастіше використовуються математичні моделі; застосування методів математичного моделювання; дослідження математичних моделей реальних процесів та розвиток умінь використовувати інформаційні технології для виконання простих обчислювальних експериментів; збільшення частки прикладних математичних моделей [5].

Кількість домашніх завдань тепер має бути дуже збалансованою. Щоб підвищити мотивацію, учням можна давати творчі або конструктивні завдання. Наприклад, можна попросити учнів намалювати малюнки кольоровими лініями, виміряти кути, виписати внутрішні різносторонні кути.

Оскільки в наш час учні більше знайомі з гаджетами, домашнє завдання можна давати у вигляді вправ на різних оболонках та онлайн-платформах. Варто зазначити, що коли вчителі дають учням мінімальні домашні завдання, дуже важливим є зворотній зв'язок (наприклад, опитування, перевірка завдань, аналіз помилок тощо). Щоб заощадити час вчителів у цей складний період, рекомендується використовувати в якості домашніх завдань завдання на різних електронних платформах, які забезпечують миттєвий зворотній зв'язок з учнями та дозволяють вчителям бачити статистику проходження уроків та вправ.

Обов’язковим компонентом закінчення уроку має стати рефлексія. Це допомагає вчителям стежити за розумінням матеріалу в класі, виявляти учнів, які потребують допомоги, і коригувати свою методику.

Висновки. Таким чином, дистанційне навчання доступне кожному, хто хоче вчитися. Дистанційне навчання – це можливість розвивати такі якості, як активність, самостійність, самовдосконалення, самоорганізація, самоконтроль і творчість. Дистанційне навчання може бути організоване лише за допомогою ІКТ, які не тільки допомагають і полегшують роботу вчителя, але й підвищують інтерес учнів до вивчення математики. Сучасні технології дають нам можливість вивчати те, що нас цікавить, користуватися найновішою інформацією та покращувати своє життя. Розвиток дистанційної освіти в українській системі освіти буде продовжуватися і вдосконалюватися з розвитком інтернет-технологій та вдосконаленням методів дистанційного навчання.

Список використаних джерел

1.               Бурда М. Особливості навчання математики в умовах воєнного стану [Текст] : методичні рекомендації / М. Бурда, Д. Васильєва // Математика в рідній школі : науково-методичний журнал. - 2022. - N 4/6. - С. 2-11.
2.               Васильєва Д. В. Дистанційне навчання: вчора, сьогодні, завтра/ Д. В. Васильєва // Комп’ютер у школі та сім’ї : Науково-методичний журнал. - 2019. - N 1. - С. 21-27.
3.               Коберник І. Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН [Електронний ресурс] / Іванна Коберник // Смарт освіта. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/view/dystantsijne-navchannya-pid-chas-karantynu-plan-dij-dlya-shkil-batkiv-i-mon/.
4.               Кухаренко В.М., Бондаренко В.В. Екстрене дистанційне навчання в Україні: Монографія / За ред. В.М. Кухаренка, В.В. Бондаренка – Харків:. Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. – 409 с.
5.               Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації/ Міністерство освіти і науки України, 2020 – 70 с.
6.               Свєтлова, Т. В. Організація дистанційного навчання математики / Т. В. Свєтлова // Математика в шк. України. – 2020. – № 13/14/15. – С. 4–11