12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Про матеріал
Це стаття про дистанційне навчання в закладах освіти. Дистанційне навчання надає здобувачам освіти доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає абсолютно нові можливості для творчого самовираження, знаходження та закріплення різних професійних навичок, а викладачам в свою чергу дозволяє реалізовувати абсолютно нові форми і методи навчання із застосування концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.
Перегляд файлу

Ткачова Аліна Миколаївна,

учитель інформатики комунального закладу

Березівської сільської ради

Шевченківського НВК Глухівського району

Сумської області

 

 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

 

Актуальність дослідження:Дистанційна форма навчання дає сьогодні можливість створення систем масового безперервного самонавчання, загального обміну інформацією, незалежно від тимчасових і просторових поясів. Крім того, системи дистанційного навчання дають рівні можливості всім людям незалежно від соціального стану (школярам, ​​студентам, цивільним і військовим, безробітними тощо) в будь-яких районах країни і за кордоном реалізувати права людини на освіту і отримання інформації. Саме ця система може найбільш адекватно і гнучко реагувати на потреби суспільства і забезпечити реалізацію конституційного права на освіту кожного громадянина країни. [1].

Аналіз останніх публікацій:В останні десятиліття швидко розвиваються науково-методичні основи дистанційного навчання. Проблемам з питань розвитку дистанційної освіти присвячені роботи багатьох зарубіжних науковців, таких як: Р. Деллінг, Г. Рамблє, Д.Кіган, М. Сімонсон, М. Мур, А. Кларк, М. Томпсон ін. та відповідно вітчизняними, такими як: О. Андрєєв, Г. Козлакова, І. Козубовська, В. Олійник, Є. Полат, А. Хуторський. Та незважаючи на велику кількість наукових досліджень сучасна дистанційна освіта в Україні нагадує традиційні форми заочного навчання, без застосування всіх можливостей принципово нових форм і методів навчання.

Мета статті: З’ясувати особливості організації дистанційного навчання в закладах освіти.

Протягом останніх років відділом дослідження іпроектування навчального середовища Інституту інформаційних технологій і засобівнавчання системно проводяться програмні дослідження з питань визначення йобґрунтування науково-методичних засад організації середовища дистанційногонавчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах.  Наприклад, «Науково-методичні засади Інтернет орієнтованих автоматизованих систем збирання,накопичення  й  опрацювання  результатів  навчальної  діяльності  учнівзагальноосвітніх навчальних закладів» (2006 - 2008), «Науково-методичні засадиорганізації середовища дистанційного навчання в середніх загальноосвітніхнавчальних закладах» (2009 -2011), «Методологія проектування мережі ресурснихцентрів дистанційної освіти загальноосвітніх навчальних закладів» (2012 – 2014). Врамках останнього дослідження серед первинних завдань роботи є визначенняпонятійно-термінологічного  апарату  дослідження,  проведення  огляду  тасистематизацію світового та вітчизняного досвіду, тенденцій розвитку у галузіформування та застосування мережі ресурсних центрів дистанційної освіти.[5]

Дистанційне навчання — це форма навчання з використанням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів та студентів на різних етапах навчання i самостійну роботу з матеріалами інформаційної мережі.[4]

Сьогодення можна назвати ерою інформатики та телекомунікацій. Це ера спілкування, трансферу інформації та знань. Навчання і робота, сьогодні ці два слова стали синонімами: професійні знання старіють дуже швидко, тому необхідно їхнє постійне вдосконалювання. Світова телекомунікаційна інфраструктура дає сьогодні можливість створення систем масового безперервного самонавчання, загального обміну інформацією, незалежно від тимчасових і просторових поясів. Дистанційне навчання ввійшло в XXІ століття як найефективніша система підготовки і безперервної підтримки високого кваліфікаційного рівня фахівців.

При дистанційному навчанні можуть використовуватися різноманітні методи надання навчальної інформації. Уже змінилося кілька поколінь використаних технологій - від традиційних друкованих видань до найсучасніших комп'ютерних технологій (радіо, телебачення, аудіо/відео трансляції, аудіо/відео конференції, E- Learnіng /onlіneLearnіng,Інтернет- конференції, інтернет-трансляції).

Багато великих компаній створюють у себе в структурі центри дистанційного навчання, щоб стандартизувати, зробити дешевше і поліпшити якість підготовки свого персоналу. Практично, жодна сучасна компанія вже не може прожити без цього. Або, наприклад, компанія  Mіcrosoft створила великий навчальний портал для навчання своїх співробітників, користувачів або покупців своїх продуктів, розроблювачів програмного забезпечення.

Використання технологій дистанційного навчання дозволяє:

  знизити витрати на проведення навчання ;

– проводити навчання великої кількості людей;

– підвищити якість навчання за рахунок застосування сучасних засобів, об'ємних електронних бібліотек та інше;

– створити єдине освітнє середовище (особливо актуально для корпоративного навчання).

Дистанційне навчання грає все більшу роль у модернізації освіти. Дистанційне навчання, що здійснюється за допомогою комп'ютерних телекомунікацій, має наступні форми занять.

– Чат-Заняття - навчальні заняття, які здійснюються з використанням чат-технологий. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто всі учасники мають одночасний доступ до чату. У рамках багатьох дистанційних навчальних закладів діє чат-школа, у якій за допомогою чат-кабінетів організовується діяльність дистанційних викладачів і студентів.

– Веб-Заняття - дистанційні уроки, конференції, семінари, ділові ігри, лабораторні роботи, практикуми й інші форми навчальних занять, проведених за допомогою засобів телекомунікацій і інших можливостей "Всесвітньої павутини".

Для веб-занять використовуються спеціалізовані освітні веб-форуми - форма роботи користувачів по певній темі або проблемі за допомогою записів, що залишаються на одному із сайтів із установленої на ньому відповідною програмою.

Від чат-занять веб-форуми відрізняються можливістю більше тривалої (багатоденної) роботи й асинхронним характером взаємодії студентів та викладачів.

– Телеконференції проводяться з використанням електронної пошти. Існують форми дистанційного навчання, під час якого навчальні матеріали висилаються поштою в регіони.

Дистанційне навчання потребує певного рівня технічного і програмного забезпечення. Якою б доступною не здавалася комп'ютерна дистанційна освіта, вона потребує наявності у того, хто навчається, комп'ютера і доступу до Інтернету, що є далеко не в усіх, особливо в безробітних громадян.

У дистанційному навчанні  домінує знеособлене спілкування. Будь-яке, навіть найжвавіше, спілкування через Інтернет - це лише опосередковане спілкування. Особисте, живе спілкування залишається поза кадром. Крім того, орієнтованість на технічні засоби, на віртуальне середовище, постійна концентрація на екрані монітора, тривале включення у віртуальний світ не може не відобразитися на внутрішньому стані студента.

A.B. Мінаков, аналізуючи соціально-психологічні аспекти дистанційногонавчання, підкреслює, що сьогодні стрімке поширення сучасних комп'ютерних засобів телекомунікації ставить на порядок денний цілу низку філософських, політичних і соціальних питань, пов'язаних з цим явищем. Особливе місце займають психологічні феномени впливу нового інформаційного середовища як на особистість людини, так і на всю систему його відносин зі світом. Вчений зазначає, що на сучасному етапі Інтернет перестає бути просто системою збереження й передачі надвеликих обсягів інформації і стає новим психологічним середовищем та сферою життєдіяльності людини. [6]

У користувачів комп'ютерних мереж виникає низка психологічних новотворів (інтересів, мотивів, потреб, установок, форм психологічної і соціальної активності), безпосередньо пов'язаних із цим новим простором."Ідеальна модель" дистанційного навчання - це інтегроване середовище з визначенням ролі різних компонентів: методичних, організаційних, педагогічних і технологічних, таких як друкарські матеріали, радіомовлення, телебачення і застосування комп'ютерів.

Використання в навчанні комп'ютерних і телекомунікаційних засобів розширює можливості варіювання матеріалу, інформаційного фонду, яким може користуватися студент в освітньому процесі, робить більш гнучким і оперативним реагування викладача на характер його помилок і труднощів. Це здійснюється за допомогою постійно підтримуваного обома сторонами зворотного зв'язку. Специфічні для дистанційного навчання засоби розширюють межі інформаційного поля студента, кількість пропонованих йому варіантів навчання, підсилюють зворотний зв'язок.

Але слід зазначити, що при дистанційному навчанні студент найчастіше має справу з телетекстом, у якому немає можливостей для зчитування жестів, міміки, інтонації. У процесі контактного навчання викладач, залежно від його здатності до рефлексії, аналізує і коректує свої дії, чого не може зробити машина. У педагогічному спілкуванні студент і викладач пізнають один одного, обмінюються інформацією і ролями, виявляють певні почуття, що також неможливо у першому варіанті.

Дистанційне навчання може бути послідовним, паралельним або самостійним фрагментом у загальній системі навчання. У першому випадку зміст навчання частково поділяється між очною і дистанційною формами, які послідовно застосовуються в єдиній лінійній системі організації освітнього процесу. В умовах паралельного використання дистанційне навчання не несе самостійного навантаження у процесі засвоєння нового знання, формування мотиваційно-поведінкової та особистісної сфер студента, а виконує ілюстративні, тренінгові і контролюючі функції. У третьому варіанті дистанційне навчання може бути застосоване для повного вивчення окремого предмета освітньої програми або всього курсу.

Дистанційна форма освіти створює єдиний інформаційно-освітній простір, куди слід включити всілякі електронні джерела інформації (у тому числі й мережеві): віртуальні бібліотеки, бази даних, консультаційні служби, електронні навчальні посібники, кіберкласи. Головним при організації дистанційної форми навчання є створення електронних курсів, розробка дидактичних основ дистанційного навчання, підготовка педагогів-координаторів.

Велика кількість сучасних дистанційних курсів не відповідає педагогічним вимогам, або відповідає лише частково. Звідси значущість проблеми, пов'язаної з розробкою самих курсів дистанційного навчання та методикою їх використання для різних цілей.

Висновки:Отже, проведене дослідження дозволило з’ясувати що дистанційне навчання надає здобувачам освіти доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає абсолютно нові можливості для творчого самовираження, знаходження та закріплення різних професійних навичок, а викладачам в свою чергу дозволяє реалізовувати абсолютно нові форми і методи навчання із застосування концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

Список використаних джерел

  1. Сайт Асоціації дистанційного навчання США/UnitedStatesDistanceLearningAssociation [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.usdla.org.
  2. Морзе Н.В. Інформаційні технології в навчанні : навч. посіб. / за ред.

Н.В. Морзе. – К. : Видавнича група BHV, 2004. – 240 с

  1. Положення  про  дистанційне  навчання  (Затверджено  наказом

Міністерства освіти і науки України 21.01.2004 № 40) [Електронний ресурс] //Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#n18

  1. Що таке дистанційна освіта: як вона працює? [Електронний ресурс] //

Режим доступу : http://www.vsemisto.info/osvita/2355-sho-take-vysha-osvita-jak-vona-prazjuje.

  1. Биков В.Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і

перспективи для України / В.Ю. Биков // Інформаційне забезпечення

навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології : кол. монографія/ В.Ю. Биков, О.О. Гриценчук, Ю.О. Жук та ін. / Академія педагогічних наук України, Інститут засобів навчання. – К. : Атіка, 2015. – С. 77–140.

  1. Клокар Н. Методологічні основи запровадження дистанційного

навчання в системі підвищення кваліфікації / Н. Клокар // Шлях освіти. – 2012.– № 4 (46). – С. 38-41.

 

 

 

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Інформатика, Інші матеріали
Додано
5 лютого 2020
Переглядів
1106
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку