Формування інформаційно-цифрової компетентності молодших школярів шляхом впровадження елементів STEM-освіти в умовах Нової української школи

Формування інформаційно-цифрової компетентності

молодших школярів шляхом впровадження

елементів STEM-освіти в умовах Нової української школи

Доманова Я.М., учитель  математики та інформатики Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 Харківської міської ради Харківської області, учитель першої категорії

Ви ніколи не замислювались над питанням, яким буде світ через якихось десять років? Дивлячись, як стрімко розвивається людство, важко передбачити, чи не так? Та саме в цьому світі наші діти житимуть та будуватимуть кар’єру. 

Чи здатні сучасні школи підготувати теперішніх учнів до реального життя в таких умовах? 

Необхідність змін є головною причиною початку реформування шкільної освіти в Україні з 2018/2019 навчального року та запровадження Нової української школи обумовлено тим, що українська школа не готує випускників до успішної самореалізації в житті - школяр здебільше отримує суму знань, а не уміння їх застосовувати в житті. За останні роки обсяг знань значно зріс, внаслідок чого учні не спроможні використати отримані знання у різних життєвих ситуаціях та знайти гнучкі рішення за короткий проміжок часу. Крім цього, сучасний рівень розвитку технологій збільшує розрив між вчителем і учнем: учні «живуть» у цифровому просторі і вільно в ньому орієнтуються, а вчителі застосовують, переважно, застарілі методи навчання.

За дослідженнями психологів та педагогів діти 7-9 років знаходяться саме в тому періоді свого психічного розвитку У цьому віці інтерес до навчання нестійкий, діти не докладають вольових зусиль до подолання навчальних труднощів, їх більше цікавить зовнішній бік шкільного життя. Інтереси дитини направлені на привабливі предмети, факти та явища, тому слід пропонувати їм емоційно забарвлені види діяльності, їх цікавість – це реакція на новизну ситуації. Внаслідок цього виникає допитливість як прагнення дитини проникнути за межі побаченого, інтерес до нових фактів переростає в інтерес до пізнання. Якщо вдало вибудувати траєкторію цього перетворення, то у дитини починають з’являтися зовнішні мотиви, які стають передумовою формування диференційованих пізнавальних інтересів. Вчитель інформатики є тим, хто принесе в навчання молодших школярів основи сучасних новітніх технологій, сприятиме виробленню в учнів практичних навичок роботи з різноманітними пристроями, навчить дитину вільно орієнтуватися у бурхливому океані інформації.

Молодший шкільний вік є початком становлення мотивації навчання, від якого багато в чому залежить доля дитини протягом усього шкільного періоду. Оскільки для молодшого школяра  є актуальним питання «Чому?» та «Навіщо?», то учні мають великі резерви формування мотиваційної сфери, які необхідно використовувати, щоб уникнути «мотиваційного вакууму». Для формування позитивної мотивації до навчання у молодших школярів дуже важливо, щоб та навчальна інформація була співзвучна їхнім потребам. Лише така інформація піддається емоційній (оціночній) та розумовій (раціональній) переробці. Під час роботи на уроці доцільно використовувати особистий досвід учня, надавати можливість для роздумів, винайдення нестандартного розв’язання задачі. Важливо інтегрувати знання з різних галузей життєдіяльності людини, створюючи таким чином середовище для розвитку креативності учня.

Одним із напрямів сучасної освіти, який надає можливості розвитку творчості, є STEM (STEAM) - освіта – особливий підхід до навчання дитини, коли за основу беруть не набуття знань, а вміння їх здобути і застосувати, отримати знання не окремими предметами, а за допомогою інтеграції чотирьох (або п’яти) напрямів в єдине ціле. Світ не стоїть на місці, в 21 столітті зникло багато професій, технології змінюють ринок праці, тому людина майбутнього повинна вміти самоорганізовуватись, самонавчатись, володіти основами IT-технологій, знати іноземні мови. Стрімко змінюються професії: одні відходять в минуле, з’являються нові і цей процес буде продовжуватись, тому вчитись протягом життя, опановувати нові навички буде актуальним не одне десятиліття. Тому сьогоднішніх дітей не можна навчати застарілими методами.

Такий підхід до освіти уже не новий для багатьох країн, але в Україні він працює лише з 2016 року. Нова українська школа, це концепція і її базові поняття полягають в тому, що в школі дітям потрібно дати не лише теорію, а навчити знайти потрібні знання, застосувати їх, вміти критично мислити.

Але STEM-освіта, це не лише написані навчальні нові програми, це і освітній простір, в якому будуть перебувати школярі, і відповідне наповнення змістом уроків, і нові, сучасні зміни у викладанні навчальних дисциплін. Без чого не може бути ні українська школа, ні STEM-освіта, це чи не найважливіша ланка цього процесу – вчителі. Зараз реалії такі, що багато вчителів не розуміють, як саме можна впроваджувати елементи  STEM-освіта на своїх уроках.

Особливості такого підходу можуть справді вирішити чимало завдань. Сучасні випускники – майбутні новатори та інноватори – мають отримувати ґрунтовні знання з природничих і технічних наук у поєднанні з навичками 21-го століття, таких як уміння спілкуватися, працювати в команді та вирішувати проблеми в контексті інноваційних можливостей та поточних потреб суспільства.

В Україні за останні роки STEM набув неабиякої популярності, щоправда цей підхід не завжди розуміють правильно. Важливо пам’ятати, що справжні заняття STEM – це, насамперед, навчальний процес. На STEM-уроці кожна діяльність чітко зрозуміла учням, лабораторні прилади, об’єкти робототехніки безпосередньо залучені до структури заняття.

Три поради, які допоможуть створити хороший STEM-урок

1. Залучайте учнів до вирішення реальних проблем та ситуацій

Учні мають вирішувати реальні соціальні, економічні, екологічні питання через застосування наукових знань, технологій, інженерії та математики.

2. Формулюйте чіткі критерії до завдань, які виконують учні

Вчитель має описати чіткі вимоги до продукту (матеріали, розміри, функціональні особливості тощо), чи повинен результат вирішувати проблеми навколишнього середовища або інші важливі питання, на які чинники безпеки опиратися під час розробки.

3. Сприяйте продуктивній командній роботі

Щоб зробити якісний продукт, учні мають працювати як єдиний механізм, розподіляючи обов’язки між собою, ставлячи короткотривалі та довготривалі цілі, аналізуючи проміжні результати та покращуючи внутрішні комунікації.

Одним із прикладів впровадження елементів STEM – освіти є проект «Розумний дім», який виконують учні 2 класу на уроці інформатики, тема якого «Світ сучасних професій». Учням пропонується зіграти роль інженерів або дизайнерів та спроектувати систему «Розумний будинок».

Перед початком виконання завдання учні разом із вчителем з’ясовують зміст поняття «розумний будинок», як влаштований розумний будинок, які функції виконують пристрої,  як і хто керує всією системою. Можна показати відео або графічні інсталяції для більш чіткого розуміння учнями як працює система розумного будинку. Слід нагадати і про правила безпеки при роботі (використовуються ножиці, клей, лінійка тощо).

Далі учні отримують детальний інструктаж:

1. На плані будинку позначити місця розташування пристроїв.
2. Наклеїти відповідні піктограми (кожна група отримує набір піктограм, які є зображенням різних пристроїв, що входять до складу «розумного будинку»).
3. З’єднати пристрої з головним комп’ютером.
4. Дати відповідь на запитання: де може знаходитись головний комп’ютер? Чому? Хто (що) їм керує?  

По закінченні виконання завдання кожна група презентує свій проект, пояснюючи, чому саме так розташовані пристрої.

У підсумку вчитель має акцентувати увагу на тому, що всі проекти виконані на високому рівні, учні проявили вміння працювати єдиною командою, знаходити креативні рішення та аргументувати свій вибір.

 STEM-технології все впевненіше входять в український освітній простір. Цим напрямом зацікавлюються не тільки діти, а й вчителі, бо наука може бути веселою та захоплюючою! 

Література

1. Концепція Нової української школи.
2. Галата С. Інтегрований підхід забезпечують завдання, які моделюють

життєві ситуації дитини / С. Галата // Освіта України. – 2017. - № 46. – С.9.

3. Короденко М. Нова школа – нові підходи / М. Короденко // Освіта України. – 2017. - № 43. – С. 6.
4. Мицька М. Створення інноваційного середовища – шлях до нової української школи / М. Мицька // Директор школи. – 2017. - № 23-24. – С. 54-72.
5. Топчій І.В. Використання технології BYOD на уроках / І.В. Топчій // Економіка в школах України. – 2018. - № 3. – С. 2-6.

Використані електронні ресурси

1. http://conf.fizmat.tnpu.edu.ua/media/magazin/2017/09.11.2017.pdf
2. http://oipopp.ed-sp.net/public/attached_files/stemzbyrnyk_2018.pdf
3. https://naurok.com.ua/library/psihologicnij-klimat-na-uroci-ta-jogo-vpliv-na-rozvitok-asociativno-obraznogo-mislenna-ucniv-42965.html
4. https://osvitoria.media/experience/try-steam-proekty-yaki-mozhna-realizuvaty-u-shkoli/

Світ, у якому належить жити нашим дітям, змінюється в чотири рази швидше