Дистанційний урок занняття № 1

 Хімія-природнича  наука. Хімія у навколишньому світі. 

Короткі відомості з історії хімії 

Юний друже!

Опрацювавши цю тему, ти маєш:

• давати визначення хімії;
• знати предмет вивчення хі­мії;
• характеризувати період роз­витку хімії;
• обгрунтовувати роль видат­них вчених у становленні хімії як науки;
• наводити приклади поши­рення хімічних речовин у навколишньому світі;
• вміти висловлювати судження про застосування хімічних знань;
• пояснювати тісний зв'язок хі­мії з іншими науками.

Давайте поглянемо навколо себе. Що нас оточує? Учні, що сидять за партами, дошка, крейда, на партах учнів знаходяться підручники, зошити, за вікном – дерева будинки, снують автомобілі... І так можна продовжувати описувати навколишній світ, у якому живемо ми –  Люди. На перший погляд, може здатися, яке ж відношення до даного опису має хімія. Адже перераховані нами об'єкти –  це тіла. А тіло є об'єктом вивчення фізики, живі організми (люди, дерева, птахи...) – є об'єктом вивчення біології. Тіла, в свою чергу, виготовлені з певних матеріалів.

 Матеріал – це речовина (сукупність речовин), з якої виготовлено тіло. Але не все те, що нас оточує, можна назвати тілом: річка, поваfітря, хмари не є тілами, вони складаються з речовин або із суміші речовин. Ми живемо з вами у матеріальному світі, все що ми можемо відчути або зареєструвати за допомогою певних приладів, – це матерія.

  Речовина – це один із видів матерії.

Хімія належить до природничих наук. Вона так само, як фізика, біологія, географія вивчає природу та явища, які відбуваються навколо нас.  

Об'єктом вивчення хімії є речовина.

Хімія – це наука про речовини, їх властивості, будову, взаємоперетворення та явища, які їх супроводжують.

Хімічні перетворення речовин самовільно відбуваються в природі. Під час фотосинтезу в зелених рослинах вуглекислий газ і вода постійно перетворюються на органічні речовини з виділенням кисню. Цей кисень у процесі дихання живих організмів поглинається, окислюючи в них органічно речовини, внаслідок чого в атмосферу виділяється вуглекислий газ. Так хімічні перетворення речовин забезпечують життя на Землі.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ ХІМІЇ

Походження слова «хімія» точно невідоме. Найчастіше його пов'язують з назвою Стародавнього Єгипту – Хем, що означає «чорний» (мабуть, за кольором ґрунту в долині річки Ніл), а зміст цієї назви –  «єгипетська наука». Інші дослідники вважають, що слово «хімія» старогрецького походження.  Воно означає мистецтво виплавлення металів.

Розвиток хімії можна поділити на 4 основних етапи.

Першим етапом є виникнення хімії

Хімія виникла у сиву давнину. Ще задовго до нашої ери в різних регіонах Стародавнього світу (Єгипет, Китай, Індія) виникли ремесла, що ґрунтувалися на використанні хімічних процесів. Археологічні розкопки свідчать про те, що ще на світанку розвитку людського суспільства видобувались і перероблялись деякі руди, глини, піски. Понад 6 000 років тому для виготовлення зброї, інструментів і сільськогосподарських знарядь люди вико­ристовували залізо, а понад 5 000 років тому єгиптяни вміли добувати й обробляти мідь. 

Античний світ знав золото, срібло, ртуть, сплав міді з оловом – бронзу. Приблизно тоді ж людина навчилася виготовляти скло, кераміку. За багато віків до нашої ери використовували сірку, природну соду, мінеральні фарби, олії, смоли, обробляли шкіру, виготовляли косметичні засоби, запалювальні снаряди. Не менше трьох тисячоліть відома людям нафта. Дещо пізніше почали виготовляти порцеляну й папір. Проте жодних наукових уявлень про склад речовини та її перетворення у Стародавньому світі не було.

Другим етапом є алхімічний період розвитку. Деякі хімічні знання з древнього Єгипту потрапили до Європи через Візантію, а потім через Іспанію після завоювання її арабами, на початку першого тисячоліття нашої ери. Саме араби переробили початкову назву "хімія" на "алхімія" (додавши до цього слова характерну для арабської мови приставку "ал-" ). Великого поширення алхімія набула у середні віки. Головне завдання її зводилось до пошуків "філософського каменя" – містичної речовини, яка нібито має здатність перетворювати на золото неблагородні метали, повертати людям молодість і здоров'я. Проте й у алхіміків були значні прогресивні здобутки, пов'язані з використанням хімії на благо людини. До них можна віднести відкриття низки речовин (фосфору, стибію, сульфатної силітри, хлоридної, нітратної та ортофосфатної кислот) і розробку методик багатьох операцій (фільтрування, перегонки речовин тощо), які швидко знайшли практичне застосування.  

Основним реформатором алхімії виступив Теофаст Парацельс(Авіцена)(1493-1541рр). Він є засновником ятрохімії. Цей період характеризується намаганням поставити хімію на службу медицині. Авіцена твердив, що справжнє покликання хімії не у добуванні золота, а у виготовленні ліків. Ятрохіміки розглядали хвороби як порушення хімічної рівноваги в організмі й шукали хімічні засоби їх лікування.

Третій єтап розвитку хімії - створення теорії  "флогістона".Ця теорія створена у 1700р. Шталем, виникла на основі вивчення процесів горіння, процесів виплавки сталі. Згідно цієї теорії у всіх тілах, які можуть горіти, міститься магічний газ –"флогістон", який зникає при горінні речовини. Ця теорія проіснувала 100 років. Хибна теорія "флогістона" дала поштовх розвитку новому етапу хімії.

Четвертим етапом розвитку хімії є науковий період. У середині XVIII сторіччя російський учений М.В. Ломоносов сформулював і експериментально підтвердив закон збереження маси речовини, тим самим заперечив існування "флогістона".

Паралельно з російським вченим французький вчений Лавуазьє у 1772-1777рр. провів серію дослідів, які довели, що горіння не є реакцією розкладу,а є реакцією сполучення. Таким чином, теорія "флогістона" потерпіла крах, а хімія отримала наукову основу "Закон збереження маси речовини". Починаючи з XIX сторіччя хімія як наука бурхливо розвивалася.

Великим пророком був М.В. Ломоносов, коли ще в 1751 р., на світанку сучасної хімії, говорив: «Широко простягає хімія руки свої у справи людські».

Широко використовується хімія в сучасному побуті. І не тільки опосередковано, через використання їжі, одягу, взуття, палива, будівельних матеріалів, а й безпосередньо, через використання мила, пральних порошків, соди, дезинфікуючих і профілактичних речовин, засобів для виведення плям, лаків і фарб, парфумів і ліків, харчосмакових речовин тощо.

Отже, продукти хімії та хімічні процеси використовуються всюди: у промисловості й сільському господарстві, на транспорті й у медицині, у будівництві й побуті. Сьогодні не можна назвати жодної сфери виробництва, де б людина не стикалася з хімією. Практично все наше життя, наше здоров'я, наш настрій, нарешті, тісно пов'язані з численними речовинами, що нас оточують, і хімічними процесами, що відбуваються навколо нас і всередині нас.

Проте слід пам'ятати, що хімія може приносити не тільки користь, а й завдавати шкоди, якщо речовинами й матеріалами користуватися неправильно, не знати їхніх властивостей і впливу на людину, навколишню природу, якщо погано уявляти собі особливості їх хімічних перетворень.

Саме тому кожна людина має оволодівати хімічними знаннями й вміти користуватися ними практично. Академік Й.М. Семенов, лауреат Нобелівської премії, говорив: «Всі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу, що нас оточує, і не може бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися без знання хімії».

Ти добре попрацював (ла), для закріплення вивченого матеріалу виконай тестові завдання. Бажаю тобі успіхів!