ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ВСІЄЇ ЛІТЕРАТУРИ

Про матеріал
У статті дається загальна характеристика дитячої літератури як невід’ємної складової всієї літератури, в підрозділах з'ясовуються сутність дитячої літератури як художньо-мистецького явища, особливості розвитку української дитячої літератури ІІ половини ХХ – початку ХХІ ст., визначається її тематичне і жанрове оновлення, розглядається література для дітей в контексті сучасного літературного процесу.
Перегляд файлу

ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА – 

НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ВСІЄЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

У статті дається загальна характеристика дитячої літератури як невід’ємної складової всієї літератури, в підрозділах з'ясовуються сутність дитячої літератури як художньо-мистецького явища, особливості розвитку української дитячої літератури ІІ половини ХХ – початку ХХІ ст., визначається її тематичне і жанрове оновлення, розглядається література для дітей в контексті сучасного літературного процесу.

 

1.1 Дитяча література як художньо-мистецьке явище

Література – це галузь, яка сьогодні активно розвивається і стоїть на перехресті науки та мистецтва.

Дитяча література як частина загальної літератури є мистецтвом слова. Її особливості визначаються освітньо-виховними завданнями і віком читачів. Основна відмінна її риса – органічне злиття мистецтва з вимогами педагогіки.

Сьогодні дитяча література невід’ємна складова літературного процесу у всіх його проявах. До її дослідження долучилися талановиті літературознавці:

Н. І. Богданець-Білоскаленко [8], І. Є. Бойцун [11], Н. В. Гоголь [20], Н. В. Дев'ятко [24-25], Т. Б. Качак [42-50], В. В. Кизилова [52-62], Л. І. Лебедівна [74], Л. В. Мацевко-Бекерська [80-82], Л. М. Овдійчук [109], Е. І. Огар [110], О. С. Перетята [121], Б. А. Салюк [131], М. Б. Хороб [144], Б. Б. Шалагінов [162] та ін. й самі творці – С. C. Іванюк (Оксеник), М. О.Савка, Н. П. Марченко (Савчук), Т. В. Щербаченко, О. С. Дерманський.

На межі ХХ-ХХІ ст. вчені почали застосовувати до вивчення дитячої літератури велику кількість підходів. З одного боку це свідчить про її великий потенціал та перспективи. Проте, з іншого – виникає множинність тлумачень поняття «дитяча література» [13].

У навчально-методичному посібнику з дитячої літератури [42] Т. Б. Качак зазначає, що «термінологія – одна з основних теоретичних проблем дитячої літератури як науки, яку треба вирішувати. «Дитяча література» – термін, наділений суперечливими тлумаченнями. У сучасних словниках та довідниках літературознавчого характеру знаходимо два різні визначення. Ю. І. Ковалів у першому томі «Літературознавчої енциклопедії» розрізняє «дитячу літературу» і «літературу для дітей» і подає таке трактування: «Дитяча література – усна і писемна словесність, творена дітьми. До неї належать безпосередньо пов’язані з грою різні жанри фольклору... Дитяча література має синкретичний характер, специфічну художню форму з тяжінням до ритмізованого мовлення, словотворчості, розкутого фантазування. Поняття «дитяча література» охоплює також перші спроби пера юних початківців (поезія, проза тощо), опубліковані в періодиці для дітей» [77, 285].

Англійська дослідниця К.-Л. Оберстейн стверджує, що це – категорія книжок, існування яких залежить від відносин з конкретною читацькою аудиторією – дитячою [107]. За В. В. Вовк: «дитяча література – відкриття в малому космосі космосу великого життя». Вона не розвивається відірвано від літературного процесу. Основні тенденції, напрямки знаходять реалізацію як в літературі для дорослих, так і в дитячій літературі [14]. О. М. Цалапова визначає літературу для дітей як особливий спосіб спілкування дорослого світу з дитиною, прекрасна можливість передати маленькій людині багатовіковий досвід життя в суспільстві [148]. І. Ю.  Круть визначає «дитячу літературу» як можливість для дорослих потрапити в світ, де здивування, веселість і цікаві відкриття не закінчуються [71].

У «Лексиконі загального та порівняльного літературознавства» Л. З. Сердюк подає інше тлумачення, вважаючи, що «дитяча література – художні, наукові, науково-популярні твори, які написані для дітей. Найчастіше в це поняття включаються також твори «дорослої» літератури, що назавжди ввійшли в коло дитячого читання» [75, 149]. Таке ж тлумачення знаходимо у

«Літературознавчій енциклопедії» Ю. І. Коваліва під поняттям «література для дітей»: «Література для дітей – художні, науково-популярні та публіцистичні твори, написані письменниками безпосередньо для молодшого читача різних вікових категорій, починаючи з дошкільнят» [77].

Т. Б. Качак вважає, що поняття «дитяча література» має два значення: вузьке (це література, створена самими дітьми) і широке (література, написана письменниками для дітей різного віку), як зазначається у Літературній енциклопедії Дитячої літератури: «література, творена безпосередньо дітьми або для дітей» [167]. Дитяча література як складова частина літератури має іманентні особливості: відповідає рівневі знань, життєвому досвіду, психологічному розвиткові дитини, орієнтується на певне тематичне коло, жанрові характеристики та поліграфічне оформлення. У. С. Гнідець (Баран) [18] радить для наукового дискурсу обрати термін «література для дітей та юнацтва», який дозволяє безпомилково зорієнтуватись у призначенні тих чи інших творів художнього слова, трактує це поняття «як самобутній, самодостатній літературний феномен, який є специфічним, очевидно, вже тому, що його комунікативний код заздалегідь імпліцитно та ідеологічно закладений у звороті «для дітей/юнацтва» [17, 27]

Специфіка дитячої літератури зумовлена віковими особливостями читачів, адже кожен художній твір розрахований на певну категорію реципієнтів, адресований дітям певних вікових груп: молодшої та середньої дошкільної (3-5 років), старшої дошкільної та молодшої шкільної (5-11 років), середньої шкільної (11 до 14-15 років) та старшої шкільної групи (від 15 до 17-18 років). Згідно з термінологією Фонду народонаселення ООН особи у віці 10-19 років вважаються підлітками (10-14 років – ранній підлітковий вік, 15-19 – пізній підлітковий вік). Наприклад, в англомовній літературі книжки для підлітків зазвичай поділяють на підкатегорії: «teen fiction» (приблизно 10-14 років) та «young adult» (14-18, за іншими визначеннями – 14-19, 14-21 рік, 14-22 роки

тощо). Українськими відповідниками є терміни «книжки для молодших підлітків» та «книжки для старших підлітків» або ж «підліткова проза» та

«юнацька проза». До підліткової літератури також часто зараховують літературу, яка була написана для дорослих, але ввійшла в коло підліткового читання. Головним героєм підліткової літератури зазвичай є підліток, а теми та сюжети відображають його досвід, інтереси, проблеми та погляд на світ. Важливою ознакою підліткової літератури є голос наратора або персонажів, що відображає внутрішній світ та мову підлітка» (за Вікіпедією). У книжці «Підліткова література: від романтики до реалізму» (Young Adult Literature: From Romance to Realism) дослідник Майкл Карт (Michael Cart) зазначає, що підліткова література здобула незалежність та остаточно відокремилася від дорослої чи дитячої літератури в середині 90-х років ХХ століття [168].

Друковану продукцію в залежності від віку читачів поділяє на класи І. М. Арзамасцева: для дошкільників (3–7 років); для молодшого шкільного віку (7–10 років); для середнього шкільного віку (10–13 років); для старшого шкільного віку (14–18 років). У підручниках загальної психології можна знайти такий поділ: молодший шкільний вік (від 6-7 до 10-11 років), підлітковий вік (від 10-11 до 15-16 років): підліток, середній шкільний вік – 10-13 років; тінейджер, старший шкільний вік – 13-19 років; юнацький вік (від 14 років до 21 року). Відомо, що такий поділ умовний, бо не завжди можна провести межу між віковими групами, що залежить від розвитку дитини, її природних здібностей, навичок, культури читання тощо. Часто твір презентовано для читачів молодшої та середньої чи середньої і старшої шкільних груп. Хоч ряд дослідників дитячої літератури виступають проти такого поділу. Наприклад, О. М. Папуша вважає, що «такі приписи, як «для дошкільників» чи «для молодшого шкільного віку», є уніфікованими читацькими адресами, «табелями про ранги», за допомогою яких дорослі позбавляють зайвого клопоту розуміти індивідуальність (а отже – і дбати про особистість)» [113, 23].

У дискусіях про літературу для дітей більшість відділяють твори для дошкільнят і учнів молодших класів від творів, що адресовані підліткам, а останні від книжок для юнацтва. Звісно, виходячи з психологічних особливостей учнів різного віку, сенс у такому поділі є. «Дитина пізнає світ дивуючись, –  писав В. О. Сухомлинський, – підліток– захоплюючись і обурюючись, юнак – утверджуючись і одухотворюючись» [134, 450]. Період юності складає частину розгорнутого перехідного етапу від дитинства до дорослості, а саме – від підліткового віку до самостійного дорослого життя. Однак, юність, відносно самостійний період життя, що має власну цінність. Тому на сучасному етапі все частіше науковці вживають поняття «література для дітей та юнацтва».

Літературу для дітей як специфічний різновид літератури з власним каноном, який складається із сукупності художніх творів, зорієнтованих на дитячу аудиторію, створених з урахуванням вікових, фізіологічних та психологічних особливостей реципієнтів, їх запитів і вподобань розглядає у наукових записках «Тенденції розвитку дитячої літератури кінця ХХ –початку ХХІ століття» К. І. Шулькова. До дитячої літератури вона зараховує також власну словесну творчість дітей. На її думку, дефініцію літератури для дітей необхідно розглядати в контексті видавничої та бібліотечної справи: це сукупність усієї друкованої продукції, що потрапляє в коло дитячого читання: художньої, наукової, публіцистичної тощо. Дитяча література покликана обслуговувати та задовольняти потреби дитячої читацької спільноти. [163].

Дослідники стверджують, що літературу для і про дітей та юнацтва не зовсім правильно називають «дитячою літературою».

За підручником з дитячої літератури Д. М. Білецького та Ю. П. Ступака «...дитяча література... є органічною частиною всієї художньої літератури і всіма своїми засобами здійснює спільну всій літературі мету – виховує молоде покоління... Отже, дитяча література невіддільна від загального літературного процесу: вона формується на ґрунті загальної художньої літератури, тобто літератури для дорослих, на основі законів педагогіки й психології і здійснює єдність принципів мистецтва і педагогіки...» [6].

За В. В. Кизиловою: «це світ художніх творів про те, що таке і хто така дитина, що таке її мікрокосм, і що таке її макрокосм, тобто все, що її оточує. Вона є органічною складовою загальної літератури зі всіма притаманними їй властивостями, при цьому орієнтованою на інтереси читача-дитини. Дитяча література має художню специфіку, адекватну дитячій психології. Найважливіші функції цієї літератури – давати дитині естетичну насолоду і сприяти формуванню її особистості» [52].

О. М. Папуша, вирішуючи проблему дефініцій поняття «дитяча література» у своїх дисертаційній роботі та низці статей, як і Клаус Додерер, зазначає, що дитяча література – це «певна сукупність літературних творів, написаних або прилаштованих для дітей із цілком певною метою: звертатися до дитячої уяви, емоцій та почуттів, впливати на дитячі пізнавальні здібності, розвивати смаки та вподобання, розважати дитину» [114, 172].

Зокрема літературознавець стверджує, що «поняття «дитяча література» виникає на перетині трьох уявлень – про дитячий твір (як результат цілеспрямованої діяльності людини), дитяче читання (як взаємодію дитини з текстом твору – читання, слухання, перечитування, переказування, доповнення і

т.д.) та дитячу книгу (як канонізовану форму, фізичний спосіб існування твору)» [113, 20].

В. В. Кизилова має своє бачення проблем і доводить, що пошук правильного їх вирішення – це не формальне вправляння у дефініціюванні, а вагомі кроки в осягненні сутності і завдань літератури для дітей і юнацтва, шляхів її формування і розвитку в українській літературі ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.[65].

На основі аналізу дефініцій «дитячої літератури», представлених вченимилітературознавцями, ми будемо послуговуватися поняттям «література для дітей», «література для дітей та юнацтва». У нашому визначенні: література для дітей – література, написана письменниками для дітей різного віку і цікава й зрозуміла певним дитячим віковим категоріям.

У різні епохи вийшли в світ видатні художні твори, в яких було правдиво відтворено життя й боротьбу народу, втілено прогресивні ідеї, змальовано типові характери людей. Частина цих творів завдяки своїй художній майстерності та ідейному змістові, пізнавальному та виховному значенню та доступності для дитячого сприймання перейшла в літературу для дітей. У дитяче читання ввійшло багато творів, написаних як у давноминулі епохи, так і письменниками різних часів та країн (Додаток В).

Літературі для дітей властива така сама система жанрів, що й для літератури загалом. Жанр – вид творів, який характеризується певними сюжетними чи стилістичними ознаками. Із найдавніших часів до літератури для дітей увійшли твори таких жанрів, як повчання, міфи, перекази, біблійні легенди, казки. На межі ХХ-ХХІ ст. формується нова система жанрів літератури для дітей (Додаток Д).

У колі дитячого читання залишаються традиційні жанри: казка, оповідання, повість, роман, новела, байка, легенда, притча, віршовані твори. У сучасній літературі переважають жанри, утворені внаслідок жанрового синтезу, дифузії. Зберігаючи свої сталі атрибути та сталість ознак, вони проходять процес модифікації та кореляції жанрових форм, як-от: сімейні та казково-побутові історії, «комічна» епопея, психологічна повість [107].

Твори літератури для дітей мають і свої особливі ознаки, які відрізняють їх від літератури для дорослих. Найбільш характерними ознаками літератури для дітей Д. М. Білецький і Ю. Г. Ступак вважають: наявність у творі предметного, конкретно-життєвого художнього образу; багатство, точність та емоційність мов; ліризм розповіді та динамічність розвитку сюжету. Останні названі три ознаки властиві й для літератури, адресованої дорослому читачеві, але для дитячих творів ці риси особливо важливі. Художні твори, позбавлені цих характерних ознак, не можуть мати успіху у дітей [6].

Отже, треба розрізняти такі поняття, як «дитяча література» і «література для дітей». Термін «дитяча література» позначає сукупність творів художнього і нехудожнього характеру, призначених для читання дітьми різних вікових категорій і створених з урахуванням специфіки дитячого сприйняття. Твори дитячої літератури виступають об’єктом видань для дітей. Термін «література для дітей»/«література для дітей та юнацтва» є ширшим, аніж «дитяча література»: це і література, створена спеціально для дітей, і така, яка створювалася для дорослого читача, але може бути цікавою й зрозумілою певним дитячим віковим категоріям.

За цільовим призначенням дитячі видання можна поділити на художні, пізнавальні і навчальні. При чому, чим молодший читач, тим більше «функцій» акумулює для нього будь-яка книжка. Тобто для наймолодших навіть художня книга буде виступати і як пізнавальна, і як навчальна. А чим старший читач, тим більше розмежовується для нього література і кожна книга набирає власного, цілком конкретного цільового призначення [Дитяча література. Вікіпедія].

Тому на основі аналізу дефініцій «дитячої літератури», представлених вченими-літературознавцями, ми послуговуємося поняттям «література для дітей». У нашому визначенні: література для дітей – література, написана письменниками для дітей різного віку і цікава й зрозуміла певним дитячим віковим категоріям.

Сьогодні літературний твір, написаний для дитини, є симбіозом цілої низки рис, притаманних літературному жанру та архаїчному переказу, що зумовлює необхідність дослідження дитячої літератури не лише в контексті сучасного, але й історичного розвитку [19, 198].

1.2 Особливості розвитку української дитячої літератури ІІ половини ХХ ст.

Українська дитяча література як органічна, але специфічна галузь словесного мистецтва виникла порівняно пізно. Її джерела – народна творчість – сягає у сиву давнину. Передусім вивчення будь-якої літератури починається з давнини (Додаток E https://www.mindomo.com/ru/mindmap/ mind-map-c114c9449d6f46c6b6ffc74a77b188b6)).

Періоди розвитку української дитячої літератури описує в своїй роботі [61] В. В.  Кизилова, побудувавши своє дослідження у лінійній хронологічній послідовності літературного розвитку, фіксуючи історичні епізоди появи в літературі тих чи інших явищ, зображуючи тонкощі творчості сучасних письменників.

У додатку Е (рис. Е.1-Е.4) представлено ментальну карту (англ. Mind map спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схеми), яку було нами створено для візуалізації, структуризації розвитку української літератури для дітей, а також як засіб для навчання, покращення організації освітнього процесу і вирішення освітніх завдань. Інтелект-карта «Періоди розвитку української літератури» це структуризація української літератури для дітей, відображення у візуальній формі нашого процесу мислення щодо періодів її розвитку.

В. В. Кизилова у своєму дослідженні, де багато цікавих конкретних спостережень, які змістовно збагачують розуміння творчості відомих і видатних письменників, більше зупиняється на літературі другої половини ХХ століття.

Друга половина ХХ столiття позначена певним занепадом лiтератури для дiтей i лiтературного процесу взагалi.

Центральним явищем літературного процесу другої половини XX ст. став перехід до постмодернізму. Постмодернізм (лат. past – префікс, що означає наступність; фр. moderne – сучасний, найновіший) – загальна назва окреслених останніми десятиліттями тенденцій у мистецтві, головними рисами яких є показ зруйнованої свідомості, деформованої дійсності, задушливої атмосфери епохи.

Пізній сталінізм, «відлига», застій, перебудова і сучасні реформи – ті течії літератури другої половини ХХ століття, які українській літературі доводилося пережити для свого повноцінного і вільного розвитку. Постійні політичні переслідування, стримування і повсюдний контроль, регулярна опіка і чиєсь цілеспрямоване керівництво – все це не дозволяло письменникам вільно висловлювати свою думку і художньо показувати історичні події і дійсність українського життя.

До 1953 р. незаперечною «цінністю» був вождь, чиєму образові відводилося непомірно велике місце в дитячій літературі. Він – запорука всіх успіхів радянського народу, найвищий зразок для наслідування. У повісті Олеся Донченка «Юрко Васюта» (1950) автор виносить проблеми, що хвилюють героїв, за межі конкретної школи, робить наголос на загальнодержавному значенні сумлінного навчання: «Товариша Сталіна турбувало насамперед те, щоб усі діти шкільного віку, – всі до єдиного, – вчилися в школі. В найпередовішій і найкультурнішій державі світу, якою є Радянський Союз, не повинно бути жодної неосвіченої людини. Наші школярі мусять зовсім забути, що таке двійка». У романі «Золота медаль» (1954) Олесь Васильович доводить цю ідею до рафінованої чистоти на прикладі неймовірної індивідуалістки Варі Лукашевич: «Найбільше дивувало, що Лукашевич цуралась колективу». Висновок того ж таки колективу однозначний: «Товариші, якщо вона не шизофренічка, то просто – псих!» Далі читачеві розтлумачується, що така поведінка справді не може бути свідомою позицією нормальної людини – Варю довели до цього драматичні особисті обставини, які згодом (з допомогою того ж таки колективу) вдається залагодити, докорінно переробити поведінку й навіть характер дівчинки.

Після смерті Сталіна славослів’я в дитячій літературі припиняються, натомість з’являються інші фокуси притягання, наприклад, образ Москви. Адже ж Москва – столиця Радянського Союзу і «найкраще місто на землі!» – пише Наталя Забіла в повісті «Катруся вже велика» (1955). Йдучи шляхом створення етичних рецептів, зразків для наслідування, письменники подеколи перетворювали свої книжки на звід правил поведінки, на методики піонерської (комсомольської, жовтенятської) роботи. Герої творів, усупереч бажанню авторів, перетворювалися на нудних резонерів, яким важко було відшукати причини для будь-яких конфліктів. А читач жив у зовсім не благополучному світі. Розруха, сирітство, голод, репресії й переслідування тих, хто був у полоні чи евакуації, або й тих, хто завинив невідомо чим – усе це карбувалося в дитячих душах, формувало новий морально-психологічний тип.

Перші симптоми подолання кризи в дитячій літературі проявилися наприкінці 50-х – початку 60-х років. У 60-ті роки дитяча література України докорінно змінилася, твори, що виходили в ці роки, сумлінно «відгукувалися на веління часу, без остережень вписувалися до видавничих планів. Наприклад, в серії «Юні герої», започаткованій «Веселкою» в 1964 р., вийшло близько 50 томів, серед яких були й досить талановиті твори Віктора Кави, Бориса Комара, Станіслава Тельнюка, Дмитра Ткача, Олександра Пархоменка. У своїх творах вони писали про дітей воєнних і повоєнних років, про шкільну дружбу й перше кохання, про красу рідної батьківщини. Уже з цих книжок було видно неймовірно тяжке воєнне лихоліття і повоєнні труднощі, що впали на ще не зміцнілі дитячі плечі і незагартовані душі. Герої творів зворушують своєю старанністю і чесністю, дитячим лицарством, умінням співпереживати, викликають теплу усмішку своєю чистою безпосередністю і наївністю. Переважну більшість становили варіації на тему «Таємниці Соколиного бору» – війна, відважні діти й мудрі дорослі, які без докорів сумління відправляли дітей на подвиг. Але в той же час, усупереч «вимогам партії й уряду», з’явилися й нові імпульси, пов’язані вони були з жанром, який традиційно в українській (і не лише українській) літературі для дітей був індикатором нормального розвитку. Це були веселі й дотепні твори, побудовані за сюжетно-композиційними канонами народних казок (нові книжки Юрія Збанацького, Лариси Письменної, поетичні твори Грицька Бойка). Величезну аудиторію зібрала казка Павла Глазового та Богдана Чалого «Про відважного Барвінка та коника Дзвоника». В міру весела і в міру страшна, з захоплюючим пригодницьким сюжетом, казка разом з тим вирізнялася досить несподіваним і привабливим головним героєм. Він був дуже маленький і через те слабкіший від більшості своїх ворогів, наївний, простодушний, не мав життєвого досвіду, трошки задавакуватий, трошки ледачий, через що нерідко втрапляв в халепу, але природа його сили підкреслена самим походженням: це маленька квіточка, яка перемагає завдяки красі й доброті, а також міцному й глибокому корінню. Перемога Барвінка та його друзів над царем Осотом та іншими шкідниками сільськогосподарського виробництва виходила за межі актуального на той час агрономічно-колгоспного задуму.

З казкою ввійшов у дитячу літературу і Всеволод Нестайко. «В країні Сонячних зайчиків» (1959) – не перший твір письменника, але саме він засвідчив появу нового цікавого імені в цій художній галузі. Попри деякі ідеологічні нашарування, казка мала міцний сюжет, яскраві образи головних героїв, чітке, але й не спрощене протистояння сил Світла й Темряви. Цікаво, що, на відміну од казок попередніх десятиліть, Нестайків твір не закінчувався остаточною перемогою добра над злом.

На початку 60-х вийшла й повість-казка Івана Багмута «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим» (1964). Події в цій казці відбувалися в сучасному читачеві світі, в реальних географічних координатах, діяли в повісті цілком реалістичні герої. Головний герой – кіт, який умів читати. Автор показав читачеві світ, дійсність очима кота. Такий відсторонений погляд став добрим ґрунтом для іронічного обігрування та сатиричного викриття різноманітних морально-психологічних типів та суспільних явищ. Контекстуальна глибина твору давала змогу різним категоріям читачів сприймати його на різних рівнях розуміння.

Українська лiтература для дiтeй (Додаток Ж) залишалася в бiльш-менш вигiдних умовах і її аудиторiя не зменшувалась, а попит ще й зростав. Дитячі письменники мали більш широкий простір для творчості, польоту фантазії, розгортання оригінальних філософських тем.

Починаючи із 1960-х рр. дедалі більше «дорослих» письменників починають творити для малих читачів (Додаток Ж), насамперед – це Петро Панч, Анатолій Шиян, Іван Сенченко, Валерій Шевчук, Віктор Близнець, Василь Симоненко, Євген Гуцало, Микола Вінграновський, Григір Тютюнник, Анатолій Дімаров, Дмитро Павличко, Ліна Костенко тощо. У дитячій літературі більше з’являється літературних казок. Елементи казковості, фантастичності у цих текстах виконують подвійну роль – зацікавлюють юного читача й дають можливість висловити найсокровенніше. Митців у цей час особливо хвилюють проблеми урбанізації, втрати свого етнічного коріння, замулення джерел національної духовності й моралі, історичної памяті.

З кінця 60-х років у літературі для дітей знову все зводилося до її виховного значення. Естетичні критерії стали другорядними, ставились під сумнів фантазія, гумор, розкутість, неоднозначність розв’язання конфліктів. За таких умов склалася ситуація, коли майже всі більш-менш вартісні твори для дітей виходили з-під пера письменників недитячих, які вже мали ім’я, завойоване в «дорослій» літературі [40].

У цей період починають з'являтися та писати для дітей і низка суто «дитячих» письменників (Додаток Ж) – це Юрій Ярмиш, Марія Пригара, Наталя Забіла, Марія Познанська, Всеволод Нестайко та інші; до лiтературного процесу в галузi лiтератури для дiтей долучаються такi талановитi митцi, як Андрiй

М'ястківський, Дмитро Чередниченко, Анатолій Качан, Ганна Чубач, Дмитро

Бiлоус, Михайло Слабошпицький, Володимир Рутківський, Анатолій Камінчук, Олекса Лупiй тощо. З появою Анатолія Костецького до дитячої літератури входить новий жанр – дитячий детектив.

Література для дітей у 70-х роках розвивалася за правилом, за яким вважалося, що читання трагічних творів шкідливе для дитячої психіки. В. Близнець багатьма своїми творами порушив це правило: він наполегливо культивував трагічний конфлікт в українській літературі для дітей, рідкреслюючи на необхідності говорити з юним читачем про найважливіше – життя і смерть, правду й кривду, любов і ненависть.

Зі здобуттям державності до української літератури повертається заборонена раніше спадщина вітчизняних письменників. Виходять друком твори Миколи Вороного, Богдана-Ігора Антонича, Олександра Олеся, Адріяна Кащенка, Володимира Виниченка, Олени Пчілки та інших класиків української літератури, а також антологія поезії і прози 1920-30-х років, що, безумовно, є фактом позитивним для розвитку дитячої літератури [70, 235].

Більшість цих видань відзначалися високим художнім рівнем, вони істотно змінили художні критерії літератури для дітей. Ці перевидання свідчать про наявність справді потужних традицій, на яких може базуватися нова якість, нові твори [40].

Часом певного застою і кризи для української дитячої літератури став період 90-х рр. ХХ ст. Це пов'язано безпосередньо з політичною ситуацією, насамперед зі складним державотворчим процесом в Україні, що, безумовно, позначилось на літературі звуженістю мотивів, сюжетів та образів, які пропонувалися дітям. Дитяча книга українського письменника перебувала деякий час у певному вакуумі, її витісняли із полиць вітчизняних книгарень та бібліотек російськомовні дитячі книги. У ці роки твори для дітей продовжують писати Віктор Близнець, Всеволод Нестайко, Валерій Шевчук, Дмитро Чередниченко, Ніна Бічуя, Олексій Палійчук. Також у цей час творить Зірка Мензатюк – українська письменниця, журналіст – яскрава індивідуальність, у якій поєдналися найсуттєвіші риси перехідної доби – від критичного реалізму до модернізму.

Саме наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття відбувається трансформація моделі читання [140; 150] відповідно до вимог новітнього суспільства.

Розвиток літературної казки на межі століть свідчить про потужний потенціал жанру, що спрямовує свій розвиток у напрямку створення активних динамічних структур, побудованих на принципах синтезу фольклорних й індивідуально-авторських елементів.

Якщо спочатку переважали пізнавально-інформаційні тексти, функція яких полягала в ознайомленні дітей із справжньою історією України, вихованні національно свідомої позиції, то пізніше з’являються глибоко психологічні, високохудожні тексти.

У підручнику Т. Б. Качак «Українська література для дітей та юнацтва» [47] міститься критичний погляд на дитячу літературу, пропонується ґенеза цього явища у світовій та вітчизняній літературі, проаналізовано і окреслено теоретичні підходи щодо вивчення української літератури для дітей. Далі авторка простежує процес становлення дитячої авторської літератури від середини ХІХ ст. і до сьогодення – модерністські тенденції, розвиток літератури для дітей в радянський період, оновлення літератури для дітей у другій половині ХХ ст. та становлення сучасної української літератури для дітей у часи Незалежності. Детально спиняється на сучасній дитячій поезії, казці, сучасних різновидах прози: пригодницькій, історичній, реалістичній, фантастичній, детективній та драматургії.

Отже, українська література для дітей та юнацтва у XXI столітті вирізняється тематичним і жанровим різноманіттям. Цей період якісно відрізняється від попередніх не тільки новими ідеями та проблематикою, але й іншим рівнем сприйняття текстів: іншими є і читацькі очікування.

1.3 Українська література для дітей початку ХХІ століття

У різний час різними за віком читачами кожен твір сприймається порізному. Сучасна дитина не ізольована, а навпаки залучена до суспільного життя – через батьків, систему освіти, мас-медіа тощо. Вторгнення соціальної критики, політики, суспільної дійсності, новітніх технологій не тільки у життя дитини, а й навіть у світ її фантазій, є настільки відчутним, що стає однією з ключових проблем сучасної дитячої літератури. Урахування нового формату дитинства, змін, що відбуваються в свідомості сучасної дитини, в її способі мислення, дає можливість виділити якісно новий зміст комунікації, властивий літературі для дітей останніх десятиліть.

Сучасна література для дітей має розгалужену систему жанрів (Додаток Д, рис. Д.1), порушує теми та проблеми, які повною мірою відображають сучасну дійсність.

За літературною енциклопедією Ю. І. Коваліва: «Жанрова система – стійка єдність жанрових форм, сформована за тематикою, ... пов’язана за синхронним та діахронним принципом на підставі ціннісних орієнтацій письменника та реципієнта, що набули нормативного вигляду» [77].

Жанрова система сучасної літератури для дітей (Додаток Д, рис. Д.2)

складається із багатьох компонентів, позначених тематичною багатоаспектністю, специфічними ознаками, авторськими новаціями.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в сучасній українській літературі для дітей переважають малі та середні за обсягом жанрові форми; прослідковується тенденція до синтезу та модифікацій існуючих жанрів; значну роль відіграє авторський жанровий підзаголовок; розвиваються певні тематичні підвиди жанру (чарівна казка, пригодницьке оповідання, фантастична повість-казка тощо); особливої популярності набули: «нотатки мандрівника», дитячий детектив, «жахливчики», трилери, комікси; екстраполюються елементи актуального для сучасної світової літератури жанру «фентезі». Саме в цих жанрах найповніше висвітлюються проблеми суспільства та дитинства, особисті переживання дівчат і хлопців, протистояння добра і зла. Вони виконують пізнавальну функцію, оскільки містять відомості з царини мистецтва, історії тощо, пропагують світоглядні та морально-ціннісні орієнтації. Ці твори мають «дитяче» обличчя – теми адаптовані до вікового та психологічного розвитку дитини, її уявлень про світ [107].

Особливо популярними на початку ХХІ століття в Україні є книги так званого жанру фентезі, у якому пишуть Алєка Вольських, Ілона Волинська та Кирил Кащеєв, Наталя Щерба, Олександр Есаулов та інші. Також великою популярністю користуються жанр дитячого детектива, що представлений творчістю Володимира Рутківського, Андрія Кокотюхи, Олександра Есаулова, Ілони Волинської та Кирила Кащеєва.

Поміж дитячих письменників, котрі почали творити від часу проголошення Незалежності України та в останні роки, – Нез і Лана Світлих. Їхня «Магічна книга» (2003) цікава тим, що вперше в історії українського дитячого письменства поєднала в собі глибоку, але не нав’язливу, філософську думку, майстерно обрамлену у фантастико-пригодницьку історію, що змушує дітей розмірковувати про справжню природу добра і зла [125, 13].

Після появи на українській книжковій арені серії книг англійської письменниці Джоан Роулінг про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера на теренах України (і не лише) з'явилася низка письменників, котрі пишуть книги, де головними героями є діти чарівників чи відьом, що навчаються у магічних школах [138, 25]. Цікавою постаттю є українська, суто дитяча письменниця, Алєка Вольських та її цикл книг про дівчинку-відьму Мілу Рудик, яка живе та навчається у магічній школі Тролінбург (2008-2013) і фентезі-роман для дітей «12 міст. Фаталунія» [133, 197]. Ще одна українська відповідь Гаррі Поттерові – серія книг Ілони Волинської та Кирила Кащєєва про дівчинку-відьму Ірку Хортицю (2006-2013). [166, 8.]. Також цікавим є пригодницько-детекивний цикл цих авторів «Детективне агентство «Білий гусак» (2007-2013).

З’являються нові жанрові форми, як от: повість-гра «Хто боїться зайчиків» Івана Андрусяка чи повість-фентезі «Чарівна брама» Валерія та Наталі Лапікурів.

Із 2009 року активно займатися дитячою літературою розпочав Валентин Бердин. У своїх книгах автор розкриває проблеми сучасних дітей – перші почуття, дрібні перемоги чи програші, забаганки та дивакуваті витівки тощо [17, 28].

«Мало пізнавальної, науково-популярної літератури: здебільшого вона перекладна, а потрібна й своя, на українському матеріалі. Мало історичної, проте, на щастя, крига скресла – після «Джур» Володимира Рутківського з'явилися прекрасні повісті Сашка Гавроша, Марії Морозенко та інших письменників. На щастя, в останнє десятиліття в літературу для дітей прийшло багато нових талановитих авторів, тож вона активно розвивається» (Зірка Мензатюк) [106].

Сучасна українська дитяча література (Додаток З) фактично позбавлена тематичного обмеження, адже у творах авторів висвітлюються теми моральноетичного, психологічного, історико-культурного, суспільно-побутового спрямування. Любов до природи, людини, праці тісно переплітається із проблемами боротьби добра і зла (зокрема, рятування людства від можливих загроз), темами повернення до народних традицій з метою удосконалення себе і світу, висвітлення внутрішнього світу дитини, процесів її соціалізації та адаптації у дорослому світі. Кращі твори для дітей допомагають формувати національну свідомість, світогляд, характер, почуття та емоції школярів, сприяють моральному становленню особистості, її естетичному розвитку.

За останніми даними експертної групи і команди Українського інституту книги (УІК): дитячі класики та класики, котрі спробуали себе у дитячій літературі: Леся Воронина, Володимир Рутківський, Ліна Костенко, Галина Малик, Василь Шкляр. Катерина Штанко, Дмитро Павличко, Сергій Оксеник (Іванюк), Василь Сухомлинський, Юрій Винничук, Ганна Чубач, Зірка Мензатюк. У розквіті: Олександр Дерманський, Іван Андрусяк, Андрій Кокотюха, Оксана Лущевська, Володимир Арєнєв (Пузій), Наталія Щерба, Сергій Гридін, Ірина Мацко. Молодь, яка пише для дітей та юнацтва: Кузько Кузякін (Дмитро Кузьменко), Анастасія Левкова, Надія Гербіш, Олеся Мамчич,

Анна Коршунова, Ольга Купріян, Василь Теремко, Вікторія Ярош, Олександр Гаврош, Нелля Топська, Христина Лукащук. Дуже популярні твори Євгенії Кононенко, Лариси Денисенко, Олекси Стороженка,

Георгія Кублицького, Ярини Винницької.

Одним із найпотужніших українських поетів, який у своїй творчості органічно поєднує вишуканість класичної поетики із жвавим, мобільним, креативним мисленням сучасної дитини, є Юрій Бедрик (Додаток З, 

рис. З.1). Його образи яскраві і влучні, а поетичні рядки легко запам ятовуються і «розтягаються на цитати».

Марія Чумарна (Додаток З, рис. З.2) є авторкою книг для дітей – казок, оповідок, притч і байок, об’єднаних тематикою Добра, Любові, Краси та їхнім значенням у людському житті. Кожен твір – це своєрідна мандрівка Всесвітом у пошуках Щастя, гармонії душі й тіла, єдності людини з Богом. У калейдоскопі захоплюючих, веселих і повчальних пригод маленькі читачі пізнають закони Життя, вчаться любити, бути добрими й милосердними.

Дитячий письменник Олександр Дерманський (Додаток З, рис. З.3) пише в жанрах чарівної казки, чарівної повісті, фентезі, публіцистики; автор віршів та оповідань для дітей.

У творах Лесі Ворониної (Додаток З, рис. З.4) – найпопулярніші: збірка повістей «Суперагент 000.» («У пащі крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця підводного міста», «У залізних нетрях», «Таємниця золотого кенгуру»); пригодницькі повісті: «Пригоди голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця Чорного озера») – поєднано риси пригодницьких і детективних історій, замішаних на космічних захопленнях, яким має протистояти маленький головний герой. Автор дає зрозуміти дитині, що не потрібно боятися складних ситуацій, потрібно знати своє коріння й любити рідних.

Євген Білоусов (Додаток З, рис. З.5) – автор, котрий взявся переказати дітям відомі зі шкільної лави істини. У його доробку ціла низка захоплюючих «історичних казок» і оповідок про цікаві та складні моменти долі України та її знаних синів: «Оповідання про маленьку Копійку і велику Гривню», «Як віра Христова в нашу землю прийшла», «Славетні імена Придніпров’я», «Славетні імена України», «Казки та легенди Криму», «Тарасове перо» та багато інших. Казкові мотиви різноманітні, проте й для них характерне поєднання фантастичного і реального, чарівного і прагматичного, матеріального і духовного. Це стосується і персонажів: вигаданих та реальних.

Не є винятком і творчість Галини Пагутяк (Додаток З, рис. З.6). У царині дитячої літератури в її творах, зокрема: казковій повісті «Втеча звірів, або Новий бестіарій» та літературній казці «У кожного є бабуся», сюжет пронизує мотив подорожі, це якраз і допомагає розкриттю характерів образів дітей і тварин, які мандрують разом з ними.

Творами Володимира Рутківського (Додаток З, рис. З.7) представлена історична проза для дітей. Його романи-трилогії «Сині Води», «Джури козака Швайки», дилогія «Іван Сірко – великий характерник» – це історико-художні (сюжетна канва в яких побудована на пригодах героїв), історико-пригодницькі твори (тексти написані для категорії підлітків, які за своїми віковими особливостями таку літературу сприймають дуже емоційно і захоплено).

Основою кожного твору цього жанру є історичні реалії, віддалені у часі. Найважливішою заслугою є те, що Рутківський обирає такі періоди історії і творить повнокровні художні полотна з рельєфно чіткими образамиперсонажами, які діють у своєму історичному часі цілком природно, органічно.

Найкращими фантастами Європи та авторами кращого фантастичного роману«Vita nostra» початку ХХІ століття визнані Марина та Сергій Дяченки (Додаток З, рис. З.8). Книги Дяченків по-своєму особливі, у кожній є щось незвичайне й захопливе, і «Ритуал» – яскравий приклад цього. Загадковий фентезі-роман українських письменників вважається одним із найсильніших і найпопулярніших українських фантастичних творів. Як зазначають самі автори, ця книга – найромантичніша й найзворушливіша з-поміж інших. Вона орієнтована на підлітків та юнацтво: той вік, коли діти потроху перестають бути дітьми, однак ще не зовсім подорослішали й відкривають для себе нові реалії дорослого світу, на жаль, не завжди казкового [128].

Значним внеском у розвиток дитячої літератури ХХІ століття стала багата тематикою і жанрами творчість Зірки Мензатюк (Додатки З, рис. З.3.9; К, рис. К.2-К.4; Л).

Зірці Мензатюк вдалося створити неповторний художній світ, що органічно вписався в націокультурний простір і став об’єктом зацікавлення реципієнтів різного вікового цензу. Вона пише лише про те, що любить, що їй близьке, про те, що може збагатити дитину.

Як говорить сучасна українська поетеса Марія Морозенко, «Зірка Захаріївна – одна з тих письменниць, хто залишається вірною дитячій літературі». Героями її творів стає новий суспільний тип українця, тло дії – двадцять перше століття, з його соціальними конфліктами і моральними протиріччями. Пошуки правди життя і нової моралі не є новацією, це норма для творів будь-якого європейського письменника. [118].

За словами Зірки Мензатюк: «Українська література для дітей твориться, збагачується, вона розмаїта, сучасна, модерна, вона різна, і це чудово» [29].

Отже, розвиток літератури для дітей на сучасному етапі можна охарактеризувати такими ознаками: відсутністю тематичного обмеження; подоланням тематичних табу, які існували в радянській літературі; добре розвиненою жанровою системою літератури для дітей; у літературі для дітей молодшого і середнього шкільного віку домінує фантастичне над реальним; у літературі для читачів старшого шкільного віку – превалює реалістична проза; поетичні тексти адресовано здебільшого дітям дошкільного та молодшого шкільного віку, тоді як прозові – читачам-підліткам і юнацтву; у центрі оповіді знаходиться дитина, що не завжди є позитивним героєм; поглиблюється психологічна характеристика персонажів; використовуються фольклорні сюжети, мотиви та образи, а також переосмислюється літературна традиція попередніх епох; відбувається зміна у функціональних параметрах твору: він розрахований не тільки на те, щоб навчити і виховати, а й щоб реалізувати комунікативний процес (автор-текст-читач), запропонувати читачеві новий емоційний досвід, розважити дитину [135].

Сучасні діти читають повісті Сашка Гавроша, Лесі Ворониної і Володимира Рутківського, чудові казки Ігоря Калинця і поезію Анатолія Качана, Романа Скиби, Мар'яни Савки, Марії Морозенко, прекрасні «Українські билини» Валерія Шевчука, казки і пригодницькі повісті Зірки Мензатюк та інших письменників.

Науковець Л. О. Овдійчук у навчально-методичному посібнику з дитячої літератури звертає увагу на необхідність в узагальненні значного істориколітературного матеріалу – написання монографій про творчий шлях письменників, які зробили значний внесок у дитячу літературу [109].

Ґрунтовно й аргументовано проаналізовано твори сучасного літературного процесу (серед яких і твори Зірки Мензатюк) у монографії «Тенденції розвитку української прози для дітей та юнацтва початку ХХІ ст.» Т. Б. Качак [48]. Науковець увиразнює сучасну українську прозу для дітей та юнацтва як самобутній художньо-естетичний феномен та об’єкт наукового дослідження. Сучасна українська письменниця Зірка Мензатюк, яка пише для дітей та юнацтва, говорить, що дане видання – «повна картина!», де можна «детально роздивитися, що ж воно робиться на нашій літературній ниві, які зміни, які тенденції…» [83].

Отже, дитяча література – сукупність творів, призначених для читання дітьми різних вікових категорій, які створені з урахуванням специфіки дитячого сприйняття. Література для дітей є ширшим поняттям, аніж дитяча література – це і література, створена спеціально для дітей, і така, яка створювалася для дорослого читача, але може бути цікавою і зрозумілою певним дитячим віковим категоріям. Література для дітей – завжди цікавий матеріал для дослідження. Це – органічна частина всієї художньої літератури: спільність історичного розвитку, творчого методу та ідейної спрямованості, жанрів, основної тематики, художніх засобів літератури для дорослих і дітей. 

ВИСНОВКИ

У п. 1.1 було проаналізовано досліджені раніше літературознавцяминауковцями дефініції «дитяча література», «література для дітей», «література для підлітків», «література для дітей та юнацтва». На базі проведеного нами аналізу дефініцій за основу визначено поняття «література для дітей». У нашому визначенні: література для дітей – література, написана письменниками для дітей різного віку і цікава й зрозуміла певним дитячим віковим категоріям.

Обраний ракурс дослідження дозволив визначити та простежити найбільші відмінності літератури для дітей як від попередніх етапів розвитку, так і від літератури для дорослих. Тільки з кінця ХХ ст., з розвитком індустріалізації та урбанізації виділився як універсальний феномен, що охоплює і хлопчиків, і дівчат, юнацький вік. Період юності складає частину розгорнутого перехідного етапу від дитинства до дорослості, а саме – від підліткового віку до самостійного дорослого життя. Юність, відносно самостійний період життя, що має власну цінність, тому на сучасному етапі все частіше науковці вживають поняття «література для дітей та юнацтва».

У п. 1.2-1.3 розкрито ретроспективу розвитку літератури для дітей другої половини ХХ – початку ХХІ століття, визначено провідні мотиви, теми, ідеї, образи періоду, який продемонстрував специфічні для цієї літератури тенденції, напрями та жанри. Проаналізувавши жанрову природу сучасних українських прозових текстів для дітей, можна стверджувати, що домінуючими жанрами є повість (у її різновидах) та літературна казка, меншою мірою сучасні українські письменники, які пишуть для дітей та юнацтва, звертаються до великих епічних жанрів, зокрема роману. Для повісті, адресованої дітям, найважливішою є казковість, домінування вигаданого світу над реальним, а також центрування дитячих характерів й дитячого світу, розгортання концепту дитинства. Традиційним у сучасній літературі для дітей та юнацтва вважається синтетичний жанр.

Проведений аналіз літератури для дітей останніх десятиліть ХХ – початку ХХІ ст. переконує в тому, що вона відтворює сучасну культурно-історичну добу та загальні особливості світового літературного процесу зламу століть. З’ясовано, що у другій половині ХХ століття в творах письменників для дітей переважали ідеї патріотизму, дитячого подвигу, вірності та відданості країні та владі, які потім змінилися творами про дітей воєнних і повоєнних років, про шкільну дружбу й перше кохання, про красу батьківщини. Однак творам цього періоду притаманне вже розуміння дитинства як самодостатнього явища, яке не потребувало впливу суспільства, тому письменники намагалися розвивати не штучну зразковість, а дитячу індивідуальність, на заміну авторитаризму попередньої літератури. У магістерській роботі окреслено діяльність таких письменників другої половини ХХ ст., як: Всеволода Нестайка, Івана Багмута, Наталі Забіли, Марії Пригари та інших суто дитячих авторів та тих, хто починав свою творчість дорослою літературою.

Література для дітей – завжди цікавий матеріал для дослідження. Це – органічна частина всієї художньої літератури: спільність історичного розвитку, творчого методу та ідейної спрямованості, жанрів, основної тематики, художніх засобів літератури для дорослих і дітей.

На сучасному етапі література для дітей досягла такого високого розвитку, що виникла необхідність у систематизації праць синтетичного характеру про шляхи і етапи, які вона пройшла, й узагальненні матеріалу щодо творчості окремих письменників, а саме – сучасних українських письменників, які зробили значний внесок у літературу для дітей і в сучасну українську літературу для дітей та юнацтва зокрема.

           

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.                  Авраменко О. Українська література. 5 кл. : підруч. для закл. загальн.

середн. освіти / Oлександр Авраменко. – Вид. 2-е, доопрацьоване відповідно до чинної навчальної програми. – К. : Грамота, 2018. – 256 с.

2.                  Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології ім . Г . С . Костюка НАПН України . – К . : Видавництво «Фенікс», 2015. – Т . ХІІ . Психологія творчості . – Випуск 21. – С. 267- 275.

3.                  Бібліотека української літератури. Мензатюк Зірка Захаріївна .

Біографія [Електронний ресурс] : [УкрЛіб]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=8081 (дата звернення 18.07.2018) –

Назва з екрана.

4.                  Біла І. М. Аналіз особливостей творчого сприймання молодших підлітків / І. М. Біла // Актуальні проблеми психології : Зб. наук. праць Інституту психології ім.. Г.С.Костюка НАПН України . – К: Видавництво «Фенікс», 2011.

     Т.. ХІІ. Психологія творчості . – Вип. 13. – С.79-85.

5.                  Білецька Н. Головне – повірити в диво… / Наталія Білецька. –

Електронний ресурс : [Видавництво Старго Лева]. – Електронні дані. – Режим доступу:           https://starylev.com.ua/club/article/golovne-poviryty-v-dyvo     (дата звернення 18.07.2018) – Назва з екрана.

6.                  Білецький Д. М., Українська дитяча література : для педагогічних інститутів і педагогічних училищ / Д. Білецький, Ю. Ступак. – К. : Рад. школа, 1963. – 263 с.

7.                  Білоус О. Сприймання телевізійних передач дітьми, підлітками, юнацтвом / О. Білоус // Теле- та радіожурналістика . – 2013. – Вип, 12. – С. 274– 283.

8.                  Богданець-Білоскаленко Н. І. Дитяча література. Твори українських письменників ІІ половини ХХ – початку ХХІ століть : навч. посіб. / уклад. Н. І.

Богданець-Білоскаленко. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2011. – 480 с.

9.                  Богданець-Білоскаленко Н. І. Особистість як соціальний індивід на основі освітнього ідеалу / Н. І. Богданець-Білоскаленко // Педагогічний процес :

теорія і практика : зб. наук. праць. – К. : ЕКМО, 2010. – Вип. 3. – Ч.1. – С.48-52.

10.             Богданець-Білоскаленко Н. І. Художнє слово для дитини – духовне джерело формування національних цінностей / Н. І. Богданець-Білоскаленко // Педагогічна освіта : теорія і практика : зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський : ПП Зволейко Д., 2010. – Вип. 5. – С. 89-92.

11.             Бойцун І. Є. Дитяча література [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. Є. Бойцун, С. А. Негодяєва ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка». – Луганськ : ДЗ «Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка», 2013.

     319 с. – Бібліогр.: с. 313-315.

12.             Брандес В. М. Казка як важливий чинник розвитку людства / В. М. Брандес, О. В. Вознюк, М. М. Заброцький. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/8251/97/ (дата звернення

24.07.2018) – Назва з екрана.

13.             Винник Вікторія Мирославівна [Електронний ресурс] : [Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://urccyl.com.ua/doslidnyky-literatury/vynnyk (дата звернення 24.07.2018) – Назва з екрана./

14.             Вовк О. В. Основні завдання української дитячої літератури

(роздуми над проблемою) / О. В..Вовк [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/16570/27-

Vovk.pdf?sequence=1

15.             Вознюк О. В. Місце казки в освітньому процесі / О. В. Вознюк. –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://7promeniv.com.ua/naukovidoslidzhennia-v/mizhdystsyplinarnyi-zhurnal/69-2011-vypusk-3/95-oleksandrvozniuk-mistse-kazky-v-osvitnomu-protsesi.html (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

16.             Герасим'юк Ольга. Чарівна гра в слова або Капетефеха – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/ features41972110 (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

17.             Гнідець У. С. Концептуалізація розуміння сучасної літератури для дітей та юнацтва в світлі наукової критики / Уляна Гнідець // Література. Діти. Час: Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва. Вип. 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – С. 25-35.

18.             Гнідець У. С. Сучасна література для дітей та юнацтва: самобутній феномен в історії розвитку літератури / Уляна Гнідець // Педагогічна освіта: теорія і практика. – 2012. – Вип. 11. – С. 134-140. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2012_11_26

19.             Гоголь Н. В. Дискурс дитячого читання у давній українській літературі / Дискурс у сучасному науковому, соціокультурному та інформаційному просторі: збірник тез доповідей Міжнародної науковопрактичної конференції «Дискурс у сучасному науковому, соціокультурному та інформаційному просторі». 24-25 травня 2013 року. / за заг. ред. професора І. В.

Соколової. – Маріуполь: МДУ, 2013. – C. 198-200. – 259 с.

20.             Гоголь Н. В. Дискурс у сучасному науковому, соціокультурному та інформаційному просторі: збірник тез доповідей Міжнародної науковопрактичної конференції «Дискурс у сучасному науковому, соціокультурному та інформаційному просторі». 24-25 травня 2013 року. / за заг. ред. професора І. В. Соколової. – Маріуполь: МДУ, 2013. – С. 198-200. – 259 с.

21.             Дев'ятко Н. В. «Дискусія з хвостиком» про дівчачі й хлопчачі цінності в житті та літературі [Електронний ресурс] : [Ключ]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/434 (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

22.             Дев'ятко Н. В. Жінки в українській літературі для дітей: стереотипізація образів / Н. В. Дев'ятко // Нива знань. – Cпецвипуск, 2015. – С. 26-27.

23.             Дев’ятко Н. В. Зірка Мензатюк «Дике літо в Криму» / Наталія Дев’ятко [Електронний ресурс] : [Livejournal]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://bookchest.livejournal.com/125370.html (дата звернення

28.09.2018) – Назва з екрана.

24.             Дев'ятко Н. В. Коментар щодо дискусії про молоду літературу на сайті «Буквоїд». «Якість перш за все» ; Що ховається під яскравою обкладинкою? Гендерні стереотипи у сучасній українській літературі для дітей / Н. В. Дев'ятко // Гендерний журнал «Я». – 2014. – № 1 (35). – С. 35-38.

25.             Дев'ятко Н. В. Можливості впливу сучасних жанрів: фантастика, фентезі, казка / Н. В. Дев'ятко // Український Фантастичний Оглядач (УФО), 2009. № 1 (7).

26.             Джей Джи. «Таємниця козацької шаблі» характеристика героїв

[Електронний ресурс] : [Довідник цікавих фактів та корисних знань dovidka.biz.ua]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://dovidka.biz.ua/tayemnitsya-kozatskoyi-shabli-harakteristika-geroyiv/ (дата звернення 27.03.2018) – Назва з екрана.

27.             Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах

[Електронний ресурс]. – 2015. –  №2 (695). – Режим доступу до журн.: https://dyvoslovo.com.ua/archive/02_2015/statya_02/. – Назва з екрана.

28.             Дитяча література. Біографії українських письменників ІІ половини ХІХ – початку ХХІ століття. – К.: КУ імені Бориса Грінченка, 2012. – 92 с.

29.             Дитяча письменниця Зірка Мензатюк: Холодна зброя виклкиає у мене особливий сентимент [Електронний ресурс] : [Друг читача]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://vsiknygy.net.ua/interview/74/.(дата звернення

27.07.2018) – Назва з екрана.

30.             Дитячі казочки Зірки Мензатюк [Електронний ресурс] : [Мала Сторінка]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://mala.storinka.org/ (дата звернення звернення 27.07.2018) – Назва з екрана.

31.             Дроздовський Дмитро. Нова українська школа як школа читання [Електронний ресурс] : [День]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/blog/ suspilstvo/nova-ukrayinska-shkola-yak-shkola-chytannya

(дата звернення 27.07.2018) – Назва з екрана.

32.             Електронні підручники [Електронний ресурс] : [Міністерство освіти і науки України]. – Електронні дані. – Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/pidruchniki/elektronnipidruchniki (дата звернення 24.08.2018) – Назва з екрана.

33.             Заброцький М. М. Казка як засіб та важливий чинник соціалізації підростаючого покоління / М. М. Заброцький, В. М. Брандес, О. В. Вознюк // Педагогічна Житомирщина. – 1999. – № 2. – С. 14–16.

34.             Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] : [Законодавство

України].    –        Електронні дані. –        Режим         доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення 24.08.2018) – Назва з екрана.

35.             Зірка Mензатюк: безпосередньо з дитиною працює вчитель.він, як муляр, будує особистість. А ми, письменники – підмайстри, що подаємо йому матеріал [Електронний ресурс] : [Дивослово]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/13-0317.pdf (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

36.             Зірка Мензатюк: вчити мову може бути весело [Електронний ресурс]

:         [ZIK].          –        Електронні дані. –        Режим         доступу: https://zik.ua/zmi/bbc/2017/12/08/features-42192334_87975     (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

37.             Зірка Мензатюк зустрілась зі своїми прихильниками [Електронний ресурс] : [Національний музей літератури України]. – Електронні дані. – Режим доступу : http://museumlit.org.ua/?p=5389 (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

38.             Зірка Мензатюк про себе та свою творчість [Електронний ресурс] : [Національна бібліотека України для дітей]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=4148 (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана. 

39.             Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році [Електронний ресурс] : [Міністерство

освіти     і    науки    України].    –    Електронні    дані.     –    Режим    доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi

(дата звернення 27.07.2018) – Назва з екрана.

40.             Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн. 2.: Ч. 2 (19601990-ті роки) : Навч. Посібник / За ред. В. Г. Дончика. – К.: Либідь, 1995. – 512 с.

41.             Качак Т. Б. «Дике літо в Криму» – нова повість Зірки Мензатюк

[Електронний ресурс] : [Буквоїд]. – Електронні дані. – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2018/06/05/073344.html (дата звернення 04.07.2018) – Назва з екрана.

42.             Качак Т. Б. Дитяча література: навчально-методичний посібник (для студентів спеціальностей «Початкова освіта», «Дошкільна освіта») / Т.  Б. Качак, Л. М. Круль. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2014. – 236 с.

43.             Качак Т. Б. Діти перехідної епохи у сучасній українській літературі для юних читачів [Електронний ресурс] / Т. Б. Качак // Прикарпатський вісник

НТШ. Слово. –     2016. – № 2.         –        С. 362-372. –        Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2016_2_41

44.             Качак Т. Б Комунікація дитини і світу в сучасній українській прозі для дітей / Т. Качак // Література. Діти. Час. Вісник центру дослідження літератури для дітей та юнацтва. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2011.

     Вип 1. – С. 160-165.

45.             Качак Т. Б. Подолання тематичних табу в сучасній українській прозі для дітей та юнацтва: постколоніальна практика [Електронний ресурс] / Т. Б. Качак // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер. : Філологія.

Літературознавство. – 2014. – Т. 240, Вип. 228. – С. 51-58. – Режим доступу:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2014_240_228_13

46.             Качак Т. Б. Сучасна українська дитяча література: аспекти гендерної інтерпретації [Електронний ресурс] / Т. Качак // Літературне місто. Онлайнбібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=25650

47.             Качак Т. Б. Сучасна українська література для дітей та юнацтва як зміст літературної освіти [Електронний ресурс] / Т. Качак // Гірська школа

Українських Карпат. – 2017. – № 17. – С. 161-165. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2017_17_40

48.             Качак Т. Б. Тенденції розвитку української прози для дітей та юнацтва початку ХХІ ст. [монографія] / Тетяна Качак. – Київ: Академвидав, 2018. – 320 с.

49.             Качак Т. Б. Типологія дитячих образів у сучасній українській реалістичній прозі для підлітків [Електронний ресурс] / Т. Б. Качак // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. – 2015. – № 2. – С. 322-336. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2015_2_30

50.             Качак Т. Б. Українська література для дітей та юнацтва : підручники та посібники / Тетяна Качак. – К. : ВЦ «Академія», 2016. – 352 с.

51.             Керик Оксана. Казкове дитинство / Оксана Керик [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zaxid.net (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана. 52. Кизилова В. В. Дитяча література: стан, проблеми, перспективи / В. В. Кизилова // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст./ Відп. ред. В. А. Зарва. – Донецьк: Тов «Юго-Восток, Лтд», 2009. – Вип. ХХ: Лінгвістика і літературознавство. – С. 236-240.

53.             Кизилова В. В. Дитяча література: стан. Проблеми. Перспективи / В. В. Кизилова // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. – 2006. – № 10 (105). – С. 58-61.

54.             Кизилова В. В. Естетичні реалії сучасної дитячої літератури. Регіональний зріз проблеми / В. В. Кизилова // Слобожанщина: літературний вимір : зб. наук. пр. – Луганськ, 2003. – С. 206-213.

55.             Кизилова В. В. Жанрова специфіка літературної казки. До історії питання / В. В. Кизилова // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка :

Філологічні науки. – 2007. – № 22 (138). – Ч. 2. – С. 66-70.

56.             Кизилова В. В. Жанрово-стильова еволюція прози для дітей та юнацтва другої половини ХХ століття : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.01.01 «Українська література» / Віталіна Володимирівна Кизилова / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2014. – 40 с.

57.             Кизилова    В.      В.      Література для    дітей та      юнацтва      як

поліінтерпретаційний феномен / В. В. Кизилова // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. – 2012. – № 3 (238). – С. 21-30.

58.             Кизилова В. В. Література для дітей та юнацтва: художня специфіка, тенденції інтерпретації / В. Кизилова // Актуальні проблеми української літератури і фольклору. – Донецьк, 2012. – Вип. 17. – С. 10-19.

59.             Кизилова В. В. «Повість для дівчаток» у літературі для дітей та юнацтва ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ століття: специфіка моделювання образів / Віталіна Кизилова // Слово і Час. – 2013. – № 5. – С. 70-76.

60.             Кизилова В. В. Роман як духовно-естетична цілісність та культурноісторичний код / В. В. Кизилова // Вісн. Київ. міжнар. ун-ту. – К., 2002. – Вип.  4.

     С. 223-232.

61.             Кизилова В. В. Українська література для дітей та юнацтва: новітній дискурс : Навчально-методичний посібник. – Старобільськ: Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015. – 236 с.

62.             Кизилова В. В. Українська літературна казка ІІ пол. ХХ ст. у системі фантастичних жанрів / В. Кизилова // Літературознавчі студії. – К., 2012. – Вип.

35. – С. 277-283.

63.             Кизилова В. В. Урбаністичні візії новітньої української авторської казки для дітей / В. В. Кизилова [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/1858/ kixilova%2011%20.pdf?sequence=1&isAllowed=y

64.             Кизилова В. В. Християнсько-релігійний дискурс української прозової літературної казки другої половини ХХ – початку ХХІ століття / Віталіна Кизилова // Мандрівець. – 2012. – № 5. – С. 53-56.

65.             Кизилова В. В. Художня специфіка української прози для дітей та юнацтва другої половини ХХ століття : монографія / В. В. Кизилова ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. – 400 с.

66.             Кизилова Віталіна. «Як я руйнувала імперію» Зірки Мензатюк: авторська модель інтерпретації історичної епохи / Віталіна Кизилова

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://urccyl.com.ua/aktualno/aktualnidumky/item/vitalina-kizilova-jak-ja-ruinuvala-imperiju-zirki-menzatjuk-avtorskamodel-interpretaciji-istorichnoji-epokhi/

67.             Кир’ян        Надія.         Таємниці    Зірки Мензатюк   /         Надія           Кир’ян

[Електронний ресурс] : [Слово просвіти]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2012/03/28/таємниці-зірки-мензатюк/ (дата звернення 22.08.2018) – Назва з екрана.

68.             Коваленко Л. Т. Українська література. 5 кл. : підруч. Для закладів загальної середньої освіти / Л. Т. Коваленко. – Вид. 2-ге, доопр. – К. :

Видавничий дім «Освіта», 2018. – 256 с. : іл.

69.             Копецька Олеся. Як я руйнувала імперію любов’ю / Олеся Копецька [Електронний ресурс] : [Буквоїд]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2014/05/19/095400.html (дата звернення

14.03.2018) – Назва з екрана.

70.             Костюченко В. Літературними стежками. Нарис історії української літератури для дітей ХХ століття / В. Костюченко. – К. : К. І. С., 2009. – 344 с.

71.             Круть Ірина Юріївна : Дослідники літератури / Ірина Юріївна Круть

[Електронний ресурс] : [Центр дослідження літератури лдя дітей та юнацтва]. –

Електронні дані. – Режим доступу: http://urccyl.com.ua/doslidnyky-literatury/krut

(дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

72.             Кундіренко Ганна. Письменниця Зірка Мензатюк: діти – люди зайняті / Ганна Кундіренко [Електронний ресурс] : [ВВС Україна]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://zik.ua/zmi/bbc/2014/12/03/141203_book_2014_menzatyuk_ int_hk_5159

(дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

73.             Лебедівна Л. І. Загадка Гаррі Поттера / Ганна Кундіренко // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2004. - № 4. – С. 86-100.

74.             Лебедівна Л. І. Нові книжки для нових дітей / Л. І. Лебедівна // Книжник review. – 2004. – № 21-22. – С. 35.

75.             Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 c.

76.             Літературний процес: методологія, імена, тенденції [Текст] : збірник наукових праць. – № 9 / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка ; ред. О. Є. Бондарева [та ін.].

                    Київ: Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2017. – (Філологічні науки). – С. 111116.

77.             Літературознавча енциклопедія : У двох томах. Т.1 / Авт.-уклад.

Ю. І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 366. – 608 с.

78.             Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів [та ін.]. – К.: ВЦ. «Академія», 1997. – 752 с.

79.             Марченко Н. П. Книга для дітей в діалозі поколінь / Н. П. Марченко // КОЛО : книгознавчий часопис. – 2014. – № 9. – С. 11-15.

80.             Мацевко-Бекерська Л. В. Наратив як засіб організації просторовочасової конфігурації літературного твору / Л. В. Мацевко-Бекерська // Вісник Львівського університету. Серія : Іноземні мови. – 2011. – Вип. 18. – С. 52-59. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_in_mov_2011_18_8

81.             Мацевко-Бекерська Л. Типологія наратора: комунікативні аспекти художнього дискурсу / Л. Мацевко-Бекерська // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського : збірник наукових праць / за ред. В. Д. Будака, М. І. Майстренко. – Т. 4. Вип. 8.

Філологічні науки. – Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2011. – С. 64-

70.

82.             Мацевко-Бекерська Л. Українська мала проза кінця ХІХ – початку ХХ століть у дзеркалі наратології : монографія / Лідія Мацевко-Бекерська. – Львів : Сплайн, 2008. – 408 с.

83.             Мензатюк З. [Електронний ресурс] : [Facebook]. – Режим доступу:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1949491492010942&set =a. 1562644594028969&type=3&theater

84.             Мензатюк З. Ангел Золоте Волосся / З. Мензатюк ; обкл. К. Штанко.

                    Вид. 2-е, перероб. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 125 с.

85.             Мензатюк З. Арніка : казка / З. Мензатюк ; худож. Є. Попов. – Київ :

Веселка, 1993. – 16 с.

86.             Мензатюк З. Дива українських храмів / Зірка Мензатюк ; дизайн обкл. В. Гіндича. – Чернівці : Букрек, 2015. – 119 с. : іл., фотогр. – Вип. на зам. Держ. ком. телебачення і радіомовлення України за прогр. «Українська книга» 2015 року.

87.             Мензатюк З. Дике літо в Криму / З. Мензатюк. – К.: А-БА-БА-ГАЛА-МА-ГА, 2018. –192 с.

88.             Мензатюк З. Дочка троянди : казка / З. Мензатюк // Літературна Україна. – 2008. – 16 жовтня. – С. 7.

89.             Мензатюк З. Зварю тобі борщику / З. Мензатюк ; намалювала

О. Магеровська. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 59 с.

90.             Мензатюк З. Зелені чари : оповід. для серед. та ст. шк. віку / З. Мензатюк ; худож. Л. Остапенко, О. Бржосніовська, В. Ярош. – Чернівці :

Букрек, 2012. – 174 с.

91.             Мензатюк З. Казочки-куцохвостики / З. Мензатюк ; худож. Хміль. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2012. – 31 с.

92.             Мензатюк З. Катрусині скарби : оповідання для мол. шк. віку / З. Мензатюк ; худож. Н. Сиротюк. – Вид. 2-е. – Чернівці : Букрек, 2015. – 192 c.

93.             Мензатюк Зірка. Київські казки / З. З. Мензатюк. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 112 с.

94.             Мензатюк З. Макове князювання: збірка оповідань: [для дошк. та мол. шк. віку] / З. З. Мензатюк; худож. Т. Є.Семенова. – К.: Школа, 2008. – 48 с.

95.             Мензатюк З. Мільйон мільйонів сестричок : оповідання /

З. Мензатюк; худож. О. Харук. – К.: Лелека, 1999. – 15 с.

96.             Мензатюк З. Таємниця козацької шаблі : пригод. повість /

З. Мензатюк ; іл. І. Ключковської. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. – 159 с.

97.             Мензатюк З. Тисяча парасольок. Казки / Зірка Мензатюк. – К.:

«Веселка», 1990. – 48 с.

98.             Мензатюк З. Український квітник : наук.-попул. Проза : для дітей серед. та ст. шк. віку / З. З. Мензатюк ; літ. ред. І. М. Андрусяк ; передм. І. Білаш.

- 3-тє вид., без змін. – Київ: Грані-Т, 2012. – 64 с.

99.  Мензатюк З. Цикламен : казка / З. Мензатюк // Золотий ключик :

хрестоматія для позакласного і сімейного читання. 1-4 класи / авт.-упоряд. О. М. Фіненко. – Донецьк : «БАО», 2011. – С. 348-352.

100.                     Мензатюк З. Чарівні слова : Казочки про мову / З. Мензатюк – Чернівці: «Букрек», 2016. – 48 с.

101.                     Мензатюк З. Як я руйнувала імперію / Зірка Мензатюк. – Львів :

«Видавництво Старого Лева», 2014, – 272 с.

102.                     Мензатюк Зірка Як автобус мандрував : Казка / З. Мензатюк 

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portfel.info/dir/m/menzatjuk _zirka/jak_avtobus_mandruvav/37-1-0-3027 (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

103.                     Михайлин І. Л. Світ дитини в літературі : Рецензія на кн.: Кизилова В. В. Художня специфіка української прози для дітей та юнацтва другої половини ХХ століття : монографія / В. В. Кизилова. – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. – 400 с.

104.                     Мойшевич А. Зірка Мензатюк презентує повість «Дике літо в Криму» [Електронний ресурс] : [Друг читача]. – Електронні дані. – Режим доступу:  https://vsiknygy.net.ua/news/52266/ (дата звернення 14.08.2018) – Назва з екрана.

105.                     Навчальні плани і програми [Електронний ресурс] : [Міністерство освіти і науки України]. – Електронні дані. – Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/dlya-fahivciv/navchalni-planii-programi (дата звернення 14.08.2018) – Назва з екрана.

106.                     Найкращі дитячі книжки за вибором читачів [Електронний ресурс] :

[Yakaboo.ua].         –         Електронні         дані.         –         Режим         доступу:

https://blog.yakaboo.ua/найкращі-дитячі-книжки-за-вибором-чит (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

107.                     Наукові      записки       Бердянського       державного      педагогічного

університету. Філологічні науки : [зб. наук. ст.] / [гол. ред. В. А. Зарва]. – Бердянськ : ФО-П Ткачук О. В., 2015. – Вип. V. – 412 с.

108.                     Нова українська школа –  це школа для життя у XXI столітті» – інтерв'ю з міністром освіти і науки України огляд [Електронний ресурс] : [Громадське]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://hromadske.ua/ posts/nova-ukrainska-shkola-tse-shkola-dlia-zhyttia-u-xxi-stolitti-interviu-zministrom-osvity-i-nauky-ukrainy (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

109.                     Овдійчук Л. М. Дитяча література. Модульний курс для студентів філологічних факультетів: навчально-методичний посібник. – Рівне, 2007. – 304 с.

110.                     Огар Е. І. Сучасна дитяча книга як національний культурний продукт / Е. І. Огар // Поліграфія і видавнича справа. – 2014. – № 1-2. – С. 3- 8. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2014_1-2_2

111.                     Олійник Є. Дерадянізація починається з дитячої літератури

[Електронний ресурс] : [Радіо Свобода]. – Електронні дані. – Режим доступу:  https://www.radiosvoboda.org/a/25351437.html (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

112.                     Організація творчого сприймання на різних вікових рівнях :

методичні рекомендації / В. О. Моляко, І. М. Біла, Н. А. Ваганова та ін. ; [заред. В. О. Моляко]. – К.: Педагогічна думка, 2015. – 57 с.

113.                     Папуша О. М. Дитяча література як маргінес літературознавчої теорії: до проблеми конституювання об’єктів наукового дискурсу /

О. М. Папуша // Слово і час. – Київ: Науковий журнал інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та національної спілки письменників України. – 2004, № 12. – С. 20-27.

114.                     Папуша О. М. Теоретичний дискурс дитячої літератури: у пошуках об’єкта / О. М. Папуша. – Вісник НУ імені Івана Франка, Львів, 2002. – С. 172183.

115.                     Перетята О. С.     «Київські    казки»         З. Мензатюк:      особливості

зображення образу міста у дитячій літературі кінця ХХ – початку ХХІ століття / О. С. Перетята // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. – 2011. – № 1(січень). – С. 85-93.

116.                     Перетята О. C. Творчість З. Мензатюк і українська дитяча література кінця ХХ початку ХХІ століття в контексті цивілізаційних зрушень сьогодення / Олеся Сергіївна Перетята // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – 2011. – Вип. 15. – С. 202-206. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spml_ 2011_15_49 (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

117.                     Перетята О. С. Переосмислення одвічних проблем людського буття у літературній казці Зірки Мензатюк у контексті світоглядного відображення народу: міфо-фольклорний дискурс / О. С. Перетята // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. – 2010. – № 11(червень). – Ч. 1. – С.

168-176.                              –                              Режим                              доступу:

http://dspace.ltsu.org/bitstream/123456789/204/1/%E2%84%96%2011_198_2010_%

D0%A4%D0%9D.pdf

118.                     Перетята О. С. Проблема національної ідентичності в українській дитячій літературі кінця ХХ – початку ХХІ століття у естетичному та психологічному дискурсах (на матеріалі творчості З. Мензатюк) / О. С. Перетята // Наукові праці : наук.-метод. журн. – Т. 168. – Вип. 156 (Філологія.

Літературознавство). – Миколаїв : ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – С. 98 – 104.

119.                     Перетята О. С. Творчість Зірки Мензатюк і українська дитяча література другої половини XX – початку XXI століття : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук : спеціальність 10.01.01 Українська література / Олеся Сергіївна Перетята / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. – Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького.

120.                     Перетята О. С. Типологічні особливості пригодницької повісті як своєрідної жанрової форми / О. С. Перетята // Наука и мир в языковом пространстве : сборник научных трудов ІІ Республиканской очно-заочной научной конференции (23 ноября 2016 г., Макеевка) / редкол. : Е. В. Горохов, Н. М. Зайченко и др. – Макеевка : ДонНАСА, 2016.

121.                     Перетята О. С. Українська дитяча література другої половини ХХ – початку ХХІ століття: творчість Зірки Мензатюк [монографія] / О. С. Перетята, Т. С. Пінчук. – Луганськ : Глобус, 2014. – 200 с.

122.                     Перетятая О. С. Особливості використання елементів вербальної магії в тектовій площині казок З. Мензатюк / О. С. Перетятая // Мовна парадигма східнослов’янських мов: матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції (22 квітня 2016 р.). – Луганськ: Вид-во ГУ ВПО ЛНР «Луганський державний університет імені Тараса Шевченка», 2016.

123.                     Перетятая О. С. Реміфологізація традиційних казкових сюжетів у творчості Зірки Мензатюк / О. С. Перетятая // Язык и литература в контексте культуры и межкультурной коммуникации: сборник научных трудов. Вып. 2 / ред. А. С. Клименко. – Луганск: Изд-во ГУ ВПО ЛНР «Луганский государственный университет имени Владимира Даля», 2016.

124.                     Письменниця, яка народилася в Мамаївцях, номінована на премію Ліндгрен [Електронний ресурс] : [ACC інформаційне агенство ]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://acc.cv.ua/news/chernivtsi/ pismennicya-yakanarodilasya-v-mamayivcyah-nominovana-na-premiyu-lindgren-5481      (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

125.                     Погляд на дитячу літературу (замітки на полях) // Книжковий клуб плюс, 2006. – №7-8. – С. 13.

126.                     Програми для загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] : [МОН України]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi (дата звернення 24.08.2018) – Назва з екрана.

127.                     Радомська Ольга. Зірка Мензатюк: вчити мову може бути весело /

Ольга Радомська [Електронний ресурс] : [BBC Україна]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/features-42192334 (дата звернення

14.03.2018) – Назва з екрана.

128.                     Рідкоус М. «Ритуал» Марини і Сергія Дяченків: філософська казка про останнього дракона та некрасиву принцесу / М. Рідкоус [Електронний ресурс] : [BOKMAL]. – Електронні дані. – Режим доступу:https://bokmal.com.ua/books/dyachenki-ritual/ (дата звернення 17.03.2018) – Назва з екрана.

129.                     Садула Ірина. Зірка Мензатюк «Зварю тобі борщику» [Електронний ресурс] : [Читай]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://chytayua.com/blog.php?id=485 (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

130.                     Садула-Боднар Ірина. Талановита і щира Зірка Мензатюк [Електронний ресурс] : [Гарний настрій]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://www.nastriy.net/news/talanovita-i-shchira-zirka-menzatyuk/ (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

131.                     Салюк Б. А. Типологія традиційних образів дитини-бешкетника у художніх творах для дітей і про дітей [Текст] : дис. канд. філол. наук : 10.01.05 – порівняльне літературознавство / Богдана Анатоліївна Салюк; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка ; наук. кер. Н. З. Кучма. – Тернопіль, 2011. – 186 с.

   [Електронний варіант]. – Бібліогр.: с. 167-194.

132.                     Сергєєнкова О. П. Вікова психологія / О. П.Сергєєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова та ін. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 376 с.

133.                     Січкар О. Історія, стан і перспективи розвитку української літератури для дітей і про дітей / О. Січкар // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 18. – К. : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2010. – С. 197-201.

134.                     Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Вибрані твори в 5-ти т. Т. 1. – К.: Радшкола, 1976. – С. 403-478, С. 450.

135.                     Сучасна дитяча проза України. Популяризація творчості сучасних країнських дитячих письменників: Методичні рекомендації бібліотекарям / укладач Л. В. Данилова; Запорізька обласна бібліотека для дітей «Юний читач».

   Запоріжжя, 2017. – 12 с.

136.                     Сучасна література для дітей : огляд [Електронний ресурс] :

[Національна бібліотека України для дітей]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=5828 (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

137.                     Таємниця козацької шаблі : Довідник цікавих фактів та корисних знань [Електронний ресурс] : [© dovidka.biz.ua]. – Електронні дані. – Режим доступу:  http://dovidka.biz.ua/tayemnitsya-kozatskoyi-shabli-harakteristika-geroyiv/

(дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

138.                     Тисовська Н. Як козаки дитячу літературу рятували (Про видання дитячої літератури в країні) / Н. Тисовська // Книжковий клуб плюс. – 2006. – №7-8. – С. 25.

139.                     Усатий А. Уміння сприймати і осмислювати художній твір // Дивослово. – 2002. – № 6. – С. 24-26.

140.                     Фасоля А. М. Модель дитячого читання у ХХІ столітті / Наукові праці Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені

В. О. Сухомлинського. Вип. 3. Науково-методичні та організаційні засади інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України: стан та перспективи / НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка Україниім. В. О. Сухомлинського ; [редкол.: Л. А. Дубровіна, В. А. Вергунов, Т. І. Ківшар (голова), Л. Г. Петрова, Г. П. Пустовіт, П. І. Рогова (заст. голови), Т. В. Добко, О. М. Яценко, Я. Є. Сошинська]. – К. : Нілан-ЛТД, 2012. – С. 358-370. – 373 с.

141.                     Халін В. Взаємозв’язок сприймання та аналізу епічного твору. // Українська мова і література в школі. – 2006. - №6. – С. 27-29.

142.                     Халін В. До проблеми художнього сприймання творів літератури // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №5. – С.5-7.

143.                     Халін В. Структура і особливості художнього сприймання. // Українська мова і література в школі. – 2005. - №4. – С.34-37.

144.                     Хороб С. І. Методологічні концепції інонаціонального буття літературно-мистецького твору / С.І. Хороб // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. – Івано-Франківськ, 2003. – С.10-18.

145.                     Хороб С. І. Слово – образ – форма: у пошуках художності : літературознавчі статті і дослідження. – Івано-Франківськ : Плай, 2000. – 200 c.

146.                     Хороб С. І. Українська література: збірник тестів для абітурієнтів, які

поступають на спеціальність «Українська мова та література», «Початкове навчання» / Є. М. Баран, С. І. Хороб, М. Б. Хороб, В. Я. Чобанюк та ін. – ІваноФранківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2005. – 174 с.

147.                     Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1, 2 класах серії «Шкільна бібліотека» / укладач Тетяна Стус. – Львів:

Видавництво Старого Лева, 2016. – С. 40. – 160 с.

148.                     Цалапова О. М. / Дослідники літератури [Електронний ресурс] :

[Центр дослідження літератури лдя дітей та юнацтва]. – Електронні дані. – Режим доступу:  http://urccyl.com.ua/doslidnyky-literatury/calapova/ (дата звернення 14.03.2018) – Назва з екрана.

149.                     Чайдак Д. О. Інтерактивні вправи до повісті "Таємниця козацької шаблі" Зірки Мензатюк [Електронний ресурс] : [На урок]. – Електронні дані. – Режим    доступу:     https://naurok.com.ua/interaktivni-vpravi-do-povisti-taemnicyakozacko-shabli-zirki-menzatyuk-56090.html

150.                     Чайдак Д. О. Книга в житті дитини. Виховання у дітей інтересу до читання / Д.О. Чайдак // Обдаровані діти – інтелектуальний потенціал держави :

матеріали             Міжнародної             науково-практичної             конференції, 

2-8 липня 2018 року. – К. : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2018. – С. 282-288. – 330 с.

151.                     Чайдак Д. О. Методичні парасольки до казок Зірки Мензатюк

[Електронний ресурс] : [На урок]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/metodichni-parasolki-kazka-z-menzatyuk-tisyacha-parasolok50878.html

152.                     Чайдак Д. О. Світ дитини в творчості Зірки Мензатюк / Д. О. Чайдак // Студентський науковий збірник «Науковий потенціал молоді: філологічні пошуки» (Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра

Довженка, квітень 2018 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: firstrung.at.ua/2017-2018/chajdak-d.o-stattja.docx

153.                     Чайдак Д. О. Урок позакласного читання в 5 класі з теми «Полікультурність як добросусідство культур у повісті Зірки Мензатюк «Дике літо в Криму»» [Електронний ресурс] : [На урок]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/polikulturnist-yak-dobrosusidstvo-kultur-u-povistizirki-menzatyuk-dike-lito-v-krimu-62142.html

154.                     Чайдак Д. О. Урок української літератури в 5 класі з теми «Історичне

минуле нашого народу»: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»: Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України.

Фантастичне і реальне в ній [Електронний ресурс] : [Осітній портал SUPERUROK.UA.com]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://super.urokua.com/konspekt-uroku-z-ukrayinskoyi-literaturi-dlya-5-klasu-do-temi-zirkamenzatyuk-tayemnitsya-kozatskoyi-shabli/

155.                     Чайдак Д. О. Урок української літератури в 5 класі з теми «Історичне

минуле нашого народу»: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»:

Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини [Електронний ресурс] : [Осітній портал SUPER-UROK.UA.com]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://super.urok-ua.com/konspekt-uroku-z-ukrayinskoyi-literaturi-dlya-5-klasu-dotemi-zirka-menzatyuk-tayemnitsya-kozatskoyi-shabli-istorichne-minule-nashogonarodu-v-zhitti-suchasnoyi-lyudini/

156.                     Чайдак Д. О. Урок української літератури в 5 класі з теми «Історичне минуле нашого народу»: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»: Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі (5 клас. Українська література)

[Електронний ресурс] : [Шкільне життя]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://www.schoollife.org.ua/644-2018/

157.                     Чайдак Д. О. Урок української літератури в 5 класі з теми «Історичне минуле нашого народу»: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»: Екзотика старовинних українських замків. [Електронний ресурс] : [АБЕТКАland]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://abetkaland.in.ua/ zirka-menzatyuk-tayemnytsyakozatskoyi-shabli/

158.                     Чайдак Д. О. Уроки української літератури в 5 класі з теми «Історичне минуле нашого народу»: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» . [Електронний ресурс] : [На урок]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/ukra-nska-literatura-5-klas-istorichne-minule-nashogo-naroduzirka-menzatyuk-taemnicya-kozacko-shabli-4-god-68739.html

159.                     Чайдак Д. О. Формування дитячої особистості на прикладі творів Зірки Мензатюк / Д.О. Чайдак // Наука та освіта: ключові питання сучасності [текст]: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 18 травня 2018 року у м. Чернігів: зб. наук. праць «ΛΌГOΣ» / відп. за випуск Голденблат М.А. // ГО «Європейська наукова платформа». – Обухів: Друкарня «Друкарик» (ФОП

Гуляєва В.М.), 2018. – Т.11. – С. 44-50. – с.136. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrlogos.in.ua/documents/ 18_05_2018_425.pdf

160.                     Чайдак Л. В. Нетрадиційні уроки інформатики в 9 класі

[Електронний ресурс] : [Pandia]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://pandia.ru/text/79/495/53407.php

161.                     Чому так складно писати для підлітків? [Електронний ресурс] : [Видавництво Грані-Т]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://old.grani-

t.com.ua/ukr/news/1463/ (дата звернення 23.05.2018) – Назва з екрана.

162.                     Шалагінов Б. Б.. Дитинство і література: постмодерна візія / Борис Шалагінов // «Всесвітня література в школах України», 2015. – № 11. – С. 2- 6.

163.                     Шулькова К. І. Тенденції розвитку дитячої літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття// Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. – 2015. – Випуск V . – С. 294-303.

164.                     Шумило Н. М. Під знаком національної самобутності : Українська художня проза і літературна критика кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Наталія

Микитівна Шумило ; відп. ред. П. М. Федченко. – К.: Задруга, 2003. – С. 239. – 354 с.

165.                     Як я руйнувала імперію (Аудіо) [Електронний ресурс] : [Українське радіо : Вислови свою думку]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://nrcu.gov.ua/chytannia_zvuk1 (дата звернення 28.08.2018) – Назва з екрана.

166.                     Волынская И. Ведьмин дар / И. Волынская, К. Кащеев. – Харьков :

Книжковый клуб «Клуб семейного досуга», 2007. – 288 с.

167.                     Детская литература // Литературная энциклопедия: В 11 т. – М., 1929-

1939. – Т. 3. – М.: Изд-во Ком. Акад., 1930. – С. 222–223.

168. Michael Cart. Young Adult Literature: From Romance to Realism. –

Chicago: Аmerican Library Association, 2010. – 242 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=un4RJ8rOTTgC&pg=

PA5&dq=Young+adult+literature+and+culture&hl=en&ei=BJXJTri3C4Hg0QHljI0w

&sa=X&oi=book_result&ct=result#v=onepage&q=Young%20adult%20literature%2

0and%20culture&f=true

pdf
Додано
17 липня
Переглядів
221
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку