Поняття. УГГ- відкрита громадська правозахисна організація України, для сприяння виконанню Гельсінських угод створена 9 листопада 1976 року.

ПРАВОЗАХИСНИК- ОСОБА, ЯКА СПОВІДУЄ ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВ ЛЮДИНИ АБО ДЛЯ ЯКОЇ ПРАВОЗАХИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ Є ПРОФЕСІЄЮ.

Розрядка міжнародної напруженості - тимчасове ослаблення протиборства між наддержавами США та СРСР.

Рівно 48 років минуло від часу підписання Гельсінського Заключного

Акту, від якого розпочинає свій відлік правозахисний рух у Радянському Союзі та Україні зокрема. Нині у пострадянських країнах Гельсінські спілки є одними з найавторитетніших правозахисних організацій.

-Видання заяв, меморандумів, бюлетнів.

-Передання інформації про порушення прав людини міжнародним правозахисним

-Контакти з аналогічними групами в інших країнах.

-Ознайомити громадськість з Декларацією прав людини.

-Сприяти виконанню статей Заключного Акту з питань безпеки та співробітництва в Європі.

-Реалізувати право України бути предоставленою окремою делегацією на міжнародних нарадах щодо виконання Гельсінських угод.

-Акредитувати в Україні представників іноземної преси.

-Ознайомити спільноту з фактами порушення прав людини в Україні.

Репресії щодо членів УГГ

-23 члени УГГзасуджені на різні строки ув’язнення. У 1984-1985 р.р. в ув’язненні померли В. Стус, О. Тихий, В. Марченко, Ю. Литвин.

-шість учасників позбавлені радянського громадянства.

Юрій Литвин

Результати діяльності

-Формально УГГ ніколи не була розпущена.

- 1988 р. на основі УГГ  виникла Українська Гельсінська Спілка

На цьому фото, вже 19 листопада, біля Київського національного університету домовину поета Василя Стуса тримають колишні політв’язні. На світлині: Левко Лук'яненко (ліворуч) і Михайло Горинь

Радянські закони були такими, що не дозволяли забирати тіла в’язнів до завершення їхнього терміну ув’язнення. Тож певний час Олекса Тихий був похований у російській Пермі на кладовищі «Сєвєрноє», а Юрій Литвин і

Василь Стус поблизу Кучина, в селі Борисові, під стовпчиками з номерами .

Окрім того, ексгумацію забороняли проводити й через нібито загрозу погіршення санітарно-епідемічної ситуації, про що згадує один із організаторів перепоховання, також колишній політв'язень Василь Овсієнко. Врешті-решт вивезення тіл Стуса, Литвина і Тихого на батьківщину таки вдалося домогтися.

 Київ, Байкове кладовище, 19 листопада 2009 року