До Дня пам'яті та примирення: "Пам’ять вічно жива»

До Дня пам'яті та примирення: "Пам’ять вічно жива»

   (Звучить мелодія "Журавлі".) На тлі мелодії на сцену виходять дівчата та хлопці, одна з дівчат запалює свічку.

1 учень. Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного.

 Із ненависного, злісного грому,

 Який на світанку вигнав із дому.

2 учень. І шипить у ставку гаряче залізо,

 І полум’я дике шугає над лісом...

 І мама мовчазно-бліді, мов стіна...

 І тато поволеньки кажуть: “Війна!”

3 учень. Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари.

 1 ведучий. Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р. Того вікопомного вересневого дня гітлерівська Німеччина напала на мирну Польщу.

2 ведучийЦя іскра швидко перетворювалася у світову пожежу. Для нашої Батьківщини ця страшна війна розпочалася далекого 17 вересня 1939 року, коли сталінська Червона армія за таємною згодою з гітлерівською Німеччиною захопила землі Західної України та принесла на своїх кривавих багнетах нелюдські страждання. У недільний ранок 22 червня 1941 року у вогняному смерчі Другої Світової війни запалала вся Україна... 

(Звучить тиха музика, на зміну тихій музиці приходять звуки війни (сирена, кулеметні черги, зриви, вибухи, на середину сцени виходять два учні - хлопець і дівчина)

Хлопець: Не пускали мене воювати

            Яблуневі, вишневі сади,

            Не хотіла і мати пускати,

            Але тихо сказала:

Дівчина: Іди!..

 Хлопець: Подивилась у вічі:

 Дівчина: Бо треба...

Хлопець: Вже на заході грізно гуло,

              І, як хмара вечірнього неба,

              Серед поля лежало село.

              Причувалися стогони й дзвони,

                  Що віщують навалу біди.

             При дорозі джерельце бездонне

            Стукотіло, як серце:

Дівчина: Іди!..

Хлопець : На шляху шикувались солдати,

                   На травиці – сльоза чи роса...

                    І стояла на вигоні мати,

                   А за нею – поля й небеса.

Ведучий 1: Наказ фюрера германської армії від 16 вересня   41-го року.

Ведучий 2:“Щоб задушити невдоволеність людей і затвердити авторитет германської влади, необхідно при першому ж приводі застосовувати найжорстокіші міри. Війська мають право і зобов’язані застосовувати в цій війні будь-які засоби без обмежень, також проти жінок, дітей, якщо тільки це сприяє успіху.

Ведучий 1: Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Бухенвальд та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонівчоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства щене знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.

Ведучий 2: Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих... Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом.

Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...

Ведучий 2: Скільки життів забрала та страшна війна! Скільки доль зруйнувала вона!

(Звучить пісня „Степом, степом”)

Ведучий 1: У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил.

Ведучий 2: Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр.: загинуло понад 8 млн українців (це кожен 5-й), зруйновано 718 міст, 28 тисяч сіл, 1418 днів та ночей ішли війська вогненними дорогами війни,1225 днів українська земля боронила свою територію

(відеоролик “Втрати України у ІІ світовій війні”)

Пісня маки червоні

Ведучий 1. Хвилина мовчання… Найдовша хвилина… найтихіша, найсумніша. Перед трагічною хвилиною мовчання говорити важко. Але я хочу звернути вашу увагу на таке. Якби кожного із хто загинув у роков ІІ світової війни вшанувати однією хвилиною памяті, то людство мовчало б 55 років.

Ведучий 2. Солдатські душі… Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині. Вшануємо хвилиною мовчання тих, кого в нас відібрала така далека Друга світова… та війна, яка зараз триває на сході нашої країни.

МЕРТОНОМ (хвилина мовчання)

Ведучий 2: Сьогодні Україна знову у вогні, на буремному сході нашої держави знову ллється кров українців, які мужньо захищають рідну землю від агресора. Але ми віримо, що прийде перемога. Пам'ятаємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає.

Учень 1: Сьогодні я молюсь за Україну,

За всіх померлих і за всіх живих,

Сьогодні я молюсь за батька й брата,

За чиюсь матір і її синів.

Учень 2: Я прошу не багато, й не мало,

Кожен вечір молюсь всім святим

Щоб нещастя тебе не спіткало.

Щоби Янгол закрив от біди,

Над тобою розправивши крила,

І щоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила.

Ясним ранком, та днем дощовим,

Я шепочу у синєє небо:

«Повертайся, будь ласка, живим,

Батьківщина чекає на тебе.»

Учень 1: Господи! Благослови Україну й усі родини наші.

  Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.

Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,

що хочуть поневолити нас.

Дай нам, Боже, жити вільним життям.

Дай кращу долю нашому народу,

Дай нам єдність, мир і спокій.

Господи, збережи Україну!

Учень 2: Слава Україні!!!

ВСІ: Героям слава!!!