До Дня пам'яті жертв Голодомору (казка "Полонені колоски" для учнів початковоі школи)

"Колоски, полонені голодом"Казка для учнів початкової школи до Дня пам’яті жертв Голодомору. Мета казки: Познайомити дітей з трагічними подіями Голодомору: Описати голод як страшне явище, яке забрало життя багатьох людей, у тому числі й дітей. Виховати повагу до пам'яті жертв: Підкреслити важливість пам'ятати про Голодомор та вшановувати пам'ять тих, хто від нього постраждав. Розвинути співчуття та емпатію: Допомогти дітям зрозуміти, що таке голод і як він впливає на людей. Підкреслити силу єдності та взаємодопомоги: Показати, що навіть у найскладніші часи важливо підтримувати один одного.

Колись в Україні було дуже важко. Люди були дуже голодні, бо не було їжі. Це була велика біда, яку називають Голодомором. Українці – дуже сильний народ. Хоча було важко, вони не здавалися і допомагали один одному. Ми пам'ятаємо про цю біду, щоб вона ніколи не повторилася. Голодомор – це була дуже страшна трагедія, коли люди вмирали з голоду. Це сталося тому, що злі люди хотіли забрати в українців їхню землю і зерно. Багато людей допомагали один одному, ділилися останнім шматком хліба. Це робило їх сильними і єдиними. Ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору, щоб ніколи не забути про цю трагедію і щоб ніколи такого не повторилося."

Колись у далекому краї був народ Колоскових. Народ був дуже винахідливим та сміливим. У них було добре серце та віра у себе.

Колоскам завжди було весело. Вони часто влаштовували великі свякування,з танцями та пригощали всіх гостей та жителівсвоєі краіни.

Злій Чаклунці дуже не подобались ці веселощі. Тож вона закляла іх так, щоб вони залишались маленькими, і не могли рости, втрачаючи свої сили та здатністьдопомагати людям, нести радість та найголовніше-давати іжу.

Тож злі чари зпрацювали і над народом Колоскових назріла чорна пітьма. Слабкість, виснаженність, голод.. Колоскові більше не веселились тане співали пісень.., бо були дуже слабкими..

Але в одній сім’ї був маленький шибеник Колосок, який вирішив не здаватись та допомогти своєму народу. Тож він вирушив у подорож.

На своєму шляху він зустрів СУПЕРГЕРОЇВ-найкращих друзів Сонця та Місяця. Вони були всемогучими. В дитинстві мама розповідала Колоску казки про них.

Разом вони відправились на пошуки Чаклунки. Щоранку Сонце ласкаво пестило Колоска своїми теплими промінчиками, допомагаючи йому рости і міцнішати. Без сонечка він не міг би отримати необхідну енергію, щоб вирости великим і сильним. Коли сонце ховалося за обрій, на небі з'являвся місяць. Він ніжно світив на шлях,заспокоюючи Колоска і допомагаючи йому відпочити перед новим днем.

Разом вони знайшли Чаклунку і зрозуміли,що вона була така зла через те, що не мала що їсти.

Тож наші супергероі допомогли старенькій. Принесли ій іжу. Після чого Чаклунка відмовилась від свогозакляття.

Чаклунка-голод перетворилась на добру фею, яка допомагала людям всілякими чарами.

Так Колосок став справжнім героєм,який врятував світ від голоду та злого чаклунства. Та навчив всіх, що,навіть, найзліший можезмінитись, якщо йому допомогти та підтримати. А добро завжди перемагає зло, якщо вірити в себе і свої сили.