Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Скарби культури Ренесансу.

Про матеріал
Поурочний конспект з всесвітної історії 8 клас на тему "Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Скарби культури Ренесансу. "
Перегляд файлу

Тема. Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Скарби культури Ренесансу.

Мета: ознайомити учнів з добою європейського Відродження, її хронологічними межами, розкрити особливості епохи Відродження та її значення для європейської і світової культури; дати загальний огляд літератури та мистецтва відродження, схарактеризувати сутність духовно-культурного перевороту періоду Відродження, ознайомити учнів із найвідомішими творами й митцями доби;підготувати учнів до сприйняття творів представників цієї епохи; розвивати навички узагальнення та систематизування вивченого матеріалу,сприймання на слух матеріалу та складати конспект; сприяти виявленню зацікавленості спадщиною Ренесансу; виховувати моральні якості особистості. 

Обладнання: портрети видатних гуманістів Ренесансу, репродукції картин доби Відродження, мультимедійна дошка, комп’ютер.

Тип уроку: інтегрований урок-дослідження (світова література, історія, географія, художня культура)  

 

Хід уроку

 

Епіграф:

Хай нащадки одержать від нас

дещо подібне до того, що нам

самим лишилося від наших

предків.

Данте

І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Підготовка до сприйняття теми уроку.

  1. Вступне слово вчителя про епоху європейського Відродження.

Сьогодні,діти, я пропоную вам поринути у цікаву подорож епохою, яка була чи не найбільш значущим періодом в історії мистецтва та подарувала світові цілу плеяду геніїв.

Демонстрація відеоролика («Доба Відродження»)

В історії людської цивілізації є епохи, що спалахують, мов зорі, і вже ніколи не згасають, посилаючи нащадкам яскраве світло. П'ять віків віддаляє нас від того великого часу, коли людство у своїх вчинках,  більше не сподіваючись на бога, зважилося розраховувати на себе. Почалася епоха повільного, але невпинного згасання Середньовіччя. Втрачала свою привабливість спосіб життя і культура лицарства. «Осінню Середньовіччя» назвав цей час один з істориків. Зароджувалася нова епоха. Це було пробудження від тисячолітнього сну середньовіччя, повернення до повноцінного життя. Це була доба сміливих мореплавців і шукачів пригод, які відкривали невідомі землі, час релігійних війн, епоха нового покоління вчених.

Такою яскравою зіркою в історія людської цивілізації стала епоха Відродження.. Доба Відродження вражає нестримним злетом фантазії, величним піднесенням духу, вірою у творчі можливості людини.

Отже тема уроку: Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Скарби культури Ренесансу.

Мета нашого уроку-зрозуміти, які ж  саме зміни відбулися у Західній Європі в світоглядно-естетичному плані; що саме зумовило небувалий розквіт науки, мистецтва, філософії, політики, пізнання світу(географічні відкриття); яке місце у цьому процесі відводилося людині, чому так гостро постало питання про людську гідність; чому ідейною домінантою цього часу  став гуманізм. Ми познайомимося з добою європейського Відродження, її хронологічними межами, розкриємо особливості епохи Відродження та її значення для європейської і світової культури; познайомимося із особливостями літератури, архітектури, живопису доби; підготуємося до сприйняття творів представників цієї епохи. Оголошення епіграфа уроку.

Наш урок сьогодні має форму інтегрованого уроку.

Інтегрований урок означає урок об’єднаний з декількох тем, предметів або видів діяльності навколо однієї теми.

На уроці ми маємо експертів з історії, науки та культурології(це наші вчителі). Саме вони допоможуть нам у вивченні нової теми та дадуть необхідну та дуже цікаву інформацію. На уроці також присутні юні знавці, це ви, учні 8 класу, які отримали випереджувальні завдання. Уважно слідкуйте за ходом уроку і в кінці нашого заняття ми визначимо з якими шкільними предметами ми поєднали  світову літературу та чи було це корисно для нас. Демонстрація презентації

 

І ще на уроці ми маємо дослідницьке завдання: прослідкувати, які нові риси світогляду почали домінувати в добу Відродження порівняно з середніми віками?

До слова запрошуємо експерта в області історії:

 

2. Періодизація епохи Відродження.

Слово «відродження» сигналізує про те, що йдеться не про появу на світ (народження), а про відновлення чогось, що існувало раніше. Слово «відродження» - італійське, як термін почало вживатись в 1550 році. На Заході цю епоху стали називати Ренесансом (що французькою означає розквіт).

Виділяють кілька етапів розвитку епохи Відродження (запис в зошит).

І. Проторенесанс – друга половина ХІІІ – перша половина ХІV ст..

ІІ. Раннє Відродження – друга половина ХІV – ХV ст..

ІІІ. Високе Відродження – кінець ХV – початок ХVІ ст..

ІV. Пізнє Відродження – ХVІ ст..

До сьогоднішнього уроку ви готували повідомлення про видатних митців епохи Відродження. Урок ми проведемо у формі усного журналу.

 

ІІІ. Перша сторінка нашого усного журналу називається «Гуманісти епохи Відродження».

Перша група учнів.

Демонстрація презентації «Гуманісти епохи Відродження» під час виступів учнів

Перший знавець.

Слайди 1, 2

Відродження (або Ренесанс) – це широкий ідеологічний і культурний рух, що виник у країнах Західної Європи у процесі їх переходу від середніх віків до нового часу.

Слайд 3

Зараз ви маєте змогу побачити «Порівняльну таблицю епох Середньовіччя та Відродження»

Передовий світогляд епохи Відродження називали гуманізмом (від латинського «людський»).

Слайд 4

Гумані́зм — течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, яка визнає людину найвищою цінністю у світі, де здійснюється повага до гідності та розуму людини, право на щастя в житті, вільний вияв природних почуттів і здібностей.

Другий знавець. Гуманізм, як ми його розуміємо тепер (любов до людини, доброта) і гуманізм у тодішньому значенні дещо різняться, хоча мають багато спільного і передовсім — витоки.

Тоді гуманістами називали людей, які вивчали не науки про божественне (studia divina — науки божественні), як у середньовіччі, а науки про людину (studia gumanitatis — науки людські). Але з часом ця назва набирає широкого змісту і визначає вже всю систему поглядів і переконань передових людей Ренесансу. Вивчення античності в цю епоху посилюється, але перестає бути для гуманістів самоціллю. Вони відкрили в античності її «людський зміст», живий інтерес до людини, до всього земного.

 

Третій знавець. Гуманісти повстали проти втручання церкви в політичне життя і культуру. Вони виробили новий тип мислення, заснований на розумі, досліді і реалістичному ставленні до світу. У центрі уваги гуманістів стоїть людина.

Слайд 5

Основні ідеї Гуманізму:

  • право кожної лудини на всебічний розвиток;
  • Людина  - найвища цінність, найкраще творіння Бога;
  • ідеал гуманістів – «універсальна людина» всебічно розвинена особистість;
  • повага до людської гідності;
  • Людина є самоцінною неповторною індивідуальністю.

 

Четвертий знавець. Гуманісти вивчали філологію. Вони знаходили, переписували літературні пам’ятки античності. Гуманісти досліджували архітектуру, скульптуру та інші види мистецтва. Ставлення до цих пам’яток у гуманістів було принципово іншим, ніж у добу Середньовіччя. Вони сприймали їх не як «чужі», а як «свої» культурні пам’ятки.

Слайди 6, 7, 8, 9(музична пауза)

 

ІV. Друга сторінка нашого усного журналу називається «Географічні відкриття і знамениті мореплавці епохи Відродження».

Запрошуємо юних географів.

П’ятий знавець.

  •        Христофор Колумб (1450 – 1506) – італійський мореплавець, наново відкрив Америку приблизно через п’ять сторіч після вікінгів. 12 жовтня 1492 р. вважається офіційною датою відкриття Америки. С тих пір з’явилися поняття Старий Світ і Новий Світ.

Демонстрація презентації

Шостий знавець.

  •        Фернан Магеллан – португальський мореплавець. Магеллан і його екіпаж стали першими європейцями, які пропливли по Тихому океану. Подорож тривала майже три роки, лише 18 людей з 265 повернулися до Іспанії. Але це плавання допомогло європейцям збагнути істинні розміри землі.

Демонстрація презентації

Сьомий знавець.

  •        Васко да Гама (1469 – 1524) – відомий португальський дворянин – моряк і дипломат – став першим європейцем, що дістався до Азії морем. Моряки да Гами ніколи не бували в морі так довго – 93 дні без заходження в порти. Васко да Гама спрямував кораблі до островів Зеленого Мису, португальського володіння біля західних берегів Африки. Звідти він відважно попрямував шляхом, яким до нього ніхто не ходив: його кораблі не пішли уздовж берега, а окреслили велику дугу по Південній Атлантиці. Пройшовши за 93 дні близько 6 тис. км, експедиція досягла затоки св. Єлени. Демонстрація презентації

 

V. Третя сторінка нашого усного журналу називається «Люди науки епохи Відродження».

Запрошуємо експерта в області науки:

- Н. Коперник (1473 – 1543). Відомий польський астроном, творець геліоцентричної системи світу. Здійснив революційний переворот у природознавстві. Пояснив видимі рухи небесних світил обертанням Землі навколо Сонця. Своє вчення виклав у праці «Про обертання небесних сфер». Демонстрація відеоролика

- Галілео Галілей (1564 – 1642). Вивчав закони вільного падіння тіл, відкрив закони коливань маятника, загальні закони руху і створив теорію простих машин. У 1609 році побудував підзорну трубу й спостерігав місяць і планети. Дослідив, що Земля – одне з численних тіл, які рухаються навколо Сонця. Демонстрація відеоролика

- Йоганн Кеплер (1571 – 1630). Німецький астроном. Відкрив три закони руху планет; написав праці з оптики і математики.

Ці відкриття похитнули уявлення про світ, засновані на авторитеті Біблії.

 

VІ. Четверта сторінка нашого усного журналу називається «Художня культура епохи Відродження».

Запрошуємо експерта - мистецтвознавця:

Характерні риси доби Відродження по-різному виявилися в різних країнах Європи. В Італії це був час небувалого розквіту живопису, скульптури та архітектури. 

 

Фото 1.

Леонардо да Вінчі – один з найвидатніших діячів італійського Відродження.  Він був всебічно розвиненою людиною: геніальним живописцем і вченим, інженером – винахідником, архітектором і скульптором, музикантом і поетом. У своїх наукових відкриттях і здогадках на кілька століть випередив час. Винаходи Леонардо да Вінчі:

  •            Прообраз підшипника,
  •            Водолазний костюм,
  •            Велосипед,
  •            Броньований танк,
  •            Багатозарядна гармата,
  •            Гвинтова передача,
  •            Парашут та ін.

Своїм учням він говорив: «Щастя приходить до того, хто багато працює».

Фото 2.У «Трактаті про живопис» він заклав програму реалістичного мистецтва, яку розвивали майстри наступних поколінь.

Фото 3.Леонардо да Вінчі вірив в силу і міць людського розуму, і мистецтво для нього було засобом пізнання таємниць природи і законів краси.

Всьому світу відомі картини Леонардо да Вінчі «Джоконда» Фото 4., «Мадонна в гроті» Фото 5. та «Таємна вечеря» Фото 6.

Портрет Мони Лізи («Джоконди») Фото 7. став символом доби Відродження.

Всьому світові відома його картина «Мона Ліза» (або «Джоконда») – портрет молодої городянки. Розумне, спокійне обличчя торкнулася ледь помітна посмішка. Воно ніби на очах змінює свій вираз: у ньому і мрійливість, і таємниче кепкування, і схована печаль. Великий відкритий лоб, жвавий уважний погляд,  волосся, яке  падає на плечі, плавні лінії фігури – все справляє враження дивної простоти та природності.

Фото 8. Перед вами ще один шедевр Леонардо да Вінчі. Це картина «Мадонна з квіткою» (або «Мадонна Бенуа». В цій картині багато чого говорить про зрілого майстра: і типовий леонардівський випуклий лоб, і вдало знайдений просвіт вікна, і виразні жести та обличчя, і величезна ретельність в зображенні костюма мадонни, її головного убору та великої брошки. За допомогою світлотіні він досягав враження об’ємності зображуваних предметів.

Сумна доля багатьох робіт Леонардо.  Частина з них загинула, канула в вічність. Але те, що збереглося, дійшло до нас, не перестає захоплювати і дивувати великою любов'ю до людей.

Запрошую юних-мистецтвознавців:

 

Восьмий знавець.

У Флоренції в галереї знаходиться картина художника Рафаеля Санті Фото 9. (1483 – 1520) «Сікстинська Мадонна». Фото 10. Цю картину можна назвати емблемою або символом Відродження. Називається ця картина по імені монастиря, для якого вона була написана. У художників, які пишуть ікони, існує традиція зображувати святу матір Марію в певний момент її життя, а саме: в день народження Іісуса. До нього на поклоніння прийшло троє волхвів. Вони принесли дитині три подарунки: золото (як царю), ладан (як Богу) і миро, духмяну солому, якою змащують покійника. Цей останній подарунок налякав Марію. Вона не хоче вірити в трагічну смерть Іісуса, і боїться цього, передчуває. Ось чому на іконах Марія не усміхається, вона серйозна, засмучена. Марія Рафаеля іде по хмарах, несучи своє дитя. Придивіться до виразу її очей. Вони дивляться на нас з надією і з довірою. Марія хоче вірити, що з її дитиною нічого не трапиться. Так Божу матір не зображав ніхто. Рафаель був не тільки художником, а й архітектором, археологом. Він досконало знав міфологію, Біблію.

 

Дев’ятий знавець.

Ще одним представником італійського Відродження був Мікеланджело Буонарроті Фото 11.  (1475 – 1564). Його незвичайний талант проявився у розписі Сікстинської каплиці Фото 12.  . Величним творінням є собор Святого Петра в Римі Фото 13.   Це шедевр світового мистецтва.   Він взяв участь у спорудженні цього собору. Кілька десятиріч його будували найвидатніші архітектори Італії,  Мікеланджело розробив проект його величезного купола. Собор святого Петра – одна з найславетніших пам'яток архітектури Відродження.

Мікеланджело був не тільки геніальним скульптором, живописцем, архітектором, але ще і інженером, поетом, патріотом своєї батьківщини. Величезна пристрасть володіла усім його єством, і він був страшним, тому що все підкоряв своїй пристрасті, не жаліючи ні себе, ні інших. Митець знав, чого хотів, і, як це буває навіть у самих знаменитих людей, твердо вважав, що тільки його воля варта поваги, що заповітна ціль ясна йому як нікому другому. Він нікого не вважав собі рівним. Відступав іноді перед можновладцями, від яких залежав, але й у відносинах з ними проявляв свій неприборканий норов. За свідченням очевидців, він викликав страх навіть у римських пап. Недарма папа Лев Десятий говорив про нього: «Він страшний… З ним не можна мати справу». Так говорили про великого італійця, титана епохи Відродження, художника, поета, скульптора, архітектора Мікеланджело Буонарроті.

Усім своїм мистецтвом Мікеланджело хоче нам показати, що найкрасивіше в природі  - людська фігура, більше того, що без неї краси взагалі не існує. Для возвеличення людини у всій її духовній і фізичній красі  Мікеланджело ставив вище усіх інших мистецтв скульптуру. Про скульптуру він говорив, що це перше із мистецтв, тому що Бог виліпив із землі фігуру першої людини – Адама. «Ось брила мармуру, - говорив Мікеланджело, - краса закладена в ній, треба тільки відсікти все лишнє».

З величезної брили мармуру скульптор витесав статую «Давид» Фото 14 заввишки 5,5 м. Перед вами напружене, сильне тіло юнака, який впевнено спирається на праву ногу, рука тримає пращу. Мікеланджело зобразив легендарного юнака – пастуха, який вийшов на двобій з грізним велетнем Голіафом і вбив його влучним ударом каменя. Зверніть увагу на обличчя Давида: спокійне, але зосереджене, воно стане суворим і грізним при зустрічі «віч – на - віч». Скульптура, встановлена на головній площі Флоренції, говорила мешканцям міста: «Необхідно боротися проти ворогів, сміливо йти на боротьбу за свободу і незалежність своєї батьківщини». 

Десятий знавець.

Немає живопису більш поетичнішого, чим живопис Сандро Боттічеллі Фото 15. «Народження Венери» - одна з найзнаменитіших картин у світі. Фото 16 Цей сюжет художник взяв із давньогрецького міфу про народження Афродіти (Венери) із морської піни. Творчість цього художника стоїть окремо у мистецтві італійського Відродження. Його душу роздирали протиріччя. Він тонко відчував красу світу, відкритого Ренесансом, але боявся її гріховності.

 

Експерт в області музики:

Нове світовідчуття відобразилося і в музиці і змінило її вигляд. Вона поступово відходить від норм середньовічного канону, стає індивідуальним стиль, вперше з'являється поняття «композитор».  Композитори намагаються передати у своїх творах особливу будову почуттів людини Відродження – піднесеної, гармонійної, спокійної і величної. Тіснішими стають зв'язки тексту та музики, музика починає передавати настрій, або, як тоді говорили, афекти тексту.  Музика того часу розвивалася у двох напрямках – церковному та світському. Світську музику можна було почути всюди: на вулицях, у будинках городян, у палацах знатних вельмож.  З'явилися перші виконавці – віртуози, які грали на лютні, клавесині, органі, віолі, флейті.  У поліфонічних піснях композитори розповідали про кохання, про все. що зустрічається у житті.

У епоху Відродження формуються національні музичні школи: нідерландська, італійська, іспанська, англійська, німецька. Італійську музичну школу очолював Дж. П.Палестріна Фото 17.

 

VІІ. П’ята сторінка нашого усного журналу називається «Письменники та драматурги епохи Відродження».

Винахід книгодрукування  Й. Гутенбергом (Фото 18) сприяв  розповсюдженню не лише грамотності серед населення(Фото 19), а й росту освіченості, розвитку наук, мистецтв, в тому числі й художньої літератури, поширенню її серед письменних людей. Особливо ціною та вартістю для діячів культури цієї епохи була антична література. Ідеалом титани Відродження вважали людину гармонійно розвинену, наділену високою інтелектуальною культурою, розумом, талантом, працьовитістю.

Зароджується національна література. А що таке національна література? Національна література. З'являються нові жанри:сонет,роман, а саме - рицарський і пригодницький романи,драма, трагедія, комедія,поема,поезія. Письменники, поети вдивляються у склад­ний духовний світ людини, зображують земну людину, її вади, прекрасне в ній, висміюють недоліки. Кого ж із поетів ми можемо назвати першим гума­ністом? Хто пов'язав добу Середньовіччя з добою Відро­дження? (Данте Аліґ'єрі.) (Фото 20)

  •       Хто ще з поетів, письменників доби Відродження вам відомий? (Шекспір, Сервантес, Рабле.)

 

Запрошую юних літераторів:

Одинадцятий знавець.

Франсуа Рабле (Фото 21) (1494 – 1553) був найвидатнішим французьким гуманістом. Освіту він отримав у монастирі, досконало володів давньогрецькою та латинською мовами. Вивчав математику, філософію, астрономію, був лікарем. У 1532 році написав книгу, яка була перекладена багатьма мовами світу. Це роман «Гаргантюа і Пантагрюель» (Фото 22). В ньому письменник обстоює гуманістичні ідеали. В цій книзі багато веселощів, казковості, пустощів, але це і серйозна філософська праця. Рабле розмірковує над тим, як досягти гармонії, як стати всебічно розвинутою людиною. Рабле сміється і викриває середньовічну систему навчання і доводить переваги нової системи освіти – освіти епохи Відродження.

 

Дванадцятий знавець.

Найвищим досягненням англійської і усієї європейської літератури Відродження була творчість Вільяма Шекспіра (Фото 23) (1564 – 1616). Літературна спадщина його складається з 37 п’єс, кількох поем, циклів віршів, 154 сонетів. Найбільшу славу драматургу принесла трагедія «Гамлет» (Фото 24). ЇЇ герой – людина Відродження, гуманіст, який вірить у Бога, глибоко усвідомлює ворожість навколишнього світу. Він бореться, хоча розуміє, що не в змозі щось змінити. У цьому парадоксі біль і відчай принца Датського, його сумніви у сенсі людського життя. Крилаті вислови з трагедії увійшли до всіх збірників афоризмів («Бути чи не бути?»). «Гамлет» - один із тих творів, які стимулюють мислення. Твори Шекспіра зворушують читача вже понад чотири століття. І кожне століття віднаходить у них щось співзвучне проблемам, що хвилюють сучасників.

 

Тринадцятий знавець.

Мігель де Сервантес Сааведра (Фото 25) (1547 – 1616) – іспанський письменник, класик світової літератури, видатний майстер пізнього Відродження. Всенародну славу приніс Сервантесу його роман «Дон Кіхот» (Фото 26), написаний у 1605 році. Його герой своєю хоробрістю, наївністю, добротою і благородством нагадує самого автора. Описуючи мандри героя, Сервантес висміює не тільки безглуздість рицарських романів, а й усе застаріле, несправедливе, що спостерігав він сам у житті. Об’єктом висміювання стали людський егоїзм, дріб’язковість, практицизм, жорстокість. Твір Сервантеса – це ще і справжня енциклопедія іспанського життя. Автор висловлює мрію про незламне прагнення людини до ідеалу, що надає роману філософського забарвлення.

В романі багато афоризмів. Ось деякі із них:

  •            Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.
  •            Об мужнє серце розбиваються усі негоди.
  •            Власна похвала принижує людину.

Похвала тільки тоді цінна, коли цінний той, хто хвалить.

 

Чотирнадцятий знавець

Франческо Петрарка (1304-1374) (Фото 27) - італійський поет - увійшов в історію як зачинатель гуманістичної культури Відродження. Свій світогляд, який базувався на ідеалізації античної культурної спадщини, він виклав у "Листі до нащадків". Та всесвітню славу принесла йому любовна лірика, присвячена Лаурі - жінці, яку він випадково зустрів у церкві і яка полонила його на все життя. Цикл віршів із двох частин ("На життя мадонни Лаури" і "На смерть мадонни Лаури") обіймає 317 сонетів, 29 канцон, дев'ять секстин, сім балад і чотири мадригали, складаючи своєрідний щоденник, у якому любовні переживання показані в усій їх суперечливості та мінливості. Лірика Петрарки стала класичним зразком любовної лірики, збагатила поезію музикальністю, образною витонченістю, стилістикою поетичних засобів, зокрема використанням антитез та риторичних запитань, які відображають душевні хвилювання.

 

VІІІ. Підведення підсумків.

Сьогодні ми лише поверхово познайомилися з титанами епохи Відродження, з іменами великих гуманістів, які у своїй творчості, у наукових працях та відкриттях возвеличили людину. На жаль, у нас немає часу зупинятися докладніше на кожній постаті. Спробуйте самостійно знайти інформацію про художників, архітекторів, вчених, імена яких сьогодні прозвучали і вас зацікавили.

Отже, ми отримали, хоч і неповне, уявлення про епоху Відродження. Повернемося до дослідницького завдання, яке ви отримали на початку уроку.

Які нові риси світогляду почали домінувати в епоху Відродження порівняно з середніми віками? Чи був це прогресивний крок суспільства?

(Учні звертають увагу на те, що в результаті вражаючих географічних та астрономічних відкриттів похитнулися богословські уявлення людей про світ, засновані на авторитеті Біблії. З'явилася нова філософія, яка утверджувала право людини на щастя вже тут, на землі. Гуманістичні ідеали стали панівними в цю добу. З'являються нові, гуманістичні теорії виховання людини. Діти приходять до висновку про прогресивний розвиток суспільства.)

 

  •            Назвіть видатних митців доби Відродження.
  •            Що нового ви відкрили для себе в мистецтві доби Відродження? Визначимо з якими шкільними предметами ми поєднали  світову літературу та чи було це корисно для нас.

Вчитель: останні дві третини XVI століття називають Пізнім Відродженням. Це період посилення феодальної реакції. Католицька церква оголошує похід проти гуманізму у будь – яких його проявах. Криза ренесансної культури, звичайно, не означала, спадок Відродження був втрачений, він продовжував служити прикладом і мірою оцінки культури. Доба Відродження, її яскраві постаті зберігають привабливу силу і у наш час.

Тому закінчити цей урок мені хочеться віршем «Посвята».

Посвята

Історії людства сторінки гортаю

І постаті, ніби перлини, стрічаю.

Античність, Середні віки, Ренесанс...

У кожній епосі в людини є шанс

Ім'я залишити  на згадку в віках,

Хоч вітер століть і розвіє вже прах.

Доба Ренесансу титанів зростила,

На жаль, цінувати не всіх вона вміла:

В вогні інквізиції Бруно згорів,

Не встиг і Рабле все зробити, що вмів –

Помер він у злиднях, бо чесно прожив,

Й багатим ніколи в житті не служив.

П'ять місяців допит суворий тривав,

Мудрець Галілео «каяття» прийняв.

На коліна в одязі грішника став,

«Вона обертається!» - все ж заволав.

Леонардо да Вінчі чужина ховала,

Про смерть батьківщина не чула й не знала.

Ніхто не зумів руху часу спинити,

Могутніх титанів не сила зломити.

Вони нас навчають життя цінувати,

Любити Вітчизну і палко кохати,

В житті головне – сміливими бути,

Та гідність і честь свою не забути..

 

ІХ. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення про життєвий та творчий шлях Франческо Петрарки.

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Бабич Вікторія
Додано
24 лютого
Переглядів
194
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку