Добірка цікавих завдань до вивчення теми Всесвіт («Світ невідомий») у 4 класі
Очікувані результати:
Розвиток ключових компетентностей, критичного мислення, пізнавальної активності і творчості.
Ці завдання допоможуть дітям 4 класу:
І. Дослідницькі завдання
у 1мм-1 млн км.
ІІ. Репродуктивні вправи.
1. Цей об'єкт є найближчим до Землі небесним тілом. Він світиться вночі завдяки відбиттю світла від Сонця і може змінювати свою форму в очах спостерігача від невеликої смужки до повного круга.
2. Це єдина планета в Сонячній системі, яка підтримує життя, завдяки наявності води у рідкому стані та захисного атмосферного шару.
3. Цей величезний газовий гігант відомий своєю величезною червоною плямою. Він є найбільшою планетою в Сонячній системі.
4. Тонкі, ледь помітні кільця, зроблені з крижаних частинок та каміння, оточують восьму планету, що відома своєю красивою блакитною фарбою.
5. Цей космічний об'єкт є "червоним сусідом" Землі і часто називається планетою, на якій людство може знайти другий дім.
6. Це дуже гаряче, сяюче космічне тіло в центрі нашої Сонячної системи. Воно дає енергію, необхідну для життя на Землі, і визначає день і ніч.
7.Ця маленька, планета найближча до Сонця. Через свою швидкість вона отримала ім'я римського бога торгівлі, мандрівників та злодіїв.
8. Цей об'єкт, іноді називаний "ранковою зіркою" або "вечірньою зіркою", є другою планетою від Сонця і найгарячішою в Сонячній системі через щільну атмосферу, багату на вуглекислий газ.
9.Це дуже холодна і далека карликова планета, відома своїм статусом як колишній дев'ятий член Сонячної системи. Вона має сердечко на своїй поверхні.
10. Цей космічний об'єкт, який можна побачити на небі як світлу смугу, складається з мільярдів зірок та космічного пилу. Він є домом нашого Сонця у космосі.
11. Ця планета не має кратерів, але має кільця, які не завжди видно із Землі і найбільше супутників (145)
12. Ця холодна синьо- зелена планета обертається навколо своєї осі, «лежачи на боці»
Відповіді:
1. Місяць.
2. Земля.
3. Юпітер.
4. Нептун.
5. Марс.
6. Сонце.
7. Меркурій.
8. Венера.
9. Плутон.
10.Чумацький шлях.
11. Сатурн.
12. Уран.
2) Гра «Небесні мандрівники». Діти отримують картки з зображенням і описом. Пропонують усім відгадати, хто вони.
3) Гра «Кубик кидай- відповідь давай».
Діти в групі отримують картку з назвою і малюнком певної планети. Діти по черзі кидають кубик і відповідають на питання, яке випаде, своїм друзям.
Питання кубика:
Місце у Сонячній системі.
До якої групи належить.
Чи має супутники?
Чи є на ній життя?
Чому належить до планет Сонячної системи?
Чим особлива?
4). Космічні загадки:
Планета блакитна,
Кохана, рідна,
Вона твоя, вона моя,
І називається...
(Земля)
***
Виблискує величезним хвостом у ночі
Лине серед зірок в порожнечі,
Вона не зірка, не планета,
Загадка Всесвіту – це ...
(Комета)
Коли на Землі, то боюсь я спіткнутись,
Щоб носом у землю раптом не ткнутись.
А в космосі ладен до крісла прилипнуть,
Але мене носить, немовби я привид.
Яка ж це сила мене захопила,
Що без повітря пручатись несила?
( Невагомість.)
З якого ковша не п’ють, не їдять, а тільки на нього дивляться? (Велика Ведмедиця)
По якому шляху не ходила ні одна людина (Чумацький шлях)
Всі його люблять, всі його чекають
А хто подивиться – кожен скривиться. (сонце)
Торох, торох, розсипався горох,
Почало світати – нема що збирати. (Зорі)
Один баранець пасе тисячі овець. (Місяць і зорі)
Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок. (Небо і зорі)
Ой, за лісом, за пролісом золота діжа горить. (Сонце)
Йшла дівчина з торгу,
Несла гороху торбу.
Усюди, де ступала,
Горох порозсипала.
Ні лопатою згребти,
Ні мітлою замести.
А почало світати –
нема чого збирати. (Зорі в небі)
Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. (Небо, зорі, місяць).
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-kosmos-na-ukrayinskiy-movi
Відкрилася безодня, зірок повна,
Зіркам числа немає, безодні ‒ дна. (Космос).
Аж до раночку вночі
Дід-пастух овець лічив.
Вийшло сонечко з-за гаю…
Де вони тепер – не знає.
(Місяць, зорі)
Буває кругленький,
Аж до раночку вночі
Дід-пастух овець лічив.
Вийшло сонечко з-за гаю…
Де вони тепер – не знає.
(Місяць, зорі)
Буває кругленький,
З ріжками буває,
Вночі його видно,
А вдень він зникає.
(Місяць)
Всю ніч бродить навмання,
Прокладає шлях до дня.
(Відгадка: місяць)
За лісом, за пралісом
Золотії клубки висять.
(Зорі)
Іде лісом – не шелестить,
Іде водою – не плюскотить.
(Проміння сонця, місяця)
На чистому полі попутані коні,
І вузлики знати, та не можна їх розв’язати.
(Небо і зорі)
Не електрика, не газ –
Світить всюди в нічний час.
(Місяць)
Срібне коло – покотьоло
Цілий день відпочиває.
Вийде звечора у поле –
Гріть не гріє, тільки сяє.
(Місяць)
Бігають кругом сонечка
Шість синочків і дві донечки,
Промайнуть роки і дні,
та не стрінуться вони.
(Планети)
Над планетою червоною кружляють
Каменюки Страх і Жах.
Не знайдеш гори ніде на світі
Вищої, ніж на цій планеті.
(Марс)
Пишний газовий гігант
Брат Юпітера і франт
Любить він, як поруч линуть
Кільця тонкі з льоду і пилу.
(Сатурн)
ІІІ. Космічна математика
1.Два супутники вирушають на орбіту Землі: перший має швидкість 27000 км/год, а другий - 29000 км/год. Якщо вони стартують одночасно, на скільки кілометрів один буде випереджати іншого через 2 години польоту?
2. У космічному секторі Альфа спостерігають 123 зірки. У секторі Бета зірок у 2 рази більше, ніж у Альфі. Скільки зірок у секторі Бета?
3. Космічний корабель пролітає 384 400 км, щоб дістатися до Місяця. Якщо корабель пролетів вже 120 000 км, скільки ще кілометрів йому потрібно пролетіти?
4. Група з 5 астронавтів вирушила в космічну експедицію. Кожен астронавт має з собою 4 пакети з їжею на кожен день. Якщо експедиція триватиме 7 днів, скільки всього пакетів з їжею потрібно астронавтам?
5. Двоє друзів, Аліса та Боб, вирішили провести космічний марафон навколо своєї маленької планети. Вони стартують одночасно, але Аліса біжить зі швидкістю 5 км/год, а Боб — 4 км/год. Яка відстань буде між ними через 3 години бігу?
6. На планеті Зед доба триває 30 годин. Якщо місцевий час показує 15 годин, скільки ще годин залишилося до кінця доби?
7. Людина на Марсі може підстрибнути в 3 рази вище, ніж на Землі. Рекордсмен України зі стрибків з жердиною Сергій Бубка стрибнув на 615см. На яку висоту він би стрибнув на Марсі?
ІV. Творчі завдання:
Підказки:
VІ. Додатки.
Діалоги планет.
Діалог планет Юпітер і Сатурн
Юпітер: Привіт, Сатурне! Як справи?
Сатурн: Здоров, Юпітере! Усе чудово, дякую. А ти як?
Юпітер: У мене все чудово, дякую! Ось зараз я спостерігаю за своїми численними супутниками. Їх у мене аж 79!
Сатурн: Так, це так багато! Але у мене більше! У мене раніше бачили 62 супутники, але вже астронавти побачили аж 145! А ще у мене є кільця, які роблять мене таким впізнаваним.
Юпітер: Так, твої кільця дійсно неймовірні! А ти знаєш, що я - найбільша планета в Сонячній системі?
Сатурн: Звичайно знаю! Ти ж справжній гігант! А я ось другий за величиною.
Юпітер: А ти знаєш, що у мене бушує Велика Червона Пляма? Це жахлива буря, яка триває вже сотні років!
Сатурн: Ого, це ж так страшно! У мене ось немає таких бур.
Юпітер: Зате у тебе є Титан - найбільший супутник в Сонячній системі. Він навіть більший, ніж планета Меркурій!
Сатурн: Так, Титан - це дійсно дивовижний супутник. На ньому є річки, озера і навіть гори.
Юпітер: А як щодо останнього відкриття людьми? Вони відправили черговий космічний апарат до нас.
Сатурн: О, так, я чув про це. Мені завжди цікаво, що вони шукають. Можливо, вони хочуть дізнатися більше про мої кільця або про твої шторми.
Юпітер: Можливо. Мені подобається, коли вони відвідують нас. Це як маленькі зірки, що мандрують через космос.
Сатурн: Згоден. Будемо чекати землян. До нових зустрічей у космічних просторах, друже Юпітере!
Юпітер: До нових зустрічей, Сатурне!
Діалог Меркурія і Венери.
Меркурій. Привіт, Венеро! Як там життя ближче до Сонця?
Венера. Привіт, Меркурію! О, ти знаєш, трохи спекотно, але я звикла. А як у тебе? Ти ж найближчий до нашої зірки.
Меркурій. Так, у мене теж досить гаряче, але я маю дуже тривалі дні. Ти уявляєш, мій день триває довше, ніж мій рік!
Венера. Ого, це дійсно дивно! А у мене, хоч і жарко, але є густі хмари, які трохи захищають мене. Але мої дні надзвичайно довгі, навіть довші за мої роки.
Меркурій. Цікаво, як ми обидва так близько до Сонця, але маємо такі різні умови. Ти не заздриш моїм кратерам?
Венера. Ні, я думаю, мої вулкани досить чудові. Але іноді мені хочеться мати трохи твоєї швидкості руху навколо Сонця. А ще ми з тобою рухаємось по орбітах в протилежних напрямках.
Меркурій. Ми обидва маємо свої унікальні риси, які роблять нас важливими частинами нашої Сонячної системи.
Венера. До нових зустрічей, Меркурію!
Діалог Урана і Нептуна
Уран. Привіт, Нептуне! Як плаваєш у своїх холодних вітрах?
Нептун. Привіт, Уране! О, ти знаєш, я тримаюся. А як ти? Чув, ти трохи нахилився на бік.
Уран. Так, моє нахилення робить мене унікальним у Сонячній системі. Це дає мені дуже незвичайні сезони. А твої шторми як?
Нептун. Вони неймовірно потужні, особливо Велика Темна Пляма. Це трохи як твоя Велика Червона Пляма, тільки холодніше.
Уран. Так, я чув про твої шторми. Мої кільця хоч і не такі яскраві, як у Сатурна, але теж мають свою красу.
Нептун. О, я погоджуюсь. Кільця завжди додають чарівності. А як щодо твоїх супутників? Чув, у тебе їх ціла колекція.
Уран.Так, у мене їх багато, і кожен з них унікальний. Але я завжди захоплювався твоїм Тритоном, з його гейзерами рідкого азоту.
Нептун. Так, Тритон – це щось особливе. Він ніби маленький світ сам по собі. Але знаєш, що мені найбільше подобається в нашому космічному сусідстві?
Уран. Що саме?
Нептун. Те, що ми обидва допомагаємо вченим відкривати нові таємниці Всесвіту. Наше існування дає їм шанс дізнатися більше про космос.
Уран.Так, це справді захоплююче. Ми, як два далекі світи, маємо стільки таємниць для розкриття.
Нептун. І хоча ми знаходимося на краю Сонячної системи, наш вплив відчувається далеко за її межами.
Уран. Правда. Давай продовжувати надихати людей на нові відкриття, Нептуне.
Нептун. Згоден, Уране. До нових відкриттів і пригод!
Діалог планет Земля і Марс
Земля: Привіт, Марсе! Як ти там?
Марс: Привіт, Земле! У мене все гаразд, дякую. А як у тебе справи?
Земля: Дякую, у мене все чудово! Ось зараз у мене весна, все зеленіє, цвітуть квіти, співають птахи. А у тебе яка пора року?
Марс: У мене зараз зима. Холодно, вітряно, іноді йде сніг.
Земля: Ой, як холодно! А ти не мерзнеш?
Марс: Звичайно мерзну! У мене ж немає такої атмосфери, як у тебе. А у тебе напевно тепло і затишно?
Земля: Так, у мене є атмосфера, яка тримає тепло. А ще у мене є океани, моря, річки, гори, ліси. А у тебе є вода?
Марс: Ні, у мене дуже мало води. Вона в основному у льодовиках.
Земля: Як шкода! А ти б хотів, щоб у тебе було більше води?
Марс: Звичайно! З водою на моїй планеті могли б жити різні рослини і тварини, як у тебе.
Земля: А ти знаєш, що на мені живуть люди?
Марс: Я чув про це! Це дуже цікаво. А які вони, люди?
Земля: Люди бувають різні: високі і низькі, худі і товсті, з темним і світлим волоссям. Вони можуть говорити, співати, танцювати, будувати будинки, створювати різні речі.
Марс: Мені дуже хочеться побачити людей!
Земля: Можливо, колись ти їх побачиш. Адже люди мріють про те, щоб полетіти на Марс!
Марс: Це було б чудово!
Земля: До побачення, Марсе!
Марс: До побачення, Земле!
Історії про планети. Ілюстрації.
Планета М’якісвіт
У далекому космосі, де зорі співають свої таємничі пісні, існує планета на ім'я М'якісвіт. Це не звичайна планета, яку можна знайти на карті зоряного неба. М'якісвіт – це планета, де все, абсолютно все, зроблене з найніжнішої вати і пухнастих хмар.
Одного разу, коли Місяць посміхався з небес, маленький хлопчик на ім'я Тимошка вирішив побудувати ракету з картонних коробок та старих пластикових пляшок. Він мріяв побачити всі чудеса Всесвіту, але найбільше його цікавила таємнича планета М'якісвіт.
Після кількох днів наполегливої праці і майстрування, його ракета була готова. Тимошка натиснув на велику червону кнопку, і з дивовижним шумом вони з ракетою злетіли у височінь, прямо до зірок.
Подорож була довгою та захопливою. Він пролітав повз планети різних розмірів і кольорів, вітався з астероїдами та метеоритами, які мчали повз. Але нарешті, після багатьох космічних пригод, Тимошка приземлився на М'якісвіт.
Планета виявилася ще дивовижнішою, ніж він міг собі уявити. Земля була м'якою та пухнастою, як свіжий сніг, але теплою, як літній бриз. Дерева вигиналися під вагою плодів, які були схожі на великі пухнасті подушки, а річки текли чистою піною між рожевими пуховими берегами.
На М'якісвіті Тимошка зустрів неймовірних істот – Пухнастиків. Вони були доброзичливими та грайливими, їхнє тіло було м'яким, як обійми, і вони могли перетворюватись на будь-яку форму. Пухнастики обожнювали ігри та загадки, і вони радо ділилися своїми таємницями з Тимошкою.
З кожним днем, проведеним на М'якісвіті, Тимошка вчився новим чудесам. Він дізнався, як літати, використовуючи лише силу своєї уяви і як співати пісні, що могли змінювати погоду. А також знайшов собі домашнього улюбленця - зліпив з пухкої хмаринки М’явкасика.
Тимошка назавжди оселився на цій дивовижній планеті.
Роболенд
Планета Карамелька
У далекому куточку космосу, де зорі танцюють навколо небесних вогнів, знаходиться чарівна планета на ім'я Карамелька. Ця планета унікальна тим, що вся її поверхня вкрита різнокольоровими лісами, де замість звичайних листків ростуть солодощі: шоколад, цукерки, мармелад, і навіть дерева вирощують величезні карамельні яблука.
На Карамельці живуть доброзичливі істоти, яких звуть Солодкозубики. Вони мають маленькі крила, завдяки яким можуть швидко переміщатися між карамельними лісами, і великі очі, щоб бачити навіть у самій темній ночі. Їхнє головне заняття – догляд за лісами, щоб кожна цукерка була солодкою і смачною.
Одного разу на Карамельку прилетіла маленька дівчинка на ім'я Ліза, яка мріяла про космічні пригоди. Вона знайшла цю планету завдяки своєму винахідливому другу – роботу на ім'я Біп, який зміг відшукати Карамельку серед мільярдів зірок.
Ліза та Біп стали найкращими друзями Солодкозубиків, які вирішили поділитися з ними своїми найсолодшими секретами. Вони показали Лізі, як зробити магічний солодкий еліксир, що може зцілити будь-яку рану, і навчили Біпа співати пісні, які змушують рости цукерки.
Разом із новими друзями Ліза та Біп допомагали піклуватися про карамельні ліси, висаджували нові дерева і захищали їх від заздрісних космічних піратів, які хотіли вкрасти всі солодощі з Карамельки. Завдяки своїй винахідливості та доброті, Ліза і Біп стали героями Карамельки і завжди знаходили нові пригоди на цій дивовижній планеті.
І хоча Ліза мусила повернутися додому, вона знала, що завжди зможе відвідати Карамельку у своїх мріях. А Солодкозубики обіцяли, що завжди будуть чекати на своїх нових друзів, готові поділитися ще більше солодкими таємницями космічного світу.
Комета- мандрівниця.
У середині космічного простору, між зірками та планетами, де панує вічна тиша, народилася незвичайна комета. Її ядро було виготовлене з крижаних кристалів, що світилися неземним світлом, а хвіст розкидав навколо сяючий пил, залишаючи за собою чарівний слід. Вона з'явилася з нізвідки, утворена з льоду та пилу, і відразу ж попрямувала в подорож по безмежному Всесвіту.
Комета швидко зрозуміла, що вона не схожа на інші небесні тіла. Вона могла змінювати свій шлях в будь-який момент, танцюючи між планетами та зорями, ніби слідуючи за власною мелодією. Її подорожі були повні пригод і відкриттів.
Вона минала газові гіганти, крижані кільця, зоряні системи, кожен раз знаходячи щось нове і незвідане.
Одного разу, пролітаючи повз одну із зоряних систем, комета помітила невелику блакитну планету, що мала щось особливе. Це була Земля. Вона вирішила наблизитися і подивитися зблизька. Приблизившись до Землі, комета побачила різноманіття істот, кольорів і форм. Вона була вражена красою гір, океанів, лісів та тварин, що населяли планету. А за її феєричним польотом спостерігали мільйони розумних істот – землян.
Захоплена тим, що вона побачила, комета вирішила залишити частинку свого сяючого пилу в атмосфері Землі, як подарунок. Цей пил приніс з собою чарівність та магію, яка розкидалася по всій планеті, додаючи життю на Землі ще більше кольорів і чудес.
Після відвідин Землі, комета продовжила свою подорож, адже Всесвіт безмежний, і в ньому завжди є щось нове, що можна відкрити. Але тепер у її серці завжди зберігалася тепла спогад про маленьку блакитну планету, де життя було таким різноманітним і прекрасним.
Планета Роболенд.
Життя людей на Марсі
Коли ми вперше приземлились на Марс, навколо було все червоне, ніби ми опинились у світі, де все намальовано червоною фарбою. Але це був не фарба, а червоний пісок і каміння, що покривають поверхню Марса. Наш новий дім був купольною станцією, яку ми заздалегідь відправили на Марс. Всередині цього купола ми відчували себе майже як на Землі, адже там було повітря для дихання, артезіанська вода та навіть невеликий сад, де ми вирощували овочі та фрукти.
Життя на Марсі було схоже на життя в космічній лабораторії. Кожен день ми проводили дослідження, вивчаючи ґрунт, збираючи зразки повітря і навіть випробовуючи нові технології для вирощування рослин у марсіанських умовах. Ми навчилися використовувати марсіанські ресурси для виготовлення будматеріалів, а також створювати кисень з вуглекислого газу, якого на Марсі дуже багато.
Один з найбільш захопливих моментів для нас було спостереження за марсіанськими заходами та світанками. Небо змінювало свій колір з блідо-блакитного на рожево-помаранчевий, створюючи неймовірну красу, якої неможливо зустріти на Землі.
Хоча ми дуже скучили за Землею, за її річками, лісами та океанами, життя на Марсі дало нам унікальний досвід. Ми вчилися виживати в екстремальних умовах, працювати разом як єдина команда і допомагати один одному у всьому.
Ми мріяли про те, що одного дня Марс стане другим домом для людей, місцем, де наші діти та онуки зможуть досліджувати нові горизонти та розкривати таємниці Всесвіту. І хоча цей день ще не настав, ми вірили, що кожен наш крок на Марсі приближає людство до цієї мрії.
Моделі Землі.
Модель космічних відстаней.