"Добро починається з тебе"

Виховний   захід    «Добро починається з тебе»  

 Мета. Допомогти учням осягнути,що значить бути добрим,що лежить в основі доброти,доброго вчинку,славлячи добро в людині,її справах і ставленні до інших,розвивати в учнів бажання робити добро,формувати в підростаючого покоління моральні чесноти,шляхетність,почуття милосердя,виховувати морально-етичні норми життя.

 Обладнання. Картки для гри,музичні записи,уривок з української народної казки «Названий батько».

 Епіграф. Крик - народжує грубість;

 Обман - народжує недовір`я;

 Посмішка - розтоплює лід;

 Прощення - приносить полегшення;

 Турбота - наповнює життя змістом.

 Посієш бажання - пожнеш вчинок;

 Посієш вчинок - пожнеш звичку;

 Посієш звичку - пожнеш характер;

 Посієш характер - пожнеш долю.

                                                              Матір Тереза

 

                                            Хід заняття

 

 Вчитель.

 Діти,сьогодні ми з вами поговоримо про доброту. Добро,чуйність,уміння розуміти чужий біль,вчасно підтримати у важку хвилину,розрадити добрим словом та вчинками-є складовими характеру нашого народу.

 Які правила доброти ви знаєте?(Допомагати слабким,старим,хворим,тим,хто потрапив у біду,пробачати помилки,не бути жадібним,не заздрити)

 Якими ж рисами повинна бути наділена людина,щоб про неї говорили лише добре? Подивимось на екран:

            Доброзичливсть

      вихОваність

        доБросовісність

        поРядність

     тактОвність

 чеснісТь

          лАска

Гра «Галявина доброти»

 Вчитель. Зараз ми з вами створимо квіткову галявину. На партах у вас є квіти різних кольорів, кожен колір відповідає певній рисі характеру. Оберіть найважливішу, на ваш погляд, рису характеру і прикріпіть до квіткових стебел.

 (На квітках записано: червона квітка — доброта, жовта — совість, синя — сміливість, рожева — чесність. На «галявині» з’являються переважно червоні квіти ).

 Вчитель. Діти, дехто з вас змінив свою думку, тому на галявині розквітли «квіти доброти», хоча інші теж мають право на існування, бо всі позитивні риси характеру надзвичайно необхідні людям.

 Яку назву дамо квітучій галявині? («Галявина доброти» )

 Діти, ви створили «Галявину доброти», тож нехай над нею світить «Сонце доброти».

Творче завдання.

 (На партах кожної групи малюнок сонця без променів. Діти домальовують промені та підписують, свої добрі вчинки і створюють своє «Сонце доброти».

 Діти, в яких найбільше променів, зачитують добрі вчинки.

 Всі сонечка прикріпляють над «Галявиною доброти»).

 Вчитель. Добра людина і сама схожа на ясне сонечко, тому що вона всіх вміє зігріти своєю любов’ю, турботою, ласкою, щирістю та щедрістю.

 А чи замислювалися ви, яка із людських чеснот найважливіша? Я пропоную вам перечитати весь словничок і вибрати одну, на ваш погляд, найважливішу рису, якою обов’язково повинна бути наділена людина. Напишіть на жовтих квіточках і прикріпіть до букета, що відповідає обраній рисі характеру.

 (На дошці аплікації букетів без квітів з надписами рис характеру: сміливість, чесність, доброта, совість. Діти прикріплюють свої квіти).

 Вчитель. Який букет виявився найбільшим? А тепер об’єднайтеся в групи, залежно від обраної риси характеру і сядьте за столи. Оберіть головуючого групи та секретаря.

 (Діти об’єднуються в групи. Головуючий керує роботою групи та обирає тих, хто буде виступати, секретар записує ідеї).

 Завдання 1. Обговорення в групах, наведення переконливих доказів того, що саме обрана риса є найголовнішою.

 (Діти працюють у групах. Обраний учень презентує роботу ).

 Вчитель. Ви обрали різні людські чесно¬ти і це добре, що кожен із вас має свої погляди і свою думку, яка має право на життя. Але я теж довго думала і обрала, на мій погляд, найголовнішу рису характеру. Яку? Послухайте вірш і визначте, яку людську чесноту я вважаю найголовнішою.

 (Вчитель читає вірш).

 Врятує світ краса

 — Завжди так говорили.

 Тепер врятує світ лиш доброта.

 Бо однієї вже краси занадто мало.

 Бо стільки всюди зла — людина вже не та.

 Тож, люди, на землі

 Спішіть добро творити,

 Щоб нам не. згинути у морі зла,

 Щоб кожен міг серед краси прожити

 У царстві справедливості й добра.

 За легендою, коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини ангела - охоронителя. Уві сні ангел цілує дитя тричі: в чоло— аби воно зростало розумним, у личко— щоб було красивим, і у груди— аби мало здоров'я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце і душу. Але то легенда. Нема на світі двох однакових людей. Кожна людина — індивідуальність. Навіть, близнюки, зовні подібні як дві краплини вони, різняться між собою характером, бажаннями, поглядами на життя. Люди відрізняються фізичними даними, розумовим розвитком, здібностями, характерами, смаками, уподобаннями, темпераментом. У них різне ставлення до перемог і поразок, до знайомих, рідних, друзів. У кожного з людей своя біографія, свій суттєвий досвід. Щоб людині добре жилося, працювалося, щоб вона мала гарне самопочуття, і середовище має бути сприятливим, комфортним. У державі повинні панувати мир і процвітання, у колективі — доброзичливі взаємовідносини, у сім'ї — добробут і любов. Якщо ви хочете, щоб оточуючі поважали вас, прислухалися до вашої думки, навчіться поважати їх, любити, допомагати їм. З самого малечку кожен повинен опанувати норми моралі та правила поведінки, за якими потрібно жити у людському суспільстві, щоб стати справжньою людиною. Що необхідно для того, щоб жити з усіма в мирі і злагоді, щоб не докоряло сумління, не мучила совість? Кожна людина повинна прагнути стати чесною і порядною. Але щоб вирости такою, потрібно боротися із лінощами, недбалістю, брехливістю, відкинути заздрість і багато негативного, що раптом виявляється в характері. Гарна людина, справжня людина — то сонечко, яке зігріває все довкола своїми лагідними промінцями, своїм гарячим серденьком. Ви ще зовсім малі, але сонце у вас може бути дуже велике. І сьогодні ми будемо вести розмову, спілкуватися про те, щоб ніколи не забувати, що саме потрібно для того, щоб стати справжньою людиною.

 Не говори про доброту,

 Коли ти нею сам не сяєш…

 Коли у радощах витаєш,

 Забувши про чужу біду.

 Бо доброта не тільки те,

 Що обіймає тепле слово.

 В цім почутті така основа,

 Яка з глибини душі росте.

 Коли її не маєш ти,

 То раниш людяне в людині.

 Немає вищої святині,

 Ніж чисте слово доброти!

 — Доброта, милосердя — багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть, тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні та твердь зелена, не хитається під ногами. Милосердя і доброта — як два крила на яких тримається людство. В Україні проживає майже 2 млн. самотніх людей. Близько 200 тис. із них цілком або частково не здатні обслуговувати себе. 15 тис. із них проживають у будинках-інтернатах, їх об’єднує немічність, самотність. У злигоднях живуть  1 млн. 150 тис. чоловік. Близько 80 тис мешкають у напіврозвалених будинках. Деякі з людей існують на межі бідності. Сумні цифри, незвичні. Та це правда життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, що не чують в край необхідного «Добрий день!»

 Кажімо більше добрих слів

 Знайомим, друзям і кожним.

 Нехай комусь тепліше стане

 Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед  

    Чиюсь загоїть рану.

 Чи можна бажати людині доброго дня зі злим виразом обличчя? У тлумачному словнику наведені такі пояснення привітний — той, хто виявляє доброзичливість, привітність. Бути привітним — означає радіти іншому, доброзичливим — бажати добра. 

 Що ж таке доброта? (Відповіді учнів) Доброта-це уміння співчувати іншій людині, відгукуватися на її горе, яке може спідкати кожного з нас, це милосердя по відношенню до того, хто потребує допомоги, це добре ставлення до всіх людей. Все своє життя, починаючи з дитинства, людина пізнає, що таке «добре», а що таке «погано».

Вчитель. Доброта людини - у її погляді, лагідних очах, щирій посмішці. А ще в доброму привітному слові. Часом, нам так не вистачає його. Кажуть, що словом можна і ранити боляче, якщо воно зле і безсердечне, і вилікувати, оживити, якщо воно чуйне та сповнене безмежної турботи. Бути добрими та чуйними, ставитися до людей з теплом вчить нас українська мудрість-прислів’я та приказки.

 У кожного з вас є аркуш на якому написане прислів’я , щоб його прочитати треба закреслити всі букви о.Озуомів сокриводитои оумоій воибаочитися

 Як ви розумієте її?

 - Добре слово і залізні ворота відкриває.

 -Тепле слово і в мороз зігріє.

 - Добре слово людині що дощ в посуху.

Пошук добрих слів

 - А зараз спробуємо відшукати добрі слова. Щоб знайти вихід з будь-якої ситуації.

 1.Оленка робила подарунок для мами. Братик побіг і частина папірців злетіла. Оленка готова була заплатити, але братик сказав чарівне слово. Яке?

 Оленка посміхнулась і сказала братику…

 2.Бабуся зшила для Катрусиної ляльки плаття, але воно виявилось малуватим. Катруся засмутилася. А бабуся попросила принести ляльку і зшила інше плаття. Дівчинка була рада. Вона…

 3.До Тані на день народження прийшли друзі. Вони вітають її, вручають подарунки. Побачивши книгу, Таня засмучено відповідає: «У мене вже є така! Взявши коробку цукерок каже: «Я такі не люблю». (Як вона мала вчинити?)

 4. Тарасові на день народження батько подарував велосипед. Хлопчик був радий. Як він міг виразити свою радість?)

 - Діти, а чи чули ви про лицарів? Яку людину ми називаємо лицарем?

 (Лицарем називають людину, котра здатна на подвиг заради іншої людини)

 Лицар той. Хто вміє дотримуватись даного слова, хто ввічливий, правдивий, хто заступається за молодших, слабших і кидається на допомогу людині, яка потрапила в біду.

 Лицар той, кого не лякає важка праця, хто уважний до своїх близьких, у кого в грудях б´ється благородне серце.

 Лицарями в нашому класі є хлопчики. Це вони – захисники нашої Вітчизни. Тому батьки і вчителі плекають надію, що вони виростуть вірними, достойними синами нашої Батьківщини. 

 Високу моральну цінність добра,яке ми робимо сторонній людині,розуміли люди ще у сиву давнину.

 Учень 1.

 Колись у Сербії був такий закон:той, хто одружувався,мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Уже давно не має тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена,імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в 17ст.,плодоносять і радують людей ще й сьогодні.

 Учень 2.

 У Вавилоні був такий звичай:недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен,хто йшов повз нього,підходив, розпитував,коли знав якийсь засіб,радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.

 Вчитель.

 Такий звичай побутував і в ассирійців,і в єгиптян. Звичай чинити добро безкорисливо.

 Учень 3.

 Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрів-ник, втамувавши голод чи спрагу,не може навіть подя-кувати,не знає кому. Але смуга відчуження відступає. Чужі стають рідними,близькими,коли потрапляють у скруту.

 Вчитель.

 Поряд із добрими людьми живуть злі і байдужі. На вашу думку,яких дітей у класі більше?

Який колір відповідає вашому стану?

 (Учні повинні замалювати,заздалегідь роздані вчителем кружечки такими кольорами: зеленим - «я добрий», сірим – «я байдужий», коричневим – «я не роблю добро»)

 Подивимось на екран і переконаємось,що в класі панує переважно добра атмосфера,тобто зелений колір перемагає байдужість.

 (На екрані висвітлюються знімки з добрими чи поганими вчинками учнів класу. Під час перегляду лунає пісня кота Леопольда «Бути добрим»)

 Людська порядність,доброта не має меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин. Недаремно говорять,що криниця без води-просто яма, так і людина без доброти-сама тільки оболонка.

 А зараз я пропоную вам гру «Рецепти доброти»

 (У кожній групі є добрі лікарі,які повинні придумати рецепти ліків від «людських хвороб». Кожна група витягує картку з однією з назв «людських хворіб». Наприклад:

злість,грубість,егоїзм,нахабство,невдячність. Перемогу отримує та група, яка придумає найцікавіший рецепт-засіб,який допоможе позбавитися людям від цієї негативної якості і зробить людей добрішими по відношенню один до одного)

 (На екрані уривок мультфільму з казки)

 Вчитель.

 Іноді здається,що зло перемогло. Це тому,що про нього всі говорять,пишуть,з екранів телевізорів на нас часто дивляться не люди,а звірі в людській подобі: вбивці, грабіжники. Але добрих людей дуже-дуже багато! Просто вони чинять свої благодійні справи мовчки, не афішують їх!

 Однією з таких була Матір Тереза,слова якої є епігра-фом уроку.

 (Учні зачитують)

 Проживши нелегке життя, Вона творила добро всім своїм серцем,своєю посмішкою,своїми руками і ми будемо щасливі якщо дотримуватимемось Заповідей, які створила і за якими жила сама Матір Тереза.

 На екрані висвітлюються Заповіді:

 Бути добрим-це забути про себе самого,щоб думати за інших.

 Бути добрим-це пробачати,пам`ятаючи,що слабкість людська є сильніша від злості.

 Бутим добрим-це мати милосердя для слабкості інших людей і пам`ятати,що ми не є кращими від інших,навіть в їхніх ситуаціях ми були б,може,ще гірші.

 Бути добрим-це закрити очі на прояви невдячності.

 Бути добрим-це давати навіть тоді,коли нічого не отримуємо,посміхаючись до тих,які нас не розуміють, навіть недооцінюючих нашої доброти.

 Бути добрим-це погодитись на те,що чим більше будемо давати,тим більше від нас будуть очікувати.

 (Лунає музика) 

Сценка «Допоміг».

 - Іванку, агов!

 - Агов.

 - Тебе я знайшов?

 - Знайшов.

 - Ти погріб копав?

 - Копав.

 - У яму упав?

 - Упав.

 - Давно ти упав?

 - Давно.

 - Куди ти упав?

 - На дно.

 - А що там на дні?

 - Струмок.

 - А що в глибині?

 - Пісок.

 - Каміння нема?

 - Нема.

 - А холод пройма?

 - Пройма.

 - Нагору спішиш?

 - Спішу.

 - Лежиш чи сидиш?

 - Сиджу.

 - І нудно сидіть?

 - Ага.

 - Що в тебе болить?

 - Нога.

 - Драбину чекав?

 - Чекав.

 - На поміч гукав?

 - Гукав.

 - То, кажеш, сидиш?

 - Сиджу.

 - Посидь…Я гулять біжу!

 Вчитель. Не випадково люди провели чітку межу між людиною доброю і добренькою. Добра справа - це справа копітка. І тут гарними фразами не обійдешся. Потрібно діяти - в будь-який момент прийти на допомогу, вміти поступитися своїм заради чужого. Добро-завжди дієве, воно не буває пасивним, а пасивне добро - це вже не добро.

Гра «Збери слово».

 Вчитель. Поруч із добром по життю йдуть його друзі, щоб познайомитись з ними нам потрібно виконати завдання(із букв скласти слово).

 Чуйність - турботливе, уважне ставлення до людей.

 Щирість - відкритість душі, чесне ставлення людей.

 Доброзичливість - побажання людям добра, радості, готовність прийти на допомогу.

 Гуманізм - чуйне, добре ставлення до людей.

 Вчитель. Ставитися до інших відкрито, по-товариськи, дружньо, з прихильністю може лише добра людина. Давайте дізнаємось на скільки товариськими є кожен з вас. Проведемо такий тест. При відповіді «так» зараховується один бал.

Тест

 1. Чи звертаєш увагу, який настрій у однокласників, коли заходиш до класу?

 2. Чи приємно тобі називати однокласників по імені?

 3. Під час сварки ти намагаєшся образити однокласника?

 4. Якщо кого-небудь із дітей звинуватив без причини вчитель, ти будеш його захищати?

 5. Якщо однокласник попросив у чомусь допомогти йому, ти погодишся?

Ключ до тесту:

 4-5 балів - ти хороший товариш.

 3 бали - ще трішки придивись до себе, в тебе все вийде.

 1-2 бали - все залежить тільки від тебе, хочеш бути краще-зміни себе сам.

Учитель. На закінчення переглянемо мультфільм «Просто так!».

 (Перегляд мультфільму «Просто так!»)

 - Добігає кінця наша зустріч. Спасибі вам за доброту! І на згадку про нашу голину спілкування — ось ці пам’ятки. Прикріпіть їх вдома біля свого робочого місця і намагайтеся щодня робити все так, як личить справжній людині. Щоб люди вас поважали і приязно ставились до вас, ніколи не забувайте золотого правила вихованості: ставитися до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставилися до вас.

 (вручення пам’яток для кожного учня)

- Хочеться закінчити годину спілкування словами: найвища наука життя – це мудрість. А найвища мудрість – бути добрим.

 «Поспішайте творити добро!»