Додатки до уроку читання. Українська народна казка "Цап і баран"

Інтерв’ю – бесіда, вибудувана за певним планом через безпосередній контакт інтерв’юера з респондентом з обов’язковою фіксацією відповідей.

Зразок інтерв’ю

 з персонажами української народної казки «Цап і баран»

-  Доброго дня, шановні глядачі. Сьогодні я візьму інтерв’ю у , так званих, «героїв» української народної кказки «Цап та баран». А ось і вони.

 Доброго дня, шановні вовки. Відповісте на кілька запитань?

-Чому ж не відповісти. Відповімо.

-Ходять чутки, що ви почали варити кашу. Це правда?

- Так, що вміємо, те вміємо.

-То тварини можуть бути спокійні при зустрічі з вами. Ви вже не полюєте?

- Можуть, можуть. Правда кашу ми варимо, коли нікого не вполюємо. А так , вибачайте, ми ж могутні хижаки.

- Кажуть, нещодавно ви втікали від Цапа й Барана?

-Та ні, то ми просто апетит нагулювали. Як ви таке могли подумати?

- То чи вдалося вам того вечора поласувати кашею?

- Та де там, ті вражі сини її геть усю з’їли і втекли.

-Чи вдалося вам їх наздогнали?

- Наздогнали, хіба ми не вовки. Але вони видерлися на дуба, а літати ми не вміємо.

-Тобто зняти ви їх не змогли?

- Та ми й не хотіли. Полежали , відпочили, а коли один з них впав, то побігли шукати лікаря, щоб його оглянув.

- Сміливий вчинок. Дякую . До зустрічі.

- Так, ми – вовки, найсміливіші серед звірів. До п.

- Що ж . Шановні глядачі, ви все чули на власні вуха. Отака цікава версія розвитку подій. Висновки робіть самі.

Цап та баран