Додатковий матеріал до теми "Раціональне харчування"

ТЕМА: «РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ»

 

 

 

 

 

 

                                                                                    

План

 

 

 

                      Зміст                                                                                           сторінка

 

 

1.Раціональне харчування                                                                                      1

2.Різноманіиність теорій та методів харчування                                                 1

3.Національні особливості харчування                                                                2

4.Міфи та реальність

     4.1. Міфи про харчування                                                                                 3

     4.2. Генетично модифіковані продукти                                                           4

5.Цінність харчових продуктів

       5.1. Зберігання та обробка продуктів                                                             6

       5.2.Основи безпеки харчування                                                                      7

6.Раздільне харчування                                                                                           9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Рацiональне харчування (ratio — розумний ) — це фiзiологiчно  повноцiнне харчування здорових людей iз врахуванням їх вiку, статi, характеру працi та iнших факторiв. Рацiональне харчування сприяє збереженню здоров’я, опiрностi шкiдливим факторам навколишнього середовища, високiй фiзичнiй й розумовiй працездатностi, а також активному довголiттю. Вимоги до рацiонального харчування складаються iз вимог до:

             1) харчового рацiону;

             2) режиму харчування;

             3) умов прийому їжi.

       Вимоги до харчового рацiону:

       1) енергетична цiннiсть рацiону повинна покривати енергозатрати органiзму;

       2) належний хiмiчний склад — оптимальна кiлькiсть збалансованих мiж собою поживних речовин;

       3) добра засвоюванiсть їжi, яка залежить вiд її складу i способу приготування;

       4) високi органолептичнi властивостi їжi (зовнiшнiй вигляд, консистенцiя, смак, запах, колiр, температура);

       5) рiзноманiтнiсть їжi за рахунок широкого асортименту продуктiв i рiзних прийомiв їх кулiнарної обробки;

       6) здатнiсть їжi (склад, об’єм, кулiнарна обробка) створювати вiдчуття насичення;

       7) санiтарно-епiдемiчна безпечнiсть.

       Режим харчування включає час i кiлькiсть прийомiв їжi, iнтервали мiж ними, розподiл харчового рацiону за енергоємкістю, хiмiчним складом i масою по прийомах їжi.

       Умови прийому їжi: вiдповiдна обстановка, сервiровка столу, вiдсутнiсть вiдволiкаючих вiд їжi факторiв.

       Правильне харчування — перший ключ до здоров’я i доброго самопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатностi. Древньогрецькому фiлософу Сократу належить вислiв: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити».

       Рiвновага в органiзмi, яка приводить до здоров’я, починається з їжi, яку ми їмо..

        Пiдтримуйте постiйне спiввiдношення мiж основними компонен-тами харчування в пропорцiї 50:20:30. Щоденне вживання калорiй повинно розподiлятися так: 50% — на вуглеводи, 20% — бiлки i 30% — жири.

      Таким чином, харчування — провідний фактор у збереженні здоров'я людини, особливо коли йдеться про молодий організм. То як же харчуватися? Що лежить в основі правильного харчування? Сьогодні можна «втонути» в потоці різноманітної інформації про харчування: то популяризують редуковане харчування (зменшення вживання їжі), то роздільне, то сироїдіння, то макробіотичне харчування (переважно зерновими продуктами), різні види вегетаріанства, модними стають теорії Шелтона, Брега, Новикової, Джарвіса, Кошмака, Шаталової та інші. Безумовно, є в цих системах раціональне зерно, достатньо корисними можуть бути деякі рекомендації щодо способів харчування, але використовувати їх як панацею від усіляких хвороб, для всіх груп і категорій населення не можна. Бо в потоці

-1-

інформації трапляються і недоліки, неточності, навіть грубі помилки. Як казав академік Микола Амосов: «Багато емоцій, мало науки».

Обережно : модні дієти!         Таблиця 1

Назва	Характеристика	Наслідки
Вегетаріанська дієта	Повне або часткове вилучення з раціону продуктів тваринного походження ( м’яса, риби, яєць,молочних продуктів)	Може спричинити дефіцит поживних речовин ( зокрема , білків і деяких вітамінів)
Кремлівська дієта	Вилучення з раціону багатих на вуглеводи продуктів ( хліба, круп, овочів, фруктів). Необмежене вживання м’яса , риби ,яєць, молочних продуктів.	Може спричинити дефіцит поживних речовин( зокрема ,вуглеводів, багатьох вітамінів і мінеральних речовин)
Лікувальне голодування	Утримання від вживання їжі на термін від кількох годин до 10 і більше днів.	Тривале голодування виснажує організм і є дуже небезпечним , особливо підліткам.
Роздільне харчування	Акцент на сумісність продуктів. Зокрема , рекомендують вживати м’ясо із зеленими овочами ( наприклад ,з капустою) , а не з картоплею , макаронами чи іншим багатим на вуглеводи гарніром.	Не має протипоказань , але ефективність цієї дієти для контролю за масою тіла науково не підтверджена.

 

Етнографи стверджують, що звичка до смачної, запашної i зовнi привабливої їжі є однією з найбільш самих стiйких та консервативних. Однак такий висновок зручний лише для гурмана, але суперечить концепцiї рацiонального харчування.

Проте вiн правомiрний в тому відношенні, що існують всi пiдстави розглядати рацiональне харчування i як природно зумовленi взаємини між людиною та навколишнім   середовищем. Це пiдтверджують, наприклад, експерименти професора Ернста фон Карпентера, який навчав шимпанзе за так званою “йоркською” програмою. І уявіть, мавпа, що була підготовлена таким чином без будь—якого примушення складала вельми i вельми рацiональне меню, практично без солодощiв, якi просто поглинають її сородичi в зоопарках Земної кулі.

З таким же результатом закiнчився експеримент “кафетерiй”, який проводився у дитячих садках Англiї, Францiї та деяких iнших країнах Західної Європи. Нерозпещенi ласощами малята, якщо iм це дозволялось, складали для себе досить рацiональне меню, навіть не зважаючи на те, що мали можливiсть включити до нього i тiстечка, i цукерки, i морозиво, пiдтверджуючи тим самим стародавнє англiйське прислiв’я: “Чим гiрше харчування, тим краще виховання”.

-2-

Водночас слід підкреслити, що кожному етапу розвитку людського суспільства вiдповiдали свої уявлення про рацiональне харчування. Страви національної кухні – здорові й добре збалансовані, інакше вони не дійшли б до нас із глибини віків.

     У стародавніх римлян воно формулювалось приблизно так: “Вiд яєць до яблук”, передусім тому, що в той час серед патрицiїв головним правилом щодо харчування було таке: починати свою тривалу та розкішну трапезу з курячих яєць i закiнчувати її яблуками.

       В Росiї i, особливо, в Україні, що пережили жорстокi неврожаї та вiйни i, отже,  пов’язанi з ними голоднi роки, розкiшна їжа з стародавніх часiв розцiнювалась як один з найголовніших показникiв благополуччя та добробуту людини.

  В Пiвнічних країнах (Iсландiя, Hорвегiя, Гренландiя та iн.) також вважається, що їсти потрiбно багато. “Порожнiй шлунок — холоду не суперник i аж нiяк не помiчник у довгiй дорозi снiгом” — говорять, зокрема, норвежцi.

    Водночас в Республиці Чад, що розташована на африканському континенті в самому центрi пустелi Сахара живе кочове плем’я тубу, денний рацiон представникiв якого складається з густого чаю, що настояний на травах — на сніданок, декiлькох фiнiкiв — на обiд та жменi проса, змоченого пальмовим маслом — на вечерю.

      Від такого інформаційного хаосу в людей склалося чимало невірних, помилкових тверджень про те, як саме потрібно харчуватись. Ці «міфи» передаються з уст в уста, але дослуховуватися до таких порад досить шкідливо. Тому в наш час достойної альтернативи науково обгрунтованому раціональному харчуванню немає, тим більше що в його основу покладено досягнення трьох наук: медицини, генетики і дієтології. Отже, сьогодні пропонуємо вашій увазі деякі типові міфи і їх спростування.

      — Сніданок треба заслужити. Навпаки, снідати необхідно, особливо якщо вечеряти правильно — не пізніше 19.00.

      — Солодка газована вода — це корисний напій. Навпаки, бо вона містить багато цукру — близько 60 грамів у 0,5 літра, окрім того, штучні барвники, консерванти.

      — М'ясо їсти — здоров'ю шкодити. Аж ніяк: м'ясо — джерело повноцінного білка, вітамінів, кровотворних мінеральних речовин.

      — Дорослим пити молоко шкідливо. Навпаки, молоко — прекрасне джерело кальцію, повноцінного білка, вітамінів, необхідних дорослій людині. Лише у 7—9 відсотків дорослих iз віком зменшується здатність перетравлювати молочний цукор. Саме їм варто замінити молоко іншими молочними продуктами — кефіром, йогуртом тощо.

      — Потрібно їсти лише рослинну їжу. Це не так, бо в рослинних продуктах вкрай недостатньо повноцінних білків, недостатньо жиророзчинних вітамінів, деяких мінеральних речовин.

      — Шоколад шкідливий. Зовсім ні, адже в шоколаді містяться вітаміни, мікроелементи, корисні для організму.

      — Сало потрібно виключити з раціону. З цим не погодяться більшість українців і правильно зроблять, бо 30 грамів свіжопосоленого сала на день — це джерело корисних жирів, гарний жовчогінний засіб.

-3-

      — Корисною є лише рафінована рослинна олія. Це — улюблений «міф» рекламістів, хоча насправді в рафінованій олії значно менше корисних речовин, ніж у нерафінованій.

      — Варто обідати супом швидкого приготування (із пакетика). Це — теж «приморочка» реклами. Проте не потрібно забувати, що в концентраті багато солі, консервантів, штучних барвників та смакових додатків, які аж няк не сприяють оздоровленню організму.

      — Крабові палички — корисний морепродукт. Але ж вони містять відходи рибних продуктів плюс барвники та консерванти.

      — Якщо організмові не вистачає заліза (недокрів'я), в першу чергу потрібно їсти яблука та пити сік iз гранатів. Не тільки: залізо в легкозасвоюваній формі міститься в м'ясі, тому при нестачі заліза в першу чергу треба їсти м'ясо. Тим більше що з яблук залізо засвоюється в 10 разів гірше.

      — Яйця не можна їсти, бо вони — джерело холестерину. Ну то й що? Адже, окрім холестерину, яйця містять багато корисних речовин, в тому числі і ті, що знижують... рівень холестерину в організмі.

      — Варення — запас вітамінів на зиму. Автор цього твердження забув, що під час кип'ятіння, а потім — тривалого зберігання більшість вітамінів руйнується.

Натомість якщо ви чули, що:

     — Краще їсти морську рибу, ніж річкову. Це справді так, бо морська риба містить повноцінні білки, жири, більше корисних речовин, особливо йоду.

      — Шкідливо їсти свіжоспечений хліб. Це правильно, бо в гарячі вироби з тіста утворюють дуже щільну грудку, в яку погано проникає слина. Вона довго розщеплюється і перетравлюється та навантажує шлунок та кишечник.

      — Від молочного шоколаду більше користі, ніж від чорного. Це так, бо в молочному шоколаді є молоко — джерело білків, кальцію, вітамінів. А якщо молочний шоколад містить горіхи — це гарне джерело вітамінів (особливо вітаміну Е) та мікроелементів.

      — Краще купувати хліб із висівками. Правильно, бо він містить більше вітамінів і мікроелементів та корисну клітковину, що покращує діяльність кишечника, адсорбує шкідливі речовини.

      — Головне джерело йоду — морська капуста. Це так, тому їсти її дуже корисно.

      — Замороження ягід зберігає всі вітаміни та мінеральні речовини. Це справді так.

  Генетично модифіковані продукти: міфи та реальність

Суперечка навколо вживання генетично модифікованих продуктів точиться давно: як прихильники, так і вороги такого революційного нововведення наводять доволі вагомі аргументи. Давайте розберемося у тому, як така їжа може впливати на людський організм.

На думку фахівців, існує три важливих фактори, які впливають на те, на чию користь буде здійснювати людина свій вибір – вибір здорового харчування чи того, який більш доступніший:

·                     „гаманець” – фінансові можливості сім’ї чи конкретної особи;

-4-

 

·                     „вітрина” – наявність на споживчому ринку широкого асортименту різних продуктів;

·                     рівень культури споживача – не тільки знання про склад і властивості продуктів, але й знання про їхній вплив на організм людини.

    Загалом, усі ці фактори впливають на дотримання простих законів раціонального харчування: пропорційність (коли енергетична цінність вжитих продуктів дорівнює енергозатратам) та на правильний підбір продуктів (він має задовольняти добову потребу людини у білках, жирах і вуглеводах). Деякі науковці запевняють, що за допомогою генної інженерії зможуть впливати не тільки на стійкість рослин до хвороб та прискорювати їх селекцію, але й значно поліпшувати харчові властивості і смакові характеристики продуктів.

   Роком заснування генної інженерії рослин вважається 1977-й. У той час цей метод розглядали лише як продовження та розвиток процесу селекції сільськогоспо-дарських рослин. Перші генетично модифіковані рослини з’явилися у 1983 році, а їх масштабне промислове виробництво почалося у 1996. У 2005 році біотехнологічні культури вирощували в 11 індустріально розвинених країнах.

    Для оцінки безпеки генетично модифікованої продукції використовується загальноприйнятий метод порівняння з природним аналогом, що найбільш схожий за властивостями. Якщо нема розбіжностей з природним аналогом на молекулярному рівні та не знайдено токсичних речовин, продукції присвоюється перший клас безпеки, що не потребує подальших обстежень. У разі ж виявлення певних розбіжностей – другий клас безпеки, і дослідження фокусуються саме на цих відмінностях. Якщо ж спостерігається абсолютна розбіжність, продукцію відносять до третього класу безпеки і проводять експертизу далі.

     Найпоширеніші види генетично модифікованої продукції:

·                     соя: генетична модифікація цього продукту спрямована на збільшення врожайності. Як засвідчили результати моніторингу за оборотом харчової продукції, що має генетично модифіковані аналоги, відсоток генетично модифікованої сої коливається від 20% до 40%;

·                     кукурудза: на сьогодні пройшли систему реєстрації кілька генетично модифікованих сортів кукурудзи з підвищеною врожайністю та стійкістю до деяких видів шкідників. Подальші розробки будуть спрямовані на зміну структури крохмалю та модифікацію кукурудзяної олії;

·                     картопля: генна інженерія поставила за мету створити високоврожайні та стійкі до колорадського жука сорти картоплі. Також розробки науковців спрямовані на виведення сортів з підвищеним вмістом білка та поліпшенням його структури.

  На даному етапі ідея генетичної модифікації продуктів харчування не має широкої підтримки в Україні. Люди все-таки віддають перевагу так званим „нормальним” продуктам, мовляв, як же ж нам їсти ту картоплю, якщо її навіть жуки не їдять? Вагомим аргументом проти генної інженерії продуктів може бути той факт, що, приміром, у Сполучених Штатах генетично модифіковані продукти коштують більш ніж удвічі дешевше від так званих органічних (тобто продуктів, вирощених у звичних умовах без втручання новітніх технологій).

-5-

    З іншого боку, багато вчених наголошує на  тому,  що за  допомогою  генної інженерії можна виправити „помилки селекції”, значно підвищити смакові та поживні якості продукту.

  Говорячи про перспективу генетично модифікованих продуктів в Україні, можемо сподіватися, що вони не витіснять звичну нам картоплю та кукурудзу і кожна людина матиме можливість робити свідомий вибір, які продукти їсти і де їх купувати.             

     Інтервали між прийомами їжі теж мають значення в режимі харчування. Недоцільними є занадто короткі й задовгі інтервали. Оптимальними вважають проміжки 4-5 годин між прийомами. Доцільним є розподіл калорійності їжі за прийом: при триразовому харчуванні - 30-35 % (від добової калорійності) - сніданок, 45-50 % -обід, 15-20 % - вечеря; а при чотириразовому — відповідно 20-30 %, 10-25 %, 30-40 % і 15-20 %.

    Енергетичну цінність харчування прийнято оцінювати в умовних одиницях - кілоджоулях (кДж) або кілокалоріях (ккал), звідси і походять вирази - "калорійність раціону", "калорійність продуктів". Одна термохімічна кілокалорія дорівнює 4,184 кДж. Калорійність їжі повинна відповідати енергетичним потребам організму. Складовими частинами енерговитрат організму є: а) затрати енергії на перебіг обмінних процесів в організмі у спокої, це так званий основний обмін; б) енергетичні затрати на роботу (розумову, фізичну; в) затрати на засвоєння змішаної їжі, тобто специфічно-динамічна дія їжі.

    Як показують статистичні і клінічні дослідження, якщо по білках, вуглеводах і жирах раціон людини вкладається в норму то по кількості життєво важливих елементів (макро і мікроелементів), вітамінів і других фізіологічно-активних речовин, які знаходяться в рослинах. Ось чому мікроелементи і гіповітаміни сьогодні стали супутниками багатьох людей.

     Крім того, солодке, яким торгували в давнину на базарах Азії - Індії, Персії. Єгипті, а також в Арсенії, Грузії – представляли собою не що інше, як цукрову тростину, різноманітні пальми.

    Більше того в Індії і в теперішній час виробляється пар – тростяний сік без очищення.

Тут релігія забороняє використання очищеного, рафінованого цукру.

     Рафіновані рослинні харчові масла приводять до того, що знецінюються продукти з точки зору складання біологічно – активних речовин.

Цінність харчових продуктів втрачається при неправильній переробці і консервуванні.

   В процесі кулінарної обробки втрачається в середньому 10% енергетичної цінності продуктів, до 60% вітаміну С, 20-30% вітамінів групи В, до 49% вітаміну А, втрата кальцію досягає 15%, заліза 20%.

  Величина використаної енергії для більшості людей становить 2400 ккал в добу, потреба в вітаміні А становить 66%, вітаміні В2 – 75%, аскорбінової кислоти 50%, кальцію 60-70%.

   Існує ще одне важливе джерело “забруднення” харчових продуктів – добавка до них багатьох синтетичних хімічних сполук, позитивна дія котрих до кінця не

-6-

 

вивчена добре.

Професор Б.Рубенчик в книзі “харчування, канцерогени і рак” пише: “серед добавок, які покращують якість і зберігання продуктів, які покращують якість і зберігання продуктів, канцерогенна активність виявлена у деяких барвників, ароматичних і смакових речовинах і антибіотиках.

    Канцерогени можуть знаходитися в продуктах харчування при різних способах технологічної обробки – копчення, висушування.

    Розвиток сільського господарства і обробка земель привела до тог, що число мінералів повністю зникли з землі.

    Концентрація мінеральних елементів, особливо заліза в фруктах знизилась на 57%, магнія – на 35%, кальцію в зелених рослинах на 46,4%, капуста втратила 85% кальцію, пшениця 46%.

Дефіцит наприклад кальцію в добовому раціоні населення Європейських країн становить 10-30% від рекомендованої норми.

   В цілому для структури харчування економічно розвинутих держав характерні не тільки потреби енергії, але і потреби тваринних жирів і дефіцит полі ненасичених жирних кислот, повноцінних речовин (Са, заліза), мікроелементів (йоду, фтору, цинка, харчових волокон).

   Серед найбільш частих причин виникнення мікроелементозів виділяють наступні:

Вроджені мікроелементози зв’язні з мікроелементозом матері під час вагітності.

Епідеміологічні дослідження останніх трьох десятиліть свідчать про різке зниження прогресу в збільшенні довго тривалості життя населення індустріально-розвинутих країн Європи і значне збільшення випадків таких захворювань, які 30-40 років зустрічалися рідше, ніж в даний час.

    Сьогодні знову постала проблема крайньо-низької забезпеченості населення вітамінами, мікроелементами, дефіцит йоду, заліза, кальцію.

Масові дослідження населення свідчать про широке розповсюдження гіповітамінозів – скритої форми вітамінної недостатності, особливо зимою і весною. Найбільш часто зустрічається дефіцит аскорбінової кислоти і вітамінів групи В.

Гіповітаміноз знижує розумову і фізичну працездатність, посилює негативну дію на організм шкідливих умов праці і оточуючого середовища.

Особливо неблагосприємний недостаток в дитячому і юнацькому віці, коли знижуються показники фізичного розвитку: ріст, фізична сила, появляється порушення обміну речовин і хронічні захворювання.

      Основи безпеки харчування

      Їжа приносить користь організму людини, але неякісна їжа може призвести до хвороб. Щоб їжа не завдавала шкоди, слід ознайомитися з основами безпечного харчування й, перш за все, навчитись оцінювати якість їжі.

   Якість їжі можна визначити візуально, тобто слід уважно її роздивитися.Зовнішній вигляд їжі свідчіть про те, як довго вона зберігалася або як її було приготовлено. Можна визначити якість їжі і за її запахом. Більшість зіпсованих продуктів мають неприємний запах. Якщо людина вже почала вживати їжу, то про її якість повідомляють смакові рецептори.

-7-

   Треба уважно читати те, що написано на упаковці продуктів, особливу увагу звертаючи на дату їхнього виготовлення й тер­мін зберігання. У жодному разі не можна вживати продукти, термін придатності яких уже минув

 Їжа має бути свіжою, якісною й правильно приготованою. Посуд, в якому готували й на якому подають їжу, має бути чистим. Приготовлену їжу не можна надовго залишати, адже в ній починають відбуватися процеси бродіння та гниття. Найкраще вживати їжу відразу ж після її приготування. Перед уживанням їжі слід вимити руки. Усе це — важливі правила безпеки харчування.

Заходячи до місць громадського харчування, потрібно завжди звертати увагу на те, наскільки там чисто й чи все відповідає санітарним вимогам. Не можна купувати їжу на запиленій вулиці, де в продавця немає можливості помити руки.

    Якість їжі пов’язана не лише з її свіжістю, але й з її складом. Так, у їжі можуть міститися речовини, які не є корисними для вашого організму. Приміром, різноманітні консерванти, фарбники, смакові добавки — це зовсім не те, що потрібне вам для росту та розвитку. Їжа може бути дуже жирною, дуже гострою або дуже солоною. Це також слід враховувати.

    Безпечне харчування потребує й правильного зберігання продуктів.

 Готову їжу можна тримати на плитці не більше ніж 1,5 години. Якщо ви виймаєте страви з холодильника, то рідкі страви, слід довести до кипіння, а густі розігрівати впродовж 3—5 хвилин у гарячій духовці.

У холодильнику продукти можна зберігати лише певний час. Наприклад: вершкове масло — 6—14 днів у закритому посуді чи фользі, кип'ячене пастеризоване молоко — 12—36 годин (закрите, заздалегідь охолоджене), кефір — 36 годин, сметану — 72 години, вершки — 12 годин, сир — 36 годин, твердий сир 5—12 днів (закритий), яйця — 14—21 дні, ковбасу копчену — 2—6 дні, сосиски, сардельки вищого сорту — дві доби, ковбасу варену — 1 день, свіжі овочі — 1 — 7 днів.

Отруєння може бути спричинене продуктами:

· з простроченим терміном реалізації;

· Ураженими гниллю чи пліснявою;

· З неприємним запахом і нетоварним виглядом;

· З пошкодженою упаковкою;

· Купленими на стихійних ринках;

· Тими, що неправильно зберігалися чи оброблялися;

· Вирощеними на забруднених територіях;

· Тими, що містять алкоголь.

Як визначити, що продукт зіпсований.

Молоко.

Молоко — дуже гарне середовище для розмноження мікробів. Про його зіпсованість свідчать водянистість, зміна кольору, гіркий, кислий, солонуватий смак і кислий, або навіть гнильний запах. Якщо молоко викликає сумніви, поставте його на вогонь: несвіже молоко обов'язково скипиться.

Сир.

Про те, що сир зіпсувався, свідчать кислий, гнильний запах, запах плісняви, гіркуватий, гнильний або інший смак, тягуча консистенція, слиз на поверхні.

-8-

 

Масло.

У зіпсованого масла жовкне поверхня, з'являється прогірклий або плісеневий запах і смак.

Консерви.

Якщо консервні банки здулися (бомбаж), їх слід негайно  викинути.   Про  те,  що консерви  зіпсувалися,   також свідчить пліснява на поверхні, мутний сироп або сік, негерметичність кришок, неприємний запах і смак. Отруєння консервами — одне з найтяжчих і може призвести до смерті.

    Ви вирішили перейти на роздільне харчування. Які ж переваги роздільного харчування? Само роздільне харчування має на увазі вживання сумісних продуктів, завдяки швидкому проходженню сумісних продуктів по травному тракту в організмі не відбуваються процеси бродіння і гниття, що зменшує інтоксикацію організму. При  переході на роздільне харчування поліпшується самопочуття, скидається вага. Роздільне харчування не можна назвати дієтою - це спосіб життя, але результат такого способу - схуднення, зазвичай буває дуже стійким, особливо якщо використовувати його постійно то зайва вага вам не загрожує. Роздільне харчування рекомендують при шлунково-кишкових розладах і захворюваннях.

    Щоб повною мірою оцінити достоїнства роздільного харчування, розглянемо улюблений приклад дієтологів. Припустимо, що ми з'їли м'ясне блюдо, а на десерт - пару яблук. У чистому вигляді фрукти проходять через шлунково-кишковий тракт дуже швидко, але шлунок буквально забитий м'ясом, яке довго переварюється.    Якщо постійно вживати комплексну їжу, то шлунок і кишечник стикатиметься з гнильними, неперетравленими залишками регулярно, в організм поступатимуть отрути, накопичуватися шлаки, з'явиться неприємний запах з рота. При переході на роздільне харчування ви позбавитеся від різкого неприємного запаху стільця, газоутворень, хронічних замків, від порушення метаболізму, вугрового висипу. Доведено, що роздільне харчування виводить шлаки, очищає кишечник і позбавляє від зайвої ваги.

    Всім відомо про користь роздільного харчування, але мало хто знає про недоліки.

Роздільне харчування вимагає величезної силі волі і дотримання режиму, звикнути до дієти роздільного харчування багатьом людям непросто, і хоча організм отримує всі речовини, необхідні для нормального функціонування, багато хто переживає постійне почуття голоду. І навряд чи ви отримуватимете задоволення від такої їжі.

Не всі лікарі згодні, що роздільне харчування корисне, застосування цієї методики - штучне порушення нормального травлення, як вважають деякі супротивники даної методики. З моменту своєї появи, як біологічного вигляду, люди завжди харчувалися змішаною їжею, і для переварювання саме змішаної їжі наш травний тракт ідеально відрегульований самою природою. Фізіологи знаходять саму ідею роздільного харчування чужою людському організму, на їх думку якщо не "навантажувати" систему травлення, а харчуватися роздільно, то організм звикне до такої дієти і згодом перестане сприймати комплексні обіди і в таких випадках прихильникам роздільного харчування доведеться слідувати цій дієті все своє життя.

-9-

Складаємо роздільний раціон

Як грамотно скласти роздільний раціон? Після того, як ви навчилися розділяти продукти на групи, тепер важливо зрозуміти, яку групу продуктів вживати на сніданок, обід або вечерю. Безумовно, кожна людина індивідуальна і віддає перевагу різним видам їжі, але все-таки дієтологи рекомендують дотримуватися декількох базових правил.

    На сніданок краще всього їсти продукти без кислоти, але з великим вмістом клітковини - салат з солодких або напівсолодких фруктів, так само допустима невелика кількість жирів і крохмалів.

   Обід є кращим часом для білків. Не забувайте, що білкова їжа вимагає великого часу для переварювання і вживати її вечором шкідливо для організму, білки сильно насищають організм, тому після ситного обіду не уникнути сонливості. Якщо ж ви хочете легших відчуттів, то частину білкових блюд можна замінити сумісними овочами.

   Вечерю потрібно готувати з продуктів, багатих вуглеводами, оскільки вони швидко засвоюються організмом. Це може бути картопляна або морквяна запіканка, макарони з сиром, солодкі фрукти і ін.

   Перейти на роздільне харчування можна в будь-якому віці і не обов'язково це робити радикально, можна поступово, наприклад, почати з одного дня в тиждень. З часом ви звикнете до нового поєднання продуктів і навіть відчуєте незвичайний тонкий смак їжі. А дотримання хоч би базових принципів роздільного харчування допоможе зберегти хороше самопочуття і бадьорість духу.

     Роздільне харчування засноване на положенні про те, що дуже складні і різноманітні блюда важко засвоюються, і є спрощеною дієтою, направленою на зниження ваги, завдяки правильному і збалансованому розподілу продуктів харчування. У одну їду не об'єднуються вуглеводи і білки, тоді як для поєднання решти поживних речовин немає обмежень.

Роздільне харчування виникло в Америці в минулому столітті і набуло поширення завдяки зіркам Голлівуду; прихильники роздільного харчування стверджують, що це оптимальний спосіб привчити свій організм до менш рясної їжі і скинути зайву вагу без дуже великих обмежень. Проте багато фахівців не рекомендують цю дієту, оскільки, якщо ви уважно не стежитимете за тим, щоб різноманітити меню кожного дня; ваше харчування може виявитися незбалансованим.

    Насправді, на думку медиків (які самі таке не практикували жодного дня), роздільне харчування може привести до браку в організмі поживних речовин, раніше всього заліза і вітамінів; а також викликати порушення обміну речовин, особливо дітей і літніх людей. Під розділеним харчуванням розуміється не тільки режим; що передбачає споживання тільки одного типу продуктів за одну їду, але і дієта, в якій розділення їжі може проводитися різним чином.

Однотипну їжу можна об'єднати в одну їду або ж розподілити по певних днях і тижнях. Ефективність роздільного харчування залежить від його зручності: в цьому випадку ви позбавлені від необхідності зважувати продукти і контролювати їх кількість, як при дотриманні інших дієт для схуднення. Принцип, на якому

 

-10-

грунтується роздільне харчування, полягає в тому, що при споживанні тільки

одного типу продуктів за одну їду кількість калорій, що поступають в організм, зменшується, що сприяє позбавленню від зайвої ваги.

Ось основні правила роздільного харчування: Не об'єднувати в одну їду вуглеводи з білками. Включати в свій раціон якомога більше овочів і фруктів. Споживати білки, крохмаль і жири в обмеженій кількості. Споживати вироби з непросіяної муки, уникаючи продуктів, що містять білу муку, цукор і маргарин. Дотримувати інтервал близько 4 годин між їдою різного типу.

     Всі продукти харчування розділяються на три групи: білки, рослинна їжа і вуглеводи. У шлунково-кишковому тракті рослинна їжа може сама себе переварювати. Білки розщеплюються в основному реактивами кислотного складу. Вуглеводи – лужними реактивами. Існують ще і жири, але вони поєднуються і з білками і з вуглеводами.

    Логіка роздільного харчування полягає в розділенні столів на білковий і вуглеводний.

    Вуглеводний стіл включає продукти, основна складова яких вуглеводи ( мучне, солодке, злаки, картопля, крупи). Це так звана енергетична кухня. Вона швидко перетравлюється. Вуглеводи і рослинна їжа повинні складати основу щоденного раціону.

   Білковий стіл включає білкововмісні продукти ( м'ясо, риба, яйця, горіхи). Для нормальної життєдіяльності організму наявність білків необхідна. Але при роздільному харчуванні вони перетравлюються повністю, тому їх кількість необхідно звести до мінімуму. Вживати м'ясо 1-2 рази на тиждень – цілком достатньо.

    При одночасному вживанні тільки сумісних продуктів, ми полегшуємо роботу нашому організму. Однорідна по хімічному складу їжа встигає повністю перероблятися протягом 2 годин і самоліквідовуватися з організму.

При одночасному вживанні білків і вуглеводів відбувається вироблення кислотного і лужного секрету. В результаті їжа повністю не переробляється і відкладається в складках товстого кишечника.

Мінімальна перерва між вживанням білків і вуглеводів повинна складати не менше 3 годин.

Роздільне харчування сприяє :

- очищенню кишечника від осаду неперетравлених продуктів, що накопичився;

- позбавляє від неприємного запаху з рота;

- усуває дисбактеріоз і закрепи, очищаючи шлунково-кишковий тракт і травну систему;

-виводить з організму шлаки;

- відновлює баланс в роботі практично всіх органів;

- сприяє позбавленню від зайвої ваги.

 

 

-11-