Додатковий матеріал до уроків навчання грамоти

 

 

 

Цікава  алфавітна

веселка

 

 

                                                                  

              

 

         

                                                                 

 

 

 

 

 

Цікава алфавітна веселка. Додатковий матеріал до уроків навчання грамоти (методична розробка).  – 110 ст.

 

 

 

 

 

          Автор: Гуринець С.В. – учитель початкових класів вищої категорії, старший учитель Конотопської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №3 Конотопської міської ради Сумської області

 

 

                                                Передмова

      Викладання української мови в початкових класах — це педагогічна наука, що визначає теоретичні засади навчання мови учнів І—4 класів і рекомендує найефективніші методи й прийоми удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів, формування в них засобами мови та літератури наукового уявлення про мову як знакову систему. 

       Навчання грамоти передбачає формування в учнів елементарних навичок читання й письма. Для шестирічних першокласників цей процес триває  протягом цілого навчального року, що пов’язано з їх психологічними, фізичними й фізіологічними особливостями.

        Відомо, що з першого дня перебування учня в школі слід розвинути в нього навчальний мотив, який би збуджував інтерес до освоєння даного предмета. Як же цього досягти на  уроках навчання  грамоти?  Діти приходять до школи з ігровим мотивом, сформованим у них до початку навчання в школі, і тому першокласники намагаються сумлінно грати роль учня, ретельно виконувати завдання свого наставника. Психологія рекомендує спиратися на цей наявний мотив. Тому початковою формою навчання мові школярів 6—7 років повинна стати гра з вивчення мови, гра з мовними й мовленнєвими одиницями. Ці думки співзвучні зі словами К. Д. Ушинського: «Навчання, позбавлене всякої цікавості і взяте тільки силою примусу..., вбиває в учня охоту вчитися, без якої він далеко не піде».                                                                                

    У роботі над збагаченням словника учнів потрібно використовувати вправи на добір синонімів, антонімів, пропонувати  працювати над тематичними групами слів, над багатством лексичного складу української мови. Тільки глибоке розуміння цих понять допоможе нам, педагогам,  знайти доцільні прийоми ознайомлення учнів з лексичними одиницями. 

     Початкова навичка читання має формуватися в постійному взаємозв'язку із спостереженнями за явищами живого мовлення та з такими видами мовленнєвої діяльності, як розповідь, бесіда, слухання й відтворення звукозаписів, інсценізація відомих дітям казок, щоб забезпечити розвиток умінь і навичок усного мовлення, сформувати в дітей певне коло знань про мову й мовні уміння.

     Ознайомлення з новою буквою – можливість розвитку мислення й мовлення дітей одночасно.  Для учнів букви – це малюнки, і кожний малюнок їм щось нагадує, тому слід давати дітям завдання на порівняння  літери із предметами, використовувати на уроках вірші, тоді буква осмислюється й швидше запам’ятовується. А щоб урок був цікавим, необхідно постійно добирати різноманітний дидактичний матеріал: потішки, загадки, скоромовки, чистомовки,  прислів’я, та кросворди.

       Матеріал поданий у посібнику, сприяє удосконаленню навичок звуко – буквеного аналізу слів, допомагає розвивати чіткість мислення, пам’ять, фантазію учнів, збагачує їх словниковий запас, виробляє навички свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів.

       Даний  посібник стане в пригоді вчителям початкових класів.  Він вміщує цікавий матеріал для вивчення алфавіту в 1 класі, 2, 4 класі – для розділів «Звуки і букви», «Будова слова».

      Збірка дозволяє творчому вчителю організувати навчальний та виховний процес на сучасному рівні, сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів, формуванню позитивної мотивації щодо вивчення української мови.

 

 

 

         

 

      

 

 

 

 

 

Аа 

А  .

.  .

.  .  .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

А яка ж та буква А?  

Досить схожих є прикмет: 

Мов шпаківня, мов намет, 

Мов курінь, що на баштані,

Буква А здалася Тані.

 

Словник:курінь - будівля різних розмірів, часто тимчасова, призначенадля ночівки, зимівки; баштан -назва поля, на  

 якому вирощують кавуни, дині, гарбузи.

 

 

                                          Загадки

    А- плоди овальні має,                              

    Кісточку в собі ховає.                                       

    Як достигне – вабить ос,

    Буква А – це (Абрикос)

А

. ..

...

 

    Ось вона яка –

    Розбійниця морська!

    Всіх би проковтнула

    Зажерлива…( Акула)

А

. .

..

 

Для заучування напам’ять

                                          Вірші

 

Голосиста буква А       

Твій букварик відкриває   

Не одна вона іде,

А всю азбуку веде.

 

А — в алфавіті — найперша!

А — в алфавіті — найлегша!  

А іще ця буква А,

       І дзвінка, і голосна.

       А ще хоче буква А,
       Щоби Алла букви знала,
       А тоді до школи йшла.

 

     - Хто така? – спитав художник

     - Малювати тебе можна?

     - «А»,будь ласка, мій портрет…

     - «А» велика – це намет…

     -  Чи курінь, що на баштані…

     - «А»  -  не літера остання,

         Починаю алфавіт!..

         Мій маляточкам привіт!

 

                     

 

 

 

 

          Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися. (Аґрус)

 

Він солодкий, соковитий,
Сонцем півдня він налитий,

Не росте цей фрукт у нас
Товстошкурий …(Ананас)
 

Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш. (Абетка)

 

 

     

 

         Акація цвіте в садку,
         А ми, зібравшись під нею,
         Абетку вивчимо легку.

 

         З букви А
         Почнем, малята,
         Нашу азбуку
         Вивчати.

                                              Потішки
Алла, Ася та Андрійко                                                

  Дуже люблять апельсинку.                                         

  Апельсинка запашна,

  Тане в ротику сама.

 

                                    Скоромовки

 

Мала Алла кашу мала.

Алла Аню частувала,
але Аня не хотіла, —

ананаси Аня їла.

 

                                     Кросворд   

 

 

 

1.Осіння квітка сукню вділа
рожеву, синю, ніжно-білу.
Стоїть, неначе їжачок,у неї сотні пелюсток.

                                (Айстра)

 

 

2.Він звірят усіх лікує,
Від холери їх рятує.
Вилікує він за мить
Все, що в звірів заболить.
                          (Айболит)

 

 

3.Ні вівса їм, ані сіна,
Дайте випити бензину,
Всіх я коней обжену,
Куди хочеш побіжу.

                         (Автомобіль)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Асю запитала Алла:

    - Де ти абрикоси взяла?

     - А он там, у нас в саду,

      Скільки хочеш наберу!

         

                                      

 

 

Присмалилась наша каша,                     Почорніла наша каша.                                         Довго на вогні тримали –                                                       Ну й дісталось нам від мами.

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

Бб

Б   .

.  .  .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери)

М’який знак собі з дощок

Змайстрував зручний дашок.

-Можу йти тепер далеко,

Не страшні дощі і спека!                          

Подивився знак в люстерко –

І в очах йому померкло:

Він впізнати не міг себе,

Схожий був на букву Б!

 

Словник:дашок ( дах) - верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля;

люстерко ( дзеркальце) - відшліфована поверхня, що відображає предмети, які перед нею знаходяться.

                                                 Загадки

Біла кора, тоненькі віти.                               

Що то є? Вгадайте, діти? 

Б.

.  .

.  .

                        

Я веселенький звірок,

Плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Б  .  .

.    .

 

 

 Червоненький я на вроду,

 В кухню прийшов із городу.

 Подивився, де тут горщик,

 Бо стрибнути хочу в борщик.  (Буряк)                  

 

Сам пустий, голос густий,

Дріб вибиває, дітей збирає. (Барабан)

Подивись, прошу тебе:

Ключ в траві, як буква Б!

       Тут веселик походив,

       Ключ від азбуки згубив.

 

       Буква Б, як бегемотик,

       Що вхопився за животик.

       Він морозива поїв,

       А тому і захворів.

 

       -Намалюйте  мій портрет! –

      «Ь»  надів кашкет;

       А художник, як художник:

       Задививсь на літній дощик…

      - Ось, намалював тебе…

      - Не мене, а букву « Б»!

 

 

        Бум –бум –бум!

        Бам – бам – бам!

        Вибиває … (Барабан)

                                                               

       Цю найкращу в школі книжку

       Знає будь-який школяр.

       До усіх книжок доріжку

       Прокладає наш…(Буквар)

                                                                     

        Коли хочеш ти читати,

        То мене повинен знати,

        А коли мене не знаєш,

        То нічого не вгадаєш. (Буква)

 

        

         Два брати у воду дивляться,

         А повік не зійдуться. (Береги)

 

Для заучування напам’ять

                                                 Вірші

 

Біля броду бусол бродить,

Бусленя з собою водить.

Бережись, зелена жабко      

Бо вполює бусленятко.

Бігла білочка в долинку,
Бачить бубликів торбинку.
Бджілок швидко погукала,
Бубликами частувала.
Під березою сиділи,
Усі бублики поїли.

 

Скоромовки

Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

 

Купив бегемот бегемотикам ботики.

Бігають по болоту в ботиках бегемотики.

 

Бором брів бобер до брата

Борошна собі набрати.

Бо бобриха й бобренята

Будуть бублі виробляти.

 

                                       Чистомовки

 

Би – би – би – в лісі дуби.

Бе – бе – бе – дятел дуб довбе.

Ба – ба – ба – я знайшов гриба.

Би-би-би — зелені боби.

Бі-бі-бі — я скажу тобі.

 

Аба –аба –аба - заквакала жаба.

Уб – уб – уб  - зелений дуб.

Бі – бі –бі – лист пишу тобі.

Би – би – би – тут ростуть гриби.

 

 

 

 

 

 

Хвіст трубою, спритні ніжки,

Стриб із гілки на сучок –

Носить білочка горішки

У дупло для діточок.

                                                                 

Білка била в барабан.
Бе! - за-бе-кав їй баран,
Бий тихіш, будь ласка, білко,
Бо розбудиш перепілку.

 

Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.

 

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

 

Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.

                                                             

 

 

 

 

Бу – бу – бу – будемо їсти рибу.

Бо – бо – бо – Борис малює небо.

Бі – бі – бі – білка грає на трубі.

Бе – бе – бе – бабусю, любимо тебе.

 

Би – би – би – у бобра болять зуби.

Бо – бо – бо – Борис малює небо.

Бу – бу – бу – будемо їсти добру рибу

Об – об –об – моя мама хлібороб.

 

 

                                      Шаради

В моєму слові

Сильний вітер,

Коли ж допишеш «к» в кінець,

Росту в землі я, на городі,

Даю солодкий корінець

                                           (Буря - к)

                 

 

З «І» по дереву стрибають.

З «У» - їх з маком випікають.

                                      (Білки – булки)

                                     

 

Кросворд 

 

Жовтий і продовгуватий,

Товстошкірий, лисуватий.
Наче місяць молодий,
Не небесний, а земний. (Банан)

 

Крильца прозорі в цього вертоліта,
Над нами літає він майже все літо.
Для нього посадочна смуга – кульбабка,
А цей вертоліт – звичайнісінька…(Бабка)

 

Виростає зимою
Униз головою,
Корінцем догори,
І росте до пори.
Стане сонце гарячим –
То відразу заплаче. (Бурулька)

 

 

 

 

Я в кожнім слові пишуся,

Читають в кожній книжці,

Коли ж допишем в кінці «р»,

Поставиш враз мене в портфель.

                                                    (Буква – р)

                             

 

 

Мене ти змалку звик любити,

І завжди ситий ти за це

Та тільки «у» на «і» змінити –

Залізу я на деревце.

                                           (Білки – булки)

 

 

 

 

Б

 

 

 

 

 

Вв  

В  .	.    .   .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери)

«Ве» - смішний велосипед:

Ні назад, ані вперед!                                    

 

Буква «В» така цікава –

Стовпчик тут і дужки справа,

Так в алфавіті живе

 Всім потрібна буква «ве».

 

                                              Загадки

 

Літом любитьполювати,

А зимою в лігві спати.

Як зачує він весну,

Прокидається від сну. (Ведмідь)

В  .   .

.    .   .

 

 

 

Коли я голодний,

Мені не попадай.

Я клацну зубами

І з’їм – так і знай! (Вовк)

 

В  .   .     .

                                    

 

Стоїть завод на полі.

Який? А це секрет.

Працюють в ньому бджоли –

Виготовляють мед. (Вулик)

 

 

 

          На яблуні яблучок двоє,

       Шепочуться з листям обоє.

       А дівча милується і не рве,

       А вони звисають літерою «В»

 

 

       Привітались на шосе           

       буква І і буква З

       Де ж вони? Ну й дивина –

       З двох з’явилася одна.

       Їй дали ім’я нове: буква В

                                                        

       Я стою
      На ходу,
      А спинюся –
      Упаду.  (Велосипед)

     Дуга з’єднала береги,
     Немов у казці, гожа.
     А от дзвіночка до дуги
     Ніхто вчепить не може. (Веселка)

 

 

     Дерев чимало поламав,

     Але ніде, ніхто, ніколи

     Його не бачив, не тримав. (Вітер)

 

 

    

       Із червоним тільцем,
       Із серденьком-камінцем,
       А смак – ну такий,
       Що здається, сама
       У рот тобі скаче –
       Терпіння нема! (Вишня)

 

 

Для заучування напам’ять

                                               Вірші

Вовк ведмедя розбудив:

 -Вже весна, гуляти йди!

Виліз велетень з барлоги,

Вовк тікає в ліс від нього.

 

Вовк до школи не ходив.

Вовк уроків не учив.

Не читав і не писав,

І по нотах не співав,

Так нічого він не знав

 

У волошки-квіточки

Волошкові діточки,
Весело всміхаються,
Ввічливо вітаються:
— Вівці та корови,

Будьте всі здорові!

                                         

 

                              Скоромовки                                                        

 

Водовоз віз воду з водопроводу.

Ворона проворонила вороненя.

 

 

 

 

Чистомовки

 

Ва – ва – ва – ми вчимо слова.

Ву – ву – ву – пісню знаємо нову.

Ви – ви – ви – котика злови.

Ве – ве – ве – корабель пливе.

 

Ві – ві – ві – зошити нові.

Во-во-во – намальовано криво.

Ов-ов-ов – накололи дров.

Ив-ив-ив – я квіти полив.

Ви-ви-ви – чорні брови.

 

 

 

Я волошки в житі рвала

І сплела собі вінок,

З жайворонками співала,

З вітерцем пішла в танок.

 

Веселі вишні вкрили віти,

Виблискують з височини.

Василько воду ллє на квіти,

Щоб вище виросли вони.

 

Вишиваю вишиваночку

Я для братика Іваночка.

Вишиваночка у вишеньках

Ягідками рясно вишита.

Вся в мережках вишиваночка –

Подарунок для Іваночка.

 

 

 

 

 

Віє вітер з-під воріт,

У воротах-сірий кіт.

Вітер сірому котові

Чеше вусики шовкові.

 

 

 

Ав-ав-ав – не лови ґав.
Ва-ва-ва – книжка нова.
Ву-ву-ву – вип’ємо каву.
Ув-ув-ув – новину почув.
Ві-ві-ві – здивувались паві.
Ів-ів-ів – льон зацвів.

 

 

                                    

Гг  

Г .  .

.  .  .

 

         Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери ) 

 

Га – га – га та ге – ге – ге …

Це, напевно, буква Г.

Бо вона якраз така,

Наче шия в гусака.

 

Глянь, Галинко! Гнате, глянь,

Подивись, Ганнусю,

Буква Г гачком зігнулась,

Як на груші гусінь.

 

                                         Загадки

Невеличкий, сніжно-білий,

Що його в небесну шир

Люди радісно пускають

Сповіщати всіх про мир.

Кожен цього птаха знає,

Його назву відгадає. (Голуб)

Г .

.  .  .

 

І великі, і малі

Одягнулися в брилі.

І дощу ці одноніжки

Не бояться анітрішки. (Гриби)

Г .  .  .

З небесної діжки

Крижані горішки

На землю упали,

Шкоди нам завдали. (Град)

Г .  .  .

         Буква Г якраз така,

         Наче шия в гусака.

         Ге – ге – ге та га – га –га

         Буква Г, як кочерга.

 

         Зарядку букви - малюки

         Робили після сну.

       «Т» підняла аж дві руки,

         А буква «Г» лише одну.

 

          Рано-вранці, до зорі,

          Букву візьмуть косарі

          Та легесенько підточать –

        «Бжик!» -  вже нею трави

          косять…

          Ти, ох любиш ти поспати,

          А  слабо тобі сказати

          Як цю букву називати?

           Га?!

                                 

     

       Жовтобокий  карапуз

       Йшов городом та й загруз.

       Бо насіння стільки має,

       Що аж боки розпирає. (Гарбуз)

 

       Весною зазеленіла,

       Влітку загоріла,

       Червоне намисто

        Восени наділа. (Горобина)

Г .

.  .

.  .

.  .

 

 

Вміє вишивати, шити,

Може ґудзики пришити,

Та без одягу донині

Рукодільниця – кравчиня. (Голка)

                                                                      

Г .  .

.  .

 

 

Для заучування напам’ять                

                                                     Вірші                                  

Гиля, гиля, гусенята,

До водички, до ставка.

Гусенятам добре гратись

Біля татка гусака.

Я і сам би з ними грався,

Щоб гусак так не кусався.

 

Грім гримить, гуде, гуркоче!

Галасує дітвора.

Галя також глянуть хоче

Як гуля кругом гроза.

 

Гуска плаче: - Га-га-га —

В гусака болить нога.

Гуска голуба гука

Годувати гусака.

 

 

                           Скоромовки

 

В горішнику горішина,

Горішками обвішана.

 

Ніс Гриць пиріг через поріг,

Став на горіх, упав на поріг.

 

Потішки

 

Як тобі не сором, Грицю?

Знов одержав одиницю?...

Запитала мама строго:

-Ну, і що ж у цім страшного?

Он Маринка і Галинка

Не одержали нічого…

 

Гопав вчора, гопав нині

Та й нагопав  горнець  дині.

 

    Прислів’я

 

Гримить грім – хліб буде родить.

Багато снігу – багато хліба.

Чого навчишся, того за плечима не носити.

 

 

 

Грім гуркоче за горою,

Грім гуркоче над рікою.

Гуси з лугу йдуть додому,

Не бояться того грому.

 

Гуси голосно кричали,

Горобці зерно клювали.

Гуси гонять горобців,

Голубок їм підсобив.

 

У ставку з гусаком

Гусенята й гуска.

Гусенята плюскотять,

Гуска носом плюска.

                                                            

 

        Горох у городі виріс небувалий,

        Горобці город пограбували.

 

       Через грядку гріб тхір грядку.

 

 

 

 

 

       Дуже просять чоботята:

      -Затанцюйте,

        хлопчики та дівчатка!

        Тож заграймо весело

         Гопачок ,

         Хай танцює-стукає

         Каблучок!

                                      

 

 

За одного вченого десять невчених дають.

Ґґ

Ґ .  .

.  .  .

 

 

   Хвилинка фантазії

( Аналіз графічної побудови літери )                                                    

Буква Ґз ріжком вгорі

Посміхнулась дітворі:

-Щоб дзвінкіше чули мову

 Я прийшла вабетку знову.

 

Буква Ґ на ґанку в Ґандзі

Ґульку так набила,

Що відтоді назавжди

З ґулькою лишилась.

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші                                  

 

Кіт облизується ласо –

Ґава в дзьобі держить м'ясо.

Ось поклала біля себе,

А коту того і треба.

Подивилась ґава вбік –

Кіт за м'ясо і утік.

А малятам смішно стало:

Ґава ґаву упіймала!

 

Ґава ґаву запитала:

-Ти на ґанок не літала?

-Не літала я на ґанок,

Та й проґавила сніданок!

 

Гляньте : ґуля он яка

В гультяяки гусака!

Гуска гнівається:

- Горе!

Ґулі гояться не скоро…

Га – га – гарний хоч куди!

-  Го – го – годі, гедь іди!

 

 

 

       Також вранці, до зорі,

        Букву взяли косарі

        Та точили-розточили,

        О-хо-хо, переточили…

        Що ж, специ, ви наробили?!

        Стала буква «Ге»  дзвінка –

        З отакої (Г) ось така (Ґ).

 

                      

Ґудзик  буква Ґ  знайшла, а

         підняти не змогла.  

 

 

 

 

 

 

 

        На дереві крякає ґава.

        Кра-кра! – каже ґава-роззява,-

        Роззявою кожен мене називає,

        Тому, що я рота

         до вух роззявляю.

 

         Ґава й гуска коло хати

         Почали пісень співати.

         Каркали та ґелґотали

         Поки голос не зірвали.     

                                       

 

Буква Ґе така ж, як Ге,

        Придивляйся-но, синочку.

        Тільки ходить буква Ґе

        Дуже гордо з козирочком.

        В слові «ґелґать»,«гава»,

        Будем звук цей вимовляти.

 

 

 

 

 

                                      Скоромовки

 

Ґедзь  присів на ріг корови –

Ґава ґедзя миттю зловить!

 

Ґедзь літає в чистім полі.

Ґедзь у полі має волю.      

 

Ґібон і Ґрізлі

на дерево лізли.

 

                                       Кросворд 

 

Кинула шишку на мене зозуля,

В мене на лобі з’явилася …

                                      (Ґуля)

 

Загубила ґудзика

Ґава біля ґанку,

І вчинила ґвалт вона

Неймовірний зранку.

З дерева за нею ґедзь спостерігав,

Він порадив ґаві не ловити…

                                      (Ґав)

                                             Загадки

 На одній нозі стоїть,

 Йде за колом коло,

 Доки не зупиниться -

 Не впаде ніколи. (Дзиґа)

                             

 

 

Завітайте до крамнички!

 Персні, ґудзики і стрічки –

 Пропонує всім оздоби

 Господиня довгодзьоба. (Ґава)

 

 

          

 

 

 

        Ґава ходить в чистім полі.

        Ґава в полі має волю.

 

 

        Ґречне ґавеня на ґанку

        Ґоґель моґель робить зранку.

       Якнайкращого ґатунку

       Мамі Ґаві в подарунок.

 

 

 

 

Ґ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Кавунчики дрібненькі,

        Смугасті та кисленькі,

         У колючки вбралися

         І кущиком назвалися. (Аґрус)

 

                                  

 

Я маленький і кругленький,

На одежі я завжди,

Мене в петлю продівають

Сто разів туди – сюди. (Ґудзик)

 

                                 

Дд 

 

Д   .   .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери)

Буква Д, неначе дім,

Височезний дах на нім.

 

Скидається літера Д на той дах,

Що в домі дядька Дем’яна.

Правда Данилку? Правда, Даринко?

Правда, маленька Діано?

 

Словник : піч -споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв.  Верхня частина цієї будови, признач. для лежання, сидіння;

зіп’ятися - тягнучись угору, намагатися що-небудь дістати, поставити, побачити і т. ін.; підніматися на пальцях

 

                                       Загадки

Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде,

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде. (Дощ)

 

Я жовтенька, я маленька,

Мов медочок солоденька.

На баштані достигаю,

Тепле сонечко вітаю. (Диня)

 

Ой же гарно вона грає,

Кожне слово вимовляє.

Хоч і має три струни,

Та співочі всі вони.

Запитаймо у всезнайка:

- Хто це? Що це? (Балалайка)

    

                                      

        Буква Д будує дім.

        В гості хочете? Ходім!

 

Ось стоїть казковий дім -

Хто живе, цікаво, в нім?

Всі слова з буквою "де" -

        Здогадались, хто живе?

 

         Як зробити букву Д?

         Дуже просто – як димар.

         Піч затоплять, дим піде

          І підніметься до хмар.

 

           Буква Д – немовби дах

           Що зіп’явсь на двох ногах.

                     

 

 

 

Щоб мені кудись дійти,

Треба всю її пройти.

Бере початок від порога

Далека чи близька…(Дорога)

 

   Не лікар, а дерева лікує.

 З дерева лунає звук:

         Хто там стукає: тук-тук?(Дятел)

 

        Україну прославляє,

        Хоч не знає слів,

        Тугу людям розганяє

        Многострунний спів.

        У похід її з собою

        Брав козак Мамай,

       Мов ясну леліяв зброю.

       Хто вона: вгадай?(Бандура)

 

 

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші                                  

 

Дрізд до дятла - Добрий день!

Дуб здоровий, не впаде?

Дятел дзьобом дріботить:

- Двісті років простоїть!

 

Збудував дідусь наш дім,

З димаря виходить дим.

Ось драбина, двері – бах!

Дуже добрий в домі дах.

 

І як піде дощ рясний,

Нам він буде не страшний

 

Дятел дуже дивний птах :

Жах наводить на комах,

По деревах він мандрує,

День за днем дуби лікує.

 

                                     Чистомовки                        

 

Ди – ди – ди  - дибали діди.

Де – де – де   - Дениско іде.

Да – да – да   - весела хода.

Ді – ді – ді     - човен на воді.

Ду – ду – ду  -  на річку піду.

 

Ди – ди   - наступили холоди.

Ду-ду-ду- у кіно піду.

Дю-дю-дю - зустріну суддю.

Ду-ду-ду - ой, я упаду,

 

Ди-ди-ди - йшли качата до води.

Ді-ді-ді    - хвилі на воді.

Де-де-де- мабуть. дощ буде.

Ду-ду-ду – граю на дуду.

 

Ди-ди-ди- будуть довго холоди?

Ді-ді-ді - допоможем їм в біді

Дя-дя-дя – зрадіє матінка моя.

 

 

 

 

 

Дрібний дощик-дивачок

Нам танцює гопачок.

        Дім, дерева і доріжки

        Допоміг помити трішки.

        Ще й для дівчинки Даринки

        Дощ залишив дві краплинки.

 

        Дуб кремезний ось стоїть,

        Табличкою сяє.

        "Тому дубові сто літ", -

Напис означає.

 

 

        Дубові дрова дід рубає

        В дворі під деревом старим.

        А дітвора допомагає

        Носити дрова з двору в дім

 

 

 

         Зі сметаною в обід

Дерунів об’ївся дід.

        Да-да-да,ді-ді-ді,

        Дерунів об’ївся дід.

 

 

       Дудку дав Дмитро мені,

     «Дуй у дірку до-ре-мі!»

       Щось не дам її ладу,

       Все виходить “ду-ду-ду”!

 

 

 

 

Ее 

Е.

.  .  .

 

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )                                                    

-Буква Е, поглянь в люстерко.

Схожа ти на етажерку.

 

Е – е – е! – гукнула буква Е,

Не забудьте і мене,

Едельвейсом привітати,

Або з Е слова назвати.

                                                   

Словник: едельвейс - широко відома високогірна рослина, росте на великій висоті, у вапнякових горах (наприклад, у Карпатах.).

 

                                                   Загадки

Мимо лісу, мимо яру

Мчить без диму і без пару

Паровозова сестра. Хто така?

                                              (Електричка)

)

Дуже люблять всі діти його,

Бо смачне і солодке воно.

І у ротику тане само.

Здогадалися? Це …(Ескімо)

Е  .	.  .  .  .

Будувати помагає

Довгу греблю і завод.

Як він зветься – відгадай-но!

 … Так, звичайно! (Екскаватор)

 

                               

       Песик з плющу

       Не кудлатий.

       Куцохвостик ліг поспати.

       Витяг ноги,

       Ліг погріться,

       Наче буква Е -

       Дивіться.

 

           

       Буква Е – впізнав чи ні?! –

       Етажерка на стіні.

 

      

 

        Ухопився за дріт,

        Покотився у світ,

        Потяг близняток

        Цілий десяток.  (Електровоз)

 

        Знизу вгору, потім вниз

        Чудо-віз мене привіз.

         Без руля і без коліс

         Тягне вгору – потім вниз.

                                              (Ескалатор)

         Як прийде ніч в оселю,

         Не свіченька горить:

         Я сонечко веселе

         Засвічую умить.

         На радість всій малечі

         Його під кожен дах

         Стовпів могутні плечі

         Приносять у дротах.(Електрика)

                                                            

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші                                  

 

Електричка гарна в мене,

Невеличка і зелена,

Ось вона, на етажерці,

В неї вікна є і дверці.

Попрошу у мами й тата

Іграшковий екскаватор.

Хай мені повірять люди:

Екскаваторником буду.

 

Страус Ему — енергійний,

Елегантний, емоційний.

Етикету він охоче

Малюків навчити хоче:

— На екскурсії в савані

Будьте чемні та охайні!

 

-Ей, малий, іди сюди!

 Електрику проведи!

-Е-е! – малий зітхає сумно,-

 Електрика б’ється струмом!

-Е, малий,ну,чесне слово,

 Електрика  - іграшкова!

 

                                            Потішки

 

Брате, глянь, кричить сестричка,-

Мчить на мене електричка!...

А тепер повзе в кімнату

Величезний екскаватор!

 

 

                                         Кросворд

 

1.Зі мною ви знайомі. діти:

Я – сьома буква в алфавіті.

2.А він працює на будові

І носить плити стопудові.

3.Якщо з’єднати нас в одно,

То ви побачите кіно.

           ( 1. Е. 2. Кран. 3. Екран)

 

 

 

 

 

 

 

        Едельвейс карпатський -

        Парубійко хвацький.

        Невеличкий та стрункий,

        Гордовитий та стійкий.

 

                

 

        Едельвейсу цвіт красивий

        Ніжить сонце золоте.

        Той, хто сильний і сміливий,

        Серед скель його знайде.

 

        Електрику  містам і селам

        Електростанції дають.

        А жниварі гуртом веселим

        На елеватор хліб везуть.

 

        Вербенятко від верби відбилось

         І в траві за горбик зачепилось.

         На вітрах, піднебом голубим

         Тягнеться розгублено і рвучко

         До матусі-матінки верби:

       -Ну візьми, візьми мене на ручки.

 

 

Е

 

 

            

Єє 

Є	.    .     .

 

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Місяць, наче буква С,

Придивляється з небес,

Посміхнувся до Славка,

Показавши язика.

Хлопчик крейду дістає

І малює букву Є.

                                      Загадки

 

Ні, це зовсім не їжак,

Хоч на тілі голки видно,

Не комаха, і не птах.

Цю істоту звуть…(Єхидна)

 

 

                                          Прислів’я

 

Як працюєш, так і маєш.

Хто дбає, той і має.

Аж серце радіє, що дружба міцніє.

 

                                        Скоромовки

 

Єва зовсім невеличка,

Є ще меншенька сестричка.

 

      Буква Є. Яка ж вона?

      Ніби скибка кавуна.

      Кавуна маля просило

      Двічі скибку надкусило.

 

              

 

         Кажуть букві Є єноти: є гітара в    

         нас, є ноти!

 

        Місто сонячне іскриться,

        Раде всім воно гостям.

        Це Вірменії столиця,

        Зветься місто…(Єреван)

 

         На ставку, на мілині

         Чепурун проводить дні –

         Рушнички та сорочки

         Він полоще залюбки. (Єнот)

                            

 

        Згода будує,а незгода руйнує.

Ластівка день починає,а         соловей кінчає.

 

 

 

Гріє, гріє, припікає,

Всіх у воду заганяє.

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші                                  

А у мене єгер тато,

Знає він про ліс багато,

Про тваринок добре дбає

І мене цьому навчає.

Вдома є у нас єнот

І єхидна – от!

Треба все про ліс вивчати,

Стану єгерем, як тато.

 

Нахвалявсь єнот єхидні:

— Європеєць я віднині!

Буду я гриби збирати

І за євро продавати.

Всяк з єнота лиш кепкує,

А за євро — не купує.

 

Єнот-полоскун - незвичайний ласун

Полоще в потічку смугастий кавун.

Та вислизнув з лапок той плід, наче м'яч,

Тепер пустунові, хоч падай та плач!

 

Єноти вивели гуляти

Своє єдине дитинча.

За їх сім'єю вовк зубатий

Єхидно стежить з-за куща.

 

                                       Кросворд

 

1. Влітку сіре одягає,

Взимку – білого кожуха,

Тріснуту губу він має,

Косі очі й довгі вуха. (Заєць)

 

2. –Скільки чашок ти помив? –

Запитала мама Гриця.

• П’ять! – а скільки їх розбив?
• Це велика…( Таємниця)

 

      На прогулянку на плоті

      Вийшли заєць і єноти.

      Є в єнотів капелюшки,

      Зайчик має довгі вушка.

 

      Єнот, звичайно, не єхидна,

      У нього вдача геть не та:

      Не кривдить він (з усього видно)

      Сусіда власного — кота.

      Бо кіт йому завжди охоче

      Цікаву казочку муркоче.

 

      Євшан-зілля росте у степу

      В люту стужу і спеку сліпу.

      Його знає найменше маля:

      Євшан пахне, як рідна земля.

               

      Є у мене друг єнот –

      Він гуляє без турбот!

      А чому турбот не має? –

      Де не треба – не гуляє!

 

      Готував смачний компот

      Лісовий ласун-єнот:

      Ось уже полоще глід

      Ту смородину, як слід.

      Отакий єнот-ласун,

      То відомий полоскун.

 

Є

 

 

 

   Жж

Ж  .   .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

Я узяв нитки червоні

І зв’язав дві букви К.

Вмить з’явилась на долоні

Буква, схожа на жука.

 

Жук дивується: «Невже схожий я на букву Ж»?

                                         Загадки

 

По дорозі стрибає, а у воді плаває.             

                                                                   (Жаба)

                                        

Летить – виє, сяде – землю риє. (Жук)

 

Дивний ключ летить у небі,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають …(Журавлі)

 

          

Прохолоди чиста просинь —

на поріг ступає осінь.

Вдаль від рідної землі

линуть в вирій … (Журавлі).

 

Він на дубі виростає,

Шапочку гарненьку має.

З дуба в землю упаде

І весною проросте.(Жолудь)

         

       Бо я літера така –

       Дуже схожа на жука.

       Тільки ти жука згадаєш,

       Мене зразу упізнаєш.

 

       Тут історія така:

       Посварилися дві «Ка»,

       І не миряться уже…

      Так з’явилась буква « Же».

 

                       

 

 

       У зеленому жакеті

       Галасує в очереті,

       Хоч і плавати мастак,

       А не риба і не рак.(Жаба)

 

       Хто в зоопарку вище всіх?

       Впізнать її нам легко,

       Впізнать її на раз:

       Висока вона зростом

       Та бачить суперклас.(Жирафа)

 

                    

 

       В нього крила, в нього вуса,

       Трохи я його боюся.

       Як летить – так чути звук.

        Бронзовий великий …(Жук)

 

        Звіддаля ще пахне він,

        Білі квіти – це…(Жасмін)

 

                                                                 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші                              

Журввель шукає броду –

Жабенятко – скік у воду.

Жук до жаби: - жу – жу – жу!

Журавлеві розкажу.

 

Жив жучок між бур’янами,

Жив без тата і без мами.

Жовтим листом ворушив.

Жив і жив, і не тужив.

Жаба квакнула: «Попався!»

Жук завмер – так налякався.

 

Пиріжки, пиріжки,

Має кожен два ріжки.

Надкушу один ріжок…

Ой смачненький пиріжок!

 

                                 Скоромовки

 

Жатка жваво жито жне,

Жатку жнець не дожене.

 

Моржі лежать, моржат сторожать.

              Моржі прибережні – сторожі обережні.

Бо в сніжнім безмежжі –

стежки ведмежі.

   

                                             Кросворд

1.По траві повзла змія.

Налякався добре я.

Від гадюки біг чимдуж,

А то виявився …( Вуж)

2.Дерев’яна повна тітка

Солить овочі улітку,

Щоб знайомих цілу зиму

Пригощати щедро ними.(Діжка)

 

        Жуки дзижчать в садочку літом,

        По стежці жаба плиг та плиг.

        Жоржини квітнуть жовтим

        цвітом,

        Кружляють бджоли біля них.

 

        Біля озера щодня

        Бавить жаба жабеня.

        Обіймає лапою,

        Називає жабою.

                                          

     Завітав до жабки жук –

     Чорний фрак позичив крук,

     Жук на скрипочці зіграв,

     Засвистів і заспівав.

     Жабка слухала жука

    Та й утнула гопака!

 

     Біжить стежина поміж ожини.

    І вже у Жені ожини жменя.

 

    Жовтий жук купив жилет,

   Джемпер, джинси та жакет.

 

      Дзижчить над житом жвавий жук,          бо жовтий він вдягнув кожух.

 

 Женя з бджільми не дружив –

 Завжди Женя бджіл дражнив.

 Женю бджоли не жаліли –

 Та дражнила нажалили!

 - Знай!

 

 

		Ж

Зз 

З .

.   .   .

 

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери)                                                    

 

Збоку, знизу і згори

Схожа З на цифру три.

Є три зуби в букви З.

Ними все вона гризе.

                           

                       Загадки

Мене різали, топтали,

і товкли, й перевертали.

Мужньо я усе стерпіла,

врожаями відплатила.  (Земля)

          

Не побачиш його оком,

не торкнешся ненароком,

ані вухом не почуєш,

лише носом ти відчуєш. (Запах)

 

Хвіст куценький, довгі вуха,

має в шафі два кожухи.

Влітку одягає сірий,

ну а взимку — теплий білий. (Зайчик)

 

На уроках, в книжці, в школі

почерпнеш ти їх доволі.

І назавжди у житті

стануть друзями тобі. (Знання)

 

       На осоння вуж повзе.

       Вигнувсь він, мов буква З

       Буква З – як цифра три.

       Щоб завчити, повтори!

 

       Заєць слуха букву З:

       все, що дасть вона, гризе.

 

       З –, напевно, знаю я –

       Вдвоє скручена змія.

 

                                    

 

 

        І у місті, і у полі

        нагулялася доволі.

        Не давала снігу спати,

       примусила танцювати. (Завірюха)

                       

       Хто вночі у лісі, полі

       побілив усе довкола?

       Хто смереку і ялину

     вбрав у сніжну кожушину? (Зима)

 

       В’ється стрічка невеличка

      де пісочок, де травичка.

      Ви її не зачіпайте,

      стороною оминайте. (Змія)

 

      Тридцять двоє козаків

      все молотять без ціпків.

     Лиш цукерку показати,

    зникне вмить, годі шукати.(Зуби)

 

З   .

.    .

                                                 

 

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

 

Зайчики-пузанчики

на капусту ласі,

з’їли два качанчики

і горнятко каші,

а тоді журилися,

що було негусто,

бо для них зварилася

каша не з капусти.

         

 

Зайчик взимку заблудився,

Сів, заплакав, зажурився.

Зайчик, зайчик, не сумуй,

Ось зерняток покуштуй,

Сиди тихо на узліссі,

Зачекай, пильніш дивися:

Йде твоя зайчиха-мати

Свого зайчика шукати!

 

                                        Чистомовки

 

 

Зу – зу – зу – я візок везу.

Зе – зе – зе – он слимак повзе.

За – за – за – йди додому, коза.

Зі – зі – зі – сіна дай козі.

                                        Скоромовки

 

Ми були в театрі, в залі,

Там завісу відтуляли.

 

Взимку біла вся земля,

Ковзани бере маля.

 

Бачила Зіна, як зірка упала,

Зразу бажання вона загадала:

Взимку на землю хай випаде сніг,

Зіна хай буде завзятіша всіх.

 

 

 

       Зіна в зарості пішла,

       Зіна зайчика нашла.

       Заховала у корзинку,

       Зверху кинула хустинку.

       Зайчик хитрий був як лис,

       З – під хустинки втік у ліс.

 

                              

 

 

          Зажурився заєць-тато:

          Знов пустують зайченята.

          Злий, зухвалий лис близенько.

         -Зайченята, в дім хутенько!

 

          Зайку кинула хазяйка,

          Під дощем лишився зайка,

          З лавки злізти він не зміг –

          Змок від голови до ніг.

 

 

 

      За – за – за – вибігла коза

      Зи – зи – зи – поїхали вози.

      Зу – зу – зу – випасли козу.

      Зі – зі – зі – ведмідь у тайзі.

 

 

 

 

      Під березою в грозу

      Заховав Захар козу.

 

 

       Їде Зоя в зоопарк,

       Ось її зупинка.

       Вийшла Зоя із таксі,

      Засміялась дзвінко.

    «Зебра, заєць, зубр, змія –

    Тут їх всіх побачу я!»

 

Ии

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )                                                    

 

Ніякі риби, ні тварини, ні птахи

Не починаються у нашій мові з «и».

Але в кінці та в середині слова

Потрібна дуже «и» у нашій мові.   

 

 

А ця ось літера сумна:

Ніяких слов не почина.

- Ич-ич! – сич дуже здивувавсь

І між гілками заховавсь.

- Ич!

 

Дід брусочок третій клав

Для упору навскоси,

Так він хвіртку змайстрував.

Я ж дивлюся: буква це И.

 

                                          Лічилки

 

«Раз,два» - дерева,

«три, чотири» - вийшли звірі

«п’ять, шість» - пада лист,

«сім, вісім» - птахи в лісі,

«дев’ять,десять» - це сунички

 підвели червоні личка.

 

 

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

 

Дивись, який новий годинник –

Висить на стінці нині в нас.

Усі години та хвилини

Ми вивчили, щоб знати час.

 

       И блукає дуже близько.

        І співає дуже низько.

       Ти тихенько підійди —

       І скажи їй: "Букво И,

       Подивися, як розквітли

       Наші ниви і сади!»

 

     - Иги-ги! – лоша кричало;

     - Иги-ги! – бо дуже мало

       У  абетці слів на «И»

       Хоч однісіньке назви!..

 

                      

        И- ця літера цікава!

        Зліва дивиться направо.

       -Ич! – дивується сама, -

        Я у дружбі з усіма,

        Гарно мовлюсь, голос маю,

       Але слів не починаю!

 

     

 

      Раз,два, три, чотири,

      Кицю грамоти учили:

      Не читати, не писати,

      А за мишками ганяти.

                                                       

 

 

        Із задертими носами

        По снігу помчали сани.

        А як зміниш А на И,

        По снігу помчать сини.

 

                                

 

Буква «И» у слові «Кит»,

Буква «І» у слові «Кіт».

Кит пливе далеко в морі,

Кіт мишей ганя в коморі.

«И» на «І» як поміняти –

Буде й кит мишей ганяти.

 

Ми, маленькі дітлахи,

Вивчим разом букву “И”.

Є вона в словах: “Грибок”,

“Сир”, “Лимон” і “Пиріжок”,

Також “Липа”, “Сито”, “Книжка”,

Є вона і в слові “Мишка”.

Слів багато є, де “И”

Поселилась назавжди.

 

Ич, як синички той кущик обсіли!

Роблять на ньому кориснеє діло:

Кожну личинку й шкідливу комашку

Їм віднайти під корою не важко!

 

   

     

                            

                       

                          

                                        Чистомовки

 

Иця-иця-иця - а назустріч їм лисиця.

Ити-ити-ити - та качат не треба вчити.

Ить-ить-ить - барсучок тут смачно спить.

Ить-ить-ить - заєць в полі аж тремтить.

 

Ги-ги-ги - ой, як біло навкруги!

Узі-узі-узі - птахи - наші гарні друзі.

Ді-ді-ді - допоможем їм в біді

Ди-ди-ди - в осінні й зимні холоди.

 

 

       Три лисички, три сестрички

       Миють лапки, миють личка,

       Не виводить тато – лис

       Їх невмитими у ліс.  

 

                 

 

      Через ниви і луги

      Скаче коник — и-ги-ги!

      Ич, який! Ич, який!

      І швидкий, і прудкий!

      Ти, гривастий, схаменися,

      Відпочити зупинися.

 

        

 

         

 

 

 

 

 

  

   Ички-ички-ички - тут же скачуть і

     синички.

     Ів-ів-ів - доганяють горобців.

     Ди-ди-ди- будуть довго холоди?

     Ни-ни-ни - чи діждемося весни?

 

      Із-із-із - барсучок в нору заліз.

      Ди-ди-ди – наступили холоди.

      Ить-ить-ить - барсучок тут смачно

      спить.

      Ни-ни-ни - аж до самої весни.

 

 

 

Іі 

 

І  .

.  .   .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )                                                    

- Гей, хлопчику!

- Я не хлопчик.

- Гей, стовпчику!

- Я не стовпчик.

- Хто ж ти такий?

- Буква І.

- А що в тебе на голові – шапка?

- Ні, крапка!

 

Мов кілочок, буква І

З шапкою на голові…

Чи не шапка то, а крапка,

У малої букви і?

А велика личко мила,

певно, шапку загубила.

Отакі вони чудні

Дві сестриці -  букви І –і.

 

                                         Загадки

Срібною каймою

На гілках висить каймою. (Іній)

             

 

 

Дерево не цвіте, однак врожай дає.

                                         (Інжир)

             

 

       Сьогодні в букви Ісвято.

       Вона – іменинниця.

       Для І, щоб справжньою була,

       Ірису квітка розцвіла,

      Бо носить всюди, наче шапку,

      Над стовпчиком маленьку крапку.

                              

 

       Буква І – неначе свічка.

       З ясним вогником вгорі.

       А погасне – чорний гнотик

       Стане крапкою над І.

 

       І підслухало розмову,

       І з’єднало слово словом.

       І співає всі пісні

       І веселі, і сумні.

       Над собою крапку носить

       І нічого в нас не просить.

 

       Воно належить мені,

       Але інші вживають його

      Частіше за мене. (Ім’я)

 

       Хто сердитий спозаранку

       На подвір’ї біля ганку?

     - Ой булди, булди, булдик, -

       З півнем свариться …(Індик)

 

Назва якої квітки носить

      кондитерський виріб? (Ірис)

                      

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Ішак ішов і думав:

– Куди це я іду?

В Ірпінь, чи до Ізюму,

Чи в Індію бреду?

А, може, до Ірану?

В Іспанію, в Ірак?

Де бачу І – там стану,

Бо я на І – ішак.

 

 

Вже зима, а сад цвіте,

Всі дерева в білій піні.

Інна каже: – Це не те,

То не цвіт – то іній, іній.

 

                                         Кросворд

  1.З лісу вискочив кабан,

  Дикий він, отой іклан.

  В нього зуби – ой страшні!

  Як їх звуть? Скажи мені.(Ікла)

  2.  Він на півня дещо схожий,

  Але більший і ворожий.

  Белькотати завжди звик.

  Здогадались? Це …(Індик)

 

 3.  Що відбувалося колись,

 Про все наука розповість.(Історія)

 

4. Скрізь зима. – Та шо це сон?

Сад цвіте! – гука Антон.

   -Білий цвіт он на калині!..

    Та ми знаєм, що це…(Іній)

 

 

       Індик індичку зустрічав,

       З іменинами вітав.

       У індички – іменини,

        І зібралась вся родина:

        Індик-бабця, індик-дід –

        Тут увесь індичий рід.

        Йди, індичко, вже до хати,

        Тебе будемо вітати.

 

         Індик водить індичат

         В дитсадочок до качат.

         І навчились індичата

         Розмовляти як качата.

 

         Іра їсть «ірис»,  а Гліб

         Приніс Ірі білий хліб.

      – Хлібчик мій візьми собі,

         Свій «ірис» віддай мені.

 

         В Інни іній на бровах,

         І на віях іній в Інни.

         В Інни іскорки в очах,

         І від іскор тане іній.

 

 

 

 

 

І

 

 1.

 

 2.

  

3.

 

4.

 

 

                            

 

 

Її 

Ї .

.   .   .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Їжак яблуками чистить

Гострі голочки свої.

Наколов він двоє яблук –

Йде казкова буква Ї.

 

Голку дав їжак для Ї

А крапки постав свої.

 

Загадки

 

Під пеньком, під листочком

Звівся клубочком. (Їжачок)

 

Хоч не шию я ніколи, а

голок  завжди доволі. (Їжачок)

 

Полотно, а не доріжка,

Кінь біжить, сороканіжка. (Поїзд)

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Їхав-їхав їжачок,

Їжачаткам віз грушок.

Їжачатка грушки їли,

Їжачиху пригостили.

Любить ласувать грушками

Їх сімейка з ключками.

 

Їжачиха з їжаком

Їдуть бричкою лужком.

Назбирали в козубеньки

Сироїжки та опеньки.

Їхні діти — їжачата —

 

 

       Зустрічають маму й тата                 

       І без Ї не ступить кроку,

       Поміж ними чвар нема.

       І до Ї моргає оком,

       Ї у відповідь – двома.

 

       Одиниця-Одиниця

       Хитра-хитра, як лисиця

       Захотіла Одиниця

      Та на букви подивиться

      Та дві шапки, щоб продати,

      Не забула хитра взяти.

     -Хто назустріч?.. Наче я...

      І дві шапки… От змія:

      Продавать шапки мої!..

      Це – не я,це буква «Ї»…

          

 

       Є вони у кожній школі –

       І в близькій, і в дальній.

       Їжі всякої доволі

       В кожній є…(Їдальні)

 

       Гостроносий і малий,

       Сірий, тихий і не злий.

       Вдень ховається,вночі

       Йде шукать собі харчі

       Весь із тонких голочок.

       Як він зветься?..(Їжачок)

 

        Їжачисько-їжачок має

        купу  голочок,

        Він на них грибки збирає,

       Жвавим оком позирає.

 

       Їжачок гриби збирав —

       Їжу дітям готував.

       Їжачата їли все,

       Що їм батько принесе.

 

        Їде, їде, їжачок,

        Їжачок – лісовичок.

        Їде, їде до змії –

        Проганятиме її.

Їжачиху, їжака

З їжачатками

У ліщині

Вгледів хлопчик

Із дівчатками.

Чорні очі в їжачків,

Голочки гостренькі.

- Ми не будем в руки брать,

Хай ростуть маленькі... –

Заховалась дітвора,

Підглядає нишком:

Чорні носики в малих

І короткі ніжки...

 

Їжаченко-їжачок

Поспішає до діток,

Їжу їм везе,

Дітки дякують за те.

 

                                             Кросворд

 

1.Красивий щедрий рідний край

   І мова наша – солов’їна.

   Люби, шануй, оберігай

   Наш край, що зветься…(Україна)

 

 

2. В лісі є кравець чудовий.

   Шиє звірам  він обнови.

   Для ведмедя – кожушок,

   Для лисички – поясок,

   Для куниці – рукавички,

   А для білочки – спідничку,

   Зайцю – валянки на лапки,

   А для вовка – теплу шапку.

   І собі пошив піджак.

   Хто кравець такий?...(Їжак)

 

                                                                                                

     

 

       Їжак покликав їсти й пити

       Своїх маляток – їжачків.

       Та не схотіли їсти діти –

      Він їхню їжу сам поїв.

 

         Їжачок і їжачиха

         Їли знайдені горіхи.

         Їжачок радів: - Доспіли! –

         Їжачиха мовчки їла.

         Їли, їли, недоїли –

         Їжачаткам залишили.

 

 

          Це колючий їжачок -

          Не злічити голочок,

          Їжачок у ліс пішов

          І грибочка там знайшов,

         Почепив його на спинку

         І поніс в свою хатинку.

 

         Їжачок гриби збирав —

         На візочок поскладав...

         А солодку малинку

         Сховав у торбинку!

 

 

 

 

 

 

                                          2.

				ї

             1.

 

 

 

 

Йй

Й   .   .   .

 

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )     

Чи то дощик ллє довкола,

Чи лютує завірюха,

Буква Й ніде й ніколи

Не скидає капелюха.

 

Буква Й – така ж, як И.

Наче рідні дві сестри.

Лиш зійшов над нею місяць,

Став ріжками догори.

                                           Загадки

Ой, порізала пальчик Оленка,

І у друзів – стільки турбот:

І промити ранку гарненько,

І залити у ранку …(Йод)

 

Ця руда рідина

Не солона, а їдка.

Та на користь ця вода

Гоїть рани всі вона. (Йод)

 

То стрекоче,а то кряче,

То занявкає, як кішка.

Ви, напевно, здогадались –

Це, звичайно, пересмішка,

Вона в лісі навіть ойка,

А звуть цю пташка…(Сойка)

                                           

                                               Кросворд

1.Я без діла не лежу –

Між собою всіх здружу,

Щоб жили у мирі

Скло, пластмаса й шкіра,

Хутро,целофан, бетон,

Пінопласт, папір, картон…

Всіх здружу я, крім людей.

Зрозуміли, хто я?..(Клей)

 

 

        Одиниця - одиниця                                                                  

        Хитра-хитра, як лисиця.

        Захотіла Одиниця

        Та на букви подивиться,

        Та дві шапки, щоб продати,

        Не забула хитра взяти

        Пропонує всім: «Купи!»;

        Ті шапки купили  «И»;

        Гроші викинули всенькі –

      «И» велике й «и» маленьке.

        А тепер, дивись, дива –

        Почалися з «Й» слова:

        Йод та йогурт, ймення Йосип…

        Нам, казали, й цього досить.

                  

        Його в наших ріках досить,

        Окрім того,в озерах теж.

        Руками просто не візьмеш –

Жорсткий на спині                        гребінь носить. (Йорж)

 

        Пара довгих вушок,

        Сіренький кожушок,

        Скорий побігайчик,

       А зветься…(Зайчик)

 

       В небі високо між хмар

       На мотузці він літав.

       За мотузку потягну

       Та на землю поверну.

                        (Повітряний змій)

 

 

     2.Невеличка, скромна пташка,

     З нею стрітись дуже важко.

     Та чарує всіх людей

			Й

     Гарним співом…(Соловей)

 

 

 

 

 

Кк 

К   .    .

Хвилинка фантазії

( Аналіз графічної побудови літери) 

Буква Ка,

Буква Ка,

Ой, яка вона швидка!

Наче хлопчик,

Знявши руку,

Витинає гопака.

 

Каченята йшли рядочком,

Раптом гілочку знайшли,

Із якої 2 листочки

Вниз і вгору відросли.

Качка  дітям: «ках-ках-ка»

Придивіться: буква «Ка».

                                                Загадки

 

Як прийде весна в садочок —

до лиця білий віночок,

ну а восени цій кралі

приглянулися коралі. (Калина)  

 

          

 

Що за диво? На гіллі

їжачки ростуть малі.

В них гостренькі колючки

та зелені кожушки. (Каштани)

 

 

        

 

        Намалює хто мені

        Як жук лізе по стіні,

        І не жук, а півжука…

        Щоб з’явилась буква «Ка»!

 

         

 

       Буква «К», буква «К»,

       Ой, яка вона швидка!

       Наче хлопчик,

       Знявши руку,

       Витинає гопака.

 

       За комп’ютер сіла К,

       Бач, розумниця яка!              

 

 

 

      Із перлин разочок,

      зелений листочок.

     Аромат духмяний

     тішить  ліс весняний. (Конвалія)

                                       

      У Австралії, дитино,

      чудернацька є тварина,

      і куди б не йшла гуляти —

      з нею в сумочці малята.

                                              (Кенгуру)

          

           

       

 

 

 

Примостився на баштані

 в посмугованій піжамі.

 Вигріває круглі боки,

  що смачним налиті соком.(Кавун)

           

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Під калиною в садочку

Кіт дрімав у холодочку.

Катя котика любила —

Кашу з молочком зварила.

Іди, котику, до хати,

Будеш кашу куштувати.

 

Качка кличе каченят,

Кволих крихіток-малят:

"Ках-ках-ках! Мерщій сюди -

Крок за кроком до води".

 

Кінь катає дітлахів,

Кіт Мурко ковбаску з’їв

Квокче квочка: «Ко – ко – ко!»

Кинь ці витівки, Мурко!

Скоромовки

Клює курка крупку.

Курка дрібненька,курка рябенька.

                 

Курличі курличуть,

Курличаток кличуть:

-Курли, курли, курличеньки,

до річеньки, до річеньки.

 

В калюжі купалась казарка,

Їй влітку у пір’ях так жарко!

 

       Сорок сорочок,

        Сорок торочок,

        Всі одягає –

        Не застібає.(Капустина)

 

                                                 

 

 

       Котик Мурчик полював,

       Але мишку не впіймав.

       Кішка котику сказала:

     - Краще будем їсти сало.

 

      Дивна кенгуру тваринка.

      В неї є така торбинка,

     Де малому кенгуряті

     Тепло й затишно як в хаті.

 

     Кораблі бувають різні:

     і космічні, і морські,

     степові ж (комбайни, звісно)

     косять хлібні колоски.

 

 

 

     Коваль кулю кував і

     Перековував. 

                                                       

 

Не клюй, курко, крупку,

Не кури, котику, люльку.

 

Кит кота по хвилях катав -

Кит у воді, кіт на киті.

                                                    

Лл

Л  .

.  .

.  .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )  

Має Петрик капелюха,

Натягнув на самі вуха.

Капелюх, як буква Л.

Не забудь її тепер.

 

Узяв хлопчина рушничок

Та й повісив на гачок.

До матусі повернувся,

Від здогадки усміхнувся:

- Як журавлик, як орел

Ця крилата буква Л.

 

Загадки

Пазуристий він, гривастий,

Як збирається напасти.

Рявкає – ох, і лютий рев…

Відгадали? Так це…(Лев)

 

              

 

Сіяли, вибирали, топили,

Сушили, колотили, рвали,

Крутили, чесали, ткали,

На стіл клали. (Льон)

 

         

 

 

Дві дощечки, дві сестри

Несуть мене з гори. (Лижі)

    -    Летіла далеко…

    -    Лелека?

    -    Лелека!

    -    Заморилася…

    -    Приземлилася?..

    -    Яка буква з’явилась?

 

                      

 

       Лев, лисиця і орел

       Дуже люблять букву «Л»

       З букви «Л» для цирку        

       Змайстрували гірку,

       Щоб катались звірі

       І жили у мирі.

 

 

       Замість справжньої дитини

       Є у кожної дівчини.

       Її пестять, одягають,

       Спати ввечорі вкладають.

       І годують її смачно –

      Дуже мамі вона вдячна!

                                          (Лялька)

                       

       Хоч і гарний має цвіт,

       Але кислий його плід.

       Вітаміном С багатий,

      Жовтий, у прищах, пузатий.

                                                   (Лимон)

 

          

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

При дорозі, де тополі,

Синій льон зацвів у полі.

Біля льону синя річка.

В кебі синьому синичка.

 

У літак сідає лис.

З міста він летить у ліс.

А лисиця й лисенята

Виглядати будуть тата.

 

Під горою  хвойний ліс,

За горами хижий  лис.

Вкрита травами гора.

Збоку – лисяча нора.

Лис ховає неспроста

Від собак свого хвоста:

Як навідався в курник –

То відразу півень зник!

                                     Чистомовки

 

Ла – ла – ла – молоко пила.

Ли – ли – ли – липку полили.

Ло –ло –ло – їдемо в село.

Лі –лі –лі – рученьки малі.

 

Ло – ло – ло – снігом землю замело.

Ля – ля – ля – стала білою земля.

Лі – лі – лі – ось замети чималі.

 

Ла-ла-ла — бігла край села.

Ля-ля-ля — зелене гілля.

 

 

                                                                   Скоромовки

Лис зустрів у лісі лиса.

Лис із лисом обнялися.

 

Стоїть клен, біля клена

Сидить Олена.

 

Летів горобець, сів на хлівець,

а як вийшов стрілець,

то утік горобець.

 

 

 

        -Лелеко,лелеко,

        Летиш – ти далеко?

       -Лебедонько,лину

        Лечу в Україну:

        Лиш в осінь, в дні сірі

        Я вирушу у вирій.

 

        Лелека ластівку питає:

       -Хто вище всіх птахів літає?

       -Літають люди вище всіх

        На літаках своїх стрімких!

 

        Ліна ліпить ляльку з глини,

        А Лаврін малює лист.

        Лялька гарна, лист чудовий –

        Кожен з діток має хист.

 

 

 

Ла – ла – ла – Алла дівчинка мала.

Ли – ли – ли – гості ми до неї йшли.

Ло – ло – ло – в Алли тісто підійшло.

Ла – ла – ла – пирогів вона спекла.

Л'є – л’є – л’є – чаю Аллочка наллє

Лі – лі – лі – ось лимони на столі.

Лю – лю – лю – дуже кисле не люблю.

Ла – ла – ла  — кицька молочко пила.        Ло – ло – ло  — побіг зайчик за село.

Ле – ле – ле  — котеня прийшло мале.

Ли – ли – ли — з лугу квітів принесли.

 

Ліз карасик  через перелазик

Та у воду плюсь.

 

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

 

Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису –

Лис лисички ніс із лісу.

Мм 

М .   .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

Буква М, як мама мила –

Мелодійна і мрійлива,

Має стільки слів на «ем»!

Тож давайте їх назвем.

 

Букви слід вивчать, Іване,

Батьків метр бери складний.

Середину вдвох зігнем,

З метра букву М складем.

 

                                         Загадки

На дереві все грається,

Угору піднімається,

Кривляється, чіпляється,

На хвостику гойдається.

І зветься це малятко…(Мавпенятко)

                      

Вдень він спить, вночі — мандрує,

сяйво ніжне нам дарує.

Уночі у тихій річці

любить плескатись в водичці.   

  (Місяць)

Дуже скромна і тендітна,

серед квітів непримітна.

Та якщо в руці пом’яти,

то умить впізнаєш … (М’яту).

Сидить панна у світлиці

молода, червонолиця.

Хто до неї завітає —

вітамінами вгощає. (Морква)

       Дві сестрички невеличкі

       Одягли нові спіднички,

       Узялись міцніш за руки –

        І гулять мерщій на луки.

       Біжимо – не доженем,

       Не сестричок – букву еМ!

 

     -Що ти все заладила:

     -Була перекладина –

     Стала буква «еМ»…

     Один одного за руки візьмем –

    Також стане буква «еМ»!

   - Правильно. Цікава буква.

 

           

     

 

       Мию, мию без жалю,

       Мию там, де брудно.

       Всю роботу я люблю,

       Та від неї худну. (Мило)

Хто узимку до діток

        Заповзе під кожушок,

        пощипає ручки, щічки,

        забереться в черевички? (Мороз)

 

        Навесні барвиста квітка

        на галявині розквітла.

       Лиш поглянути хотіли,

       враз знялась і полетіла. (Метелик)

 

       Став над річкою прудкою,

       спину вигнувши дугою.

       І по ньому електрички

      мчать на другий берег річки.

                                                       (Міст)

      Мореплавцям у пригоді

      стану в будь-яку погоду.

      У грозу, в туманній млі

      привітаю кораблі.(Маяк)

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Мати, матінко, матуся,

Мама, мамонька, мамуся! –

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

 

Ми в Київ з мамою поїдем –

Найкраще місто поміж міст!

В метро помчим, в музеї підем

І сходим на Патонів міст.

 

 

                              Чистомовки

 

Ма-ма-ма — холодна зима.

Му-му-му — молока кому?

Мо-мо-мо — до школи йдемо.

Ми-ми-ми — нові килими.

 

Мі-мі-мі — веселій кумі.

Ум-ум-ум — у класі шум.

Им-им-им — від багаття дим.

Ім-ім-ім — збудуємо дім.

 

Кросворд

1.На березі Дніпра – ріки

Стояли хлопці – моряки.

-Як нам потрапити у Київ,

Якщо ми плавати не вмієм? –

Зітхнув найвищий з них на зріст:

-Що ж, перейдемо через…(Міст)

 

Сину мама з магазину

Принесла в обгортці…зиму.

Син її умить зігрів.

Як? А дуже просто – з’їв!

 

 

 

 

 

        Мило, шило й молоток

        Ми поставили в куток.

        Мило, шило там ще є.

        Молоток в дворі щось б’є.

        Мудро хвалиться куток:

       -Молодець мій молоток!

 

        Пасемо корівку Миню.

       -Му – у! – нам дякує вона.

        Найсолодше в Мині нині

        Молочко – бо вже весна.

        Бо травиця соковита,

       Дуже свіжа, смаковита.

      -Му – у!... – пора доїти Миню

      Подою,бо я ж ґадзиня!...

 Словник: ґаздиня – жінка, яка веде     господарство своєї сім’ї, господарює в домі.

 

 

 

      Ме-ме-ме — хто книжку візьме?

      Ам-ам-ам — нікому не дам.

      Ом-ом-ом — помиємо з милом.

      Ем-ем-ем — туди не підем.

 

    Ма-ма-ма — в мисці молочка нема.

    Мо-мо-мо — зараз, зараз подамо.

    Ме-ме-ме — зайченя блука саме.

    Ми-ми-ми — дочекали до зими.

 

 

М

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  

Нн

Н  .

.  .

.  .  .

 

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

На зарубки вкладена

Планка – перекладина.

Перестрибують хлоп’ята .

Планку вище б підійняти!

Настрибалися за день –

Розібрали букву еН.

 

Дві палочки - лічилочки

Гуляли у саду.

Аж тут зламалась гілочка:

- Рятуйте, бо впаду!

Летіла і кружляла,

Хапаючись за клен,

Між палочками впала –

І вийшла буква Н.

 

                                      Загадки

Темно-синє полотно,

золоте на нім зерно.

Сплять у ліжечках малята,

їм підморгують зернята. (Небо і зорі)

 

В лісі велетні-дерева

тягнуть маківки до неба.

Виросли стрункі ялини

із малої … (Насінини).

 

Сіла зграя пташенят

на п’ятірко дротенят.

Якщо ти їх упізнаєш,

то мелодію зіграєш. (Ноти)

      - Чи це буква, чи драбина? –

        Дивувалася дитина.

        Ну, якщо один щабель,

        То, звичайно, буква «Н».       

 

        Намалювала Надійка

        Наталці листа.

        Тепер – листоношу чатує:

       -Чекай тут,надійся…

        Чи пошта не та?

         Наталко, коли відмалюєш?!

            

        Буква «Н», немов драбинка:

        Палки дві і перетинка.

 

       Он до хати перелаз,

       Хоч обходь, хоч перелазь.

       Він видніється ген-ген –

       Перелаз як буква «еН».

 

 

 

        На привалі юнаки

        поскидали рюкзаки.

        І з маленької торбинки

        змайстрували вмить хатинки.

                                            (Намети)

 

               

 

 

        Сопе, хропе, часом чхає,

        Сюди-туди зазирає;

        На морозі замерзає,

        Бо одежини не має. (Ніс)

 

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Носоріг надумав нині

Нанизать намиста.

Назбирав по намистині

І пішов до міста.

Нитки й ножиці придбав

І намиста нанизав.

Дав намисто немовляті,

Щоб його позабавляти.

 

Натомила Настя ніжки,

Назбирала грибів трішки.

На ниточку нанизала —

Настя неньці помагала.

На Різдво наварить мама

Нам вареників з грибами.

 

                                       Чистомовки

 

Ну – ну – ну – я козу тягну

Но –но – но – підемо в кіно.

Не – не – не – яблуко смачне.

Ні – ні – ні – сонце у вікні.

Ни – ни – ни – червоні кавуни.

 

                                          Кросворд

1.Чорна корова

Всіх людей поборола.(Ніч)

 

2.Голуба хустина

На весь світ єдина.(Небо)

 

3.Він не олень і не бик, -

В краях теплих жити звик.

Є на носі в нього ріг.

Хто це, друзі? (Носоріг)

 

4.Із клубка воно снується,

За голкою спритно в’ється.

Все нам зшиє, полатає.

Хто ж загадку відгадає? (Нитка)

 

 

 

 

 

       

 

        Носоріг — на носі ріг,

        Ніс рогатий свій беріг.

        А тому стирчить і досі

        В носорога ріг на носі.

 

        Норці не потрібна нірка -

        Носить норка теплу шкірку.

        На снігу слідів стежинка,

        Норці взимку тепло в спинку.

 

                 

 

 

На – на – на – смішна новина.

Но – но – но – добірне зерно.

Ну – ну – ну – житечка нажну.

Ні – ні – ні – сонце у вікні.

Не – не – не – впіймай мене.

 

 

 

 

Н

 

 

 

                                                                           

 

 

 

Оо

О	.  .  .  .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

Буква О на сонце схожа,

І на бублик, й на обруч.

Мов кермо, я хочу взяти

Круглу букву обіруч.

 

«Ох», - зітхнула Оля тихо.

Не виходить буква, лихо.

Наче бублик, ось яка.

Що за літера така?

 

Сонечко кругленьке –

Як бублик, колесо.

Точнісінько таке ж воно

Як наша буква «О».

 

                                                   Загадки

Дерев’яний та довгенький,

Маю носик я гостренький.

На білому слід лишаю,

Усіх діток потішаю. (Олівець)

 

Хоч я і страшнуватий,

Ось палиця в руці,

Та як мені прогнати

Від проса горобців? (Опудало)

 

                   

 

Боягузка у гайочку

заховалась за дубочки.

Не лякав ніхто панянку,

та тремтить безперестанку. (Осика)

 

       Це ж чому, це ж чого

       Кругле все, як буква О?

       Круглий місяць,кругле сонце,

       Кругле в літаку віконце,

       Кругле блюдце й коліщата

       І обручики в дівчаток,

       І земля кругленька вся,

       Й окуляри в дідуся.

 

       Буква О така кругленька,

       Придивітеся, маленькі, -

       Наче сонях - жовтогубик,

       Що так сонечко він любить!

 

       Запитали ми з обіду:

    -  Чим закінчується літо?

       Відповів дідусь Пихто:

   -  Як і я – літерою «О»!

                            

 

 

 

 

В променях купався,

силоньки набрався.

Хоч за віком не дідусь,

та козацький має вус. (Овес)

 

Висівають восени,

коли скошені лани.

В сніжну вкутають хустину,

виглядають теплу днину. (Озимина)

 

             

 

На голові його корона з гілля,

Копитця топчуть буйне зілля.

На спинці плямки білі, наче день,

Звірятко звати це ...(Олень)

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Осел по вулиці гаса –

Осла ужалила оса.

Ой! Боляче! Отож, малята,

Осу і вам не слід чіпати.

На городі у Оленки

Огірочки — отакенькі.

Поховались в холодочку

в оксамитових листочках.

Огірочки просять дощик

Принести водиці горщик.

                     

         

 

                                       Скоромовки

 

Біжать стежини

Поміж ожини.

І вже у Жені

Ожина в жмені.

 

Йти ослиську

Неблизько.

Підсковзнувся

Ослисько.

Підсковзнувся

Ослисько

І голосить:

– Ой, слизько!

 

Мовні загадки

Вона відома всім давно –

Магічну цифру кожен знає.

Та лиш змінити «і» на «о»,

Вмить в річці рибка пропливає.

                                      (Сім – сом)

 

 

 

 

 

        Ой краса в оранжереї -

        Там розквітли орхідеї.

        Люблять їх дорослі й діти

         Ці красиві ніжні квіти.

                                   

         Олень в очерет забрів

         Озеро знайти хотів.

         В око крапнула роса

         Олень думав, що оса.

 

      Оленка з Олесем ожину збирали,

      Спілу й велику - до кошика клали.

 

         Ось гляньте: з оленятком олень

         У зоопарку нашім є.

         Окрайчик хліба тато Олин

         З – за огорожі їм дає.

 

 

         Ой був собі коточок,

         Украв собі клубочок

         Та й сховався в куточок.

 

         Від солі у Соні

         Всі супи солоні.

 

         Кок колов кокоси.

 

        У Василя весло

        На все село.

 

        Король корону

        закріпив на корову.

 

       Я – частина колеса:

      можеш добре мчати –

      лиш у воза запрягай коня.

      Переставиш наголос –

      буду означати

      Споживання їжі серед дня.

                                      (Обід – обід)

Пп

 

П  .  .

.   .    .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

Гарні хлопці-молодці

Закопали два стовпці.

Третій їм допомагав –

Перекладину поклав.

Втіха нашій дітворі:

Буква «П» вже у дворі.

 

Дві букви – Н і П стоять,

Як перекладини в дворі.

П – для дорослих – мам і тат.

Н – для зарядки – дітворі.

 

                              Загадки

Знизу клин,

Зверху млин.

Тече вода,

А їй не біда. (Парасолька)

                       

У бабине літо

Легке срібне сито,

Не руками ткане,

Летить ось над нами.

Що ж це, дитинко?

Це - …(Павутинка)

Любі всім: тобі й мені.

Вдень гуляють на вікні

І купаються у річці

Діти сонця - …(Промінці)

Покотило, покотило.

       У просторому дворі

       Нам зробили школярі

       Гойдалку-гойдалочку.

       Гойдаємось од раночку.

       Радість нашій дітворі –

       Буква П стоїть в дворі.

 

   -  Де  вона? – ми на алеї.

      Ось зайшли, ось вийшли з неї,

   - Де вона?! – пита тебе.

   - Він про що?

   - Про букву «Пе»!..

                                    

       Я із букви П торік

       Змайстрував собі турнік.

       Підтягуюсь разів сто я,

       Маю силу і здоров’я я.

 

        Шепчу я веселі сни,

        Тільки ти скоріш засни.

        Всі кладуть мене під вушко,

        Бо на те я і …(Подушка)

                                    

                        

     

       Він жовтенький і сипучий,

       У дворі лежить у кучі.

       Якщо хочеш – можеш брати

        І фортецю будувати.

       Тільки воду мусиш  мати. (Пісок)

 

       Ручки й олівці, щоб знали,

      Ми кладемо у …(Пенали)

                               

    

                       

 

 

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

 

Поросятко зранку встало,

Пісню веселу заспівало.

-Хлюп-хлюп-хлюп!

-Хрю-хрю-хрю!

Дуже митися люблю!

         

В садочку у Пилипа

Зросла висока липа.

Не лінь було Пилипу

Щодня полити липу.

-Спасибі!- до Пилипа

Лопоче листям липа.

 

Перепілка прилетіла

І Петруся попросила:

— Почастуй моїх пташат,

Діточок-перепелят.

Насип проса і пшениці,

Я спечу їм паляниці.

           

 

                                         Чистомовки

 

Па-па-па – розсипана крупа.

Пе-пе-пе – кошеня сліпе.

По-по-по – річка Лімпопо.

Іп-іп-іп – зеленіє кріп.

 

 

                                        Мовні загадки

 

Загадку таку ти, мабуть, відгадаєш:

Це – найсвітліша частина доби.

Та якщо «д» ти на «п» поміняєш,

На ньому зявитися можуть гриби.

                                    (День – пень)

 

 

 

 

 

       Непосида не сидить.

       Не уміє щось робить.

       Не уміє він навчатись.

       Не уміє з нами гратись.

       Непокірний має норов.

       Нам за нього просто сором.

 

       Павучиха павучкам

       Пічку розпалила,

       Павучиха павучкам

       Пиріжки ліпила.

       Пиріжок, печись в печі,

       Ще пампушки й калачі.

       Попід тином павутина,

       З пиріжками – вся родина.

           

 

        Подвір'ям півень походжає,

        Поважно півників повчає:

      «Найперші працю починайте.

        Всім про світанок сповіщайте".

 

 

 

 

 

Ап-ап-ап – травку щипле цап.

Уп-уп-уп – поживний суп.

Оп-оп-оп – у річці короп.

Пу-пу-пу – по широкому степу.

Пи-пи-пи – золотаві снопи.

 

 

     Без «т» - коли вода кипить,

    Я вгору підіймаюся.

    А з «т» - у школі всяк сидить

    За мною і навчається.

                              (Пара – парта)

 

Рр 

Р.   .

.    .   .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Равлик лізе на стеблинку,

Сам несе свою хатинку!

В нього ріжки коротенькі

І чутливі, мов антенки.

Налякався і завмер –

Схожим став на букву еР!

 

                                                Загадки

Поміж луг, поміж вербички

повилась блакитна стрічка.

Щось наспівує тихенько

і біжить удаль швиденько. (Річка)

 

            

 

В лузі вдосвіта Галинка

погубила намистинки.

Сонце встало — позбирало,

та Галинці не віддало. (Роса)

 

                

Він не ходить, а задкує,

рибка з нього, знай, кепкує.

Має клешні той дивак,

здогадалися? Це … (рак).

 

          

 

      «О» зібралося летіти…

        Умовляли букву діти:

      - Ще маленьке,підрости…

        Та куди там,та куди!

        Зупинила Одиниця:

      - Хоч під ноги подивися!

         І стоять – ричать тепер:

         Так з’явилась буква «еР».

                      

       Виліз равлик на стеблинку,

       Зупинився і завмер,

      На собі несе хатинку,

      А вона - як буква «Р».

 

      Р – як ріг у барана.

     Хоч баран цього не зна.

 

 

      Він беззубий, а кусає,

      він безрукий, а хапає,

      ще й причепиться міцненько

     до штанців і до сукенки. (Реп’ях)

 

 

Має хвіст, та не літає,

має рот — не розмовляє.

Можеш вудкою спіймати

і загадку відгадати. (Риба)

 

Худорлява і вертлява,

на папір біжить у справах,

закарлючки полишає, —

 у пеналі спочиває.(Ручка)

                                        

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Розлилася річечка,

Як срібляста стрічечка.

Через річку радісно

Кольорова райдуга

Перекинула місток

На барвистий моріжок.

       

Сперечались риба й рак,

Не помиряться ніяк –

Хто з них кращий, як плавці,

Рак чи риба? У ріці.

Розібратися не мед –

Він назад, вона – вперед!

 

У полі розцвіли ромашки,

До них злітаються комашки.

Красивий равлик приповзає,

Собі віночок виплітає.

 

                                          Чистомовки

 

Ра-ра-ра – висока гора.

Ро-ро-ро – гостре перо.

Рі-рі-рі – сонце угорі.

Ру-ру-ру – не псуй кору.

Ри-ри-ри – книжку бери.

 

 

Ра – ра – ра – рада дітвора.

Ру – ру – ру – рака в руки я беру.

Рі – рі – рі – горобці в дворі.

Ри – ри – ри – чітко говори

Ро – ро – ро – принеси відро.

 

Ра-ра-ра — розпочалася гра.

Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.

Ри-ри-ри — книжечку бери.

Ре-ре-ре — ми співаєм соль, мі, ре.

Рі-рі-рі — на гілках снігурі.

 

 

 

 

       Равлик-павлик - слимачок

       Зробив з квітки гамачок.

       Вправно в нім гойдається,

       Щасливо усміхається.

 

       Рак повільно рачкував —

       Рак до річки прямував.

       Раку з річки крячка кряче:

    - Ти куди рачкуєш, раче?

 

       Ромашки рвати ми ходили

       Над річкою в рясній траві.

       І раптом равлика зустріли

       Із ріжками на голові.

                                

      Романкові не до жарту:

      Рік мине, і він - за парту.

 

 

 

 

 

       Ір-ір-ір – великий двір.

       Ир-ир-ир – голландський сир.

       Ря-ря-ря – ясна зоря.

      Ар-ар-ар – вправний кухар.

      Ер-ер-ер – молодий шофер.

 

 

 

      Рі-рі-рі: Що ти бачиш угорі?

      Рю-рю-рю: Бачу ясную зорю.

      Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?

      Ря-ря-ря: Небо синє, як моря.

      Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?

      Ри-ри-ри: Там літають комари.

      Ра-ра-ра: З комарами мошкара.

      Ра-ра-ра: Розбігаймось до утра!

 

 

 

Сс 

С. .

.  .

. . .

 

Хвилинка фантазії

( Аналіз графічної побудови літери)

 

Буква "С" як місяць в небі,

Як маленький серпик в полі,

Як окраєць хліба теплий,

Кавуна шматок солодкий.

 

Буква «С» не стулить віч —

Світить місяцем всю ніч,

А коли приходить ранок,

Округляється серпанок;

Сонце, наче буква О,

Над землею попливло.

І до нього, як до мами,

Діти тягнуться руками.

 

Сіра гуска їсть овес

І сичить сердито: «С-сс!»

Сіра гуско, не сварись!

Ось ця буква, подивись:

Як серпанок-молодик,

Як рогалик-маківник.

 

                                            Загадки

Стоїть корито,
Повне води налите. (Ставок)

На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється. (Соняшник)

                   

       Це було давним-давно:

       Бублик, наче буква «О»,

       По дорозі котився,

       Дуже-дуже стомився,

       До стіни притулився

       Як був – заснув

       А в стіні була дірка,

       Дірка-нірка,

       В ній жила мишка Мірка

       Вилізла – бублик!..;

       Не за гривню, не за рублик

       Нагострила зуби –

       Бублик любить

       Присіла, поїла…

       Бублик, заморений, спав –

       Не чув, не бачив, не знав

       Відкриває очі –

       Котиться хоче…

       Ой, та що коїться,

       Ой, та не котиться! –

       Аж закляк увесь…

       Так  з’явилась буква «еС».

                    

     Буква еС, буква еС…

     Усміхається Олесь:

     Мов півбублика смачного.

     І чому це він не весь?

 

 

       Уночі гуляє,
       А вдень спочиває,
       Має круглі очі,
       Бачить серед ночі. (Сова)

       У лісі зростав,
       У столяра побував,
       В кімнаті оселився,
       Полотном укрився. (Стіл)

 

 

 

Що за жучок це – яскравий, моторний,
Спинка червона у крапочку чорну,
Сам симпатичний, хоча і маленький,
Гарний на вроду він та веселенький.
                                             (Сонечко)

                     

 

Як запалять, то горить,
Як горить, то плаче.
Обережненько гасіть,
Бо впече у пальчик! (Свічка)

 

                    

 

                                  Чистомовки

 

Са – са – са – укусила ніс оса.

Су – су – су – заплету собі косу.

Си – си – си – води мені принеси.

Сі – сі – сі – вся травичка у росі.

 

                                                Скоромовки

Соловей солов’ят від сонечка заслонив.

 

Обережний хитрий лис

До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс.

 

Семен сіно віз - не довіз:

Лишив сани - узяв віз.

 

                                        Кросворд

 

С

1.Я білий, справа неважка

Мене зробити з молока.(Сир)

 

2.А прочитаєш навпаки,

Зі мною зліпиш пиріжки.(Рис)

       Дерев’яні хлопці
       Лежать у коробці.
       Коли з нами граються,
       То вогнем займаються.(Сірники)

                                                     

 

         В мене є три кольори,
         Всі для діла, не для гри.
         Пішоходи й водії
         Знають правила мої.
         Коли колір я міняю –
        Тих чи інших зупиняю.

                                             (Світлофор)

                            

 

 

 

    

      Іс – іс – іс – ми йдемо у ліс.

     Ас – ас – ас – прийшов у ліс наш    клас.

    Ас – ас – ас – гриби чекають нас.

    Си – си – си – кошик швидко неси.

 

     Хитру сороку спіймати морока,

     а на сорок сорок  сорок морок.

 

     Синку, принеси синьку.

     Принеси синьку, Васильку.

 

    Семен сказав синам "Скосіть сіно".

    Сини скосили сіно.

Старий Семен сказав синам  "Спасибі".

 

 

 

              

        

 

          .

 

 

 

Тт 

Т .  .  .

.  .  .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Тук –тук – тук ,

Ток – ток – ток –

Вибиває молоток.

Ним ви цвяхи заб’єте

Схожий він на букву Т.

 

                                          Загадки

 

До дітей на кожне свято

Просять в гості завітати,

Бо солодкий і смачний.

Здогадались, хто такий? (Торт)

 

 

Хитрий, хижий і смугастий,

пазуристий та ікластий.

Сам він родом із тайги,

здогадались, хто такий? (Тигр)

 

 

Уночі понад водою

Білий дим пливе рікою.

Тільки сонечко засяє –

Білий дим кудись тікає.(Туман)

 

        Т – підставка в терезів

        На одній стоїть нозі.

 

        Букву «Т» шукати вийшли:

        Ось,граблі,висять на вишні,

        Ось, та бачили усі,

        Приліпилось на таксі

      «Трах-тарах!» та «трах-тарах!» -

        Молоток «Т» забив цвях…

 

        Всюди – «Т» скажу на те:

      - Не життя – життя без «Т»!..

 

                  

 

 

        Я - квітка ніжна, як весна,

        На стеблі колючки маю.

        Все літо пишна й запашна,

        Я й осінь зустрічаю. (Троянда)

 

                 

 

       Я гордо голову тримаю

       і перед вітром не схиляю.

      Я жовтий, білий, полум’яний

       І, наче яблуко, рум’яний.

       В саду я квітну навесні.

       Скажи,як ім’я мені? (Тюльпан)

 

        

 

 

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Треба встати завтра рано:

Я садитиму тюльпани

І троянди під віконцем,

Їх теплом зігріє сонце.

Там, де тин на краю поля,

Посадив я три тополі.

Кожен ранок разом з татом

Йдем тополі поливати.

 

Такса - собачка довгенька,

Лапки у неї міцненькі.

Скрізь вона нірки шукає

Й там на лисичку чигає..

 

 

 

                                         Чистомовки

 

Ти – ти – ти – висока рости.

То – то – то – тепленьке пальто.

Ті – ті – ті – вогонь у плиті.

Та – та – та – пташечка літа.

Ту – ту – ту – хату замету.

Те – те – те – тополька росте.

 

Кросворд

1.По п’ятах за нами мчить,

Як погожий день стоїть.

А наступить темнота –

Зникне вмить. То хто ж вона? (Тінь)

 

2.Скринька, вертушка, шнур

і довге вушко. (Телефон)

 

3.На узліссі кущ росте,

 Білим цвітом він цвіте.

Квіти ті, мов зірочки,

На кущі ще й колючки,

Чорні ягоди ростуть.

Як той кущ колючий звуть? (Терен)

 

 

 

      Тихо ткала нічка темна

      Травам, квітам сни приємні.

      Таємнича, темнокрила,

      Хусткою пташат зігріла.

      Терпкий терен не дрімав,

      Темну нічку упізнав.

 

       Тепер весна. Тарасів тато

       На тракторі в степу весь час.

      Як тато, трактористом стати

      Також збирається Тарас.

 

       Тато - тигр, тигриця - мама

       Тихо ходять чагарями.

       Тигреня ричати вчиться -

       Тигра всякий звір боїться.

 

 

 

 

 

 

  Та – та – та – гарна хатка у крота.

  То – то – то – в ній дуже чисто.

  Ту – ту – ту – тому й радісно кроту.

  Ти – ти – ти  - на дуді дудіти.

  Ті – ті – ті – підемо до нього в гості.

 

 

 

 

 

Т				1
								2
					3

 

 

 

Уу

У	.  .  .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Букву У, букву У

Я між гілками знайду.

І почую лунку У,

Як до поїзда прийду,

Бо кричить він:

«У – у – у!»

 

                                             Загадки

 

Ось до класу всіх скликає

Голосистий цей дзвінок.

І ми радо поспішаєм не в садок,

а на …(урок)

 

Немов мотузка гумова,

Блискучий і міцний

Повзе довгань задумливо:

- Далекий родич мій –

Казковий грізний змій! (Удав)

 

                                       Скоромовки

У садочку барвінок,

На барвінку втінок,

Заберемо втінок,

Вирвімо барвінок.

 

У Кіндрата куртка короткувата.      

 

                                       Приказки

 

У страху очі великі.

 

Усього буває на віку - і по спині, і по боку.

       Де ти взялося, що сміялося

       Що сміялося-насміхалося?

      «Х» було, «У» зосталося –

      Досміялося-донасміхалося

      Ось що сталося!

 

               

 

         Сказав горобчик:

        Букву «У» боюсь я дуже, татку.

       Татусь питає: «А чому?»

    - «У» схожа на рогатку!

 

 

 

 

 

       Він лежить, не ворухнеться,

       Схожим на канат здається.

       Небезпечний змій, згадав?

       Називається… (Удав)

 

       Насушили ми шипшини,

       Липи цвіт, суниць, малини.

       Розігріли самовар,

       Пити будемо ... (узвар).

 

 

 

Не клюй, курко, крупку,

не кури, котку, люльку.

 

Улас у нас, Панас у вас.

 

 

 

 

Ухопив місяця зубами. 

 

У чужій кошарі овець не розведеш. 

 

 

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

У малого котеняти

Підростають вусенята.

Гладить котика Петрусь:

- Хто ти? Котик чи дідусь?

 

   

 

Усміхалася Устинка:

— Я — маленька українка,

Я удосвіта вставала

Та узори вишивала.

Уквітчала я хустинку

Цвітом маку та барвінку.

                                             Кросворд

 

1.Малюкам гукаю я,

Що уже не дошкільня!

А шкільний дзвінок співучий

Називає мене…(Учень)

 

2.Пролунав шкільний дзвінок

Всіх покликав на …(Урок)

 

3.Стиглий колос на ланах,

Всі комбайни – на жнивах.

Вони ходять з краю в край

І збирають…(Урожай)

 

4.Він нам рідний, дорогий,

Він хоче нас навчити

Любити край чудовий свій.

Це мудрий наш…(Учитель)

 

 

 

 

       У долині жив удав,

       Удавав, що він все знав.

       Удавав, що все умів.

       У траві хвостом вертів.

       У ріку лише дивився –

       Удавав, що вже умився.

 

                          

 

        Умивальник, умивальник,

         Командир ти і начальник

        Мила, щіток, рушників

        І невмитих дітлахів.

        Наша дівчинка Улянка

       Умивається щоранку.

       Рушничком втирається,

       Усім усміхається.

 

 

 

                          

 

 

 

 

У

           1. 

           2.

           3.

           4.

 

 

 

                           

Фф

Ф .

.  .

.  .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Буква еФ взялася в боки –

Одягла мерщій вінок,

Лиш почує десь музики,

То найперше йде в танок.

 

Став закрійником мій братик,

-Ну й закрійник, -хвалить шеф,

В брата ножиці чарівні,

Мов залізна буква Ф.

 

-Що це, що це за підскоки?

Це ж у кого руки в боки?

-Буква Ф на довгій ніжці

Пострибала по доріжці.

 

                                       Загадка

Фіолетові фіранки

у світлиці та на ґанку.

Фіолетові малята

весну люблять зустрічати. (Фіалки)

 

 

Ковзани Василько взяв

і усіх зачарував.

Він до цього має хист,

бо Василько … (Фігурист).

 

Що за струмінь-водоспад?

В спеку кожен йому радий;

В нашім парку – гарний, гожий –

Веселить він перехожих.

В’ються вгору води потоки,

Краплі бризкають нівроку…

Знають Юля та Роман,

Ця загадка про…(Фонтан)

 

        Зустрівши букву С в четвер,

         Взяла під руку буква Р.

         І повела на фіззарядку.

         Задам тобі просту загадку:

        -Я зветься буква ця, Олег?

        -Ф.

 

        «І» узяло руки в боки

         Та пустилось на всі скоки

         Так,аж крапка загубилась –

          Буква «Ф» з’явилась.

 

        

         Буква Ф – то фантазерка,

         Любить фрукти, феєрверки,

         І фіалки, і фонтани,

         І фортецю, і фазана,

        Фарби різнокольорові,

        Фею й факели казкові.

 

 

         Поспішають на концерти

         всі музичні інструменти,

         ще й ведуть гармонію

         вони в … (Філармонію).

 

 

         Він вогонь в собі тримає

         та його оберігає.

         І завжди спортивні ігри

        Олімпійські відкриває.(Факел)

 

 

      Клавіатури чорно-білий ряд,

     Педалі жовтим золотом горять…

    Мене з собою не внесеш у футлярі.

    З могутнім форте, ласкавим піано,

    І тому є той надзвичайно правий,

    Хто називає нас…(Фортепіано)

 

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

У фортеці серед гаю

Гарна фея проживає.

Там у неї ферма власна

І фазани є прекрасні.

Фурчить, блищить на різні барви

Фонтан веселий у садку.

В нім водить флот легкий та гарний

Федорка в білім фартушку.

 

Федя фотографував,

Федя фазанів лякав.

Фазани летять у плавні -

Фотознімки будуть славні.

                                       Чистомовки

 

Фазан-футболіст дуже любить футбол

Як форвард фазан забиває свій гол.

 

                                       Скоромовки

 

Фрукти корисні усім – і дорослим, і малим.

                                        Кросворд

1.Гру цю люблять всі на світі:

І батьки і їхні діти.

М’яч. Удар. І крики: «Го-ол!»

Пречудова гра…(Футбол)

 

2.Є у мене вірний друг.

Має він чудовий слух

І говорить голосами

Моїх друзів, тата й мами.

Як же звати мого друга?

-Всім відомо – це папуга!

-Помиляєшся, Антон,

Зветься друг мій…(Телефон)

 

 

        На майдані, де фонтан,

        У футбола грав фазан.

        Був би класний футболіст -

        Заважає пишний хвіст.

 

      Фільм про фінали із футболу

       Приніс Фазан в футбольнушколу.

     «Щоб в формі бути футболістам, -

      Сказав Фазан, - всім фрукти їсти».

 

       Подивись, Федько та Ганя

        Рибу ловлять у фонтані.

       А вона хвостом плюсь-плюсь:

    – Не піймаюсь, не зловлюсь!

 

       Фронтовик — сусід на фото —

       він служив колись на флоті

       й від фашистів в пору грізну

      захищав свою Вітчизну.

 

Фарбував фазан фіранки,

брав фломастер у фіалки.

 

 

 

 Файні будуть щоки

  від фруктових соків.

 

                                      

 

 

 

 

 

Ф

       1.

 

 

 

 

        2.

 

 

Хх

Х  .  .  .

 

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Плоскогубці розійшлися,

Розсміялись: - Ха – ха – ха! –

Ці веселі плоскогубці

Схожі з літерою Х!

 

Схрестили два спортсмени

Рапіри у бою.

Навчили «Х» читати

Оксаночку малу.

 

Х змайструєш за хвилинку,

Склавши навхрест хворостинки.

 

                                         Загадки

Через крихітну шпарину

пробереться у хатину.

Вмить тепла поцупить жменю,

заховає у кишеню. (Холод)

 

Біла тітка мандрувала,

воду під кожух сховала,

за сосну перечепилась,

і дощем на ліс пролилась.  (Хмара)

 

Завірюха в гай прийшла

та сестрицю привела.

Сніг кружля, не стелиться.

Звуть сестру … (Хурделиця).

 

            

 

Х . .

.  .

.  .

.  .

 

 

 

 

       Хрестиком хустину

       Мама вишивала.

       Букву Х Христинка

       Вишиту впізнала.

 

      Справа, гляньте, на одній нозі

      Дибає перше «І»

      Зліва,також на одній нозі,

      Дибає друге «І»;

      Стрілися, побраталися,

      Розговорилися –

     Удвох на двох ногах

     Ходити навчилися,

     Пригода така –

     З’явилася «Ха».

 

 

Бігла ящірка прудка

біля нашого садка.

Міг її спіймати Костик,

шусть, лишила тільки … (Хвостик).

 

                  

 

        Й навесні, і восени

       доглядає він лани,

       щоб дорослі й малюки

       їли хліб і пиріжки. (Хлібороб)

 

 Стоїть тітка на сторожі,

 розглядає перехожих.

З ким за руку привіталась,

в двір пустила, не вагалась. (Хвіртка)

 

                    

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Хом’ячок хрущу хвалився:

“Хатка в мене гарна.

Я на славу потрудився,

Час не гаяв марно”.

Хрущик хитро промовляв:

“Справді, гарна хата,

І хазяїном ти став,

Хоч і хвалькуватим”.

 

Ходить хуга-завірюха,

Холодом хапа за вуха.

Хизувалась хуртовина:

— Пухова моя перина.

А хурделиця хатину

Загорнула у хустину.

 

 

                                      Потішки

Ховрашок  будує хатку.

Дуже справно риє нірку,

Щоб харчів було в достатку,

Він рихтує в ній комірку.

 

 

Хоче дівчинка Харитя

Хмарку в гості запросити.

Хай подивиться хмаринка

На хатинку Харитинки.

 

Хмарка ходить  угорі

Хрущ сховався у траві.

Хитру жабку у воді

Не впіймати дітворі.

                                        Скоромовки

Хмариноньки-хмаринки,

Химерні, волохаті,

Вмостились на хвилинку

У хлопчика на хаті.

 

 

 

 

 

        Хом'ячок наш захворів -

        Хтось холодним напоїв.

       Хом'ячкові нудно в ліжку

       Ходить в гості сіра мишка.

 

        Хом'ятам каже хом'ячиха:

       "Без хліба у хатах у всіх

        У холоди вщухає сміх.

       Без хліба, діти, справжнє лихо".

 

       І халва, й хрусткі, медові

      різні тістечка чудові —

      все набридло б нам, коли б

      раптом зник зі столу хліб.

 

 

 

 

       Був неуважним Хома на уроці,

       Завжди він:

        Хи – хи! Хі – хі! Ха – ха!

 От і не знає, що в слові «Харитя»                                   Першою пишеться літера… «Х».

 

         Хокеїсти хом’яки

         В хутро вкутали  боки.

         У пухнастому вбранні

        Їм удари не страшні.

 

                

 

 

 

 

      Хтось хитренький хитрував -

      Нашу хвіртку поламав.

 

      Ти вухатий,  я – вухатий .

      В мене хата, ти без хати.

 

Цц

Ц  .

.  .  .

.  .

 

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Із відра вода лилася

На колодязь помаленьку.

Замерзали на цямрині

Вряд бурульки – карамельки.

Мов мереживо звисають.

Та – з гачком, на тій – кільце…

Є тут цифри і фігури,

Й кришталева буква Це.

 

Загадки

Смачненька, маленька

Малим дітям солоденька.(Цукерка)

 

Білий, як сніг, в пошані в усіх,

До рота попав, там і пропав.(Цукор)

Ц  .

.  .  .

 

Вишні росами вмивались,

чепурились, наряджались.

В білі вбралися сорочки —

звеселилися садочки. (Цвіт)

 

Ц  .  .  .

 

 

Невеличка смугла пані,

на будові у пошані.

Випікають її з глини,

називається …(Цеглина).

 

       Ми домалюємо перо

       В папасі букви «П».

       Тоді її перевернем

        І вийде буква «Ц».

 

        Тут історія така:

       «Ша» на кінчику листка

         Довго-довго стояла,

         Аж частинка «Ша» упала;

       «Ша» частинку цю шукала –

        Руку-ногу подавала

        А її нема – і все…

       Так створилась буква «Це».

               

        З бородою, а не чоловік,

        З рогами, а не бик,

        З пухом, а не птах,

    Лико дере, а личаків не плете.(Цап)

 

Ц  .  .

         Задавака волохатий,

         ще й рогатий, бородатий.

         Він травицю — скуб та хап.

         Здогадались, хто це? (Цап)

 

         В розмальованій хустині,

         солоденька всередині.

         Коли нею почастують,

        діти тішаться, ласують.(Цукерка)

 

      

       Він вправи добре знає,

        Ночами навіть грає,

        Не маючи ні нот, ні струн,

        Всіх веселить малий…(Цвіркун)

 

Для заучування напам’ять                

                                             Вірші   

Літає синиця. Горобчик  стриба.

Накрила криницю розлога верба.

Питає синиця: «Ну де ця криниця?»

І чує дзюрчить під вербою водиця.

 

Цілий день на ланцюжку

Цап кружляє на лужку.

Це коли б не ланцюжок,

Він би випас весь лужок.

                                 

                                   

                                         Скоромовки

Цвіркун  каже цвіркунисі:

-Це б ми танцювали!

Продамо цибулю,

Купимо цимбали.

 

Летів горобець, сів на хлівець.

А як надійшов стрілець,

То втік горобець.

                                          Кросворд

1.Ніби в казці, наче в сні,

Зацвіли скрізь яблуні.

Хто засніжив білий цвіт?

Це ж не сніг, а яблунь…(Цвіт)

 

2.Маю шляпку й довгу ніжку,

Молотка боюся трішки,

Бо як зробить він «тук-тук»,

Видно мій лиш капелюх.(Цвях)

 

3.Сорок свиток одягає,

Коли в полі виростає.

Починає їх знімати,

Встигай сльози витирати.(Цибуля)

 

4.Які дива, яка краса!

Там клоуни і чудеса,

І акробати, й силачі.

А всі артисти – циркачі.

І різні звірі виступають

 Як все це, діти, називають?(Цирк)    

 

 

 

 

         Цапок водицю п’є з цебра,

          Скубе травицю у садку.

          Солодкий цукор чи цукерка –

          Це теж цапкові до смаку.

 

          Через ліс – переліг,

           Сюди заєць забіг,

           Утікав від лисиці –

           Загубив рукавиці.

           А ми вовну знайдемо,

           Рукавиці сплетемо,

           Подаруємо зайцю,

           Хай не мерзнуть пальці.

 

           У віконце заглянуло сонце.

 

           На кінці олівця немає кінця.

 

          

 

 

 

 

 

 

Ц

    1.

 

    2.

 

    3.

 

    4.

 

                           

 

                             

 

Чч

Ч  .

.  .

.  .

.  .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

Буква Че, немов стілець.

Догори лиш ніжки.

Навіть з цифрою чотири

Буква схожа трішки.   

 

Цілий день я букву Н

Доганяв, як кішка мишку,

Наштовхнулася на пень

І зламала ніжку.

Ну, тепер не утече

Від погоні буква Ч.

 

Буква Ч зручний  черпак:

Молоко черпай за так!

 

Загадки

 

Де живуть у горах хмари,

випасаються отари.

Поміркуйте, постарайтесь,

хто пасе їх? Здогадайтесь.(Чабан)

 

        

 

Є у блюдечка подружка,

що одне лиш має вушко.

Можеш кралю цю зустріти,

як захочеш чай попити.(Чашка)

 

        

        Подивіться, на четвірку

        Схожа буква  Ч.

        Наче лицар войовничий

        З піднятим мечем.

 

        Буква Че

       Немов стілець.

       Догори лиш ніжки.

       Навіть з цифрою

       Чотири,

       Буква схожа

      Трішки.

 

    - Ми про букви говорили:

     Це що, буква; це -  чотири…

   - Черепаха,чапля,чай,

     Чемпіон, черешня,чан…

   - Ці слова ми ще не вчили…

  - Перемножте на чотири!

     

 

      Вдень — завзяті та проворні:

      можем бігати, стрибати,

      а вночі ми безпорадні,

      бо лягають ноги спати.(Черевики)

 

                      

 

     Вишні і вони – сестрички.

     Є в садку, а є, що дички...

     В червні достигають,

     Всі їх добре знають.(Черешні)

 

               

            Для заучування напам’ять                

                              Вірші   

Чапля без чобіт чвалає,

І чапленят чобіт немає,

І каплиця без чобіт

Мчить до чаплі на обід.

 

Чванькувато тітка-чапля

Через річку чап-чалапа.

Куди, чапле чепурненька,

Чимчикуєш так швиденько?

— Кличе чайка гостювати —

Буде чаєм частувати.

 

Чисто-чисто у "Чайній".

У "Чайній", у чарівній

Черепаха чаювала,

Чапля чаєм частувала.

 

                                     Чистомовки

 

Ічка-ічка-ічка: Ось глибока річка.

Ачка-ачка-ачка: Пливла по річці качка.

Єчки-єчки-єчки: Знесла вона яєчки.

Чат-чат-чат: Навиводить каченят.

Чить-чить-чить: Плавать діточок навчить.

Ічці-ічці-ічці: Попливуть разом по річці.

 

Чок-чок-чок: Ось червоний бурячок.

Чу-чу-чу: Я капусту посічу.

Щок-щок-щок: В чавунці зварю борщок.

Чний-чний-чний: Получився борщ смачний.

                                           Кросворд

1.Дозрівають у лісах суниці,

Спіють у садочках полуниці.

Ч

Червоненькі жменями збираю.

Хто ж фарбує ягідки?

Не знаю…(Червень)

2.Хто вдягає дві – три шуби,

Під якими гріє…зуби?

Це не зайчик, не баран-

Кукурудзяний…(Качан)

 

 

      В очереті – черепаха.

      З очерету чапля-птаxа

      Чапу-чапу до води:

    - Черепахо! Йди сюди!

       Вже тут сонце не пече,

       Чиста річечка тече!..

 

       Чайка в човнику пливла

       Через річку без весла.

        Човник річкою несло,

        Бо зламалося весло.

 

        Черепаха через річку -

        Наче човник невеличкий

        Часто Чижика й Синичку

        Перевозить, мов сестричка.

 

 

 

         Черепаха часто чхала,

 чаєм чапля частувала.

 

          Калачі печуть сичі.

         Чом не сплять сичі вночі?

 

          Чепурились павичі,

          побрели через корчі.

 

 Ча – ча – ча – кинь мені м’яча.

 Чу – чу – чу – вірш новий учу.

 Чи – чи – чи – капусту посічи.

 Чі – чі – чі – гарячі калачі.

 

 

 

 

 

 

 

       2.

 

 

       1.

Шш

Ш .   .   .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

 

На дворі лежить поліно,

Трійко пташок зверху сіло,

Подивись, ну й чудеса –

Вийшла з пташок буква «Ш».          

 

Шепотіла буква Ш:

«Ш-ш-ш, шановні, тихо-ша!

Лише вам скажу на вушко:

Маю шоколад і грушку.

Але перш ніж частувати,

Решту слів прошу назвати».

 

                                 Загадки

Стережуть колючки їй

цвіт весняний запашний,

а осінньої години —

червонясті намистини. (Шипшина)

       

З черевиками дружу,

з босою ногою,

якщо йдуть вони кудись,

то беруть з собою. (Шкарпетка)

            

Не сховаєш у мішку

ти збитошницю таку:

гострий ніс вона встромляє,

зробить дірку й утікає.(Шило)

        

 

       Буква Ш стоїть в саду:

       Три штахетини в ряду.

 

        Три стовпці, внизу межа –

        От і вийшла буква…(Ша)

 

       - В сіні хто забув

         Трійчата-вила?

        - Шура букву «Ша»

          Нам залишила!

 

                 

 

       Каже братик Тимошу:

     - Хочеш, букву напишу?

        Три стовпці, внизу – межа,

        Це для тебе буква Ш!

 

 

        Що то за сорочка —

        рукави ніврочку?

       І чомусь на ноги

       вбрали ту сорочку. (Штани)

        

       На деревах у садку

       є чимало хаток.

      Там виховують шпаки

      своїх пташеняток. (Шпаківні)

             

      Чистенькі віконця

      Сміються від сонця.

      Діточки довкола –

     Люба наша…( Школа)

 

Для заучування напам’ять                

                                                     Вірші   

В кімнаті за шторою шафа стоїть,

У шафі чистенький одяг лежить.

Є там шуба, шарф, штани –

Гарно складені вони.

Шість шкарпеток, шапки дві –

Шерстяні всі і нові.

В мене скрізь порядок тут,

Я шаную мамин труд.

    

Шпак шляхетний мандрував,

До ялинки шлях шукав.

Чув, що мешкають вгорі

Шанобливі шишкарі.

Покуштує шпак-пташина

Смачні шишок насінини.

 

                                    Скоромовки

 

Над шляхом Явдошка шукала волошки.

 

На горішині горішки

шаруділи тишком-нишком:

— Шур-шур-шур та шу-шу-шу —

я зернятка колишу.

В лісі не шуміть, малята, —

сплять у ліжечках зернята.

Ш-ш-ш-ш ...

 

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак пісню:

-Ти не вмієш так,як я,

Так, як ти, не вмію я!

 

Шифер кришу прикрашає,

Від дощу її ховає.

 

Ми до школи швидко йшли,

Кущ шипшиновий знайшли.

 

 

 

 

Шипшина зманила своїми   плодами.

       Та коляться гілочки із ягідками.

        Не бійтесь, малята, збирайте

         сміливо

       Цілющі ягідки - справжнісіньке

        диво!

 

         Щітка справу знає чітко —

         Чистить вправно зуби щітка.

         Чистить лагідно, без крові,

         Щоб були вони здорові.

                                 

       Раз Шиншила шиншилятам

       Край шипшини шорти шила.

       А Шипшина шепотіла:

      «Ця Шиншила - гарна мати».

 

 

        Ніс Тиміш великий кіш.

        У коші - трава лошаті.

        Каже: - Хай лошатко їсть,

        а мене жде каша в хаті.

 

       Шишки на сосні,

       Шашки на столі.

       У Соні шашки,

       А у Сими – шишки.

 

       Над шляхом Явдошка

       Шукала волошки!

 

       Шишки на сосні,

       Шашки на столі.

 

       На машині у гараж

       Заїжджає батько наш.

      Для машини це як дім,

     Тепло й затишно у нім.

 

Щщ 

Щ  .

.   .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

-Розкажіть про букву Ща!

-А вона така ж, як Ша,

Тільки в неї,-

Каже Костик,

Унизу праворуч хвостик.

 

Буква Щ сказала Ш:

-Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,

Хоч стрибати так не можу…

-А відгадка тут проста:

Я – з хвостом, ти – без хвоста.

                                           Загадки

Бурячок в землі дрімає,

я швиденько виростаю.

Свіжий борщик зварять з мене,

не червоний, а зелений. (Щавель)

На Святвечір у селі

вкупці дітоньки малі

жодну хату не минають,

господарів величають.

Що ж співають всі, скажи,

і до гурту теж біжи.

               (Щедрівки, колядки)

 

 

Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде,

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.(Дощ)

       Грабельки лежать без ручки…

       Лиш з трьома зубцями.

       Це, напевно, буква щ –

       Віднесу до мами.

 

     - Як Рябко на спину ляже,

       Він цю букву вам покаже

       Раз, два, три – і може ще…

      Прочитали?

    - Буква «Ще»…

 

        

 

 

 

 

 

     Чистить курточку, штанці,

     чобітки і сап’янці...

    Дуже працьовита тітка.

    Здогадались, хто це?(Щітка)

        

      Не дрімають карасі,

      знають добре геть усі:

      стерегтись потрібно злюки,

      хижої, страшної ... (Щуки).

 

 

    - Ти куди прямуєш зрання?

      Спить під кригою ставок!

    - Я пливу на полювання:

      Хто рибалку у змаганні

      Першим схопить на гачок!(Щука)

 

 

 

  Для заучування напам’ять                

                                            Вірші   

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику,

Мені каша, тобі борщ,

Щоб рясніше ішов дощ.

 

Знаєш, що таке Батьківщина?

Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

Це гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама і тато.

 

Лящик щавлю нащипав.

Щуку в гості погукав.

Над ставком періщитиь дощ.

В ляща й щуки буде борщ.

Щиглик з гаю прилітав,

Їм в ліщині щебетав.

 

                              Скоромовки

 

Дощ хлющить на зелен плющ,

Під плющем сховався хрущ.

 

У лузі журавлик

Щипав собі щавлик.

Купіть йому горщик -

Він зварить вам борщик.

                                        Кросворд

1.Упіймав Тарасик рибку,

Але витягнути – мука!

Бо велика і сердита

На гачок піймалась…(Щука)

 

2.Лиш весна землі торкає –

Враз на грядці проростає.

Так і проситься у горщик,

Щоб зелений вийшов борщик.(Щавель)

 

3.Таке м’якеньке і кудлате,

Таке кумедне й вайлувате,

Від молочка росте щодня.

А називається…(Щеня)

 

 

      Щасливий щиглик дзьобик має,

      Щавель щоранку він щипає.

      Щиглик трудився, борщ зварив,

      Пташок на борщик запросив.

 

       На подвір’ї  зелен кущ.

       Над кущем літає хрущ.

       Ми прибігли до куща –

       Над кущем нема хруща.

 

       Щиро щиглик у ліщині

       Щебетав собі щоднини:

      - Щоб нам щедре літечко

       Виростило житечко,

       Щоб щасливий равлик

      Міг щипати щавлик.

 

 

 

 

 

 

       Бабин біб розцвів у дощ -

       Буде бабі біб у борщ.

 

       Щиглі в кущах пищали,

        Щоранку сповіщали:

      «В кущах вітрище свище,

Щ

        гуляє морозище».

 

 

 

 

 

 

                            1.

 

          2.

 

          3.

 

 

 

Ь

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери )

Як спицю бабуся

Вколола в клубочок,

На букву став схожий

Мякий колобочок.

-Немов м’який знак, -

Усміхається Вітя,-

Погляньте,в кінці він

Стоїть в алфавіті.

 

Я – не шість!

Я – м’який знак!

Це повинен знати всяк.

Я – не літера нова.

Я пом’якшую слова.

От наприклад: хміль і тінь,

Півень, заєць, сіль і кінь.

Далі сам подумай ти,

Де ще знак м’який знайти.

 

                                                Загадки

Маю шапку, маю ніжку,

Схожа я на сироїжку,

І стою тоді в підмозі,

Коли дощ лине в дорозі. (Парасолька)

 

Що за птах на тин злетів,

Гребінь з шпорами надів? (Півень)

 

То не казка і не сон,

то зацвів у полі…(Льон)

 

Що росте догори коренем?(Бурулька)

 

Від води народиться, а води боїться.                                                              

                                                     (Сіль)

 

  

 

      Я в алфавіті – в кінці,

      В мене усміх на лиці.

      Не хизуюсь я, але…

      Вам без мене буде зле.

      Бо як тільки я у слові,

      Слово – м’якше для вимови.

 

      Бігла буква Р,

      Впала і тепер

      Догори ногами

       Стала перед нами.

 

     - «О» тихесенько котилося

        До одиниці і притулилося…

        Ніжно й лагідно – ось так

       Щоб створився Ь (м’який знак)

 

 

 

 

 

     

       Солоне, а не сіль,

       Біжить, а не річка,

       Блищить, а не золото.

       Коли б угадати,

       Та менш його знати. (Сльози)

 

        В мене є, у тебе є,

        У дуба – в полі,

        У риби – в морі.(Тінь)

 

        Яку іграшку

        Спочатку навпіл лам

        А потім в неї грають?                                ( Матрьошка)

 

Сивий, мудрий і поважний.

Заклопотаний, відважний.

Всього я в житті навчусь,

Бо зі мною мій … (Дідусь)

Для заучування напам’ять                

                                                  Вірші   

М’який знак, м’який знак

Все пом’якшувать мастак.

В слові, де він має бути,

Там відразу м’якість чути.

М’який знак є в слові “День”,

“Сіль”, “Олень”, а також “Пень”,

“Місяць”, “Кулька” і “Дідусь”,

Ще “Кульбаба” і “Татусь”.

М’який знак потрібно знати,

Зможеш ти читати і писати.

 

Дзень-дзелень, цінь-цвірінь,

День-деньок, тінь-плетінь.

Це знак м’якшення маленький

Робить все таким м’якеньким.

Він до «ер» подібний трішки,

Що дріма, задерши ніжку

 

                                      Скоромовки

 

Над квіткою гуде бджілка,

Сидить в житі перепілка,

На черешні горобець,

А хто зловить – молодець!

 

Напекли млинців, назвали кравців.

А кравець за млинці та й побіг у танець!

 

                                          Кросворд

1.Якось я лісочком брів,

Звіра дивного зустрів.

Головою звір трясе,

На ній дерево несе.

Що за диво? Де взялось?

Чудо – звір цей, мабуть…(Лось)

 

2.Вирують бджоли і гудуть

Над білим цвітом липи.

Який це місяць надворі?

То ж кожен скаже - …(Липень)

 

 

 

 

         

 

           День у день: “Дзень та дзень!”

           Кожен день: “Дзень та дзень!”

           В школі дзвоник кожен день

           Вчитись кличе:

           «Дзень!», «Дзень!», «Дзень!» 

 

Ось день скінчивсь. Закрию книжку,

 Бо скрізь вже тінь і лялька спить.

        І я вкладусь в м'якеньке ліжко

        І теж засну, як лялька, вмить!

 

 

       Котилася торба

       З високого горба.

       В торбі паляниця,

       Ведмідь і лисиця.

       Лисиця пищить,

       Ведмідь верещить,

       А торба тріщить:

       Трісь, трісь, трісь!

 

 

 

 

        3.Не хочеться працювати,

        А кортить поїсти, спати.

        Все не ладиться робота,

        Бо за вами, немов тінь,

						Ь

        Ледащиця ходить…(Лінь)

 

 

 

1.     

 

2.

 

3.

 

Юю

Ю   .

.    .

Хвилинка фантазії

(Аналіз графічної побудови літери)

 

Буква ця усім відома:

Перед Я вона стоїть.

В ній дві палички і коло —

Згогадаєтесь умить.

Є ця буква в слові "Юля",

І в словах "сміюсь", "стою".

Ой, яка ж вона красуня,

Ця чудова буква Ю.

 

- Як зробити букву Ю?

Здогадавсь, Іванку?

- Букву І до О приб’ю

На коротку планку.

 

Загадки

Всім обід готує мама,

Ось бере вона петрушку,

Інші додає приправи –

Будемо їсти смачну…(Юшку)

 

Є і окріп, і бараболя,

М'ясо, морква і квасоля,

Цибулина і петрушка.

От смачна в нас буде…(Юшка)

 

Рослини він любить,

І звірів, і луг.

Для них захисник він

Надійний і друг.

Лісам і озерам, і рікам

Він брат.

То хто ж він такий?

Очевидно,…(Юннат)

 

 

 

     

       Букву Ю я впізнаю –

       Трохи дивна буква Ю:

       Нібито до ясена

       Буква О прив’язана.

 

       Братик з колесом на дроті

       Так біжить, що не зловлю.

       Зупинивсь

       Він біля плоту

       І стоїть, мов буква Ю.

 

       Маленький Юхим –

       Мама йде з ним;

      Веде в дитсадок –

      Впирається, плаче…

      Художник побачив

      Й намалював картину цю…

      Художник – тьху! –

      Але з’явилась буква «Ю»

         

     А у нас сьогодні свято –

     Всі вітають мого тата.

     Безліч друзів і гостей,

     Бо у тата …(Ювілей)

 

     Він першим космос підкорив,

     Весь світ про нього знає.

     Як звали того юнака,

     Хто, діти, відгадає?(Юрій)

 

 

 

 

 

Для заучування напам’ять                

                                             Вірші   

Юнга плюхнув у калюжу,

Стояв і носом хлюпав дуже.

Весь у багнюці аж до вух,

Бруднющий навіть капелюх.

Юнга мчить тепер щодуху

Мити вдома шию й вуха.

 

Юнгою буде Юрко наш на флоті, —

є там багато для юнги роботи.

 

 

Юрасик любить працювати,

Він юний садівник, юннат.

З юрбою малюків завзятих

За школою він садить.

  .

 

                          Скоромовки

 

Юрта на снігу стоїть,

Юшка на вогні кипить.

В юшку кинули петрушку –

Запахтіла зразу юшка.

 

Дівчинка Люба всім люба,

Тому що Любі всі люди любі!

 

Місяць лютий

Не для салютів.

                                      Кросворд

 

1.Цей – замок відкрити може,

Той – закрутить легко гайку.

Діти, хто із вас поможе

Відгадати цю загадку?(Ключ)

 

2.Народився у пустині,

Де піски і дуже жарко.

Має два горби на спині

І живе у зоопарку.(Верблюд)

 

 

Юрба веселих юнаків

        Піймала вудкою в’юнів.

        Взяли петрушку з рюкзаків —

       Зварили юшку із в’юнів.

       Сюркоче коник: — Юнаки,

        І я скуштую залюбки.

 

       Юнга — юний мариніст,

       До малюнків має хист.

       Юний юнга змалював

       Сонце, море й пароплав.

 

      Ви тільки гляньте: птах юрок,

     Брат легкокрилих ластівок

     Об'їхав юнгою весь світ.

     Прибув у місто Алфавіт.

       

 

       Юра ловить рибу ловко,

      Скоро мовить скоромовку:

      Юлик з Юрою – юннати.

     Юрик з Юликом – два брати.

 

     Я стрибаю, друзі,

     По траві у лузі,

   І  співаю ловку пісню-скоромовку.               

   Як місили тісто в місті,

     Усе місто стало в тісті.

 

 

 

 

Яя

Я

.  .  .

.  .

 

Хвилинка фантазії

( Аналіз графічної побудови літери)

 

Десь пропала буква О.

Ми шукаємо давно.

Де ж поділася вона?

Не знайдемо до темна.

А вона, от чудасія!

Всілась букві Л на шию

І від радості сія:

Ось де Я! Ось де Я!

 

На сторінку «Букваря»

З моря вийшла буква Я

І на якір гордо стала.

Я слова свої зібрала.

Покажіть свої знання

І назвіть слова на Я.

                                                   Загадки

Мов зелений їжачок,

має безліч голочок.

Поспішає до оселі

в новорічні дні веселі. (Ялинка)

 

Він отаман хоч куди,

має військо в два ряди,

що його охороняє,

ворогів не підпускає.(Язик, зуби)

Є у кошику суниці,

і малина, й полуниці.

Спробуйте слівце дібрати,

щоб разом усе назвати. (Ягоди)

                     

       Гордовито Я ступає,

       Нашу азбуку кінчає.

 

        Стрічок дві,

Один вінок.

Буква Я іде в танок!

 

Я шукала букву «Я»,

І побачила:  здаля –

Через поле,через ліс –

Дядько Яків рюкзак ніс;

- Ось,- сказала мамі я,-

Дядько Яків – буква «Я»…

 

 

 

Якір, яблуко, ягня.

        Перша літера в них - Я.

        Але гарно знають діти:

       Я - остання в алфавіті.

 

 

     

     На я починається,

      На я кінчається.

      Смачні плоди має,

     Усіх пригощає.(Яблуня)

 

     Не дідусь, а вуса має.

     В полі силоньку черпає.

     І чимало сотень літ

     зерном тішить білий світ. (Ячмінь)

 

       Влітку у садочку

       Зріє під листочком.

       Восени, набравшись соку,

       Стане враз   червонобоким.

      (Яблуко)

              

Для заучування напам’ять                

                                                   Вірші   

Яблунька в садочку,

Яблучок рясненько.

Назбираєм яблучок

В ящички повненько.

Яблучка, яблучка,

Як же вас багато.

Повезем на ярмарок,

Будем продавати.

 

    

 

Ясен місяць-місяченько

Йде із ярмарку хутенько.

Якнайшвидше шлях долає,

На п’ятак покупок має.

Купив яблук, ягід тато

Яснозорим всім малятам.

 

     

                                    Скоромовки

 

Танцює, співає маленька Яринка, —

ясніє вогнями у хаті ялинка.

 

Я принесу рядно, а ти занеси рядно.

 

Якось Яків сіяв мак

Так-сяк, абияк.

Визрів ярий Яків мак,

Та щось коле, як їжак.

 

Яків та Яринка яблука збирали.

І маленьку ящірку в траві налякали.

 

 

 

 

 

Ящірка прудка  юлою

        вмить пробігла під вербою.

       Спробуйте, наздоженіть,

      Лиш за хвостик не тягніть.

 

                          

 

В лісі яблунька,

        В лісі дичка,

        Рясно яблучок

        Невеличких.

        Плаче яблунька,

        Плаче дичка:

      - Родить яблучка,

        Звуть – кислички...!

 

                    

 

 

 

 

      Як при страхові не перестрашені,

Так при перестрахові не    приперестрашені.

 

       Ялиця ялинці ялинкові

       прикраси подарувала,

       Яскраву Ялинку Яна уявляла,

       Яринка і Яків ялинку намалювали.

 

      Якийсь Яків довго якав –

      Всім за того Якова якось ніяково!

ДЗ

Дз .  .

.  .

.  .

 

                    Вірші

Світла стелиться стежинка.

Дзюркотить джерельце дзвінко:

Срібне дзеркальце держу,

Щоб дивились в нього друзі,

Синьоока квітка в лузі.

 

Під кущами цілий день:

День-дзелень, дзень-дзелень…

То дзвіночки лісові

Вчать співаночки нові.

 

Дятел дзьобом дуб лікує

І дупло собі майструє.

Дзьоб міцний і гострий має

Шкідників ним здобуває.

 

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

 

Дзиги – дзвіночки

Водять таночки.

В полі дзвін, в лісі дзвін,

Дзінь – дінь, дінь – дінь.

 

Дзюбнув хлібцягоробець, -

Дзьоб обтер об стовбурець.

Барабольки подзьобав, -

По бруківці пострибав.

                                     Загадки

 

Хоч зубів багато маю,

Та нікого не кусаю.

Сама свиням і коровам

Я на зуби потрапляю.(Кукурудза )

 

        Як подивишся на нього

       Бачиш в нім себе самого

Отаким, яким буваєш.

Що це, друже?

        Відгадаєш? (Дзеркало)

 

Хто з вас, діти, нас не знає?

Ми у лісі проживаємо,

Дзвоном сонце зустрічаємо,

Маємо гарні сині очка,

Називаємось…(Дзвіночки)

 

 

       Можу довго на доріжці

       На одній крутитись ніжці,

       А спинюся хоч на мить –

       Враз лягаю відпочить. (Дзиґа)

 

              Скоромовки

      Стук – стук – стук,

      Стук – стук – стук.

      Лине в лісі перегук…

      Тож у будень і на свята

      Трудиться дзьобатий дятел.

 

      Дзьобнув хлібця горобець,-

      Дзьоб обтер об стовбурець.

      Барабольки подзьобав,-

      По бруківці пострибав.

 

             Чистомовки

 

      Кукурудза на городі

      Дивувалась своїй вроді:

      В дзеркало дивилася,

      Дуже чепурилася.

 

     Дзюрчить у лісі джерело,

     Вода дзеркальна в ньому.

     Допомагає джаз лісний

     Перебороти втому.

 

             

ДЖ

Дж  .  .   .  .

 

Вірші

Джміль зібрав нектар із квітів,

Меду наносив в дупло.

Працював він ціле літо,

Облітав усе на світі,

Щоб маленьких джмеленят

Годувати чим було.

 

Золотий бджолиний рій

Носить мед у вулик свій.

Працюють бджілки охоче –

З ранку трудяться до ночі.

 

Джміль ромашці сів на вушко

Проджмелів і полетів.

Дикий мак по – джентльменськи

підслухати не схотів –

і голівку відхилив.

 

Уночі над степом

Прошуміла злива.

Гомінке джерельце

в бальці замулила.

Ми взяли лопату,

Шлях йому звільнили

Ще й малу вербичку

Поруч посадили.

Виростай, вербичко,

Буйною, рясною.

Задзвени, джерельце,

Бистрою рікою.

 

В джунглях коло джерела

В гарнім джемпері бджола.

З джмелем-дженджиком щораз

Їли джем під модний джаз.

 

 

 

 

Загадки

Дженджик,дженджик, дженджуристий,

Жевжик  каро – золотистий,

Між робочих бджіл джеркоче

Із джерельця пити хоче –

Льотчик, що квітки лоскоче.

 

Хто з вас може здогадатись?

Найсолодша в мене праця.

Я – не пташка-перепілка,

Я – маленька чесна…(Бджілка)

 

Щоб узимку ласувати

Полуниць, суниць багато.

Влітку вишень ми нарвемо

І смачний зготуємо…(Джем)

 

     Наче птиця, крила має,

     Все літає та співає:

    -Я медок вам ношу,

     Не чіпайте, бо вкушу!(Бджола)

 

      Ця комаха, мов дзвінок,

      Підлітає до квіток.

      Черевце її кругленьке –

      Жовте, в смужечку чорненьку.

      Не чіпай, бо буде біль,

       Гостре жало має…(Джміль)

 

                     Скоромовки

 

       Джу – джу! – бриніла бджілка.

       Дзу – дзу!  -  дзвеніла пилка.

 

       Бджілка з Джмеликом літали,

       Бджілка з Джмелик дзижчали:

      -Джжжу-дзззу!Джжжу-дзззу!

      Женя з бджілками не дружив –

      Завжди Женя бджіл дразнив.

      Женю бджоли не жаліли –

      Та дражнила нажалили!

      -Отже, знай!

 

 

Апостроф

                     Вірші

Я такий же, як знак розділовий

І відомий шкільній дітворі,

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати сім’я ( ім’я )

Зразу стану потрібним я!

 

Апостроф дуже бажав слави

І потрапив він... в об'яву.

 

П’явка, в’юн, пір’їна в’ється —

Знак апострофом зоветься.

П’ять цукерок з’їв хом’як —

Дуже симпатичний знак.

 

Хомка , Хомка, хом’ячок,

Посмугований бочок.

В Хомки гарна звичка є –

Хомка рано устає.

Прибирає двір і хатку

й почина робить зарядку.

Раз, два, три, чотири, п’ять.

Хоче хомка дужим стать.

 

В п’ятницю ,у надвечір’я,

Як туманцем потягло,

Сонце плавно у міжгір’я

Спочивати попливло.

На подвір’ячку , під в’язом

Вся зібралася сім’я:

Відпочити, побувати разом

Та послухати солов’я.

Вечоріє. На подвір’ї

Вся  сім’я рядком сидить…

Перше випливло сузір’я :

Вабить, манить і мигтить.

                  Закличка

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

 

                    Загадки

Я не риба і не птах,

Є в ганчір’ї, в реп’яхах.

Я не звір і не людина,

Але зна мене й дитина.(Апостроф)

 

       Я є в п’явці, у в’юна,

       Я є риб’ячій сім’ї,

       Але в воді мене не має.

       Скажіть:хіба таке буває?

 

Ні се, ні те, а в кожному треба,

І кожний має, та ніхто не вгадає.(Ім’я)

 

      Летів птах та на воду бах!

      Води не замутив і сам полетів. 

                                     (Пір’їна)                                              

 

        Чорну гадюку візьму я в руку –

        вона не вкусить.(В’юн)

 

        Його б’ють, а він не плаче,

        іще вище скаче.(М’яч) 

 

                             Скоромовки

        Перепілка – гарна птиця,

        Та хлоп’ят вона боїться,

        Бо хлоп’ята беруть гілку

        І лякають перепілку.

        Не потрібно так лякати,

        В неї п’ять перепелят.

 

        Лежить п'ять п'ятаків.

        На кожному п'ятаку

        Ще по п'ятаку.

 

        У солов’я пісня своя,

        А в чижа – чужа.

 

        У п’явки

        Під п’ятою ямки.

 

                      Прислів’я

Добре ім’я, дорожче від багатства.

Найбільше багатство – здоров’я.