Кафе «Птах»
У країні Мовознавії серед жителів міста Префіксоди жило двоє друзів – це префікс З- та префікс С-. вони завжди були разом. Як то кажуть «не розлий вода». Усі слова, які хотіли змінити своє значення, доробити якісь справи, часто приходили до друзів по допомогу. Траплялося так, що їх частенько плутали. Та ось одного разу друзі через дрібницю посварилися.
Було це так. У містечку відкрилося нова кав’ярня і префікс С- запропонував другу сходити туди відпочити.
І от, коли вже друзі підійшли до кафе, префікс З- поглянув на назву закладу і засміявся:
На ці репліки з вікон стали виглядати відвідувачі кафе та його господар, а префіксу С- стало ніяково та соромно за друга .
- От і йди сам, злітай у своєму кафе, як птах, а я згадав, що мене чекають в іншому місці, - розвернувся і побіг собі геть.
Самотній С- хвилинку постояв біля входу в кафе, а потім сміливо зайшов у середину. Його всі радо зустріли. З того часу кафе «Птах» стало найулюбленішим для префікса С- . Тільки там він зустрічався з різними словами без свого товариша. Так слова перестали плутати друзів .
З того прикрого випадку пройшло багато часу, друзі помирилися, але для префікса З- дорога в кафе «Птах» була закрита, бо і господар, і відвідувачі пам’ятали, як той насміхався з кав’ярні. Та й самому префіксу З- було соромно туди заходити після прикрої сварки.