Додатковий матеріал по темі "Теорема Піфагора"

Лірики про Піфагора

У Греції   була   випущена поштова  марка  з  нагоди

перейменування островаСамос  в  острів  Піфагорейон.

На марці надпис:«Теорема Піфагора.

Эллас. 350 драхм» Ця  красива   марка майже едина серед  багатьохтисяч існуючих, на  яких

зображено математичнийnфакт.

Ще  в  Давньому  Єгипті  була відома  теорема, яка потім дістала  назву  „ТЕОРЕМА  ПІФАГОРА”. Вона застосовувалась тоді для побудови  прямих   кутів  на місцевості за допомогою мо-тузки з вузликами, яку натя-гували у вигляді трикутника зі сторонами 3,4 і 5 вузлів. Звідси і походить назва давніх землемірів – „гарпедонапти” -натягувачі шнурків.

2. Сонет німецького поета ХІХ ст. Альберта фон (Шалиссо)

Теорема Піфагора

Як істину відкрив – сіять їй вічно.

Вона нам – найнадійніша опора:

Так в древній теоремі Піфагора

Й донині бездоганно все й логічно.

Богам дарунок щедрий був й незвичний

За те, що осяйнуло його вчора:

Чекала сто биків розправа скора,-

В віках луна їх рев жертовний зично.

З тих пір бики жахаються й тремтять,

Як істину нову явля прогрес.

Безсилі їй на перешкоді стать

Й зливається їх рев в жалобний хор,-

Знов древній страх той в генах їх воскрес,

Що в них колись вселив ще Піфагор.

3. Німецький поет Г.Вебер написав пародію на знамениту «Лорелею» Г.Гейне. Теорема Піфагора

Ввів інший поет вже цю тему

В свій вірш , - але як мені буть?

Прадавню одну теорему

Не можу ніяк я забуть.

Стояв там трикутник, як ментор,

Й один кут прямий в ньому був,

І саме ось цим елементом

Він славу й визнання здобув.

Вродливиці гіпотенузі,

що стрімко здіймалася ввись,

два катети, вірнії друзі,

В любові до смерті клялись.

Та їхні обійми їй тісні,

Тож пісню співає вона,

Й геометрам всім у цій пісні

Втіх більше, аніж від вина.

Хто зовсім ще глузду не втратив,

Не зможе забути про це,

Що сума для а й в квадратів

Квадратові рівна для с!

Ця пісня й холодній медузі

Тепла і жаги додала,

Вже лиш за це гіпотенузі

Й двом катетам честь і хвала!

4. Польська епіграма Леха Конопінського про теорему Піфагора.

В любовних трикутниках найбільш рогаті

Ті, що є ослами в квадраті.

Німецький поет ХІХ століття Адельберт фон Шаміссо теоремі присвятив сонет.

Як Істину відкрив – сіять їй вічно,

Вона нам – найнадійніша опора:

Так в древній теоремі Піфагора

Й донині бездоганно все й логічно.

Богам дарунок щедрий був й незвичний

За те, що осяйнуло його вчора:

Чекало сто биків розправа скора, -

В віках луна їх рев жертовний звично.

З тих пір бики жахаються й тремтять,

Як істину нову являє прогрес,

Безсилі їй на перешкоді стать,

Й зливається їх рев в жалобний хор, -

Знов древній страх той в генах їх воскрес,

Що в них колись вселив ще Піфагор.

Частівка Гіпотенузи і Братів катетів

Ось – де я

Я, весела Гіпотенуза,

А ми, Брати-катети,

Заспіваємо частівки

Вам про математику.

Вирішили ми завзято

Геометрію вивчать,

Зараз скажемо відверто:

Не будем байдикувати.

Теорема Піфагора –

Всюди вона з нами:

Чи будинок ми будуєм.

Чи пливем морями.

Любі числа, теореми,

Формули чудові!

Ви професій гарних й різних

Друзі та основа.

*****************

Піфагоре – грецький вчений!

Ти довів нам теорему.

Тепер мусимо її

Ми доводити самі.

Теорема, теорема,

Ти звучиш, немов поема.

Ну а я, Гіпотенуза,

Є для Катетів, як муза.

*****************

Про теорему Піфагора

Суть істини проста: вона  - дороговказ,

Що сяє для людей, одвіна і сувора,

Тому, як в давнину, вражає нині  нас

 Беззаперечна теорема Піфагора.

За дотик мудрості уславлених богів,

Ковток із джерела незвіданого смаку,

Олімпу Піфагор тоді осанну звів

І сто биків заклав жертовних на подяку.

Відтоді всі бики, як чують серед нив,

Що людство прагне знов за обрії духовні,

Збентежено ревуть, хоча і ясла повні,

Такий в них Піфагор навіки жах вселив.

Не зборе бик того, що істина зборола

Тому вони й ревуть, схиливши очі долу.