Доджбол – це сучасна версія дитячої гри «вибивали», популярний вид спорту серед шкіл у всьому світі. Це весела, проста та гарна гра для спілкування.
І як у будь-якої іншої гри, чи то рухлива, чи спортивна, в неї є своя історія і свої правила, дотримуватися яких треба обов'язково.
ДОДЖБОЛ. Історія виникнення.
Більшості з нас відома така дитяча гра з м'ячем, як вибивали. Її використовують на шкільних уроках фізичної культури, для розминки та різноманітності уроку.
У всьому світі цю гру називають доджболом. Вона дуже популярна, діти і дорослі люди із задоволенням беруть у ній участь. З доджболу проводяться змагання та чемпіонати, її показують на телеекранах спортивних каналів.
І як у будь-якої іншої гри, чи то рухлива, чи спортивна, в неї є своя історія, і свої правила, дотримуватися яких треба обов'язково.
Якщо розібратися докладніше, то це далеко не дитяча забава, а досить травмонебезпечна гра. Перед тим, як починати її, варто уважно вивчити правила і техніки, при недотриманні яких можна отримати небажані наслідки.
ОТ же давайте Познайомимося з цією грою ближче.
Доджбол - це командна гра з м'ячем, у рамках якої потрібно вибивати спортивним снарядом, тобто м’ячем, гравців команди суперника.
Навіть якщо зараз вибивали - весела гра, то так було не завжди! Вперше у цей вид спорту почали грати в Африці приблизно двісті років тому, і він мав смертельний наслідок. Це була африканська військова гра, замість м'яких м'ячів грали великими каміннями або іншими твердими предметами, знайденими в природі. Тоді метою гри було завдати травму іншій команді. Як тільки хтось був поранений камінням, протилежна команда щосили намагалася його прикінчити, і товариші по команді мали захистити його і врятувати його життя, а також стежити за тим, щоб вони не постраждали.
Місіонер на ім'я доктор Джеймс Х. Карлайл, англієць, у 1800 роках був а Африці, бачив гру в яку грали племена, і провів багато днів, вивчаючи її. Він був заінтригований спритністю та жорстокістю племені, але також вражений солідарністю, яку вони виявляли до своїх товаришів за командою.
Коли він повернувся до Англії, він показав деяким зі своїх дітей гру, яку бачив, але швидко зрозумів, що у них немає спритності, щоб кидати і ухилятися, від м’ячей, це ті навички, які мають вирішальне значення для цієї гри.
Однак надія Карлайла познайомити дітей із цією грою стала реальністю, коли він знову почав викладати у коледжі Святої Марії у Норфолку. Тут він зміг перетворити жорстоку гру на менш небезпечну і створив для неї кілька інших правил. Він замінив каміння на жорсткий шкіряний м'яч, який не був небезпечний для життя школярів. Але в гру почали грати. І з цього моменту історія вишибали почала змінюватися.
Цей вид спорту став по-справжньому популярним у 1884 році, коли Коледж Святої Марії приймав своїх колег із Єльського університету, серед яких був Філіп Фергюсон. Він і був тою людиною, яка перенесла цей вид спорту до Сполучених Штатів і запропонувала кілька ідей про те, як зробити гру краще, швидше і небезпечніше. Фергюсон вважав, що гра має відбуватися у певній зоні, щоб кожна команда перебувала зі свого боку поля. Це був момент, коли було створено той вид спорту, який ми знаємо сьогодні.
Перші офіційні правила були написані в 1905 році і стосувалися гравців. Школи по всій Америці почали грати один проти одного, новини про цю гру поширилися по всьому світу та сгодом повернулися назад до Англії.
Правила, створені у Сполучених Штатах Фергюсоном, стали нормою для кожного матчу у вибивали. Навіть якщо в цей вид спорту вже грали в усьому світі, фільм «ВИШИБАЛИ», що з'явився в 2004 році, привернув до нього увагу всього світу. Зараз є Єдине місце, яке досі дотримується початкових правил, - це коледж Сент-Меріс, де кожні 4 роки проводиться матч на честь тих, хто його відкрив, та африканських творців.
Таким чином, у сучасному вигляді ця гра зародилася за океаном. І загалом це досить молодий вид спорту. Але попри це, сьогодні існує одразу кілька міжнародних керівних органів.
Один з основних - це Всесвітня федерація доджболу зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі, яка була створена в 2011 р. На той час вона об’єднала національні федерації США, Канади, Гонконгу, Малазії, Нової Зеландії та АвстраліЇ.
Перший чемпіонат світу в рамках цієї федерації пройшов через рік після її створення. Є три різновиди доджболу: змагання у закритих приміщеннях, пляжний доджбол та доджбол на батутах. Найбільш популярним є гра у закритих приміщеннях. Саме з цього варіанту доджболу починаючи з 2012 року проводяться чемпіонати світу серед жінок і чоловіків. Першими чемпіонами світу серед чоловіків була збірна команда Гонконгу, а серед жінок – збірна команда США та Канади.
От з цього часу цей сучасно-спортивний рух набирає популярності. А всесвітня федерація поповнюється все новими країнами-учасницями. Якщо спочатку до складу входило лише шість країн, то сьогодні їх налічується понад шістдесят.
Зараз Малайзія, США, Канада та Австралія займають перші рядки світового рейтингу як у чоловічому, так і жіночому доджболі.
У нашій країні доджбол перебуває у стадії зародження.
Офіційних турнірів сьогодні наразі немає. Проходять лише внутрішні першості та фестивалі серед молоді. АЛЕ ця гра набирає все більшу і більшу популярність в нашій країні.
Дякую за увагу.