Документ "Основи Макроекономіки"

Розділ ІV. «Основи макроекономіки»

 

1. Чим відрізняються макроекономіка від мікроекономіки?

Тим, що галузь економічної науки або частка націонал-економії, яка вивчає поведінку народного господарства як єдиного цілого в контексті аналізу глобальних ринків та їх взаємозв'язків. Макроекономіка займається функціонуванням таких секторів народного господарства як ресурси, платіжний баланс, інфляція.

А мікрокрономіка вивчає взаємодію окремих економічних суб’єктів та досліджує механізм функціонування конкретних ринків. Мікроекономіка розкриває основні закономірності функціонування ринкової економіки на рівні товаровиробника та споживача і показує механізм прийняття рішень господарюючими суб’єктами.

 

2. Чи можна ототожнювати поняття чистого експорту й платіжного балансу країни?

Чистий експорт - це різниця між сумою, яку витрачають іноземці на купівлю наших товарів, і сумою, яка витрачається на купівлю іноземних товарів, інакше кажучи, різниця між експортом і імпортом (торговий баланс). Позитивна різниця збільшує ВНП, негативна – зменшує. Частка чистого експорту в сукупних витратах на кінцеві товари і послуги неоднакова в різних країнах.

Платіжний баланс – це важливий державний документ, який в грошових показниках відображає стан міжнародного економічного обміну й інших видів спілкування громадян і установ країни з зовнішнім світом.

Тому ці поняття схожі, але, в основному, ототожнювати їх не можна.

 

3. Як вирахувати індекс споживчих цін і дефлятор ВВП?

Реальний ВВП = S p0qi, де p0 – ціна і-го товару в базисному році.

Якщо величина індексу цін менша за одиницю (Ір< 1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається інфлюванням. Якщо ж величина індексу більша за одиницю (Ір > 1), то відбувається дефлювання – коригування номінального ВВП у бік зменшення.

 

4. Яке значення має ВВП для обчислення витрат на охорону здоров'я?

Державні витрати на охорону здоров’я у відсотках від ВВП складають близько 3% (ВООЗ вважає за неможливе чекати ефективної роботи галузі охорони здоров’я при частки ВВП менше 5%).

 

5. Поясніть різницю між макроекономічною рівновагою та рівно­вагою на індивідуальному ринку.

Індивідуальні ринки не є ізольованими, а є взаємопов'язаними: зміни на одному ринку в тій чи іншій мірі впливають на інші ринки. Теорія добробуту базується на застосуванні аналізу загальної рівноваги і вивчає наскільки ефективно ринкова економіка, як сукупність взаємопов 'язаних ринків, використовує обмежені економічні ресурси та максимізує суспільний добробут.

Макроекономічна теорія має на меті вивчення загального стану та структури економіки, закономірностей національної економіки, її руху та народногосподарських пропорцій з відповідним виробленням рекомендацій для державних органів влади, які формують державну економічну політику.

 

6. Які фактори пропозиції та попиту сприяють економічному зрос­танню?

До факторів пропозиції відносять такі чинники, які роблять економічне зростання фізично можливим. Це:

- кількість і якість природних ресурсів;

- кількість і якість трудових ресурсів;

- обсяг основного капіталу (основних виробничих фондів), зайнятого у суспільному виробництві;

- технологія і організація суспільного виробництва.

 

7. Назвіть можливі шляхи збільшення інвестицій в охорону здоров'я.

Головним шляхом реформування у містах, на наш погляд, є не просто

збільшення місцевих видатків на охорону охорони здоров’я, але й зміна підходів до фінансування. Крім новизни, запропонованої МОЗ України, яка полягає у впровадженні формули «гроші йдуть за пацієнтом», необхідні додаткові дії.

Іншим шляхом є впровадження інновацій у медичну освіту та створення кластерної медицини у містах, тобто концентрований розвиток галузей медицини, які найбільш затребувані у регіоні. Як правило, це лікування судинно-серцевих та онкологічних захворювань, урологія та травматологія, медицина дитинства та геріатрія.

Важливим є інноваційний напрямок

інвестицій, тобто авансування капіталу в новітні медичні технології та

обладнання – наприклад, в судинній та ангіохірургії, клітинній терапії тощо.

Модернізація закладів сприятиме скорішому одужанню хворих.

 

8. Які фактори впливають на неухильне зростання середніх ви­трат у медицині?

Переваги полягають у нових підходах до фінансування охорони здоровья, а також створенні економіко-правової основи розвитку ринку державних медичних послуг, що розвивається на контрактній основі. Усі лікувальні

Заклади перетворюються на самостійні економічні одиниці (підприємства), які здійснюють розподіл бюджетних ресурсів у відповідності до потреб хворих людей. Значення кількості койко-місць припиняє бути головним, пріоритетним стає кількість та якість медичних послуг.

 

9. Які особливості має остання світова фінансово-економічна криза?

Криза призвела до проблем ліквідності та дерегулювання фінансових установ в США та Європі, що далі посилило кризу ліквідності. Політичні лідери та міністри фінансів та директори центральних банків координували свої зусилля для пониження страху але криза все ще продовжується та продовжує змінюватись, перетворюючись в кінці жовтня у валютну кризу, викликану бажанням інвесторів перевести свої капітали в сильніші валюти, такі як єна, долар та швейцарський франк, спонукаючи багато національних економік шукати допомогу в Міжнародного валютного фонду.

 

10. Які види безробіття мають постійний характер для ринкової економіки?

Боротьба з корупцією. Вона впливає на ринкову економіку.

 

11. Що таке консолідований бюджет і які його складові?

Консолідований (зведений) - сукупність усіх бюджетів, які входять до бюджетної системи держави.

Зведений бюджет виробничого підприємства складається з трьох бюджетів першого рівня – операційного, інвестиційного і фінансового.

 

12. Чому утворюється бюджетний дефіцит?

Причинами виникнення бюджетного дефіциту можуть виступати:

• Зростання державних витрат у зв'язку зі структурною перебудовою економіки і необхідністю розвитку промисловості.
• Зростання неоплаченого державного боргу [1].
• Скорочення доходів державного бюджету в період економічної кризи.
• Надзвичайні обставини (війни, масові заворушення, великі катастрофи, стихійні лиха)
• Неефективність фінансової системи держави.
• Політичний популізм, що виражається в зростанні соціальних програм, не забезпечених фінансовими ресурсами.
• Корупція в державному секторі.
• Неефективність податкової політики, що викликає збільшення тіньового сектора економіки.

 

13. Що включає категорія «державний борг»? Наскільки небезпеч­ний він для економіки взагалі?

Державний борг — сума усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави перед внутрішніми і зовнішніми кредиторами, а також відсотків за ними (включаючи гарантії за кредитами, що надаються іноземними позичальниками державним підприємствам).

Бюджетний дефіцит, державний кредит і державний борг у певних допустимих межах не продукують негативних наслідків для економіки. Разом з тим, надмірний державний борг може призвести до серйозних небажаних наслідків, що супроводжуються виплатою значних сум відсотків, а відповідно, скороченням заощаджень, витісненням приватних інвестицій державними запозиченнями, що уповільнює економічне зростання і призводить до зменшення доходів населення.

 

14. Дайте характеристику ефекту Лаффера.

Сутність розглянутого на графіку взаємозв'язку ставок і надходжень податків можна виразити у вигляді двох основних положень:

 

• зниження податкових ставок має стимулюючий вплив на виробництво;
• хоча зменшення податкових ставок призведе до скорочення обсягу бюджетних доходів, це скорочення матиме тимчасовий характер.

Крива Лаффера демонструє стимулюючий ефект зниження податків. Зменшення податкового тягаря веде до збільшення заощаджень, зростання інвестицій і зайнятості. У підсумку відбудеться зростання виробництва і доходів, у наслідок чого збільшиться обсяг податкових надходжень до бюджету. Для одержання очікуваного ефекту слід знизити податкові ставки, насамперед на доходи і прибутки корпорацій.

 

15. Чому відрахування з фонду зарплати підприємств на обов'язкове медичне страхування належать до адресного податку?

 

16. Яке джерело фінансування охорони здоров'я є головним в англій­ській системі Беверіджа?

Джерело фінансування – державний бюджет.

 

17. Назвіть переваги та недоліки системи охорони здоров'я в США.

Недоліки: близько 46% грошей на охорону здоров’я виділяють федеральний уряд та уряди штатів. Роботодавці сплачують 27% витрат на охорону здоров’я. Для таких підприємств є податкові пільги. Решту 27% сплачують приватні особи.

На охорону здоров’я США витрачають 16.4% ВВП. Це найбільше в світі. Але велике фінансування не гарантує всім громадянам рівного доступу до медичних послуг. У 2018 році, понад 15% американців не застраховані взагалі. Причина – зависока вартість страховки, втрата роботи чи неможливість отримати страхову субсидію. Громадяни без страховки можуть користуватися послугами неприбуткових центрів охорони здоров’я та кімнат невідкладної допомоги в лікарнях. Втім, часто вони йдуть звідти, не отримавши допомогу. Такі установи зобов’язані лише оцінити стан пацієнта і стабілізувати його, але не лікувати.

Переваги: система охорони здоров'я в США досить забезпечена.

 

18. Які існують проблеми та суперечності фінансування охорони здоров'я в Україні

Обсяги видатків на охорону здоров’я в Україні не можуть забезпечити ні належного рівня надання громадянам медичної допомоги (медичних послуг), ні захисту населення від поширення соціально небезпечних хвороб, ні гідної заробітної плати медичним працівникам, яка майже не відрізняється від мінімального прожиткового рівня.

 

19. З якою метою центральні банки здійснюють рефінансування комерційних банків?

Для комерційних банків рефінансування в центральному банку - це останній спосіб (остання надія) регулювання їхньої ліквідності, і центральний банк виступає для них у ролі кредитора останньої інстанції. Для центральних банків рефінансування комерційних банків - це, по-перше, канал безготівкової емісії, а по-друге, - спосіб запобігання банківській паніці. У випадку кризової ситуації на грошовому ринку центральний банк надає негайно додаткові резерви на кредитній основі тим банкам, котрі потребують їх найбільше.

 

20. Чому світою криза 2008—2009 рр. почалася у фінансовому сек­торі економіки?

На макроекономічному рівні це включає заходи політики, такі як зниження процентних ставок, розширення грошової маси, кількісні (грошові) ослаблення, а також дії щодо відновлення довіри на кредитних ринках. На мікроекономічному рівні це спричинило заходи щодо вирішення нагальних проблем та наслідків кризи, у тому числі екстреної фінансової допомоги для хворих фірм, гарантування депозитів в банках, вливання капіталу, утилізації токсичних активів і реструктуризації боргу.

 

21. Яке місце посідає Україна у міжнародній шкалі людського роз­витку?

Україна посідає 85 місце в шкалі розвитку людського потенціалу.

 

22. Які показники використовують для оцінки диференціації до­ходів населення?

Щоб проаналізувати рівень концентрації доходів у певних групах населення, використовують криву Лоренца і обчислюють на її основі індекс концентрації доходів (коефіцієнт Джині). Ці показники належать до системи оцінок, що відома під назвою методологія Парето–Лоренца–Джині. Італійський економіст і соціолог Вільфредо Парето узагальнив дані деяких країн і встановив, що між рівнем доходів і кількістю отримувачів існує обернена залежність, яку назвали законом Парето. Згідно з цим законом, розподіл доходів не залежить ні від соціальних, ні від політичних дій держави, ні від системи оподаткування. Він передбачав, що під час розподілу сукупного доходу виявляється істотна нерівність, яка притаманна усім державам, і має приблизно однакові пропорції.

 

23. До яких заходів може вдаватися держава з метою стримуван­ня невиправданого розшарування населення?

Держава вдається до таких заходів, як:

- перерозподіл доходів через держбюджет;

- встановлення мінімуму заробітної плати та прожиткового мінімуму на місяць;

- уведення прогресивної шкали оподаткування доходів громадян;

- стримування зростання заробітної плати з метою: зниження витрат виробництва і стимулювання інвестиційної складової;

- стимулювання збільшення доходів громадян − як фактор підвищення внутрішнього попиту і подальшого економічного розвитку (європейські країни);

- виплата адресної допомоги незаможним громадянам.

 

24. Чому нерівність населення щодо розподілу доходів трансфор­мується в дедалі більшу нерівність у споживанні медичних послуг?

Тому що, рівень медичних послуг сильно залежить від отриманої плати за них, через що й виникає нерівність.

 

 

Тести (IV - 1)

1. Г
2. Б
3. Б
4. А
5. Г
6. Б
7. Г
8. В
9. В
10.        В
11.        В
12.        В
13.        А
14.        Б
15.        В

Тести (IV – 2)

1. А
2. Б
3. В
4. Б
5. А
6. В
7. А
8. Г
9. Г
10.                    Г
11.                    Б
12.                    Б
13.                    В
14.                    В
15.                    Г
16.                    В

Тести (IV – 3)

1. Б
2. Б
3. Б
4. В
5. А
6. Б
7. В
8. Б
9. Б
10. А
11. В
12. А
13. А
14. В
15. Г
16. А

Тести (IV – 4)

1. Г
2. Г
3. Б
4. В
5. Г
6. Б
7. В
8. В
9. В
10.                    Б
11.                    Б
12.                    В
13.                    А
14.                    В
15.                    Б
16.                    А

Тести (IV – 5)

1. Г
2. А
3. В
4. Г
5. Г
6. В
7. Б
8. В
9. А
10.                    Б
11.                    Б
12.                    А
13.                    В
14.                    В
15.                    В
16.                    Б