Документаційний супровід НУШ

Документаційний супровід впровадження Концепції «Нова українська школа». Професійний стандарт «Вчитель ЗЗСО»

 «Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності»Р. Кійосакі

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2016)

Мета загальної середньої освіти всебічний розвиток, виховання й соціалізація особистості, яка: усвідомлює себе громадянином України здатна до життя в суспільстві та оптимальної взаємодії з природою має прагнення до самовдосконалення, навчання і розвитку впродовж всього життя готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності в суспільстві. (Проект Закону України “Про освіту” №3491-д від 04.04.2016; Стаття 12. Закон України “Про освіту” 2017 рік)

Нова українська школа = новий зміст освіти + умотивований вчитель + постійний процес виховання для формування гуманістичних цінностей + ефективне управління на основі децентралізації + педагогіка партнерства + принцип дитиноцентризму + нова структура школи + справедливий розподіл коштів за принципом «гроші йдуть за дитиною»

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛАНова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни. Реформу НУШ розраховано на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятиліть. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий Закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а у лютому 2018 року Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, який більш детально розкриє зміни, закладені реформою. Новий Стандарт початкової освіти з 2017/2018 навчального року успішно проходить апробацію у 100 школах по всій Україні. З 2018/2019 навчального року за цим стандартом розпочали навчання першокласники по всій Україні. Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі мають працювати за іншими підходами, тому протягом 2018-2019 років відбувається масштабне перенавчання вчителів початкової школи. Вони проходять як дистанційне навчання (онлайн-курс на освітній платформі Ed. Era), так і очні сесії, в межах яких спеціально підготовлені тренери закріплюють знання педагогів на практиці.

Також у 2019 році стартував пілот з добровільної сертифікації вчителів, мета якого – виявити та стимулювати вчителів з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. У 2019 році на зміну процедури атестації шкіл, що мала виключно наглядово-контрольні функції, прийшов Порядок проведення інституційного аудиту, який має стати інструментом підтримки закладів. На допомогу директорам шкіл Державною службою якості освіти розроблено Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО. Основні засади реформи шкільної освіти та орієнтовний графік впровадження реформи викладено в Концепції Нової української школи. (English version). Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми у МОН переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини. Замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті. Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він створювався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):

вільне володіння державною мовою;здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;математична компетентність;компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;інноваційність;екологічна компетентність;інформаційно-комунікаційна компетентність;навчання впродовж життя;громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;культурна компетентність;підприємливість та фінансова грамотність.

Державні стандарти можуть розширювати цей список. Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя. Концепція НУШ пропонує також впроваджувати інтегроване та проєктне навчання. Це сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ, адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Міністерством розроблено нову модель оцінювання учнів у межах Нової української школи. Тепер замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво досягнень. Оновлена модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, яке дає можливість зробити висновки саме щодо процесу навчання, а не тільки результату (кількості помилок) та поступу учня. А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база. Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою є Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус. Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту». Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група може доповнювати їх або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Має запрацювати принцип «гроші ходять за вчителем»: педагоги зможуть підвищувати кваліфікацію за державні кошти не лише в Інститутах післядипломної педагогічної освіти, а й в обраних самими педагогами організаціях. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання має відбуватись щорічно. А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації. На початку 2019 року стартував пілотний проєкт сертифікації вчителів початкових класів, у якому беруть участь понад 800 педагогів з усієї України.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть пліч-о-пліч. Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників. Окрім того, керівників шкіл (як і вчителів) уже приймають на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після цього така людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів у іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?Один із принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі – між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси. Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати. Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Спільні вміння для всіх компетентностей

Нова структура здобуття загальної освіти в НУШІ рівень початковий (1–4 класи) ІІ рівеньбазова середня гімназійна освіта (5–9 класи) профільна середня освіта в професійному або академічному ліцеї (10–12 класи)ІІІ рівень

Підвищення автономії ЗО через делегування повноважень:адміністративно-владних кадрова автономіяфінансова автономіярозвиток матеріальної бази ЗО тощо. навчально-методичнихформування освітніх програм складання навчальних планів вибір навчальних підручників, методів, методик та технологій навчання тощо.

Реформування системи контролю над якістю освіти в першу чергу через: прозорі вибори керівника закладу освіти;діяльність колегіального органу - педагогічної радиучасть в управлінні школою громадськості, батьків через наглядову та батьківську раду. Справедливе фінансування та рівний доступ за принципом «гроші ходять за дитиною» для забезпечення свободи вибору в освіті.

Реалізація плану дій НУШ (3 фази):

ЩО ВЖЕ ЗРОБЛЕНО?Ухвалено нормативні документи: Закон України «Про освіту» (2017 р.) Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020 р.) Державний стандарт початкової освіти (2018 р.) Державний стандарт базової середньої освіти (2020 р.)Концепцію розвитку педагогічної освіти (2018 р.)Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015 р. із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 1038 від 29.07.2019 р.)Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (2020 р.)Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (2020 р.)

 Територіальна доступність повної загальної середньої освіти Закон України «Про освіту» (стаття 13)Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти. Положення про освітній округ і опорний заклад освіти  затверджене постановою КМУ від 19 червня 2019 р. № 532. Ухвалення рішення про створення опорного закладу, його філій (п.7 Положення) у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування

Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 8) Територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом:- формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій);- закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;- підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку тощо.

Освітній процес Система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.(Закон України “Про освіту”)Особливості організації освітнього процесу На кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. З метою належної організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти формуються класи та/або групи, у тому числі спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

Організація освітнього процесу. Освітній процес організовується за такими циклами:перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання);другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання);перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (10 рік навчання);другий цикл профільної середньої освіти – профільний (11-12 роки навчання).

Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учня Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі:індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками. Питання спроможності ЗО забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на підставі поданої батьками дитини чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви (крім осіб з особливими освітніми потребами). Заява, зокрема, має містити обґрунтовані причини та сформульовані пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми закладу освіти (її окремих освітніх компонентів).

Підзаконні нормативні документи Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України України від 23 квітня 2019 № 536) Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115) Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367) Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 676) Типове положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291) Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 р. № 672)

Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)»

Професійний стандарт Професійний стандарт має щонайменше два визначення: - професійні цінності (загальні ідеї та положення, описують необхідні компетентності) та мірило (описує певні кваліфікаційні рівні за критеріями). Отже, професійний стандарт вчителя – це документ, що дає змогу провести самооцінювання та оцінювання професійної діяльності вчителя, таорієнтир для вчителів у плануванні свого професійного розвитку.

Структура професійного стандарту вчителя в цифрах: 5 ключових засад професійного стандарту вчителя; 5 загальних компетентностей (громадянська, соціальна, культура самовираження, лідерська й підприємницька компетентності); 5 трудових функцій; 15 професійних компетентностей (мовно-комунікативна, предметно-методична, інформаційно-цифрова, психологічна, емоційно-етична, компетентність педагогічного партнерства, інклюзивна, здоров’язбережувальна, проєктувальна, прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична, інноваційна, здатність до навчання впродовж життя, рефлексивна компетентність); 4 кваліфікаційні категорії (спеціаліст, спеціаліст I категорії, II категорії і вищої категорії).

Ключові засади професійного стандарту вчителяособистісний і професійний виміри,компетентнісний підхід (загальні і професійні компетентності), орієнтованість на професійний розвиток (розвивальний стандарт розписує континуум компетентностей – від рівня спеціаліста до вищої категорії), суголосся із реформою «Нова українська школа», гнучкість застосування.

«Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто краще за всіх реагує на зміни, що відбуваються» Гордон Драйден

Дякую за увагу!