"Долаємо міжзубний сигматизм"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Долаємо

міжзубний сигматизм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сигматизм – вади вимови звуків [С], [С'], [З], [З'], [Ц], [Ц']

 

Міжзубний сигматизм, коли кінчик язика при вимові свистячих звуків не опускається вниз, а просувається між верхніми та нижніми різцями.

 

Свистячі звуки набувають так званого шепелявого відтінку. Дуже часто міжзубна вимова свистячих поєднується з такою ж вимовою шиплячих і передньоязичних звуків [т], [д], [н], [л]. Сприятливими моментами для виникнення міжзубної вимови можуть слугувати млявість кінчика язика і прямий відкритий прикус.

 

 

 

 

 

 

Вправи для підготовки артикуляційного апарату

до постановки свистячих звуків

«Парканчик»

Розтягнути губи у посмішці, оголивши верхні і нижні зуби, які стоять один на одному. Про себе говорити «І». Утримувати так під рахунок від 5 до 10.

«Відкрити — закрити хвіртку»

Посміхнутися, зробити «Парканчик». Відкрити рот, язик лежить знизу «на підлозі», широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Закрити рот. Повторити вправу 5–10 раз.

 «Млинець»

Посміхнутися, широкий язик лежить нерухомо, не дрижить на нижній губі, торкаючись кутиків рота, верхні зуби оголені. Утримувати під рахунок від 10 до 15 секунд.

«Охолодимо млинчик»

Посміхнутися, зробити «млинець», подути, подовжено вимовляючи : «Ф-ф-ф-ф», щоки не надувати.

«Чистимо нижні зуби»

Посміхнутися, трохи відкрити рот. Кінчиком язика за нижніми зубами виконувати рухи праворуч-ліворуч, наче чистимо зубчики. Повторити 10-15 раз.

«Гірка»

Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с. 

«Трубочка»

Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10 разів.

«Язичок-футболіст»

Запропонуйте дитині подути на ватний чи поролоновий м’ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [Ф], дути на кінчик язика.

«Чарівна паличка»

Посміхнутися, відкрити рот і напруженим кінчиком язика впертися в нижні зуби. Вздовж, по середині язика, покласти паличку (лічильну або сірничок) і, стиснувши зуби з силою рівномірно видувати повітря. Повинен чутися протяжний звук [С]. Повторювати вправу з паличкою і без неї.

 

При міжзубному сигматизмі дитині спочатку показують правильну артикуляцію звука [С].

Правильна артикуляція звука С:
• губи розтягнуті в посмішку;
• зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені;
• широкий кінчик язика за нижніми зубами;
• спинка язика піднімається до твердого піднебіння, чим утворює щілину;
• струмінь повітря проходить посередині спинки язика, по утвореному жолобку;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові зв'язки не вібрують.

Звертається увага на те, що кінчик язика впирається в передні нижні зуби і його не повинно бути видно між зубами, вони закриті.

Запропонуйте малюку зблизити зуби, губи розтягнути в посмішку та в такому положенні спробувати вимовити подовжений звук [C] (утворити «холодний вітерець»). Якщо дитина не може відразу вимовити звук за наслідуванням, потрібно вдатися до механічної допомоги: кінчик язика притискається сірником або спеціальним зондом. Дитина, закусивши його і утримуючи язик у потрібному положенні, вимовляє звук [С].

 

 

Після того, як звук поставлений, переходять до автоматизації: послідовно вводять поставлений звук у склади (відкриті, закриті, зі збігом приголосних), слова і фрази.

 

 

Треба пам'ятати, що міжзубні сигматизми часто вимагають тривалої логопедичної роботи, наполегливо тримаються у вільному мовленні, навіть якщо звуки [С], [3], [Ц] закріплені і частково автоматизовані. При відсутності контролю часто спостерігаються рецидиви.