Доповідь "Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках філологічного циклу шляхом впровадження інноваційних педагогічних технологій" (з досвіду роботи)

Про матеріал
Сучасний світ дедалі більше орієнтується на інтелектуальну та творчу особистість. Тому в такому світі лише життєво-компетентна людина спроможна себе реалізувати та досягти успіху. Однією із проблем, які я намагаюся вирішити на уроках російської мови, - це потреба в нових компонентах знань, необхідних людині для успішної реалізації в житті. Компетентності у сфері пізнавальної діяльності ґрунтуються, на думку вчених, на засвоєнні шляхів самостійного отримання знань з різноманітних джерел інформації та навичках їх використання для вирішення поставлених завдань; на вмінні організовувати, планувати, керувати власною діяльністю і діяльністю інших, проводити рефлексію.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зернини педагогічного досвіду

 

 

 

 

 

З досвіду роботи

вчителя Іванівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Чеботарьової Лариси Кузьмівні

 

 

 

 

 

СЛАЙД 2   

     Сучасний світ дедалі більше орієнтується на інтелектуальну та творчу особистість. Тому в такому світі лише життєво-компетентна людина спроможна себе реалізувати та досягти успіху. Однією із проблем, які я намагаюся вирішити на уроках російської мови, - цепотреба в нових компонентах знань, необхідних людині для успішної реалізації в житті.

     Компетентності у сфері пізнавальної діяльності ґрунтуються, на думку вчених, на засвоєнні шляхів самостійного отримання знань з різноманітних джерел інформації та навичках їх використання для вирішення поставлених завдань; на вмінні організовувати, планувати, керувати власною діяльністю і діяльністю інших, проводити рефлексію.

Слайд 3

Тому постійно ставлю завдання:

- виховувати толерантне ставлення до інших національних традицій;

- розвивати полікультурні компетентності дитини, уміння здобувати інформацію з різних джерел та застосовувати її для індивідуального розвитку та само­вдосконалення;

- розвивати вміння використовувати набуті знання у житті, не боятися нестандартних рішень.

Слайд 4    

Реалізувати ці завдання допомагає застосування нових педагогічних технологій таких як: особистісно-зорієнтована методика, інтерактивне навчання, проектний метод, комп'ютерні та мультимедійні технології, технологія критичного мислення та інші.

 

Слайд 5

ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають великого значення. Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.

     Ефективності уроку можна досягти, коли зміст матеріалу оптимально поєднується з доцільними й результативними формами роботи, що реалізуються за допомогою сучасних засобів навчання, якими є комп’ютерні та мультимедійні технології. Вони модернізують урок, посилюють активність учнів, забезпечують наочність, емоційність, індивідуалізацію і диференціацію навчання. Завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям вдається досягти інформаційної насиченості матеріалу, збільшити обсяг самостійної роботи – індивідуальної, групової, фронтальної, активізувати діяльність учнів під час виконання значної кількості завдань.

     Інформаційні технології все впевненіше входять в процес навчання. Можливе їх використання і на уроках російської мови. Переваги використання інформаційних технологій навчання полягають в:

  • системності (наявність логіки процесу, взаємозв’язку частин, цілісність);
  • керованості (можливість діагностики досягнення мети, планування процесу навчання);
  • ефективності (технологію слід вибирати відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання);
  • відтворюваності (можливості застосування в інших навчальних закладах іншими суб’єктами).

     Інформаційні технології можуть бути використані при викладанні нового навчального матеріалу, повторенні та закріпленні матеріалу, контролі засвоєння знань, умінь та навичок. (Слайди 6-7)

     Урок повинен приносити задоволення як вчителю, так і учню. Эфективний урок – це урок, на якому цікаво і вчителю, і учню. Завдання вчителя – формувати стійкі пізнавальні інтереси учнів. Це завдання на уроці може бути вирішене під час оволодіння новими знаннями, виділення в мовному матеріалі цікавих фактів, використання проблемних і ігрових завдань, ілюстративного матеріалу: малюнків, схем, ілюстрацій, таблиць.

 

 

 

Слайд 8

Починаючи вивчення російської мови з 1 класу, важливо зацікавити дітей новим предметом і найкраще це зробити використовуючи технології ігрового навчання. Ігрові ситуації та ігри-вправи займають зазвичай 10-15 хвилин і спрямовані на удосконалення пізнавальних здібностей учнів. Вони є хорошим засобом для розвитку пізнавальних інтересів, осмислення і закріплення навчального матеріалу, застосування його в нових ситуаціях. Це різноманітні вікторини, кросворди, ребуси, чайнворди, шаради, головоломки, пояснення прислів'їв і приказок, загадки.

     Навчання дітей за допомогою ігрових технологій створює умови для реалізації наступних ідей:

1) розвиток системного мислення;

2) розвиток творчої уяви;

3) активізація та розширення словникового запасу;

4) виховання пізнавального інтересу.

     У технології ігрового навчання важливо розрізняти такі основні елементи:

а) спільне і одночасне вивчення споріднених розділів програми, одночасне вивчення аналогічних або протилежних понять;

б) взаємообернені завдання (прямі і зворотні);

в) подання інформації в образно-наочній формі (малюнкова, графічна, таблична);

г) інтегрування знань;

д) відновлення деформованих вправ.

     Слід враховувати, що гра як засіб спілкування, навчання та накопичення життєвого досвіду є складним соціокультурним феноменом. Складність визначається різноманіттям форм гри, способів участі в них партнерів і алгоритмами проведення гри. Соціокультурна природа гри очевидна, що робить її незамінним елементом навчання. У процесі гри: (Слайд 9)

- освоюються правила поведінки та ролі соціальної групи класу

- розглядаються можливості самих груп, колективів як аналогів підприємств, фірм, різних типів економічних і соціальних інститутів у мініатюрі;

- відпрацьовуються навички спільної колективної діяльності, індивідуальні характеристики учнів, необхідні для досягнення поставлених ігрових цілей;

- накопичуються культурні традиції, внесені в гру учасниками, вчителями,  додатковими засобами – наочними посібниками, підручниками, комп'ютерними технологіями.

До прикладу

«Словообразовательный комбинат»

Эту игру можно использовать при изучении таких тем, как «Словообразование имен существительных», «Словообразование имен прилагательных» и т.п. Учащиеся разбиваются на группы по 4 человека.

I этап носит название «Научно-исследовательская лаборатория». Группам предлагаются слова для анализа. Они должны определить, от каких слов, с помощью каких суффиксов и приставок, какими способами образованы данные слова. Спустя определенное время каждая группа отчитывается о проделанной работе, делаются выводы, краткие записи в тетрадях.

II этап – «Сборочный цех». Каждой группе учащихся предлагается набор слов, суффиксов, приставок и дается задание за ограниченный промежуток времени образовать с их помощью как можно больше слов.

На III этапе можно предложить составить техпаспорт изделия, т. е. слова, куда вносятся данные о принадлежности его к определенной части речи, о способе образования, о значении суффикса и приставки и т.д. в зависимости от желания учителя. После каждого этапа группы отчитываются о проделанной работе, обмениваются вопросами, оценивают работу друг друга. В зависимости от объема изучаемого материала возникает необходимость в сдвоенных уроках. Можно задание третьего этапа предложить учащимся в качестве домашній работы.

Слайд 10

     Технологія диференційованого навчання в умовах роботи з одним класом з малою наповнюваністю учнів визначаю за такими компонентами:

  • часом застосування на уроці;
  • послідовністю застосування;
  • добором дидактичного матеріалу;
  • характером навчання і неодноразовим повтором матеріалу, що вивчається для слабших учнів.

     В своїй роботі використовую способи диференційованого навчання на різних етапах уроку:

  • повторення необхідного матеріалу слабшими учнями перед уроками;
  • на первинному сприйнятті навчального матеріалу використовую запитання (для слабших), додаткові завдання (для сильніших) з метою перевірки розуміння матеріалу;
  • при закріпленні використовую прийом повторення викладеного сильнішими учнями;
  • при формуванні умінь і навичок практикую добір різного за рівнем складності дидактичного матеріалу;
  • добір індивідуального домашнього завдання за рівнем складності з урахуванням можливостей дітей.

Слайд 11

При диференційному навчанні використовую різні форми роботи:

  • колективну роботу над новим матеріалом з випереджаючим завданням пошукового характеру для сильніших учнів;
  • роботу з підручником (самостійну для сильніших, за зразком або з допомогою вчителя для слабших);
  • роботу в групах (парах) (сильний – слабкий, сильний – сильний для зразка);

     Мої учні на уроках завжди готові працювати разом і отримують задоволення від такої взаємодії. Але через невміння узгодити свої дії з діями інших швидко втрачають інтерес до цієї форми роботи.

   Слайд 12 

Тому я намагаюсь підтримати і розвинути зацікавленість до різноманітних форм групової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Слайд 13

Пізнавальні ситуації на уроці для сильних учнів дають можливість включити їх у вирішення проблемно-пошукових ситуацій як на уроках, так і при підготовці до них, даючи тим самим можливість використовувати технологію проблемного навчання російської мови.

     Суть цього методу у тому, щоб активізувати інтерес до мови та підвищити пізнавальну активність, які віддають пріоритети самостійного «добування» знань учнями, що дає школярам упевненість у своїх силах, дає можливість відчути радість перемоги; оптимального поєднання індивідуальної, групової та колективної форм роботи; взаємо- і самонавчання учнів.

     За такої системи роботи в учнів розвивається інтерес до мови, до роботи з додатковими джерелами інформації, вміння ставити мету, спостерігати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, формується пошуковий і творчий тип діяльності, виражений у якості й кількості питань, які школярі задають вчителю та один одному на уроці, висловлюванні власного погляду, власної позиції, у формуванні самостійних висновків і оціночних суджень.

 

 Слайд 14   

У межах цього проблемного методу пропонуються нетрадиційні домашні завдання:

1. Самостійне складання словника термінів з російської мови, розташування їх за темами.

2. Уточнення визначень шкільного підручника.

3. Дослідження лінгвістичного тексту підручника.

4. Вигадування лінгвістичних завдань.

Лінгвістична казка «Підмет і Присудок»

     Колись давно на столі у хлопчика жило казкове речення. Слова там називалися членами речення. Кожне з них мало своє ім’я, вміло шикуватися, говорити і відповідати на питання.

     Коли хлопчик ставив питання «хто?», «що?», вставав Підмет. Коли Підмет питав; «Що я роблю?» — вставав Присудок. Підмет і Присудок ставали на одну лінію. Хлопчик назвав їх головними членами речення, а вони назвали себе основою речення, бо керували іншими словами. Всі слова любили їх і слухали.

     Підмет і Присудок були добрими, справедливими, з повагою ставились до інших слів, які їх пояснювали, прикрашали і поширювали речення.

     Хлопчику було весело з реченням жити і цікаво. Йому хотілося мати багато різних речень, і він створював оповідання, казки.

Слайд 15

Лінгвістична гра

     Придумать небылицу за 10 минут. Задание: учитель пишет какую-либо фразу, затем загибает листок, чтобы не было видно написанного, и передает ученику. Теперь на чистом месте ученик пишет свою фразу. Тоже загибает листок и отдает его другому. Условие: писать разрешается все, что угодно, но все эти фразы должны отвечать (по порядку) на такие вопросы:

1.  Кто это был (или была)?

2.  Как выглядел (-а)?

3.  Куда пошел (шла)?

4.  Кого встретил (-а)?

5.  Что ему (ей) сказал (-а)?

6.  Что он (она) ответил (-а)?

7.  Что ему (ей) сделали?

8.  Какова была его (её) реакция?

9.  Чем вся история закончилась?

     Когда записан ответ на последний вопрос, листок весь разворачивается и с выражением читается получившаяся небылица.

     Під час такої організації домашнього завдання в учня виникає інтерес до довідкової літературі і словників, виробляється вміння самостійно користуватися ними. У дітей виникає інтерес до речі, його історії, прагнення писати й говорити правильно, виразно, красиво.

     З іншого боку школярі навчаються нестандартним способам розв'язання проблеми, розвивають фантазію й уяву, викликають інтерес як до результату, так і до самого процесу навчальної діяльності. Тут використовуються такі завдання:

  • розробка наочних посібників, таблиць, схем, алгоритмів, опорних конспектів, які допомагають формуванню самоорганізації учнів і під час виконання домашніх завдань, і навіть є підказками при самостійній роботі;
  • підготовка карток для самодиктантів;
  • виправлення допущених помилок;
  • підготовка до тематичних уроків: пошук текстів, виписування прислів'їв, приказок, афоризмів, крилатих висловів, цитат, словникових статей з Тлумачного словника.

     На цьому етапі також використовую групову форму роботи. Це також дозволяє здійснювати диференційований підхід. Особливу увагу приділяю взаємоперевірці робіт, яка є ефективним засобом формування умінь само- і взаємоконтролю.

 Слайд 16  

Система методів і видів інтерактивного навчання на уроках російської мови розмаїта та досить міцно обґрунтована теоретично. Її використання, враховуючи сучасний рівень розвитку інтелектуальних здібностей учнів, досить доцільне. Працюючи в парах, малих та великих групах учень не залишається сам на сам з проблемою, яку поставив перед ним учитель. Мікрогрупа активізує розумові здібності слабкого учня. Тому група, створена навіть з учнівсереднього рівня навчальних досягнень, дає хоч і маленький, але результат. Тоді як учень цього рівня, працюючи самостійно, такого успіху в більшості випадків не досягає. Найголовніше – у процесі навчання всі набувають знань і навичок, найрозумніші ж – передають знання іншим. Активізація навчальної діяльності сягає високого рівня, а вчитель зі звичайного наставника, носія знань перетворюється на непомітного керманича і співавтора уроку.

Навчальна піраміда

Звичайно люди запам’ятовують

5% - лекції

10% - того, що читають

20% - того, що бачать на власні очі

50% - того, що чують та бачать одночасно

70% - того, що обговорюють і пишуть

80% - того, що роблять практично, власноруч

90% - того, що роблять і обговорюють одночасно

95% - того, чому навчають інших

Слайд 17

Суть інтерактивного навчання

     Інтерактивне навчання — це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.

 

Інтерактивне навчання передбачає:

  • моделювання життєвих ситуацій;
  • вирішення творчих завдань;
  • спільне розв'язання проблем тощо.

Види інтерактивних методів навчання

Метод мозкової атаки - це метод розв'язання невідкладних завдань за короткий час. Сутність методу полягає в тому, що необхідно висловити як можна найбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити їх та класифікувати. Цей метод використовується для вирішення складних проблем. Метод мозкової атаки можна використовувати в різних видах діяльності: в роботах з малими та великими навчальними групами, командами, індивідуальній роботі.

«Круглий стіл» - метод проведення заняття з учнями, які, вже вивчили матеріал з питання, що обговорюється. На «круглому столі» учні можуть і повинні спробувати обґрунтовано поставити питання по темі обговорення, серйозно аргументувати підходи до їхнього вирішення, а також повідомити про вдалий і невдалий досвід. «Круглий стіл» - це свого роду обмін досвідом, обговорення практичного досвіду, досягнень і помилок. В такий спосіб слухачі освоюють зміст теми, її ключові проблеми.

Дискусія – активний метод проведення занять, покликаний мобілізувати практичні й теоретичні знання, погляди учнів на проблему, що розглядається. Дискусія доречна при розгляді спірних питань, але у навчальному процесі може не виникати ситуації спірності трактувань. Із цих причин заздалегідь планувати проведення заняття як дискусію не цілком коректно. Основні передумови використання дискусії в активному навчанні такі: необхідно в складі теми, що досліджується знайти питання, про які учні усвідомлено дотримуються істотно різних точок зору. Це може бути зроблене в ході бесід чи інших занять; варто визначити,  чи відносяться ці спірні питання до інтересів, що зачіпають багатьох.

Ситуаційний  аналіз полягає в тому, що учні, ознайомившись з описом проблеми, самостійно аналізують ситуацію, діагностують проблему й надають свої ідеї й рішення в дискусії з іншими.

Слайд 18    

Головною передумовою розвитку технології критичного мислення стала теза «Освіту не дають, її здобувають». Інтерес до технології критичного мислення  як освітньої інновації зявився в Україні близько п’ятнадцяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

     Виокремлюють шість ключових елементів критичного мислення:

1)  уміння мислити;

2)  відповідальність; 

3)  формулювання самостійних суджень;

4)  критерії оцінки ідей у процесі їх аналізу чи критики;

5)  самокорекція;

6)  увага та апелювання до контексту.

     Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

     Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання.

     Технологію критичного мислення можна втілювати у різних видах навчальної діяльності, але найкращим із них є письмова робота. Тому що на письмі процес мислення стає видним і, отже доступним для вчителя. Письмо — найефективніший засіб навчання критичному мисленню.

     Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності. (Слайд 19)

 

 

 

 

 

 

 

 

     Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. (Слайд 20)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Слайд 21

     Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні етапи уроку критичного мислення:

  1. Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).
  2. Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).
  3. Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).
  4. Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).
  5. Рефлексія (критичний момент уроку).
  • учні переробляють нові знання на власні;
  • запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;
  • активно обмінюються думками;
  • удосконалюють і поповнюють словниковий запас;
  • складається різноманітність міркувань;
  • вибір правильного варіанту.

До прикладу технології критичного мислення: асоціативний кущ, стратегія «Сенкан», «Кубування», есе, дискусія

Слайд 22

Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

     Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

 

Лексичне значення слова

 

 

До витоків слова

 

Речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки

Сполучення слів

Спільнокореневі
слова

 

Синоніми, антоніми, омоніми

 

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

Приклад «Кубування»

(Робота в групах).

  1. Лексичне значення слова.

Медведь – дикое мохнатое животное, живущее в лесу, зимует в берлоге, любит мёд.

  1. До витоків слова

Медведь – обозначает ведающий, где есть мёд, поедающий мёд, мёдоед.

  1. Спільнокореневі слова.

Медведь, медвежонок, медвежатник, медвежий

  1. Сполучення слів:

- Большой, крупный, косолапый, голодный, старый, бурый, гималайский, белый, неторопливый.

  • Увидеть, встретить, выследить (медведя).
  • Ревёт, рычит, смокчет (лапу), спит.
  1. Синоніми

Мишка косолапый, топтыгин.

  1. Фразеологізм:
  • Медведь на ухо наступил (нет музыкального слуха).
  • Медвежья услуга.

Прислів’я: - Два медведя в одной берлоге неживут;

  - Для медведя зима – одна ночь.

 Слайд 23   

Мета проектного навчання полягає в тому, щоб створити умови, за яких учні самостійно набуватимуть знання із різних джерел, навчаються користуватися набутими знаннями для вирішення пізнавальних і практичнихзавдань; набувають комунікативні вміння, навички роботи в різних групах, розвивають в себе пошукові вміння.

     В центрі творчої діяльності знаходиться учень, який повинен проявити свою активність.

     В процесі роботи над проектом організується і здійснюється взаємодія учня і учителя і між собою в проектних групах, можливе залучення консультантів.

    Кожен учень, працюючи над проектом має можливість застосувати власний досвід проявити свою індивідуальність, здатність до творчості та пошукової діяльності. Можливість вибору сприяє підвищенню відповідальності учнів, їх мотиваційної і пізнавальної відповідальності, зв’язку з реальним життям. Відбувається з’єднання академічних знань і практичних навичок.

     Отже, перелічені вище інноваційні форми роботи сприяють перетворенню середовища учня на таке, що орієнтує дітей на творчу діяльність, стимулюють його здатність мислити, аналізувати, готують до розв’язання пізнавальних і життєвих проблем, дають змогу адаптуватися до мінливих умов сучасності.

     Саме інноваційні методики при вивченні російської мови створюють умови для реалізації творчого потенціалу дитини. Вони дозволяють виявляти, розвивати здібності кожного учня, стимулювати самостійну творчу діяльність, отже дають змогу повніше використовувати потенціал особистості.

docx
Додано
8 травня 2019
Переглядів
281
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку