Доповідь : "Формування екологічної безпеки школярів на уроках хімії"

СОКОЛІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

імені ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ОТАКАРА ЯРОША

Формування екологічної безпеки школярів на уроках хімії

Вчитель хімії

Соколівського НВК ім. О. Яроша

Трофімова Оксана Миколаївна

      На сьогоднішній день екологічні проблеми  - це одні з головних об’єктів міжнародної політики в боротьбі за виживання людства. Одним з визнаних шляхів їх вирішення є екологічна освіта та виховання.

На сучасний стан екологічної освіти та виховання як в державі, так і в нашому регіоні впливають наступні негативні тенденції:

– багаторічне панування споживацького ставлення до природи;

– байдужість до екологічних проблем, незнання і руйнування народних традицій раціонального природокористування;

– відсутність знань законодавчої бази щодо екологічної  інформації;

– недостатня відповідальність виконавчих структур;

– відсутність контролю за виконанням прийнятих рішень, що впливають на стан довкілля;

– недооцінка екологічних знань у системі загальнодержавної освіти;

– слабке матеріально-технічне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах;

– недосконала система навчання і перепідготовки кадрів;

– відсутність державної підтримки діяльності громадських організацій, які займаються екологічною просвітою та вихованням.

Все це вимагає перегляду підходів до визначення мети і завдань екологічної освіти, формування її змісту, організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах різного рівня, позакласної, позашкільної роботи.

Формування екологічної свідомості молодого покоління повинно відбуватись на всіх етапах розвитку і становлення людини. У цьому процесі необхідно брати участь практично всій громадськості, але особлива роль відводиться сім’ї, вихователям та педагогам.

Причина екологічного лиха та катастроф полягає насамперед у свідомості людей, перевернута шкала цінностей, де на першому місці стоїть не любов до всього живого, не досягнення гармонії з природою, а збільшення споживання природних багатств, бездумне підкорення та перетворення природи.Формування екологічних компетентностей має бути безперервним процесом, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Проте її центральною ланкою є школа, оскільки саме за шкільних років формування особистості відбувається найінтенсивніше, тому екологічна освіта є творчим процесом, пов’язаним з розвитком, самоутвердженням і самовираженням особистості.

Тому одним із завдань шкільного курсу хімії є формування специфічних навичок поведінки з речовинами, умінь грамотно застосовувати знання з хімії в спілкуванні з природою, показати зростаючу роль хімії у розв’язанні глобальних проблем людства, в тому числі й захисті довкілля від забруднення промисловими і побутовими відходами, виховувати екологічну культуру учнів. Хімія як одна з навчальних дисциплін дає змогу засобами свого предмета здійснювати екологічну освіту і виховання учнів безпосередньо у процесі навчання.

                                                                                   Мал. Взаємозв’язок екології з іншими науками

Особливе місце в екологічному вихованні учнів загальноосвітньої школи належить природничим наукам: біології, географії, хімії, фізиці, які створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини зв’язків між живою і неживою природою (мал.)  та дають можливість розкрити комплексний характер екологічних проблем.

Учням корисно й цікаво знати про хімічні процеси, що відбуваються в оточуючому їх середовищі, як вони впливають на хімічний склад води, ґрунтів, повітря, на здоров’я людини. Шкільною програмою з хімії передбачено, що програмовий матеріал має чітко виражене екологічне спрямування. Насамперед це стосується висвітлення глобальних екологічних проблем:

• забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами;
• нестача сировини;
• радіаційне забруднення середовища;
• нераціональне використання енергетичних ресурсів;
• кислотні опади й смоги;
• зменшення лісових площ;
• парниковий ефект;
• збільшення захворюваності людей, тощо.

Екологічна складова хімічної освіти у програмі представлена біосферними колообігами Оксигену, Нітрогену, вуглекислого газу. Належна увага приділяється впливу хімічних чинників на здоров’я людини, пояснюється згубна дія алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління.

Вивчення хімії спрямоване також на формування життєвої і соціальної компетентностей учнів, зокрема їх екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві.

Аналізуючи шкільну програму з хімії, ми бачимо, що екологічні питання проходять через всі теми курсу хімії. Починаючи з перших уроків у 7-му класі - розглядаються питання ролі хімії в природі і житті людини, які допоможуть жити в гармонії з природою, та продовжуються  впродовж 8-11 класів, де вивчаються добування металів, виготовлення надміцних сплавів, синтетичних матеріалів, пластичних мас, надпровідників, миючих засобів, гуми, ліків тощо. Хімія життєво необхідна світу, вона стала частиною нашого життя, і від уже зроблених страшних помилок врятувати може лише вона – хімія. Таким чином, шкільний курс хімії має всі можливості для формування екологічної культури учня.

В умовах екологізації хімічної освіти зростає роль розрахункових і творчих завдань з екологічним змістом. Використання на уроках хімії таких завдань спрямоване на вивчення багатства рідного краю, сприяє розумінню сутності екологічних проблем та гуманітарному вихованню. Вивчення будь-якого предмета в школі повинне бути організоване таким чином, щоб учням було цікаво на уроках, щоб вони прагнули одержувати нові знання. Із цією метою можна використовувати в навчальному процесі нетрадиційні завдання – інтегровані, пізнавальні задачі.

У таких завданнях інтеграція знань здійснюється за рахунок комплексного використання матеріалу з різних галузей (медицини, біології, екології, історії) та активного пошуку нової інформації. Такі види завдань виховують  адекватне і грамотне ставлення до дійсності, розвивають  уміння самостійно вирішувати проблеми, що виникають, і науково пояснюють, які явища відбуваються.

Приклади завдань для розвитку екологічного мислення:

Задача 1.

Порівняйте кількість молекул, які входять до складу 1 г води і 1 г кисню.

Задача 2.

Для збереження деревини від гниття використовують цинк хлорид. Обчисліть кількість речовини (моль), якщо відомо, що число молекул сполуки дорівнює 12,04•10²³.

Задача 3.

Визначте молекулярну формулу речовини, що входить до складу скелета найпростіших морських тварин аконтарій, якщо масові частки елементів у ній складають: Стронцію – 47,83 %, Сульфуру – 17,39 %, Оксигену – 34,78 %.

Задача 4.

Для того щоб тісто було пухким, використовують СО₂, що утворюється внаслідок взаємодії питної соди з оцтом. Визначте масу 9%-го розчину столового оцту, який необхідно взяти для повної нейтралізації однієї чайної ложки (5 г) соди.

Задача 5.

Нагромадження вуглекислого газу в атмосфері призводить до парникового ефекту. Який об’єм СО₂ потрапляє в атмосферу при спалюванні 100 шт поліетиленових пакетів масою 100 г?

Використання ігор на уроках хімії

В екологічній освіті пріоритетними методами вважають методи ігрового активного навчання. Ділові ігри сприяють підвищенню інтересу до поставлених питань, кращому засвоєнню інформації, є важливим методичним прийомом, що дозволяє успішно вирішувати завдання природоохоронної освіти і виховання. Збуджуючи розумову активність, вони дають змогу учням ґрунтовні знання, набуті в результаті особистого досвіду; різноманітність думок з проблеми навчає сперечатися, відстоювати власну точку зору. Кожен повинен відчувати свою причетність до того, що відбувається навколо нього, бути спроможним приймати рішення, діяти, виконуючи свій обов’язок перед природою.

Гра 1. «Екологічна експертиза» (навчання аналізу текстів).

У класі формують групи по п’ять – шість учнів. Кожна група одержує однаковий за змістом текст про екологічний стан конкретної місцевості й аналізує його тільки в рамках зазначеного для неї напрямку:

• 1-ша група – ѓрунт;
• 2-га група – повітря й стан атмосфери;
• 3-тя група – вода;
• 4-та група – стан флори;
• 5-та група – стан фауни.

Потім кожна група зачитує частину тексту, яка відбиває конкретний напрямок.

Завдання: учасники гри мають визначити характер підприємства, розташованого в певній місцевості, технологічну схему виробництва, потоки шкідливих викидів і представити проект екологічно безпечного виробництва.

Гра 2. «Знайди помилку»

Команди (по чотири – п’ять учнів) одержують схему виробництва. У схемі є помилки (технологічні, хімічні, порушення техніки безпеки), через які завдано збиток навколишньому природному середовищу або здоров’ю людини. За відведений час команди мають знайти ці помилки, указати шляхи їх усунення й способи ліквідації наслідків забруднення із числа тих, які наведено в завданні. Виграє команда, яка швидше за всіх упоралась із завданням.

Гра 3. «Туристична стежка»

У грі використовують карту реальної або вигаданої місцевості (група учнів готує карту заздалегідь). Учитель формує дві групи – провідників (співробітників туристичного бюро) і екологів. Завдання першої групи – прокласти такий маршрут, який дозволив би ознайомити екскурсантів з усіма пам’ятками. Друга група складає правила поведінки туристів на маршруті, позначає місця заборони для відвідування, зони тиші й рекреаційні ділянки.

Групи провідників і екологів погоджують свої вимоги під час обговорення, оформляють необхідний «документ» і передають у туристичне бюро.

4. Метод екологічних проектів

Метод екологічних проектів дає можливість формувати в учнів творчий підхід до пізнання природи, оцінки екологічної ситуації, виявляти, аналізувати та оцінювати вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище, прогнозувати зміни, пропонувати своє вирішення екологічних проблем, сприяє вихованню екологічної свідомості учнів, формує природоохоронну компетентність.

5. Екологічне виховання в позаурочний час

Дослідження вчених-психологів стверджують, що екологічна освіта і виховання невіддільні, екологічна освіта сьогодні є прикладом здійснення психолого-педагогічного принципу єдності освіти й виховання, в результаті чого формується особистість школяра, його світогляд.

Проведення конференцій, екологічних ранків та вечорів, екологічних віталень та багатьох інших виховних заходів екологічної тематики сприяє формуванню відповідального ставлення учнів до природи та накопиченню власного досвіду розв’язання екологічних проблем довкілля. Віриться, що учні, які перейнялися екологічними проблемами, в майбутньому будуть грамотно поводитися у побуті, у природі та виробництві. Сформовані екологічні компетенції та набуті в школі знання допоможуть бережно ставитися до природи та жити в гармонії з нею.

Екологічне виховання учнів буде більш ефективним, якщо:

• всі предмети природознавчого циклу, в тому числі і хімія, будуть спрямовані на формування екологічної свідомості учнів;

• вдало використовувати активні та інтерактивні форми і методи екологічного навчання на уроках хімії;

• застосовувати тестові завдання та задачі екологічного змісту на різних етапах вивчення хімії.