ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЕКТ
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 5-6 КЛАСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
|
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………5
Розділ І. Психолого-педагогічний аналіз сучасного стану досліджень з проблеми розвитку творчих здібностей учнів…………………………………..7
1.1. Вивчення питання творчості у науково-методичні літературі…………….7
1.2. Аспекти розвитку літературної творчості на уроках словесності……...…12
Розділ ІІ. Практичний аспект розвитку творчих здібностей на уроці української літератури……………………………………………………………18
2.1. Методичні умови розвитку творчих здібностей у процесі навчання
літератури………………………………………………………………………….18
2.2. Добірка творчих завдань до уроків літератури у 5-6 класах……………………………………………………………………………...30
2.3. Практична реалізація ідеї в процесі конструювання
сучасного уроку……………………………………………………………….…37
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….59
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...61
ВСТУП
Освіта ‒ основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є найбільш масштабною і людиномісткою сферою українського суспільства, визначальним чинником його політичної, соціально-економічної, культурної й наукової організації. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний і економічний потенціал народу, виховує патріота і громадянина України.
Актуальність. У державних документах (Національній програмі „Освіта. Україна ХХІ століття”, Законах України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Державному стандарті) пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти є створення умов для всебічного розвитку школярів як особистостей, розвитку їхніх талантів. Також зазначено, що навчальний процес має не тільки давати якісні знання, формувати вміння, а й розвивати природні здібності кожної юної особи, збагачувати її індивідуальний досвід, формувати моральну свідомість.
Проблема обдарованості у наш час стає все більш актуальною. Це насамперед пов'язано з потребою суспільства в неординарних творчих особистостях. Завданням модернізації освіти є підвищення рівня якості знань учнів. У сучасному світі важливо, щоб освіта давала дітям нові життєві стратегії, життєву компетентність.
У Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі сказано, що «головною метою літературної освіти є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості».
Ключовим моментом у змісті літературної освіти є «створення на основі засвоєних літературних знань оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості; формування національних і загальнолюдських цінностей; залучення учнів до найкращих здобутків духовної культури». Реалізація цього завдання можлива тільки в умовах уроку-діалогу.
Означену проблему досліджували науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання української літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання) та ін.
Мета проекту − обґрунтувати шляхи формування творчих здібностей в учнів на уроках української літератури.
Для реалізації поставленої мети потрібно було вирішити ряд завдань:
1. Вивчити теоретичну базу.
2. Визначити методичні умови ефективного формування творчих здібностей.
3. Сконструювати уроки, спрямовані на формування в учнів творчих здібностей.
Об'єкт – процес навчання учнів української літератури у 5-6 класах.
Предметом проекту є формування творчих здібностей як способу вдосконалення процесу навчання української літератури.
Практична значущість. Учителі української мови і літератури зможуть використовувати розробки уроків, методичні рекомендації.
Ключові поняття: творчість, творчі здібності, обдарованість.
Розділ І.
Психолого-педагогічний аналіз сучасного стану досліджень з проблеми розвитку творчих здібностей учнів
1.1. Дослідження питання творчості у науково-методичні літературі
Проблема творчості стала у наші дні найактуальнішою, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності.
Слово творчість в останні десятиліття входить до множини найбільш вживаних слів фахівцями різних галузей. Але, як свідчить практика, використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що проблема розвитку творчих здібностей учнів не може бути розв'язана без чіткого розуміння поняття творчості.
У психологічній літературі перші спроби створення теорії творчості припадають на межу між XIX та XX століттями. Одним із перших авторів теорії творчості був С.О. Грузенберг. Але навіть він не зміг назвати свою теорію науковою. З його ж точки зору, це скоріше було зібрання окремих фактів та випадкових емпіричних даних, які були взяті із фізіології нервової системи, невропатології, літератури, мистецтва тощо. Це зібрання доповнювали також окремі уривки автобіографій та самоспостережень відомих на той час творців [7].
У наш час поняття творчість є категорією цілого ряду наук: філософії, психології, педагогіки та ін.
У філософському словнику дається таке означення творчості: "Творчість ‒ процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності" [19, с.389].
Звідси виходить, що лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогресс.
Психолог А.Г. Спіркін розглядає творчість як "мисленнєву і практичну діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу та духовної культури..." [17, с. 322]. Як бачимо, дане визначенням творчості вже прямо стосується вищого (творчого) рівня пізнавальної та наукової діяльності.
Кібернетичний підхід до визначення творчості від попередніх відрізняється лише деякими використаними термінами, категоріями. "Творчість, ‒ пише М.М. Амосов, ‒ це створення нових моделей та втілення їх через ФА (функціональну активність) у матеріальні речі або ж у матеріальні моделі ‒ книги, малюнки і т. д" [2, с. 158].
Н. Роджерс, яка займається експресивною терапією, прагнення людини творити пояснює тим, що "творчість подібна волі, спробувавши її одного разу, ти вже ніколи більше не зможеш жити без неї. Це трансформуючий, цілющий процес. <... > Коли накладаються обмеження на нашу творчість, ми хворіємо, стаємо напруженими, тупіємо" [15, с.166].
Далі мова йтиме про мотиви творчості. Будь-яка діяльність має свої мотиви. Ці мотиви іноді не видимі зовні, але вони все одно існують. Особливо важко виявити мотиви творчої діяльності, адже, як ми вважаємо, здійснюється вона на межі свідомого й несвідомого буття людини. Справжній художник, композитор, поет, винахідник не може не творити. Творчості як вершині людської діяльності підпорядковується все їхнє життя. Але чому здійснюється творчість? Чому людина, яка живе роками в злиднях, не отримуючи ніякої винагороди за створені оригінальні та корисні речі, не припиняє своєї діяльності? Сказане вище має відношення до значної кількості відомих світу геніїв науки, мистецтва, освіти тощо. Досить часто не можуть пояснити мотиви творчості і самі її суб'єкти. Іноді вони говорять, що їх творчість здійснюється під дією якогось не зрозумілого для них впливу [10, с. 161].
Одним із перших психологів, які спробували знайти витоки творчості, є 3. Фрейд [20]. Під мотивами творчості відомий всьому світу психолог бачить прагнення людини, яка увійшла у конфлікт із зовнішнім світом, реалізувати свої фантазії через вияви творчості. Творчість для певної категорії людей є немовби тією підсвідомою діяльністю, яка, з одного боку, обмежує реальний, такий що пригнічує, контакт суб'єктів із зовнішнім світом, але дозволяє здійснювати цей односторонній контакт з тим же довкіллям, що стає умовою реалізації їх здібностей.
Мотивами творчості може бути й прагнення людини до гармонійних стосунків з оточуючим її навколишнім світом та встановлення гармонії між його об'єктами. Якщо народжується людина із задатками до відчуття гармонії, то після перетворення цих задатків у здібності за певних обставин людина зможе творити. Людина, яка тонко відчуває гармонію, буде завжди реагувати й на відхилення від неї, тобто вона буде відчувати й дисгармонію. Це відчуття дисгармонії й спонукає людину до пошуків шляхів її усунення, тобто досягнення гармонії. Саме цим можна пояснити поведінку певної категорії людей (справжніх творців), які у всьому помічають відповідні проблеми (дисгармонію) і пропонують шляхи їх розв'язання (приведення до стану гармонії). По-справжньому творча людина проблеми для розв'язання знаходить самостійно. Ті ж люди, які мають нижчий творчий потенціал (менш розвинуті творчі здібності), здатні до розв'язання проблем, що сформульовані іншими людьми, їм немовби слід підказувати, куди необхідно спрямувати свій погляд, щоб побачити проблему.
У самому процесі творчості психологи виокремлюють два аспекти: особистісний і процесуальний. Особистісним аспектом передбачається наявність у суб'єкта задатків, здібностей та нахилів, володіння ним відповідною інформацією та практичними вміннями. Процесуальний аспект творчості зв'язаний з мисленням, інтуїцією, уявою, розумовою активністю.
Із зрозумілих причин, для педагогіки інтерес являє лише творчість людини, зокрема дитини. Характерним є те, що ті компоненти, які мають місце у визначенні поняття творчості у психології, присутні і в змісті цього ж поняття в педагогіці. Так, наприклад, відомий фахівець в галузі дидактики І.Я. Лернер пише: "Творчістю ми і називаємо процес створення людиною об'єктивно або суб'єктивно якісно нового за допомогою специфічних інтелектуальних процедур, які не можна уявити як такі, що точно описуються і строго регламентуються, системи операцій або дій" [12, с. 56].
Відразу ж зазначимо, що для педагогічних цілей важливим є не стільки створення дитиною "дещо нового, нешаблонного", а сам процес творчості, в ході якого здійснюється процес розвитку суб'єкта цієї діяльності, тобто дитини. Психолог Я.О. Пономарьов пише, що "процес взаємодії суб'єкта з об'єктом веде до виникнення двоякого роду продуктів, які виявляються у видозмінах як суб'єкта так і об'єкта" [14, с. 131]. Дещо іншими словами, але таку ж саму думку висловлює й інший психолог С.Л. Рубінштейн. Він підкреслює, що "процес <... > створення людиною предметного світу ‒ це і є разом із тим розвиток ним своєї власної природи" [16, с. 223].
Упродовж всього часу вивчення творчості ведеться за трьома напрямками. Перший з них ‒ це аналіз звітів відомих вчених-творців, які залишили після себе матеріали, які відображають характерні особливості їх праці. До них можна віднести твори Миколи Бердяєва, Чарльза Дарвіна, Анрі Пуанкаре, Ганса Селье, Альберта Ейнштейна, Нурбея Гуліа та ін. Важливість такого методу підтверджена спеціальним дослідженням психолога Н.А. Логінової.
Метод модельних експериментів є другим напрямком вивчення творчості. Даний метод дає певні результати, але він дещо знецінюється тим, що досліджуваному повідомляється про те, що пропонована йому задача має розв'язання. Для творчості ж важливим є не лише розв'язання поставленої перед суб'єктом задачі, а й власне бачення та наступне формулювання проблем, які необхідно розв'язати.
Третій метод дослідження творчості йде через дослідження особистості. При його застосуванні використовується анкетування та усне опитування суб'єктів дослідження з наступною статистичною обробкою одержаних даних [14, 15]. Цей метод також дає багатий матеріал, зокрема для виявлення тих якостей, які характерні для людини-творця.
Творчість – це розумова практична й діяльність, результатом якої є сторення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури; якщо він новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і не має суспільного значення.
Творчі здібності особистості – це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності [22, с.346].
Літературні здібності особистості – це спеціальні здібності, які дозволяють здійснити літературну діяльність з певною часткою успішності.
Обдарованість визначається як здатність до видатних досягнень в будь-якій соціально-значущій сфері людської діяльності, а не тільки в академічній області; це якісне своєрідне поєднання здібностей, що забезпечують успішне виконання діяльності. Обдарована дитина – дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких досягнень у певному виді діяльності [22, с.326].
Отже, поняття творчість є категорією цілого ряду наук: філософії, психології, педагогіки та ін. Психолого-педагогічний аналіз сучасного стану досліджень з проблеми розвитку творчих здібностей учнів підводить до висновку, що творчість – процес людської діяльності, зі створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей. Лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес. Мотивами творчості може бути й прагнення людини до гармонійних стосунків з оточуючим її навколишнім світом та встановлення гармонії між його об'єктами. Для педагогічних цілей важливим є не стільки створення дитиною "дещо нового, нешаблонного", а сам процес творчості, в ході якого здійснюється процес розвитку суб'єкта цієї діяльності, тобто дитини.
1.2. Аспекти розвитку літературної творчості на уроках
Кожен громадянин держави, незалежно від фаху та соціального статусу, має усвідомлювати свою особисту причетність до проблем сучасної школи та необхідність участі в їх вирішенні, дотримання вимог сталого розвитку, відповідної корекції своїх потреб. З першого вересня 2012 року вступив у дію новий Державний стандарт початкової, базової та середньої освіти, впровадження якого розраховано на 10 років [9, с.2]. Цей документ розрахований на «…формування громадянина України, підготовленого до життя в сучасному суспільстві, здатного навчатися впродовж життя, оперувати та управляти інформацією, приймати виважені рішення, ефектно взаємодіяти з людьми, усвідомлювати свою роль у державі та світі, адекватно реагувати на проблеми і виклики часу та нести відповідальність за власні вчинки, досягати творчої самореалізації, підтримувати на належному рівні своє здоров’я» В основу стандартів покладено компетентнісний підхід. На засадах саме такого підходу освіта має реалізувати дві функції навчального процесу:
Саме через освіту ми повинні підготувати людину, здатну творити і сприймати зміни, нововведення. Йдеться про зміни технологій, інформації, знань, самих обставин життя. Але для того, щоб готувати людину і суспільство до успішного інноваційного типу життя, необхідно реформувати освіту, зробити її інноваційною за характером. Як сказав академік АНВШ П.П. Кононенко: „... без традицій неможливе інноваційне. І все ж інновації – це не ремонт, не кількісне доповнення, ‒ це принципові якісні зміни” [21, с.14].
Навчити дітей мислити творчо ‒ означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Виникає необхідність у вихованні у школярів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.
Мета діяльності вчителя української літератури – створити умови для інтелектуального, духовного, творчого розвитку дітей; допомогти учням пізнати самих себе, самовизначитися і надати їм змогу самореалізуватися.
Завдання:
Т.П. Ткаченко [18, с.10] вважає, що про літературні здібності дитини свідчить:
1)багатий словниковий запас;
2)дитина любить фантазувати, має багату уяву;
3)може легко скласти зв’язну розповідь за будь-яким сюжетом;
4)любить писати власні твори;
5)герої її творів емоційно неординарні;
6)будь-яку розповідь максимально деталізує;
7)дитина емоційно вразлива.
Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність, сміливість.
Швидкість думки – кількість ідей, яка виникає за одиницю часу. Гнучкість думки – здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу. Оригінальність – здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Допитливість – здатність дивуватися; відкритість та інтерес до всього нового. Сміливість – здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом і репутацією.
Риси, що сприяють творчому мисленню особистості:
- впевненість у своїх силах, оптимізм;
- висока самооцінка;
- самостійність;
- здатність до критичного аналізу;
- здатність правильно формулювати проблему;
- схильність до ризику;
- відсутність боязні здаватися дивним і незвичайним;
- толерантність, терпимість до ідей інших людей;
- образність мислення;
- концентрація уваги.
Рекомендації для ефективного розвитку творчих здібностей учнів:
Потрібно пам’ятати про етапи творчої діяльності учителя та учня:
-зацікавлення темою;
-створення сприятливої атмосфери;
-ілюстрування прикладами;
-створення творчої ситуації;
-спонукання до висловлення власниї ідей, образів;
-самостійна творча робота;
-визнання важливості досягнутих результатів;
-схвалення будь-якого результату творчої діяльності учня;
-заохочення.[18, с.11].
12 порад, які допоможуть розвинути творчі здібності учнів
(За Ткаченко Т.П.)[18, с. 13]
1.Будьте поблажливі.
2.Демонструйте свою незалежність.
3.Не бійтесь змінити звичну обстановку.
4.Дайте свободу вибору вчинків і дій.
5.Затебудьте слово «ні».
6.Будьте оптимістом.
7.Застосовуйте гру.
8.Заохочуйте до знань.
9. Навчайте аналізувати й систематизувати.
10. Стимулюйте мислення дитини, навчайте шукати нестандартні рішення проблем.
11. Заохочуй активність.
12.Мрійте фантазуйте і дійте разом з дитиною.
Бондаренко А.Ю. виділяє такі шляхи формування творчої особистості: науково-дослідницька діяльність учнів у МАН, розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів, компетентність і майстерність учителів, психолого-педагогчний супровід, діагностика, рання профілізація [5, с.4].
Петро Білоус у «Психології літературної творчості» [4, с.80] пише, що літературні здібності передбачають особливий лад словесної творчості, тому вловити здатність до такого впорядкування слів, котрі б набували сили художньої не так просто, як можна це побачити в людей, обдарованих музичними, авторськими, образотворчими здібностями.
Розвиток здібностей залежить від індивідуальних нахилів, які мають практичну перспективу тільки в процесі пізнання світу і людського досвіду, у багатоманітній діяльності, яка допомагає усвідомити і стимулювати саме той нахил, що здатний реалізуватися найпродуктивніше. П. Білоус вважає, що на формування творчої особистості впливають глобальні (етнічні та екологічні) та часткові чинники: творчо збагачене середовище (наприклад, взірцем є батько, котрий займається літературою); «професійний» зв’язок (наявність наставника у літературній справі); «ідеальний герой» (за зразок у житті і творчості береться творча особистість – письменник, персонаж літературного твору, котрий переймається літературними проблемами); емоційний вплив матері.
Отже, навчити дітей мислити творчо ‒ означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Потрібно сприяти вихованню у школярів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Мета діяльності вчителя української літератури – створити умови для інтелектуального, духовного, творчого розвитку дітей; схвалювати будь-який результат творчої діяльності учня та всіляко заохочувати.
Розділ ІІ.
Практичний аспект розвитку творчих здібностей на уроці української літератури
Розвиток творчих здібностей практично може відбуватися наступним чином. Так, Петро Білоус у «Психології літературної творчості» пише, що систему роботи учителів-словесників з розвитку творчих здібностей учнів можна зобразити у вигляді піраміди: її підніжжя, основа – це виконання таких творчих робіт, як перекази, твори за вивченим матеріалом, твори на задану чи вільну тему, твори-описи, твори-розповіді, твори-роздуми, твори-есе та ін.; далі – творчі завдання і письмові роботи в гуртках, на факультативах, на олімпіадах; наступний рівень – літературна студія, випуск літературних газет, журналів, збірників, індивідуальна робота, вершина піраміди – вияв творчої особистості, шліфування літературних здібностей [4, с.93].
На усіх цих рівнях «піраміди» можна застосовувати такі діагностичні креативні методики:
закінчити фразу (невеликий текст) – речення (текст) будують таким чином, щоб стимулювати учня на виявлення здатності до асоціювання образів, надання речення (тексту) завершеності, логічності, додаткового смислу;
дати заголовок до тексту – до невеликих за обсягом завершених текстів пропонується дати дотепний, незвичний, нестандартний заголовок, що допомагає виявити здатність до цілісного образного мислення;
описати форму хмари, чорнильної плями, кавового осаду, схололого воску від свічки;
переказати текст – імпровізація, художній домисел, обробка художньої інформації;
розказати історію – тематику можна диференціювати за віковими особливостями учнів [4, с.94].
На етапі актуалізації навчальної діяльності доцільним є експрес-опитування. Так, вивчаючи творчість Т. Шевченка, записані на дошці дати: 1814, 1831, 1838, 1840... 1861. Учні повинні з'ясувати, які події в житті драматурга вони засвідчують. Пригадати значення термінів можна за допомогою гри «Розтлумач поняття». Під час вивчення п'єси Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» на початку уроку на столі розкладені картки із записаними на них термінами: п'єса, дія, антракт, ремарка, репліка, діалог, драматичний твір тощо. Учні вибирають картку і дають визначення. На підсумковий урок готують бліц-інсценування уривків п'єси.
У середніх класах ефективними є літературні диктанти, зокрема «Істинне – хибне», де учні згоду з твердженням позначають знаком плюс, а незгоду - мінусом.
Подібним є прийом «Лови помилку». Розповідаючи про письменника або його твір, навмисно вчитель припускається помилки. Учні мають її виправити. Цікавим методом, який спонукає до уважного вивчення життєпису письменника, змісту творів є рольова гра «Прес-конференція». Один учень або кілька «вживається» в роль митця. Інші готують для нього ряд запитань. Спираючись на здобуті із підручника та інших джерел знання, «письменник» дає інтерв'ю. Перевтілюючись у літературного героя, учень повинен не тільки знати зміст, а й володіти навичками аналізу.
Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці. Такі умови сприяють створенню неформальної і довірливої атмосфери. Обстановка асоціюється з безпекою, захищеністю та впевненістю. Найцінніше у цій методиці те, що таблиці, схеми, опорні конспекти створюються безпосередньо на уроці. Тут же відшукуються відповіді на проблемні запитання. Часто учні отримують групові випереджальні завдання. Наприклад, вивчаючи літопис «Повість минулих літ», розподілити учнів на «літературознавців» (вони готують розповідь про Нестора Літописця і поняття «літопис»), дослідників» (з'ясовують основні досягнення князів), «істориків» (повідомляють історичну основу твору). Одним із прийомів роботи в групах або в парах є так званий «Інформаційний пакет», який сприяє розвитку критичного мислення. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми) відомих людей. Ознайомившись зі змістом пакета, обговоривши цитати, учні відповідають на запитання та виконують завдання.
Цікавим методом, який спонукає кожного до роботи, є створення сенканів за певним алгоритмом. Складати їх можна індивідуально, у парах, групах. Висловлюючи власні судження щодо певного явища, героя, автора, учні включаються в активну роботу.
Сенкан – невеличкий твір – характеристика героїв, явищ, що складаються за такою схемою:
1 рядок - одне слово, іменник, який є темою сенкану;
2 рядок – два слова, прикметники, які є означеннями до теми;
3 рядок – три слова, дієслова, які вказують на дієвість, пов’язану з темою;
4 рядок – чотири слова, фраза, якою висловлюється розуміння теми;
5 рядок – одне слово, іменник – синонім до теми.
Цікавою формою роботи є розгадування на уроках кросвордів, складених учнями.
Працюючи над образною системою творів, доводиться аналізувати героїв, порівнювати їх. При цьому варто застосувати прийоми «Карта персонажа», «Діаграма Венна». Досить пізнавальним прийомом навчання, який розвиває творчі здібності, є «Кошик». Він дає можливість використати набутий цивілізацією духовний досвід через призму власного світобачення.
Прийом «Павутинка дискусії»
Перед учнями ставиться «бінарне запитання» (на яке може бути стверджувальна й заперечна відповідь). Наприклад: Олесь із оповідання Григора Тютюнник «Дивак» — неординарна особистість чи скромний дивак?
Учні можуть взяти участь у диспуті «Рефлексія над антитезою: «Жорстокість — головний закон світу» чи «Грубість несумісна з красою і благородством внутрішнього світу людини» (на прикладі творів Є. Гуцала «Лось», Г. Тютюнника «Дивак», В. Короліва-Старого «Хуха Моховинка»). Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом «Обери позицію». Цей метод надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти назвали більш переконливі аргументи. Важливим завданням учителя вважаю формування в учнів уміння висловлювати і обстоювати власну позицію. Тому вже з 5-6 класів потрібно застосовувати час від часу метод «Прес». Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:
1. Я думаю, що…
2. Тому, що…
3. Наприклад…
4. Отже, я вважаю…
Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, в чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку.
Методична стратегія «Кубування» дає змогу зрозуміти предмет розмови різнобічно, у шести різних площинах.
Етапи кубування:
Опишіть це…
Засоціюйте…
Порівняйте…
Проаналізуйте…
Застосуйте…
Знайдіть аргументи «за» і «проти».
Кваліфіковане читання драматичного твору на уроках літератури переконає учнів у тому, що головним критерієм оцінки театральної вистави є уважно прочитаний і зрозумілий як за змістом, так і за художньою формою авторський текст. Саме в ньому закладені усі таємниці та сценічні можливості п'єси. І тоді, переглядаючи будь-яку п'єсу, а особливо класичну, учні навчаться сприймати та оцінювати її з позиції того, наскільки колективу театру під керівництвом режисера вдалося втілити на сцені геніальні творіння Олександра Олеся, Івана Карпенка-Карого, Івана Котляревського.
На етапі читання драматичного твору найефективнішим є метод творчого читання.
У педагогічній практиці можна впроваджувати змагальні дидактичні ігри. Використовувати ігрові моделі таких телевізійних командних ігор: «Літературний КВК», «Що, де, коли?», «Щасливий випадок», «Брейн-ринг»; ігри за принципом чемпіонату – «Розумники й розумниці», «Літературний турнір», «Поле чудес», різноманітні вікторини.
Під час підготовки уроків з використанням ігор завжди слід пам'ятати, що вони мають бути пов'язані з програмою й також певною мірою виходити за її межі. Усі зазначені типи уроків мають свою структуру, що найповніше враховує їхню технологічну специфіку. І цілком зрозуміло, що словесник буде по-іншому вибудовувати і проводити урок-семінар і урок-конференцію, урок-екскурсію й урок-конкурс. Кожний з названих типів уроків має свою структуру, тобто внутрішню форму організації системи, що являє множину пов'язаних між собою елементів, які становлять певну цілісну єдність.
Захист власних проектів на уроках української літератури
Схильність до роздумів, спостережень, аналізу явищ життя і мистецтва притаманні старшим підліткам. Цілком очевидно, що порівняно з п'яти-шестикласниками, методи та прийоми навчальної діяльності мають ускладнюватися. Вони покликані створити у класі поле творчого пошуку включити учня в діалог, щоб він відчув себе рівноправним його учасником, співтворцем на уроці.
Такі можливості забезпечує метод "Захист проектів". Він спрямований на активізацію розумових здібностей учня, формування у нього критичного мислення, осягнення насамперед себе як особистості. Ефективність застосування методу залежить від багатьох чинників: міри опанування класом тексту літературного твору, загального рівня його підготовки, ставлення до творчих завдань, психологічного клімату, майстерності вчителя, його уміння чітко сформулювати запитання, дати вичерпну інструкцію. У фахових журналах я читала опис довгострокового методу "Захист власних проектів", коли учні упродовж тижня, місяця виконують завдання вдома, а потім захищають власну роботу на уроці.
Цей метод актуальний на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано, проаналізовано (якщо тема розрахована на один урок, то перша частина уроку — ознайомлення з текстом, частковий аналіз, складання плану, друга — виконання і захист проектів).
Теми проектів, які створюють учні:
"Я — лінгвіст" (робота зі словниками, розкрити зміст слів);
"Я — художник" (зробити ілюстрації до цитат, кольорові асоціації);
"Я — скульптор" (зробити скульптурні фігурки речей - символів);
"Я — перекладач" (уривок твору перекласти іншою мовою).
Учні обирають один із них і за 20 секунд займають місце у відповідних групах. Хтось буде генератором ідей, інші стануть виконавцями, можливо, будуть і сторонні спостерігачі, але з часом і вони зацікавляться дійством. На виконання завдань проекту відводиться 10 — 20 хвилин, залежно від кількості груп і складності зазначених завдань. Я допомагаю, пояснюю, контролюю ситуацію.
Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи за методом "Захисту власних проектів" — запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей учнів, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити їх, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху, — то наслідком такої діяльності стане краще розуміння ними художнього твору, вільнішою, неформальною побудова власних інтерпретацій. А розвитку творчих здібностей це додасть нових імпульсів.
Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами української літератури є використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Серед найцікавіших сайтів, які можна рекомендувати школярам, слід назвати такі:
www.utoronto.ca/elul/ ‒ Електронна бібліотека української літератури, www.vidrodzhenia.org.ua ‒ Бібліотека «Відродження», http://uk.wikibooks.org/wiki ‒ Українська Вікі Бібіліотека, www.ukrlib.com.ua ‒ Бібліотека української літератури, http://ukrlib.com ‒ Електронна бібліотека "Джерело", http://ukrlib.com, ‒ Бібліотека Українського центру, http://chl.kiev.uа ‒ Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою.
Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та використання в навчальному процесі. Така робота сприяє не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.
Великий навчальний потенціал мають та ефективно використовуються й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про письменників, і тематичні сайти, де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.
Підготовка старшокласниками різноманітних видів дослідження (читацьких, біографічних, художніх, бібліографічних, краєзнавчих, історичних, літературознавчих) сприяє розвитку необхідних читацьких умінь і навичок, пробуджує інтерес до аналітичної роботи з літературним текстом [21, с. 43].
Т. П. Ткаченко [18, с.12] вважає, що найкращим методом розвитку творчих здібностей є виконання творчих завдань, цікавих вправ, нестандартних уроків:
-урок-конкурс;
-урок-диспут;
-урок-вистава;
-урок-дослідження;
-урок-екскурсія;
-урок-кінофестиваль;
-урок-філософський роздум;
-урок-гра;
-урок-концерт;
-урок-прес-конференція.
Види творчих робіт:
-твір-казка;
-твір-інтерв'ю;
-твір-легенда;
-твір-літопис;
-твір-біографія;
-твір-поезія;
-твір-анкета;
-твір-наслідування стилю;
-твір-спогад;
-твір-лист літературному герою;
-твір-акровірш;
-твір зі слів на одну літеру;
-твір-запитання вчителю;
-твір-молитва;
-твір-реклама;
-твір-фанфік.
Найулюбленішим видом творів є твори-перевтілення на теми:
«Я - ангел»;
«Я - велосипед»;
«Я - подорожник»;
«Я – татова рука»;
«Я – зламана гілка вишніі»;
«Я - гривня»;
«Я - зима»;
«Я - правда».
Отже, умовами розвитку творчих здібностей є мотивація щодо досягнення успіху, нестандартний підхід, творче мислення, самостійне прийняття рішень, відпрацювання правил алгоритму. До шляхів формування творчих здібностей належать ескрес-опитування, бліц-опитування, літературні диктанти, кваліфіковане читання, робота в малих групах, рольові ігри, створення сенканів, стратегія кубування, різноманітні прийоми. Можна застосовувати такі діагностичні креативні методики: закінчити фразу, дати заголовок до тексту, описати форму, переказати текст, розказати історію. Одним з кращих методів розвитку творчих здібностей є виконання творчих завдань, цікавих вправ, написання творів-перевтілень. Важливу роль мають захист власних проектів та використання Інтернет-ресурсів.
Умови розвитку творчих здібностей за Бондаренко А. Ю. [5, с.4 ]
Шляхи формування творчої особистості за Бондаренко А. Ю. [5. с.4 ]
Ексрес-опитування |
Літературні диктанти |
Гра «Розтлумач поняття» |
Рольова гра «Прес-конференція» |
Бліц-опитування |
Робота в малих групах |
Створення сенканів |
Метод «Прес» |
Стратегія кубування |
Кваліфіковане читання |
Метод творчого читання |
Захист проектів |
2.2.Добірка творчих завдань до уроків літератури
у 5-6 класах
Жанри фольклору (Загадки, прислів'я, приказки)
Група А.
Ігрові завдання комбінованого характеру на виявлення жанрів усної
народної творчості, їх зіставлення.
Група Б
1.Продовжити прислів'я та приказки:
Укр. «Що посієш, те ...» ;
Латинське «Як ти вітаєш, так і тебе...»;
Російське «Чого собі не хочеш, того й іншим...» Укр. приказка «Рука руку...»;
2.Відгадати за малюнком прислів'я або приказку.
3.Перемішалися приказки та прислів'я. Запиши в лівий стовпчик прислів'я, в правий - приказки.
Із вогню та в полум'я.
Вибач іншим, та не вибачай собі.
Озирайся на минуле, коли хочеш знати майбутнє.
Поспішай повільно.
5.Прийом «Павутиння»
З'єднай частини прислів'їв
Що посієш а лінь марнує.
Зима спитає гуляй сміло.
Праця чоловіка годує що влітку зробив.
Зробив діло те й пожнеш.
Група В.
Усно або письмово зіставити прислів'я та приказки.
Праця - лінь
Щастя – печаль
Зима - літо
Дібрати до українських прислів'їв та приказок відповідні інших народів світу.
Українські:
Сім раз відміряй, один раз відріж –
Язик до Києва доведе –
Ситий голодного не розуміє ‒
Яблучко від яблуньки недалеко ‒
4. Склаcти невелику розповідь за будь-яким прислів'ям.
5. Скласти власну загадку за асоціаціями:
- «закодоване» поняття чи предмет (про що?);
- дібрати ознаку (який предмет?)можна використовувати тропи: епітети, порівняння, метафори, на що схожий;
- обрати форму (віршовану чи прозову).
Зразок.
Зразок
Біла, як сніг
Гарно малює
Білим по чорному,
Діток дивує.
КАЗКИ
Група А
Мандрівний сюжет - це...
Приклад. «Були собі...», «Жили собі...», «тридев'яте царство»...
5. Заповніть таблицю.
Чарівна річ |
Які народні прагнення втілює |
Килим-самоліт Чоботи-скороходи Шапка-невидимка |
Мрія людини – літати ... ... |
Група Б.
ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ.
Група А.
1. Прийом «Словесне малювання» пейзажу будь-якої пори року.
2. Асоціативне завдання.
Визнач колір кожної пори року і напиши пейзажну кольорову замальовку. (Епітет. Метафора. Порівняння. Уособлення.)
Група Б.
Завдання-доповнення.
З даними словосполученнями складіть речення, твір-мініатюру:
СТЕП, ОРЕЛ, ГАЙ, ВІТЕР, МОРЕ
(широкий, сизокрилий, зелений, буйний, синєє)
4. Завдання-зіставлення.
Згрупувати в окремі колонки приклади метафори і алегорії, пояснити причини вибору
СХОДИТЬ СОНЦЕ, МОЛОКО СВІТАННЯ, СЛЬОЗИ РОСИ, ЗЕМЛЯ ЗРОСТИЛА...
5. Поясни і знайди спільне і відмінне у віршах Пала Тичини та Костятини Малицької.
Заповни таблицю.
Спільне |
Відмінне |
|
|
Порівняйте героїв казки Василя Короліва-Старого «Хуха Моховинка»: Дідуся та Хуху.
ЛЕГЕНДА
Група А. Асоціативні завдання щодо зародження і розвитку літератури, щоб уявити, як росте і розвивається усе живе на землі (в малюнках, у відповідях)
Група Б. Вибіркове завдання
Доберіть дієслова, що за змістом підходять до визначення поняття легенда (мають із ним логічний зв'язок) і аргументуйте свій вибір прикладами з тексту (завдання може використовуватись у формі гри: дані дієслова на окремих картках на дошці). Пізнати, вигадати,засудити, розважати і з'ясувати, пояснити, заплутати, відокремити, помріяти, уявити.
Група В
1. Конкурс на кращого оповідача легенди.
2. Захист учнівських рефератів про легенди.
3. Завдання-доповнення
Доповнити легенду («Як виникли Карпати»)
4. Створити власний міф ( Наприклад, «Чому кішка живе коло людинии?»)
МІФ І КАЗКА. Завдання-зіставлення.
|
Міф(слово, переказ) |
Казка(казати) |
Ідея |
Пояснює і пізнає світ, його будову |
Розважає, морально виховує |
Спосіб творення |
Віршована чи розповідна форма про уявне |
Розповідна форма про вигадане і омріяне |
Час створення |
Найдавніший вид(античність) |
Значно пізніше |
Композиція |
Розповідь, фінал |
Зачин, основна частина, кінцівка |
БАЙКА
Проблемне завдання.
Прочитати байку і знайти алегоричний образ, пояснити його. (Хто замість кого? Що автор висміює, чого навчає? Що символізує образ?)
Завдання для зіставлення.
—Яку ваду людського характеру цей образ допомагає викрити?
— У чому різниця між образом Вовка у байці та у казці? Зробити висновок про роль алегорії у байці.
Завдання-доповнення.
1. Доповнити логічний ряд, пояснити принцип добору словосполучень і сфери їх вживання:
1) ніжка стола, звукова..., ; 2) зерна роси,...
думок.., ; 3) діти — квіти,... — гітара,... —
4) чайник свистить...................Дніпро широкий.......;
5) людина — орел....................
Дібрати із логічних рядів метафоричні образи, уособлення і пояснити свій вибір.
ПОРТРЕТ.
Михайло Коцюбинський «Федько-халамидник»
Завдання-парадокси.
Схарактеризувати внутрішній світ героя:
- Через поведінку (розбишакуватість, забіякуватість - вірність дружбі, чесність, сміливічть);
- Через ставлення інших до нього (батьків, друзів);
- Через портретну характеристику героя (зовнішність бешкетника - зацікавлення й небайдужість у очах)
ХУДОЖНЯ ДЕТАЛЬ. СИМВОЛ
Проблемне завдання.
Коли і як художня деталь стає символом? (За прикладами з літератури).
Т.П. Ткаченко пропонує наступні вправи для розвитку творчої уяви [18, с.9].
До поданих слів доберіть слова за асоціативними зв’язками:
-за кольором (земля – ніч, туга, заздрість);
-за смаком (солодке – яблуко, мрії, життя);
-за функцією (будувати – творити, фантазувати, народжувати).
Уявіть себе у гостях у Сонця, складіть діалог і запишіть його.
Перекажіть казку «навиворіт»: позитивні герої хай стануть негативними і навпаки.
Опишіть будинок, у якому живе Дощ.
Уявіть, що ви законсервували мороз, сніг, спеку, вітер, туман. Що ви з ними зробите?
Оживіть неживий предмет. Наприклад: будинок (двері-рот, вікна-очі, дах-шапка).
2.3. Практична реалізація ідеї в процесі конструювання сучасного
5 клас
Тема. Реальне й фантастичне в казці “Летючий корабель”. Повчальний зміст казки.
Мета: створити умови для опрацювання змісту казки “Летючий корабель”; спонукати робити висновки; сприяти розвитку творчої уяви; допомогти вдосконалити вміння виразно читати казки; мотивувати прагнення допомагати людям, які потребують цього.
Очікувані результати:
учні знатимуть: зміст поняття народна казка; зміст казки “Летючий корабель”, особливості її побудови й виразного читання.
учні вмітимуть: уявляти прочитане; переказувати казку; давати власну оцінку рисам та вчинкам героїв; ставити запитання до тексту; створювати словесні портрети казкових героїв; пояснити роль фантастичних елементів у казці; усно відрефлексувати власну діяльність на певному етапі уроку.
Тип уроку: урок формування і вдосконалення умінь і навичок.
Обладнання: виставка збірок народних казок, ілюстрації творів.
Методи, прийоми, види, форми роботи: читання в особах, словникова робота, гра “Пароль”, “незакінчене речення”, робота в парах, передбачення, словесне малювання, бесіда.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (обмін компліментами).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
Гра “Пароль”. Продовжте речення:
- Фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події – це… (казка).
- Казка має своєрідну побудову: вона складається із … (зачину, основної частини, кінцівки).
- За змістом казки поділяються на такі види: (про тварин, побутові та фантастичні).
- Казки, у яких розповідається про незвичайні події та вчинки героїв, неможливі у повсякденному житті, називають … (фантастичними).
- Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка “Летючий корабель”?
ІІ. Цілевизначення та планування.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання:
а) зачитування складених удома казок;
б) робота в парах: обговорення плану до казки “Летючий корабель”.
2. Рефлексія діяльності:
- Чи подобалось вам виконувати домашнє завдання?
- Які труднощі виникали і як ви їх долали?
- Хто, на вашу думку, з домашнім завданням справився найкраще?
- На ваших партах є кораблики, які ви виготовили вдома (малюнок або паперовий кораблик). Вони допоможуть нам сьогодні мандрувати разом із героями казки “Летючий корабель”.
3. Виразне читання казки в особах.
4. Обмін враженнями про прочитану казку (“мікрофон 1″).
5. Словникова робота.
Благословити – хрестити кого-небудь і проказувати при цьому молитву.
Пополуднувати – пообідати.
Падати ниць – обличчям вниз.
Хлоп – селянин, мужик (зневажливо).
Вороний кінь – про масть коня – чорний із синюватим полиском.
6. Опрацювання змісту казки.
- Чи справдилось ваше передбачення щодо виду казки?
- Які епізоди є фантастичними? Яку роль вони відіграють у творі?
- Кому з героїв оповідач симпатизує? Чому?
- Якими рисами характеру народ наділяє головного героя – дурня?
- Що саме привабило царівну в дурникові?
- Яким ви уявляєте героя казки (словесне малювання).
- Чи зміг би дурник виконати завдання, які ставив перед ним цар?
- Складіть список персонажів, які допомагають героєві казки (озвучення напрацювань).
- Яка ваша думка про товариство?
- Який наказ дав дідусь героєві?
- Пам’ятаючи слова дідуся, запишіть на борту свого корабля тих, кого ви візьмете із собою у мандрівку?(Учні працюють 3 хвилини, озвучують результати роботи).
- Чи легко вам було вибирати тих, з ким будете мандрувати?
- Чи керувались ви при виборі словами дідуся?
- А ось кораблик, який виготовила я (учитель демонструє свій корабель). На борту цього корабля написані ті, з ким я буду мандрувати (записані всі учні класу).
- Як ви гадаєте, коли наша мандрівка буде успішною? (Якщо ми будемо допомагати один одному).
- Сьогодні наша мандрівка тривала 45 хвилин, а життя – це довга подорож. Пам’ятайте слова дідуся: “По дорозі бери, кого б там не стрів”. Хто б не зустрівся на вашій дорозі, допоможіть йому, адже добро повертається сторицею.
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Рефлексія почуттів.
Незакінчене речення: “Після заняття я відчуваю…думаю…”
2. Рефлексія досягнення поставлених цілей.
- Яку ціль ставили перед собою? Чи досягнута вона?
- Чого ви навчилися як читачі?
3. Самооцінка діяльності на уроці. Заповнення карток самооцінювання.
Прізвище, ім’я учня. Критерії оцінювання. |
Самооцінка |
Працював найкраще (12-10) |
|
Працював добре (9-7) |
|
Працював посередньо (6-4) |
|
Майже не працював (3-1) |
|
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: підготувати переказ казки від імені героя.
Обов’язкове на вибір: а) заповнити таблицю в робочому зошиті “Хто допомагає”, “Як допомагає” головному персонажеві; б) скласти свій варіант продовження казки.
За бажанням: а) намалювати ілюстрації до казки; б) підготувати її інсценізацію.
Випереджувальне індивідуальне завдання: підготуватися до виразного читання за ролями уривків казки “Ох”.
5 клас
Тема. Морально-етичні проблеми в казці Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети
Мета: створити умови для знайомства учнів із творчістю дитячої письменниці, зі змістом повісті-казки; сприяти поглибленню знань і вмінь учнів характеризувати героїв та їхні вчинки, допомогти у визначенні морально-етичних проблем твору та формуванню умінь і навичок аналізувати вчинки інших та власні; сприяти для розвитку вмінь узагальнювати та вихованню позитивних рис характеру, прагненню робити добро.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
Тип уроку: комбінований
Випереджувальне завдання: ознайомитися зі змістом казки-повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»; відобразити образ Першого Недорадника в малюнку.
Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації, роздатковий матеріал, текст повісті-казки, мультимедійні засоби навчання
Оформлення дошки: епіграф, дитячі малюнки.
Методичний коментар: гра «Лови помилку», цифровий диктант (індивідуальна робота),вікторина «Хто це сказав?», рубрика «Детективна історія», складання «Асоціативного куща», робота в групах (характеристика героїв), бесіда, слово вчителя, робота з текстом, заповнення таблиці «Герої з добрими та злими рисами характеру», «Незакінчене речення»
Хід уроку
І. Організаційно-мотиваційний етап.
1. Емоційне налаштування.
"До успіху"
- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі( можна оформити як девіз уроку):
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань.
3. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні до нас на урок завітав той, хто знає про країну Недоладію все, адже саме він її створив. Здогадалися хто це? Так, це Недочеревик. Незабаром він всіх нас перенесе до своєї казкової країни, але щоб туди потрапити, ми повинні виконати його завдання.
Гра «Лови помилку». Прочитайте цитати з повісті-казки, знайдіть та виправте помилки.
«…Знаєш, що це за країна? Звичайно, не знаєш! – поспіхом сам собі відповів Недоладько. Тут живуть усі доведені до ладу справи!» (не доведені).
«…А ти знаєш, чому я боюся свого Першого Недорадника? Бо він зазіхає на мою корону! – плаксиво сказав Недороль Десятий. – Мене рятує тільки те, що у нього немає рук» (голови).
«…- Цікаво, чи всі бажання тут виконуються? – голосно промовила Аля. Їй дуже захотілося сметани» (морозива)
«… Інструкція № 12. Як перенестися до країни Недоладії. Рівно о 16 годині, коли хвилинна стрілка затулить годинну, стати перед годинником…» (12 годині)
Цифровий диктант. (Учитель диктує твердження за змістом твору. Учні позначают «0» — якщо твердження неправильне, «1» — якщо твердження правильне.)
1. Аля подарувала бабусі чудового рушника. (0)
2. Недочеревик чекав на неї в її власній кімнаті. (1)
3. Аля опинилась на березі озера в якійсь дивній країні. (1)
4. Недоладько був дуже красивим хлопцем. (0)
5. Будинки в Недограді були рівні та ошатні. (0)
6. Недороль злякався Алі під час першої зустрічі. (1)
7. Недорадник носив шолом замість голови. (1)
8. Аля потрапила до будинку Недочеревика через вікно. (0)
9. Із в'язниці Алі допоміг втекти охоронець. (1)
10. Годинника на центральній башті не вдалося відремонтувати. (0)
11. Недоладько відправився додому разом з Алею. (0)
12. Аля звільнила Недоладію від Першого недорадника. (1)
Вікторина «Хто це сказав?» Установіть відповідність між героєм та його словами:
А Недочеревик звідси, розказати про це і мені!» Б Недоладько В Недороль Десятий кінця соту справу. Д Недорадник Г Аля |
1 «Але обіцяй, якщо взнаєш дорогу 2 «Сьогодні ця дівчинка не довела до скільки потрібно...» 3 «Завтра тобі відрубають голову!» 4 «Дорогу звідси знає тільки Недочеревик!» 5 «Не можу дивитися на дітей у в'язниці!» 6 «Ну були б тут хоча б ось такі маню-сенькі дверцята» |
Рубрика «Детективна історія».
Аля заблукала. Допоможіть їй визначитись, де вона знаходиться:
1. «Навкруги багато колон, висока стеля, горять свічки, а в ніші стоять лицарські лати. Де я?» (Тронна зала палацу Недороля)
2. «Тут багато мотлоху, велика книга на столі і не вистачає освітлення, бо нема вікон. Де я?» (Будинок Недочеревика)
3. «Бачу альбом з недорисованим чоловічком і гумку. Все здається таким знайомим. Де ж це я?»
(У себе в кімнаті)
4. «Я змерзла і не можу вийти звідси, бо мене охоряють. Чую, як хтось працює сокирою. Куди я потрапила?» (В'язниця)
5. «Бачу багато усіляких механізмів, але не вистачає головної деталі, яку хтось поцупив три дні тому. Де я?» (Башта з годинником)
Взаємомоперевірка .
4. Постановка проблеми .
«Чи треба доводити розпочаті справи до кінця?»
Оголошення теми, визначення учнями мети уроку.
5. Цілепокладання.
Я повинен (-на):
ІІ.Операційно-пізнавальний етап.
Когнітивний.
1. Робота над змістом повісті-казки. Бесіда
Отже, які проблеми порушуються в повісті-казці?
2. Складання асоціативного куща «Морально-етичні проблеми в повісті-казці» (учні по черзі називають та коментують проблеми)
3. Робота в групах. Характеристика персонажів твору
3.1. Характеристика образу Алі
Аля до того, як потрапила в країну Недоладію |
Аля після повернення додому з країни Недоладії |
груба |
ввічлива |
ніколи не закінчує розпочату справу до кінця |
товариська |
запальна по відношенню до рідних |
не залишає справи на потім |
нечепура |
врівноважена |
|
здатна на співчуття |
|
турботлива |
3.2. Характеристика образу Недоладька
(Учні самостійно підбирають цитатний матеріал за планом )
-Характер;
- опис зовнішності;
- ставлення до Алі;
- яким стає в кінці твору;
- ставлення до Недоладії.
3.3. Характеристика образів Недороля Х та Першого Недорадника
(за варіантами)
Недороль Х |
Перший Недорадник |
Операційний (відпрацювання основних способів діяльності)
1. Самостійна робота над заповненням таблиці «Герої з позитивними й негативними рисами характеру»
(У цей час звучить музична композиція )
Герої з позитивними рисами характеру Герої з негативними рисами характеру
- Недоладько - Перший Недорадник
- Аля
- Недоладці
- Недочеревик
- Недороль Х
- Недопопелюшка
ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Прийшов час прощатися з героями казки й повертатися з цікавої подорожі додому.
– Що б ви взяли на згадку про цю мандрівку?
– Чи було цікаво читати повість і чому?
– У який момент за долю героїні ви переживали особливо?
– Які сторінки повісті хотіли б перечитати ще раз?
– Чи запропонували б ви прочитати цю казку своїм батькам?
Ми з вами крок за кроком переходимо до завершення нашого уроку. Але не варто забувати про прохання Алі. Як же повернутися дівчинці додому?» (відповіді учнів)
«Незакінчене речення»
– На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було… .
– Інформація, отримана на уроці, дозволяє зробити висновок… .
– Сьогодні я дізнався…; навчився…; зрозумів…; змінив погляд на…; мені сподобалось... .
– На уроці мені було… .
– Удома я розповім батькам (сестрі, брату) про... .
Оцінювання
Наша мандрівка в казкову країну скінчилась,
всі ви, я бачу, дуже сьогодні втомились,
тож роздаю вам очікувану нагороду –
гарні оцінки за плідну й сумлінну роботу.
Домашнє завдання
Тема. Складання оповідання за прислів’ям (письмово). 5 клас
Мета: створити сприятливі умови для навчальної діяльності учнів. Сприяти глибокому розумінню узагальненого змісту прислів’їв, стимулювати розвиток творчої уяви, образного мислення, розширення кругозору, усного та писемного мовлення; виховувати любов до художнього слова, сприяти отриманню естетичної насолоди, заохочувати використовувати прислів’я у власному мовленні, на ситуацію власного життя.
Очікувані результати: учні зможуть пояснити прислів’я, застосовувати їх у власному мовленні, створювати власні висловлювання за змістом прислів’їв, аналізувати чуже висловлювання.
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Випереджувальне завдання: описати ситуацію, коли хтось потребував допомоги (з власного досвіду).
Обладнання: пам’ятка до написання твору за прислів’ям, тексти для читання, збірка прислів’їв, ілюстративний матеріал.
Методи, прийоми і форми роботи: евристична бесіда, інтерактивна вправа «Обмін побажаннями», частковий аналіз тексту, спостереження над мовою, аналіз чужих висловлювань.
Хід уроку
І. Організаційно-мотиваційний етап.
Немає
Мудріших ніж народ, учителів:
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Так пише видатний український письменник М. Рильський. Прислів’я та приказки – це ті самі перлини, сконцентрована народна мудрість, яка пройшла випробування віками. Мова збагачена прислів’ями та приказками, стає багатшою, виразнішою, сприяє кращому розумінню.
Доречно вжите прислів’я, приказка можуть замінити велике висловлювання, точніше виразити думку, змінити хід розмови, налагодити стосунки. Невдало вжите прислів’я, навпаки, здатне все зіпсувати. Отже, необхідно розуміти, що означає прихований зміст.
Розказати напам’ять вивчені дома прислів’я та приказки.
Учні записують тему і колективно визначають цілі уроку:
ІІ. Операційно-пізнавальний етап.
Когнітивний
Завдання:
Текст-зразок №1
Не все те золото, що блищить
На початку навчального року до нас у клас прийшла новенька дівчинка із сусідньої школи. Вона була симпатичною, дуже гарно вдягненою. Усі захотіли з нею товаришувати, сидіти за однією партою. Світланка добре вчилася, їй легко давалася математика, вона вміла писати гарні твори. Усі вчителі її хвалили за успіхи в навчанні. Але коли однокласники підходили до неї, щоб щось спитати, попросити допомоги, вона іронічно посміхалася й говорила : «Як можна це не розуміти?» Або : «Треба було слухати на уроці, і. взагалі, у мене немає часу для вас!» Незабаром усі зрозуміли, що не варто до такої подруги звертатися. Недаремно ж кажуть у народі, що не все те золото, що блищить.
(учениця, Ірина П.)
Текст-зразок №2
Хочеш бути щасливим, не будь лінивим
Загадала бабуся, щоб Дениско перебрав дві склянки гречаної крупи на кашу: там же і насіння бур’яну трапляється, і колінця від стебел, і навіть манюні грудочки землі. А від усього того може бути каша смачна?
Сів Дениско за стіл, чисті крупинки відгортає по ліву руку, а весь непотріб – по праву. Тільки робота не і вимагає великого терпіння й уваги, а на Дениска швидко ліньки напали, от він і перебрав крупу абияк.
Бабуня ж була певна, що Дениско попрацював на совість, і всипала крупу в окріп.
Зварилася каша. Сіли всі вечеряти. Коли це Дениско як не підскочить:
‒ Ой, що це ви мені підсунули!? – виплюнув на край тарілки крем’яшка.
Всі повернули до нього голови, а бабуня відклала набік ложку із докором сказала:
‒ Це дякуй тому хлопчикові, що крупу перебирав. Усе йому,бач, ліньки.
‒ Е, лінивому й ниткиу перервати важко,- підтакнув тато.
‒ Щира правда, ‒ докинув і своє слово дідусь. – Лінивий сидячи спить, лежачи робить.
‒ Ледачому завше ніколи, - посміхнулася мама. – Вранці росяно, в обід душно, а ввечері комарі кусають.
‒ Знаю, знаю, - винувато закліпав очима Дениско.
Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.
Бесіда:
Ознайомтесь з алгоритмом написання твору за прислів’ям:
Операційний
Рольова гра. Уявіть, що ви редактор видавництва, яке готує до друку альманах «Сучасне життя приповідок», де буде зібрано невеличкі оповідання повчального характеру про сучасне життя, у яких використовувала б прислів’я і приказки. Молодий автор приніс вам своє оповідання. Прочитайте чи прослухайте його. Висловіть своє враження від тексту за таким планом:
1.Чи розкрито тему твору?
2.Чи цікавий, змістовний матеріал дібрано?
3.Чи розкрито суть прислів’їв, приказок?
4.Чи логічно, послідовно викладено матеріал?
5.Чи наявні композиційні елементи розповіді?
6.Чи висловив автор власне ставлення до описаного життєвого випадку?
7.Яке мовне оформлення твору?
8.Що потрібно вдосконалити, які помилки виправити, щоб оповідання було опубліковано в альманасі?
ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.
-Рефлексія
Чи задоволені ви результатом своєї роботи?
Як вам працювалося? Що допомогло виконати завдання, а що заважало?
-Самооцінювання.
-Оцінювання вчителем. Аргументація оцінок.
-Домашнє завдання.
Доопрацювати твори, написані в класі. Переписати їх на окремі аркуші. За бажанням можна намалювати ілюстрації до свого оповідання, які теж увійдуть до альманаху
5 клас
Тема: Загадки, казки, прислів’я та приказки
Мета: Створити атмосферу для закріплення знань, умінь,навичок учнів про українські народні казки, загадки, прислів’я, приказки. Стимулювати діалогічне та монологічне мовлення, пам’ять, творчість учнів. Спонукати умінь узагальнювати, фантазії, уяви,уваги,інтуїції. Сприяти поважне ставлення до усної народної творчості як джерела літератури.
Тип уроку: урок перевірки та закріплення знань.
Форма: урок-КВК
Очікувані результати:
Учні зможуть:
Обладнання: картки з прислів’ями ( розрізані), кросворди для кожної команди, чарівна скринька, ватмани, фломастери, кольорова крейда, малюнки дітей,нитка, шапка, перо, ложка, книга, хліб.
Методичний коментар: на уроці використано дидактично ігрову модель для розвитку творчих здібностей КВК,прийом «Бліц-інценуванння», метод робота в групах, яка допомагає набути навички, які людині необхідні для спілкування; використана форма кросворд, для умінь обробляти інформацію.
ХІД УРОКУ
І. Організаційно-мотиваційний етап.
Епіграф: Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь!
А свого не цурайтесь. Т. Шевченко
Учитель: «Відчиняє двері казка з добрими очима», - сказав колись поет. І ми сьогодні, діти, також, увійдемо до казкового світу нашого народу. На уроці навчимось виокремлювати значення прислів’я та приказки, аналізувати прислів’я за малюнками, застосовувати вміння з укроку малювання. Для того, щоб здійснити нашу подорож, ви поділитесь на дві команди. Капітани команд, представте себе та свою команду.
Відбувається інсценізація української народної казки або уривка з казки. Оцінюється артистичність, оригінальність оформлення (костюми, декорації, шумові та зорові ефекти). ( 5 балів)
ІІ. Операційно-пізнавальний етап.
Команди отримують конверти з розрізаними прислів’ями. Треба скласти прислів’я правильно, наклеївши їх на папір ( 3 бали)
За допомогою жестів та міміки покажіть прислів’я так, щоб команда суперників змогла відгадати його. ( 4 бали).
Учні першої команди загадують завчасно підготовлені загадки, учасникам другої команди. Потім навпаки. Підготовлених загадок має бути п`ять. (5 балів).
Треба заповнити всі клітинки, прочитати слово з ваштрихованому стовпчику й скласти невелику розповідь про героя, зашифроване ім`я якого міститься в кросворді. Перемагає команда, яка першою впоралася із завданням. ( 3 бали).
Кросворд № 1
Заповніть усі клітинки, прочитайте слово в заштрихованому стовпчику й складіть невеличку розповідь про героя легенди чи казки, заштриховане ім’я якого міститься в кросворді.
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||
|
3 |
|
|
|
||||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
||||
6 |
|
|
|
|
|
|
||||||
Кросворд № 2
Заповніть усі клітинки, почитати слово в заштрихованому стовпчику й скласти невеличку розповідь про героя легенди чи казки, заштриховане ім’я якого містилося в кросворді.
|
1 |
|
|
|
||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
||||
|
3 |
|
|
|
||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
||
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
||
У «казковому» ящику сховано чотири предмети. Ватажки-суперники по черзі дістають предмети і називають прислів’я або приказку. (Перо, хліб, камінь,шапка,ложка, книга,гроші,нитка). ( 3 бали)
Команди-суперниці показують одна одній малюнки з прислів’ями та приказками намальовані вдома. Оцінюється майстерність зашифрованості прислів’я чи приказки. Конкурс спрямований на творчі здібності з образотворчого мистецтва. ( 4 бали)
За хвилину учасники мають намалювати будь-яку ілюстрацію до казки « Про правду і кривду». Це конкурс на дотепність. Оцінюється оригінальність, стиль. ( 3 бали )
ІІІ. Рефлекційно-оцінювальний етап.
Сходинки успіху
Намалюйте у зошитах сходинки по кількості завдань нашого уроку. Зафарбуйте червоним кольором ті сходинки, завдання яких ви виконали із задоволенням.
Висновки
Поняття творчість є категорією цілого ряду наук: філософії, психології, педагогіки та ін. Психолого-педагогічний аналіз сучасного стану досліджень з проблеми розвитку творчих здібностей учнів підводить до висновку, що творчість ‒ процес людської діяльності, зі створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей. Лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності.Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес. Мотивами творчості може бути й прагнення людини до гармонійних стосунків з оточуючим її навколишнім світом та встановлення гармонії між його об'єктами. Для педагогічних цілей важливим є не стільки створення дитиною "дещо нового, нешаблонного", а сам процес творчості, в ході якого здійснюється процес розвитку суб'єкта цієї діяльності, тобто дитини. Розвиток творчих здібностей школяра – важлива складова сучасного педагогічного процесу, що вимагає від кожного впевнених знань і вміння зробити вибір. А це вже творчість, яка і є природним обдаруванням.
Кожен педагог повинен працювати над тим, щоб навчально-виховний процес став орієнтованим на перетворення обдарованого учня в основного суб’єкта освітнього процесу
Навчити дітей мислити творчо – означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Потрібно сприяти вихованню у школярів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Мета діяльності вчителя української літератури – створити умови для інтелектуального, духовного, творчого розвитку дітей; схвалювати будь-який результат творчої діяльності учня та всіляко заохочувати.
Умовами розвитку творчих здібностей є мотивація щодо досягнення успіху, нестандартний підхід, творче мислення, самостійне прийняття рішень, відпрацювання правил алгоритму. До шляхів формування творчих здібностей належать ескрес-опитування, бліц-опитування, літературні диктанти, кваліфіковане читання, робота в малих групах, рольові ігри, створення сенканів, стратегія кубування, різноманітні прийоми. Можна застосовувати такі діагностичні креативні методики: закінчити фразу, дати заголовок до тексту, описати форму, переказати текст, розказати історію. Одним з кращих методів розвитку творчих здібностей є виконання творчих завдань, цікавих вправ, написання творів-перевтілень. Важливу роль мають захист власних проектів та використання Інтернет-ресурсів.
Найкращою системою роботи з учнями є та, в якій виявляється і має розвиток кожна творчо обдарована дитина. Система має бути спрямованою перш за все на те, щоб пізнати талант кожного і розвинути його.
Список використаних джерел
1. Аксельруд В.В. "Мозговой штурм" в системе прийомов, активизирующих познавательную деятельность школьников в процессе обучения // Методичні знахідки ( Зб.ст./ Під. ред. А.А. Давидьона. ─ Чернігів : ОІУВ, 1992.─ Вип. 2.─ С. 25-29.
2. Амосов Н.М. Алгоритмы разума.─ К.: Наукова думка, 1979. ─ 221с.
3. Амосов Н.М. Искусственный разум ─ К.: Наукова думка, 1969. ─ 154с.
4. Білоус П. Психологія літературної творчості: Книга для вчителів та учнів. – Житомир, 2004. – 96 с.
5. Бондаренко А. Ю. Розвиток творчого потенціалу школярів через науково-дослідну роботу // Педагогічна майстерня. – 2015. ─ №1. – С.4-10.
6. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся на уроках физики. М.: Изд-во " Прометей" МПГУ им. Ленина, 1991, 134 с.
7. Грузенберг С.О. Психология творчества. ─ Минск, 1923. ─ 246 с.
8. Давиденко А.А. Науково-дослідницька діяльність учнів ─ членів Малої академії наук України: Посібник для вчителів та учнів. ─ Чернігів, РВВ ЧОІППО, 2001. ─ 38с.
9. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України. ─ № 1-2. 20 січня 2004. ─ С. 1-13.
10. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. ─ СПб.: Издательство "Питер", 2000. ─ 368 с.
11. Креч Д., Крачфилд Р., Ливсон Н. Факторы, определяющие решение задач. ─ В кн.: Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Петухова. ─ М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. ─ С. 289.
12. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. ─ М.: Педагогика, 1981. ─ 186с.
13. Лук А.Н. Психология творчества. ─ М.: Наука, 1978. ─ 128 с.
14. Пономарев Я.А. Психология творчества. - М.: Наука, 1976. ─ 303 с.
15. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. ─ 1990. ─ №1. ─ С. 164-168.
16. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. ─ М.: Педагогика, 1973. ─ 424 с.
17. Спиркин А.Г. О творческой силе человеческого разума. ─ М.: Мысль, 1979. ─ 389 с.
18.Ткаченко Т.П. Розвиток творчих здібностей учнів – від до теорії до практики. // Вивчаємо українську мову та літературу. №2015. ─ №4-5. – С.8-13.
19. Философский словарь / Под ред. М.М. Розентшш. ─ Изд. 3-е. ─ N4.: Политиздат, 1972. ─ 496 с.
20. Фрейд 3. Психология бессознательного: Сб. произведений. ─ М.: Просвещение, 1990. ─ 448 с.
20. Энгельмейер П.К. Теория творчества. ─ СПб., 1910. ─ 208 с.
21. Яненко І.В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Вивчаємо українську мову і літературу. – 2007. ─ №4. – С. 13-17.
22. Ященко В.В. Загальна психологія: Підручник. ‒ К.: Академія. ‒ 1996. ‒ 416с.
1