Доповідь на педраду "Підсумки роботи вчителів-словесників"

Про роботу вчителів-словесників щодо виховання в учнів інтересу до читання

Сучасна школа спрямована на виховання учня як особистості, яка має власну думку, здатна творити себе і своє життя. Саме тому одним із пріоритетних завдань вчителя-словесника є забезпечення духовного розвитку і саморозвитку особистості за допомогою художньої літератури.

 Тема виховання в учнів інтересу до читання є дуже актуальною в наш час, оскільки в умовах розвитку інформаційних технологій помітним є згасання інтересу до художнього слова, що негативно позначається на формуванні світогляду сучасної особистості.

Дуже важливо говорити сьогодні не тільки про формування вмінь читати, але й осмислювати прочитане. Учитель повинен допомогти учням не тільки навчитися читати, а й сприймати прочитане, аналізувати та критично оцінювати, висловлювати власну думку, формулювати гіпотези та висновки, використовувати прочитане в життєвих ситуаціях, вміти створювати власні твори, есе.

Великий німецький письменник, Й.В. Гете говорив, що він усе своє життя вчився читати, але так і не опанував це мистецтво повністю. Що він мав на увазі? Звичайно, мова йде про розуміння прочитаного, у нашому випадку – художнього тексту.

Виникає запитання: що ж допомагає людині повноцінно естетично взаємодіяти з твором? Літературознавці по-різному підходять до розв'язання цієї проблеми, проте традиційно всі сходяться на тому, що повноцінне сприйняття художньої літератури вимагає від читача значних інтелектуальних зусиль.

Для того, щоб зацікавити учнів художнім твором вчителі на уроках словесності використовують різноманітні методи, прийоми і засоби навчання, які зумовлюються  змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, який вивчають учні, їхніми пізнавальними інтересами і можливостями, рівнем інтелектуального розвитку. Включення учнів в інтенсивну розумову і творчу діяльність – необхідна умова повноцінного уроку літератури.

Вчителі-філологи на своїх уроках використовують як традиційні, так і нетрадиційні методи та прийоми.

Серед традиційних методів можна виділити наступні:

• словесні (метод лекції, розповідь, пояснення, бесіда);
• наочні (перегляд фрагментів фільму, демонстрація картин, таблиць);
• коментоване читання;
• практичні (твори, конспекти, складання таблиць, схем).

Разом із традиційними методами також використовуються:

•                   метод емпатії (Основне завдання – зробити твір близьким для учнів, таким, що спонукає до роздумів, почуттєвих реакцій (радість, біль, жаль, сум, гнів, обурення). Текст повинен сприйматися не тільки розумом, а й серцем, він має схвилювати дитину, знайти відгук у її душі – тільки тоді вона навчиться співпереживати і співчувати);
•                   літературні диктанти (Проводяться у швидкому темпі, найчастіше для перевірки прочитання тексту. Учні дають чітку письмову відповідь на поставлені запитання);
•                   метод дослідження (Як правило, застосовується на уроках у старших класах. Учні отримують завдання, яке вони виконують самостійно, вчитель лише спрямовує їхню дослідницьку діяльність у потрібному напрямку);
•                   порушена послідовність (На окремих смужках паперу розміщуються фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому  аркуші, вони втрачають логічний зв'язок. Учням потрібно відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору);

Щоб  підготувати читача, який сприймає художній твір не як просте повідомлення про події та героїв, а й ураховує закони мистецтва, глибше осмислити твір як явище певного етапу розвитку культури, щоб урок був цікавим та легким для сприйняття, вчителі-словесники використовують на уроках такі прийоми та вправи:

 «літературний турнір» – учень викликає до себе іншого учня, називаючи  ім'я, ставить запитання за літературним твором;

 «вільне письмо» («письмо для себе», «есе») – протягом 5 хвилин записати власні думки без зупинки стосовно запропонованої теми;

 «злови помилку» – знайти помилки, допущені у тексті;

 «інтелектуальна розминка» – налаштувати дітей на роботу,  використовуючи запитання для розміркування;

 «порушена послідовність» – перевірка знання учнями художнього тексту – розкласти фрагменти тексту в авторському варіанті;

 «складання сенкану» – висловлення особистого ставлення до поняття, постаті, образу;

 «створи тест» – учні повинні самостійно створити систему тестів, які б охоплювали матеріал усієї теми. Наявність варіантів відповідей обов’язкова.

Сучасні умови та дистанційне навчання внесли вагомі корективи в освітній процес.  Учитель змушений шукати нові методи та форми роботи  і стати сьогодні  своєрідним поводирем в інформаційному  просторі. І лише той наставник, який стане справжнім тьютором, фасилітатором для своїх учнів, може дійсно досягти високої мети в мистецтві викладання.

Динамічність, інтерактивність, новизна та зручність сервісів LearningApps,  Google Форми, Padlet, сервіс Canva, ментальні картки,  робота в соціальних мережах, конструктори вікторин та тестів, QR-код, хмари слів   стали тими “ключиками”, які відкривають для учнів світ художньої книги під час дистанційного навчання та активно використовуються на уроках словесності.

Розглянемо більш детальніше сучасні інтерактивні сервіси.

• Хмара слів.

Кольорова хмара зі слів приковує погляд до об'єкта і змушує зосередиться на матеріалі.  Хмара містить в собі як візуальну інформацію (наприклад, форма хмари), так і смислове навантаження – сам текст.

• QR-код

Особливості використання на уроці: 

• можна використовувати QR-коди з посиланнями, які вказують на мультимедійні джерела  й ресурси, що допомагають вирішити те чи інше завдання;
• роздрукувавши коди з необхідною інформацією, можна вклеїти безпосередньо в зошит чи записник школярів;
• на уроці, роздавши контрольно-тестовий матеріал, виконаний у вигляді карток з різними варіантами завдань;
• при проведенні різних естафет, ігор, заходів, коли на одному з етапів  уроку чи позакласного заходу завдання буде запропоновано у вигляді QR- коду, прочитавши який,  можна буде виконати завдання.

• Сервіс LearningApps.org

За допомогою онлайн сервісу можна створити кросворди, пазли, тестові завдання, вікторини, дидактичні ігри, адаптувати відеофайли для використання в навчальному процесі.

• Дошка Padlet

Варіант швидкого створення інтерактивного меню, своєрідна віртуальна «стіна», яку можна доповнювати, оперативно вносити певні корективи. Кожен з учнів, який отримав доступ до інтерактивної «стіни», може написати короткі повідомлення.

• Ментальні картки

Ідеально підходять для використання на уроках, можуть бути застосовані у будь-яких видах завдань, залучають учнів різного віку до активного творчого мислення, організації й вирішення проблем. Гнучкість цих карт дозволяє розглядати будь-яку тему або навчальне питання.

• Сервіс Canva - це унікальний інструмент для візуалізації інформації, за допомогою якого легко створити робочі аркуші, сторітеллінг, соціальну сторінку героя або письменника, спільні презентації.

• Конструктори тестів та вікторин

1. Проєктна діяльність учнів
2. Можливість виконання тестів у команді
3. Можливість домашнього завдання
4. Режим підказки
5. Додаткова інформація

• Робота у соціальних мережах

• Створення сторінки письменника
• Створення сторінки літературного героя
• Створення тематичних груп

     Учитель, який бере на озброєння сучасні форми роботи, який не стоїть на місці і постійно розвивається, зуміє згуртувати поряд із собою школярів, яким не байдуже рідне слово. За таких умов, процес вивчення художнього твору перетвориться з рутинного заняття на цілісний творчий процес, де і учні, і вчитель є рівноправними учасниками, які отримують задоволення від спільної справи.

Поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування
читацької компетентності школярів сприяє кращому засвоєнню навчального
матеріалу, формує свідоме ставлення до нього, допомагає поглибленому
сприйняттю художнього твору, розвиває в учнів навички критичного мислення,спілкування, творчого пошуку.