Доповідь на тему: "Екологічне виховання"

Доповідь на тему: «Екологічне виховання»

Сьогодні головним завданням освіти в Україні є створення умов для формування і розвитку високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією,  готової до вибору свого місця в житті, здатної продуктивно розв’язувати проблеми сьогодення.

Пріоритетним у вихованні є всебічний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміє традиції свого народу.

Проблема виховання людини, здатної гармонійно взаємодіяти з природним середовищем, яке її оточує, в умовах сьогодення розглядається як одна з найбільш пріоритетних. Важко уявити людину майбутнього, яка не володіє екологічними знаннями і в якої не сформована екологічна культура. Останнім часом термін «екологічна культура» зустрічається досить часто у масовому друці, в радіо - та телепередачах, але використовується без роз’яснень.

Вивчаючи Концепцію екологічної освіти України, яка затверджена Міністерством освіти і науки України 20 грудня 2001 році, стає зрозумілим, що шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту. 

Основи екологічної освіти було закладено у 1968 році на Міжнародній конференції ЮНЕСКО у Парижі, пізніше у 1970 році вони були підтверджені на Міжнародній нараді у Неваді (США). А у 1972 році конференція ООН у Стокгольмі задекларувала зв'язок між освітою і станом природи. В результаті цього у 1975 році з'явилась Міжнародна програма екологічної освіти. Отже, екологічна освіта – це цілеспрямовано організований, планово і систематично здійснюваний процес засвоєння екологічних знань, умінь і навичок.

Але набуття екологічних знань особистістю, ще не є показником екологічно вихованої людини. Екологічне виховання покликане формувати активну природоохоронну позицію. Одним із завдань екологічного виховання можна вважати перетворення природоохоронних звичок у безпечну для навколишнього середовища поведінку населення, перетворення суспільних моральних вимог у галузі охорони навколишнього середовища в особисті моральні принципи кожної людини.

Екологічна освіта і виховання орієнтуються на активну взаємодію людини з природою, побудовану на науковій основі, на сприйманні людини як частини природи. Екологічні знання, доповнені ціннісними орієнтаціями, є основою екологічної культури та екологічного мислення. Отже, цілеспрямований розвиток системи екологічної освіти  і  виховання сприяє формуванню та розвитку екологічної культури.

Своїми цілями екологічна культура спрямована на створення бажаного устрою чи ладу в природі і на виховання високих гуманістичних життєвих цінностей та орієнтирів у людському житті.

Мій стаж роботи на посаді  класного керівника – 6 роки, в даний час працюю  класним керівником 6-го  класу.  Як вчитель географії пріоритетним напрямком у своїй роботі я обрала саме екологічне виховання. На самому початку роботи з дітьми я провела декілька опитувань, тестувань своїх вихованців. На основі отриманих результатів я прийшла до висновку, що майже 90% протестованих займають активну життєву позицію, не байдужі до екологічних проблем в Україні та рідному місті,  бажають говорити про це і чути більше інформації з цієї теми.

Приступаючи до роботи по екологічному вихованню учнів, я поставила перед собою завдання – створити умови для формування в моїх учнів основ екологічної культури, правильного ставлення до природи, до себе та до інших людей як частини природи, до речей та матеріалів природного походження. В своїй роботи спираюся на річний план роботи школи – розділ «Виховна робота школи», в якому зазначені основні напрямки роботи з екологічного виховання учнів.

Екологічне  виховання в  моєму класі  здійснюється засобом цілеспрямованого впливу на організацію навчально-виховного процесу за напрямками, які зазначені у розділі «Виховна робота школи» у річному плані роботи школи .

Екологічна освіта і виховання здійснюються насамперед у процесі вивчення предметів природознавчого циклу — природознавства, біології, географії, хімії. Екологічні знання учнів розширюються й поглиблюються, наприклад, під час вивчення теми «Географічна оболонка». Метою її є вивчення та опис природних комплексів, відмінність яких зумовлена рельєфом; виявлення учнями самостійно безпосередньо у природі взаємозв'язків компонентів природно-територіального комплексу. Учні поблизу школи проводять вивчення та опис природних комплексів, схилу, заплави та самої річки. Вони виявляють взаємозв'язки різних природних компонентів у знайомому природно-географічному середовищі (між рельєфом, гірськими породами, рівнем зволоження і нагрівання, грунтами і рослинністю). Під час екскурсії учитель на прикладі конкретного місцевого природно-географічного середовища формує поняття «природно-територіальний комплекс» (ПТК), розкриває наукові основи його раціонального використання, пізнання та вивчення сезонної ритміки й розвитку природи.

Під час вивчення курсу «Зелений пакет», були розробленні уроки на тему «Біорізноманіття», «Електроенергетика», де спостерігається взаємодія природи і людини, наслідки їхньої взаємодії.(Додаток 1)

Розповідаючи про ґрунти, їх використання, застосування добрив для підвищення родючості в процесі вивчення теми «Вплив господарської діяльності людини на родючість ґрунтів»,  роблю акцент на правильному їх використанні і збереженні. На основі отриманих знань і власного досвіду учні доходять до висновку, що надмірне внесення добрив, недотримання агротехнічних вимог до їх внесення руйнує життя тварин і мікроорганізмів, які мешкають у ґрунті і виконують певну екологічну функцію. Неправильне збереження добрив (під відкритим небом), призводить до забруднення водойм, унаслідок їх вимивання під час дощів або поливу, що спричиняє отруєння водних організмів і викликає заболочення водойм. Особливу увагу приділяю значенню діяльності людини, наприклад, шкідливий вплив на ґрунти пилу, диму, сажі, стічних вод що виділяються промисловими підприємствами.

А на виховних годинах пропоную дітям ситуаційні завдання, наприклад:

Завдання 1. На лісовій галявині грибники розвели багаття. Вони обідають, відпочивають. Їхні діти ламають гілки березок, щоб захищатися від комарів. Відпочили й пішли далі, не зовсім загасивши багаття. Експертні очікування на 4 години, рік, 10 років.

Завдання 2. Мешканці міста, збираючи чорниці, сіли відпочити. Консервні банки, поліетиленові пакети, скляні пляшки вони залишили після себе. Доведіть ваші експертні очікування на 1 рік, 10, 100 років.

Завдання  3. На берег річки заїхала вантажівка, звалила виробниче сміття: якийсь порошок, металеві банки з-під фарби, будівельні відходи. Ваше експертне передбачення через рік, 10, 100 років. Після розв’язання завдань учням пропоную прийняти експертне рішення.

Велике значення мають екскурсії. Без проведення екскурсій екологічна освіта не буде повноцінною, знання залишатимуться пасивними. Метою цих екскурсій є: навчити учнів визначати екологічний стан окремих компонентів природи й довкілля, проводити прості екологічні спостереження, моніторинги; навчити переносити набуті знання в реальні життєві умови. Зміст і маршрут екологічних екскурсій може бути різноманітним, у залежності від місцевості, об’єктів, часів року. Тематика екскурсій:

1. Визначення дерев і кущів у безлистому стані;
2. Збирання природного матеріалу;
3. Знайомство з природою;
4. Зміни в неживій природі та їх вплив на живу природу;
5. Вивчення зимової орнітофауни;
6. Практичне значення птахів;
7. Осінні зміни в природі. Листопад. Підготовка птахів до зимівлі;
8. Спостереження за життям у водному і прибережному середовищі.

Обладнання: блокнот для нотаток, олівці, лінійки, по можливості, біноклі.

Я активно співпрацюю з вчителем хімії Глібко Зоряною Василівною (Вальчук Світланою Терентіївною), яку ми запрошуємо до нас на години спілкування і вона залюбки проводить потрібні для нас  досліди. Це стимулює в учнів прагнення до експериментально-дослідницької роботи в екологічному напрямку. Такі досліди дозволяють учням зрозуміти єдність неорганічного і органічного світу, вплив діяльності людини на оточуючий світ, сприяють формуванню переконань в необхідності бережливого відношення до природи.

Особливі можливості для реалізації моїх завдань дає співпраця з станцією юних натуралістів, в гуртках різного напрямку, а саме «Юні друзі природи», «Основи екологічних знань», «Основи біоетики», «Рослини – символи України», серед гуртківців є майже всі діти мого класу. У формуванні світогляду підростаючого покоління важлива роль відводиться естетичному вихованню, що розвиває морально-естетичні якості, творчі здібності, смак, ідеали, культурний запит. Діти довірливі до дорослого. Їх душі відкриті навколишньому світу і нам, педагогам. Тому багато залежить від того, що  доторкнувшись дитину одного разу, не залишить її.

У 2012-2013 н.р. в Іванковецькій з/о школі діяв гурток «Основи екологічних знань», кількість учасників – 15 учнів школи.     

Мета гуртка:

• Формування уявлення про цілісну картину світу, самоорганізацію та саморозвиток природи;
• Пояснення взаємовідносин тваринного, рослинного та антропогенного світу;
• Формування вміння співвідносити екологічні знання з життєвим досвідом;
• Виховання елементів екологічної культури особистості дитини, накопичення морально-етичних уявлень, загальнокультурних елементів та ерудиції.

Основними формами роботи були:

• Діалогічні (бесіда) ( бесіда на тему: «Природа навколо нас», «Живлення рослин – фотосинтез» та інші);
• Практичні (вивчення структури яру, опис профілю ґрунтів, спостереження за погодними умовами та інші);
• Екскурсії (екскурсія в природу для ознайомлення з елементами живої і неживої природи, екскурсія до водоймище для спостереження за життям у водному та прибережному середовищі, екскурсія до весняного лісу та інші).

На протязі навчального року гуртківці під час занять гуртка дізнавалися багато цікавого про взаємозв’язки у природі, природне середовище і фактори неживої природи, відносини між організмами і фактори живої природи, популяції організмів, природні угрупування, заповідна справа і екологічні стежки рідного краю. Під час практичних робіт вихованці гуртка закріплювали свої знання, здобули відповідні уміння та навички, підвищили спостережливість та увагу.

Вихованці гуртка на протязі навчального року прийняли участь у таких конкурсних програмах:

• «Замість ялинки – зимовий букет»,
• Дослідницька робота: спостереження за ростом насіння лимонів під впливом різних факторів (температура, вологість, освітленість),

Я щиро переконана, що формування екологічної культури дітей шкільного віку багато в чому залежить від того, яким чином заохочується інтерес і привертається увага до об’єктів природи, розвивається прагнення глибше пізнати навколишній світ. Відомо, що ігри мають велике значення в житті дитини. У своїй сукупності вони сприяють розвиткові в дітей мислення, уваги, здатності до аналізу та синтезу, формулювання обґрунтованих суджень, вихованню спостережливості, звички до самоконтролю. Саме через ігри  я можу більше дізнатися про своїх вихованців, їхні характери, звички, організаторські здібності, творчі можливості, що допомагає мені знайти більш ефективні шляхи впливу на кожного з них, а також згуртувати дитячий колектив.

Ігри ж екологічного спрямування дозволяють дітям побачити неповторність не тільки окремого живого організму, а й екосистеми загалом, усвідомити неможливість порушення її цілісності, зрозуміти, що нерозумне втручання в природу викликає істотні зміни як у середині екосистеми, так і за її межами. Під час ігор у дітей розвивається готовність до правильної взаємодії з довкіллям. Застосування ігор екологічного спрямування сприяє розв’язанню низки завдань екологічного виховання: формування цілісного уявлення про природне оточення як середовище життя, розуміння того, що існування людства можливе тільки у випадку налагодження позитивних стосунків з іншими суб’єктами природи, виховання відповідальності за екологічний стан природи, почуття любові до неї та прагнення до постійного спілкування з природою; засвоєння норм екологічної культури.

Моїм гуртківцям дуже подобаються такі види діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, розумового напруження, винахідливості і творчості. Вони з задоволенням  розв’язують  проблемні завдання, ситуації. Наявні у них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і висновків. Учням подобається самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, виводити правила. Творча частина занять активізує  мислення учнів, розвиває мовленнєві компетентності, естетичну культуру. Дітям дуже хочеться  поділитися своїми враженнями, почуттями з друзями. Так з’являються дитячі твори, поезії. (Додаток 2.) Учні активно приймають участь в різноманітних конкурсах. Наприклад: «Краса і біль України» в напрямку «Мальовнича Україна» на тему «Лелека білий – живий символ України», «Моя Батьківщина – Україна» за напрямком «Географія рідного краю» на тему «Еколого-географічна характеристика р. Буглівки».  (Додаток 3)

Художньо - образне мислення розвивається під час виконання творчих завдань, пов’язаних з малюванням, виготовленням макетів, аплікацій. Так формується художній смак. Відбувається залучення дитини до основ наук, культури, духовних багатств людства. Вони отримують можливість виявляти, виражати себе і своє ставлення до навколишнього світу, прищеплюється прагнення до постійного пізнання нового. А розширення дитячого світогляду сприяє формуванню гармонійної творчої особистості з гнучким розумом, великою душею і активною життєвою позицією .      

Кожного року  у  школі проходить  акція «Посади калину», де учні беруть активну участь у відновленні зелених насаджень природи (Додаток 4)

Актуальним на даний момент є питання енергозбереження. Щодня кожен житель виробляє приблизно близько одного кілограма сміття, змішуючи різні види відходів.

Таким чином, завдяки продуманій, систематичній урочній
та позакласній роботі в школі можна закласти основи
формування особистості з новим способом мислення і типом поведінки – екологічним.

Отже, виходячи з вищезазначеного, зрозуміло, що спілкування з  природою, сприймання і розуміння єдності природи і суспільства – необхідна умова вироблення цінностей і досвіду у взаєминах з  природою і навколишнім середовищем. Любов до природи – це не звичайне споглядання, відсторонене милування її красою, а й активна допомога, дбайливий догляд, розумне користування всім, чим вона багата. Треба пам’ятати і знати дітям, що природа потрібна всім людям і не тільки сьогодні, а й завжди.

Я переконана, від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керів­ника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

Тому кожного дня я слідую словам В.О. Сухомлинського: «Через  казку, фантазію, гру, через  неповторну  дитячу  творчість -  вірна  дорога  до  серця  дитини».   Адже мені так хочеться , щоб  всі  учні мого класу стали  людьми  з Великої літери…