Доповідь на тему: "Формування та розвиток мовленнєвих компетенцій учнів на уроках української мови та літератури через використання інноваційних технологій та креативних завдань."

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНЗ «Почаївське ВПУ»

Доповідь

Тема :

«Формування та розвиток мовленнєвих компетенцій учнів на уроках української мови та літератури через використання інноваційних технологій та креативних завдань»

Підготувала

 викладачка української мови та літератури

ДНЗ «Почаївське ВПУ»

 Шамбрай О.Ф.

ПОЧАЇВ 2021

Анотація

У даній доповіді надаються методичні рекомендації щодо формування та розвитку мовленнєвих компетенцій учнів на уроках української мови та літератури через використання інноваційних технологій та креативних завдань. Акцентується увага на чинники, які впливають на мовну і мовленнєву компетентність; нетрадиційні уроки; форми роботи на уроках;  організацію навчальної діяльності; стимулювання учнів до мовленнєвої компетенції за допомогою інтерактивних вправ та випереджувальних завдань на уроках української мови та літератури.

Тема: Формування та розвиток мовленнєвих компетенцій учнів на уроках української мови та літератури через використання інноваційних технологій та креативних завдань.

Епіграф :

 Заговори, щоб я тебе побачив.

Сократ

Цю відому всім фразу, яка давно стала афоризмом, промовив колись давньогрецький філософ Сократ. Адже саме в розмові ми проявляємо свою вихованість та інтелектуальний рівень розвитку. Мовні норми культурна людина вивчає протягом усього життя, читаючи художню літературу, відвідуючи театри , опрацьовуючи посібники з культури мовлення.

На сучасному етапі питання культури мовлення є надзвичайно актуальним .

Високий рівень мовної культури є ознакою всебічного розвитку особистості.

Що таке мовленнєва компетенція ?

Мовленнєва компетенція - вміння адекватно й доречно, практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, міркування тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні засоби (невербальну знакову систему) та інтонаційні засоби виразності мовлення.

Чинниками, які впливають на мовну і мовленнєву компетентність виступають: лексична компетенція – наявність певного запасу слів для обслуговування професійно-мовленнєвої та інших видів діяльності і спілкування; здатність до адекватного використання лексем, доречне вживання образних виразів (фігури і тропи), приказок, прислів’їв, фразеологічних зворотів тощо.

Фонетична компетенція – правильна вимова усіх звуків рідної мови, звукосполучень згідно з орфоепічними нормами, наголосів, добре розвинений фонетичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила і висота голосу, логічні наголоси тощо); граматична компетенція – вживання граматичних форм рідної мови згідно з законами й нормами граматики (рід, число, відмінок, кличний відмінок тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм; діамонологічна компетенція – володіння діалоговими і монологовими техніками спілкування, технікою ведення спору, технікою упізнавання невербальної знакової системи,  технікою роботи з текстовим матеріалом тощо.

Одне з актуальних завдань сучасної освіти – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання учня, як життєво й соціально компетентну особистість, здатну здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань .

В інформаційному суспільстві фахівець повинен швидко сприймати будь-яку форму мовлення, засвоювати необхідну інформацію, створювати й вести діалоги, керувати системою мовленнєвих комунікацій у межах своєї компетентності. Від багатства словникового запасу, рівня культури мови і техніки мовлення значною мірою залежать професійна майстерність, імідж та успіх особистості.

Сучасна концепція національної освіти ставить перед учителем-словесником чітку вимогу : сприяти формуванню національно-мовної особистості, яка характеризується свідомим ставленням до мови, розвиненим мовленням, мисленням, інтелектом та володіє вміннями й навичками доцільно користуватися засобами мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання педагогічних технологій, за допомогою яких не просто б поповнювалися знання й уміння, а й розвивалися такі якості учня як пізнавальна активність, самостійність засвоєння знань, уміння творчо мислити, контролювати власне висловлювання.

Формуючи компетентну особистість, учитель повинен збагатити знаннями, дати об’ємний словниковий запас, навчити вільно висловлювати думки, виробити вміння аналізувати події й оцінювати їх, навчити орієнтуватися у великому потоці інформації (вибирати з нього основне).

Для формування комунікативної компетентності учитель має використовувати можливості продуктивного навчання, зокрема: розвиток культури мовлення, обговорення проблеми, уміння презентувати свій продукт, можливість для безпосереднього спілкування, адекватне ставлення до критики, стимулювання критичного ставлення до себе, уміння адаптуватися в мовному середовищі.

Сьогоднішній учень – продукт інформаційного середовища, тому й не просто його зацікавити художнім твором, а тим більше – теоретичними відомостями про нього, розкрити йому неповторність і красу рідної мови, допомогти зрозуміти важливість комунікативних умінь і навичок.

Ось і постає перед учителем, зокрема української мови та літератури, проблема, як побудувати урок, на якому можна було б максимально залучити дітей до співпраці, активізувати їх навчально-пізнавальну діяльність  як запоруку міцних знань та формування мовленнєвої компетентності.

Говорячи про сучасні методи, форми й прийоми навчання, в першу чергу маємо на увазі, звичайно, нестандартні уроки, що є складовою частиною інноваційних технологій. У своїй практиці часто використовую нетрадиційні уроки : урок-гра, урок-КВК, урок-диспут, урок-засідання, урок- круглий стіл, урок-семінар, урок-ток-шоу, урок-літературна кав’ярня.

Форми роботи для формування та розвитку мовленнєвих компетенцій учнів на уроках української мови та літератури: робота творчих майстерень (написання авторських віршів, оповідань, казок, листів до героїв твору); випуски художніх газет; інсценізація уривків із творів, які вивчаються за програмою; види творчих робіт на основі неповного тексту ( написання кінцівки поданого тексту, написання творів за поданим початком і закінченням); проведення літературних «Брейн-рингів»; конкурси читання напам’ять творів Шевченка; створення комп’ютерних презентацій; створення учнями власних проєктів.

Вивчаючи тему «Риторика», велику увагу зосереджую на учнівських виступах . Під час яких вони повинні не лише зацікавити аудиторію, а й переконати, використовуючи при цьому художні тропи та риторичні фігури. Також на уроках використовую технічні засоби навчання (кінофільми, звукозаписи) з метою формування та розвитку мовленнєвих компетенцій учнів. Переглядаючи фільми учні не лише збагачують лексичний запас, а  й одержують емоційну наснагу .

Для вдосконалення мовленнєвих компетенцій учнів на уроках використовую такі методи: «Коло ідей» (поради головним героям), «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево рішень», «Прес», «Інтерв’ю»; інтерактивні вправи та випереджувальні завдання: «Майдан думок», «Сенкан», «Історичний коментар», «СМС-повідомлення», «Я у ролі..», «Інформаційне гроно».

У процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проєктного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати культуру мовлення та  творчі здібності.

Використовуючи різні методи та прийоми організації занять щодо розвитку мовленнєвої компетенції учнів, у своїй роботі бачу певні результати:

- удосконалились комунікативні вміння;

- підвищилась грамотність і якість знань учнів;

- поліпшився рівень творчого мислення;

- покращились уміння визначати головне, висловлювати власні судження.

Отже, вчитель – головна рушійна сила в забезпеченні процесу формування мовленнєвих компетенцій учнів. У процесі навчальної діяльності учні не тільки засвоюють уміннями та навички з предмета, але й навчаються  формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельними й толерантними .

Література:

1. https://sonyah.blogspot.com/2011/10/blog-post_27.html
2. https://social-science.uu.edu.ua/article/183
3. Дарноступ В. М. Формування в учнів 10-х класів гімназії орфографічних умінь і навичок / В. М. Дарноступ // Наука і сучасність : зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. –К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – Том 47. – С. 40–46.
4. Зінченко В. М. Проблема формування мовно-мовленнєвої компетенції  учнів профільних класів / В. М. Зінченко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць Криворізького державного педагогічного університету. – Кривий Ріг, 2011. –Вип. 31. – С. 69–75