Доповідь на тему "Інтегроване навчання як засіб розвитку творчого мислення молодших школярів"

Доповідь на тему:

«Інтегороване навчання як засіб розвитку

творчого мислення молодших школярів»

З досвіду роботи

вчителя початкових класів

КЗ «НСЗШ І – ІІІ ступенів №6»

Бірюкової Олени Олексіївни

Сьогодні, в час нових технологій,  коли людство винаходить, створює щось нове, відкриває невідоме, в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у всіх сферах життя, перед нами, освітянами, постала ще одна мета в навчально - виховному процесі – формувати конкурентно – здібну, творчу особистість, яка була б спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення. Тому, вже починаючи з самого малку, з початкових класів, навчання у сучасній школі має забезпечити такі умови навчання, щоб  дитина могла само реалізувати себе як особистість, розкрити усі закладені у ній природні задатки, її здатності до свободи, відповідальності й творчості, а також не загубитися під час великого соціального та інформаційного потоку. Саме в учнів 1 – 4 класів треба розвивати творчі здібності, нахили, інтереси, щоб під час випуску з початкової школи ми могли чітко описати характер дитини, для полегшення роботи вчителів у старшій школі. Якщо ж дитина не навчиться у школі щось самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде в житті.

Розвивати творчість  - означає виховувати у дітей самостійність у навчанні, інтерес до знань, подій у навколишньому середовищі. Маленький учень вчиться добре, якщо він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому слід з перших днів зустрічі з дітьми виявляти їхні можливості, якими вони б не були.

Актуальною проблемою Нової української школи є розвиток творчого мислення молодших школярів. Завдання вчителя початкових класів полягає в тому, щоб навчити дітей змістовно, логічно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати свої думки в усній та писемній формах, чітко і переконливо, обґрунтовувати своє бачення питання, розвивати основні навички мислення, виробляти власне розуміння життя та ставлення до нього.

Вагомий внесок у розв’язання проблеми розвитку творчого мислення у навчальній діяльності зроблено психологами Д. Богоявленською, Є. Кабановою – Меллер, З. Калмиковою та іншими. Окремі аспекти розвитку творчого мислення молодших школярів розроблялись у рамках психологічних та педагогічних досліджень Г. Костюком, Н. Жигайлом, Б. Якимчуком, А. Коваленко та іншими.

Вивчаючи психологічні закономірності процесу мислення А. Петровський розглядає поняття «творче мислення» як пізнавальний процес, що дозволяє людині розв’язувати задачі, які не можуть бути розв’язані за допомогою вже відомих людству методів. На думку О. Тихомирова, творче мислення – це один з видів мислення, що характеризується створенням суб’єктивно нового продукту і новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності щодо його створення.  Психолог А. Рошка під творчим мисленням розуміє таку форму мислення, яка становить частину процесу творчості, результати якого відрізняються оригінальністю і соціальною значущістю.

Аналізуючи психолого – педагогічні дослідження науковців,  можна зробити висновок, що творче мислення характеризують такі показники:

• швидкість (здатність за одиницю часу висказувати певну кількість ідей, способів рішення проблем);
• гнучкість ( уміння перебудовуватись і відмовлятись від шаблонних схем);
• оригінальність (здібність генерувати нестандартні ідеї, віддалені асоціації, знаходити незвичайні відповіді, відмінні від загальноприйнятих);
• точність (здатність надавати завершеної форми результатам мислення).

Отже, творче мислення спрямоване на самостійне вирішення нових

завдань на основі набутих знань, а також на використання нових даних, способів і засобів, необхідних для їх вирішення. Цей вид мислення характеризується: високим ступенем новизни, нестандартністю, гнучкістю, самостійним перенесенням знань і умінь у нову ситуацію.

Успішність розвитку творчого мислення молодших школярів досягається за умов застосування ефективних педагогічних технологій, що забезпечують творчу активність учнів у процесі пізнавальної діяльності, прищеплюють інтерес до творчості, активізують спілкування в умовах творчо – розвивального середовища.

Ефективним засобом розвитку творчого мислення є інтегроване навчання. Сутність інтеграції як цілісного впливу на ставлення особистості, її форми і види розкриті в працях С. Гончаренка, С. Вашеленка, В. Тименка, С. Якименка та інших  діячів. Психологічні засади процесу інтеграції в системі шкільного навчання розкриті в дослідженнях Л. Виготського, В. Давидова, В. Зінченка, Е. Носенко та інші.

У пораднику для вчителя «Нова українська школа» інтеграція в освіті розглядається як:

• фактор розвитку освітніх систем;
• різновид наукової інтеграції, що здійснюється в межах педагогічної теорії та практики; вища форма відображення єдності цілей, змісту, форм організації процесу навчання та виховання;
• процес і результат взаємодії структурних елементів змісту освіти, який супроводжується зростом системності та спресованості знань учнів;
• цілеспрямоване об’єднання, синтез відповідних навчальних дисциплін у самостійну систему цільового призначення, яка спрямована на забезпечення цілісності знань та вмінь.

Інтегроване навчання має великі функціональні можливості, зокрема:

1. для молодшого школяра:

– створюються умови для формування цілісного образу світу і розгляду явищ з декількох сторін;

• створюються умови для самореалізації, самовираження, прояву творчості, розвитку творчого мислення, розкриття здібностей;
• навколишній світ дітей пізнається ними у різноманітті та єдності;
• розвивається потенціал, активізується пізнавальна активність;

2. для вчителя початкових класів:

• забезпечуються міжпредметні зв’язки, передбачені навчальними програмами;
• надається свобода вибору теми, змісту, засобів навчання;
• передбачається можливість нестандартних уроків, форм і прийомів  навчальної діяльності.

Інтегроване навчання – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни. Предметні межи зникають, коли вчителі заохочують учнів робити зв'язок між дисциплінами і спиратися на знання і навички з кількох предметних областей. Учням потрібні відкриті можливості для інтеграції знань і навичок з різних дисциплін і критичного оцінювання того, як всі ці частини взаємодіють.

Впровадження елементів інтеграції у навчальний процес початкової школи вимагає ретельної підготовки. Це – пошук додаткового інформаційного матеріалу, підготовка мультимедійних презентацій, музичного супроводу, оформлення класу, нетрадиційна розстановка парт, залучення до проведення уроків найбільш активних і ініціативних учнів, а для цього треба ретельного вивчення індивідуальних особливостей учнів класу. Інтегроване навчання має розглядатися не як самоціль, а як засіб підвищення ефективності навчального процесу, формуванню у молодших школярів творчого мислення.

Визначено, що при відборі матеріалу для інтегрованого уроку вчителю слід керуватися тим, що зміст різних предметів, об’єднаних в одній темі, - не проста сума знань. Уміло спланований інтегрований урок  повинен містити в собі чіткі, реалістичні, досяжні цілі та завдання, цікавий для дітей матеріал, відповідати можливостям, здібностям, інтересам, досвіду дітей. Готуючись до проведення інтегрованого уроку, вчителю початкових класів треба визначити тему, мету, задачі уроку, спільні для декількох предметів та специфічні для кожного. Відповідно до теми уроку, задач, типу уроку добирається фактичний і дидактичний матеріал, визначається ефективне поєднання методів і прийомів. Акцент робиться на самостійній пізнавальній діяльності учнів.

Враховуючі вище сказане, М. Сердюкова зауважує, що таке дотримання «дає можливість підводити учнів до усвідомленої і самостійно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині умовиводи і пошукові відкриття».

Результати власних спостережень дозволили зробити висновок, що використання інтегрованого навчання сприяло інтенсифікації й оптимізації освітнього  процесу, активізації мовленнєво-творчої діяльності учнів, формуванню творчого мислення, творчої активності, вміння доречно і точно висловлювали власні думки. Учні організовано включалися в роботу, проявляли творчий інтерес до навчального матеріалу, до роботи в групі.

Таким чином, застосування елементів інтегрованого навчання позитивно впливає на розвиток творчого мислення молодших школярів, у результаті чого у  них підвищується рівень швидкості (діти швидше знаходять рішення), розробленості (з’являється більше деталізації, конкретизації), гнучкості (поле ідей стає ширше), оригінальності (учні відходять від стереотипів), що дозволяє швидко формулювати гіпотези, переходити від однієї до іншої під час розв’язання задач, генерувати оригінальні ідеї.

Отже, повноцінний розвиток творчих здібностей молодших школярів може забезпечити така організація навчання, яка передбачає залучення учнів до наукового пошуку, діяльності та використання отриманих знань на практиці і дотримання педагогом загальнодидактичних принципів.

Аналізуючи свій педагогічний досвід, вважаю, що інтегроване навчання допомагає мені подолати байдужність і відчуженість дітей, згуртувати й підбадьорити, активізувати творчу діяльність учнів.   Завдяки цьому, спостерігається поліпшення результативності у навчальній та позакласній роботі.

Мій педагогічний світ – це світ творчості, за допомогою якого я можу реалізувати будь-яку навчальну або виховну задачу, максимально наблизившись  до життєвих ситуацій, а в таких умовах розвиток творчих компетентностей учнів досягає найвищого результату.