Методичні рекомендації щодо підготовки учнів до олімпіад

Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з наявністю у навчальному закладі викладачів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість викладача займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати.

Можна виділити такі складові готовності викладача до роботи з обдарованими учнями:

• відповідний рівень і постійна підтримка фахово-інформаційного рівня роботи з обдарованими учнями (курси, семінари, конференції тощо);
• володіння методиками роботи з обдарованими учнями (індивідуальна робота, робота в групах тощо);
• володіння психологічними аспектами роботи з обдарованими учнями.

Рекомендуємо в роботі з обдарованими учнями:

• застосовувати проблемний метод у навчанні;
• проводити самостійні роботи творчого характеру;
• застосовувати індивідуальний підхід у навчанні;
• впроваджувати розвивальні творчі ігри;
• розв’язувати творчі завдання.

Також є широкий спектр позакласної роботи на виявлення та розвиток творчих здібностей учнів:

• це підготовка і участь учнів в олімпіадах;
• дослідницька робота в МАН;
• участь у гуртках, факультативах;
• участь в інтелектуальних іграх;
• робота над проектом;
• участь у науково-практичних конференціях;
• участь в Інтернет-олімпіадах.

  Робота викладача з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний, епізодичний характер, а має бути  неперервною, спланованою на перспективу. Тому підготовка учнів до участі в предметних олімпіадах різних рівнів повинна проводитися системно. Ще на початку навчального року доцільно орієнтовно визначити учнів, які можуть брати участь в олімпіаді з даного предмету вже  у цьому навчальному році. Для цього можна використати: 

- спостереження викладача за загальною успішністю та проявами особистісних рис учнів у процесі навчання; 

- психолого-педагогічне тестування, анкетування учнів;

- індивідуальні бесіди з учнями та їхніми батьками, що можуть визначити ступінь зацікавленості учнів у  предметі, що вивчається. 

Успішна участь навчального закладу в предметній олімпіаді забезпечується двома аспектами роботи викладача:  - правильний відбір учнів – кандидатів на участь в олімпіадах;  - правильна організація їхньої підготовки.  Визначаючи кандидатури учнів для участі в предметній олімпіаді з біології, вчитель зазвичай звертає увагу на школярів, які мають відмінні або добрі результати у академічному вивченні предмета. Але процес повсякденного навчання нашому предмету за своєю сутністю є переважно репродуктивним: учневі потрібно засвоїти величезні обсяги нової інформації, викладачеві – перевірити її засвоєння. Творчі методи займають у нашій роботі невелику частку, і це логічно, адже діє Державний стандарт освіти. Тому академічні успіхи в біології показують переважно діти, що мають: 

- розвинену пам’ять; 

- посидющість; 

- мислення в межах психологічної норми.   

 В той же час олімпіадні завдання з кожним роком все далі відходять від Державного стандарту як за змістом, так і за рівнем складності. Тому на перший план виходять дещо інші якості учня:

• високий рівень теоретичної підготовки з біології та споріднених предметів (хімії, фізики, математики, географії), загальна ерудиція;
• розвинена мова, великий словниковий запас, уміння формулювати власну думку;
• розвинене логічне мислення (об’єктивно високий показник IQ), схильність до класифікацій, систематизацій та узагальнень;
• розвинена увага та спостережливість, уміння «читати між рядків»; § розвинена уява, уміння візуалізувати проблемну ситуацію;
• творчий підхід до діяльності, оригінальність суджень, схильність до пошуку альтернатив;
• високий рівень розвитку пізнавальної потреби, зацікавленість у предметі;
• схильність до діяльності, яка потребує активізації їх здібностей (тому беруться навіть за справи, які поки що їм не під силу), позитивне ставлення до труднощів, задоволення від складних і довгострокових завдань;
• розвинена воля, наполегливість у досягненні поставленої мети, потреба у досконалості, вимогливість до себе, сформована індивідуальність, високий рівень прагнень;
• нелюбов до готових рішень, відповідей, заданих стандартів.  

Учнів, що відповідають даним критеріям, можна умовно поділити на 3 групи, кожна з яких потребує специфічного підходу з боку викладача: 

І Група. Учні з високим рівнем загального інтелекту та психологічних якостей (самоаналіз, самоконтроль), швидким темпом навчання майже з усіх навчальних дисциплін. Їм легко дається навчальний матеріал, вони мають дуже широке коло інтересів, тому легко зацікавлюються предметом і так само легко втрачають зацікавленість за відсутності заохочень. Якщо сформувати в такого учня стійкий інтерес до предмету, то це – найкращий кандидат на перемогу в олімпіаді.  

ІІ Група. Учні із звичайним рівнем загального інтелекту, але розвиненими здібностями до окремих предметів (зокрема, біології). Такі учні програють при стиканні із завданнями між предметного характеру.

ІІІ Група. Учні із потенційними ознаками обдарованості (оригінальне самостійне мислення, творчі здібності), але без вияву особливої схильності до якогось типу діяльності. Таким учням часто не вистачає конкретних знань з предмету.   Зрозуміло, що, вибираючи учнів-кандидатів до участі в олімпіаді, вчитель виходить не з того, чого бажає, а з того, що є. Але усвідомлений підхід до цього вибору дозволить викладачеві обрати доречнішого учня, правильно визначити його можливості та обмеження і раціонально  спланувати роботу з ним. 

Варто зазначити, що ХХІ століття є століттям швидкого розвитку інформаційних технологій і вимагає застосування нових та нетрадиційних підходів у навчальному процесі. Одним із основних підходів є навчання учнів самостійно знаходити нові знання та здобувати практичні уміння та навички. Для цього необхідним є доступ до великої кількості інформації, яка б знаходилась у зоні вільного доступу, наприклад, у всесвітній мережі Інтернет. Але разом з тим, варто не забувати про той факт, що перш ніж застосовувати відомості з мережі Інтернет, потрібно їх профільтрувати та використовувати лише ту інформацію, яка пройшла перевірку на достовірність. Таким чином, освітні Інтернет-ресурси можна використовувати наступним чином під час підготовки учнів до участі в олімпіадах:

• при підготовці до занять підбирати необхідні дидактичні матеріали;
• завантажувати з мережі комп’ютерні навчаючі або моделюючі програми для їх наступного використання на заняттях;
• проводити заняття з використанням ресурсів мережі в режимі online;
• організовувати навчання та контроль знань за допомогою дистанційних уроків та тестів;
• спрямовувати учнів до використання освітніх ресурсів мережі для виконання домашніх та самостійних завдань;
• організовувати участь школярів у дистанційних конкурсах, олімпіадах, турнірах та вікторинах тощо.

Рекомендовані Інтернет-джерела з біології:

1.              http://www.pereplet.ru/cgi/soros/readdb.cgi?f=TOM7
2.              http://zoometod.com/
3.              http://biology.org.ua/files/lib/Aksiomy%20biologii.htm
4.              http://biology.org.ua/index.php?subj=main&lang=ukr&chapter=lib
5.              http://my.science.ua/blog/about_us/konkursi-osen.html
6.              http://botalex.livejournal.com/120514.html
7.              http://ivanov-petrov.livejournal.com/1838041.html
8.              http://antropogenez.ru/interview/708/
9.              http://biomolecula.ru/content/1224
10.         http://esquire.ru/findings-91
11.         http://scinquisitor.livejournal.com/35501.html
12.         http://biomolecula.ru/content/1209

Корисні поради викладачу  у підготовці учнів до олімпіад для правильної організація їхньої підготовки

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки інші учасники заняття зустрічають з визнанням, приймають  їх, використовують.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Розвивай  в учнів терпимість і впевненість.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у  дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй  періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання більш підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, конференцій.

22. Залучай учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, турнірах.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Створюй позитивний настрій учнів на заняттях.

Ми щиро бажаємо всім учасникам олімпіад наснаги, натхнення і перемоги! А якщо ви маєте власні секрети успішності - ласкаво просимо до дискусії і спільної дії!