Доповідь на тему "Особливості використання елементів арт-терапії в початковій школі"

Куриленко Тетяна Олександрівна,

вчитель початкових класів

Арт-терапія в початковій школі

Мета: привернути увагу вчителів до теми «Арт-терапія», в подальшому застосування її в початковій школі.

 Завдання: розкрити особливості та переваги арт-терапевтичних підходів;  показати результативність і безсумнівну користь застосування арт-терапії в школі;  довести, що арт-терапія в початкових класах може правомірно стати чудовою здоров'язберігаючою технологією, яку можуть використовувати не тільки психологи, а й вчителі.

Вступ     

           Людьми керує творча сила, що дозволяє їм розпоряджатися власним життям, бути архітектором свого життя.

         Звернення до потужного потенціалу мистецтва сприяє більш гуманним відносинам у соціумі.  Саме тому мою увагу привернула арт-терапія, можливість саморозкриття дитини в художній творчості.

Основна частина

            Арт-терапія давно вже покинула кабінет медика-психотерапевта, лікаря-реабілітолога чи шкільного психолога й вийшла в найширші народні маси.  Вона діагностує стан людини, і лікує, і приносить те глибоке позитивне «відчуття себе», яке ми називаємо «щастям» ... А все тому, що арт-терапія задовольняє найголовнішу фундаментальну потребу людини - потребу в самоактуалізації .

         Школа - це особливий освітній простір, один із основоположних принципів якого - опора на актуальні потреби кожного учня, підвищення продуктивності його пізнавальної та творчої діяльності.

         Шкільне середовище сприяє створенню соціально-психологічних умов для успішного навчання, але складність програм і завантаженість можуть стати передумовами для появи "психологічно неблагополучних" школярів.

      Арт-терапевтична робота в школі дозволяє підвищити значимість проблеми психологічного здоров'я учнів і сприяє кращому розумінню їх потреб педагогами.  В останні роки в педагогічній практиці все активніше застосовується метод терапії мистецтвом. Він представлений п'ятьма основними напрямками: атр-терапією, що включає в себе ізотерапії, глинотерапії, пісочну терапію тощо; драмотерапію, в яку входять казкотерапія, сценічні чи рольові гри;  танцювально-рухову та музичну терапії.

Завдання вчителя в роботі з молодшими школярами:

• Допомогти зберегти психологічне здоров'я в процесі зміни внутрішнього світу;
• Розвинути творчі здібності, коли програма ускладнюється, а дорослі оцінюють дії дитини опираючись на її невдачі та помилки;
• Зберегти пізнавальні інтереси;
• Подолати негативні уявлення про власну особистість.

          Внутрішнє «Я» людини проявляється в зорових образах щоразу, коли вона спонтанно малює, пише картину, ліпить скульптуру.  Для дітей молодшого шкільного віку характерна одна особливість: образи художньої творчості відображають всі види підсвідомих процесів (страхи, внутрішні конфлікти, психічні травми, спогади дитинства, сновидіння).  При їх словесному описі у дітей можуть виникати труднощі.  Тому невербальні засоби часто стають основними для вираження і прояснення сильних переживань. 

           А чому саме арт-терапія?

 По-перше, малюнок дозволяє проводити первинну діагностику стану емоційної сфери людини.

             По-друге, вже сам процес малювання виконує профілактичну та терапевтичну функції, приводячи в баланс внутрішній стан фізичні, психічні і емоційні якості дитини.

              По-третє, при малюванні у дитини відбувається розвиток складних рухів кистей рук (зокрема, обертальних) і відчуття дотику, практичного мислення, зорово-моторної координації й окоміру.

             По-четверте, малювання стимулює розвиток лівої півкулі головного мозку дитини (отже, і образного мислення).

            По-п'яте, можливість показати плоди своєї праці іншим (наприклад, вивісити малюнок на стіну для загального огляду) наповнює душу дитини позитивними емоціями через усвідомлення своєї творчості, унікальності свого твору, гордості за нього і, в кінцевому рахунку, за себе як автора.

          Таким чином, арт-терапія додатково сприяє формуванню позитивної самооцінки дитини та її позитивного ставлення до навколишнього світу, розвиває сенсорні здібності, впливає на естетичний розвиток.

        У свою чергу використання технології «арт-терапії» (малюнок і малювання) дозволяє розвивати комунікативні навички дитини, здатність до співпраці з однолітками.  Це прекрасний спосіб безболісно для себе та інших висловити свої емоції і почуття.

        Результат такої роботи: не навчити дитину малювати, а допомогти впоратися з проблемами, що викликають у неї позитивні емоції (які часто дитина не може вербалізувати), дати вихід творчій енергії.  Дитина озброюється одним із доступних та приємних для неї способів зняття емоційної напруги.

 Арт-терапія вирішує наступні завдання:

 - «гармонізація» особистості,

 - допомога людині в «саморозкритті й самореалізації»,

 - стимулювання «особистісного зростання»,

 -робота з «духовною кризою» тощо.

          Діти на таких заняттях в створеному уявному сюжеті активно грають з різними предметами - піском, кольоровою манкою, чарівними фарбами та тістом, дрібними намистинками й камінчиками.  Їх не вчать малювати, брати "потрібну" фарбу, ліпити за зразком, їм дають можливість створювати унікальний особистий витвір.

        Арт-терапевтичні заняття допомагають висловлювати свої думки, почуття, настрої в процесі творчості. Робота вибудовується таким чином, що особистість і характер дитини не обговорюються, її не порівнюють з іншими дітьми, в спілкуванні не застосовуються негативні оціночні судження.  Акцент робиться на просуванні дитини в особистісному зростанні шляхом порівняння дитини з самою собою. Їх не вчать малювати.  Головне - дати дитині можливість створити власний твір.

 Переваги арт-терапії перед іншими формами роботи:

 - в роботі може брати участь кожен (вона не вимагає наявності художніх навичок;

 - арт-терапія є засобом переважно невербального спілкування, що робить її особливо цінною в роботі з дітьми молодшого шкільного віку;

 - зображувальна діяльність є потужним засобом зближення людей;

 - вона дозволяє використовувати роботи дитини для оцінки його стану;

 - є засобом вільного самовираження, викликає позитивні емоції, формує активну життєву позицію;

 - заснована на мобілізації творчого потенціалу внутрішніх механізмів саморегуляції та зцілення.

 Особливостями арт-терапевтичного підходу є:

 1. Безоціночне сприйняття всіх робіт: в арт-терапії немає «правильного» або «неправильного», і це потрібно чітко пояснити.  Дітям потрібно відчувати себе в безпеці, знати, що створення образів - це спосіб передачі свого досвіду, думок і почуттів і що їх не будуть оцінювати.

 2. Діти є свого роду експертами. У цьому сенсі діти - «експерти» щодо своїх робіт.

 3. Важливий внесок кожного з дітей, він важливий і унікальний.  Всі роботи потрібно розглядати з однаковою повагою, незалежно від професіоналізму.

 4. Не можна інтерпретувати роботу дитини (це може робити тільки сам автор, за бажанням), дітей не можна змушувати розкривати більше, ніж вони того бажають.

 5.  При роботі з парою, групою або всім класом бажано встановити основні правила.  Їх потрібно виконувати зі взаємною повагою, цінуючи внесок кожного, щоб довкілля було безпечним, щоб всі діти добре себе почували.

Орієнтовні правила:

 1. Уважно слухати один одного.

 2. Не перебивати.

 3. Поважати думку один одного.

 4. Не обов'язково брати активну участь в занятті, якщо не хочеться.

 5. Всі повинні відчувати себе комфортно.

      Хоча метод арт-терапії робить акцент на процесі створення образу, настільки ж важливим є і сам продукт творчості, який допомагає дитині відчути закінченість процесу і впевненість в собі.

Способи зберігання робіт.  Необхідно знайти спосіб зберігати роботи дитини, оскільки вона пишається ними.

 Висновки

 Арт-терапію в початкових класах можна правомірно вважати здоров'язберігаючою інновацією, яка може впроваджуватися на рівні освітньої програми, спецкурсу, інноваційної технології, через систему методів творчості, інтегрованих з іншими технологіями психологічної та соціальної роботи.

        Цей метод може бути застосований для розвитку навичок спілкування і є ідеальним інструментом для підвищення самооцінки і зміцнення впевненості в собі (і те й інше лежать в основі бажання учнів «ризикувати» в процесі навчання, робити помилки і пробувати нове). Він може допомогти дитині висловити те, для чого у неї не знаходиться слів, або те, що вона не може озвучити.  І це приносить задоволення!