Інтерес – це потужний стимул активності людини. Під його впливом психічні процеси відбуваються інтенсивно, а діяльність стає привабливою і продуктивною. Тому я на уроках створюю позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, зацікавити та заінтригувати. Саме для цього я впроваджую на своїх уроках елементи критичного мислення.
Тема: Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках біології та хімії в умовах впровадження елементів критичного мислення
Мета та завдання: розвиток необхідних не лише у навчанні, а й у повсякденному житті розумових навичок учнів приймати рішення, працювати з інформацією, всебічно аналізувати явища і проблеми, використовувати можливості вільно висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.
Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес в умовах використання елементів критичного мислення.
Предмет дослідження: процес розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії.
Актуальність: сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику активні форми роботи. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Інтерес – це потужний стимул активності людини. Під його впливом психічні процеси відбуваються інтенсивно, а діяльність стає привабливою і продуктивною. Тому я на уроках створюю позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, зацікавити та заінтригувати. Саме для цього я впроваджую на своїх уроках елементи критичного мислення.
Теоретична основа: психолого-педагогічні основи критичного мислення заклали швейцарський психолог Жан Пажем(1896-1980)та російський вчений, психолог Лев Семенович Виготський(1896-1934). Сучасні дослідники в області методів розвитку критичного мислення (І. Авдєєва, Л. Ветличенко, Т.Олійник, О.Тягло, П.Сухарев, І. Загашав, Д.Халперн, С. Уолтер) під критичним мисленням розуміють усвідомлений контроль особистості за ходом інтелектуальної діяльності. Люди, які мають навички критичного мислення, базують судження на доказах, шукають зв'язок між предметами, можуть відокремити головне від риторики. Людина, яка критично мислить, вміє перевірити використану інформацію, проаналізувати твердження, що лежать в її основі, врахувати альтернативні думки, зробити висновки, прийняти оптимальне рішення. Цим і пояснюється актуальність впровадження технології критичного мислення.
Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.
Методологічна основа: існує багато різних методик розвитку критичного мислення, які можна застосувати на уроках хімії. Але на одному занятті я використовую одну, або дві інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп.
Основою технології критичного мислення є трифазна структура уроку: виклик, осмислення і рефлексія. Технологія передбачає застосування методів і прийомів, спрямованих на те, щоб спочатку зацікавити учня, потім забезпечити умови для осмислення ним матеріалу і зрештою дозволити йому «привласнити» одержані знання.
Стадія виклику
Завдання:
Прийоми і методи:
1. «Кошик ідей»(складання списку всієї вже відомої інформації з приводу теми, яка вивчається)
Наприклад:
Біологія 9 клас «Імунні реакції»
Запобігти алергії можна таким чином:
2.«Складання кластера(гронування)» (кластер(грон) – графічна організація матеріалу)
- учень записує центральне слово або фразу;
- від слова малює стрілки-промені у різні боки, які сполучають його з іншими словами;
- від цих слів, у свою чергу, промені розходяться далі й далі.
Саме стратегія «гронування» спонукає учнів вільно і відкрито думати на певну тему. Вона допомагає встановити зв’язки між поняттями, своїм життєвим досвідом і вже здобутими знаннями. Цю роботу я пропоную виконувати як індивідуально, так і всім класом. Якщо клас сильний, я її обмежую в часі і проводжу змагання на краще виконання завдання.
Наприклад:
Голова Груди
Рак
Черевце Покриви
Неорганічні речовини
Прості Складні
Метали Неметали
Оксиди
Кислоти Основи Солі
Кислотні Основні Оксигеновмісні
Розчинні Нерозчинні
Амфотерні Безоксигенові Амфотерні
Робота учнів на першій стадії зазвичай не оцінюю. Інформація отримана у процесі такої діяльності, прослуховується, обговорюється, записується.
Стадія осмислення
Завдання :
Стараюсь організувати процес так, щоб зберегти інтерес учнів до теми. На цій стадії учень вступає в контакт з новою інформацією(робота з текстом, перегляд фільму, лекція).
Прийоми і методи:
2. Метод «Джексоу»
- Клас ділю на групи(головне, щоб кількість груп і кількість учнів у кожній групі була однакова). Кожен учень у «домашній» групі працює над певним текстом.
- Потім учні об’єднують за однаковою темою. Обговорюють її , аж поки не переконаються у повному розумінні її кожним учнем.
- Далі учні повертаються у свою «домашню» групу і пояснюють один одному вивчене.
Наприклад: біологія 11 кл. тема: «Основні середовища існування організмів» ( підтеми для опрацювання: «Наземно-повітряне», «Водне», «Ґрунтове», «Організмене»...);
хімія 10 кл. тема: «Нафта і продукти її переробки» ( підтеми для опрацювання: «Властивості нафти», «Перегонка нафти», «Крекінг нафтопродуктів», «Застосування нафтопродуктів»)
Стадія рефлексії
Завдання
Прийоми і методи
1.«Сенкан» - це п’ятирядковий вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує або віддзеркалює тему. Вірш складається з п’яти рядків.
Наприклад біологія 8 клас , тема: «Членистоногі»
Рак
Річковий, членистоногий
Повзає,плаває, задкує
Має панцер і клешні
Тварина
Хімія 8 клас , тема: «Вода»
Вода
Чиста, прозора.
Розчиняє, замерзає, випаровується.
Міститься в живому і неживому.
Життя.
Новизна досвіду: впровадження інноваційних технологій навчання, зокрема технологій критичного мислення, допомагає учневі впорядкувати потік інформації, вибирати із матеріалу головне, що сприяє кращому сприйняттю і засвоєнню нового матеріалу.
Провідна ідея: критичне мислення – це складний процес, що починається із засвоєння інформації і закінчується прийняттям рішення. Його ще можна назвати спрямованим мисленням, адже воно має на меті одержання бажаного результату.
Література: