Доповідь на тему "Розвиток професійних компетентностей на уроках математики"

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації

Зміївський професійний енергетичний ліцей

ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ:

«Розвиток професійних компетентностей на уроках математики»

Підготувала викладач математики

Сологуб Ольга Юріївна

(слайд 2)Освіта є чинником, що впливає на професійне становлення людини. Тому від якості освіти безпосередньо залежить успішність як окремої особи так і позитивний розвиток всього суспільства у цілому. (слайд 3,4,5)Будь-який починаючий фахівець повинен володіти фундаментальними знаннями, професійними уміннями і навиками діяльності свого профілю, досвідом творчої і дослідницької діяльності щодо вирішення нових проблем. (слайд 6)Освіта все частіше розглядається як необхідна умова досягнення бажаного рівня життя і як один з чинників прогресу економіки і суспільства у цілому. Початок 21 століття характеризується реформуванням системи освіти. (слайд 7,8,9)Реформи в освітянській галузі викликані введенням єдиних освітніх стандартів щодо результатів навчання, підвищенням якості підготовки спеціалістів, введенням компетентнісного підходу. (слайд 10, 11) Професійно-технічна освіта не є виключенням і змінюється відповідно до вимог сучасного суспільства та ринку праці, які потребують максимально адаптованих, ефективних, конкурентоспроможних фахівців. (слайд 12) Проблема формування професійної компетентності фахівця будь якої галузі знаходиться у полі зору багатьох дисциплін. (слайд 13)Результат засвоєння навчального матеріалу залежить від ефективності взаємодії учасників педагогічного процесу, кінцевою метою якого є отримання компетентностей, які у самостійній професійній діяльності фахівця забезпечують подальше самовдосконалення.

(слайд 14)Суть освітнього процесу в умовах компетентнісного підходу зводиться до створення педагогічних умов і ситуацій, які можуть привести до формування тієї або іншої компетенції. Даний підхід характеризується практичною спрямованістю результатів навчання. Специфіка компетентністного навчання у тому, що засвоюється не готове запропоноване знання, а здобувач освіти сам формулює поняття, необхідні для вирішення завдання. При такому підході освітня діяльність, періодично набуваючи дослідницького характеру, сама стає предметом засвоєння. У сучасному світі саме професійна компетентність майбутнього фахівця розглядається як показник якості освіти. Таким чином, ми можемо сформулювати таке визначення професійної компетентності. (слайд 15)Професійна компетентність – це базова характеристика діяльності спеціаліста; вона включає як змістовий (знання), так і процесуальний (уміння) компоненти і має головні суттєві ознаки, а саме: мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності і критичність мислення. Але, якщо звернутись до «Закону України про освіту 2018», то в переліку ключових компетентностей, які необхідні кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, ми не зустрінемо словосполучення «професійна компетентність». Чому? (слайд 16) Тому що, на мою думку, професійна компетентність охоплює та вбирає в себе усе те, що необхідно сучасному громадянину, справжньому професіоналу свого діла. Це і вільне володіння державною мовою, і обізнаність у галузі природничих наук, техніки і технологій, підприємливість та фінансова грамотність, здатність оволодівати сучасними технологіями, тобто готовність до розвитку інноваційної та інформаційно-комунікаційної компетентностей. Не оминає професійну компетентність і здатність навчатись протягом життя, а також володіння громадянськими та соціальними компетентностями, що пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя. І цей перелік можна вести ще дуже довго. Сьогодні я б хотіла поділитись своїм досвідом з впровадження компетентнісного підходу на уроках математики.

(слайд 17)В Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що «основною метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності у сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції». А досягти цієї мети на даному етапі реформування освіти допоможуть ключові компетентності, які, як ми вже з’ясували є основою для формування та розвитку професійної компетентності. Отже, хочу зупинитись на таких, на мою думку, найголовніших складових:

•          Інформаційно-комунікативна компетентність;
•          Соціально-трудова компетентність;

(слайди 18-28)Інформаційно-комунікативну компетентність можна поділити на дві складові: інформаційну компетентність та комунікативну. Інформаційна компетентність – це добра обізнаність у світі інформації. Як зазначено в «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)", освіта ХХІ ст. – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя та життя своєї країни. Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, що ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, дається визначення комунікативної компетентності як «здатності особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями».

(слайди 29-37)Соціально-трудова компетентність – це оволодіння знаннями і досвідом у суспільній діяльності, у соціально-трудовій сфері, у професійному самовизначенні.

Отже, із усього вище сказаного, можна зробити висновок. Зусилля викладача математики повинні бути спрямовані на вирішення наступного завдання: навчити дітей володіти мовою цифр і фактів, зробити потребою застосовувати його до аналізу суспільних явищ, тобто навчити учнів аналізувати, порівнювати, конкретизувати і представляти образно величини і факти, що відносяться до економічних явищ, явищ соціального і суспільного життя.