17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Доповідь на тему: "Стимулювання творчої ініціативи учнів на уроках хімії".

Про матеріал
Доповідь на тему: "Стимулювання творчої ініціативи учнів на уроках хімії". Даний матеріал можна використати на засіданні методоб'єднання вчителів природничо-математичних наук.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

                  Стимулювання      

 творчої ініціативи

учнів на уроках хімії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Головне завдання педагога – вдосконалення освітніх технологій через уведення у традиційний навчальний процес різноманітних розвивальних занять, орієнтованих на розвиток особистісно-мотиваційної й аналітичної сфер дитини, її пам’яті, уваги та деяких інших психологічних функцій.

    У процесі навчання учні, звикаючи до виконання стандартних завдань, спрямованих на закріплення базових навичок, позбавлені можливості діяти самостійно, ефективно використовувати й розвивати власний інтелектуальний потенціал.

    Тому необхідною умовою системи навчання є ситуація, коли дитина стає активним учасником процесу набуття нових знань, а вчитель – організатором його пізнавальної діяльності. Самостійно знайдена відповідь – це маленька перемога дитини в пізнанні складного світу природи, що надає впевненості у своїх можливостях, створює позитивні емоції, усуває неусвідомлений опір процесу навчання. Водночас учень самостверджується як особистість. Так формується інтерес не просто до предмета, а й до самого процесу пізнання – пізнавальний процес.

   Активізація пізнавальної діяльності учнів стимулює пізнавальний інтерес до предмета вивчення, виховує свідоме ставлення до навчання, розвиває самостійність, активність учня, сприяє формуванню професійних інтересів.

     Метою цієї роботи є розкриття форм і методів, що активізують пізнавальну діяльність учнів на уроках хімії. Тому перед учителем постають такі завдання:

  1. Сформувати не суму знань, а потребу та вміння учнів організовувати свою діяльність з відображення навколишнього світу мовою хімії.
  2. Розвивати стійкий інтерес до пізнання, навчання.
  3. Розвивати навички самостійної роботи.
  4. Спонукати до розкриття особистісного творчого потенціалу, самореалізації, наукової та дослідної діяльності.

 

   Упровадження інноваційних технологій для стимулювання творчої   

                    ініціативи учнів на уроках хімії передбачає:

  1. Добровільність навчання (діти повинні йти на урок охоче, почувати себе комфортно, не боятися). Для цього потрібен не тільки професіоналізм учителя, але й створення сприятливого мікроклімату на уроці, мотивація навчальної діяльності учнів на кожному уроці.
  2. Забезпечення повної зайнятості учнів на уроці, якої досягають застосуванням різноманітних способів навчання. Установлено, що ефективність засвоєння безпосередньо залежить від ступеня активізації учнів і залучення їх до процесу навчання. Застосування різноманітних методик робить процес навчання дійсно творчим, забезпечує зацікавленість учнів, допомагає розумінню та засвоєнню матеріалу.
  3. Застосування тематичного планування.
  4. Багаторазове повторення на різних рівнях засвоєння матеріалу. Для цього потрібно застосовувати різні форми контролю.
  5. Розвиток творчої самостійності учнів. Цьому сприяє використання групових дискусій, проведення різноманітних семінарів, навчання учня іншим учнем, творчі самостійні роботи дітей.
  6. Формування вміння школярів працювати з додатковою літературою та складати тези, конспекти, схеми.

    Активний пізнавальний інтерес не розвивається стихійно. Структура будь-якого уроку має підпорядковуватися основній меті – розвитку інтелектуальної активності школярів. З першого моменту заняття вчитель, створюючи позитивний емоційний фон, спонукає до роздумів. Наприклад, почати урок можна уривком із Заповітних думок Менделєєва:  Шлях до розвитку й, зрештою, до щастя людини пролягає через її працю. Слід нагадати, що працею вчений називав не будь-яку роботу, а роботу усвідомлену, потрібну людям, і налаштувати учнів саме на таку діяльність на уроці.

   Важливим компонентом сучасного уроку є наступний етап – актуалізація опорних знань учнів: як упоралися діти з розвязанням питань і задач, визначених домашнім завданням, чи відповідав раніше вивчений матеріал оптимальному рівню труднощів.

    Існують методичні прийоми, які впливають на формування мотивації,

             а також необхідні для перевірки домашнього завдання:

    Дивуй. Здивування – початкова фаза розвитку пізнавального інтересу. Під час підготовки до уроку особливу увагу варто приділити психологічному настрою учнів, налаштувати їх на вивчення нового матеріалу. Процес навчання починається зі здивування. Не здивуєш – не навчиш. Пошуку того, що може здивувати, примусити замислитися, відводять значне місце в підготовці до уроку. Можуть стати в нагоді хімічні казки, мініатюри, історичні факти. Іноді можна розпочати урок віршем, уривками з художнього або музичного твору. Обовязково слід використовувати рефлексійні прийоми у структурних елементах навчального заняття.

     Інтелектуальна розминка. Інтелектуальна розминка – це два-три не дуже складні питання для розмірковування; основна мета такої розминки – налаштування школярів на роботу.

   Вірю – не вірю. Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами: Чи вірите ви, що …. Учні повинні погодитися з цим твердженням чи ні.

    Бліцопитування за ланцюжком. Перший учень ставить коротке питання другому. Другий – третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь – кілька секунд, учитель має право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо конкретне.

   Впізнай мене. Необхідно охарактеризувати елемент, речовину, явище.

   Лицарський турнір. Учень виходить до дошки й за вивченою темою ставить учителю заздалегідь підготовлені питання, на які він хотів би отримати відповідь. У свою чергу вчитель ставить питання учню. Увесь турнір триває не більше десяти хвилин. Про проведення турніру оголошують заздалегідь.

   Найбільше пізнавальне навантаження отримують учні під час вивчення нового матеріалу, чому сприяють багато методів навчання.

    Думка Л. М. Толстого про те, що лише ті знання є істинними, які одержані самостійно, актуальна, тому велику увагу слід приділяти самостійній роботі учнів.

    Одним із видів самостійної роботи є робота з підручником, мета й завдання якої в дидактиці визначено чітко: цей вид роботи необхідний, оскільки він сприяє розвитку вміння працювати з книгою,  виокремлювати головне. Знання, одержані в результаті такої роботи, зазвичай є дуже міцними.

                   ФОРМИ РОБОТИ З ПІДРУЧНИКОМ

  1. Пошук відповідей на питання, сформульовані в інструктивних картках, розданих учням заздалегідь на кожну парту. Питання  в картках мають бути диференційованими. Наприклад, під час  вивчення в 11 класі теми: “Природні та супутні нафтові гази” в інструктивній картці учням пропонують такі завдання й питання:
  1. Порівняйте природний та супутній нафтові гази. Складіть схему їх одержання.
  2. Де застосовують ці гази? Чому можливості використання супутнього газу ширші, ніж природного? Запишіть ці дані в схему.
  3. У чому переваги застосування природного газу як палива?
  4. Складіть рівняння реакцій одержання водню, сажі, ацетилену та хлорпохідних із природного газу.
  5. Наведіть приклади кількох рівнянь реакцій, які ілюструють можливі напрями хімічного використання:

А) пропану;

Б) бутану.

2. Пропоную учням у процесі роботи з підручником скласти питання, що   

    розкривають зміст прочитаного матеріалу або з допомогою тексту

    підручника відповісти на поставлене питання.

3. Пропоную учням за прочитаним матеріалом скласти опорну схему-конспект,

стислість і логічність якої обов’язково оцінюю.

 

   Ігрові технології на будь-якому етапі уроку сприяють активізації пізнавальної діяльності. Вони надають учням свободу інтелектуальної діяльності, а вчитель спрямовує їх на створення проблемних ситуацій і пошуку шляхів розв’язання через уміло організовану пошуково-дослідну самостійну роботу.

    Які переваги має гра як форма навчання?

  • По-перше, активізується пізнавальна діяльність учнів, усі пізнавальні процеси. Під час гри задіяна емоційна пам’ять, яку учні нечасто використовують. Психологічною основою ігрових занять є уявлення школярів, тому що в процесі гри широко застосовують уявні ситуації. Важливою основою активізації пізнавальної діяльності учнів є мобілізація уваги. Гра – це діяльність, яка захоплює учнів, тому увага стає після довільною, не потребує зусиль. Також у процесі гри розвивається логічне, поетапне мислення, і цьому сприяє можливість ставити в процесі гри такі питання, які потребують не конкретних знань, а вміння логічно мислити.
  • По-друге, переважною формою роботи учнів у процесі гри є групова робота, яку, на відміну від фронтальної та індивідуальної, використовують нечасто. Між тим, вона дуже важлива, забезпечує розвиток міжособистісних стосунків учнів, через які засвоюються елементи організаційної діяльності.
  • По-третє, такі уроки відбуваються на фоні позитивних емоційних станів учителя й учнів, з елементами співпраці; їх підготовка та проведення обєднують учителя й учня як рівних партнерів по роботі. Це набуває особливого значення в умовах гуманізації навчання.

 

   Часто можна використовувати ігрові форми під час проведення узагальнюючих уроків з тем, наприклад, у формі змагання двох команд кмітливих хіміків – ККХ. Етапи змагання бувають різними – залежно від теми їх визначає вчитель. Так, на узагальнюючому уроці з основних класів неорганічних речовин можна порекомендувати такі конкурси:

    Лото навпаки – запропонувати речовину, протилежну даній за хімічними властивостями.

    Третій зайвий – у кожному рядку зазначити речовину, що належить до іншого класу речовин, ніж решта.

    Хімічна естафета – послідовно скласти генетичний ряд речовин(участь беруть по черзі всі члени команди).

Хто швидше – написати рівняння.

Хто впевненіше – розвязати задачу.

Хто більше – назвати формули речовин, що належать до різних класів неорганічних речовин.

 

   Домашні завдання на кожному уроці треба планувати з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Більшість школярів одержують завдання середньої складності, аналогічні класним роботам. Учні, які цікавляться хімією, повинні одержати ускладнені завдання дослідного характеру.

    З метою стимулювання творчої ініціативи учнів, підвищення рівня зацікавленості навчанням  доцільно використовувати сучасні інформаційні й комунікативні технології, які відкривають нові перспективи й можливості для навчання хімії. Їх можливо застосовувати на різних етапах уроку: для проведення хімічної розминки, на етапі пояснення нового матеріалу, для корегування знань, умінь, навичок. Інформаційні технології роблять уроки яскравими та змістовними, розвивають пізнавальні здібності учнів і їхні творчі сили.

    Використання комп’ютера як засобу навчання на уроках хімії значно збільшує число різноманітних форм навчальної діяльності, піднімає науковість на якісно новий рівень, підтримує інтерес учнів до роботи протягом усього уроку.

    Методичні завдання у вивченні хімії доступніше розв’язати через мультимедійні презентації. Завдяки анімації, звуковим і динамічним ефектам навчальний матеріал легко запам’ятовується і засвоюється.

    Реалізація компютерних програм на уроках хімії дозволяє побачити те, що часто на звичайному уроці є неможливим: змоделювати хімічний процес, провести небезпечну реакцію.

   Під час підготовки до уроків учні можуть використовувати Інтернет-ресурси, освітні сайти як інформаційне поле для отримання додаткової інформації за темою.

    Використання комп’ютерних технологій забезпечує посилення інтенсивності уроку, дозволяє вчителеві підвищити темп заняття, допомагає краще засвоїти логіку мислення, ефективно здійснювати перевірку знань. Це підвищує рівень засвоєння знань і викликає інтерес учнів до предмета.

   Отже, форми й методи навчання як один з основних способів розвитку й активізації пізнавальної діяльності учнів допомагають:

  1. Запровадити особистісно орієнтовані технології навчання та створити умови для саморозвитку й самоосвіти дітей.
  2. Розвивати логічне мислення, пам’ять, спостережливість, емоційну та вольову сфери учнів.
  3. Стимулювати пізнавальний інтерес учнів та підвищити рівень їхньої самостійності.
  4. Розширити навчально-виховні можливості уроку, що є основною формою організації навчальної діяльності, використовуючи при цьому різноманітні форми й методи пізнавальної діяльності
  5. Створити в учнівському колективі творчу атмосферу, яка сприяє народженню творчої ініціативи.

 

    Питання активізації пізнавальної діяльності учнів залишається актуальним, тому що сприяє реалізації державної політики, спрямованої на зміцнення інтелектуального й духовного здоров’я нації.

doc
Пов’язані теми
Хімія, Інші матеріали
Додано
17 березня
Переглядів
140
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку