Стаття "ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ЧЕСЬКОГО ПЕДАГОГА – ЯНА АМОСА КОМЕНСЬКОГО "

І. В. Витрикуш

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ЧЕСЬКОГО ПЕДАГОГА – ЯНА АМОСА КОМЕНСЬКОГО

У статті розглядаються основні педагогічні ідеї чеського педагога – Яна Амоса Коменського, зокрема принципи навчання, класно-урочна система, моральне виховання, особистість вчителя.

Геніальний син чеського народу, педагог-класик, основоположник педагогічної науки, великий мислитель, патріот, демократ-гуманіст Ян 
Амос Коменський належить до тих історичних осіб, які своїми творіннями і відданою служінням народу здобули невмирущу славу і любов.

Я.- А. Коменський – фундатор педагогіки як окремої науки. Він першим у світі теоретично обґрунтував весь комплекс основних питань, які в сукупності визначають педагогіку як науку, зібравши і переробивши у своїх творах весь досвід попереднього розвитку теорії і практики навчання і виховання підростаючого покоління. У працях видатного педагога знайшли відображення народна чеська педагогіка, антична педагогічна спадщина, ідеї багатьох передових педагогів, особистий досвід Коменського.

Ідея створення цілісної педагогічної теорії виступає у системі поглядів педагога як частка загального плану удосконалення людства. У його багатющій педагогічній спадщині, і передусім у “Великій дидактиці”, вперше у світі педагогічна теорія набула якості науки. Тут розглянуті всі найважливіші питання педагогічної науки.

Цілком справедливо Я.- А. Коменського вважають батьком дидактики, оскільки йому належить вчення про сутність, основні принципи і методи навчання, класно-урочну систему. У “Великій дидактиці” він витлумачив сутність і завдання освіти, покликаної служити людині для вдосконалення її розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне розумно споглядати, охарактеризувати словами і здійснювати дії. Виступав він за енциклопедичність, посильність і доцільність змісту освіти, єдність і наступність шкіл усіх типів, пропонував концентричний спосіб розміщення навчального матеріалу [2] .

Методологічною основою педагогічної теорії Коменського виявився принцип природовідповідності виховання. Йому підпорядковані всі теоретичні положення “Великої дидактики”.

Слід зазначити, що у своїх творах Я.- А. Коменський обґрунтував такі основні принципи навчання, як наочність, свідомість, міцність, послідовність і систематичність, посильність, емоційність, дотримання яких, на його погляд, зробить навчання легким і ґрунтовним [5, с. 488].

Принцип наочності. Цей принцип має на меті засвоєння знань учнів шляхом безпосереднього  спостереження над предметами та явищами, а також шляхом чуттєвого сприйняття. На думку педагога, наочність – “золоте правило” навчання школярів.

До принципу наочності зверталися ще тоді, коли не існувало писемності й самої школи. У школах давніх країн наочність мала широке розповсюдження. У середні віки, в епоху правління схоластики й догматизму, ідея наочності була забута і тому не використовувалась у педагогічній практиці. Коменський першим  увів використання наочності як загальнопедагогічного принципу.
Слід зауважити, що митець визначав наочність і її значення таким чином:

•         “Якщо ми бажаємо розвивати в учнів справжні знання – нам необхідно навчати всьому через власні спостереження й чуттєві докази”.
•         “Школи повинні звертати увагу на власні почуття учнів так, щоб вони самостійно бачили, чули, відчували усе те, що самі можуть і повинні бачити, чути. Таким чином, школи позбавлять людську природу від постійних непорозумінь”.
•         “Хто сам одного разу уважно спостерігав анатомію людини, той правильно зрозуміє й запам’ятає, аніж прочитає пояснення, не бачивши всього цього на власні очі”.

Отже, з вище сказаного виходить, що Я.- А. Коменський вважав наочність не лише принципом навчання, але й принципом, який полегшує навчання.

Для реалізації наочності учений вважав доцільним використовувати наступне:

•         реальні предмети і безпосереднє спостереження над ними;
•         коли це не можливо – моделі та копії предмета;
•         малюнки як зображення предмета чи явища.

Принцип свідомості. Метою цього  принципу є такий характер навчання, коли школярі не пасивно, шляхом зазубрювання й механічних вправ, а свідомо, глибше й ґрунтовно оволодівають знаннями й навичками.

Я.- А. Коменський вважає головною умовою успішного навчання розуміння сутності предметів і явищ, їх розуміння учнями. Він також вважає основною властивістю свідомих знань не лише розуміння, але й використання знань на практиці.

Свідомість у навчанні тісно пов’язана з активністю учнів та їх творчістю.

Принцип послідовності й систематичності. Послідовне вивчення основ наук і систематичність знань учений вважає обов’язковим принципом навчання. Зазначений принцип має на меті оволодіння школярами систематичними знаннями у певній логічній і методичній послідовності.
В першу чергу послідовність і систематичність стосується наступних питань: яким чином розподілити матеріал, щоб не порушити логіку науки; з чого починати навчання і в якій послідовності будувати його; як установити зв’язок між новим і вже вивченим матеріалом; які зв’язки й переходи слід установити між окремими етапами навчання та інші.
Як уже зазначалося вище, митець вважає, що навчання повинно відбуватися у певній послідовності. Тому він виділяє наступні вимоги:

1.                 має бути установлений точний порядок навчання у часі, так як “порядок – душа всього”;
2.                 уся сукупність навчальних занять повинна бути чітко поділена на класи;
3.                 все повинно вивчатися послідовно – з початку й до кінця;
4.               усьому вчити, вказуючи на причини, тобто не лише показувати, яким чином щось відбувається, але також показувати, чому воно не може бути інакшим.
   Я.- А. Коменський формулює ряд конкретних вказівок і дидактичних правил щодо реалізації зазначених вимог:

• заняття мають бути розподілені таким чином, щоб на кожен рік, місяць, день і час були поставлені певні навчальні завдання, заздалегідь продумані вчителем і усвідомлені учнями;
• зазначені завдання повинні вирішуватися з урахуванням вікових особливостей;
• один предмет слід викладати до тих пір, поки з початку й до кінця не буде засвоєний учнями;
• усі заняття мають бути розподілені таким чином, щоб новий матеріал завжди ґрунтувався на попередньому  й укріплювався наступним;
• навчання повинно йти від більш загального до більш конкретного, від легкого до складного і т. д. [1].

За словами Я.- А. Коменського, цю послідовність необхідно дотримуватися крізь.
Необхідною умовою успішності процесу навчання Коменський вважав легкість і приємність процесу навчання. Опанування мудрості має проходити без труднощів, повинно бути зручним, доступним для всіх, приносити справжню насолоду. Вчитель покликаний прищеплювати дітям потяг до знань і навчання. Погано, коли дітей лише примушують вчитися. Необхідно використовувати лише ті методи, які зменшують труднощі навчання з тим, щоб воно не викликало в учнів незадоволення і огиди до занять [4, с. 25].
З метою прискорення навчання Коменський запропонував використовувати класно-урочну систему навчання. Він досить детально обґрунтував і розробив деталі цієї системи навчання і впроваджував її у практику. Він першим серед педагогів запропонував для освіти юнацтва чітку чотирьох ступеневу систему шкіл, демократичну як за метою, так і за організацією. Він вважав, що в межах певної кількості років повинен бути закінчений весь курс навчання і з цих шкіл мають вийти люди справді освічені [3, с. 32- 34].
Педагог вважав, що підручники мають бути окремими для кожного класу, доступними для розуміння учнями, відповідати вікові дітей, у них не повинно бути нічого зайвого. З огляду на це він створив нові підручники, найвідомішими серед яких є “Відкриті двері мов і всіх наук”, “Видимий світ у малюнках”.

Багато уваги приділяв він моральному вихованню та шкільній дисципліні, був переконаний, що освіта людини повинна сприяти підвищенню її моральності, формуванню мудрості, помірності, мужності й справедливості – головних моральних якостей гуманної людини. До основних засобів морального виховання відносив приклади порядного життя батьків, учителів, товаришів, вправи, привчання, дисципліну.

За переконаннями Я.- А. Коменського, успіхи школи в навчанні й вихованні учнів залежить передусім від учителя. Ця професія є “найпочеснішою під сонцем”. а тому “найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями”. Педагог повинен любити свою справу, бути працьовитим, ентузіастом, життєдіяльним і чуйним, любити учнів, ставитися до них по-батьківськи, бути високоосвіченою людиною, живою бібліотекою і завжди прагнути до збагачення своїх знань і досвіду, добре володіти методикою передання знань учням.

 Отже, побудова системи шкільної освіти у відповідності до ідей та принципів чеського мислителя є ідеальним зразком успішного процесу організації навчання, з якого варто черпати та застосовувати ідеї українській педагогічній науці й сьогодні. Проте, проведена дослідницька робота не вичерпує усієї проблеми. Подальшого дослідження потребують питання взаємозв’язку педагогічного та творчого доробку Коменського із процесом навчання на сучасному етапі та їх використання у сучасних умовах освітнього простору.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Коваленко Є.  Коменський Ян Амос / Є. Коваленко // Енциклопедія освіти / Академія пед. наук України; гол. ред. В. Г. Кремень. – К. : Юніком Інтер, 2008. – С. 407-408.
2. Кравець В. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття. – Тернопіль, 1996.
3. Кравець В. Педагогічна система Яна Амоса Коменського / В. Кравець // Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва: навч. посіб. для студ. пед. навч. докл. / В. Кравець – Тернопіль, 1996. – С. 122-178.
4. Мітюров Б. Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського на Україні: [монографія] / Б. Мітюров. – К. : Рад. школа, 1971. – 107 с.
5. Фіцула М. Педагогіка: навч. посіб. / М. Фіцула. – 3-тє вид., стер. – К. : Академвидав, 2009. – 560 с.

В статье расматриваются основные идеи чешского педагога – Яна Амоса Коменского, а именно принципы обучения, класно-урочная система, нравственное воспитание, личность учителя.

The article investigates the main idej Czech pedagogue – Jan Amos Comenius, in particular, the principles of teaching, class-lesson system of moral education, the teacher's personality.