Прийоми розвитку пізнавальних мотивів
Мотивація є дуже сильним фактором впливу на успішність учнів.
Мотив — це те, що спонукає людину до дії, те, заради чого вона її здійснює. У сучасній психології цим терміном позначають ряд причин, що викликають активність індивіда:
-
інтерес,
-
цільові установки,
-
емоції,
-
ідеали,
-
потреби та ін.
Прийоми розвитку пізнавальних мотивів можна поділити на дві групи:
-
Зацікавлення змістом навчального матеріалу —
приклад 1:
-
поняття новизни є відносним, воно залежить від життєвого досвіду учнів та ступеня їх освідомленності. Наприклад для 7ми класників, відносно новим є поняття дифузії, але з явищем взаємного проникнення речовин учні вже знайомі з досвіду. Тому пояснення таких процесів, як поширення запахів, проникнення повітря в воду або кисню в кров чи споживчих речовин у шлунку, набуває новизни на уроках фізики;
-
прикладом може бути інформація про машину Ван-де-Граафа та альтернативні джерела енергії або палива, з якими учні познайомились на сьогоднішній конференції.
приклад 2:
хоча в наш час інформаційних технологій учнів важко чимось здивувати, але у фізиці є чимало фактів, задач чи експериментів, які здатні викликати подив дітей;
-
приклади з художньої літератури:
приклад 3:
-
прислів’я про сили;
-
задачі типу: « Герой одного оповідання О. Генрі вдарив порося з такою силою, що той полетів з швидкістю, що «випереджав звук власного писку». З якою найменшою швидкістю повинно було летіти порося, щоб цей випадок зміг відбутися в дійсності?
-
складені учнями фізичні або астрономічні вірші:
Чумацький Шлях
Наче білим снігом засипане,
Пелюстками зів’ялих квітів,
Шелестить неземними липами
Серце нашого дивосвіту.
Неба темного холод вранішній,
Заблукавши в далеких світах,
Заховає в мішку, у замшевім,
Срібросхилий Чумацький Шлях.
На стежинах його безмежних
Білий сніг, білий цукор зірок.
І застигло чудове прийдешнє
На беззвуччі легких пелюсток.
Г. Іванова.
-
використання краєзнавчого матеріалу:
приклад 4:
-
конференція – «Чумак», УГКМК;
-
інформація екологічної спрямованості:
приклад 5:
-
конференція – проблеми навколишнього середовища та їх вирішення;
приклад 6:
-
особливе місце займають відомості з історії розвитку фізики, наприклад, добре відомий розвиток поглядів на природу світла - взаємодія між корпускулярною теорією Ньютона та хвильовою теорією Гюйгенса - Френеля: від взаємного виключення до взаємного доповнення(корпускулярно-хвильового дуалізму);
приклад 7:
-
особливе значення має підготовка учнями рефератів та повідомлень про життя, діяльність та вклад вчених у науку;
-
факти з життя відомих учених: як приклад, легенди про Архімеда («Еврика!»; загибель вченого; « Дайте мені точку опори, і я зсуну Землю з місця!»...);
-
відомості із життя А. Ейнштейна, І. Ньютона, Блеза Паскаля та інших;
-
інформація, пов'язана з розкриттям можливостей людини та інше.
приклад 8:
-
інформація, пов'язана з розкриттям можливостей людини достатньо повно викладена в додатку до журналу «Фізика» видавництва «Шкільний світ» № ,
-
Зацікавлення процесом навчання —
-
використання роздаткового матеріалу, технічних засобів навчання;
-
застосування комп'ютерної техніки, демонстраційного експерименту та інших видів наочності;
-
залучення до ігрової діяльності, проблемне навчання та ін.
В. Звєрєва пропонує такі прийоми мотивації та стимулювання діяльності, які можуть бути застосовані й під час організації навчання у вищих і середніх навчальних закладах:
-
пред'явлення навчальних вимог, інформування про обов'язкові результати навчання, створення пізнавальних утруднень, залучення до самооцінки своєї діяльності та корекції, прогнозування власних майбутніх результатів. Вони сприяють розвитку вольових мотивів;
-
заохочення, застосування навчально-пізнавальних ігор, створення яскравих наочно-образних уявлень, ситуації успіху, стимулююче оцінювання, вільний вибір завдань, задоволення бажання бути цікавою (вагомою) особистістю. Вони сприяють розвитку емоційних мотивів;
-
опору на життєвий досвід, урахування та розвиток пізнавального інтересу, створення проблемних ситуацій, заохочення до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, а також завдань на кмітливість. Вони забезпечують розвиток пізнавальних мотивів.
С. Подмазін до прийомів психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів включає:
-
заохочення;
-
пізнавальний інтерес;
-
навчально-пізнавальну гру;
-
кооперацію учнів під час уроку;
-
створення яскравих уявно-образних уявлень;
-
виконання творчих завдань;
-
створення проблемних ситуацій;
-
спонукання до пошуку альтернативних рішень;
-
створення ситуації успіху;
-
створення ситуації взаємодопомоги.
Формулу успіху в пізнавальній діяльності Е. Браверман наводить у такій формі:
У=М + (ПІ + РІ + ЗІ + ЗІ) + СЗ,
де: М — мотивація;
ПІ — пошук інформації;
РІ — розуміння інформації;
ЗІ — запам'ятовування інформації;
ЗІ — застосування інформації;
СЗ — систематичність занять.
Завдання вчителя з цього напряму педагогічної діяльності:
-
вивчати мотиваційну сферу учнів;
-
розвивати мотиви, які вже сформовані в учнів, спиратися на них під час планування діяльності на уроці;
-
формувати нові мотиви, що здатні забезпечити підвищення якості навчальної праці.
Одним із найпростіших тестів на виявлення особливостей мотивації пізнавальної діяльності учнів може бути тест «Мотиви моєї діяльності».
Любий друже! Уважно прочитай анкету та підкресли в ній ті пункти, які відповідають твоїм думкам, прагненням, відчуттям, бажанням.
Я навчаюсь тому, що:
1. на уроках фізики така обстановка, що хочеться вчитися;
2. примушують батьки;
3. хочу отримати гарні оцінки;
4. треба готуватися до обраної професії;
5. у наш час у суспільстві не можна бути дурнем;
6. хочу завоювати авторитет у однокласників;
7. подобається пізнавати щось нове;
8. подобається вчитель;
9. хочу уникнути поганих оцінок і неприємностей;
10. хочу більше знати;
11. мені приємно думати, відкривати щось нове;
12. хочу бути першим учнем у класі.
Обробка відповідей учнів:
1 — мотив благополуччя;
2, 9 — мотив протидії пригніченню;
3 — мотив досягнення;
4 — мотив «професійне самовизначення»;
5 — мотив «позиція»;
6, 12 — мотив престижу;
7, 10 — пізнавальний мотив;
8, 11 — емоційний мотив.