Доповідь "Проектно-дослідницька діяльність як методичний інструмент реалізації Держстандарту, виявлення і розвиток дитячої обдарованості "

                                                 Виступ

                                     на засіданні педагогічної ради

              Проектно-дослідницька діяльність як методичний інструмент 

   реалізації   Держстандарту, виявлення і розвиток дитячої  обдарованості

    Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах до навчання, а найголовніше – орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.

    Статтею 12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної середньої освіти – це  всебічний розвиток, виховання  й соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення й навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

    Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині. А це не тільки знання, це вміння їх використовувати для власних індивідуальних і професійних завдань. А ще — це ставлення й цінності, а також вміння з позиції тих цінностей критично переосмислити отриману  інформацію.

    Діти повинні вміти її критично осмислити з точки зору як це відіб’ється на їхньому житті, на їхньому здоров’ї.      

    Міністерство освіти і науки в методичних рекомендаціях з викладання предметів на 2019/2020 навчальний рік ( лист №1/11-5966 від 1 липня)   чітко окреслює наскрізні змістовні лінії та спільні для всіх компетентностей уміння:

читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

    Саме через освіту необхідно підготувати  інноваційну людину, здатну до сприйняття змін та новацій. Головна мета розвитку української системи освіти – створити умови для саморозвитку та самореалізації кожної особистості як громадянина України.

    Нові цінності й орієнтири освіти та навіть сучасні досягнення науки та техніки багато в чому визначають вибір методів навчання, у якому вчителі віддають перевагу активним та інтерактивним педагогічним технологіям.

Адже більшість педагогів прагнуть, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, сперечались, досліджували, творили, вирішували, висловлювали й відстоювали свої думки. Вимоги часу та реформа системи освіти заохочують учителів використовувати методи, які сприяють розвитку творчих здібностей особистості з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу.

    Одним із перспективних видів навчання, який підвищує мотивацію для отримання знань, розвитку мовних компетентностей, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, створює умови для творчої самореалізації учнів, уважається метод проектів.

  Саме метод проектів використовує всі найкращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання іноземної мови: різноманітність, що виявляється у варіативності тем, типів текстів та вправ; проблемність, коли іноземна мова використовується для виконання завдань, що характеризуються новизною; навчання із задоволенням, що передбачає надання учням можливості говорити про те, що викликає в них підвищений інтерес, виявляти свій творчий підхід в оформленні та презентації проекту. Проектна робота – це навчання через дію. Проекти дають повне відчуття чогось досягнутого, можливість виготовляти продукт. Спостерігається віддача з боку тих, що навчається, коли вони усвідомлюють, що можуть робити з англійською мовою, яку вони вивчають. Ця характерна риса проектної роботи дуже добре підходить для групи учнів з різними здібностями, тому що вони можуть працювати відповідно до їхнього рівня та успішності

             Метод проектів – це метод, в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватись в інформаційному просторі, критично мислити.

«Усе, що пізнаю, знаю, де і як можу застосувати»- основна теза сучасного розуміння методу проекту .

              Саме слово «проект» у перекладі з латинської мови означає «кинутий уперед, задум, план» Чим цікавий метод проектів?

   Головною метою проекту є формування таких ключових компетенцій як «уміння вчитися», загальнокультурної та соціальної.

Розвиток компетенції «уміння вчитися» передбачає формування в учня здатності самостійно:

• визначити мету діяльності або сприймати ту, що поставлена викладачем;
• виявляти зацікавленість до навчання, докладати вольових зусиль для досягнення позитивного результату пізнавальної діяльності;
• раціонально організовувати свою навчальну працю;
• знаходити потрібну інформацію, добирати доцільні способи для розв’язання завдання;
• усвідомлювати свою діяльність і прагнути її вдосконалити;
• мати уміння й навички самоконтролю.

   Розвиток даної компетенції має комплексний характер і передбачає, зокрема, формування лексичної, граматичної, фонетичної, мовної, соціокультурної компетенцій. Здатність продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, спільно визначати цілі діяльності, планувати, розробляти й реалізовувати проекти індивідуальних і колективних дій, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання передбачає формування соціальної компетенції.

       Метод проектів створює:

•            умови для творчої самореалізації учнів;
•            підвищує мотивацію до навчання;
•            сприяє розвитку інтелектуальних здібностей;
•            учні набувають досвіду розв’язання проблем майбутнього самостійного життя, які вони проектують у навчанні.

     Аналізуючи роботи різних авторів, можна виділити наступні види проектів:

                     1.  Ознайомлювально-інформаційні.

    Проекти спрямовані на збір інформації про певний об'єкт чи явище. Передбачається ознайомлення учнів групи з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів

                     2.  Дослідницько-пошукові.

     Діяльність учнів спрямовується на вирішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових   досліджень.

                      3.  Монопредметні.

      Провідна проблема таких проектів вирішується в межах одного навчального предмета, хоча для її вирішення залучаються  знання з інших галузей.

                      4.  Міжпредметні.

     Зміст проектів охоплює кілька навчальних предметів. Такі проекти вимагають злагодженої роботи творчих груп, чіткого визначення дослідницьких завдань, проведення  проміжних звітів.

        За кількістю учасників виділяють такі проекти:

                     1.  Індивідуальні.

      Проект виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації.  Тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від  його інтересів та можливостей

                      2.  Парні.

      Проект виконують двоє учнів. Вони складають спільний план дій і визначають форму  представлення результату; добирають творчу  назву свого проекту; беруть активну участь в організації   захисту проекту.

                      3. Групові.

Загальну схему технології проектного навчання можна зобразити у вигляді такої таблиці:

Проект розглядають як п’ять «П»:

-проблема;

-планування;

-пошук інформації;

-продукт;

-презентація.

Форми захисту проектів можуть бути наступними:

1. Колаж.

2.Вірш.(написати.)

3.Переклад(літературний).

4.Вікторина.

5.Постер.

6.Кросворд тощо.

    Вивчення іноземних мов неможливе без використання методу проектів. Деякі підручники містять проектні завдання та окреслюють шляхи виконання цих проектів. Але таких завдань небагато. Так, підручник English Plus, який ми використовуємо в 5-7 класах, містить деякі зразки проектної роботи.

     На своїх уроках  я теж застосовую цей метод.

    У 8 класі ми вивчаємо тему “Наша планета”, яка тісно пов’язана з проблемою довкілля та глобальним потеплінням. Результатом роботи став проект “Вплив діяльності людини на стан довкілля”. Деякі учні створили колажі, деякі – презентації. Але всі учні усвідомили той факт, що людина – це основне джерело проблем довкілля, та пропонували заходи збереження планети для майбутніх поколінь що можуть бути вжиті для цього місцевою владою, владою країни та конкретно кожним з нас. Це і контроль за використанням води та електроенергії, і скорочення використання пластику в побуті тощо. Крім того, школярі порівнювали досвід роботи різних країн над цією проблемою, а також з презентації одного з учнів дізналися про відносно нову проблему довкілля – мікропластик та загрозу від нього життю морських істот. Один з учнів показав фото сміттєпереробного заводу у Відні, яке вразило деяких гімназистів, адже не має нічого спільного з нашим уявленням про таке місце.

    Крім того, у цій же темі учні виконували проект “Нові життя звичайних предметів”. Гімназисти показали, що пластиковим відходам (наприклад, пляшкам) можна дати шанс на нове життя, використавши їх для виготовлення годівниць для птахів, тари для зберігання круп, новорічних ялинкових прикрас, підставки для зберігання олівців тощо.

    Вивчаючи тему  “Минуле”, учні 6-Б та 6-В класів отримали завдання підготувати  проекти про визначних людей в історії людства та їх вплив на розвиток історії або про визначні події минулого.  Для захисту учні готували постери. Крім того,  для виконання такого проекту діти знаходили та опрацьовували певну інформацію,  виявили креативність в оформленні результату роботи. Шкала інтересів учнів просто вражає своїм різноманіттям: від Клеопатри до Стівена Хокінга, від винаходів Леонардо да Вінчі до створення першої залізниці;  від перших пілігримів до висадки союзних військ в Нормандії в ході другої світової війни; від історії створення шедевру Мона Ліза до творчості Сальвадора Далі.

     Деякі учні готували кросворди та вікторини про минулі події та про способи вираження минулого часу як засобу для повідомлення про минуле.

     Працюючи над проектом  “Англія. Велика Британія. Об’єднане Королівство”, учні шостих класів дізналися про різницю між цими географічними назвами і поняттями; з яких частин складається країна, мову якої ми вивчаємо, прапори, символи кожної її частини. Крім того, школярі порівнювали британські та українські свята, традиції та дійшли висновку, що є деякі спільні риси між британськими та українськими святами. Наприклад: колядки. Традиція колядування дітьми в Україні має деякі спільні риси навіть з традиціями святкуванні Хеловіна.

    Цікавим питанням для шестикласників була традиційна британська їжа. Порівнюючи українську та британську кухні, діти однозначно віддали перевагу традиційному українському борщу.  

    Крім того, учні виконували творчі проекти. Один з уроків домашнього читання в 9 класі був присвячений творчості одного із найбільш видатних поетів Британії - Вільяму Шекспіру. Учні отримали таке завдання: зробити переклад 130 сонету. Дехто зробив просто підрядковий переклад, сильніші учні спробували зробити віршований переклад.

     Подібний творчий проект виконували й учні 6-Б класу. На одному з уроків ми розглянули способи найпростішого віршування англійською мовою: це вірш “П’ять питань”, “Діамантовий вірш”, більш відомий нам як сенкан, та інші. Спочатку школярі спробували скласти вірші про те, що їм цікаво: про своє ім’я,  сім’ю, друзів, захоплення тощо. Як проектна робота, учням було дане завдання скласти та красиво оформити вірші про зиму. Діти отримали чітку інструкцію: який розмір паперу слід використовувати, як оформити. Також учням було пояснено, що з віршів ми зробимо спільну книжечку. Саме в цьому проекті діти зрозуміли необхідність інколи чітко виконувати інструкції, адже роботи учасників, які використали різні розміри паперу, просто не зможуть бути підшиті. Але для дітей це також був урок роботи в команді.

    Працюючи над темою “Можливості людського тіла” в 9-Б класі, учні дійшли висновку, що чим частіше людина виходить з зони комфорту, тим більше вона розвивається фізично, психологічно, морально. Дев’ятикласники отримали таке: завдання скласти свій  план фізичного, розумового та творчого розвитку. Завдання перед собою учні ставили різноманітні: від навчитися смачно готувати чи їздити на велосипеді до поглибити знання з певних предметів. Ближче до кінця навчального року я планую повернутися до цих проектів і попросити учнів проаналізували результати згідно із своїми планами.

    Видом проектної роботи можна вважати й участь у загальношкільних заходах. У минулому навчальному році ми з учнями готували виступи на гала-концерті під час декади іноземних мов. Це були невеликі інсценовані казки з учнями 5-Б та 5-В  класів “Попелюшка” та “Красуня та чудовисько”; з 8-Б класом – “Останній листок” за О’Генрі; з 9Б – “Красуня та монстр”. Учні 7-Б класу виконали пісню “Happy”. Така робота інколи дозволяє нам побачити дітей зовсім з іншого боку, такими, якими ми їх навіть не уявляли. Так, один з учнів, який у минулому році буквально тремтів не тільки перед виступом на сцені, а навіть відповідаючи в класі, у цьому році сам говорить, що почувається набагато впевненіше. А дівчинка, яку було дуже важко розговорити на уроці, виявилася ледве не комп’ютерним генієм. І саме спільна робота над проектом дала нам можливість краще зрозуміти один одного.  Адже ми з вами працюємо для Галочки, для тієї Галочки, що сидить за другою партою біля вікна.

    І насамкінець хочу сказати, що можливості цієї технології великі, але в проектній діяльності не існує єдиних рецептів. Ця діяльність глибоко індивідуальна та залежить від багатьох факторів. Головне, що ця технологія розвиває пізнавальну сферу й особистісні якості учня, підвищує інтерес до навчання. Тому відкиньмо всі сумніви - результат обов’язково буде.