«Роль учителя у формуванні безпечного освітнього середовища»
Свою доповідь я хотіла б почати з чудової притчі: «Жив мудрець, який знав усе на світі. Ось одна людина і захотіла довести, що він не все знає. Затиснувши у долонях метелика, вона запитала:
- Скажи, мудрець, який метелик у мене в руках – живий чи мертвий? А сам думає: «скаже живий – я метелика умертвлю, скаже мертвий - випущу». Мудрець, подумавши, відповів:
- Усе у твоїх руках, людино!»
У наших руках можливість створити у навчальному закладі таку атмосферу, в якій усі будуть почувати себе «як удома», атмосферу психологічного комфорту, атмосферу любові і доброзичливості, адже кожен вчитель – це держава, яка може бути або демократичною, або ліберальною, або авторитарною.
Серед усіх прав, якими наділені учасники освітнього процесу (учні, їхні батьки, педагоги) (саме право на життя і здоров’я є найголовнішим і найціннішим, а його забезпечення має бути пріоритетним у роботі закладу освіти. Основним завданням сучасної школи є створення безпечного освітнього середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Це є одним із головних завдань сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ.
Важливою умовою ефективності роботи навчального закладу у цьому напрямку є робота психологічної служби з розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:
-взаєморозуміння;
-взаємоповага;
-дружня атмосфера;
-пріоритет прав людини;
-толерантність;
-постійний розвиток;
-активна життєва позиція;
-здоровий спосіб життя; людяність;
-порядність;
-повага до приватного життя;
-мир;
-єдина країна.
Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, так як в освітніх закладах дуже часто постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Сьогодні суспільство бажає бачити школу не лише одним з освітніх ресурсів, а, скоріше, простором розвитку та співпраці як всередині, так і по відношенню до зовнішнього світу.
Під час воєнного стану першочергове завдання освітян — створити безпечне середовище й забезпечити право дітей на освіту та нешкідливі умови навчання. До того ж після завершення війни ще тривалий час заклади освіти в Україні продовжать працювати відповідно до вимог про безпечне освітнє середовище. Як зауважив Брюс Шнаєр, американський письменник, криптограф і фахівець з комп’ютерної безпеки, безпека — це процес, а не результат. Поняття «безпека» розповсюджується на багато різних явищ. Безпечним може бути не лише середовище, а й спілкування, пересування, психологічний клімат, умови праці, інформаційний простір.
А тепер давайте пригадаємо, що таке безпечне освітнє середовище?
Освітнє середовище безпечне, коли там:
- є безпечні умови навчання і праці
- панує комфортна міжособистісна взаємодія
- немає будь-яких проявів насильства
- дотримані права й норми безпеки всіх учасників освітнього процесу.
Безпечне освітнє середовище — юридичний термін, визначений у статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020.
Безпечне освітнє середовище — це сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлююьб заподіяння учасникам освітнього процесу фізхичної, майнової, або моральної шкоди, зокрема наслідок недотримання вимог і правил законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей), пропаганди або агітації у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв , тютюнових виробів, психотропних речовин.
За цим визначенням безпечне освітнє середовище — це сукупність умов у закладі освіти, що:
унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової або моральної шкоди, зокрема:
внаслідок недотримання вимог норм і правил:
внаслідок недотримання законодавства щодо:
шляхом:
приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо)
унеможливлюють вживання на території закладу освіти
- алкогольних напоїв
- тютюнових виробів
- наркотичних засобів
- психотропних речовин.
Отже, безпека — це не лише відсутність потенційних загроз. Поняття «безпечна школа» включає в себе дії, направлені на створення сприятливих умов освітнього процесу.
Створення безпечного освітнього середовища
Освітнє середовище: несприятливі чинники
Такі негативні явища серед учнівської молоді, як насильство, булінг та кібербулінг, секстинг тощо, не можуть не турбувати громадськість, освітян і батьків. Крім того, під час війни гостро постає питання безпеки учнів. Логічно, що виникає потреба створити безпечний освітній простір у закладі освіти, щоб захистити, убезпечити, запобігти наслідкам впливу на особистість несприятливих чинників.
Для школярів несприятливі впливи середовища зумовлюють:
появу складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні —
прояви психологічного та емоційного насильства:
дію несприятливих чинників, пов’язаних із навчанням.
Що передбачає безпечне освітнє середовище:
Взаємодія вчителя з батьками та дітьми:
-Важливıсть спıвпрацı з батьками Регулярне ıнформування про успıхи та проблеми учнıв;
-Проведення батькıвських зборıв та ıндивıдуальнı консультацıї;
-Використання рıзним засобıв комунıкацıї;
-Важливıсть командної роботи: учитель, учень, батьки;
-Регулярне спıлкування (ıнформування про трудностı та успıхи);
-Спıльнı заходи ( залучення батькıв до шкıльних заходıв);
-Пıдтримка в навчаннı ( надання рекомендацıй щодо того , як допомогти дıтям в навчаннı вдома);
-Обговорення важливих питань ( ıнıцıювання дıалогıв з батьками щодо важливих тем, таких як булıнг або емоцıйний стан дıтей).
Толерантність як основа взаємодії:
-Розвиток навичок спıлкування;
-Повага до рıзноманıтностı - навчання учнıв толерантному ставленнı до релıгıї, культурних , мовних та ıнших вıдмıнностей;
-Моделювання толерантної поведıнки педагогами.
Доброзичливість і підтримка:
-Забезпечення доброзичливого клıмату в школı для зниження рıвня стресу в учнıв;
-Психологıчна пıдтримка.
Проведення тренінгів з безпеки та психологічної підтримки:
- Правила безпеки
- Психологıчна стıйкıсть - допомога дıтям впоратись зı стресом
- Толерантне ставлення один до одного
- Емоцıйний комфорт та його зв*язок з успıшнıстю
- Навчання навичкам соцıальної взаємодıї
Протидія булінгу:
-Регулярно обговорювати правила класу
-Вıдкрито обговорювати проблеми класу
-Інıцıювати соцıальнı проекти або акцıї допомоги
- Інформувати учнıв про ознаки булıнгу та його наслıдки
-Впровадження полıтики нульової толерантностı до насильства
-Розвиток емпатıї та соцıальних навичок через заняття та тренıнги
Психологічна підтримка учнів та батьків.
Єдиного визначення поняття «безпека освітнього середовища» немає через різні підходи до розуміння його сутності. Йдеться про три аспекти цього поняття:
1.Психологічна безпека:
Дослідники, які вивчають психологічно безпечне освітнє середовище та коло проблем, пов’язаних з ним, вважають, що психотравмівні ситуації прямо чи опосередковано впливають на фізичне та психічне здоров’я особистості
Зокрема, до психотравмівних ситуацій в освітньому процесі належать:
конфлікти у ланках «учитель–учень», «учень–учень», «учень–батьки»
проблема адаптації в освітньому середовищі
атмосфера конкуренції між однолітками
надмірна вимогливість педагогів
2. Екологічна безпека:
Український педагог Світлана Совгіра зазначає, що екологічно безпечне освітнє середовище — це система психолого-педагогічних умов, впливів і можливостей, які забезпечують захищеність особистості від негативного впливу екологічних чинників, що визначають оптимальність взаємодії зі світом природи.
3.Інформаційна безпека:
На думку українського педагога Нелі Кириленко, застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий глобальний вплив на особистість.
Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище дослідниця виокремлює:
відсутність належних механізмів контролю якості інформації̈, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації
неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо
5 принципів безпечного освітнього середовища
Які принципи безпечне освітнє середовище передбачає?
Принцип домінування життя людини як головної цінності:
- визначає модель мінімальної (необхідної) безпеки
- максимально усуває ризики, що загрожують життю як дітей, так і дорослих.
Принцип регіональної специфіки:
- передбачає облік небезпек і можливих надзвичайних ситуацій того чи того регіону (міста, області, району) під час організації системи безпеки освітнього середовища школи.
Принцип комплексності оцінки небезпек (ризиків):
- задає методику оцінки різних педагогічних (освітніх) ризиків (зовнішніх і внутрішніх) на основі комплексного, системно-синергетичного підходів.
Принцип міні-макса:
- визначає досягнення максимального ефекту безпеки за наявності мінімуму ресурсного забезпечення.
Принцип максимальної ефективності:
- втілює управління системою заходів і створення педагогічних умов, спрямованих на забезпечення максимальної безпеки освітнього середовища й школи як соціального інституту загалом.
Підсумовуючи свій виступ нагадаю,що:
Роль вчителя у створеннı безпечного освıтнього середовища ı взаємодıї з батьками є ключовою для успıшного розвитку учнıв ı формування позитивного навчального процесу.
Учитель для школи — це те ж саме, що сонце для всесвіту.
Він джерело тієї сили, яка надає руху всій машині.
Остання заіржавіє у мертвому заціпенінні, якщо він не зуміє вдихнути в неї життя і рух... (Адольф Дистервег)
Тож, шановні вчителі!
Роль вчителя у формуванні безпечного освітнього середовища- велика.
Від безпеки на уроках залежить здоров’я учня. Крокуймо в ногу з часом, будьмо професійно компетентними, бо саме від нас залежить майбутнє наших дітей, майбутнє держави.