Доповідь "Рухова активність - необхідна умова розвитку дитячого організму"

Рухова активність _ необхідна умова розвитку дитячого організма

 Необхідною умовою гармонійного розвитку особистості школяра є достатня рухова активність. Останні роки в силу високого навчального навантаження в школі і вдома і інших причин у більшості школярів відзначається дефіцит у режимі дня, недостатня рухова активність, яка обумовлює появу гіпокінезії, яка може викликати ряд серйозних змін в організмі школяра.

 Дослідження гігієністів свідчать, що до 82 - 85% денного часу більшість учнів знаходиться в статичному положенні (сидячи). Навіть у молодших школярів довільна рухова діяльність (ходьба, ігри) займає тільки 16 - 19% часу доби, з них на організовані форми фізичного виховання доводиться лише 1 - 3%. Загальна рухова активність дітей з надходженням до школи падає майже на 50%, знижуючись від молодших класів до старших. Встановлено, що рухова активність у 9 - 10 класі менше, ніж у 6 - 7 класі, дівчинки роблять на добу менше кроків, чим хлопчики; рухова активність у недільні дні більше, ніж у навчальні. Відзначено зміну величини рухової активності в різних навчальних чвертях. Рухова активність школярів особливо мала взимку; навесні і восени вона зростає.

 Школярам не тільки приходиться обмежувати свою природну рухову активність, але й тривалий час підтримувати незручну для них статичну позу, сидячи за партою або навчальним столом.

 Мало рухливе становище за партою чи робочим столом відбивається на функціонуванні багатьох систем організму школяра, особливо серцево-судинної та дихальної. При тривалому сидінні подих стає менш глибоким обмін речовин знижується, відбувається застій крові в нижніх кінцівках, що веде до зниження працездатності всього організму й особливо мозку: знижується увага, послаблюється пам'ять, порушується координація рухів, збільшується час розумових операцій.

 Негативні наслідок гіпокінезії виявляється так само опірності молодого організму "Простудних і інфекційних захворювань", створюються передумови до формування слабкого, нетренерованого серця і пов'язаного з цим подальшого розвитку недостатності серцево - судинної системи. Гіпокінезія на тлі надмірне харчування з великим надлишком вуглеводів і жирів у денному раціоні може вести до ожиріння.

 У малорухомих дітей дуже слабкі м'язи. Вони не в змозі підтримувати тіло в правильному положенні, у них розвивається погана постава, утвориться сутулість.

 У пресі були опубліковані давольно цікаві спостереження впливу обмеження рухової активності на фізичний розвиток молодого організму. Вчені утановілі, що 6 - 7 річні діти, вже прийняті в школу, відстають у росту і масі тіла і мозків від однолітків, які не відвідують навчальний закладів. Різниця до кінця року виявляється значною: у хлопчиків розходження в зростанні становить 3,2 см. в масі тіла 700 гр. А у дівчаток - відповідно 0,9 см і 1 кг. 300 гр.

 Єдина можливість нейтралізувати негативне явище, що виникає у школярів при тривалому та напруженому розумовому праці, - це ативный відпочинок від школи і організовані фізична діяльність.

 Руховий режим школяра складається восновнос з ранкової фіззарядки, рухливих ігор на шкільних змінах, уроках фізичної культури, заняття в гуртках та спортивних секціях, прогулянок перед сном, октівного відпочинок у вихідні дні.

 При систематичних заняттях фізичною культурою і спортом відбувається безперервне удосконалювання органів і систем організмі людини. У цьому головним чином і полягає полажітельное вплив фізичної культури на зміцнення здоров'я.

 Середні показники росту і розвитку, а так само деякі функціональні показники у юних фізкульнурніков значно вище, ніж у їхніх однолітків, що не займаються спортом: довга тіла юнаків 16-17 років більше на 5,7 - 6 см., маса тіла - на 8 - 8,5 кг, а окружність грудної клітки на 2,5 - 5 см., сила стиску кисті руки - На 4,5 - 5,7 кг, життєва ємність легень - на 0,5 - 1,4 літра.

 У літературі описані наступні спостереження: у школярів не займаються фізичними вправами станова сила протягом року збільшувалася на 8,7 кг.; у підлітків того ж віку, що займалися фізичною культурою, - на13 кг., а у займалися, крім уроків фізвиховання, ще й спортом на 23 кг. Наочне отримати пояснення цьому дає наступний експерименту. При рассматреніі під мікроскопом ділянки м'язів тварини було виявлено, що в одному мм квадратному м'язів, знаходиться у спокої, наличує від 30 до60 капілярів. На цій же ділянці після посиленої фіз. Роботи м'язів наличує до 30 000 капілярів тобто в десятки разів більше. Крім того, кожен капіляри збільшився майже в 2 рази на діаметрі. Це свідчить про те, що в стані спокою вони не беруть участь в кровообіг, а під час м'язової нагузкі капіляри наповнюються кров'ю, сприяють надходженню в м'язи живильних речовин. Таким чином обмін речовин при м'язовій роботі в порівнянні зі станом спокою зростає в багато разів.

 М'язи становлять від 40 до 56% маси тіла людини та врятли можна чекати хорошого здоров'я якщо добра половина складових організм кліток не одержують достатнього харчування і не мають гарну працездатністю.

 Під впливом м'язової діяльності відбувається гармонійний розвиток всіх відділів центральної нервової системи. При цьому важливо, що фіз. Нагузкі були систематичними, різноманітними і не викликали перевтоми. Вищий відділ нервової системи надходять сигнали від органів почуттів і від скілетних м'язів. Кора головного мозку переробляє величезний потік інформації і здійснює точну регуляцію діяльності організму.

 Фіз вправи благотворно впливають на розвиток таких функцій нервової системи як сили, рухливість і врівноваженість нервових процесів. Навіть напружена розумова діяльність неможлива без руху. Ось учень сів і задемался над складною завданням і раптом відчув потребу проітісь по кімнаті - так йому легше працювати, думати. Якщо взглінуть на думаючого школяра, видно, як зібрано вся мускулатура його обличчя, рук тіла. Розумова праця вимагає мобілізації м'язових зусиль, тому що сигнали від м'язів активізують діяльність мозку.

 "Ходьба оживляє і надихає мої думки. Залишаючись у спокої, я майже не можу думати; необхідно, щоб моє тіло знаходилося в русі, і тоді розум теж починає рухатися ", - визнання великого французкого мислителя Ж.Ж. Руссо як не можна краще показує взаємозв'язок мозку з рухом.

 Достатня рухова активність є необхідною умовою гармонійного розвитку особистості.

 Фізичні вправи сприяють гарній роботі органів травлення, допомагаючи переварюванню і засвоєнню їжі, активізують діяльність печінки і нирок, поліпшують залоз внутрішньої секреції: щитоподібної, статевих, надниркових залоз, грають величезну роль в рості і розвитку молодого організму.

 Під впливом фізичних навантажень збільшується частота серцебиття, м'яз серця скорочується сильніше, підвищується викид серцем крові в магістральні судини. Постійне тренування системи кровообігу веде до її функціонального вдосконалення. Крім того під час роботи в кровоток включається і та кров , Що в спокійному стані неціркулірует по судинах. Залучення до кровообіг великої маси крові не тільки тренує серце і судини, але й стимулює кровотворення.

 Фізичні вправи викликають підвищену потребу організму в кисні. У результаті чого збільшується "життєва ємність" легень, покращується рухливість грудної клітини. Крім того, повне розправленні легких лікведірует застійні явища в них, скупчення слизу і мокротиння, тобто служить профілактикою можливих захворювань.

 Легкі при систематичних заняттях фізичними вправами збільшуються в обсязі, дихання стає більш рідким і глибоким, що має велике значення для вінтеляціі легенів.

 Заняття фізичними вправами також викликає позитивні емоції, бадьорість, створює гарний настрій. Тому стає зрозумілим, чому людина, що пізнала "Смак" фізичних вправ і спорту, прагне до регулярних заняттям ними.