Доповідь "У світі краєзнавчих відкриттів. Пошуково-дослідницька робота в умовах формування компетентностей нової української школи"

Про матеріал
Вивчення краєзнавчого матеріалу на уроках історії та в позакласній роботі – справа не нова, але потребує нових підходів з метою поглиблення знань з історії України, розширення світогляду, наукового світосприймання, збагачення духовного світу молоді.
Перегляд файлу

У світі краєзнавчих відкриттів. Пошуково-дослідницька робота в умовах формування компетентностей нової української школи

 

Стецюк С.А., викладач історії

 

Сучасний  етап  розвитку незалежної  української  держави  ставить  на  порядок денний надзвичайно важливе й невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина й патріота рідної землі. Тільки люди, віддані українській національній ідеї, здатні відстояти незалежність  і  соборність  України,  вивести  її  з  соціально-економічних  труднощів на шлях прогресу й процвітання.

В умовах потужної глобалізації, євроінтеграційних процесів історія рідного краю не перетворюються на другорядну проблему, а виокремлюються у самостійне багатовекторне дослідження.

Саме тому роль пошуково-дослідницької краєзнавчої роботи у закладах освіти неухильно зростає. Але й сьогодні краєзнавство залишається здебільшого справою подвижників та ентузіастів.

Одним із шляхів оновлення змісту історичної освіти, зокрема краєзнавства,  є орієнтація освітніх програм на набуття ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження; посилення практично-діяльнісної та творчої складових у змісті. Така позиція вимагає застосування нових педагогічних підходів до навчання, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процес навчання, підвищують його ефективність, мотивацію учнів до навчання. Природно, що все це вимагає кардинальних змін як у завданнях, змісті, так і в формах організації навчальної та позакласної роботи, а також в удосконаленні форм пошуково-краєзнавчої діяльності учнів.

Важливою проблемою  сучасної освіти є втрата зацікавленості учнів до навчання. Адже відомо, що більшого досягає не той, хто може, а той, хто хоче. 

Завдання вчителя – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати освітній процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер.

Проблема запровадження дослідницького підходу у процесі навчання краєзнавства спрямована на підвищення ефективності пізнавального пошуку, інтенсифікації освітнього процесу, забезпечення формування особистості дослідника. Виявлення,  вивчення, накопичення,  використання  документальної  та  матеріалізованої  інформації  про історію,  культуру  рідного  краю сприятиме досягненню багатьох цілей: пізнавальної, наукової, виховної, навчальної, практичної. 

Мета застосування дослідницької технології в навчанні — набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності, що дає можливість об’єднати розвиток їхніх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компетентну, творчу особистість.

Для досягнення цієї мети я намагаюсь сформувати стійкий інтерес учнів до пізнавальної дослідницької діяльності, забезпечити високий рівень їхніх дослідницьких умінь і навичок, знання дослідницьких процедур і методик, розуміння ціннісної ролі досліджень в удосконаленні знань.

Вивчаючи різні підходи  сучасних вчених-педагогів П. Іванова, М.Ю. Костриці, П. Кузіна, О.М. Маринич, Є. Пасічника, К. Строєва,  П. Тронька  щодо мети, завдань, розробки змісту й організаційних форм краєзнавства, ставлю перед собою завдання залучати учнів до відродження й розвитку краєзнавчої роботи та музейної справи в освітньому процесі.

 

 

 

 

Пошуково-дослідницька робота в умовах формування компетенцій  нової української школи

Вивчення краєзнавчого матеріалу на уроках історії та в позакласній роботі – справа не нова, але потребує нових підходів з метою поглиблення знань з історії України, розширення світогляду, наукового світосприймання, збагачення духовного світу молоді.

Краєзнавча робота в ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» спрямована на розвиток пізнавальної активності учнів, відродження історичної пам’яті про минуле рідного краю, етапи його розвитку та становлення. Тому варто акцентувати увагу на вивченні та популяризації історичних подій, матеріалізованих в пам’ятках історії та культури даного регіону (міста, села) та видатних історичних постатей даної місцевості.                

За моєю ініціативою в інтерактивній читальні ліцею розгорнуто постійно діючу книжкову виставку “Ржищівщина – мій рідний дім”, на якій представлені видання, що висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, а також художні твори про місто.  Виставка доповнена  ілюстративним матеріалом, фактичними і статистичними даними про розвиток економіки і культури Київської області. 

Впродовж останніх років під моїм керівництвом учні займалися пошуково-дослідницькою роботою, результатом якої стали краєзнавчі матеріали: «Ржищівський край багатий дивами», «Слідами славетної минувшини», «Ржищів-містечко з історичним козацьким спадком». Члени краєзнавчого гуртка вивчали історію рідних міст і сіл, збирали цікаві розповіді та легенди, пов’язані з ними.

Ржищів - одне з тих міст на Київщині, де археологами віднайдено залишки трипільської культури. Учні ліцею брали участь у різних майстер-класах, будівництві трипільського житла, етнічних іграх в рамках  різноманітних фестивалів та народних свят: «Ржищівський вінок», фольклорно-етнографічний фестиваль «Весна у «Київській Русі», міжнародний еко-культурний фестиваль «Трипільське коло», а також працювали над проектом «Тіні незабутих предків».  В рамках роботи над проектом відбулася  науково-практична конференція «Від Трипілля – до сьогодення», на якій були присутні  Відейко М. Ю., кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідною лабораторією археології Київського університету ім. Бориса Грінченка, Юрченко В. М., методист Навчально-методичного кабінету професійно-технічної освіти у Київській області, співробітники Київського обласного археологічного музею та Ржищівського археолого-краєзнавчого музею, місцеві краєзнавці,  викладачі, студенти, учні. Результатом роботи над проектом стала збірка матеріалів «Шляхами трипільців».

 На території Ржищівщини довгий час  проводила розкопки експедиція Інституту археології НАН на місці поселення Трипільської археологічної культури. За цей час знайдено велику кількість надзвичайно цінних (в історичному плані) археологічних пам’яток. До пошукової діяльності була залучена група учнів, яка під науковим супроводом археологів та реставраторів досліджувала пам’ятки давніх культур з розкопок, реставрувала їх практично в польових умовах, а потім реконструювала кращі знахідки. Маючи неабиякий хист до малювання та моделювання, учень ліцею Савченко Іван зробив кілька копій трипільського житла, які зберігаються у Київському обласному археологічному музеї.

Про минуле нашого краю можна багато дізнатись з архітектурних пам’яток, які є в нашому місті.  Архітектурні дива Ржищівщини зібрані у фотоальбомі «Кам’яна музика віків», створеному членами краєзнавчого гуртка.

Важливим напрямком історичного краєзнавства є проектно-дослідницька діяльність на тему: «Шляхами подвигу та слави». Найкращим доробком пошуковців ліцею до  Дня пам’яті  і  примирення   та Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні стали роботи «Пам’ятаємо! Перемагаємо!» (про  дідів і прадідів працівників та учнів ліцею, які захищали нашу землю від загарбників) та «Партизанський та підпільний рух на Ржищівщині»

 Пошуково-дослідницький проект «Жорна часу» виборов перше місце в обласному конкурсі творчих робіт «Краса і біль рідного краю періоду 1932-1933 років» в номінації «Історія». Учнями ліцею та викладачем історії  була розроблена програма – запитальник для записування свідчень про голод 1932-1933 років на Ржищівщині. Стаття «Діти – жертви голодомору» була надрукована у журналі «Все для вчителя».

 Міцні та глибокі знання формуються за умови, коли в учнів з’являється пізнавальний та пошуковий інтерес. Так, до Дня Київщини учнями ліцею була розроблена презентація «Київщини гучні імена», присвячена визначним особистостям Київської області.  Ця презентація стала переможцем міського конкурсу-вернісажу мультимедійних презентацій «Київщина очима молодих». Цікаво і насичено пройшла історична вікторина «Київщина – серце України».  Вона стимулювала  інтерес до рідного краю, закріпила та поглибила знання з історії, привернула увагу до різних сторін життя області, її минулого та сьогодення.

Любов до рідного слова, батьківської хати, материнського рушника, до задушевної української пісні виховують зустрічі з поетами, композиторами та співаками рідного краю. Результатом пошукової роботи учнів з літературного краєзнавства стала добірка матеріалів «Література рідного краю». Учні першого курсу на завершальному етапі  працюють над проектом «Теплий вирій її дитинства», який присвячений 90-річчю від дня народження Ліни Костенко.

Покращенню ефективності краєзнавчої роботи сприяє діяльність історико-краєзнавчого музею імені Силкіних у ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей». На  базі  краєзнавчого  музею  проходять заходи з використанням найрізноманітніших  форм  представлення історико-культурної  спадщини  регіону:  уроки,  екскурсії,  тематичні  вечори,  зустрічі  з відомими  людьми  краю,  вікторини,  краєзнавчі  читання,  конкурси тощо. Краєзнавчий матеріал органічно вписується в загальну канву історичних подій та процесів, дозволяє краще їх зрозуміти й засвоїти, а також  допомагає учням побачити нерозривний зв’язок історії краю з історією України.

Впродовж останніх років учні ліцею були залучені до співпраці з волонтерськими організаціями м. Ржищева: відокремленим підрозділом «СУВІАТО», «СТРАУС», «ПЕРЕМОЖЕМО РАЗОМ», «Незламний дух», «Заради миру в Україні». Результатом співпраці стало створення у музеї експозиції  «Герої нашого часу…», на якій розміщені світлини наших земляків, випускників ліцею, що захищали і нині захищають незалежність України.

В рамках відзначення 50-річчя закладу освіти повністю реформовано зал, присвячений історії та сьогоденню ліцею. Завершується робота над оновленням стендів, присвячених історії Ржищівського краю.        

Найбільш доступною й масовою формою вивчення рідного краю є екскурсія, оскільки в ній переважають елементи живого споглядання. З метою глибшого  засвоєння  учнями історичних подій та формування пам’яті про величне минуле свого народу я організовую такі види екскурсій: військово-історичні  (місцями бойової слави, зокрема до меморіального комплексу «Букринський плацдарм»); історико-краєзнавчі (автобусні екскурсії до музеїв м. Києва та Київської області); пізнавальні (цікавими місцями Ржищівщини, які у всій повноті розкривають чарівність рідного краю і велич Батьківщини).

У 2019 році  пошуково – дослідницька робота учнів ІІ курсу «Духовні скарби Ржищівського краю» виборола І місце у ІІ (обласному) етапі XVІІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості у номінації «Історія і державотворення». У роботі зібраний цікавий матеріал з історії Свято – Троїцької церкви та католицького костьолу ордена Тринітаріїв, яким належить чільне місце у відтворенні історичної пам’яті народу та  які є потужним чинником встановлення зв’язку минулого із сьогоденням, важливою складовою формування ідентичності нації.  Пошуковці використали матеріали  інтернет джерел, архівних матеріалів  КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей», краєзнавчого музею ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей», дослідження місцевих краєзнавців, зокрема: Силкіна С.Д., «Ржищівський район»,  Предаченка О.Л. «Легенди Ржищівські та справи стародавні», Умрихіна В. В. «Історія Ржищівщини», Сергійчук Л. В. «Нариси з історії Ржищева».

Створений пошуківцями матеріал – це вагомий внесок у розвиток краєзнавства Ржищівщини та добрий приклад бережливого ставлення до культурної та духовної спадщини рідного краю.

Результатом краєзнавчої роботи є упорядкований методичний збірник «Пізнавальні краєзнавчі вікторини».  У  збірнику поданий краєзнавчий матеріал  для  використання  і  впровадження  у  педагогічну практику на  уроках  історії  та  в  позаурочній  діяльності  вчителями Київської області. Він є передусім ресурсом вивчення краєзнавства і насамперед адресований викладачам суспільно-гуманітарних предметів. Краєзнавчі вікторини  корисні для юних пошуковців, дослідників, справжніх патріотів рідного краю.

Збірник пройшов відповідну апробацію і вже використовується у закладах освіти міста Ржищева. За моєї ініціативи на сторінках міської газети «Ржищів» був оголошений конкурс «Ржищів у цифрах, фактах, подіях, іменах» на краще знання історії рідного краю. Ржищівчани мали можливість здійснити цікаву і захоплюючу подорож в історичне та культурне минуле нашого краю, його видатних особистостей, згадати найважливіші історичні віхи.

У збірнику оптимально поєднується загальна, національна та регіональна історія. У доволі широкому діапазоні представлені різноманітні сфери життя Ржищівського регіону на всіх етапах його розвитку. Минуле й сьогодення краю розглядаються крізь призму видатних постатей регіону, особливостей розвитку його окремих територій, пам’яток культури, створених у різні часи. Науково-методична новизна роботи полягає в упорядкуванні відповідних історичних, географічних, літературних, мистецьких матеріалів і систематизації їх у відповідні навчально-пізнавальні, ігрові форми роботи з учнями. 

Я обрала одну з найдієвіших ігрових форм - вікторину - природну для юнацтва діяльність, в основі якої лежить розвивальне навчання. Вікторини активізують його когнітивний компонент, допомагаючи учням накопичувати знання, збільшувати свій інтелектуальний обсяг, який за своїм змістом виходитиме за межі локальних проявів життєдіяльності Ржищівщини на різних історичних етапах.

Розвивальний матеріал  сприяє формуванню в учнів уміння самостійно здобувати необхідні відомості і використовувати їх у новій ситуації, підвищує пізнавальний й соціально-інформаційний потенціал діяльності підлітків. Практична спрямованість доробку підкреслює його актуальність, адже сучасній школі бракує не стільки теоретичних розробок, скільки конкретного навчального матеріалу, адекватного запитам сучасної молоді.

  Слід  підкреслити і значні можливості вікторин щодо естетичного, морально-етичного виховання, формування толерантності в учнів. Крім того, зміст представлених ігор забезпечує взаємодію із суміжними освітніми галузями, насамперед з географією, літературою, образотворчим мистецтвом, що актуалізує і посилює виховні функції краєзнавства.

Власний досвід з історичного краєзнавства був презентований на Всеукраїнському науково-практичному семінарі  «Виховання любові до рідного краю в аспекті морально-правової культури» та обласному семінарі викладачів історії ПТНЗ Київської області  «Використання краєзнавчого матеріалу для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії», представлений в методичних матеріалах, розміщених на сайтах «Методичний портал», «Записник сучасного вчителя», «Учительський журнал он-лайн», видавництва «Шкільний світ», в інформаційному збірнику  "Перлини наукового пошуку" Київського університету імені Бориса Грінченка, журналах «Профтехосвіта», «Історія в школі».

Компетентністно  орієнтований підхід до навчання, який закладено в основу концепції НУШ, доповнюють принцип педагогіки партнерства, новий зміст освіти, а також сучасне освітнє середовище – безпечне, доступне та дружнє. Реалізація Нової української школи неможлива без умотивованих і творчих учителів, яким  забезпечено професійну свободу. Такий вчитель  повинен не  тільки  привести учня  у світ  предметів, а й навчити взаємодії з суспільством, залучити до цікавої, творчої, активної пошукової роботи, а у  процесі подальшої роботи поглиблювати і поширювати власний досвід.

Залучення учнів до світу краєзнавства закладає основу для пошуково-дослідницької роботи у вивченні історії рідного краю, аналізу учнями соціально-культурної особливості Ржищівщини, комплексного вивчення територіальних особливостей, умов та рівнів життя населення, осмислення учнями особливостей розвитку зазначеного регіону у загальнодержавному контексті. Використання  краєзнавчого  матеріалу  дає  можливість  всебічно розвивати особистість учня, виховувати свідомого громадянина, патріота рідного краю, прищеплювати любов до малої батьківщини, сприяти розвитку допитливості, спостережливості, креативності учнів.

Активна пошукова робота учнів – найдієвіший шлях до вивчення свого минулого. Це шлях до самопізнання, осмислення свого родоводу, своєї приналежності до славетних земляків.  Дослідження та вивчення історії рідного краю поповнює багаж знань учнів новими цікавими фактами, дозволяє бачити місце свого краю в загальноісторичному процесі держави, сприяє оволодінню інформаційно-цифровими, світоглядними, інтелектуальними, громадянськими, комунікативними  компетентностями.

 Займаючись пошуково-дослідницькою роботою, молодь переконується у необхідності творчого підходу до власної діяльності, вибору свого майбутнього. Самостійно відшукуючи шляхи і способи розв'язання проблем, діти опановують навички дослідження, пошуку, творчості, які їм неодмінно знадобляться у майбутній професійній діяльності.

 

Використані джерела

  1.      НУШ: компетентності для життя в 21 столітті / Режим доступу:  https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/konferenciyi/serpneva-konferenciya-2018/sekciya-nush-kompetentnosti-dlya-zhittya-v-21-stolitti
  2. Використання методу проектів як засобу активізації пізнавальної та дослідницької діяльності учнів на уроках історії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/41269/
  3.      Дубняк К. Що таке краєзнавство. / К. Дубняк // Історія української географії. – 2005. – Вип. 12. – 44–47 с.
  4.      Дем′янчук Г. С. Українське краєзнавство: сторінки історії. / Г. С. Дем′янчук. – К.: Просвіта, 2006. – 293 с.
  5.      Кушнір Л., Гомля Л. Особливості проведення краєзнавчої роботи в школі// Витоки педагогічної майстерності. –  Випуск 10. – 2012. –166-169 с.
  6.      Ляшок Л. Активні стратегії освіти педагогів НУШ//Методист - 2019. - №12. -с.6
    7. Малієнко Ю.Б. Дослідницька діяльність старшокласників на уроках історії - Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини – Умань: ПП Жовтий, 2011. – Ч.1. – 306 с.

8. Мороз П.В. Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України: методичний посібник/ Мороз П. В. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 128 с.

9. Рудницька Н.Ю. Використання вчителями краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі: історико-педагогічний аспект / Н.Ю. Рудницька [Електронний ресурс] Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/7801/97/ 

10.Тронько П.Т. Краєзнавство як складова навчально-виховного процесу// Краєзнавство–2011.–№ 3–5-9 с.

 

docx
Додано
16 січня 2021
Переглядів
1506
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку