Доповідь учителя "Кооперативні методи навчання в практиці роботи вчителя початкових класів"

Кооперативні методи навчання в практиці роботи вчителя початкових класів

Доповідь підготувала учитель початкових класів Колесникова

Наталія Олексіївна

Цінність кооперативного навчання була визнана впродовж розвитку історії людства. Організовувати окремих людей працювати, підтримуючи один одного, та ставити інтереси групи перед усім - це якості, що характеризують найбільш успішних особистостей нашого часу. Групове навчання, яке має коріння ще з часів існування давніх племен, є частиною освітньої практики. Його ефективність була доведена шляхом проведення багатьох дослідницьких робіт

На сьогодні кооперативне навчання широко визнається у сфері освіти. Воно стало популярним завдяки багатьом причинам: кооперативне навчання допомагає вчителям працювати у класі з великою кількістю учнів, удосконалює академічні досягнення та соціальний розвиток.

Кооперативне навчання здійснюється у спеціально створених підгрупах, що виділяються в межах класу. Основою для виділення підгруп є однакове бачення й розуміння мети. Ураховуються також рівень підготовленості, здатність до взаємодії, особисті симпатії та спільність інтересів. Головну увагу треба зосередити на співпраці, а не на змаганні, бо це буде сприяти отриманню кращих результатів усіма учнями.

Функції вчителя в кооперативному навчанні набувають деяких нових ознак. Його головне завдання - вселити віру в учнів у можливість успішного досягнення мети та спонукати учнів до самостійного пошуку. Далі він виступає як фасилітатор - помічник, рівноправний учасник групи. Навантаження на педагога зростає. Адже він додатково має займатися формуванням в учнів здатності:

• координувати свою діяльність із діяльністю партнерів;
• ставати на позицію інших і змінювати свою позицію;
• надавати своїм партнерам допомогу та користуватися їхньою допомогою;
• рефлексувати свої дії та дії інших членів групи;
• з повагою ставитися до кожної думки;
• вибудовувати міжособистісні взаємини з партнерами;
• надавати найвищого пріоритету досягненню колективної мети;
• не допускати переростання суперечностей у зіткнення позицій та інтересів;
• попереджувати виникнення конфліктів.

Одна з нових і найбільш відповідальних функцій учителя - здійснення спільного з учнями аналізу процесу навчання. Останній аналізується не тільки під кутом зору отриманих результатів, а й доцільності обраних шляхів, способів вирішення поставлених завдань, ефективності кооперування зусиль, міжособистісних взаємин тощо.

Роль учителя у кооперативному навчанні також полягає у плануванні та здійсненні кооперативних уроків, а це:

1. Прийняття організаційних рішень перед початком уроку:

• визначення академічних та соціальних цілей;
• визначення належного розміру групи;
• включення учнів до тієї чи іншої групи (різностатеві, за рівнем і стилем навчання, культури тощо, тривалість знаходження у групі);
• вибір кімнати;
• підготовка матеріалів.

2. Розробка уроку:

• установлення позитивної взаємозалежності;
• пояснення академічного завдання (група повинна знати, як її будуть оцінювати, які соціальні навички потрібні і т. д.);
• пояснення критеріїв успіху;
• особистісний підхід, установлення особистої відповідальності;
• визначення бажаної соціальної поведінки.

3. Моніторинг та втручання під час роботи у групах:

• моніторинг учнівської поведінки;
• втручання під час виконання завдань (цільова допомога, навчання співробітництву).

4. Оцінювання результату та процесу групової роботи:

• оцінка академічних цілей;
• оцінка соціальних цілей.

Існує п'ять необхідних компонентів ефективних ситуацій (базових елементів) кооперованого навчання:

• Позитивна взаємозалежність - коли всі члени групи відчувають себе пов'язаними один з одним заради досягнення загальної мети. Кожна особистість повинна робити все можливе для досягнення успіху всієї групи в цілому. Без успіху окремої особистості неможливий успіх групи.
• Особиста відповідальність - робить кожного члена групи відповідальним за досягнення в навчанні.
• Особистісна взаємодія (взаємодія обличчям до обличчя) - коли члени групи знаходяться в тісній близькості один до одного, і діалог здійснюється таким чином, що сприяє тривалому прогресу.
• Соціальні навички - навички позитивної взаємодії між людьми сприяють ефективній роботі групи (розподіл ролей, слухання, надання допомоги, перевірка розуміння, випробовування). Ці навички допомагають у спілкуванні, викликають довіру, розвивають уміння вирішувати конфлікти, приймати рішення.
• Груповий процес - коли члени групи зосереджують їх спільні зусилля і ставлять за мету вдосконалення цього процесу.

Працюючи над науково-методичною проблемою «Кооперативні методи навчання у практиці початкової школи. Розвиток пізнавальних інтересів і творчих здібностей учнів», я набула певного досвіду у застосуванні кооперативних методів навчання. У своїй роботі я найчастіше використовую такі види діяльності, які дають високий рівень знань, зацікавленість предметом, набуття дітьми певного життєвого досвіду, а головне – навчають вчитися.

На уроках математики вважаю доцільним використання наступних методів:

«Навчаючи – учусь».

Цей метод використовується при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість дітям взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і факторів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Тема «Прості і складні задачі на визначення швидкості, часу і відстані. Дії над іменованими числами. Повторення вивченого».

 Кожен учень отримує картку із завданням: задачі, пов’язані з величинами та приклад-додавання й віднімання іменованих чисел. На картці написані прізвища, з ким учень працює. Таким чином, один учень пояснює розв’язання, другий слухає ( якщо є помилки, виправляє). Потім другий виконує таку ж роботу. Тоді переходять до наступного однокласника.

 «К а р у с е л ь»

Цей варіант навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників у активну роботу з різними партнерами для обговорення дискусійних питань. Цю технологію застосовують для інтенсивної перевірки обсягу й глибини набутих знань.

Тема «Закріплення знань таблиці множення числа 9».

Діти стають у два кола. Внутрішнє коло нерухоме: учні високого та достатнього рівня. Зовнішнє коло рухоме. Учні рухомого кола відповідають на запитання учня навпроти і переходять до наступного. В кінці «Каруселі» обговорюють питання: в кого були помилки, кому слід ще вчити таблицю множення числа 9.

«З а й м и     п о з и ц і ю»

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчається. Використовується після опанування дітьми певною інформацією й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її розв’язання.

Тема «Утворення трицифрових чисел із сотень, десятків і одиниць. Читання трицифрових чисел».

Розв’язання задачі. Незакінчена умова і розв’язання задачі є у підручнику. Вчитель умову задачі закінчує своїм варіантом. Діти «займають» позицію щодо згоди чи незгоди, висловлюючи і доказуючи свою думку.

 «Робота в парах»

Парна робота полягає в допомозі сильного учня слабшим, у взаємодопомозі. Склад пар визначає вчитель, враховуючи симпатії або можливості учнів. Пари можуть мати постійний (статичні) і змінний склад (динамічні). Головне для парної організації навчальної діяльності – взаємонавчання і взаємоконтроль.

Пропоную використовувати цей метод наступним чином:

Тема. Таблиця множення числа 8.

Робота в парах:

1 учень                                                                          2 учень

перфокартка                                                                перфокартка

таблиця множення на 7                                         таблиця ділення на 7

7 х 1 =                                                                             7 : 7 =

7 х 2 =                                                                            14 : 7 =

7 х 3 =                                                                            21 : 7 =

7 х 4 =                                                                           28 : 7 =

7 х 5 =                                                                           35 : 7 =

7 х 6 =                                                                           42 : 7 =

7 х 7 =                                                                           49 : 7 =

7 х 8 =                                                                           56 : 7 =

7 х 9 =                                                                           63 : 7 =

Учні  записують результати на перфокартах.

Взаємоперевірка.

 «Робота в малих групах»

Робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці. Після того, як вчитель об’єднав дітей у малі групи і вони отримали завдання, група за короткий час повинна виконати завдання та представити результати роботи своєї групи.

1.                Назвіть слова, в яких звуків більше, ніж букв.

Майка        галявина

Мілина      маяк

Читаю        в’є

Їхав            ящик

2.                Назвіть слова, що мають два склади.

Учень       луснув       одяг

Грак          квітень      міцний

Заєць         нова          малина

3.Назвіть слова з наголосом на першому складі.

Мороз        ромашка

Зима           конвалія

Вітер            тюльпан

Квіти            троянда

4.Визначіть кількість речень у тексті.

Наша школа гарна біля школи є великий спортивний майданчик тут хлопці грають у футбол клас  наш теж затишний хлоп’ята слідкують за порядком.

А)3;    б)5;  в)4;  г)6.

«Робота в парах»

Тема «Споріднені слова»

Знайдіть групу споріднених слів:

Сніговий               сніг               снігу

Хуртовина           сніговій        снігом

Метелиця           сніговий       снігів

Заметіль              сніжок          снігам

Завірюха             сніжинка      у снігах

Віхола                 засніжило      снігами

«Робота в групах»

Вчитель: - Зараз ваше завдання в групах: обговорити і записати на аркушах «ЗА і ПРОТИ», що гарного і що поганого приносить нам зима.

Наприклад:  ЗА                                                   ПРОТИ

             Катання на санчатах                     Мороз

             Подарунки                                     Хуртовини

             Новий  рік                                      Ожеледиця

             Гра в сніжки                                  Похмура погода

«Робота в парах»

Учні за кожною партою отримують картку, на якій потрібно з’єднати прізвище автора з назвою казки, яка йому належить:

     О. Буцень                              «Зайчаткова казочка»

     Ю. Ярмиш                             « Як Лиска голосок собі кувала»

     Л. Костенко                           « Безконечні казочки»

     В. Камінчук                           « «Вовк і козлята

     М. Трублаїні                          « «Лисичка і Журавель»

     М. Підгірянка                        « «Бузиновий цар»

     Н. Забіла                                 « Чи є зима?»

     І. Франко                        «Про дівчинку Наталочку і сріблясту  рибку»

Пропоную роботу в групах організувати наступним чином:

Тема. Літературні казки. Анатолій Дімаров «Для чого людині серце».

Робота в групах (творча).

І група. Що б могло статися, якби чоловічок не забув добре серце?

ІІ група. Про що міг попередити лікар свого пацієнта в той момент, коли він витирав добре серце?

ІІІ група. Чому чоловічку в момент смерті було жаль одноплемінників?

На уроках з предмета «Я і Україна» можна використовувати ті ж методи, що і на вищезазначених.             

 «Робота в малих   групах»

Тема: «Знаймо і шануймо символи свого краю».

Клас поділено на групи. Кожна група готує розповідь про один із символів. Відводиться певний час. По закінченню часу «спікери» груп доповідають про виконану роботу. У разі потреби учні доповнюють відповіді.

«Два – чотири – всі разом»

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Тема «Безпека вдома».

Вчитель: - Які небезпечні ситуації можуть виникнути вдома?

Учні обговорюють життєві ситуації в парі, потім об’єднуються в групи, доповнюючи відповіді учнів, а потім обговорення ситуацій класом. Робиться висновок.