Доповідь "Використання музично-ритмічних рухів для інтелектуального та фізичного розвитку молодших школярів"

 

 

 

 

 

Використання музично-ритмічних рухів

для інтелектуального та фізичного розвитку

молодших школярів

 

 

 

 

                                                                                Підготувала

                                                                                вчитель початкових класів

                                                                                Красноградського ліцею №2

                                                                                 Власова О.В.

 

 

 

 

 

 

(Слайд 1) «Музика — це універсальна мова, але ми не завжди приділяємо достатньо уваги тому, що вона говорить, і як її розуміють. Ми хотіли зробити важливий перший крок до розгадки таємниці того, як музика може викликати стільки відтінків емоцій», — підсумував своє дослідження  Алан Коуен. Для цього дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі опитали понад 2500 осіб в Сполучених Штатах і Китаї, зареєструвавши їх реакцію на кілька тисяч музичних творів різного жанру. Виявилося, сприйняття музичних композицій можна описати з допомогою 13 видів емоційних відчуттів: веселощі, радість, еротизм, відчуття краси, розслабленість, смуток, мрійливість, торжество, неспокій, невпевненість, роздратування, бунт і ентузіазм.

А які почуття у вас викликає цей музичний твір?

Слухання М. Равель. "Болеро"

А ще цей твір стимулює творчий імпульс, що нам буде необхідно у ході нашої зустрічі.

Сьогодні я хочу поділитися з вами інформацією про важливість та користь музично-ритмічних вправ для розвитку учнів у школі. Музика завжди відігравала важливу роль у житті людини, але особливо важливою вона є у процесі навчання дітей.

(Слайд 2) Музично-ритмічні вправи допомагають розвивати різні аспекти особистості учнів, включаючи фізичний та розумовий розвиток. Вони сприяють розвитку координації, ритмічності, концентрації уваги, творчих здібностей, емоційної виразності та соціальних навичок. Музично-ритмічні вправи можуть бути використані на  різних предметах і на різних етапах навчання. Наприклад, вони можуть бути використані для розігріву перед уроком, під час ранкової зустрічі, для підвищення настрою та енергії учнів, для розвитку моторики та координації рухів, для вивчення нових понять та матеріалу через ритмічні вправи та ігри.

(Слайд 3) Ритміка займає важливе місце в музичному вихованні та освіті і має провідне значення в музичних здібностей молодших школярів, бо відповідає їхньому віковому психофізіологічному розвитку, потребам, запитам й інтересам. Розвиток музичних здібностей молодших школярів включає організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови. Крім того, музично-ритмічні вправи можуть бути використані для розвитку творчих здібностей та фантазії учнів, оскільки вони сприяють вільному вираженню емоцій через музику та рух. Також ці вправи можуть сприяти підвищенню самопідтримки та самовпевненості учнів, оскільки вони допомагають відчути себе комфортно та впевнено у власному тілі.

Музично-ритмічні вправи можуть бути проведені як у класній кімнаті, так і під час позакласних заходів, наприклад, на спортивних змаганнях, у шкільних виставах чи концертах. Вони допомагають створити позитивну атмосферу, залучити учнів до спільної дії.

(Слайд 4) Ще на початку ХХ століття в багатьох країнах набула поширення система ритмічного виховання, яку розробив швейцарський педагог Е. Жак-Далькроз. Вона спрямована на те, щоб, використовуючи спеціально вибрані вправи, розвивати в дітей музичний слух, пам’ять, почуття ритму, пластичну виразність рухів. Головним завданням початкового музичного розвитку дітей є здійснення ритмічного виховання.

(Слайд 5) Виділяють такі методики, системи, концепції і технології музично-ритмічної діяльності:

     Концепція К. Орфа

     Музично-ритмічна система Е. Ж. Далькроза

     Наукова праця В. Верховинця - збірка дитячих ігор з піснями «Весняночка»

     Музично-педагогічна технологія «ПіснеЗнайка»

     Техніка музикування Body Percussion  (ударні)

(Слайд 6) Під час навчання вихованців музично-ритмічним рухам, іграм, вправам музичні керівники використовують різні методи:

• наочні:

- наочно-слухові (виразне виконання музики);

- наочно-рухові (показ ігор, рухів, окремих ритмічних вправ);

• словесні (вказівки, пояснення під час виконання рухів);
• практичні: багаторазові повторення, варіювання знайомого матеріалу; вправи в умінні сприймати та передавати образ, продиктований музичним матеріалом.

Якщо ці методи будуть правильно підібрані, вони допоможуть дитині більш глибоко та усвідомлено засвоїти зміст та характер музичного твору.

 

(Слайд 7) Усі музично-ритмічні вправи поділяються на дві великі групи:

•         вправи, що удосконалюють немовленнєві процеси: загальна та дрібна моторика, координація рухів, орієнтація в просторі, регуляція м'язового тонусу, розвиток почуття музичного метра, темпу, ритму, розвиток психічних процесів;

•         мовленнєві вправи: розвиток дихання, голосу, темпу та інтонації мовлення, розвиток артикуляції та міміки, робота над вірною вимовою звуків та формування фонематичного слуху.

 

(Слайд 8) Найефективніше музично-ритмічний розвиток відбувається у процесі практичної діяльності дітей. Музика і рух – два взаємозв’язані поняття, вони співвідносяться як звук та його ритмічна пульсація. Протягом багатьох десятків років педагоги використовували рух, як засіб музичного розвитку. Рух полегшує сприйняття і запам΄ятовування музики. Розвиток рухових навичок відбувається одночасно з розвитком мови.

(Слайд 9)  Вирізняють такі музично-ритмічні рухи:

     музично-ритмiчнi вправи;

     музичнi iгри;

     музично-дидактичнi iгри;

     танцi.

Музично-ритмiчнi ігри можуть бути:

1.      iгри пiд iнструментальну музику
2.      сюжетнi та безсюжетнi;
3.      iгри пiд спiв

 

(Слайд 10) Оскільки у наш час навіть маленькі діти відчувають шалений ритм життя, то часто бувають нервовими, некерованими, агресивними, тому кожен педагог повинен намагатися надавати їм можливість якомога більше слухати спокійну музику, а також уривки різнохарактерних музичних творів – повільних і швидких, сумних і веселих, які нагадують своєрідну гру настроями, емоціями, образами, що допомагають урівноважити занадто збуджених та налаштовує на активність надмірно спокійних дітей.  Для зняття втоми та оздоровлення школярів зазвичай використовують так зване «музичне дихання», яке виникає під час проспівування певних звуків. Так, проспівування довгого звуку «о-о-о-о» оздоровлює серце, печінку, шлунок, діє на вегетативні центри. Проспівування звуку «а-а-а» посилює діяльність щитовидної залози, зору, слуху. Промовляння «оо-уу-мм» посилає позитивні вібрації мозку, комплексно оздоровлює всі внутрішні органи й функціональні системи.

(Слайд 11)  Дихальна вправа   https://www.youtube.com/watch?v=7MBV1b5t4Ro 

(Слайд 12) Велику увагу розвитку музично-ритмічної діяльності дітей приділяв відомий німецький педагог, композитор К. Орф. У своїй п’ятитомній антології під назвою «Шульверк» розробив музично-педагогічну концепцію творчого музикування. Педагоги у повсякденному житті дітей теж можуть застосовувати окремі елементи музично-ритмічної діяльності, запозичені з «Шульверка», насамперед «жести, що звучать». «Жести, що звучать» - це це ритмічна гра звуками власного тіла, гра на його поверхнях.

• Плескання –

дзвінкі – усією долонею,

тихі – зігнутими долонями,

удари верхніми частинами кистей,

удари декількома пальцями по нижній частині кисті,

потирання долонями,

фалангами зігнутих пальців, нігтями.

• Ляскання - по стегнах, по грудях, по колінах,  по боках.
• Притупування ногами: усію стопою, п’ятою,  носком.
• Клацання пальцями: пальцями у повітрі, по колінах, по надутих щоках.

(Слайд 13) Вправа «Веселі ритми»

https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=nqqItZ6wQRM

 (Слайд 14) На уроках навчання  можно з використання мовленнєвих вправ, які допомагають розвивати у дитини почуття ритму, формувати хорошу дикцію, артикуляцію, ввести дитину у світ динамічних відтінків та темпового розмаїття, познайомити з музичними формами. Ця форма роботи легка та доступна для всіх дітей.

Граємо з вихованцями в мовні ігри, які сприяють ритмічному відчуттю мови та музики: (з плесканням).

Як без дудки, без дуди 

Ходять ноги не туди.

А як дудочку почують,

Самі ніжки затанцюють.

Гра «Назви своє ім'я»

Діти стоять у колі і по черзі плескають-«тактують» свої імена.

«Хто справа?»

Діти стоять у колі. По черзі плескають-«тактують» імена свого сусіда праворуч.

Гра «Ритмічні імпровізації»

Діти сидять півколом. Керівник задає ритм плесканням. За сигналом усі діти плескають у долоні в заданому ритмі, за сигналом - зупиняються.

«Зміна ритму»

За сигналом діти плескають в одному ритмі, потім ритм змінюється (керівником, або обраним ведучим) на більш швидкий або на більш повільний.

«Кожному свій ритм»

Група поділяється на дві команди. Кожній команді задається певний ритм. Команди по черзі кілька разів повторюють своє завдання. Після цього обидві команди виконують свої завдання одночасно.

«Раз, два, три, повтори!»

Керівник задає плесканням ритмічну фразу, яку вихованці повторюють «звучними жестами»: плесками, притопами, ляпанцями, клацаннями, тощо.

Вправа «Веселі четвірки»

В.П.: діти діляться на групи по чотири людини і встають у свою четвірку, утворюючи фігуру ромба. Ведучий четвірки стоїть спиною до своєї групи, а решта її учасників повернені обличчям до спини ведучого.

З початком звучання ведучий починає відтворювати ритмічний малюнок під музику, а решта учасників четвірки повторює ритм плесканням за своїм ведучим. При зміні музики, змінюється ведучий.  Четвірка перебудовується під нового ведучого.

Вправа «Питання – відповідь»

В.П.: діти стоять у парах один проти одного у довільному порядку. Один «задаватиме питання», відстукуючи ритм, а інший у такий же спосіб на нього відповідатиме. Соло кожної пари обмежується рамками музичної фрази. Початок наступної фрази – сигнал зміни соліста.

Вправа «Знайди пару»

В.П.: діти стоять у парах один проти одного у довільному порядку; домовляються хто з них буде ведучим, а хто веденим. З початком звучання музики ведений заплющує очі і простягає вперед руки. Ведучий бере партнера за руки і під музику водить його у різних напрямках.

За сигналом педагога ведучі змінюють своїх партнерів. Ведені із заплющеними очима стоять на місці і чекають, коли їх знайдуть нові партнери та поведуть під музику. При повторі гри партнери у парі змінюються ролями.

Гра «Підбери «слова-моделі»

На столі розкладено картки із зображенням тварин, овочів, фруктів тощо. та картки з ритмічним малюнком даних предметів.

Дитині показують картку із зображенням овочів або фруктів. Він підбирає картку з тим ритмічним малюнком, що підходить до цього слова. Слова-моделі зручно класифікувати на теми: «Тварини», «Птахи», «Зима», «Літо», «Овочі», «Фрукти».

(Слайд 15) Регулярно займаючись з дітьми розвитком ритму, мовними вправами можна скористатися  схемою роботи з ритмізацією віршів.

1. Встановлення метричного пульсу простими способами: ляпанці по колінах, плескання  в долоні, удари кулачками, притопи і т.д.

2. На тлі встановленого пульсу виразне та ритмічне читання вірша.

3. «Ритмічне відлуння» - повторення вірша з жестами за фразами.

4. "Ритмічна луна" з використанням ударних інструментів.

5. Вигадування разом із дітьми пластичних жестів до вірша та декламація з жестами.

6. Інструментальна імпровізація – озвучування віршів музичними інструментами (коли це можливо за змістом) .

7. Підбір супроводу до тексту з допомогою музичного інструменту .

8. Вигадування простого руху до вірша.

Приблизно за такою схемою можуть бути опрацьовані практично будь-які віршики, починаючи з простого та поступово ускладнюючи завдання, не забуваючи про творчість дітей, надаючи їм можливість активно виявляти себе у процесі навчання.

(Слайд 16) Робота в групах.   Ритмізація вірша.

(Слайд 17) Найбільш улюбленою для дітей є музична гра. У грі у них збагачуються музичні враження, фантазія, вони вчаться  рухатися під музику, отримують задоволення та радісний настрій. Всі ці елементи найповніше відображаються в процесі занять із логоритміки.

Логоритміка —  це комплексна методика, що включає в себе засоби логопедичного, музично-ритмічного та фізичного виховання. Логопедична ритміка – це один із способів оздоровлення мови.  У педагогічній практиці логоритміка необхідна для того, щоб корекційна робота була найбільш ефективною. Сьогодні, поряд із заїканням, логоритміка застосовується при корекції загальної недорозвиненості мови, фонетико-фонематичних порушень та алалії.

Включати елементи логоритміки можна у різні види  діяльності:

     співи — вправи та підспівки, що тренують периферичний відділ мовленнєвого апарату,

     вправи для розвитку дрібної моторики — ігри зі співами,

     координації співів і рухів, сприймання музики — вправи й ігри для психологічної релаксації або активізації, розвитку слухової уваги музично-ритмічні рухи — ігри зі співами й рухами;

     інструментальні ігри для розвитку уваги, пам’яті, координації рухів, орієнтації в просторі, відчуття ритму тощо, гра на музичних інструментах — ігри на розвиток дрібної моторики, відчуття ритму.

(Слайд 18) Ритмічний супровід на муз. інструментах «Веселий город»

https://youtu.be/3NU1e6EmQuU

(Слайд 19, 20, 21)          Педагог на заняттях з логоритміки має нормалізувати рухові й   мовленнєві функції дітей, а отже корегувати:

 

• мімічну моторику — якість та об’єм рухів м’язів лоба, очей, щік (підняти брови — «Здивування», примружити — «Яскраве сонце», щільно зімкнути повіки — «Стало темно»); 
• мовленнєву моторику — силу, точність, об’єм, переключення рухів губ, язика, щік (рот відкрити, закрити; поперемінно надути щоки; висунути «широкий», «вузький» язик; покусати кінчик язика; підняти язик угору; облизати верхню губу — «Смачне повидло»); 
• загальну моторику — статичну й динамічну координацію, одночасність, чіткість рухів (стояти рівно протягом 15 с із заплющеними очима; торкнутися із заплющеними очима вказівним пальцем правої й лівої руки почергово до кінчика носа; міцно та слабко стискати руку товаришу; влучати м’ячем у ціль; перескакувати через мотузку; марширувати в будь-якому темпі); 
• дрібну моторику — пальцями рук (стиснути пальці в кулак; зігнути кожен із пальців почергово то правою, то лівою рукою — «Пальчики ховаються»; поєднати пальці однієї руки з пальцями другої — «Пальчики вітаються»); предметами (викладати візерунки з мозаїки, самостійно застібати ґудзики, креслити олівцем вертикальні риски, нанизувати намистинки); відчуття ритму (проплескати руками після показу педагога ритмічні малюнки відомих пісень). 

(Слайд 22) Пальчикові ігри   https://www.youtube.com/watch?v=zN8qU_Ywo6Y

(Слайд 23) Для реалізації оздоровчих завдань доцільне використання ритмічної гімнастики, тобто вправ з високою руховою активністю, мета яких - багаторазове повторення елементів, що дозволяє виробити той чи інший навик. Ритмопластика вирішує в педагогічному процесі виховні та розвиваючі цілі. Ця діяльність діяльність гармонійно поєднує в собі дозується рухову активність, властиву бігу, різноманітність впливу на м'язи і суглоби, властиве спортивної гімнастики, емоційність, що диктується музичними ритмами. В цьому її перевага в порівнянні з фізкультурної діяльністю без супроводу музики.

А, крім того:

 - при тому ж навантаженні на серцево-судинну систему, вона не втомлює дітей;

- в ній набагато активніше працюють суглоби, а значить, вона є засобом розвитку гнучкості;

- вона завжди створює гарний настрій .

Можна визначити, що музично-ритмічні рухи повністю загартовують дитячий організм, покращується дихання, збуджується нервова система, також покращується інтелектуальні та вольові процеси.

Музично-ритмічні рухи виконують роль фізкультхвилинок, необхідних для підтримки уваги і нормального фізичного стану молодших школярів на заняттях з високою розумовою активністю та малою рухливістю. Музично-ритмічні вправи тренують пам’ять, виховують увагу, координацію рухів, уміння орієнтуватися в просторі.

На уроках фізкультури  ритмічні композиції можуть використовуватись фрагментарно або в комплексі, а також як ігри.  Педагог засобами ритмопластики за лічені хвилини може зняти розумову втому, підбадьорити, розкріпачити, підвищити настрій, сконцентрувати увагу.

(Слайд 24)  Фізхвилинка  https://www.youtube.com/watch?v=xfKGDuYps1U

(Слайд 25)Відомо, що діти дуже люблять танцювати. Танець – це добрий засіб емоційної чуйності на музику. Танці долучають дітей до світу прекрасного, прищеплюють із ранніх років гарний естетичний смак.

Також педагоги вивчають таночки, під час яких діти вчаться запам’ятовувати послідовність музично-ритмічних рухів, здатність відчувати ритм та контролювати свої дії.

Танець привчає дітей до норм культурного спілкування. У дітей виховується доброзичливість, привітність. Хлопчики починають уважно, дбайливо ставиться до своєї партнерки. Танець стає одним із засобів морального виховання дитини. Танцювальні вправи, ігри, поліпшуючи якість рухів дітей, роблячи їх більш виразними, пружними, пластичними, водночас допомагають орієнтуватися в просторі, розвивають кроки, стрибки, підскоки, біг тощо, впливають на розвиток музичності, особливо на розвиток відчуття ритму. 

Існують такі види танців:

1. Танець із зафіксованими рухами, тобто авторський.

- Сучасні дитячі танці.

- Народний танець.

- Хороводи зі співом.

2. Танець-імпровізація на основі розучених рухів. Вони використовуються з метою розвитку дитячої творчості.

До них відносяться:

-         танець типу «дзеркало»

-         танець, де діти складають рухи на першу її частину, а для другої частини руху вказує педагог;

-         танець, де діти складають рухи для її першої та другої частин.

 Інсценізація пісень є одним із часто вживаних форм музично-ритмічних рухів. «Розіграти» пісню завжди допоможе її яскрава образна основа. Таким чином виконання пісні супроводжується виразними рухами окремих персонажів і груп. З ігровими рухами тісно пов’язаний музичний фольклор, наприклад: українські народні пісні-ігри «Подоляночка», «Ой, Василю, товаришу», «Бояре, ми до вас в гості», «А ми просо сіяли» та ін.

 За програмою на уроках фізичної культури у кожному класі ми вивчаємо елементи танців, вчимося пересуватися танцювальними кроками. На уроках мистецтва знайомимося з  темами  «Балет», «Бальні танці». Саме на цих уроках діти мають змогу ознайомитися з ознаками балетного спектаклю, видами бального танцю. Уявити себе артистами балету і затанцювати під музику вальсу із балету С. Прокоф’єва. Пограти у гру «Танцюють усі»,  впізнати  танець за музикою і спробувати його виконати.

(Слайд 26) Відео «Танець гопачок»   https://www.youtube.com/watch?v=yleVgi7WoV0

 

(Слайд 27) Гра «Танцюють всі»

 

 

 

Цікаво знати!

Виконання та прослуховування музики не лише сприяє "прокладанню мостів" між різними полюсами мозку (гармонізує півкулі), але і розвиває уяву. Вчені Монреальського неврологічного інституту, досліджуючи томограми впливу на мозок музики різних жанрів, довели, що, коли починає звучати музика, кров направляється не тільки до правої скроневої ділянки мозку, яка бере участь у слуханні, але і в ділянку правої півкулі, яка керує зором.

Гра на скрипці заспокоювала Ейнштейна і відкривала доступ до підсвідомості, чим формувала в нього сильний інтелект ще з дитячих літ. Нещодавнє дослідження виявило, що музика може сприяти розвитку здібності до мов та товариськості.

Американські вчені Лінн Купер і Мілтон Бріксон виявили, що у людей, які слухали звуки метронома в ритмі 60 ударів на хвилину, настає "альфа-стан" - ідеальний для навчання і запам'ятовування.

Відкриття Лозанова, Новакова і Томатіса мають особливе значення для інтелектуального розвитку дітей як до, так і після народження. Стимуляція мозку може починатись за дев'ять тижнів до народження. Цей період є оптимальним для удосконалення людського інтелекту.

Винахідник методу мозкової атаки Алекс Осборн вважав, що для творчого мислення потрібне постійне балансування між творчістю і аналізом, між лівою і правою півкулями мозку. Цьому сприяє музика. Щоб бути творчою особистістю, потрібно активізувати ліву півкулю.

Серед семи типів людського інтелекту (мовний, музичний, логіко-математичний, просторовий, руховий, внутрішньо-особистісний, міжособистісний) важливим є музичний інтелект.

Для зняття втоми необхідно слухати:

Е. Гріг. "Ранок";

П. Чайковський. "Пори року";

А. Вівальді. "Пори року" (літо, зима);

Й. С. Бах. Концерт ре-мінор для клавесину з оркестром, ч. II;

Й.С. Бах. Бранденбурзький концерт № 4, соль-мажор, ч. II (Andantino);

Й. С. Бах. Бранденбурзький концерт № 5, peмажор (Affetuoso); Й.С. Бах. Бранденбурзький концерт № 6, сі-бемоль мажор (Adagio по поп Тгорро).

Творчий імпульс стимулюють:

М. Равель. "Болеро";

В. А. Моцарт. "Турецький марш";

Д. Хачатурян. "Танець з шаблями" з балету "Гаяне".

Повне розслаблення можна одержати від "Романсу" чи "Вальсу" Д. Д. Шостаковича.

Проти хвилювання і тривоги:

- Ф. Шопен. Мазурки та прелюдії;

- Й. Штраус. Вальси;

- А. Рубінштейн. Мелодії;

- Л. ван Бетховен. "Місячна соната";

- О. Прокоф'єв. Соната "Ре";

- С. Франк. Симфонія "Ре-мінор".

Для заспокоєння:

- К. Глюк;

- Й. Брамс. Гавот, ля мажор;

- К. Дебюссі. "Місячне світло";

- К. Бах. Ларго з органного концерту ре-мінор;

- Й. С. Бах. "Сіціліана".

Для зняття озлобленості, заздрості:

- Й. С. Бах. Італійський концерт;

- Й. Гайдн. Симфонія;

- Ф. Сібеліус. "Фінляндія"

Добігає до кінця мій виступ. Ми всі втомилися.

Пропоную відпочити і прослухати музику  А. Вівальді. "Пори року" (літо)

Рефлексія.

Зараз пропоную підбити підсумок. На мольберті знаходяться три нотки різного кольору (червона, жовта та зелена).

Червоний – дізналася багато нового та цікавого.

Жовтий  – використовуватиму у своїй практиці.

Зелений – добре провела час

Виберіть, будь ласка, нотки, що характеризують оцінку сьогоднішньої зустрічі..

 

 

 

 

Використані джерела

Наукові записки», Випуск 101, Серія: Педагогічні науки. МУЗИЧНО-РИТМІЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА Назаренко М.П.

  МУЗИЧНО-РИТМІЧНИЙ РОЗВИТОК ШКОЛЯРІВ У ВЗАЄМОДІЇ ФІЗИЧНОГО І ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ Т.Т. Ротерс Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка 

Ключко В. В. Н 63 Ритміка та музичний рух : навч. посіб. для студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів / Ключко В. В. [вид. 2-ге, перероб.і допов.] – Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015.

Інтернет-ресурси