Нікопольський медичний коледж
Тема: Впровадження інноваційних технологій при викладанні медсестринства в педіатрії
Викладач дисципліни «Медсестринство в педіатрії»
Касьянова Наталя Василівна
2020р.
В сучасній медицині велика роль надається медичній сестрі. У зв'язку з переходом від медичної моделі підготовки сестер до медсестринської, передбачено створення спеціаліста якісно нового рівня професіоналізму, якому властива професійна компетентність, вміння контролювати ситуацію, самостійно і оперативно приймати рішення, здатного не тільки виконувати призначення лікаря, а й забезпечувати індивідуальний догляд, співпрацювати з родичами і сім'ями пацієнтів.
Впровадження принципів застосування інноваційних технологій у викладанні медсестринства в педіатрії на сучасному рівні, вимагає від викладача використовувати різноманітні інноваційні технології, що забезпечують засвоєння, розуміння того, що лежить в основі догляду, який здійснюється не інтуїтивно, а продумано і має бути сформований підхід, розрахований на задоволення потреб і вирішення проблем хворої/здорової дитини.
Я вважаю, що основною умовою підготовки медичних сестер є максимальне зближення аудиторного навчання, поза аудиторної роботи з практикою професійної діяльності.
При проведенні практичних занять ставлю за мету:
При викладанні медсестринства в педіатрії використовую: технологію проблемного навчання з впровадженням таких активних форм як практичне заняття-дискусія, конкурси.
Перевагою дискусії є розвиток творчого мислення, надання можливості використовувати отримані знання в практичній діяльності, що допомагає студентами професійно засвоювати вміння і навички. Всі студенти отримують клініко-ситуаційні задачі і складають план сестринського догляду за пацієнтом. Потім вони перевіряють і оцінюють знання один одного. Далі ми розбираємо хід медсестринського процесу з урахуванням всіх недоліків.
Для того щоб досягти успіху у кінцевих результатах дискусії, активна роль відводиться викладачу, який повинен заздалегідь визначити основні етапи розглядання проблеми, логічні зв'язки між основними елементами та сконструювати структурно-логічну схему.
Таким чином, під час проведення розбору клінічно-ситуаційної проблеми викладач виступає в ролі експерта, який контролює хід думок студентів і правильність зроблених студентами висновків, допомагає результативному визначенню проблем та їх рішенню.
На протязі кількох років проводжу з медсестрами різних груп конкурс на кращі знання з педіатрії, що активізує студентів у вивченні предмета. До конкурсу студенти самостійно готують питання та задачі, а також складають кросворд за всіма вивченими темами з педіатрії.
Ефективним є впровадження в навчальний процес такої форми, як заняття-практикум. Мета заняття - адаптація майбутніх медичних сестер до реальних умов праці, коли необхідно вирішувати завдання, пов'язані із самостійною діяльністю медичної сестри в умовах амбулаторії сімейного типу та стаціонарної допомоги.
Для забезпечення успіху навчання вважаю за доцільне впровадження трьох етапів підготовки вивчення медсестринства з урахуванням ступенів медсестринського процесу.
Перший етап – підготовчий: включає теоретичну підготовку медичних сестер. На основі теоретичної підготовки та в допомогу засвоєння знань студентам запропоновано:
Другий етап - практичний. Студенти відпрацьовують практичні навички. В процесі навчання використовують алгоритми практичних навичок в педіатрії.
Третій етап – основний– реалізація засвоєння вивчених на попередніх етапах підготовки теоретичних знань, вмінь і навичок на основі практичної діяльності кожного студента в реальних умовах праці в амбулаторіі та в дитячому стаціонарі.
На цьому етапі студенти отримують навички спілкування з дитиною здоровою/хворою та її батьками і виконують медсестринський процес:
І етап – оцінюють стан дитини здорової/хворої згідно суб'єктивного і об'єктивного методів обстеження;
ІІ етап – інтерпретація одержаних даних (визначення потреб, зв'язування проблем, постановка сестринського діагнозу);
ІІІ етап – планування сестринської допомоги (визначення мети сестринської допомоги пацієнтові й розроблення плану сестринських втручань);
ІV етап – виконання сестринських втручань, відповідно до наміченого плану та їхнє документування;
V етап – оцінювання ефективності сестринської допомоги (об'єктивне, суб'єктивне – критерії ефективності сестринської допомоги, переоцінювання і нове планування догляду у разі – мету досягнуть і проблему знято; мету не досягнуто; мету досягнуто не повністю; виникла нова проблема і колишня перестала бути актуальною.
Вважаю, що такі форми і методи роботи покращують засвоєння навчального матеріалу, активізують розумову діяльність і дають змогу формувати у студентів глибокі знання з майбутньої професії.