Досліднецька робота МАН на тему "Якщо хочеш мати гарний урожай- рН грунту визначай"

Про матеріал

Серед матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґрунтовий покрив Землі. Він є пер­шою передумовою і природною основою в багатьох галузях народ­ного господарства. У ґрунті не повинно бути шкідливих для рослин сполук (кис­лот, лугів тощо). Зростаюча кислотність ґрунтового покриву — одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього.             

Мінистерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Одеської області державної адміністрації

Одеське територіальне відділення Малої академії наук

Відділення екології та аграрних наук

Секція: хімія

Якщо хочеш мати гарний урожай-

рН грунту визначай

Роботу виконав:

Дац Максим  Андрійович,

10.08.2006  року народження

учень 11 класу

Куяльницького ОЗО

С.Куяльник, Подільського району, Одеської області

Науковий керівник:

Вдовиченко Тетяна Михайлівна,

вчитель хімії

Куяльницького ОЗО

с.Куяльник, Подільського району, Одеської області

Тези

 Науково-дослідницької роботи «  Якщо хочеш мати гарний урожай- рН грунту визначай »

Автор: Дац Максим , учень 11 класу,Куяльницького ОЗО, с . Куяльник Подільського району Одеської області

Науковий керівник: Вдовиченко Тетяна Михайлівна

Подільське районне наукове товариство учнів «Мала академія наук»

Секція: хімія

Актуальність. Серед матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґрунтовий покрив Землі. Він є пер­шою передумовою і природною основою в багатьох галузях народ­ного господарства. У ґрунті не повинно бути шкідливих для рослин сполук (кис­лот, лугів тощо). Зростаюча кислотність ґрунтового покриву — одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього.             

 Процес підкислення ґрунтів набуває глобальних масштабів, спричинюючи негативні агрогеохімічні наслідки. Причин, що обумовлюють підкислення, багато. Найістотнішими з них є кислотні дощі, викиди автотранспорту, низький рівень удобрювання ґрунтів органікою, необґрунтовано інтенсивне застосування засобів хімізації в землеробстві, промислові та побутові відходи.             

Метою.  Узагальнення та систематизація знань про грунтовий покрив,  причини його забруднення і  практичне дослідження стану  ґрунтів селищ Ставки, Вишневе, Грекове, Зірка, Морозівка Подільського району, Одеської області. Визначення рН грунтового покриву  своєї місцевості та власної присадибної ділянки, вплив

Об'єкт дослідження : землі сільськогосподарського призначення Подільського району, власна присадибна ділянка, кімнатна рослина (пеларгонія)

Предмет дослідження : рН  грунту  різної місцевості, власної присадибної ділянки, кімнатних рослин.

Гіпотеза дослідження : Якщо кислотність впливає врожайність сільськогосподарських культур,  то як її можна змінити.

Методи дослідження : бібліографічний, анкетування, обробки і інтерпретації даних, лабораторний експеримент. 

Експериментальна база: дослідження проведене на базі  Куяльницького  опорного закладу освіти Подільського району. Для проведення експериментальної частини ми використали конічні колби, пробірки, мірний циліндр, фільтрувальний папір, папіровий лакмусовий індикатор, зразки грунту.

Об`єм  та  структура  роботи.  Робота  викладена  на ___ сторінках  комп`ютерного  набору.  Складається  з  вступу, теоретичних дослідженнь, розділу  практичних  досліджень та  висновків.

Бібліографія.  Були вказані використані джерела інформації.

Особистий  внесок  дослідника.  Експерименти були проведені у шкільному хімічному кабінеті. В результаті    експериментів було встановлено, що дослідженні грунти мають різні показники рН, дослідили як впливає кислотність грунту на розвиток кімнатних рослин.

Апробація  роботи.  Основні  положення  роботи  та її окремі фрагменти  доповідалися  та обговорювалися: 

1)просвітницька робота серед жителів села;

2)використання експерименту на власній присадибній ділянці ;

3)позакласних заходах

Результати проведених досліджень даної роботи такі:

 • З'ясували з різних джерел інформації склад грунтів, вплив їх на різні біологічні об'єкти. Виявити їх плюси і мінуси.   

 • Дослідили  види кислотності грунтів.

 • Провели  різноманітні заходи з інформацією про вплив кислотності грунту на сільськогосподарськи культури. 

   На уроках профорієнтації  привернули  увагу учнів щодо професії агрохіміка.

• Використовували  матеріал даної роботи на тижні хімії та біології в нашій школі.                                                                                                           

Простота проведення експерименту і доступність реактивів, обраних для дослідження, дозволяють проводити дані досліди і в домашніх та  умовах навчального закладу.Таким чином, я отримав зручний метод пізнання, а не готові результати.

 Проведене анкетування і експеримент показали, що не всі респонденти ознайомлені  з поняттям «кислотність» та методикою визначення рН грунтів в домашніх умовах

З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………………………………..

РОЗДІЛ 1 Місце та роль ґрунту в природі й діяльності людини………………

1.1. Поняття про ґрунт………..…………………………………………………..

1.2. Значення ґрунтів в природі та житті людини. ……………………………..

1. 3. Хімічний склад ґрунту і його практичне значення.

1.4. Кислотність ґрунтів…………………………………………………………..

1.5.Значення рН: що треба знати?

1.6. Як перевірити кислотність грунту в домашніх умовах

РОЗДІЛ 2 Практична частина..…………………………………………………

2.1. Матеріали і методика……………………………………………………….

2.2. Анкетування «Що ви знаєте про стан ґрунтів у нашому селищі?»……...

2.3. Біоіндикаторна оцінка стану ґрунтів  за тест-об'єктом……………….......

2.4. Визначення рН водної витяжки ґрунтів своєї місцевості ……………..    

2.5.  Визначення рН грунту власної присадибної ділянки

ВИСНОВКИ………………………………….......................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….

ДОДАТКИ..……………………………………………………………………....

Вступ

      В даний час проблема взаємодії людського суспільства з природою придбала особливу гостроту. Стає безперечним, що рішення проблеми збереження якості життя людини  немислимо без певного осмислення сучасних екологічних проблем: збереження еволюції живого, спадкоємних субстанцій (генофонду флори і фауни), збереження чистоти й продуктивності природних середовищ (атмосфери, гідросфери, грунтів, лісів і т. д.),  екологічне  нормування антропогенного преса на природні екосистеми в межах їхньої буферної ємності, збереження озонового шару, трофічних ланцюгів у природі, біоколообігу речовин та інші [1]. 
Ґрунтовий покрив Землі являє собою найважливіший компонент біосфери Землі. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, що відбуваються в біосфері. 

 Серед матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґрунтовий покрив Землі. Він є пер­шою передумовою і природною основою в багатьох галузях народ­ного господарства. У ґрунті не повинно бути шкідливих для рослин сполук (кис­лот, лугів тощо). Зростаюча кислотність ґрунтового покриву — одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього.

 Процес підкислення ґрунтів набуває глобальних масштабів, спричинюючи негативні агрогеохімічні наслідки [1]. Причин, що обумовлюють підкислення, багато. Найістотнішими з них є кислотні дощі, вихлопні гази, низький рівень удобрювання ґрунтів органікою, необґрунтовано інтенсивне застосування засобів хімізації в землеробстві. За даними ЮНЕСКО, в атмосферу надходить 109 т/рік кислотних реагентів газового та аерозольного характеру. Це насамперед сполуки cульфуру, нітрогену, карбону і хлору. При їх окисненні та конденсації утворюється  сульфатна, хлоридна, карбонатна й нітратна кислоти, які випадають на ґрунти з дощовою водою. Особливо висока кислотність вод виникає під час весняного сніготанення. Кислі талі та дощові води, потрапляючи у ґрунт, спричинюють підкислення всього профілю ґрунту, а нерідко підкислюють і підґрунтові води. Кислоти, потрапляючи в ґрунт, взаємодіють з його органічною та мінеральною частинами.

 Фермер, який працює на землі, завжди шукає нові рішення, як отримати здорові рослини та високу врожайність. Дуже часто секрет успіху в цьому прагненні просто «заритий у ту ж землю». 

Саме під час Міжнародної науково-практичної конференції «Точне ґрунтознавство та управління зональністю полів», яку компанія Тревелайт MICE&Travel провела наприкінці 2019 року, науковці та практики обговорювали ці секрети. Так, відомий американський спеціаліст із родючості ґрунтів Ніл Кінсі розповів, яке значення для майбутнього врожаю має показник рН ґрунту, а також про те, чому і як варто «керувати» кислотністю ґрунтів. [2]

          Особливу тривогу викликає те, що явище підкислення ґрун­тів має прихований і в багатьох випадках вторинний характер. Спочатку відбувається процес декальцинації, а потім, значно пізніше, спостерігається підкислення ґрунту. Нерідко вже про­вапновані ґрунти знов стають кислими. З'являються кислі ґрун­ти і в районах, де їх раніше не було.    Причин, що обумовлюють підкислення, багато. Найістотні­шими з них є кислотні дощі, низький рівень удобрювання ґрун­тів органікою, необґрунтовано інтенсивне застосування засобів хімізації в землеробстві. Отже, вторинне підкислення ґрунтів має переважно антропогенне походження. Найбільше кислотних дощів випадає у країнах Скандинав­ського півострова. Нині добре відомо, що підкислення ґрун­тів — це проблема східних районів США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Польщі, України, Молдови, країн Прибалтики.

РОЗДІЛ І

 Місце та роль ґрунту в природі й діяльності людини

1.1. Поняття про ґрунт

 З давніх-давен людина поклонялася землі, а точніше – ґрунту. Йому присвячувала легенди і билини, його оспівувала у поемах і піснях. Вона наділяла його генетичною властивістю живого – родючістю. Виходить що ґрунт – живе тіло? І так, і ні. В одному грамі ґрунту живе і "працює" до півтора мільйонів клітин мікроорганізмів, сотні тисяч дрібних безхребетних. Однак майже на 90% він складається з мінеральної маси, води, гумусу й інших неживих утворень. 
 Так що ж таке ґрунт? Ґрунт – це особливе природно-історичне тіло Природи, "шкіра" планети, пам'ять життя або, висловлюючись мовою кібернетики, керуюча система біосфери. Це тіло природи, що мовчить, але це може бути мовчання і вірного друга, і грізного ворога. Недбале поводження з ґрунтом коштувало життя цілим народам. Археологія й історія наводять цьому багато прикладів. Ерозія грунтів, засолення, опустелювання і заболочування – мабуть, основні причини хвороб і загибелі грунтів.

 Ґрунти мовчать, але ґрунти мстять. Інакше чим пояснити, що за останні два століття вкладення капіталу в сільське господарство збільшилися в тисячі разів, а врожаї – усього в 2-3 рази? Виходить, справа не в грошах, а в чомусь іншому: можливо, у дефіциті розуму при спілкуванні з ґрунтом? Або в занадто слабкому акценті на понятті "ґрунт – пам'ять, ґрунт – друг"? Технічне і хімічне насильство повинно поступитися місцем розумному біосферно-біогеоценотичному ставленню до нього, основаному на системному підході. Адже системний підхід – це не що інше, як добра стара мудрість: перед тим, як щось зробити, треба подумати. Перше наукове визначення ґрунту дав В.В.Докучаєв у праці "Лекції з ґрунтознавства."  Грунтом треба називати "денні" або «зовнішні» горизонти гірських порід (усе одно яких), природно змінених сумісною дією води, повітря і різного роду організмів, живих і мертвих [4.]

1.2. Значення ґрунтів в природі та житті людини

 Ґрунтовий покрив являє собою самостійну складну специфічну біологічну оболонку земної кулі, що огортає сушу материків і мілководдя морів та озер. Педосфера (ґрунтовий покрив) знаходиться в безперервній взаємодії з іншими оболонками планети, бере участь у складних процесах обміну й перетворення енергії й речовини на земній кулі та відіграє велику загально-планетарну (глобальну) роль. Ґрунт виконує глобальні та соціально-економічні функції:

1) забезпечення життя на Землі. Ґрунт – це наслідок життя й одночасно умова його існування. Ґрунт – середовище й умова існування рослинності, тварин і мікроорганізмів; 
2) забезпечення постійної взаємодії великого геологічного та малого біологічного кругообігу (циклів) речовин на земній поверхні;

3) регулювання хімічного складу атмосфери й гідросфери; 
4) регулювання біосферних процесів, зокрема щільності життя на Землі, шляхом динамічного відновлення ґрунтової родючості; 
5) акумуляція активної органічної речовини й пов'язаної з нею хімічної енергії на земній поверхні.  Рослинність наземних грунтів акумулює в рік ~0,5·1015 кВт енергії шляхом фотосинтезу

 Виконуючи соціально-економічну функцію, визначне місце і роль займає ґрунт у житті й діяльності людини. Ґрунт (земля) в сільському господарстві виступає як основний засіб виробництва. Ґрунт – основний засіб і об'єкт праці в сільськогосподарському виробництві, а його розподіл є причиною гострих соціальних конфліктів. Землеробство та інші галузі сільського господарства прямо чи опосередковано базуються на використанні потенційних можливостей ґрунтової родючості і впливають на суть сучасних ґрунтових процесів. [5]     Розвиток сільського господарства потребує правильного обліку особливостей ґрунтового покриву при розміщенні й плануванні його галузей, при виборі й розміщенні культурних рослин, агротехніки, використання добрив тощо. Наприклад, багато культур не виносять високої кислотності грунтів (пшениця, кукурудза, конюшина), надлишку СаСО₃ (чай, цитрусові), віддають перевагу слабкому засоленню (буряк) тощо. Мікроорганізми з ґрунту використовуються для виготовлення цінних лікарських препаратів, у т.ч. й антибіотиків (стрептоміцин, пеніцилін тощо). Тому важливе раціональне використання та охорона грунтів.

1.3. Хімічний склад ґрунту і його практичне значення.

        Ґрунти утворюються під впливом клімату, живих організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і віку території. Від клімату залежить кількість опадів, що впливає на розвиток рослинності, життєдіяльність мікроорганізмів, розчиння різних сполук у ґрунті та їх переміщення. Температура впливає на перебіг хімічних і біохімічних реакцій.

       У результаті взаємодії багатьох складних процесів формується хімічний склад ґрунту. Ґрунт складається з різноманітних мінеральних, органічних та органо-мінеральних сполук. Найважливішою складовою частиною ґрунту є гумус – перегній. Він утворюється з органічних рослинно-тваринних решток, які щорічно потрапляють у ґрунт і під впливом життєдіяльності мікроорганізмів розкладаються й синтезуються. Хімічний склад ґрунту суттєво впливає на його родючість, на його фізичні та біологічні властивості. Рослинний опад в лісах і відмерла трав’яна рослинність після розкладу мікроорганізмами дають багато органічної речовини, збільшуючи потужність ґрунту. Частково гумус мінералізується і знову під впливом мікроорганізмів переходить в доступні рослинам мінеральні сполуки. Ґрунт містить мікроелементи (азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку, залізо та ін.) і мікроелементи (бор, марганець, молібден, мідь, цинк та ін.), які рослини споживають у невеликих кількостях. Їх співвідношення і визначає хімічний склад ґрунту. Він залежить від вмісту елементів в материнській породі, кліматичних факторів, Рослинності. Чим більше зволожений ґрунт, тим переважно бідніше мінеральними сполуками її верхні горизонти. Хімічний склад ґрунту постійно видозмінюється під впливом життєдіяльності організмів, клімату, діяльності людини. При внесенні добривами ґрунт збагачується живильними речовинами.[6]

          В залежності від наявності тих чи інших хімічних елементів виділяють кислотність ґрунту. Основне природне джерело кислотності ґрунту – органічні кислоти. Вони утворюються при розкладі рослинних залишків мікроорганізмів без доступу повітря і просочуються в товщу ґрунту з атмосферною вологою. Підкислення ґрунту відбувається також, коли осади вимивають кальцій і магній з кореневого шару. Кислоти можуть накопичуватися в ґрунті і від систематичного застосування так званих фізіологічних кислотних добрив (сульфат амонію, хлористий амоній тощо).

1.4. Кислотність грунтів

 На ріст та розвиток рослин, мікробіологічні, хімічні і біохімічні процеси ґрунту великий вплив має реакція ґрунту. Від реакції ґрунту значною мірою залежить засвоєння рослинами поживних речовин ґрунту і добрив, мінералізація органічної речовини, ефективність внесених добрив, урожайність сільськогосподарських культур та його якість.           

 Важливою проблемою сільського господарства є підвищення кислотності ґрунтів, яке є лімітуючим фактором біорізноманіття на даній території та заважає нормальному розвитку рослин. Наслідком цього є зниження врожайності сільськогосподарських культур, а подекуди й розвиток хвороб у рослин. Тому землероби повинні знати тип ґрунту на своїй ділянці та його особливості, враховувати та контролювати значення рН при вирощуванні різних культур.                         

 Реакція ґрунту проявляється при взаємодії його з водою або розчинами солей. По реакції ґрунтового розчину ґрунти можуть бути кислими, нейтральними або лужними. Від неї залежить інтенсивність мікробіологічних процесів, особливості розвитку рослин та напрямок ґрунтотворних процесів.

Реакція ґрунтового розчину визначається співвідношенням в ньому водневих H+ і гідроксильних OH- іонів та характеризується показником pH [1]. За величною pH ґрунти поділяють на такі групи [5]:

Сильнокислі - pH 3-4 од.

Кислі - pH 4-5,5 од.

Слабокислі - pH 5,5-6,5 од.

Нейтральні - pH 7 од.

Слаболужні - pH 7-8 од.

Лужні - pH 8

Сильнолужні - pH більше 8 од.

  Кисла реакція ґрунтового розчину крім наявності іонів водню H+ може бути зумовлена також присутністю в ґрунтовому розчині іонів алюмінію 

Al ³⁺ та наявністю мінеральних (сірчаної, соляної, азотної, вугільної та інших) і органічних (яблучної, оцтової та інших) кислот.

Тобто кислотність ґрунту – це здатність ґрунту підкислювати воду, або інші мінеральні розчини.

 Основним методом підвищення продуктивності кислих грунтів є зменшення їх кислотності за допомогою вапнування. Теоретичною основою вапнування є вчення про ґрунтовий вбірний комплекс.

Внаслідок вапнування в грунтів не утворюється шкідливих речовин для рослин. Для вапнування використовують мелені вапняки, крейду, подрібнене гашене вапно та інші матеріали, які містять Ca²⁺.

Вапнування сильно кислих грунтів створює сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів – азотофіксаторів, нітрифікуючих та фосфорофіксуючих бактерій.

 Урожайність рослин на вапнованих і удобрених полях значно вища, ніж на удобрених, але не вапнованих.

1.5.Значення рН: що треба знати?

Насправді розрізняють дві форми кислотності ґрунтів — активну (або актуальну — кислотність ґрунтового розчину) і потенційну (пасивну, приховану). 

На процес росту рослин найбільше впливає актуальна кислотність ґрунтів. Потенційні форми кислотності (обмінна і гідролітична) проявляються при взаємодії ґрунтів із мінеральними та органічними добривами, меліорантами, хімічними сполуками поливних, ґрунтових, повеневих, атмосферних вод тощо. Активну кислотність ґрунтів можна визначити безпосередньо в полі за допомогою польового іономіра або індикатора-папірця.

Для більшості рослин оптимальний рівень рН дорівнює 6-6,5. У випадку невідповідності показника рН потребам рослин не тільки знижуються показники врожайності, а й значно страждає якість кінцевої продукції.

У США, за словами Ніла Кінсі, кислотність ґрунтів підтримують у досить широкому діапазоні — від рН 5,5 до 7. До того ж, американські університети зазвичай беруть за основу показники ґрунтового рН, а більшість приватних лабораторій — водного рН. Виходить, ці показники різняться на пів значення: якщо нормою ґрунтової кислотності вважають рівень рН 5,5-6,5, то водний показник відповідатиме нормі при рН 6-7.

«В університетах кажуть, що при рН 5,5 вапняк у ґрунт вносити не треба — цього буде достатньо для пасовищ, для худоби. Більшість науковців-теоретиків вважають, що на ситуацію у ґрунті впливає насправді рівень кислотності, а не кальцій», — каже Ніл Кінсі. [5]

        Справді, буває так, що навіть при «ідеальному» показнику рН у ґрунті абсолютно нічого не може вирости.

        Фахівець розповідає, як колись отримав зразок ґрунту із Західної Австралії на аналіз. Фермери скаржилися, що в них не росте жодна культурна рослина. І, як не дивно, рівень кислотності був «хорошим», тобто в межах рН 6,5. Але після розгорнутого аналізу Ніл Кінсі зробив невтішний для австралійського фермера висновок: «Тут нічого не ростиме! Навіть бур’ян…».

       Увесь «секрет» оптимального рівня кислотності полягав у… натрію, який і підтримував такий рівень рН. Натомість у тих зразках був серйозний дефіцит калію, магнію і кальцію.

          До слова, кальцій, магній, калій і натрій суттєво впливають на рівень кислотності ґрунту. Тобто, якщо у землі забагато натрію, то рН буде відносно завеликим.

          Отже, на те, що ростиме чи не ростиме на визначеному ґрунті, впливає не сам рН, а поживні речовини, що містяться в ньому. 

Доктор Вільям Альбрехт (William Albrecht) завжди говорив: «Якщо у вас у ґрунті є всі потрібні поживні речовини, то буде відповідний водневий показник.Рівень кислотності — це не причина, а наслідок». 

         Ніл Кінсі пояснює, що під цим науковець мав на увазі: якщо відкоригувати рівень кальцію, магнію чи інших мікроелементів, показник кислотності вийде в норму.

          Спаржа, соя, люцерна, морква, часник, гарбуз, кукурудза, горох, петрушка, томат, перець, кабачок, редис, турнепс, соняшник, смородина, слива, цитрусові толерантні до більш високих рівнів рН і добре розвиваються на ділянках із рН 5,5-6,8. «Якщо у вас менше 60% насичення рослин кальцієм, то цього буде недостатньо для будь-якої культури.

            Зрештою, доктор Вільям Альбрехт говорив, що кальцій є свого роду «прибиральником» для рослин. При нестачі кальцію всі поживні елементи складно потрапляють до рослини, бо кожен елемент «заходить» у рослину нібито на «спині іона кальцію». Але сам кальцій не піднімається через органи рослини.

            «Провідником» для кальцію, як каже Ніл Кінсі, є бор. Саме цей елемент допомагає рослині споживати кальцій. Тобто цілком імовірно, що у ґрунті начебто достатньо кальцію, але рослини не отримуватимуть його в потрібній кількості саме через нестачу бору. За його рівнем теж варто уважно слідкувати.

1.6. Як перевірити кислотність грунту в домашніх умовах

Для вимірів кислотності грунту в домашніх умовах існує кілька способів.

Визначаємо кислотність грунту рН-метром

Вимірювання за допомогою спеціального приладу - pH-метра - дає найбільш точний результат. Грунт необхідно змішати з водою в пропорції 1: 5 і опустити в отриманий розчин електрод рН-метра. Через деякий час на шкалі приладу висвітиться показник рівня кислотності грунту. Щоб похибка була мінімальною, ба-тельно використовувати дистильовану воду.

Визначаємо кислотність індикаторним папером

Необхідно викопати яму глибиною приблизно 30 см На кислих грунтах переважають подорожник, ромашка, осока. Землю стінок цієї ями потрібно зішкребти в 3-4 місцях, перемішати, змочити водою і покласти в неї смужку індикаторного паперу. Залежно від кислотності грунту колір паперу зміниться. Червоний колір проявиться в разі високої кислотності, помаранчевий - при середній, а жовтий - при слабкій кислотності. Зелений колір свідчить про нейтральну грунті, а яскраво-зелений – про лужному грунті.

Вимірюємо кислотність содою

Землю змішують з водою і в отриману кашку висипають жменю харчової соди. Шипіння свідчить про кислому ґрунті, а його відсутність - про лужної або нейтральною.

Визначаємо кислотність грунту оцтом

На скло або поліетиленову плівку потрібно покласти невелику жменю землі і змочити її 9% -ним оцтом. Якщо грунт почне вспениваться, на поверхні з'являться бульбашки, це говорить про те, що в грунті присутній вапно. Значить, земля, швидше за все, лужна. Слабке піноутворення спостерігається при нейтральному грунті. Якщо ніякої реакції не відбувається, грунт кислий.

Чаєм з листя смородини

Кілька листочків потрібно залити окропом, дати настоятися протягом 15-20 хв, остудити, а потім покласти туди грудочку землі. Якщо розчин придбає синюватий відтінок, грунт лужна або слабокисла, зелений - нейтральна або лужна, червонуватий колір говорить про те, що грунт кислий. На нейтральній грунті в достатку ростуть мати-й-мачуха, конюшина, грицики.

Визначаємо кислотність грунту по переважаючим зростанням смітних рослин

На кислих грунтах в достатку ростуть щавель кінський, ромашка, подорожник, хвощ польовий, верес, мох, осока, перстач, жовтець повзучий. На лужних переважають чистец, гірчиця, дикий мак. Про те, що грунт нейтральна, свідчить велика кількість мати-й-мачухи, пастушої сумки, берізки, пирію, лободи, волошки, конюшини.

РОЗДІЛ 2

Практична частина

2.1. Матеріали і методика досліджень

Методи, які використовувалися в ході  дослідження:

• анкетування серед учнів та мешканців села «Що ви знаєте про стан ґрунтів у нашому селищі?»;
• хімічний аналіз , а саме визначення рН водної витяжки ґрунтів за допомогою універсального індикатора. 
• біоіндикаторний аналіз за тест-об'єктом пеларгонією кімнатною;

2.2. Анкетування серед учнів та мешканців села «Що ви знаєте про стан ґрунтів у нашому селищі?»

       Мною було проведенно анкетування серед учнів та мешканців села «Що ви знаєте про стан ґрунтів у нашому селищі?»:  Діаграма 2.1.

1. Чи знаєте ви, що таке кислотність ґрунту?

2. Вкажіть джерела забруднення ґрунтового покриву?

3. Які наслідки забруднення ґрунтів?

4. Які заходи для запобігання забруднення ґрунтів ви можете запропонувати? Діаграма 2.2.

          Було опитано близько 80 респондентів. Після обробки даних отримали  такі результати: більшість учнів не знають, що таке кислотність, але вказали джерела забруднення грунтів, найгірший та найкращий ґрунти в нашому селищі, наслідки та заходи запобігання забруднення ґрунтового покриву. 

2.3. Біоіндикаторна оцінка стану ґрунтів  за тест-об'єктом

.  Мною була проведена біоіндикаторна оцінка стану ґрунтів  за тест-об'єктом – пеларгонія,

 Для експерименту я взяв три зразки грунтів: з лісу, грунт з шкільного квітнику, та біля АЗС.  Грунти з різних об’єктів висипав в три горщика, насипав однакову кількість грунту і висадив приблизно однакові паростки пеларгонії. Висадивши живці пеларгонії , доглядаючи за ними протягом  трьох місяців я спостерігав такі явища :

 -у грунті з лісу герань активно нарощувала  зелену масу і дуже рясно цвіла;

 -у грунті взятого біля траси герань майже не розвивалася , листки жовтіли і опадали , цвітіння не відбувалося;  Фото 2.1.

- у  грунті з шкільного квітника герань розвивалася непогано , нарощувала нові листки і коріння але цвітіння не було . Мені було цікаво. У чому причина? Дослідивши рН грунту я виявив, що рН лісового грунту  приблизно 7 (нейтральний грунт), з шкільного квітника рН - 6 (слабокислий) і біля АЗС  рН-менше 5 (кислий)

         З цього досліду я визначив , що для вирощування герані більш підходящим г є грунт з лісу рН - 7 і непоганим грунт з шкільних клумб рН -6 , а найгіршим грунт біля АЗС рН - 5 . Тому кислотність грунту потрібно визначати не тільки під вирощування сільськогосподарських культур , а й під вирощування і квіткових рослин .

       Грунт для пеларгоній повинен бути родючим і пухким з кислотністю рН, що дорівнює 7 або трохи менше. Тепер я знаю, як посадити герань так, щоб вона довгий час радувала нас своєю красою. Фото 2.2.

2.4. Визначення рН водної витяжки ґрунтів

Матеріали та обладнання: повітряно-сухий ґрунт, колби на 100 мл, циліндри на 100 мл, універсальний індикатор, стаканчик на 50 мл, паперові фільтри, дистильована вода, технічні терези.

      Для підтвердження отриманих даних було проведено визначення  кислотності ґрунтів у шкільній лабораторії . Для характеристики всіх ґрунтів визначають рН водної витяжки (концентрація іонів гідрогену в розчині); Найчастіше рН визначають за допомогою приладів рН - метрів.         Ми використовували універсальний індикатор для визначення рН середовища, який має спеціальну шкалу ( Картинка 2.1.)

рН грунту має колосальне значення на ріст , розвиток , а у подальшому на врожайність рослин . Тому я вирішив дізнатися про кислотність грунту Ставківського старостинського округу у якому я проживаю . В його складі с. Вишневе , с. Ставки , с. Зірка , с.  Морозівка , с. Грекове . Взявши зразки грунту у кожному з цих сіл .

Хід роботи

          Для визначення кислотності  я набрав п’ять зразків грунту у п’ять скляних колб по 50 г, у кожну з них налив 120 мл дистильованої води і залишив на 20 хвилин для відстоювання. Після того як він настоявся профільтрував через фільтрувальний папір всі п’ять розчинів . Фільтрати злив у пробірки і за допомогою лакмусового папірця визначив , що : у с. Ставки -нейтральний грунт рН 7 , у с. Вишневе- слабо кислий рН 5.5 , у с. Грекове – слабо лужний рН – 7,5 , с. Зірка слабо кислий грунт рН -6 , с. Морозівка- нейтральний рН - 7. (Таблиця 2.1)

2.5. Визначення рН грунту власної присадибної ділянки

           Цей дослід я почав проводити ще восени минулого року. Для цього я узяв зразки грунту з трьох ділянок. За такою ж схемою , що і минулого досліду . я визначив , що на грядці під № 1 рН -4.5( кислий грунт) . На грядці під №2 рН- 7 нейтральний грунт . На грядці під № 3 рН – 7,5 лужний грунт . Виходячи з отриманих даних я почав вносити добрива . На грядку №1 я вніс під перекопку гашене вапно і супер фосфат звичайний . На грядку №2 вніс перегній супер фосфат і хлористий калій . На грядку №3 вніс перегній супер фосфат і калій сірчанокислий . Після внесення добрив я перекопав грядки і залишив їх на зимівлю .

         Наступного сезону, весною  я знову взяв зразки грунту і визначив повторно рН грунту . Ділянка №1 рН 6.5 нейтральний грунт , №2 рН 5 слабо кислий,  №3 рН 7- нейтральний грунт .

       Тобто я бачу , що добрива внесли свої корективи і змінили рН грунту . Тому я вирішив посадити на ділянці №1 капусту , №2 столовий буряк , №3 томати .  Я вважаю , що саме цим культурам підійде та кислотність яка у мене на грядках .

Висновки. 

        На основі отриманих результатів дослідницької роботи та певних практичних дій ми зрозуміли, що ґрунт – це важливий компонент біосфери, національне багатство суспільства, без ґрунту неможливе життя

        Під час опрацювання літературних джерел, інтернет ресурсів  я дізнався багато нового про кислотність грунтів.

 Результати  експериментів під час виконання  дослідницької роботи якими можуть бути різними грунти в одній місцевості і даже на власних присабних ділянках.

        Грунт – живлення рослин, жодна квітка не може існувати без відповідної грунту. Однією з головних завдань квітникаря є вибір правильного субстрату, адже він є запорукою здоров’я і пишного цвітіння пеларгонії. Вимоги до грунту Для пеларгонії потрібна пухкий грунт, яка добре пропускає воду і повітря і має слабокислу або нейтральну кислотність (pH 5,5-7).

        Досліджуя грунти своєї місцевості я дізнався , що у Старостинському округу в якому я проживаю кислотність грунту в різних селах різна і види культур під ці грунти потрібно правильно підбирати . Бо як наслідком неправильного вибору культури , може бути неврожайність і якість грунту погіршиться  в декілька разів.

         За допомогою експериментальних даних , та літературних джерел, я зробив висновки , що у селах Ставки і Морозівка можна грунт підходить для вирощування такіх овочів, як : капуста , томати , огірки , солодкий перець, фасоль , горох , картопля , капуста ,  у селах Вишневе і Зірка столовий буряк , морква, петрушка, у с. Грекове кукурудза цукрова , злакові .

   Використовуючи методику визначення рН грунту в домашніх умовах  я побачив, що добрива внесли свої корективи і змінили рН грунту . Тому я вирішив посадити на ділянці №1 капусту , №2 столовий буряк , №3 томати .  Я

вважаю , що саме цим культурам підійде та кислотність яка у мене на грядках

       Від реакції ґрунту значною мірою залежить засвоєння рослинами поживних речовин ґрунту і добрив, мінералізація органічної речовини, ефективність внесених добрив, урожайність сільськогосподарських культур та його якість.

       Розумне регулювання хімічного складу ґрунту може підвищувати родючість ґрунту, і навпаки, невміле використання мінеральних добрив, неправильна обробка ґрунту – може змінити хімічний склад ґрунту в негативну сторону і стати причиною спустошення родючих земель.

         При проведенні анкетування серед учнів та мешканців села «Що ви знаєте про стан ґрунтів у нашому селищі?» я зробив висновки про малообізнанність респондентів з цього питання. Тому, я вважаю,  необхідно посилити просвітницьку роботу серед мешканців села шляхом проведення лекцій, презентацій , наочних демонстрацій. Використовуючи матеріали досдідницької роботи розвивати інтерес до хімічного експерименту,  заохочувати учнів до сільськогосподарської діяльності.

          Таким чином, ґрунт - це природний компонент, важливість якого переоцінити дуже складно . Забруднення ґрунту - одна з найголовніших проблем, для вирішення якої необхідна консолідація зусиль всіх без винятку членів світового співтовариства: вчених, політиків, громадських діячів і простих громадян. Кожен житель нашої планети повинен зрозуміти, що Земля - це наше спільне багатство, і включитися в активну боротьбу за її охорону.

     На основі отриманих результатів дослідницької роботи та певних практичних дій ми зрозуміли, що ґрунт – це важливий компонент біосфери, національне багатство суспільства, без ґрунту неможливе життя.

Список використаних джерел

1.Назаренко І.І., Польчина С.М. Нікорич В.А. «Грунтознавство»

2.Книга Ніла Кінсі  «Практична агрономія»
 

3.Дідус_О._В.  «Визначення кислотності грунтів»  https://ep3.nuwm.edu.ua ›

В.В.Докучаєв у праці  «Лекції з ґрунтознавства»

5.Мойш Н. І. Ґрунтознавство: Курс лекцій. – Ужгород: Ґражда, 2011. – 368 с.

6. Екологічний енциклопедичний словник / Під заг. ред. І.І.Дедю. – Кишинів,
7.Писаренко В. М. «Агроекологія» - К.: Полтава, 2008. - 318 с.

8. http://geografica.net.ua

9. http://refs.co.ua/

Додатки

Діаграма 2.1.

\

1.Чи знаєте ви, що таке кислотність ґрунту?

2.Вкажіть джерела забруднення ґрунтового покриву?

3.Які наслідки забруднення ґрунтів?

4.Які заходи для запобігання забруднення ґрунтів ви можете запропонувати?

Фото 2.1.

Фото 2.2.

Оцінка кислотності ґрунту за рН водної витяжки Ставкивського старостинського округу

Оцінка кислотності ґрунту за рН водної витяжки власної присадибної ділянки 2021рік

Оцінка кислотності ґрунту за рН водної витяжки власної присадибної ділянки 2022рік

Порівняльна діаграма «Оцінка кислотності ґрунту за рН водної витяжки власної присадибної ділянки 2021рік і 2022 рік»